Юридична




НазваЮридична
Сторінка7/33
Дата конвертації19.06.2013
Розмір5.7 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   33
§ 8. Державний виконавець Державний виконавець — посадова особа органів виконавчої і "її що на професійній основі, на підставах, способом і в ме­ні чііюважень, визначених законодавством, здійснює сукупність

їм. і прямованих на примусове виконання судових рішень, поста-існих іменем України, та рішень інших органів (посадових

') відповідно до переліку, встановленому законом8.

^ Державними виконавцями є: заступник директора Департаме-

кржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України —

і гіьник відділу примусового виконання рішень, заступник нача-

и цикл відділу примусового виконання рішень Департаменту дер­ши виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний

• ржавний виконавець, старший державний виконавець, державний
виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту

и ржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України, нача-п.іпікп підрозділів примусового виконання рішень відділу держав­ці п шіконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства ■і" гиції України в АР Крим, обласних, Київського та Севастополь-

■ її .по міських управлінь юстиції, їх заступники, головні державні
і пі онавці, старші державні виконавці, державні виконавці підроз-
п і їв примусового виконання рішень відділів державної виконавчої

• і\ кип Головного управління юстиції Міністерства юстиції Укра­
їни в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Сева-

■ і "польського міських управлінь юстиції, начальник, заступник

" І Іе ототожнювати з працівником державної кримінально-виконавчої служби країни на якого покладається виконання кримінальних покарань.




86
Розділ 111

начальника, головний державний виконавець, старший державний
виконавець, державний виконавець районного, міського (міста об­
ласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої
служби. V

^ Основне призначення державного виконавця — своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів загальної юрисдикції та інших органів (нотаріату товариських і третейських судів й ін.) відповідно до законів країни. Примусове здійснення ви­конання рішень судів та інших органів (посадових осіб) державними виконавцями проводиться у разі невиконання їх громадянами в доб­ровільному порядку. Рішення судів та інших органів, які виконують­ся державним виконавцем, називається «виконавчий документ»9. Його юридична форма — письмовий правозастосовчий акт. Це — рішення, постанови і ухвали судів у цивільних справах; вироки, по­станови і ухвали судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень; вироки судів у частині позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю; ухвали судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; виконавчі написи нотаріусів; рі­шення, постанови, ухвали господарських судів; рішення третейських судів відповідно до законів України; рішення комісій по трудових спорах; ухвали державного виконавця про виконавчий збір і накла­дання штрафу та ін.

Державний виконавець покликаний діяти в межах таких пра­вових інститутів:

  1. звернення стягнення на майно боржника — фізичної особи;

  2. звернення стягнення на майно боржника — юридичної особи;

  3. звернення стягнення на заробітну платню та інші види дохо­дів боржника;

  4. виконання рішень по спорах немайнового характеру;

  5. здійснення виконавчих дій відносно іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних організацій та ін.

9 У виконавчому документі вказуються: 1) найменування документа, дата ви­дачі і найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, відповідно до якого виданий виконавчий документ; 3) найменування стя-гувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника і його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення; 5) дата вступу в силу рішення; 6) термін пред'яв­лення виконавчого документа до виконання.

щ кіі<)ц професії «юрист» 87

//.; посаду державного виконавця призначається громадянин чіііш, який:

має нищу юридичну освіту;

її.11 ний за своїми особистими і діловими якостями виконува-

>і і.ідеш на нього обов'язки.

//посаду начальника районного, міського (міста обласного чіііч.іііія), районного в місті відділу державної виконавчої служ-■ 'лс бути призначений громадянин України, який: має вищу юридичною освітою; паж юридичної роботи не менше трьох років. Призначення на посаду і звільнення з неї в системі виконав­чі служби здійснюють уповноважені особи: начальники район-исі.ких (міст обласного значення), районних (у містах) відділів н ржавної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції; на-•і.і іі.ііііки Головного управління юстиції України в АР Крим, облас­них Київському і Севастопольському управліннях юстиції за подан­ням начальників відділів державної виконавчої служби відповідних \ правлінь юстиції; міністр юстиції України. Директор Департаменту іержавної виконавчої служби Міністерства юстиції України при-шачагться на посаду та звільняється з посади міністром юстиції N країни.

Державні виконавці є державними службовцями, мають службові і ІІдоцтва єдиного зразка, формений одяг, який видається їм безко-мі іонно і який вони повинні одягати під час виконання службових обов'язків.

І Іс можуть бути призначеними на посаду державного виконавця 9< чий, щодо яких є обмеження, передбачені Законом України «Про |< ржавну службу»: 1) визнані недієздатними; 2) мають судимість, 100) місну із заняттям посади; 3) у разі прийняття на службу будуть і к шосередньо підпорядковані особам, які є їх близькими родичами чи снояками.

Вимоги державного виконавця при виконанні рішень обов'язкові і ля всіх організацій, посадових осіб і громадян на всій території України. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби роз-і іядаються господарським судом.

88 Розділ 1

§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів

^ Оперативний працівник правоохоронних органів — поса­дова особа правоохоронних органів, що на професійній основі та п межах повноважень, визначених законодавством, здійснює операти-вно-розшукові дії в цілях захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань.

^ Основне призначення оперативного працівника — пошук і фік­сація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб і груп (як правило, негласного характеру), про розвідувально-підри­вну діяльність спеціальних служб і організацій зарубіжних держав з метою припинення злочинів і залучення винних осіб до криміналь­ної відповідальності. Працівники оперативно-розшукової служби України здійснюють діяльність в оперативних (спеціальних) підроз­ділах Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки Ук­раїни, Державного комітету7 з питань охорони державного кордону України, Управління державної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань. У системі органів, які здій­снюють боротьбу з організованою злочинністю, в Міністерстві внутрішніх справ і Службі безпеки України створені оперативні (спеціальні) підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, які наділені спеціальними повноваженнями: виявляти, попереджати і присікати організовану злочинність; виявляти і припи­няти корупційні дії, усувати їх наслідки; забезпечувати відшкодуван­ня шкоди фізичним і юридичним особам, державі, заподіяної таки­ми діями; попереджати виникнення організованих злочинних груп; встановлювати, розкривати і попереджати корупційні зв'язки з дер­жавними службовими і посадовими особами; виявляти і припиняти правопорушення, здійснені учасниками організованих злочинних груп; попереджати легалізацію грошей, здобутих злочинним шля­хом; проводити оперативно-розшукові заходи щодо нейтралізації протидії з боку злочинних угруповань; усувати умови і причини існу­вання організованої злочинності і корупції.

^ Повноваження оперативного працівника: 1) виконання дору­чень слідчого, вказівок прокурора, визначень суду, запитів уповнова­жених державних органів на проведення оперативно-розшукових за­ходів; 2) виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій на підставі договорів і угод про правову взаємодопомогу; 3) своєча-

".//; тіди професії «юрист» 89

інформування найвищих органів державної влади про відомі їм
фіни її і дані, які свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави;
11 пік псппя взаємодії з іншими правоохоронними органами з ме-
шидкого і повного розкриття злочинів, викривання винних;

її» іпечення (із залученням інших підрозділів) безпеки працівни­
ки* і оі іб, що сприяють оперативно-розшуковій діяльності, їх близь-
ііі .і теля порушення кримінальної справи — свідків, іншихучас-
щ процесу і їх близьких, а також їх майна.

//^ 1 іьність оперативного працівника і слідчого тісно взаємопов 'я-ипиі Робочі питання взаємодії оперативного працівника із слідчим:

І) і очне дотримання вимог нормативних актів, зокрема про кон-

■ пі рацію;

') їлОезпечення конфіденційності;

І) на стадії порушення кримінальної справи провідна роль нале-і п 11, слідчому через його процесуальні повноваження;

І) комплексне використання сил, засобів і методів, які має як

■ и пий, так і оперативний працівник при чіткому розмежуванні їх
компетенції відповідно до норм процесуального закону.

Заняття посади оперативного працівника (оперуповноваженого і' і німі пального розшуку і інших служб) відбувається на конкурсній, іобровільній, контрактній (договірній) основі і її здійснення зале-

і нд специфіки діяльності оперативних підрозділів державної

«би органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової слу-и прикордонних військ, управління державної охорони. ^ Для за­няття посади необхідно:

— громадянство України;

- вища юридична або спеціальна юридична (правоохоронна

п ііьпість) освіта;

  • відповідна фізична підготовка і стан здоров'я;

  • знання специфіки роботи правоохоронного органу, куди по-< і\ нас на службу. Критерії професійної придатності визначаються ічдповідно до кваліфікаційно-нормативних документів, які затвер-

моться відповідними керівниками цих органів; - відмітка про стажування (при прийнятті на службу може бути Ж іаповлений випробувальний термін);

— прийняття присяги.

І Іа службу у вказані органи не приймаються особи, які раніше

були судимі.

90 /Розділ III

§10. Дізнавач

Дізнавач (від слова «дізнавати, дізнати що-небудь», що означ;к «допитатися, довідатися, розшукати; упевнитися в чому-небудь, дізні тися детально і вірно»; англ. ^иезтог, пщшгіез) — посадова особа що уповноважена на проведення дізнання — початкової стадії досу дового розслідування кримінальних справ та вживання всіх заходів необхідних для попередження і припинення злочинів.

^ Основне призначення дізнавача — здійснювати необхідні опв ративно-розшукові та інші заходи, передбачені кримінально-процссу альним законом з метою виявлення ознак злочину і осіб, його що скоїли, до моменту передачі кримінальної справи прокурору або слідчому, а також виконувати окремі слідчі дії за дорученням слід чого.

Оперативно-розшукова діяльність дізнавача не є процесуальною, тому при її здійсненні дізнавач України керується Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Проте слідчі дії, викону­вані дізнавачем, зокрема за дорученням слідчого, визначені при­писами Кримінально-процесуального кодексу України. У цьому ж кодексі вказані органи дізнання, в межах повноважень яких здійс­нюється діяльність дізнавача. Це — міліція, податкова міліція, ор­гани безпеки, органи прикордонної служби, митні органи, органи державного пожежного нагляду. З них оперативно-розшукову діяль­ність здійснюють органи внутрішніх справ, служби безпеки, служ­би зовнішньої розвідки, управління державної охорони.

В якості органів дізнання виступають начальники органів управ­ління Військової служби правопорядку Збройних сил України та їх заступники з питань провадження дізнання; командири військових частин, об'єднань; начальники військових установ; командири кора­блів; начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні за­значених установ; капітани морських суден, які перебувають у даль­ньому плаванні.

Дізнавач у своїй діяльності керується національним законодав­ством, внутрішніми переконаннями, письмовими вказівками органу дізнання і прокурора. Він має меншу процесуальну самостійність, чим слідчий, оскільки його процесуальні рішення повинні затвер-

ч шідіі професії «юрист» 91_

я органом дізнання, а у ряді випадків одержувати санкцію

І>а І Іавіть якщо дізнавач не згоден з вказівками органу ді-

п тич і прокурора і оспорює їх, він не повинен припиняти їх вико-

іні І (гшавач не має права одночасно займатися процесуальною

процесуальною діяльністю в конкретній кримінальній справі.

ніш ту якщо дізнавач є зацікавленою особою в справі, він зобо-

| ' нині іаявити самовідвід.

омпстенцію дізнавача входить: викликати потерпілих, підо-

'іі ні\. свідків — для проведення процесуальних дій, експертів —

І ' і подання висновків; вимагати від фізичних і юридичних осіб

пін предмети і документи, які можуть сприяти встановлен-

іі і піні в справі; здійснювати ревізії; проводити слідчі дії; об'єд-

11 п чи виділяти в окремі провадження кримінальні справи; по-

■ понати справи речовими доказами.

її іияття посади дізнавача відбувається на конкурсній, добро-• пій. контрактній (договірній) основі і її здійснення залежить

псцифіки діяльності органів дізнання. Для заняття посади не-

.чм НІНО

громадянство України;

вища юридична або спеціальна юридична (правоохоронна її ' н. 11 їсть) освіта;

відповідна фізична підготовка і стан здоров'я;

знання специфіки роботи органу дізнання, куди поступає на кбу. Критерії професійної придатності визначаються відповідно і" кваліфікаційно-нормативних документів, які затверджуються її (повідними керівниками цих органів;

відмітка про стажування (при прийнятті на службу може бути ш і ановлений випробувальний термін);

прийняття присяги. І Іа службу в зазначені органи не приймаються особи, які раніше

о\ ні судимі.

§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —

жбова особа, що на професійній основі та в межах повноважень ійснює правозастосовчі та правоохоронні функції по виконанню


92
^ Розділ III

кримінальних покарань відповідно до закону. Основне призначення праг^івника державної кримінально-виконавчої служби — своє­часне, повне і неупереджене примусове виконання кримінальних по­карань з метою збереження національної безпеки. Він діє на прим ципах законності; поваги та дотримання прав і свобод людини і громадянина; гуманізму; позапартійності; єдиноначальності; коле­гіальності при розробці важливих рішень; взаємодії з органами дер­жавної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, благодійними і релігійними організаціями; відкритості для демократичного цивільного контролю.

^ Працівники державної кримінально-виконавчої служби — це особи рядового і начальницького складу Державної криміналь­но-виконавчої служби України10, для яких встановлюються такі спеціальні звання: 1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби; 2) молодший начальницький склад: молодший сержант; сержант; старший сержант; старшина; прапорщик; старший прапорщик внут­рішньої служби; 3) середній начальницький склад: молодший лейте­нант; лейтенант; старший лейтенант; капітан внутрішньої служби;

  1. старший начальницький склад: майор; підполковник; полковник;

  2. вищий начальницький склад: генерал-майор; генерал-лейтенант; генерал-полковник внутрішньої служби. Виконання завдань Держа­вної кримінально-виконавчої служби України забезпечують праців­ники центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом; його територіальні органи уп­равління; кримінально-виконавчі інспекції; установи виконання покарань; слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні закла­ди, заклади охорони здоров'я, підприємства, установи виконання покарань інші підприємства, установи і організації.

^ На службу до Державної кримінально-виконавчої служби Укра­їни приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які:

— спроможні ефективно виконувати відповідні службові обов'я­зки за: а) своїми особистими, діловими та моральними якостями;

6) віком та станом здоров'я; в) освітнім і професійним рівнем;

10 До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами. Загальна чисе­льність персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, що утриму­ється за рахунок Державного бюджету України, визначається відповідно до закону.

■// (іік)іі професії «юрист» 93

пройшли строк випробування до шести місяців (у разі його імення):

І клали присягу.

І її можуть бути прийняті на службу особи, які раніше засуджува-

і вчинення злочину. Особи рядового і начальницького складу

і ,і иріщіпники Державної кримінально-виконавчої служби України не

11, бути членами політичних партій, організовувати страйки та

Ірити N часть у їх проведенні. Однак їм не забороняється бути чле-

ипми і ромадських організацій, статутні положення яких не супере-

п .ідам діяльності Державної кримінально-виконавчої служби

України вони можуть брати участь у їх роботі у вільний від вико-

м пінт і іужбових обов'язків час.

Розділ IV

^ ЮРИДИЧНА ОСВІТА І ЮРИДИЧНА НАУКА У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТА

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   33

Схожі:

Юридична iconВчення про юридичну особу
Оскільки метою інституту юридичної особи є лиш керування майном, то I юридична особа є не що інше, як саме це персоніфіковане майно,...
Юридична iconНаціонального Університету «Одеська юридична академія»
Положення про студентське самоврядування в національному університеті «одеська юридична академія»
Юридична iconЗатверджую
Юридична клініка “Юстиніан” (далі – юридична клініка) є одиницею нніпп національної академії внутрішніх справ, створюється І працює...
Юридична iconПрограми військової підготовки Тема №4 “ Юридична відповідальність...
Поняття та загальна характеристика юридичної відповідальності військовослужбовців
Юридична iconМіністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого
Методичні поради та завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни “Психологія (загальна та юридична)” / Уклад.:...
Юридична iconЮридична назва організації: Адреса офісу: Юридична адреса офісу (якщо...
Київського Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді серед регіональний центрів соціальних служб шляхом публікації та розповсюдження...
Юридична iconКонкурс проводиться за ініціативи Асоціації випускників Національного...
Асоціація випускників національного університету "юридична академія україни імені ярослава мудрого"
Юридична iconТема: «Конституційно-процесуальне право України як галузь права,...

Юридична iconЗатверджую
«Кращий відеоролик Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Юридична iconНаціональний університет
Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка