1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод




Скачати 269.66 Kb.
Назва1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод
Сторінка1/3
Дата конвертації20.06.2013
Розмір269.66 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3
Тема 1. Аудит як форма контролю, його об’єкти і метод
Питання:


  1. Мета і основні завдання аудиту;

  2. Сертифікація та ліцензування в аудиторській діяльності;

  3. Предмет і метод аудиту ;

  4. Об’єкти аудиторської діяльності;

  5. Види аудиту;

  6. Принципи аудиту.



Питання 1.
Основними нормативними документами, що визначають головні засади аудиторської діяльності, є закон України “Про аудиторську діяльність”, Положення “Про сертифікацію аудиторів”, міжнародні (національні) стандарти аудиту.

Згідно з законом України “ Про аудиторську діяльність” Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.

Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об’єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Основною метою аудиту є визначення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності, їх повноти та відповідності чинному, законодавству і встановленим нормативам.

Інститут аудиторів виник в Англії у 1299 р. але сучасні його форми беруть початок в Единбурзі з 1854р. Ще в XIX ст. Л. Р. Діксі (Англія) визначив аудит як роботу, пов’язану з підтвердженням правильності та об’єктивності бухгалтерського балансу. Сьогодні аудит значно розвинувся, має власну теорію і методику проведення.

^ Основними завданнями аудиту є:







Крім основних завдань аудит може вирішувати функціональні завдання:

До них належать: завдання коригування і санації, оперативного контролю й аналізу, стратегічного аналізу, аудиту договірних і статутних зобов'язань.

Завдання коригування і санації передбачають розробку за результатами проведеного аудиту на прохання клієнта рекомендацій щодо виправлення виявлених ним помилок та уникнення зловживань. Аудитор може дати рекомендації щодо санації і відновлення бухгалтерської документації, організації бухгалтерського обліку, але безпосередньо він не бере участі у виправленні помилок і проведенні санації.

Завдання оперативного контролю і аналізу полягає в проведенні оперативного аудиту й аналізу безпосередньо в процесі господарської діяльності клієнта з метою запобігання помилкам, вибору оптимальних варіантів управлінських рішень без безпосереднього втручання аудитора.

Завдання стратегічного аналізу передбачають, що аудитор на основі даних, отриманих у процесі аудиту, розробляє пропозиції щодо перспективних питань розвитку господарюючого суб'єкта.

Завдання аудиту договірних і статутних зобов'язань полягає в тому, що товариство зі складними домовленостями щодо розподілу прибутку може замовити проведення аудиторської перевірки прибутку, а також утому, що звернення до третіх осіб з проханням про кредитування може бути підкріплене перевіреними звітами.

^ Необхідність проведення аудиту зумовлюється потребою користувачів інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Користувачами цієї інформації можуть бути:

  • уповноважені відповідно до законів України представники органів державної влади;

  • власники, засновники господарюючого суб'єкта;

  • інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах
    господарсько-фінансової діяльності суб'єкта господарювання (кредитори, інвестори, постачальники та інші особи).

Треба також зазначити, що користувачі цієї інформації мають право згідно із ст. 9 Закону України "Про аудиторську діяльність" виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок у межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами або окремими договорами.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит). Проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки;

2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

^ 3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Згідно закону України Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону. Також замовник зобов’язаний створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту. Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Порядок оформлення інших офіційних документів за наслідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України з дотриманням вимог цього Закону та інших актів законодавства України

Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).

Питання 2.
На підставі положення “Про сертифікацію аудиторів” Право на отримання сертифіката мають кандидати, які здобули повну вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра), мають певні знання з аудиту і досвід практичної роботи не менш як три роки поспіль на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста та успішно склали кваліфікаційний іспит. Структура знань, якими має володіти кандидат, встановлюється Аудиторською палатою України і складається з аудиту і суміжних з аудитом галузей знань.

Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів із зазначених дисциплін. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до Аудиторської палати України (в одному примірнику) або до Регіонального відділення Аудиторської палати України (в двох примірниках) такі документи:

- заяву за встановленою формою;

- копію диплома, завіреного в установленому порядку;

- копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;

- документ про оплату сертифікації.

У разі відсутності хоча б одного з документів із зазначених, чи неналежного їх оформлення заяву до розгляду не приймають.

Завдання, які використовуються для проведення іспитів, повинні включати:

- тести у вигляді питань, що дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень;

- завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем.

Іспити проводяться в два етапи: перший - письмове тестування (або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених АПУ; другий - письмове розв’язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менш як 70 % правильних відповідей за результатами тестування.

Перший етап іспитів можуть проводити Аудиторська палата України або її регіональні відділення, а другий етап - тільки Аудиторська палата України. Кандидати мають право вибору місця складання першого етапу кваліфікаційного іспиту (регіональне відділення Аудиторської палати України або безпосередньо Аудиторська палата України). Кваліфікаційний іспит провадять щокварталу у день, що визначає Аудиторська палата України.

Особи, які не склали іспиту, мають право повторно скласти його не раніш як через рік після прийняття рішення Аудиторською палатою України. Термін чинності сертифікату не може перевищувати п’яти років.

Аудитори, термін чинності сертифіката яких закінчується не раніше від трьох і не пізніше від одного місяця до закінчення цього терміну, повинні подати до Секретаріату Аудиторської палати України (в одному примірнику) чи до регіонального відділення (у двох примірниках) наступні документи:

- заяву про подовження дії сертифіката встановленого зразка;

- копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;

- сертифікат, термін дії якого закінчується;

- витяг із Свідоцтва про щорічне обов’язкове удосконалення професійних знань (за період чинності сертифіката);

- документ про внесення плати за подовження сертифіката.

Аудитори, які працювали за фахом (аудитором) від двох до трьох років або за сумісництвом не менше від трьох років, щороку обов’язково удосконалювали професійні знання за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України, та щодо яких відсутні підстави, які зазначені в пункті 9.3 Положення “Про сертифікацію аудиторів”, для подовження терміну чинності сертифіката проходять співбесіду в Комісії по сертифікації та підготовці аудиторів Аудиторської палати України або в комісіях з сертифікації аудиторів її регіональних відділень. В разі позитивних результатів співбесіди комісії з сертифікації готують для затвердження рішенням Аудиторської палати України протоколи про продовження терміну чинності сертифіката на наступних п’ять років. При негативних результатах співбесіди комісії з сертифікації призначають складання кваліфікаційного іспиту згідно з Порядком проведення кваліфікаційного іспиту для отримання сертифіката.
Питання 3.

Для того щоб визначитися з категоріями "предмет", "метод", "об'єкти аудиторської діяльності", треба з'ясувати, в чому полягає відмінність між аудитором і ревізором, аудитом та ревізією. Наочніше це можна зробити за допомогою табл. 1.1.

^ Таблиця 1.1. Порівняння характеристик ревізії та аудиту




Ревізія

Аудит

^ Мета проведення

Усунення недоліків

Зменшення недоліків

Ліквідація зловживань

Обмеження зловживань

Встановлення законності

З'ясування істинних причин недоліків

Забезпечення максимальної точності даних

Приблизна точність даних

Гласність

Оприлюднення результатів

Збереження професійної таємниці

Ініціатори проведення

Суб'єкти адміністративного права

Аудитора клієнт вибирає сам

^ Джерела фінансування

За рахунок суб'єкта адміністративного права

За рахунок суб'єкта, що перевіряється

Усе наведене вище дає нам можливість визначитися з категоріями "предмет аудиту", "метод аудиту", "об'єкти аудиторської діяльності".

Предмет аудиту — стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває в сфері аудиторської оцінки.

Метод аудиту — це сукупність способів і прийомів, які використовують для дослідження стану об'єктів, що вивчаються.

Ці прийоми можна об'єднати в такі групи:

  • перша — визначення кількісного та якісного стану об'єкта;

  • друга — визначення відхилень дійсного стану досліджуваного об'єкта від норм і нормативів,
    планових показників та інших правил;

• третя — оцінка стану об'єкта (в минулому, поточному та майбутньому періодах).

Отже, методом аудиту є визначення реального, якісного та кількісного стану об'єктів, виявлення відхилень від базового або нормативного стану й оцінка цих відхилень за критеріями доцільності та законності.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедук­ція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, систем­ний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аналіз — це метод дослідження, який стосується вивчення пред­мета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналі­зується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансо­во-господарської діяльності підприємства).

Синтез— метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).

Індукція— метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведен­ня висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здій­снюється насамперед за даними аналітичного обліку, а відтак — син­тетичного обліку).

Дедукція — метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окре­мого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за дани­ми синтетичного обліку, а потім — аналітичного обліку).

Аналогія — прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається пізнання ознак суб'єктів на основі їх подібності з інши­ми. Метод аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання.

Моделювання — спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні об'єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).

Абстрагування — прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів до загальних понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртовні в цілому).

Конкретизація— дослідження стану об'єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач в окремих магазинах).

Системний аналіз — вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).

Функціонально-вартісний аналіз — це вивчення об'єктів на ста­дії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез склад­них систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо).

Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, докумен­тальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

Органолептичні методи — це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, екс­пертизи, службові розслідування, експеримент.

Питання 4.

Об'єкт аудиторської діяльності — це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан якої може бути оцінений кількісно й якісно. Об'єкти аудиту можуть бути різними за складом та структурою, відношенням до різних сфер діяльності, іншими характеристиками.
  1   2   3

Схожі:

1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод iconПитання підсумкового контролю знань з дисципліни «політологія» денна,...
Політика як особлива форма суспільної діяльності. Основні області та сфери політики
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод icon4 Метод статистичних випробувань Метод статистичних випробувань
Метод статистичних випробувань — це числовий метод математичного моделювання випадкових величин, який передбачає безпосереднє включення...
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод icon2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми Метод економічного...
Сутність І основна мета економічного аналізу – об’єктивна оцінка стану аналізованого об’єкта І вияв можливостей підвищення ефективності...
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод iconМетод капіталізації доходу
Метод дисконтування грошових потоків та його загальний алгоритм. Грошовий потік та оподаткування
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод iconТема Криміналістичні ідентифікація І діагностика
Визначити з-поміж перелічених окремо об’єкти криміналістичної ідентифікації, об’єкти, відносно яких можливе тільки встановлення групової...
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод iconВиди, форми І методи фінансового контролю
За суб’єктами проведення розрізняють: державний, муніципальний, відомчий, внутрішньогосподарський контроль І аудит
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод icon«Теоретичні основи мар­кетингу та його специфіка в агропромисловій сфері»
«Економіка підприємств» (спеціалізація 6504/1 – «Економіка агропромислових формувань») та 6509 «Облік та аудит», (спеціалізація –...
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод iconНазва митного органу, його структурного пiдроздiлу, пункту контролю,...
Аеродром "Гостомель" та територiї вантажних митних комплексiв, автопортiв, автотермiналiв, митних лiцензiйних складiв I складiв тимчасового...
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод iconСпецифіка об’єкта дослідження в гігієнічній науці І практиці, яким...
Розрізняють чотири основних специфічних для гігієни методи: епідеміологічний метод вивчення здоров’я населення; метод санітарного...
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти І метод iconМетодичні рекомендації та завдання для самостійного вивчення І підготовки...
«Економічна кібернетика», 03050801 «Фінанси І кредит» (за спеціалізованими програмами), 03050901 «Облік І аудит»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка