План проведення лекційного заняття тема №




Скачати 144.17 Kb.
НазваПлан проведення лекційного заняття тема №
Дата конвертації28.06.2013
Розмір144.17 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет
Кафедра кримінології
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА №4: Абсолютні, та відносні величини у правовій статистиці.

З дисципліни: Правова .статистика

Категорія слухачів: слухачі.

Навчальна мета: Розкрити та законспектувати питання: поняття, види абсолютних їх значення у правовій статистиці. Визначити основні форми вираження відносних величин.

Виховна мета: підвищити рівень наукової культури курсантів, привити професійну відповідальність та почуття обов’язку;

Розвивальна мета: ознайомити слухачів на лекції з. технікою обчислення абсолютних, відносних величин.

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: для підготовки і проведення лекції використовувати бібліотечний фонд, навчально-методичні матеріали кафедри.

Наочні засоби: навчально-методичні посібники, підручники, комп’ютер, дидактичні матеріали.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: кримінологія, соціологія, кримінально-виконавче, кримінальне право, адміністративна діяльність, кримінальний, цивільний процес, інформатика.

План лекції навчальні питання:

1. Поняття та види абсолютних величин їх значення у правовій статистиці.

  1. Відносні величини та їх види.

  2. Поняття узагальнюючих показників у правовій статистиці ( для самостійного опрацювання ).



Література:

1. Захожай В.Б., Федорченко В.С. Правова статистика: Навч. посіб.-К.:МАУП, 2003.-С.47.

  1. Калачова І.В., Трофімова Г.Г. Правова статистка: Навч.посіб.-К.: КНЕУ, 2005.-С.111-112.

3. Вицин С.Е. Системный подход и преступность.-М., 1980.

4. Литвак О. Наукове дослідження правових засобів прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів // Право України.-К., 2005.-№4.

  1. Мармоза А.Т. Теорія статистики.-К.: Ельга, Ніка- Центр, 2003.-С.69-70.

  2. Олійник О. Державна інформаційна політика та інформаційна безпека України: політико-правові аспекти // Право України.-К., 2005.-№5.

  3. Правовая информатика и кибернетика: Учебник / Под ред. проф. Н.С. Полевого.-М., 1993.

8. .Правова статистика. Курс лекцій. / О.М. Джужа, Ю.В. Александров, В.В. Василевич та ін.; Під заг.ред. О.М. Джужи.-К.: НАВСУ: Правові джерела, 2000.-С.131.

  1. Хірсін А. Удосконалення автоматизованих інформаційно-пошукових систем, які використовуються у боротьбі з організованою злочинністю // Право України.-К., 2004.-№6.

  2. Інструкція про єдиний облік злочинів (затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства оборони України, Державної митної служби України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного департаменту з питань виконання покарань, Держаної судової адміністрації України від 25.05 2010р. №21/135/281/240/499/354/367/159/69.



.
^

Питання1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці.


Шляхом безпосереднього збору і реєстрації первинних статистичних даних отримуються узагальнюючі (абсолютні) показники, які характеризують сукупність.

Абсолютні показники мають значне як теоретичне так і практичне значення. Знання абсолютних статистичних показників необхідне для якісного прогнозування і планування правоохоронної діяльності.

За допомогою абсолютних показників характеризують злочинність, особу злочинця, результати діяльності правоохоронних органів.

Абсолютні показники – це величини, які показують існуючі, на певний момент, загальний стан суспільного (правового) явища. Наприклад, протягом 2012 року в Україні було виявлено (зареєстровано) ________злочинів.

Абсолютні показники в правовій статистиці показують кількість вчинених злочинів на певній території за певний період часу, тобто ті величини, які беруться із статистичних таблиць без будь-якого перетворення. Вони є іменованими (цілими числами).

Залежно від характеру явища і завдань дослідження абсолютні показники виражаються в натуральних, вартісних, трудових і умовно-натуральних одиницях виміру.

Абсолютні показники можуть показувати існуючі розміри, обсяги і рівні суспільних явищ на певний момент (за 1.01.2012 р. кількість злочинів вчинених на території України становила _______) і за певний період часу (протягом 2012 року в Україні було зареєстровано _______ злочинів корисливо-насильницького характеру).

За способом абсолютні показники можуть бути індивідуальними, груповими, загальними.

Індивідуальні абсолютні показники показують розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності. Наприклад, навантаження слідчих міськоргану органів внутрішніх справ кримінальними справами, кількість розкритих кримінальних справ, чисельність працівників правоохоронних органів та ін.

Групові абсолютні показники можуть показувати розміри кількісних ознак у окремих групах сукупності. Їх отримують на підставі обробки матеріалів статистичного спостереження шляхом підсумовування абсолютних розмірів ознаки у окремих одиниць сукупності або підрахунку числа одиниць сукупності, що входять в окремі групи, наприклад, кількість вчинених в Україні злочинів проти особи відносно загальної кількості зареєстрованих злочинів.

Загальними називають абсолютні показники, які показують розміри ознаки у всіх одиниць сукупності. Вони є результатом зведення даних статистичного спостереження. Наприклад, абсолютна кількість злочинів, або осіб, що їх вчинили за певний період на відповідній території.

Специфічність явищ і процесів, що відбуваються, в соціальному, економічному і політичному житті країни, світовій економіці, в міжнародних відносинах зумовила різноманіття статистичних показників.

На основі статистичного зведення одержують статистичні дані, що характеризують ту або іншу сукупність в цілому або окремі її частини. Такі показники в статистиці називаються узагальнюючими (на відміну від первинних даних, що отримують в процесі спостереження і відносяться до кожної одиниці сукупності).

Статистичний узагальнюючий показник є величиною, що показує кількісну сторону якісно правових явищ чи процесів. Кожен конкретний статистичний показник володіє якісною, кількісною, просторовою і тимчасовою визначеністю.

Так, наприклад, чисельність населення (якісна визначеність) Києва (просторова визначеність) в 2005 р. (тимчасова визначеність) становила 4628 тис. людей (кількісна визначеність), або число зареєстрованих злочинів в Україні у 2005 р. становило 542 250 злочинів.

Метод узагальнюючих показників – один з основних специфічних методів статистики. Узагальнюючи показники можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами (мал. 1.1).



Мал. 1.1 Види узагальнюючих показників

Абсолютними величинами називаються показники, що показують рівень або об'єм того чи іншого суспільного (правового) явища в певний час і на певній території. Статистичні показники у формі абсолютних величин можуть представляти об'єм сукупності, тобто число складових її одиниць.

Прикладами абсолютних величин можуть служити характеристики, дані, що характеризують стан злочинності, загальну масу злочинів того або іншого виду, загальну кількість дорожньо-транспортних пригод, кількість звернень громадян в суди загальної юрисдикції тощо, за певний період на відповідній території (наприклад, за рік в Україні).

Абсолютні статистичні показники є іменованими числами, тобто виражаються в натуральних (цілих) цифрах, наприклад, 300 злочинів, 500 злочинців тощо.

За допомогою абсолютних величин характеризуються більшість показників: виробництво основних видів продукції, капітальні вкладення, чисельність працівників, сума товарообігу, національний дохід, кримінальна активність, правова культура населення і т.ін.

У кримінології абсолютні показники можуть проявлятися в соціально-демографічній характеристиці, наприклад в кількості осіб, за статтю (жінок, чоловіків), за віком (повнолітні, неповнолітні), за соціальним станом (одружені, неодружені), за рівнем освіти (з вищою, середньою, спеціальною, початковою тощо). Схематично абсолютні величини показані на мал. 1.2.


Мал. 1.2. Абсолютні величини

Натуральні одиниці виміру, у свою чергу, можуть бути простими (злочини, злочинці, покарання) і складними, тобто такими, що є комбінацією двох різнойменних величин. Наприклад, при розрахунку показників роботи міськрайвідділу, прокуратури, суду в порушених чи розглянутих справах, винесених вироків або повернення на дослідування кримінальних справ тощо.

У статистиці застосовують і абсолютні показники, які виражаються в умовно-натуральних одиницях виміру.

Демографічні одиниці виміру використовуються при розробці показників, що характеризують чисельність населення, його склад, рух, міграцію, криміногенність.

Трудові абсолютні величини характеризують трудові ресурси, їх підготовку, використання, витрати праці на виробництво продукції та інші. Такі показники часто необхідні для вирішення трудових суперечок.

Ці показники можуть бути виражені в одиницях чисельності (кількість людей) або в одиницях робочого часу (людино-година, людино-день).

Вартісні (грошові) одиниці виміру використовуються для характеристики багатьох статистичних показників, наприклад об'єму продукції, товарообігу, величини національного доходу, доходів населення, збитку, штрафів, що накладаються.

При використанні вартісних вимірників важливим є питання про ціни, які з часом можуть змінюватися. Тому сумарні величини, одержані шляхом оцінки, наприклад об'єму продукції за різні роки, стають незіставними. Цей недолік вартісних вимірників долається статистиками шляхом застосування «незмінних», або «зіставних», цін, інакше кажучи, шляхом перерахунку цих сум в ціни одного і того ж періоду.

У абсолютних статистичних показниках слід розрізняти показники об'єму і показники рівня.

Показники об'єму відносяться до величини всієї сукупності або окремої її частини.

Показники рівня показують, скільки на одиницю даної сукупності припадає елементів іншої сукупності (наприклад, частка хуліганських дій у загальній кількості зареєстрованих злочинів проти громадського порядку становить 40%; частка жінок в загальній структурі вчинених злочинів складає 15%).

Значення абсолютних показників в статистиці велике.

Проте обмежуватися тільки їх використанням неможливо. У науковому аналізі для вивчення об'єкту спостереження, виявлення певних закономірностей і всебічної характеристики явища, що вивчається, доводиться вдаватися до співставлення абсолютних показників (величин) між собою, в результаті чого можна розрахувати середні і відносні величини, сукупності, що досліджується.

Не можна, наприклад, судити про рівень злочинності в окремих регіонах на підставі загальної кількості злочинів. Необхідно користуватися відносним показником, проводячи співвідношення між загальною кількістю вчинених злочинів із тими, що вчинені в окремому регіоні. Про криміногенність регіону не можна судити, не розрахувавши рівень (інтенсивність) злочинності відносної кількості населення регіону, району чи міста.

Таким чином, в статистиці, разом з абсолютними величинами також як узагальнюючі показники, широко використовуються відносні і середні величини, які будуть розглянуті у наступних підрозділах.
^ Питання 2. Відносні величини та їх види.

Як вже зазначалось, абсолютні показники відіграють важливу роль в системі статистичних показників. Разом з тим, при вивченні будь-яких суспільних явищ, статистика не може і не повинна обмежуватись обчисленням виключно абсолютних показників, тому що вони далеко не завжди дають достатньо вичерпного уявлення про явище, що досліджується. Так, наприклад, співставлення абсолютного показника зареєстрованої в Україні злочинності, з кількістю розкритих злочинів вказує на недоліки в роботі ОВС. Тому, в статистичному аналізі поряд з абсолютними величинами виникає потреба у більш детальному його проведенні із визначенням середніх і відносних величин. Середні величини детально розглядаються у наступному підрозділі. Зупинимося на характеристиці відносних показників.

Відносними називають показники, які показують кількісні співвідно­шення між явищами. Вони отримуються в результаті ділення двох абсолютних або середніх величин. Так, результати роботи ОВС (відносний показник) одержують шляхом зіставлення двох абсолютних показників, наприклад, кількість розкритих та кількість зареєстрованих злочинів.

При цьому ту величину, з якою порівнюють, називають основою, або базою порівняння, а порівнювану величину – поточною, або звітною.

При обчисленні відносних величин слід мати на увазі, що в чисельнику завжди знаходиться показник, який відображає те явище, яке вивчається, тобто порівнюваний показник, а в знаменнику - показник, з яким порівнюють і, що приймається за основу, або базу порівняння.

Відносні показники мають перш за все аналітичне значення. Вони відображають характерні ознаки злочинності. За їх допомогою можна визначити ступінь суспільної небезпеки, інтенсивність розповсюдження злочинності, рівень, структуру і динаміку злочинності.

За допомогою відносних показників можуть порівнюватися однойменні та різнойменні величини.

Однією із найважливіших переваг відносних показників є те, що вони надають змогу порівнювати такі явища, абсолютні розміри яких безпосередньо неспівставні. Наприклад, кількість злочинів, що вчиняються на 1 т., 10 т., 100 т. населення, кількість осіб, що вчиняють злочини, або кількість жертв злочинів щодо загальної кількості населення регіону чи міста тощо.

Залежно від бази порівняння, відносні показники можуть виражатися в різних формах: коефіцієнтах (частками), відсотках (%), проміле (%о), продецеміле (%оо).

Якщо база порівняння приймається за одиницю (прирівнюється до одиниці), то відносна величина (результат порівняння) називається коефіцієнтом (часткою) і показує у скільки разів досліджувана величина більше за основу. Якщо значення основи, або бази порівняння прийняти за 100%, результат обчислення відносної величини буде виражений у відсотках.

Щоб уникнути дрібних відносних величин, що важко сприймаються, базисна величина приймається іноді за 1000 або 10 000 одиниць. В тих випадках, коли базу порівняння приймають за 1000 (наприклад, при обчисленні демографічних коефіцієнтів), результат порівняння виражається в проміле, а коли за 10 000 – продецеміле, які використовуються при порівняннях явищ, що рідко зустрічаються, з метою надати відносним величинам зручний для сприйняття вигляд.

В тих випадках, коли величина, що порівнюється, більше основи, відносний показник може бути виражений або коефіцієнтом, або у відсотках. Коли порівнюваний показник менше основи, відносний показник краще виражати у відсотках. Якщо порівняно малі за числовим значенням величини співставляються з великими, відносні показники виражаються в проміле або продецеміле. Так, в цих формах вираження розраховуються коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту населення, шлюбів, розлучень, кількості осіб з вищою освітою на 10 000 населення тощо.

^ Залежно від змісту і пізнавального значення розрізняють такі основні види відносних показників: структури, планового завдання, виконання плану, динаміки, інтенсивності, координації, диференціації, порівняння та ін (мал.1.3).



Мал. 1.3. Відносні величини
а) відносні показники структури показують співвідношення частини до цілого або питому вагу частини одиниць в загальному обсязі сукупності (наприклад, частина злочинності неповнолітніх або жіночої злочинності в загальній структурі зареєстрованих злочинів). Вони характеризують структуру і склад досліджуваної сукупності, що дає змогу виявити певні закономірності для складання подальших (ймовірних) прогнозів, планів та прийняття (відповідно до криміногенної ситуації) управлінських рішень. Їх одержують в результаті ділення значення кожної частини (одиниці) сукупності на їх загальний підсумок. Ці показники виражаються в частках одиниці (коефіцієнтах) або відсотках. Показники структури за будь-якою ознакою, що в сумі дають 100%, складають структурний ряд.

б) відносний показник планового завдання являє собою відношення величини показника, який встановлюється на плановий період, до його величини, досягнутої за попередній період, що приймається за базу порівняння (кількість справ, що закінчені впровадженням і передані через прокурора до суду за місяць або квартал тощо). Здебільшою мірою цей показник застосовується у народному господарстві.

в) відносний показник виконання плану являє собою відношення фактично досягнутого рівня до планового завдання.

г) відносні показники динаміки характеризують зміну суспільних (правових) явищ у часі. Вони визначаються як відношення досліджуваного рівня до рівня, прийнятого за базу порівняння (до попереднього року або до постійної бази порівняння). Відносні показники динаміки зображуються (показуються) у вигляді коефіцієнтів (темпів) зростання, абсолютних і відносних приростів.

Відносні показники динаміки, планового завдання і виконання плану пов'язані між собою такою рівністю: відносний показник динаміки дорівнює добутку відносних показників планового завдання і виконання плану.

д) відносні показники інтенсивності характеризують відношення різнойменних, але пов'язаних між собою певною залежністю величин.

Найчастіше відносні величини є відносинами двох абсолютних величин.

Величина, з якою проводиться порівняння (знаменник дробу), зазвичай називається базою порівняння, або підставою.

Залежно від бази порівняння відносні величини можуть виражатися у вигляді:

а) коефіцієнта, якщо база береться за одиницю;

б) відсотків (%), якщо база прийнята за 100;

в) промілле, якщо база прийнята за 1000.

Іноді при розрахунку відносних величин підстава (база) приймається за 10 000, за 100 000, за 1 000 000. Так, число злочинів, число осіб, що вчинили злочини, число засуджених розраховується на 100 000 населення.

У проміле з розрахунку на 10 000, 100 000 одиниць і т.і., вдаються для того, щоб надати відносним величинам зручнішого для сприйняття вигляду, звільнивши їх від дробових чисел, тобто від великого числа знаків після коми в дробах.

Вибір різних форм показу відносних величин залежить від завдання, поставленого перед дослідником. Найбільш поширеною мірою вираження відносних величин є відсотки.

Як вже зазначалось, відносною величиною в статистиці називається показник, що виражає кількісне співвідношення між явищами. Він виходить в результаті ділення однієї абсолютної величини на іншу абсолютну величину. Величина з якою ми проводимо порівняння називається підставою або базою порівняння.

Відносна величина показує, в скільки разів, або на скільки відсотків порівнювана величина більше або менше за базу порівняння.

З погляду правової статистики, відносні величини можна розглянути на прикладі досліджень злочинності, як масового соціального явища. Вивчаючи злочинність, необхідно розуміти, що різні її показники і характеристики взаємопов’язані і взаємообумовлені.

Зміна хоч б одного з показників в цілому або окремій частині веде до зміни результатів статистичних спостережень. Злочинність, як будь-яке інше соціальне явище, може характеризуватися як з кількісної, так і з якісної сторін.

Серед кількісних характеристик виділяють: стан злочинності, рівень, динаміку злочинності.

Стан злочинності - це абсолютне число закінчених злочинів і осіб, що їх вчинили, на певній території за певний проміжок часу.

За територіальною ознакою стан злочинності, наприклад в регіоні, може бути показаний сумою районних показників. За тимчасовою ознакою стан може визначатися за місяць, квартал, півріччя, рік. Проте, як вже було сказано вище, використовувати абсолютну величину, в даному випадку - стан злочинності, для порівняння скрутно.

Для цього використовуються відносні величини, що характеризують рівень злочинності як показник, що показує співвідношення загального числа злочинів або осіб, які їх вчинили, на певній території за певний проміжок часу. Для прогнозування і планування профілактичних заходів по протидії злочинності використовують коефіцієнт (індекс, на 1, 10, 100 тис.) злочинності за фактом вчинених злочинів та осіб, що їх вчинили відносно загальної кількості населеного регіону, району чи міста.

Таким чином, коефіцієнт злочинності (злочинної активності) обчислюється за формулою:



де Кз – коефіцієнт загальний,

З(о) – загальна кількість злочинів або осіб, що їх вчинили на 1,10, 100 тис. населення

Нзагальна кількість населення регіону, району або міста

Окрім загального можна розрахувати спеціальний коефіцієнт злочинності щодо окремих соціальних груп (наприклад неповнолітніх).

Для цього у знаменнику необхідно підставити (замість загальної кількості населення) кількість неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років, які мешкають в певній місцевості.

Формула розрахунку спеціального коефіцієнту буде виглядати таким чином:


де Кс – коефіцієнт спеціальний,

З(о) – загальна кількість злочинів або осіб неповнолітнього віку, що їх вчинили на 1,10, 100 тис. населення

Н (14-18)загальна кількість неповнолітніх осіб регіону, району або міста.
Укладач:

Старший викладач кафедри,

кандидат юридичних наук, Г.Ю. Зубко


Схожі:

План проведення лекційного заняття тема № iconПлан-конспект проведення лекційного заняття тема 1
Навчальна мета: Довести до студентів нормативні положення щодо організації та управління цивільною обороною в Україні
План проведення лекційного заняття тема № iconПлан проведення лекційного заняття тема №
Навчальна мета: Розкрити та законспектувати питання: поняття, види абсолютних їх значення у правовій статистиці. Визначити основні...
План проведення лекційного заняття тема № iconПлан проведення лекційного заняття тема №
Навчальна мета: формування у слухачів теоретичних знань про статистичне спостереження його види та форми. Законспектувати основні...
План проведення лекційного заняття тема № iconПлан проведення лекційного заняття з навчальної дисципліни
Правомірність І допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві
План проведення лекційного заняття тема № iconПлан семінарського заняття з історії України Тема №4
Підготовка І проведення Листопадового перевороту 1918 р у Львові. Проголошення зунр
План проведення лекційного заняття тема № iconПлан лекційного заняття Загальні засади та правові першоджерела діяльності...
Тема. Правове регулювання діяльності засобів масової інформації як різновиду інформаційної діяльності(4 год.)
План проведення лекційного заняття тема № iconЛекція 6 Тема: Медіапланування
Медіа-план – це комплексний план проведення рекламних заходів, погоджених за часом, місцем та суттю. План створюється із зазначенням...
План проведення лекційного заняття тема № iconТема Пасивні операції. Операції к б. з формування ресурсної бази. План заняття
Обгрунтувати послідовність проведення розрахунків. Дати розгорнуті письмові пояснення
План проведення лекційного заняття тема № iconПлан лекційного заняття: Політичні погляди у Київській Русі
України та їхньої ролі у становленні національної державності є важливою умовою задля розуміння сучасної української політичної дійсності,...
План проведення лекційного заняття тема № iconПлан лекційного заняття: Сутність, ознаки та функції держави
Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка