Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист»




НазваНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист»
Сторінка1/5
Дата конвертації20.06.2013
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра кримінального права і криміналістики

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРИМІНАЛЬНЕ-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ
Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист»

Автори:

Професор кафедри кримінально-правових дисциплін

к.ю.н., доцент Строков І.В.

Затверджено

на засіданні кафедри,

протокол №________

від ___ _____ 2013 р.


Київ 2013

ЗМІСТ

1. Структурно-логічна схема дисципліни

2. Пояснювальна записка

3. Програма навчальної дисципліни

4. Робоча програма навчальної дисципліни з тематичним планом

5. Плани лекційних занять

6. Плани семінарських занять

7. Плани практичних занять

8. Завдання для самостійної роботи

9. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

10. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів

11. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного

контролю та перелік питань підсумкового контролю

12. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення

навчальної дисципліни

13. Навчально-методичні матеріали для лекцій

14. Рекомендована література.


  1. Структурно-логічна схема вивчення дисципліни.


2. Пояснювальна записка
Дисципліна: “ Кримінально-процесуальне доказування ”

Розслідування злочинів, розгляд матеріалів кримінального провадження – це сфера кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Захист прав і законних інтересів особи, швидке та повне розкриття злочинів, викриття винуватих, забезпечення їх справедливого покарання і запобігання фактам притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих є основними завданнями кримінального процесу, досягнення яких передбачає необхідність перевірки і оцінки в кожному конкретному випадку великого обсягу різноманітної інформації.

Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури та суду із збирання, перевірки і оцінки фактичних даних (відомостей про факти) про обставини, встановлення яких є необхідним для правильного вирішення кримінальної справи, в юриспруденції традиційно вважають доказуванням. При цьому, доказування складає основний зміст кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Звичайно, було б неправильним зводити увесь кримінальний процес до доказування, але домінуюча роль доказування в кримінальному процесі не піддається сумніву.

Норми процесуального права , які встановлюють мету, порядок, межі і зміст цієї діяльності називаються доказовим правом.

Аналіз практики застосування норм доказового права свідчить, що працівниками органів кримінальної юстиції допускаються порушення і помилки у формуванні доказів, їх перевірці та оцінці. А це негативно позначається на стані всієї кримінально-процесуальної діяльності та виконанні завдань кримінального судочинства.

Студенти повинні чітко уявляти, що являє собою процес доказування і пам’ятати, що доказування не зводиться лише до збору, перевірки й оцінки відомостей про факти (доказів). Підсумковим етапом в цій діяльності є прийняття певного процесуального рішення і наведення аргументів для його обґрунтування.

Важливим є питання про предмет доказування у кримінальному процесі. Спочатку потрібно засвоїти саме поняття предмета доказування, а потім сукупність тих обставин, які підлягають встановленню. З предметом доказування тісно пов’язане поняття про межі доказування, які визначають глибину пізнання оточуючої дійсності та обсяг доказів необхідних для встановлення істини у кримінальній справі.

Первинним елементом процесу доказування є збирання (формування) доказів та їх процесуальних джерел. Знання способів збирання доказів, їх фіксації та норм права, які регламентують цю діяльність, безпосередньо впливає на якість розкриття і розслідування злочинів. Важливим у цьому є співвідношення процесуальних та допоміжних способів збирання інформації у справі.

Наступними елементами процесу доказування є перевірка та оцінка відомостей про факти. Метою перевірки доказів та їх процесуальних джерел є визначення їх доброякісності, достовірності, повноти та законності засобів одержання.

Оцінка доказів та їх процесуальних джерел є необхідною передумовою для прийняття і обґрунтування процесуального рішення у кримінальній справі.

Студентам слід звернути увагу на те, що в кожній стадії кримінального судочинства окремі елементи процесу доказування мають свої особливості, які обумовлені завданнями і процесуальною формою тієї чи іншої стадії.

Знання норм доказового права, вміння їх правильно застосовувати в практичній діяльності допоможе студентам стати кваліфікованими правознавцями, спроможними забезпечити реалізацію завдань кримінального судочинства.

^ 3. Програма навчальної дисципліни.

Т.1. Поняття і зміст кримінально-процесуального доказування.

Поняття і сутність кримінально-процесуального доказування. Основні риси кримінально-процесуального доказування. Гносеологічна, інформаційна та правова сутність кримінально-процесуального доказування.

Встановлення об’єктивної істини як мета кримінально-процесуального доказування. Зміст об’єктивної істини у кримінальному процесі та співвідношення з абсолютною і відносною істиною. Шляхи досягнення об’єктивної істини у кримінальному судочинстві.

Конституційні та інші засади кримінально-процесуального доказування. Основні засади і правила оцінки доказів у кримінальному процесі.

Поняття і сутність збирання доказів у кримінальному судочинстві. Кримінально-процесуальні засоби збирання (формування) доказів та їх процесуальних джерел.

Перевірка доказів, її поняття, сутність, основні способи і правила. Поняття і сутність оцінки доказів та їх процесуальних джерел у кримінальному процесі.

Внутрішнє переконання слідчого, прокурора, слідчого судді і суду, та його значення для доказування у кримінальному процесі.

Процесуальні гарантії доказування.

^ Т.2. Значення теорії судових доказів для виконання завдань кримінального судочинства.

Поняття і сутність теорії судових доказів. Вітчизняна ґенеза теорії судових доказів.

Інститут доказового права як предмет теорії судових доказів. Система норм доказового права. Джерела доказового права.

Методологічна основа і методи теорії судових доказів.

Категоріальний апарат теорії судових доказів та наукові засади його використання.

Теорія доказів в системі правових знань та її зв’язок з іншими навчальними дисциплінами.

Значення теорії судових доказів для теорії кримінального процесу, удосконалення кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування органами кримінальної юстиції.

Сучасні проблеми застосування положень теорії судових доказів у слідчій та судові практиці.

^ Т.3. Предмет, межі і суб`єкти доказування у кримінальному процесі.

Поняття, сутність і зміст предмету кримінально-процесуального доказування. Обставини, що входять до предмету кримінально-процесуального доказування. Види предмету доказування у кримінальному процесі. Загальний і спеціальний предмет кримінально-процесуального доказування.

Особливості предмету доказування на окремих стадіях кримінального процесу. Специфіка предмету доказування у окремих категоріях кримінальних справ. Предмет доказування при прийнятті кримінально-процесуальних рішень.

Подія злочину. Вина обвинуваченого у вчиненні злочину, мотиви злочину. Обставини, що впливають на ступень тяжкості злочину, обтяжують чи пом‘якшують покарання. Характер і розмір шкоди, завданої злочином. Причини і умови, які сприяли вчиненню злочину.

Межі й обсяг кримінально-процесуального доказування.

Суб'єкти кримінально-процесуального доказування.

^ Т.4. Поняття, сутність і класифікація доказів у кримінальному процесі.

Поняття доказів у кримінальному судочинстві. Гносеологічна, інформаційна і правова сутність доказів. Значення доказів та їх процесуальних джерел у кримінальному процесі.

Належність, допустимість і достатність доказів та їх джерел у кримінальному судочинстві.

Поняття і умови недопустимості доказів та відомостей, що стосуються підозрюваного чи обвинуваченого. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів.

Класифікація доказів. Значення класифікації доказів для слідчої і судової діяльності Прямі та непрямі докази. Первинні та похідні докази. Обвинувальні та виправдувальні докази.

^ Т.5. Джерела доказів та їх характеристика.
Поняття джерел доказів, їх види та характеристика.

Показання, як джерело доказу. Види показань. Учасники кримінального провадження, які надають показання під час кримінального провадження. Особливості отримання показань під час досудового розслідування та судового провадження. Підстави та умови прийняття судом показань учасників кримінального провадження як доказу.

Поняття речового доказу у кримінальному провадженні. Умови за яких предмети та документи стають речовим доказом. Види речових доказів. Порядок отримання речових доказів на різних стадіях кримінального провадження.

Документи, як джерело доказів. Відомості, що визначають належність документу до речового доказу. Відмінність документу від речового доказу. Процесуальне отриманні документів та умови набуття ними ознак доказу. Сприйняття судом документів як джерела доказів. Значення документа для кримінально-процесуального доказування.

Висновки експертів, джерела доказів. Процесуальний порядок призначення експертизи та отримання висновку експерта. Процесуальні вимоги до висновку експерта. Підстави для призначення експертизи судом та сприйняття висновку експерта як доказу. Порядок дослідження експертом обставин кримінального правопорушення, певної події або явища. Значення висновку експерта для кримінально-процесуального доказування.

^ Т.6. Моральні засади кримінально-процесуального доказування



Поняття моралі та моральних засад. Вплив моралі на суспільне життя та формування його основних принципів.

Значення моральних принципів суспільства для формування норм права. Відображення норм моралі в нормах права. Роль моральних засад для реалізації норм права.

Моральні засади кримінального судочинства та їх реалізація в інститутах і нормах кримінально-процесуального законодавства. Роль Моралі для обґрунтування дій та прийняття рішень слідчим, прокурором, суддею під час здійснення кримінального судочинства.

^ Т.7. Слідчі (розшукові) дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі.
Поняття і система слідчих дій та їх роль у кримінально-процесуальному доказуванні. Класифікація слідчих дій. Первинні, повторні і додаткові слідчі дії. Невідкладні слідчі дії. Обов’язкові слідчі дії для доказування. Особливості провадження негласних слідчих дій.

Загальні правила провадження слідчих дій. Порядок процесуального оформлення перебігу і результатів слідчої дії. Умови використання результатів слідчих дій у доказуванні.

Проведення слідчих дій з участю неповнолітніх.

Отримання доказів під час проведення гласних слідчих дій. Допит як джерело доказів. Види допиту та умови визнання його результатів доказом. Особливості отримання доказів при проведення його в режимі відео конференції. Умови отримання доказів під час проведення обшуку. Огляд та його види. Підстави і порядок проведення огляду. Огляд трупа. Огляд предметів і документів. Освідування, його види і порядок оформлення. Підстави і процесуальний порядок проведення ексгумації трупа.

Експертиза як слідча дія. Класифікація експертиз в кримінальному процесі. Обов’язкові експертизи у кримінальній справі. Порядок призначення і проведення експертизи в кримінальному процесі. Поняття слідчого експеремента, його значення в процесі доказування.

Поняття негласних слідчих дій, їх види та значення в процесі доказування. Підстави та умови для їх проведення. Використання результатів проведення негласних слідчих дій у доказуванні. Умови,за яких результати негласних слідчих дій можуть бути використані в процесі доказування.

Поняття негласних слідчих (розшукових) дії. Негласна розшукова діяльність слідчого як вид пізнавальної діяльності та засіб збирання інформації про обставини вивчення кримінального правопорушення.

Співвідношення негласної слідчої розшукової діяльності та оперативно-розшукової діяльності під час кримінального провадження. Використання результатів, отриманих під час проведення оперативно-розшукової діяльності в кримінально-процесуальному доказуванні.

Процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дії: підстави для проведення, отримання дозволу на проведення. Органи та посадови особи, які мають право збирання інформації під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Отримання інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Доказове значення результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Процесуальне оформлення результатів.

Дослідження інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, під час судового розгляду справи. Порядок представлення інформації та процесуальних документів про результати проведення негласних слідчих дій в судовому засіданні. Підстави для прийняття результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій як доказу в кримінальному провадженні.

^ Т.8. Доказування під час досудового розслідування.
Предмет доказування під час досудового розслідування. Загальні умови доказування в стадії досудового розслідування.

Підслідність і її значення для досягнення мети кримінально-процесуального доказування.

Суб’єкти та обов’язок доказування в стадії досудового розслідування і їх процесуальне становище. Компетенція і повноваження органів та їх посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування в процесі доказування.

Обставини, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування. Особливості доказування злочинів, кримінальних правопорушень та кримінальних проступків.

Науково-технічні засоби під час кримінально-процесуального доказування та умови застосування їх результатів в процесі доказування.

Рішення, в яких знаходять відображення результати доказування в стадії досудового розслідування.

Закінчення досудового розслідування та складанням обвинувального акту. Обвинувальний акт як підсумковий акт доказування під час досудового розслідування.

^ Т.9. Доказування в суді першої інстанції.
Предмет доказування в судовому розгляді та визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню. Межи судового розгляду. Відомості, що містяться в матеріалах досудового розслідування, які суд не має право допускати як доказ.

Учасники доказування в стадії судового розгляду. Загальні умови доказування в ході судового розгляду. Засоби кримінально-процесуального доказування під час судового розгляду. Дії суду, що використовуються для доказування, Характеристика засобів доказування та умови їх проведення: допит, пред’явлення для впізнання, дослідження речових доказів і документів, дослідження звуко- і відеозаписів, огляд місця події, роз’яснення спеціаліста.

Судові дебати і їх значення для доказування.

Вирок суду як підсумковий результат кримінально-процесуального доказування в суді першої інстанції. Законність, обґрунтованість і вмотивованість вироку суду. Обвинувальний і виправдувальний вирок.

^ Т.10. Особливості доказуванні під час перегляду судових рішень.
Апеляційний суд як суб’єкт кримінально-процесуального доказування. Особливості доказування в суді апеляційної інстанції, предмет і межі доказування. Судові рішення як предмет перевірки в апеляційному порядку.

Доповнення, зміна і відкликання апеляцій. Учасники розгляду справи та суб’єкти доказування в апеляційній інстанції. Суб’єкти доказування та особи, які мають права збирання та подання доказів під час апеляційного провадження. Порядок прийняття апеляційним судом нових матеріалів і доказів для дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення та об’єктивності прийняття рішення по справі. Особливості проведення слідчих дій для перевірки вимог викладених в апеляційній скарзі. Результати розгляду кримінальної справи апеляційним судом.
Суд касаційної інстанції як суб’єкт кримінально-процесуального доказування. Предмет, межі і особливості доказування в касаційній інстанції.

Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарг. Суб’єкти доказування та особи, які мають права збирання та подання доказів під час касаційного провадження. Обсяг перевірки справи судом касаційної інстанції та доказування обставин вчинення злочину. Прийняття касаційним судом нових матеріалів.

Результати розгляду кримінальної справи касаційним судом. Недопустимість погіршення становища засудженого за результатами доказування під час перевірки судових рішень касаційною інстанцією.

Фіксація перебігу і результатів доказування під час касаційного провадження.
Судові рішення, які можуть бути перевірені Верховним Судом України та особи, які мають право на звернення про перегляд судових рішень. Перевірка відповідності заяви вимогам КПК, допуск справи для провадження.

Особливості кримінально-процесуального доказування під час перегляду судових рішень Верховним Судом України. Поняття та сутність пояснень учасників судового розгляду як особлива форма подання доказів.

Обґрунтування рішень Верховним Судом України щодо результатів розгляду заяви, їх зміст та форма проголошення. Рішення Верховного Суду України як акт кримінально-процесуального доказування.
Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. під час перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Порядок встановлення нововиявлених обставин, їх доведення та особливості доказування. Доказування нововиявлених обставин у суді. Рішення суду як результат перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

^ 11. Доказування під час особливих форм провадження
Поняття особливих форм кримінального провадження та їх види. Особливі форми кримінально провадження в кримінально-процесуальному законодавствах закордонних країн. Ознаки, які визначають особливості доказування під час здійснення зазначених форм провадження.

Предмет доказування під час здійснення провадження на підставі угод, приватного обвинувачення, щодо окремих категорій осіб, неповнолітніх та в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Особливості збирання та дослідження доказів під якщо в кримінальному провадженні укладено угоду про примирення або визнання винності. Порядок дослідження доказів у разі укладання угоди про визнання винності або примирення під час судового провадження.

Особливості збирання доказів під час здійснення провадження, в якому вирішується питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру. Доказування підстав для застосування примусових заходів до неповнолітнього або особи, яка хворіє психічною хворобою. Порядок дослідження доказів після скасування примусових заходів медичного характеру.

Особливості проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів під час кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України.

^ 4. Робоча програма навчальної дисципліни з тематичним планом

  1   2   3   4   5

Схожі:

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconНавчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «державне право...
Олійник А. Ю. – професор кафедри конституційного та міжнародного права, кандидат юридичних наук, професор
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconЗатверджую
Криміналістика: Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр з галузі...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconПрограма стажування за спеціальністю «Право» для студентів освітньо-кваліфікаційного...
Положення практики є основним навчально-методичним документом, який визначає проведення практики студентів спеціальності „Право”...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни науково-методичний...
...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconРобоча навчальна програма для курсантів освітньо-кваліфікаційного...
Кримінальний процес України: робоча навчальна програма для курсантів 3-го курсу освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за напрямом...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «міжнародне право»...
Автори: професор кафедри загальноправових дисциплін, к ю н., доцент Камінська Н. В.; викладач кафедри загальноправових дисциплін...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconМета та завдання навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна „Охорона праці в галузі” вивчається згідно з робочим навчальним планом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни конституційне...
Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconПрограма
«бакалавр» за напрямом підготовки 0403 «Системні науки та кібернетика» І мають бажання продовжити навчання за спеціальністю «Системний...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне доказування для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом «Правознавство», спеціальністю «Юрист» iconНаціональна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут...
А. А. Лукашенко, доцент кафедри прикладної педагогіки та роботи з персоналом Т. В. Остафійчук
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка