I am happy to join with you today in what will go down in history as the greatest demonstration for freedom in the history of our nation




Скачати 70.11 Kb.
НазваI am happy to join with you today in what will go down in history as the greatest demonstration for freedom in the history of our nation
Дата конвертації20.06.2013
Розмір70.11 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
I am happy to join with you today in what will go down in history as the greatest demonstration for freedom in the history of our nation.

Five score years ago, a great American, in whose symbolic shadow we stand today, signed the Emancipation Proclamation. This momentous decree came as a great beacon light of hope to millions of Negro slaves who had been seared in the flames of withering injustice. It came as a joyous daybreak to end the long night of their captivity.

But one hundred years later, the Negro still is not free. One hundred years later, the life of the Negro is still sadly crippled by the manacles of segregation and the chains of discrimination. One hundred years later, the Negro lives on a lonely island of poverty in the midst of a vast ocean of material prosperity. One hundred years later, the Negro is still languishing in the corners of American society and finds himself an exile in his own land. So we have come here today to dramatize a shameful condition.

In a sense we have come to our nation's capital to cash a check. When the architects of our republic wrote the magnificent words of the Constitution and the Declaration of Independence, they were signing a promissory note to which every American was to fall heir. This note was a promise that all men, yes, black men as well as white men, would be guaranteed the unalienable rights of life, liberty, and the pursuit of happiness.

It is obvious today that America has defaulted on this promissory note insofar as her citizens of color are concerned. Instead of honoring this sacred obligation, America has given the Negro people a bad check, a check which has come back marked "insufficient funds." But we refuse to believe that the bank of justice is bankrupt. We refuse to believe that there are insufficient funds in the great vaults of opportunity of this nation. So we have come to cash this check – check that will give us upon demand the riches of freedom and the security of justice. We have also come to this hallowed spot to remind America of the fierce urgency of now. This is no time to engage in the luxury of cooling off or to take the tranquilizing drug of gradualism. Now is the time to make real the promises of democracy. Now is the time to rise from the dark and desolate valley of segregation to the sunlit path of racial justice. Now is the time to lift our nation from the quick sands of racial injustice to the solid rock of brotherhood. Now is the time to make justice a reality for all of God's children.

It would be fatal for the nation to overlook the urgency of the moment. This sweltering summer of the Negro's legitimate discontent will not pass until there is an invigorating autumn of freedom and equality. Nineteen sixty-three is not an end, but a beginning. Those who hope that the Negro needed to blow off steam and will now be content will have a rude awakening if the nation returns to business as usual. There will be neither rest nor tranquility in America until the Negro is granted his citizenship rights. The whirlwinds of revolt will continue to shake the foundations of our nation until the bright day of justice emerges.

But there is something that I must say to my people who stand on the warm threshold which leads into the palace of justice. In the process of gaining our rightful place we must not be guilty of wrongful deeds. Let us not seek to satisfy our thirst for freedom by drinking from the cup of bitterness and hatred.

We must forever conduct our struggle on the high plane of dignity and discipline. We must not allow our creative protest to degenerate into physical violence. Again and again we must rise to the majestic heights of meeting physical force with soul force. The marvelous new militancy which has engulfed the Negro community must not lead us to a distrust of all white people, for many of our white brothers, as evidenced by their presence here today, have come to realize that their destiny is tied up with our destiny. They have come to realize that their freedom is inextricably bound to our freedom. We cannot walk alone.

As we walk, we must make the pledge that we shall always march ahead. We cannot turn back. There are those who are asking the devotees of civil rights, "When will you be satisfied°" We can never be satisfied as long as the Negro is the victim of the unspeakable horrors of police brutality. We can never be satisfied, as long as our bodies, heavy with the fatigue of travel, cannot gain lodging in the motels of the highways and the hotels of the cities. We cannot be satisfied as long as the Negro's basic mobility is from a smaller ghetto to a larger one. We can never be satisfied as long as our children are stripped of their selfhood and robbed of their dignity by signs stating "For Whites Only". We cannot be satisfied as long as a Negro in Mississippi cannot vote and a Negro in New York believes he has nothing for which to vote. No, no, we are not satisfied, and we will not be satisfied until justice rolls down like waters and righteousness like a mighty stream.

I am not unmindful that some of you have come here out of great trials and tribulations. Some of you have come fresh from narrow jail cells. Some of you have come from areas where your quest for freedom left you battered by the storms of persecution and staggered by the winds of police brutality. You have been the veterans of creative suffering. Continue to work with the faith that unearned suffering is redemptive.

Go back to Mississippi, go back to Alabama, go back to South Carolina, go back to Georgia, go back to Louisiana, go back to the slums and ghettos of our northern cities, knowing that somehow this situation can and will be changed. Let us not wallow in the valley of despair.

I say to you today, my friends, so even though we face the difficulties of today and tomorrow, I still have a dream. It is a dream deeply rooted in the American dream.

I have a dream that one day this nation will rise up and live out the true meaning of its creed: "We hold these truths to be self-evident: that all men are created equal."

I have a dream that one day on the red hills of Georgia the sons of former slaves and the sons of former slave owners will be able to sit down together at the table of brotherhood.

I have a dream that one day even the state of Mississippi, a state sweltering with the heat of injustice, sweltering with the heat of oppression, will be transformed into an oasis of freedom and justice.

I have a dream that my four little children will one day live in a nation where they will not be judged by the color of their skin but by the content of their character.

I have a dream today.

I have a dream that one day, down in Alabama, with its vicious racists, with its governor having his lips dripping with the words of interposition and nullification; one day right there in Alabama, little black boys and black girls will be able to join hands with little white boys and white girls as sisters and brothers.

I have a dream today.

I have a dream that one day every valley shall be exalted, every hill and mountain shall be made low, the rough places will be made plain, and the crooked places will be made straight, and the glory of the Lord shall be revealed, and all flesh shall see it together.

This is our hope. This is the faith that I go back to the South with. With this faith we will be able to hew out of the mountain of despair a stone of hope. With this faith we will be able to transform the jangling discords of our nation into a beautiful symphony of brotherhood. With this faith we will be able to work together, to pray together, to struggle together, to go to jail together, to stand up for freedom together, knowing that we will be free one day.

This will be the day when all of God's children will be able to sing with a new meaning, "My country, 'tis of thee, sweet land of liberty, of thee I sing. Land where my fathers died, land of the pilgrim's pride, from every mountainside, let freedom ring."
And if America is to be a great nation this must become true. So let freedom ring from the prodigious hilltops of New Hampshire. Let freedom ring from the mighty mountains of New York. Let freedom ring from the heightening Alleghenies of Pennsylvania!

Let freedom ring from the snowcapped Rockies of Colorado!

Let freedom ring from the curvaceous slopes of California!

But not only that; let freedom ring from Stone Mountain of Georgia!

Let freedom ring from Lookout Mountain of Tennessee!

Let freedom ring from every hill and molehill of Mississippi. From every mountainside, let freedom ring.

And when this happens, when we allow freedom to ring, when we let it ring from every village and every hamlet, from every state and every city, we will be able to speed up that day when all of God's children, black men and white men, Jews and Gentiles, Protestants and Catholics, will be able to join hands and sing in the words of the old Negro spiritual, "Free at last! free at last! thank God Almighty, we are free at last!"

Я радий приєднатися до вас сьогодні в тому, що увійде в історію як найбільша демонстрація за свободу в історії нашого народу.

П'ять десятиліть тому, великий американець, у символічній тіні якого ми стоїмо сьогодні, підписав Маніфест про звільнення. Цей важливий декрет з’явився, мов великий знаковий вогонь надії для мільйонів рабів негрів, які були в пекучому полум'ї занепалої несправедливості. Він став радісним світанком, що завершив довгу ніч їхнього полону.

Але через сто років Негр все ще не є безкоштовним. Сто років потому, життя негра все ще сумно наносять шкоду наручники сегрегації і ланцюги дискримінації. Сто років потому Негр живе на самотньому острові бідності посеред величезного океану матеріального процвітання. Сто років потому Негр все ще нудиться в кутах американського суспільства і виявляється вигнанцем на своїй власній землі. Отже, ми прийшли сюди сьогодні, щоб драматизувати ганебний стан.

У певному сенсі ми підійшли до столиці нашої країни, щоб перевести в готівку чек. Коли архітектори нашої республіки написали чудові слова Конституції і Декларації незалежності, вони підписували вексель, який кожен американець мали успадкувати. Ця записка була обіцяти, що всі люди, та, чорний як чоловіків, так як білі люди, були б гарантовані невід'ємні права на життя, свободу і прагнення до щастя.

Сьогодні очевидно, що Америка не виконала своїх зобов'язань за цим векселем, тому що її кольоровим громадянам стурбовані. Замість того щоб дотримувати це священний обов'язок, Америка видала негритянського народу фальшивий чек, чек, який повернувся з позначкою "недостатньо коштів". Але ми відмовляємося вірити, що банк справедливості збанкрутував. Ми відмовляємося вірити, що Є недостатньо коштів у величезних сховищах можливостей нашої держави. Таким чином, ми прийшли, щоб перевести в готівку цей чек - чек, який дасть нам на вимогу багатства свободи і безпеки, правосуддя. Ми прийшли в це священне місце, щоб нагадати Америці про запеклі актуальність в даний час. Зараз не час займатися розкіш охолодження або прийняти заспокійливий препарат поступовості. Зараз настав час, щоб зробити реальні обіцянки демократії. Зараз настав час, щоб піднятися з темної і пустельній долини сегрегації в сонячний шлях расової справедливості. Зараз настав час, щоб підняти нашу націю з хитких пісків расової несправедливості до твердої скелі братства. Зараз настав час, щоб зробити правосуддя реальністю для всіх дітей Божих.

Було б фатальним для нації пропустити актуальність моменту (таку нагоду). Це спекотне літо законного невдоволення негрів не закінчиться, поки не настане бадьора осінь свободи та рівності. 1963-й – не кінець, а початок. Ті, хто сподівається, що негру потрібно випустити пар і він буде задоволений, будуть гірко розчаровані, коли народ не повернеться до своїх звичайних справ. В Америці не буде ні спочинку, ні спокою, поки негру не будуть надані його громадянські права. Вихори повстання продовжуватимуть стрясати основи нашої держави, поки не настане світлий день правосуддя.

Але є дещо, що я повинен сказати своїм людям, які стоять на затишному порозі, який веде до палацу правосуддя. У процесі отримання нашого законного місця ми не повинні бути звинувачені в непристойних вчинках. Давайте не будемо прагнути втамувати нашу спрагу волі, куштуючи з чаші гіркоти та ненависті.

Ми повинні завжди вести нашу боротьбу на високій планці гідності та дисципліни. Ми не повинні допустити, щоб наш творчий протест перетворився у фізичне насильство. Знову і знову ми повинні підніматися до величних висот зустрічі фізичної сили і сили душі. Дивовижна нова войовничість, яка охопила спільноти негрів не повинна привести нас до недовіри до всіх білих людей. Багато з наших білих братів, про що свідчить їхня присутність тут сьогодні, прийшли до висновку, що їх доля пов'язана з нашою долею. Вони прийшли до висновку, що їх свобода нерозривно пов'язана з нашою свободою. Ми не можемо йти поодинці.

І якщо ми йдемо, то повинні дати обіцянку, що ми завжди будемо йти вперед. Ми не можемо повернути назад. Є ті, хто питають прихильників цивільних прав: "Коли ви будете задоволені?" Ми ніколи не зможемо бути задоволеними доти, доки негр стає жертвою невимовних жахів жорстокості поліції. Ми ніколи не зможемо стати задоволеними, поки наші тіла, з важкою втомою в мандрівці, не зможуть отримати кімнату в мотелях автомагістралей і готелів міст. Ми не зможемо задовольнитись доти, доки основним рухом негра буде рух від меншого гетто до більшого. Ми ніколи не зможемо бути задоволеними доти, доки наші діти будуть позбавлені індивідуальності, а їх гідність грабуватимуть декларуючи знаки "тільки для білих". Ми не зможемо бути задоволеними, поки негр у Міссісіпі не може голосувати, а негр у Нью-Йорку вважає, що йому нема за що голосувати. Ні! Ні! Ми не задоволені, і ми не будемо задоволені, поки правосуддя не потече струмком, а справедливість – могутнім потоком.

Я не забуду, що деякі з вас прийшли сюди з великих випробувань і негараздів. Деякі з вас приїхали прямо з вузьких кліток в'язниць. Деякі з вас прибули з районів, де ваше прагнення до свободи постраждало від бурі переслідувань і було уражене вітрами жорстокості поліції. Ви були ветеранами творчого страждання. Продовжували працювати з вірою, що незаслужене страждання – порятунок.

Повертайтеся до Міссісіпі, повертайтеся до Алабами, повертайтеся в Південну Кароліну, повертайтеся до Джорджії, повертайтеся до Луїзіани, повертайтеся в нетрі і гетто наших північних міст, знаючи, що ця ситуація може і буде змінено. Давайте не будемо утопати в долині відчаю.

Я кажу вам сьогодні, друзі мої, що навіть якщо ми стикаємося з труднощами сьогодні і завтра, я й досі маю мрію. Це мрія глибоко укорінена в Американській мрії.

Я маю мрію, що одного разу ця нація встане і доживе до істинного сенсу свого девізу: "Ми вважаємо самоочевидними ці істини, що всі люди створені рівними."

Я маю мрію, що одного разу на червоних пагорбах Джорджії сини колишніх рабів і сини колишніх рабовласників зможуть сісти разом за братським столом.

Я маю мрію, що одного разу навіть штат Міссісіпі, який знемагає від спеки несправедливості, знемагає від спеки пригноблення, буде перетворений на оазис свободи і справедливості.

Я маю мрію, що четверо моїх дітей одного дня заживуть в країні, де їх будуть судити не за кольором їх шкіри, а за змістом їх характеру.

Я маю мрію сьогодні.

Я маю мрію, що настане день, коли в штаті Алабама, з її порочністю расистів, з її губернатором, з губ якого течуть слова втручання та анулювання; в один прекрасний день прямо в Алабамі, маленькі чорні хлопчики та дівчатка зможуть взятися за руки з маленькими білими хлопчиками і дівчатками, як сестри і брати.

Я маю мрію сьогодні.

Я маю мрію, що настане день, коли всяка долина наповниться, кожен пагорб і гора стануть низькими, нерівні місця стануть вирівняні, а криві місця стануть прямими, і слава Господня стане відкритою, і кожна людина відразу побачить його.

Це наша надія. Це віра, з якою я повертаюся на Південь. З цією вірою ми зможемо добути з гори відчаю камінь надії. З цією вірою ми зможемо перетворити нестрункі голоси нашого народу в прекрасну симфонію братства. З цією вірою ми зможемо працювати разом, молитися разом, боротися разом, щоб йти у в'язницю разом, відстоювати свободу разом, знаючи, що ми будемо вільні одного дня.

Це буде день, коли всі Божі діти зможуть з новим змістом співати: "Моя країна", про тебе, солодка земля свободи, про тебе я співаю. Земля, де померли мої батьки, земля гордості паломника, кожним гірським схилом нехай дзвенить свобода."

І якщо Америка належить стати великою нацією, то це повинно статися. Нехай свобода дзвенить з вершин дивовижних пагорбів Нью-Хемпшира. Нехай свобода дзвенить з могутніх гір Нью-Йорку. Нехай свобода дзвенить з високих Алегенських гір Пенсільванії!

Нехай свобода доноситься від покритих снігом Скелястих гір Колорадо!

Нехай свобода дзвенить з вигнутих гірських вершин Каліфорнії!

І не тільки, нехай свобода дзвенить з гори Стоун в Джорджії!

Нехай свобода дзвенить з гори Локаут в Теннессі!

Нехай свобода дзвенить з кожного пагорба і кожного горбка Міссісіпі. З кожного гірського схилу нехай дзвенить свобода.

І коли це відбуватиметься, коли ми зберемо свободу в кільце, коли ми зберемо її з кілець із кожного села і кожної оселі, з кожного штату і кожного міста, ми зможемо прискорити настання того дня, коли всі Божі діти, чорні і білі , іудеї та язичники, протестанти і католики, зможуть узятися за руки і заспівати слова старого негритянського духовного гімну: "Вільні нарешті! Вільні нарешті! дякую Всемогутньому Бога, ми вільні нарешті!"

Схожі:

I am happy to join with you today in what will go down in history as the greatest demonstration for freedom in the history of our nation iconПлан-конспект уроку англійської мови у 7В класі Тема уроку
Перевірити рівень сформованості іншомовної комунікативної компетенції учнів за темою: “You’ve got a happy face”
I am happy to join with you today in what will go down in history as the greatest demonstration for freedom in the history of our nation iconDan, Marucho, Jake and Shun get into a war between two planets and...
Ден, Маручо, Джейк І шун потрапляють у війну між двома планетами Ніфіей І ганделіей. Ганделія використовує бакуганов І людей у ​​війні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка