Юридична




НазваЮридична
Сторінка8/33
Дата конвертації19.06.2013
Розмір5.7 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   33
§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти

У системі професійної підготовки юриста першорядне значення має юридична освіта.

Юридична освіта — певний освітній рівень, здобутий в результа­ті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвопі ня системи правових знань, поглядів, переконань, умінь і навичок, формування особи як громадянина, здатного до професійно-право­вої діяльності. Під здобуттям юридичної освіти слід розуміти досяг­нення визначеного освітнього цензу, засвідченого певним докумен­том.

Як явище багатогранне, юридична освіта здійснюється залежно від того, до якого профілю юридичної діяльності готуються фахівці. Відповідно до цього складається програма їх навчання, де разом з фундаментальними знаннями передбачено оволодіння спеціальни­ми знаннями з урахуванням специфіки тієї сфери, де їм прийдеть-ся працювати. Так, юрисконсультам необхідно знати цивільне, гос­подарське право, практику господарських судів; нотаріусам — цивільне право; слідчим і дізнавачам — кримінальне і кримінально-процесуальне; суддям господарського суду — господарське право, цивільне право, цивільно-процесуальне право, суддям місцевого суду — кримінальне, кримінально-процесуальне, трудове, сімейне, адміністративне, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуаль­не та ін. Усі юристи, незалежно від спеціалізації, повинні знати кон­ституційне право і насамперед його основне джерело — Конститу­цію України. Курс України на європейську інтеграцію вимагає, щоб практикуючі юристи і учені-правознавці, що навіть не є фахівцями в галузях, схильних до впливу права Європейського союзу, мали ґрунтовні знання загальної структури і методів права ЄС.

У підготовці юристів виділяють такі напрямки: І) загальна підго­товка юристів широкого профілю, так звана університетсько-акаде­мічна; 2) підготовка юристів широкого профілю, що зорієнтовані на певні галузі подальшої діяльності — сфера міжнародних відносин, управління, економіка та ін.; 3) відомча підготовка юристів, що пе­редбачає чимале здобуття загальних юридичних знань, але чітко

«шчна освіта і юридична наука у системі професійної... 4)5

і иримована на працю в органах внутрішніх справ, служби безпеки,

піч ііравоохоронних органів тощо. Юристи з підготовкою широкого

профілю, не володіючи певними практичними навичками, змушені Ідаитуватися до практичної діяльності, але здатність працювати і ні ірчо, пропонувати нестандартні рішення дає можливість обрати н. професійної праці, що відповідає нахилам. Юристи, що здобу-іи підготовку у визначеній сфері та володіють іноземними мовами, оч і нелегко адаптуються в нових умовах, але можуть вільно міня­ні і .іду іь професійної праці, здатні досягти чималих успіхів (якщо не імітують своїх очікувань). Юристи, що здобули освіту в відомчих ах, добре підготовлені до роботи в цій системі, мають різно-і шимі навички практичного характеру (самооборони, володіння її іроєю та ін.), фізичне загартування, але не здатні легко змінюва-і и напрямок праці, бо слабо орієнтуються в інших сферах юриди­чнім діяльності.

^ Юридична освіта — це двосторонній процес, що передбачає ■ і >пц формацію знань про державно-правові явища, з одного боку, і і прийняття їх, з іншою. В умовах, коли основними напрямками н.іурно-освітнього і науково-технічного розвитку Україна визна-чила створення передумов для отримання членства в Європейсько-- оюзі, виникла необхідність у впровадженні європейських норм і ' і андартів в освіту, науку і техніку, в розповсюдженні досягнень < < І Ісзважаючи на певні успіхи у сфері юридичної освіти в Україні, їй і іракує ще необхідної якості. Немало випускників вищих навчаль­ні і \ закладів не досягай належного рівня, конкурентоспроможність їх пі і кропейському ринку праці є слабкою. Це зобов'язує глибше ана-п іувати тенденції в національній, європейській і світовій юридичній і її ві 11 з тим, щоб трансформувати кількісні показники освітніх по-

^ I і\ І II ЯКІСНІ.

( пстема вищої освіти в Україні, що перебуває в стадії рефор-м\ пашім, потребує, щоб її нормативно-правове забезпечення відбу-

юся з урахуванням вимог міжнародної і європейської систем і гандартів і сертифікації. Болонський освітній процес, до яко-111 приєдналася Україна, має на меті: побудову Європейського прос-ГОру вищої освіти як передумову розвитку мобільності громадян і можливістю їх працевлаштування; посилення міжнародної конку-I" шоспроможності як національних, так і в цілому європейської І и< гем вищої освіти; досягнення більшої сумісності і порівняності




96
Рож>»г(1

Середня юридична освіта (бакалавр)

Вища юридична освіта (спеціаліст).

Магістратура — на базі здобутих ступенів «бакалавр» та «спеціаліст»

^ Післявузівська юридична освіта:

Аспірантура (ад'юнктура) — на базі здобутих ступенів «спеціаліст» та «магістр»

Докторантура ,

Юридична самоосвіта

Форми юридичної освіти:

  1. з відривом від виробництва — денна

  2. без відриву від виробництва — вечірня; заочна; дистанційна

  3. шляхом поєднання цих форм, рідко — екстерном

Юридична освіта базується на ряді принципів. Особливої зпа

чущості набуває принцип безперервного, довічного навчання на базі вищої освіти, поступового ускладнення навчального процесу, зростання можливостей для навчання незалежно від віку, включаю­чи зарахування попередньої освіти, вдосконалення форм і методів підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації юриста. Знакове місце мають принципи поєднання загальних і спеціалізованих знань в процесі навчання; поєднання теоретичної і практично) підготовки, підкріплення теоретичних знань практикою. Успішне функціонування всієї правової системи суспільства, правопорядок в державі в значній мірі залежить від висококваліфікованих, творчо мислячих фахівців. Розвиток творчого підходу до вирішення науко­вих проблем і практичних ситуацій — також один з найважливіших принципів юридичної освіти.

Безперервність професійної підготовки юриста будь-якої спеці­алізації забезпечується поступовістю по такій системі:

  1. Початкова підготовка (вища освіта).

  2. Підвищення кваліфікації.

чи, і о, чтіа і юридична наука у системі професійної... 97

і 11, і" підготовка. і і і \ намни. < і\ ж»іона підготовка.

■ 11 .піч.шия в аспірантурі (ад'юнктурі) і докторантурі.
/ Симоетійна підготовка.

І'і і\ п.і,иом цього процесу є формування високої професійної
і і \ иьтури. Як відмічено в Стандартах незалежності юриди-
• і профі сії міжнародної асоціації юристів (2000 р.), «юридична
11 і повинна бути доступною всім людям, що мають необхідну
ч \ 111 кому не може бути в цьому відмовлено внаслідок ко-

■ і и і іри, раси, статі, релігійних, політичних або інших погля-
Ийцюпальної або соціальної приналежності, наявності влас-

н походження, соціального становища, фізичних вад». Ипронадження ступінчастої вищої освіти в Україні значно роз-

і равові рамки фахівців, про що проголосила ратифікована

І 11 Верховною Радою України Конвенція «Про визнання

уііфікацій з вищої освіти в європейському регіоні» (Лісабон,

17 р.)

і и і іііііїі професійно-юридичної освіти — навчити юридичній
і ігіі умінню розбиратися в структурі права, способах юриди­
чні, вирішенню на цій основі питань юридичної кваліфікації.
| ііннн 11, навчання техніці і технології обумовлена соціальним
ип.ічсішям юридичної професії. Проте головна мета полягає
і• ■ |■ м\ чанні світоглядної позиції юриста, яка грунтується на
чііііічпти. усвідомленні і осмисленні всього багатства юридич-
<<\ \п п і накопиченого правового досвіду, на пошані честі і гід-
пи особи.


І І.піпшальна юридична освіта не може бути нижче сучасного НОВОГО світогляду суспільства, що базується на досягненнях \ п.ніиподської культури. Спираючись на новітні наукові розробки, 1.1 повинна постійно оновлювати зміст і організацію навчально-ініііоні процесу, впроваджувати освітні інновації і інформаційні ИОЛОї н, формувати нормативно-правові і організаційно-еконо-мі механізми залучення і використання позабюджетних засобів; 11 л на і моя в європейський і світовий освітній простір. Основи н'пічної, як і будь-якої іншої, освіти: вчитися, щоб знати; вчити-

б працювати; вчитися, щоб жити разом з іншими; вчитися,

п


98
^ Розділ /|

§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики

Становлення юриста-професіонала відбувається під впливом 11 сної взаємодії юридичної освіти, юридичної науки і юридичної праи тики.

Юридична освіта базується на органічній інтеграції з юридичні їм | наукою, використовує новітні теоретичні розробки в навчальному тфоцесі, науковий потенціал професорсько-викладацького складу нам чального закладу.

^ Освіта є основою культурно-правового, духовного, соціально го, економічного розвитку суспільства і держави, «працює.» п,і юридичну практику. Завдяки юридичній освіті збагачується ін­телектуальний, творчий потенціал народу, підвищується його кулі.і \ рний рівень, відбувається забезпечення апарату управління, прамо творчих органів, правоохоронної системи, народного господарс кваліфікованими фахівцями у галузі права.

У свою чергу, юридична наука, заснована на пізнанні і усвідом ленні відповідних суспільних процесів і явищ, є орієнтиром .і і і практики державно-правового будівництва. Відомий діяч епо) и Відродження Леонардо да Вінчі підкреслював: «Практика повити ґрунтуватися на хорошій теорії». Наука зацікавлена у зв'язку з практикою, оскільки через неї відбувається впровадження і пері вірка досвідом теоретичних розробок: виявляються помилки і про галини в законодавстві, інші прорахунки наукових положень і р< мендацій. Стан діючого права істотним чином залежить від стану науки.

По відношенню до практики систему юридичних наук розмели вують на два напрямки: фундаментальні (теоретичні) і прикладні (практичні) дослідження. Фундаментальні науки вивчають загальні закономірності і випадковості виникнення, розвитку і функціон\ вання правових явищ в цілому, а прикладні — досліджують кони ретні практичні проблеми, що вимагають негайного вирішення, впкч ристовують досягнення фундаментальних наук.

Юридична наука, як і всяка інша наука, розвивається завдяки поповненню її молодими ученими, які привносять нові ідеї. Том) система освіти будується так, щоб разом з підготовкою практичнії •. юристів виявляти і ростити з числа обдарованих студентів осіб, здібних до наукової діяльності, допомагати їм у здійсненні їх твор

і Чі-ашіа і юридична наука у системі професійної... 99

іішостей. У цьому призначенні юридичної освіти вбачаєть-п.і роль в прогресі юридичної практики і науки. цім взаємодії юридичної практики, юридичної освіти ноі науки зводиться до того, що наукові дослідження

ні іадовольняти потреби практики і піднімати рівень освіти,

Цін юГюв'язана поставляти практиці компетентні і ерудовані

і пікапі спиратися в практичній діяльності на обгрунтовані

0 н 11 1.11111 і висновки науки. Юридична практика зацікавлена

і па інфікованих кадрах, що поставляються освітою. Проте

і ку юридичної науки, підкріпленої практичною перевіркою,

"| шалів підготувати не можна. Практика виступає важливим

їй |ін м ікревірки якості підготовки фахівців, перевіряє істинність,

і. і ефективність наукових досліджень, на базі яких дається

11 її І Ірактика додає динамізм як науці, так і освіті. ^ Юридична практика визначає цілі і завдання юридичної на-рибір наукових напрямків. Фактичний матеріал, що накопичу-і и п|>.ік гпкою, вимагає наукового пояснення, узагальнення, сис-іаі н іаціі І Іаука узагальнює практику і підкріплюється нею. Вона

о іа 11 у чається до практики і удосконалює її. На відміну від

и н яка шіробляє ідеї і поняття, практика спрямована на об'єкти-пі її і прямовану реальну зміну громадського і державного жит­ії і юроджує юридичні наслідки, відповідні цілі. Проте висту-'ін ' шмулятором наукового пошуку, сама практика, що постійно

н 11.ся і є мінливою, не завжди може з достатньою повнотою

ніп або спростувати теоретичні положення і висновки.

і ця їх перевірки потрібний певний час.

її ■|'и пічна наука і передова практика можуть допомогти юрис-

і" 11 и і ільки-но здобули професійну освіту, розвинути здібності,

11 пся до мінливого законодавства і соціальних перемін

іасвоїти навички роботи з новітньою юридичною й ін-

формацією; виробити справедливу самооцінку особи і про-

і н майстерності; використовувати навички власної профєсій-

іі і піності у поєднанні з повагою до закону та інші. 1 її їм зв'язку між наукою, практикою і освітою здійснюєть-

■ нніі системі держави і обумовлений потребами розподілу
іп Іміцнення зв'язків між ними — закономірність формування
ті ціпі держави, ефективного функціонування механізму держа-
і і фіни тої системи суспільства.

100

^ Розділ

Отже, освіта, наука і практика — це постійно взаємодіючий «трикутник», що служить основою прогресу суспільства.

§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста

Стандарт вищої юридичної освіти — це своєрідна типова мо дель юриста-професіонала, що служить орієнтиром для підготонмі кадрів в юридичних вузах та факультетах. Він являє собою сук\ 11 ність норм, що визначають:

зміст вищої освіти (система знань, умінь і навичок, професій них, світоглядних і цивільних якостей);

зміст навчання (структура, зміст і обсяг навчальної інформації)

засіб діагностики якості освіти (методики оцінки якості знані., умінь і навичок);

нормативний термін освіти (термін навчання на денній (очімп) формі, що необхідний для засвоєння особою змісту навчання, вст.т новлений стандартом вищої освіти).

^ Система стандартів вищої освіти:

Державний стандарт вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти.

Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Базуючись на державному стандарті вищої освіти (загальному для всіх вузів) і стандарті юридичної вищої освіти (загальному для юридичних вузів і факультетів), кожен юридичний вуз залежно під його спеціалізації і відомчої підлеглості може розробити свій варі ант кваліфікаційної характеристики професіонала даного напрямку При цьому слід брати за основу загальні нормативи Державного стандарту. Підготовка юриста повинна вестися відповідно до такого стандарт}', щоб забезпечити приєднання України до Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіті в Європі, тобто мати фундаментальний характер. Проходження спрощеної моделі вимог до юридичної професії здатне призвести до вихолощення її змісту і втрати відповідальної соціокультурної ролі. Державний стандарт, з одного боку, задає вузам орієнтири мінімуму знань, які зобов'язаний здобути студент (курсант), а з іншою — дає можли­вість створювати авторські курси1.

1 Кожному історичному періодові відповідали свої уявлення про «моделі» юри­ста-професіонала. У 20-х роках XX ст. Народний комісаріат юстиції УРСР розроби

мЬічіш освіта і юридична наука у системі професійної... 101

т/п'ї тура стандартів вищої юридичної освіти:

і оі ві і ні.о-кваліфікаційна характеристика випускника —

і\ і ним юридичної освіти і професійної підготовки; вимоги до

<ііп судових працівників. У ній узагальнено подано групи якостей, яким пін ці щюнідати претенденти на судові посади. Ця схема включала такі якості: им іі.іиіші'їні — знання основ марксизму, основ радянського ладу, знання в га­мі і гевий досвід; розумові, котрі були пов 'язані з характером і тем-іі. шп.пі загальний розвиток, пам'ять, здатність критично відноситися до |ч і іін ■ ніде гва, вміти оцінювати докази, мати судово-слідче чуття, об'єктив­ні, моральні — чесність, непідкупність, доброзичливість у взаєминах із

ічи ідатність усвідомлювати власні помилки і прорахунки, не піддавати-

н.І». .ому впливу; адміністративно-організаторські — вміння планувати

. і, і • |>\ па і и учасниками судового процесу. На жаль, наведена схема кваліфі-і Юрист (судового працівника) залишилася на папері і не одержала втілення .и мил підбору юридичних кадрів. При підборі суддів перевага віддавалася

1.1 володіли, головним чином, ідейно-політичними якостями, під якими розу-

пі\ ючс тоталітарне мислення з партійно-державною владою і її ідеологією,

н. .піною як вищою цінністю. Значний внесок у розробку «Моделі фахівця —

іка школи...» був внесений Київською вищою школою МВС (1981). Запро-

руктура якостей випускника включала: 1) загальні якості — знання,

і апнчки, властивості фахівця; 2) конкретні аспекти їхнього прояву:

. пїї-> полі нічні; б) професійні; в) організаційно-управлінські; г) морально-ііі 11 соціально-психологічні. Переломним моментом у розробці професійного МІ і и іриста стало затвердження Міністерством вищої освіти СРСР «Кваліфіка-|| ірпктеристики юриста» за фахом «1801 — правознавство» (09.12.1982 р.). п. и. їм. і характеристики полягала в: 1) визначенні її значення дня професійного ні їм. пня юриста; 2) переліку вимог (що повинен знати і вміти юрист), котрі і ься до нього під час здійснення професійної діяльності; 3) позначенні її. ні.і и іацій: державно-правової; господарсько-правової; судової і прокурор-• ні і чиї. слідчо-криміналістичної. Відповідно до цих спеціалізацій були побудо-

іні навчальні плани всіх юридичних вузів країни. Новий важливий крок

і| моделі кваліфікаційного паспорта юриста був зроблений Харківським

пгіинм інститутом (Національна юридична академія України) у 1989 р. У ква-

ший характеристиці випускника юридичного вузу за фахом «Правознавст-

■ і., іиїділеііо дві частини: загальна — містить вихідні положення про професію о піна — містить соціальну характеристику діяльності юриста-професіо-

сих спеціальностей: юрисконсульт, суддя, прокурор, помічник прокурора,

пнжат. У 1994 р. Міністерство освіти України затвердило освітньо-

| ту програму вищої освіти за напрямком — «Право» і спеціальністю —

місто». Національним університетом внутрішніх справ (м. Харків)

Щ І 1997 рр. була затверджена кваліфікаційна характеристика фахівця —

. киї і іаких спеціальностей: слідчо-криміналістична (слідство в органах

ч м . справ); слідчо-криміналістична (дізнання в органах внутрішніх справ);

иио-аналітична (забезпечення діяльності в органах внутрішніх справ); і.іііпііі.. економічна; фінанси і кредит; бухгалтерський облік і аудит; адміністра-- джмент; інформаційні системи в менеджменті; практична психологія; со-іГюта; правоохоронна діяльність.

102


C-C

Ьічіиі іп чііта і юридична наука у системі професійної... 103

0 їм.ноно обов'язковий для всіх установ освіти по даній спеці->, ті


фікаціїишй паспорт юриста-випускника вузу структу-адасться з трьох частин:

Розділ

компетентності юриста; систему практичних функцій (правотворч;і. правозастосовча, контрольно-наглядова, інтерпретаційна та їм ), систему типових завдань практичної діяльності, які зобов'язаний уміти виконувати юрист; комплекс умінь для їх реалізації (осінні ний нормативний документ державних стандартів);

  1. освітньо-професійна програма підготовки— визнач.п нормативний термін і нормативну частину змісту освіти за фахом (напрямком) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; встапои лює вимоги до змісту, обсягу і рівня освіти і професійної підготовки фахівця. Складається з трьох циклів: а) гуманітарної і соціально економічної підготовки (філософія, логіка, психологія, соціологія, етика, економіка— професійної орієнтації); б) природно-науконоі підготовки (обчислювальна техніка, програмування та ін.); в) профе­сійної і практичної підготовки (блоки — історико-теоретичний, дер жавно-правовий, цивільно-правовий, кримінально-правовий, між™ родний);

  2. засоби діагностики якості вищої освіти— представлю ють стандартизовані методики, призначені для кількісної і якісне оцінки досягнутого рівня знань, умінь і навичок, а також інших яко стей — професійних, світоглядних, громадянських, тобто таких, пю встановлюють відповідність рівня якості здобутої вищої юридичної освіти вимогам його стандартів.

^ Кваліфікаційний паспорт юриста-фахівця закріплює стандарі якості професійної юридичної підготовки відповідно до спеціаЛІ ності і кваліфікації, яка привласнюється випускнику. Він є осної ним нормативним документом, що відображає цілі, зміст і резульїаі професійної підготовки юриста даної спеціальності:

— встановлює систему типових завдань (професійних, соціаш.
но-службових і етично-психологічних), до вирішення яких повинен
бути готовий юрист на певному етапі юридичної підготовки (бака
лавр, магістр);

■— включає показники необхідного рівня оволодіння професій ною діяльністю;

— містить визначення, яким параметрам він повинен відповіді
ти, якими особистими і професійними якостями він повинен воло*
діти (стан здоров'я, психічні якості, морально-етичні установки і.і
ін.), тобто дає коротку професіограму (опис професії).

Кваліфікаційний паспорт юриста-випускника вузу містить його загальну характеристику як соціальної індивідуальності. Цей еіап


1 II.III иміі

ЦІННІ.

наявність юридичного мислення, загальної ерудиції і зді­бності до критичної самооцінки, самоконтролю, профе­сійного і морально-психологічного удосконалення

впорядкований комплексний набір загальних і спеціаль­них знань, що одержуються в результаті поглибленого вивчення навчальних дисциплін, первинні відомості про які давалися в загальних середніх школах, коледжах, тех­нікумах і інших установах освіти середнього рівня підго­товки, а також осягнення нових навчальних курсів відпо­відно до спеціальності

ома

МІН.

впорядкований набір умінь або знання в їх практичному застосуванні, тобто набута здатність цілеспрямовано і творчо користуватися своїми спеціальними знаннями в процесі практичної юридичної діяльності

/і/іі юриста-випускника вищого навчального закладу потріб-і професійно-правові уміння:

І) і нумачити і застосовувати закони та інші нормативні правові 111

абезпечувати дотримання законодавства в діяльності держа-И органів, фізичних і юридичних осіб;

ірпдично правильно кваліфікувати факти і обставини; І) рі і іробляти документи правового характеру; здійснювати пра-

і спертизу нормативних правових актів; давати кваліфіковані
ІИ м висновки і консультації;

чіалювати правові рішення і здійснювати інші юридичні дії

ні відповідності з чинним законодавством; '■і розкривати і встановлювати факти правопорушень; визначати її мі відповідальності і покарання винних; вживати необхідних одні до відновлення порушених прав; /) і истсматично підвищувати свою професійну кваліфікацію,

ін законодавство і практику його застосування, орієнтуватися ін їм.і п.ній літературі2.

1 і І осударственньїй образовательньїй стандарт вьісшего профессиона->(ї|>;і шісшігн (специальность 021100 — юриспруденция, квалификация — Н іридическое образование и наука. — М., 2000. — № 1. — С. 2—3.

104 Розділ

§ 4. Система вищих установ юридичної освіти

в Україні

В Україні відбувається дещо прискорений процес розвитку вищої юридичної освіти. Функціонують юридичні вищі установи осіч мі широкопрофільні і спеціалізовані. Склалася специфічна універОЯ тетська система підготовки юристів широкого профілю, яка реалі зується в різних вищих освітніх установах відповідно до держак ного стандарту вищої освіти. Існування спеціалізованих освпшч установ, головним чином в системі МВС або СБУ та деяких інших відомств, не заважає цій єдності.

^ Підготовка юристів здійснюється у вищих установах освіти різних видів.

Академія — вища освітня установа, яка реалізує програми про* фесійної підготовки фахівців з декількох напрямків і здійснює плідну діяльність у науковій сфері, підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації викладачів і науковців. Як провідний науково-методичні ні центр вищої і післявузівської освіти академія має: аспірантуру, докто­рантуру, одну або декілька спеціалізованих (дисертаційних) рад; від­повідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення

Університет — вища освітня установа, яка реалізує програми професійної підготовки фахівців з широкого спектру напрямки! Університет має ті ж ознаки, що і академія. Від академії він відрі зняється багатопрофільністю, наявністю багатьох факультетів різ­них професій і спеціалізацій.

Інститут — вища освітня установа, яка реалізує програми про фесійної підготовки фахівців, як правило, по одному або декільком напрямкам. Інститут може входити до складу академії або універси­тету на правах структурного підрозділу.

Крім того, є ще один вид професійної освіти — коледж, який реалізує неповні і (або) повні освітні програми професійної підго» товки юристів.

^ Система юридичної освіти в Україні включає юридичні устшн> ви освіти:

державні — засновані державою; фінансуються з державної о бюджету; підпорядковуються відповідному органу виконавчої влади.

комунальні (муніципальні) — засновані місцевими органами влади; фінансуються з місцевого бюджету; підпорядковані місценпм органам влади.

чіЧікі інаіта і юридична наука у системі професійної... 105

• <і.ииіііпі засновані на приватній власності; підпорядковані

ии\ (нласникам).
Н Ірії тчім установи освіти розташовані, як правило, в містах
раї ішно-територіальних одиниць країни — АР Крим, обла-

|< Іріп пі для здійснення державно-владних функцій в право­ти і \ і судових органах готуються в основному в державних І Іідготовка спеціалістів для сфери приватного права, пра-

оридичних служб комерційних організацій здійснюється

і аипіїх і приватних вузах. Установи освіти ряду міністерств її і н готують фахівців для специфічної сфери державної слу-\ІП( СБУ, МЗС і ін.). Такі установи освіти називаються ві-

ІІМП

і лічи освітні установи здійснюють навчання як на бюджет­ні і па платній (договірній) основі. ^ Недержавні навчальні за-иіо падають освітні послуги, повинні бути ліцензовані з на-іп и спеціальності «правознавство», а також акредитовані по цій і н.пості, і ми и іування — процедура визнання спроможності вищого п.його закладу певного типу почати освітню діяльність, по-

\ і отриманням вищої освіти і кваліфікації.

\ ■ І>( і п гація — процедура наділення вищого навчального за-пенного типу правом проводити освітню діяльність, пов'язану іримапням вищої освіти і кваліфікації. Ліцензування і акредитація II |н і' іачають проведення освітньої діяльності вузами відповідно до і і андартів вищої освіти, а також відповідно до державних і щодо кадрового, науково-методичного і матеріально-техніч­ні >с '.печення. Акредитація дає право вузам видавати випуск-• іипломи державного зразка, що важливо для їх подальшого и< м і.цінування.

І < і ііііови освіти юридичного профілю мають різні рівні ак-и і її ції: від І до IV.


Вид установи освіти

Підстави для вступу до вузу

Привласнювана кваліфікація

Технікуми, училища та ін., які прирівняні до них за наслідками акре-

Неповна

загальна

середня освіта

Молодший спеціа­ліст з одночасним отриманням пов-



106

РозділП





дитації




ної загальної се­редньої освіти

II

Коледжі та ін. навча­льні заклади, які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації

Повна загальна середня освіта

Молодший спеці ;і ліст, бакалавр

III

Університети, академії, інститути та ін., які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації

Повна загальна середня освіта

Бакалавр, спеціа­ліст, магістр

IV

Університети, академії, інститути

Повна загальна середня освіта

Спеціаліст, магіст

Відповідно до Державного стандарту встановлені такі терміни навчання: для молодшого спеціаліста 2,5—3 роки, бакалавра З 4 роки, спеціаліста 4—5 років, магістра 1—1,5 року. У зв'язя з переходом на європейську систему вищої освіти (Болонський осві­тній процес) встановлюються основні кваліфікації: бакалавр, ма­гістр.

^ Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Му дрого (НЮА — таку назву вона одержала в 1995 р., раніше цс буй Харківський юридичний інститут, потім Українська юридична ака­демія). Як вищий юридичний заклад освіти Харківський юридичіїни інститут функціонує з 1920 р., а початок цього вищого юридичного навчального закладу сягає у давнину — у 1805 р., коли запрацюиан юридичний факультет Харківського університету. Нині у складі НЮА України існує Інститут підготовки кадрів для органів прокура тури (створений в 1995 р. на базі прокурорсько-слідчого факульїс ту). Крім того, Академія має такі факультети: господарсько-пра­вовий; слідчо-криміналістичний; юстиції; підготовки слідчих для Служби безпеки України; військової юстиції; підготовки юристів для Міністерства зарубіжних справ України; підготовки спеціалістів для кримінально-виконавчої системи; підготовки фахівців для Пенсійно го фонду України; підготовки професійних суддів (магістратура) і а ін.

Одеська національна юридична академія (ОНЮА) — спи» рена в 1997 р. (спочатку це був Одеський юридичний інститут, що виник у 1993 р. на базі юридичного факультету Одеського держаи

Чічічі і псі та і юридична наука у системі професійної... 107

решету імені І. І. Мечникова). На факультетах цієї ака-

I к ржавиого будівництва і управління, правосуддя і правової
ні і народному господарстві, прокурорсько-слідчому та ін.)

і професіонали, які можуть працювати в органах держав-

і ні і управління, прокуратури, Міністерства внутрішніх

її» 111 ції, в митниці, в юридичних службах господарських

піп кіімерційних структурах та ін.

Юридичний факультет Київського національного універ-

\ ім. Г. І'. Шевченка (заснований в 1834 р.) проводить підго-

юрнегів за фахом «правознавство». Існують кафедри: теорії і >і і держави і права, конституційного і адміністративного пра-

пін її.ного права; трудового, земельного і екологічного права;

мрі і.кого права; правосуддя; кримінального права і криміно-

і рнміналістики та інші, на яких проводиться спеціалізація фа-

піпрокого профілю.

Юридичний факультет Львівського національного уні-

... |.. іпсту ім. І. Я. Франка — бере початок від Львівської колегії

II ). створений в 1784 р., коли західноукраїнські землі входили
іаду Австрійської монархії. Спочатку викладання велося на
і і пі мові, а з 1862 р. — на українській, що була замінена поль-
> мовою в результаті польської окупації Львова (1918 р.). На

іаеадах зазначений факультет почав функціонувати з 1939 р., і по (з'єднання українських земель з Україною. Нині активно іон, кафедри: історії держави і права; теорії і філософії права; іп\цінного, адміністративного і фінансового права; криміналь­ні іапа і кримінології; цивільного права і процесу; трудового, аг-

і і екологічного права; основ права України та ін.; готуються

'ні широкого профілю; функціонує магістратура.

Юридичний факультет Таврійського національного уні-

-■■ |м пк-іу ім. В. І. Вернадського (ТНУ, м. Сімферополь) — бере

пік під юридичного факультету Кримського філіалу Київського

Іи иіету (1917 р.). Філіал, де функціонував юридичний факуль-

и перетворений на Таврійський університет (1918 р.). У 1921 р.

п.и г був закритий і відроджений в 1995 р. Останніми роками

їм от переживає період організаційно-наукового піднесення.

і ||и а матеріально-технічна, науково-методична і інформаційна

підвищився рівень забезпечення науково-педагогічними кадра-иіцої кваліфікації та ін. У складі юридичного факультету ТНУ


108
Роздп

діють кафедри: теорії і філософії права; історико-правових дисцішіми і основ правознавства; конституційного і міжнародного права; ци­вільного і трудового права; господарського і екологічного праи.і. кримінально-правових дисциплін та ін.; готуються фахівці широкої 11 профілю; функціонує магістратура.

Юристів готують також державні університети: Волинськії її (м. Луцьк), Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Одесі, кий, Прикарпатській (м. Івано-Франківськ), Ужгородський, Схід­но-український (м. Луганськ), Харківський, Чернівецький. Наці­ональний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ Національний університет «Острозька академія» (м. Рівне) м ін.

Юридичні факультети організовані в технічних, сільськогосподар ських, педагогічних й інших державних установах освіти. Юристів готують недержавні вузи, інститути і факультети: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ) Донецький інститут економіки і господарського права, Європеік і. кий університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і І іі знесу, Інститут адвокатури при Київському національному універси теті ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародний інститут лінгвістики і праве (м. Київ), Київський інститут туризму, економіки і права, Київськіш університет права (первинна назва Вища школа права) при Інсти туті держави і права Національної академії наук (НАН), Міжнаро. і ний Соломонів університет (м. Київ), що має філіали в інших містах України та ін.

Підготовка кадрів юридичного профілю здійснюється також у ві домчих вищих навчальних закладах Національної академії служ би безпеки України (1995 р), Академії податкової міліції при Департаменті податкової адміністрації; Київському та Харківські» му національних університетах внутрішніх справ, Кримсько му, Донецькому, Львівському, Луганському та інших інститути * внутрішніх справ (МВС України) та ін. Готує юристів-фахівцін і Військовий інститут Київського національного університет Держдепартамент інтелектуальної власності відкрив двері для абі турієнтів своєї установи освіти — Інституту інтелектуальної власності і права.

Випускники всіх акредитованих юридичних вузів, незалежно ш і форм власності, користуються рівними правами під час влаштушіи

і ічіиі і паїпі а і юридична наука у системі професійної... 109

н' ні рпініту іч дповідно до їх спеціальності. Це є одним з головних ні Державної програми розвитку юридичної освіти. 11 іПішжливішим завданням вищих установ освіти України є під-і ми ококваліфікованих фахівців, які володіли б новітніми ці пнями вітчизняної і зарубіжної науки, були виховані у дусі и моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні н п мс іалежну демократичну правову соціальну державу і ре-н' і.и >е (иечувати права і свободи громадян. Ірої і.пііія числа вищих і середніх установ освіти в Україні — ■і і ітміпі процес, пов'язаний з реорганізацією суспільства і дер­ії.шримку розвитку ринкових відносин, участі в європейсь-итеграційних процесах. У цих умовах природним є підвище­ні ти і па кваліфікованого юриста.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   33

Схожі:

Юридична iconВчення про юридичну особу
Оскільки метою інституту юридичної особи є лиш керування майном, то I юридична особа є не що інше, як саме це персоніфіковане майно,...
Юридична iconНаціонального Університету «Одеська юридична академія»
Положення про студентське самоврядування в національному університеті «одеська юридична академія»
Юридична iconЗатверджую
Юридична клініка “Юстиніан” (далі – юридична клініка) є одиницею нніпп національної академії внутрішніх справ, створюється І працює...
Юридична iconПрограми військової підготовки Тема №4 “ Юридична відповідальність...
Поняття та загальна характеристика юридичної відповідальності військовослужбовців
Юридична iconМіністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого
Методичні поради та завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни “Психологія (загальна та юридична)” / Уклад.:...
Юридична iconЮридична назва організації: Адреса офісу: Юридична адреса офісу (якщо...
Київського Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді серед регіональний центрів соціальних служб шляхом публікації та розповсюдження...
Юридична iconКонкурс проводиться за ініціативи Асоціації випускників Національного...
Асоціація випускників національного університету "юридична академія україни імені ярослава мудрого"
Юридична iconТема: «Конституційно-процесуальне право України як галузь права,...

Юридична iconЗатверджую
«Кращий відеоролик Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Юридична iconНаціональний університет
Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка