Юридична




НазваЮридична
Сторінка6/33
Дата конвертації19.06.2013
Розмір5.7 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33
§ 1. Суддя

Суддя {лат. ]иаех) — посадова особа відповідного суду, яка у встановленому законом порядку призначена (чи обрана) для здійснення правосуддя і виконання суддівських обов'язків на про­фесійній основі. Суддя є носієм судової влади. Правосуддя є фор­мою захисту права судовою владою, що виражається в розгляді і вирішенні цивільних, кримінальних, адміністративних справ, а також економічних (господарських) спорів в цілях охорони прав і закон­них інтересів громадян, організацій, суспільства і держави. Рішення суду є актом правосуддя із захисту порушеного або оспорюваного права.

Усі судді володіють єдиним статусом і різняться лише компетсн цією. Принципи статусу суддів — незалежність, підпорядкування Конституції й іншим законам держави, незмінюваність, недоторкан« ність, правова захищеність.

Корпус суддів в Україні — значний: судді місцевих загальних і спеціалізованих (господарських і адміністративних) судів; судді апеляційних судів — загальних і спеціалізованих (адміністратив­них, господарських); судді вищих спеціалізованих судів (Вищого господарського і Вищого адміністративного); судді Верховного Суду України, який є найвищим судовим органом у системі судів загаль­ної юрисдикції, а також судді Конституційного Суду України. Осно­вне навантаження судової діяльності припадає на місцеві суди, які діють у межах району, міста (окрім міст районного підпорядкуван­ня), району в містах, декількох районів або району і міста одноча-


69

пічні і;ш)ц професії «юрист»

мі і.крайонні), а також військові суди гарнізонів1. Місцевий суд їм першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним кім до його підсудності. У назві місцевого суду використову-м.і та населеного пункту, в якому він знаходиться.

< уддя місцевого загального суду — посадова особа, що здій-

иравосуддя в процесуальному порядку у сфері цивільних,

' "і раї піших та кримінальних правовідносин, а також правовід-

Н Ю виникають у зв'язку з адміністративними правопорушен-

^ Повноваження судді місцевого загального суду: 1) вершити

уддя у встановленому законом порядку; 2) виконувати проце-

і її.ін дії і організаційні заходи з метою забезпечення розгляду

п (кримінальної, цивільної та ін.); 3) здійснювати контроль від-

іі. щ і 11 іо до закону за вчасним зверненням до виконання судових рі-

прийнятих під його головуванням; 4) виконувати інші передба-

іічіі :.іконом повноваження.

< уддя господарського (арбітражного) суду — посадова осо-
і ідійснює правосуддя у сфері господарських (інакше: економі-

|НИ майї ювих) спорів, що вихідять із господарських правовідносин,

»к спорів у сфері управління між організаціями і громадянами-

риємцями.

^ Повноваження судді господарського суду: 1) розглядати справи,

пшикають з господарських правовідносин, а також інші справи,

|і ми і сім процесуальним законом до їх підсудності, тобто здійсню-і. н п функції захисту прав і інтересів учасників господарських пра-

носин, що охороняються законом; 2) виносити державно-влад-

ИІ рішення у справі, яка розглядається в господарському суді, тобто

чи. і по вати функцію сприяння зміцненню законності у сфері гос-

ІИі і ірських відносин; 3) вносити пропозиції, направлені навдоско-

ія правового регулювання господарської діяльності. Суддя

■ іарського суду сполучає в своїй діяльності особливості робо-

■ її загального суду і специфіку юридичної служби. Вимоги,
|)і і я вляються до працівників кожної з цих сфер, поширюються

і по господарського суду.

і і щ.кіеть суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голо­
си Ці і'+іпшої судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного
і рііїми чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуван­
ні-у роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті
н.і утримання судів.



70

^ Розділ III

Суддя адміністративного суду — посадова особа, що здійснює правосуддя в особливому процесуальному порядку в сфері адміні­стративних спорів, похідних з адміністративно-правових відносим, а також спорів в галузі управління між громадянином чи організаці­єю, з одного боку, і державним органом, з іншою. Суддя адмініст­ративного суду сполучає в своїй діяльності як особливості роботи судді суду загальної юрисдикції, так і специфіку управлінської ді­яльності.

^ Повноваження судді адміністративного суду: 1) розглядати скарги на дії органів державного управління (вести справи адмініс­тративної юрисдикції), тобто здійснювати функцію захисту праи і інтересів учасників адміністративно-правових відносин, що охоро­няються законом; 2) виносити державно-владні рішення у справі, яка розглядається в адміністративному суді по скарзі громадян або організацій на незаконні дії посадових осіб, тобто здійснювати фун­кцію сприяння зміцненню правопорядку у сфері управлінської діяль ності; 3) вносити пропозиції, направлені на вдосконалення діяльності управлінського апарату. Суддя адміністративного суду виступає не як супротивник інститутів влади, а як співучасник і помічник, покли­каний виправляти помилки в діяльності носіїв влади і тим сприяти удосконаленню і зміцненню самої влади2.

Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше Перше призначення на посаду судді терміном на 5 років здійсню­ється Президентом України. Всі інші судді, окрім суддів Консти­туційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом (ст. 128 Конституції України). На цій посаді особа може знаходитися до досягнення 65 років.

Судді військових судів обираються Верховною Радою України терміном на 10 років.

^ Претендент на посаду судді повинен одержати рекомен­дації кваліфікаційної комісії суддів. Необхідною умовою такої ре­комендації є складання кваліфікаційного іспиту. Ця умова не по­ширюється на осіб, що мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. Кваліфікаційний іспит

2 Судді спеціалізованих (господарських, адміністративних) судів відправляю! і. правосуддя у складі колегій суддів (ст. 127 Конституції України).

к)ц професії «юрист» 71

І) підготовці письмового реферату; 2) постановці канди-н < \ іи питань в усній формі з цивільного, кримінального, про-і и.мою та інших галузей права; 3) складанні проектів процесу-

юкументів; 4) проведенні з ним співбесіди, що особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфіка-и-о іспиту, повторне його складання допускається не раніше ніж рік Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні Ипро юнж трьох років.

^ Посаду судді місцевого суду загальної юрисдикції може зайня-иі (по рекомендації кваліфікаційної комісії суддів) громадянин її і м і, який: Юсяг 25 років;

має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не ме-років;

проживає в Україні не менше 10 років; володіє державною мовою. ^ Посаду судді військового суду може зайняти громадянин Украї­ни Ц III!

юсяг 25 років;

має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не ме-років;

проживає в Україні не менше 10 років; володіє державною мовою, знаходиться на військовій службі; мас військове звання офіцера. ^ Посаду судді апеляційного суду може зайняти громадянин Укра-

і НІГ

досяг 30-річного віку; має вищу юридичну освіту;

мас стаж роботи в галузі права не менше 5 років, із них не Мій ніс і років на посаді судді.

к)ею Верховного Суду України може бути громадянин Укра-і ніі:

юсяг 35 років; має вищу юридичну освіту;

мас стаж роботи з юридичної спеціальності не менше 10 ро-ікрсма не менше 5 років на посаді судді.



72

Розділ Пі

Суддею Конституційного Суду України може бути призначе­ний громадянин України, який:

  • досяг 40 років;

  • має вищу юридичну освіту;

  • має стаж роботи за фахом не менше 10 років;

  • проживає в Україні протягом останніх 20 років;

  • володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду призначається (по б суддів Пре їй дентом, Верховною Радою і з 'їздом суддів) на 9 років без права бути призначеним на повторний термін3.

Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена в діє­здатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Суддя не може належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представниці, кий мандат, займати будь-які інші оплачувані посади, виконувані іншу оплачувану роботу, окрім наукової, викладацької і творчої.

Встановлення недоторканності суддів Конституційного Суду України і суддів судів загальної юрисдикції (суддя не може бути затриманий чи арештований до винесення обвинувального виснон ку судом без згоди на те Верховної Ради України) обумовлено не­обхідністю правового забезпечення їх безперешкодної діяльності,

§ 2. Прокурор

Прокурор (від лат. ргосигаге — піклуватися) — збірне поняття, яким позначаються посадові особи системи прокуратури країни, що здійснюють професійну правоохоронну, наглядову діяльність в мс« жах повноважень, встановлених національним законодавством.

^ Основне призначення прокурора — вживання заходів по усунен­ню порушень закону; відновленню порушенихтірав і залученні* у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які вчи нили правопорушення.

Термін «прокурор» використовується як назва посади керівної* складу органів прокуратури, а також для визнання процесуальноп

3 Особливість діяльності судді Конституційного Суду визначається тим, що її є не тільки судом, але й конституційним органом держави. Його основне соціал не призначення — забезпечити захист і верховенство Конституції України, бути гарантом, здійснювати правовий суд над визначеними нормативними юридичним актами.

ндн професії «юрист» 73

\ прокурорського працівника, що бере участь у розгляді су-і |іимінальних, цивільних і господарських справ. //.', цдоаі особи прокуратури в Україні:

ріп.пий прокурор України, заступники Генерального проку-і країни; Прокурор Автономної Республіки Крим, заступники рора Автономної Республіки Крим; прокурори областей, за­мий і прокурорів областей; військові прокурори регіонів і Міні-і на внутрішніх справ (на правах обласних) і їх заступники; п.пики відділів і управлінь та їх заступники, прокурори цих

нм і управлінь; міські, районні, міжрайонні прокурори, їх за-

йми помічники; відповідні працівники спеціалізованих про-

I |ші\'|> 11рокурорами вважаються помічники прокурора з особли-

н ір\ чень, прокурори-криміналісти.

І Ірі ікуратуру України очолює Генеральний прокурор, який призна-

і на посаду терміном на п'ять років з відома Верховної Ради

іон гься з посади Президентом України. Генеральний прокурор

є ніж один раз на рік інформує Верховну Раду про стан за-

п м в Україні. Верховна Рада може виразити недовір'я Гене-

і риаюму прокурору, що тягне його відставку з посади. Заступник

і і п.ного прокурора одночасно є начальником управління на-

іа спеціальними підрозділами й іншими органами, які ведуть

11.1 >\ з організованою злочинністю і корупцією.

Ні і посади в системі органів прокуратури є такими, що призна-

і.і і відповідно до принципу централізації. ^ 11ч посаду прокурора призначається громадянин України, який: иає вищу юридичну освіту;

КС молодше 30 років (прокуратури АР Крим, обласні, міст ■ і і (евастополя) і 25 років (районні і міські прокуратури); має стаж роботи в органах прокуратури або перебував на су­пі ісадах не менше 3 років (районні і міські прокуратури) і не ■ ніш / років (прокуратури АР Крим, обласні, міст Києва і Севас-иі) ()соби, що не мають практичного досвіду роботи за фахом, і мі пройти стажування в органах прокуратури не менше одно-

Має необхідні ділові і моральні якості. ІІч посаду військового прокурора призначається громадянин пі. який: > офіцером, що проходить військову службу або знаходиться

н і



74

Розділ III

— має вищу юридичну освіту.

Не можуть бути прийняті на ці посади особи, які були судимі ча вчинення злочину, окрім реабілітованих.

У законодавстві практично всіх європейських держав, а також у багатьох країнах інших континентів світу закріплені і реалізуються на практиці принципи об'єктивності, безсторонності і незалежності прокурора. Прокуратура незалежна від будь-якої зовнішньої влади, зокрема від політичної. На прокурорських працівників України по­ширюються вимоги заборонного характеру: не належати до полі­тичних партій і рухів; не входити до складу комісій, комітетів і інших колегіальних органів, утворюваних радами або їх виконавчими орга­нами; не займатися підприємницькою діяльністю. Забороняється сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприєм­ствах, в установах або організаціях, за винятком наукової і педагогі­чної діяльності.

Обсяг повноважень прокуратури в різних країнах істотно відрі­зняється. Разом з тим є так звані ключові і неподільні функції, які прокурор здійснює практично повсюдно або одноосібно, або у вза­ємодії з іншими органами. Це насамперед — ухвалення рішення про кримінальне переслідування; підтримка звинувачення в суді; подання протестів на судові рішення. Функція кримінального пе­реслідування дає право і одночасно зобов'язує прокурора почати кримінальне розслідування, здійснювати його, ухвалити рішення про його закінчення. В Україні з липня 2001 р. органи прокуратури позбавлені права санкціонувати обшук, арештує право передано судам, тобто функція кримінального переслідування українському прокурору нині не властива. Йому належать функції нагляду за додержанням законів, підтримка обвинувачення в суді, представ­ництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визна­чених законом, та ін. Можна сказати, що працівники прокуратури України виконують переважно наглядові функції. (Див.: Прокурор­ська практика.)

§ 3. Адвокат

Адвокат (від лат. асіуосаґаз — покликаний) — юрист, що надає професійну правову допомогу громадянам і організаціям усіма спо­собами (консультаціями, судовим захистом, представництвом), пе­редбаченими законодавством відповідної держави.

і ні ііікЬі професії «юрист» 75

І '« пікше призначення адвоката — виконання обов'язків при

і і пенні дізнання, попереднього слідства, захисті підсудного

и проведенні юридичних консультацій і складанні документів

того характеру, правовому забезпеченні підприємницької і зо-

.оекономічної діяльності громадян і юридичних осіб. Ст. 59

і ні у ції України проголосила основні функції адвоката: забез-

ипя права на захист від звинувачення і надання правової допо-

• і при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

І Ірофесія адвоката автономна. Адвокат — не чиновник, а люди-

і ііьної професії». Якщо судді і прокурори спираються на вла-

вдвокат — сам на себе, свою совість, свій талант і, безумов-

' і ілкон, на доскональне знання його тонкощів. Адвокат має

ілііматися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити

ідвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в ко-

ІЄііі адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання.

\ июкатська робота завжди «балансує» на переломі людських

"і ем, пристрастей і конфліктів. Адвокат (в ідеалі) — це безко-

і"і. швий захисник справедливості. За будь-яких обставин він не
ні і ні і захищати порушення права. ^ Головне зобов'язання і етич­
ніш
обов 'язок адвоката захист особи, а не допущеного нею без-
'■іі. чшя. Адвокат як захисник не має права визнати в суді винність
того в тому випадку, якщо він особисто одержав від нього

пізнання. Він не має права використовувати свої повноваження

п і шкоду особі, на користь якої прийняв доручення, або відмовити-і прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого,

ні п УДПОГО.

\і>ішкатом може бути громадянин України, який: має вищу юридичну освіту; мас: стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не

не двох років;

склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право і німі і ися адвокатською діяльністю і має реєстраційне свідоцтво; прийняв присягу адвоката України. А токати письмово повідомляють у місцеві органи влади про Втримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльніс-

• Дня ведення справи в суді адвокат повинен мати повноваження, рджені ордером відповідної юридичної консультації. Адвокат,



76

^ Розділ III

що займається адвокатською діяльністю індивідуально, набуває по­вноважень після подання в суд доручення, виданого довірителем, а також свідоцтва про право займатися адвокатською діяльній тю.

Згідно із Законом України «Про адвокатуру» адвокат не має прана прийняти доручення про надання юридичної допомоги у випадках:

  1. якщо в даній справі він надає чи раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, котра звернулася з проханням вести її справу;

  2. якщо він брав участь в даній справі як слідчий, дізнавач, про­курор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, фахівець, представник потерпілого, цивільний позивач (відповідач), свідок, перекладач, понятий;

  3. якщо в розслідуванні або в розгляді справи бере участь поса­дова особа, з якою адвокат знаходиться в родинних відносинах.

Будь-яке втручання в діяльність адвоката заборонено законом. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокуро­ром, а також винесено окреме визначення щодо правової позиції адвоката в справі. Діяльність адвоката може бути припинена рішен­ням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Виключається робота адвоката за сумісництвом у суді, прокура­
турі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ і служби без­
пеки, державному управлінні. \

Адвокатом не може бути особа, що має судимість.

Адвокат може мати помічника або декілька помічників із числа осіб, котрі мають вищу освіту. Умови роботи визначаються контра­ктом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником ад­воката з дотриманням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення в справах, що знаходяться у прова­дженні адвоката, окрім тих, що належать до процесуальних повно­важень останнього.

Іноземні адвокати і адвокатські компанії можуть представляти в суді чи в іншому органі України інтереси іноземних інвесторів.

. § 4. Нотаріус

Нотаріус (від лат. поїагіиз — писар, секретар) — посадова осо­ба, що на професійній основі здійснює нотаріальні дії в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні

.//<>// професії «юрист» 77

11) ч 11 зай мається приватною нотаріальною практикою (при-

юіаріус).

ні- призначення нотаріуса — складання і оформлення но-І і іміих актів та інших документів, передбачених законодавст-I м іім громадяни або організації хочуть надати достовірний

р На відміну від багатьох інших юристів нотаріус спеціалі-

> у сфері певних галузей права—цивільного права і про-

х частини, яка торкається, перш за все, формальної сторо-

Юри; них актів, здійснення особами прав і обов'язків. При

ім\ нотаріус зобов'язаний здійснювати лише санкціоновані дер-рОЮ нотаріальні дії у визначеному законом процесуальному по­їм і к і гриманням загальних норм права (наприклад засвідчува-

юри обміну, дарування, довіреності таін.).

щОіноваження нотаріуса: 1) складання проектів угод і заяв; ІИГОТовлення копій документів і виписок з них; 3) роз'яснення ні.ми. провадження нотаріальних дій; 4) консультування з питань ЦОЮго характеру. Частина з цих дій зближує роботу нотаріуса цім.ппо адвоката, але діяльність кожного з них має свою специ-I (.і ознакою законної сили нотаріальних дій робота нотаріуса

■ І ■ і судді, проте на відміну від суду юрисдикція нотаріуса

■ ні. речною: вона не підлягає ні касації, ні апеляції.
Здійснення нотаріальних дій не є підприємницькою діяльністю

ми на меті одержання прибутку. Нотаріус, з одного боку, особа їм. 'і професії, а з іншою, він, як і адвокат, діє від імені держави, і|шпішою особою4.

і тішення нотаріальних дій в Україні покладається як на дер­ні ті \ нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних кон-І'іп так і на приватних нотаріусів, які займаються приватною іі|и.ііі,ною діяльністю. Державні нотаріальні контори відкрива-I ч і ліквідуються Міністерством юстиції України. Воно ж визна-

м її.кість приватних нотаріусів у межах нотаріальних округів.

Тонус дні моделі нотаріату: 1) латинського типу (Бельгія, Іспанія, Нідерланди, і-ч'іііи.і, Україна, Франція, Швейцарія, Японія та ін.) — нотаріус є посадовою

■ що наділена державною владою, здійснює діяльність публічно, офіційно.

ні мін не знаходиться на державній службі, діє вільно, за власним розсудом, але

ікону; 2) англо-американського типу (Англія, СІЛА, колишні колонії

ні...і,Іспанії) — нотаріус надає послуги головним чином через представництво

І і V суді, а також шляхом посвідчення документів і підписів; серед доказів

і.н іп ревагу не письмовим документам, а свідченням свідків.


78
^ Розділ III

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, ма« ють однакову юридичну силу.

Нотаріуси України посідають відповідні посади в результаті при­значення управліннями юстиції Ради міністрів Автономної Республі­ки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій

^ Нотаріусом може бути громадянин України, який:

  • має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут);

  • пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною но­таріальною практикою;

  • склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю (видається Міністерством юстиції України на основі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату) і реєст­раційне свідоцтво;

  • прийняв присягу.

Стажистом нотаріуса може бути громадянин України, який має:

  • вищу юридичну освіту;.

  • відповідні ділові і моральні якості.

Стажист нотаріуса виконує додаткову і технічнуррботу, окрім тієї, виконання якої входить у виняткову компетенцію нотаріуса. Він має право давати консультації, готувати проекти нотаріальних доку­ментів, вести реєстри, посилати запити і виконувати інші підготовчі роботи. За дорученням нотаріуса він може виїжджати в будь-який населений пункт округу, де працює нотаріус5, і готувати документи для здійснення нотаріальної дії. Підписувати ці документи повинен тільки нотаріус. Стажист нотаріуса працює під керівництвом нота­ріуса, тобто він не має права підписувати за нотаріуса нотаріальні документи і ставити його печатку.

Нотаріус та його стажист не можуть бути в штаті інших держа­вних, приватних і громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати іншу оплачувану роботу, окрім викладацької і наукової, у вільний від роботи час. Для виконан­ня побічної оплачуваної роботи нотаріус повинен отримати дозвіл від управління юстиції.

5 Нотаріальний округ (територія діяльності) приватного нотаріуса вказуі п.с н в реєстраційному посвідченні.

к)и професії «юрист» 79

і Ішлріусу та його стажисту заборонено бути посередниками

їм.ніш позики і складанні угод щодо земельних ділянок. Нота-

ш повинен пропонувати свої послуги як посередник при скла-

і уі і іди між своїми клієнтами або радити свої варіанти одній зі

н Піп не може включати в свої нотаріальні акти ніяких умов,

і іти. па меті задоволення його власних інтересів.

і її.іаріусом та його стажистом не може бути особа, яка мала су-

11. І Іогаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодер-і і м 111 міжнародні спілки та асоціації.

§ 5. Юрисконсульт

И >|>псісонсульт (від лат. ^гіз-сопзиіґиз — правознавець) —

іі|іі шик правової служби державного органу, комерційної і неко-

• і'ііпіпої організації, що забезпечує правовими послугами їх по-іп Іилежно від обсягу, характеру і складнощів правової роботи

| її■ рствах, підприємствах створюються юридичні управління

і сектор, бюро, група і т. п.) або вводиться посада юрискон-

н її відповідної категорії (юридична служба).

I >. повне призначення юрисконсульта полягає в забезпеченні

ічіми послугами потреб міністерства, іншого центрального

Іірі ту виконавчої влади, державного підприємства, установи, ко-

II і мийної або некомерційної організації. Робота юрисконсульта

щ.і бути спрямована на правильне застосування, неухильне

ІОіримання актів законодавства, інших нормативних документів

ерством, підприємством, а також їх керівниками під час вико-

п ти і покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

і її повні посади юридичної служби міністерства (підприємст-

керівник, його заступник, головний юрисконсульт.

^ II її посаду керівника юридичної служби міністерства (підпри-
| <<• пша), його заступника, головного юрисконсульта признача-

. ч громадяни України: і вищою юридичною освітою; с і ажем роботи за фахом не менше трьох років; і мі ажем необхідних знань і навичок у справі правового забез-і • їм державних або комерційних організацій та наданні інших юпомоги.

80

Розділ II

/// види професії «юрист»

81

Керівник юридичної служби міністерства призначається на поса ду за погодженням з міністром юстиції.

На посаду провідного юрисконсульта і відповідних катего рій юрисконсультів, що входять до складу юридичної служби, призначаються громадяни України, які:

  • мають вищу юридичну освіту;

  • навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів6.

У своїй діяльності юрисконсульт стикається з широким колом питань — цивільне і трудове право, господарський (арбітражний) і цивільний процес, фінансове право, земельне право та ін. На під­приємстві юрисконсульт забезпечує правильне виконання законо­давчих актів, інших нормативних актів і документів, представляє керівництву пропозиції з вирішення правових питань виробничої, економічної і соціальної діяльності підприємства. У міністерствах і органах місцевого самоврядування юрисконсульт використовує, як правило, адміністративне право, бере участь у забезпеченні реалі­зації державної правової політики у відповідній галузі, захищає за­конні інтереси міністерства і органу самоврядування. Крім того, в процесі роботи юрисконсульт повинен спиратися на знання основ економіки, організації праці, виробництва і управління, правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожеж­ного захисту.

Юрист на підприємстві і в будь-якій господарській структурі -це представник закону і держави. Він служить закону, забезпечує виконання державних розпоряджень, правовими засобами захищас інтереси підприємства і членів трудового колективу. За допомогою правових засобів і юридичної служби держава може управляти про­цесом єдності і узгодження державних і корпоративних інтересів, здійснювати захист національних, суспільних і особистих інтересів у всіх сферах діяльності.

6 Особи, які навчаються у вищих юридичних закладах або не мають досш;і\ роботи, після прийняття їх на роботу до юридичної служби міністерства (підири ємства) повинні пройти стажування в управлінні юстиції в області, мм. Києві їм Севастополі. Див.: Загальне положення про юридичну службу міністерств іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприєм­ства, установи, організації (затверджено постановою Кабінету Міністрів Укриши від 27.08.1995 р.).

§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану

Мрщпвник органів реєстрації (запису) актів громадянсько-і пну (загс) — посадова особа, що здійснює у встановленому ним порядку реєстрацію актів громадянського стану, тобто ос-

м. .ні її і ч модні В ЖИТТІ ЛЮДИНИ.

^ Основне призначення працівника органів реєстрації (запису) Ін громадянського стану (загс) — засвідчувати від імені дер­ії факти народження, смерті, одруження, розлучення, встанов-і ним і іатьківства, зміни прізвища, імені, по батькові — тобто актів її пінського стану. Ці акти є юридичними актами, з якими закон ііипикнєння, зміну або припинення відповідних прав і обов'я-

Рсєстрацію актів громадянського стану (відповідно до Закону

і піп «Про органи реєстрації актів громадянського стану») здій-

• ті иоть працівники відділів реєстрації актів громадянського стану

івиого управління юстиції Міністерства юстиції України в АР

I |цім, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних
\ містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції; пра-
ііп пики виконавчих органів сільських, селищних, міських (окрім

ІІС'і загального значення) рад; також за кордоном консульські уста­нови і дипломатичні представництва країни.

^ Працівником відділу реєстрації актів громадянського стану і притиком і спеціалістом — призначається громадянин України,

НІШ

має вищу юридичну освіту;

рекомендований кваліфікаційною комісією для роботи у від-ігм\ реєстрації актів громадянського стану.

()бмеження працівників (керівників і спеціалістів) органів ре-

II трації актів громадянського стану, що встановлені законом і по­
тренують неухильного дотримання:


І) не реєструвати акти відносно себе, іншого з подружжя, своїх її гей і родичів;

') і іе перебувати в штаті інших підприємств будь-якої форми вла-. ності і об'єднань громадян;

>) не займатися безпосередньо підприємницькою діяльністю, і ікрім викладацької і наукової, у вільний від роботи час.

^ Н2

Розділ III

'П (піди професії «юрист»

83

Реєстрацію народження, смерті, одруження, розлучення, встано­влення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові працівник органу загсу робить акуратно в книгах спеціального зразка, які є єдиними доказами засвідчених в них фактів.

При реєстрації актів громадянського стану дотримується встано­влений порядок, відповідно до якого пред'являється паспорт або па­спортний документ заявника, а також документи, які підтверджу­ють факти, що підлягають реєстрації. Особи, котрі не досягли 16 років, пред'являють свідоцтво про народження і довідку з місця проживання.

Інформація, що міститься в акті громадянського стану, є конфі­денційною, має обмежений доступ і не може розголошуватися пра­цівниками органів реєстрації актів громадянського стану.

§ 7. Слідчий

Слідчий (лат. §иаезііог, §иаего) — посадова особа органів про­куратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, що призначена на посаду в установленому законом порядку і наділена винятковими повноваженнями провадження досудового слідства.

^ Основне призначення слідчого — проводити досудове слідство, яке є головною формою досудового розслідування. Досудове слід­ство починається з порушення кримінальної справи і передбачає збір і перевірку доказів, необхідних і достатніх для з'ясування об­ставин, що мають принципове значення для вирішення справи У суді.

При проведенні досудового слідства всі рішення про напрямок слідства і проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено отримання мотивова­ної ухвали судді чи визначення суду, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Слідчий може самостійно вирішувати кримінальні справи, при­значати експертизу, проводити допит, огляд, обшук, виїмку, екс­гумацію трупа, накладати арешт на майно і поштово-телеграфну кореспонденцію, відновлювати обстановку і обставини подій, про­водити огляд та інші слідчі дії, залучати особу до участі в справі як обвинуваченого, закривати справу. Слідчі дії є частиною процесуа­льних дій, які полягають у виявленні, фіксації і повторній перевірці доказів у кримінальній справі. Слідчий має право давати органам

|| чі піні доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих

правах, що розслідуються, і вимагати від органів дізнання до-

і її мри проведенні окремих слідчих дій.

< 'лідчий кожного органу має визначену законом підслідність.

идність справ про злочини встановлена Кримінальним проце-

• ) і н.ним кодексом (КПК) України (ст. 112): визначені справи, що

с< сні до ведення слідчих прокуратури, слідчих органів Служби

'» піски України, слідчих органів внутрішніх справ, слідчих податкової мі и 11 її і Гак, слідчими прокуратури проводиться досудове слідство \ м< і \ справах про злочини, вчинені службовими особами, які займа-и > 11.1 и-обливо відповідальне становище, а також працівниками пра­воохоронних органів і деяких інших; слідчими органів внутрішніх і прав —- у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, та ба-

^ I .ІІІ.ИЧ ІНШИХ.

( іідчі органів прокуратури: старші слідчі з особливо важли-иііч (прав і слідчі з особливо важливих справ Генеральної проку-р.і і \ ри і прокуратури Автономної Республіки Крим; слідчі з особ­ини) важливих справ і старші слідчі прокуратур областей, міст і прирівняних до них прокуратур; старші слідчі і слідчі районних, Міжрайонних і міських прокуратур. Слідчими прокуратури прово-

іп і і.ся досудове слідство в усіх справах про злочини, здійснені слу­жбовими особами, які займають особливо відповідальне станови­ми а також працівниками правоохоронних органів та ін.

( іідчі органів внутрішніх справ: старші слідчі і слідчі міських Вр] :ппв внутрішніх справ, старші слідчі і слідчі районних органів ІНутрішніх справ; старші слідчі і слідчі органів внутрішніх справ п,і транспорті та ін. Таким є штат посадових осіб у всіх відділах і -підмого управління органів МВС (слідча частина; відділ розсліду­вання тяжких злочинів по лінії кримінального розшуку; відділ роз­слідування злочинів, пов'язаних з незаконним оборотом наркотиків; іч їділ розслідування злочинів у сфері економіки; відділ розсліду-ічіпіія злочинів, здійснених неповнолітніми; відділ розслідування

кірожньо-транспортних подій; відділ розслідувань злочинів, здій­снених організованими групами).

^ Слідчі органів податкової міліції: працівники Слідчого управ-

н і пня податкової міліції Державної податкової адміністрації7; слідчих

"'Державна податкова адміністрація — це система інспекційних органів, що ідійснюють контроль за дотриманням законодавства про податки.




84

85
^ Розділ III

відділень податкової міліції в органах державної податкової служби відповідних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі; слідчих відділень (груп) податкової міліції відпо­відних податкових інспекцій в районах, містах, районах міст, міжра­йонних і об'єднаних державних податкових інспекцій. Слідчі податко­вої міліції розслідують головним чином справи, пов'язані з ухиленням від податків.

^ Слідчі органів безпеки: працівники слідчого підрозділу Центра­льного управління і обласних управлінь СБУ. Слідчі органів Служ­би безпеки розслідують злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, людства і міжнародного правопорядку, спра­ви про контрпропаганду, терористичні акти та ін.

На посаду слідчого призначається громадянин України, який:

  • має вищу юридичну освіту;

  • пройшов стажування як помічник слідчого;

  • знає специфіку роботи правоохоронних органів;

  • володіє певними знаннями процесуального законодавства;

  • прийняв присягу.

Слідчими військових прокуратур можуть бути призначені гро­мадяни з числа офіцерів, що проходять військову службу або знахо­дяться у запасі і мають вищу юридичну освіту.

^ Начальник слідчого управління, відділу, відділення органів внут­рішніх справ, служби безпеки, а також його заступники здійснюють відомчий контроль за роботою слідчих керованого відділу. Що сто­сується начальників слідчих відділів і управлінь органів прокурату­ри, то вони користуються всіма правами прокурора відносно здійс­нення нагляду за дотриманням законів слідчими.

^ Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчого по розкриттю і попередженню злочинів, вживає захо­ди щодо якнайповнішого, всебічного і об'єктивного провадження досудового слідства у кримінальних справах. Його повноваження досить широкі: має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про при­тягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окре­мих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити

ишЬі професії «юрист»

і нідство, користуючись при цьому повноваженнями слід-

іі.мі начальника слідчого відділу в кримінальній справі і і мдчому у письмовій формі і є обов'язковими для вико-

( и і < 11111 не може займатися підприємницькою діяльністю.

і Іотрсбує законодавчого закріплення принцип недоторканності

ІІНІІ

її ну< охоронний бізнес, однак він не має права на проведення ніііноіо розслідування. У перспективі можливий розвиток при-

■ і н і скгивної служби в Україні.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Схожі:

Юридична iconВчення про юридичну особу
Оскільки метою інституту юридичної особи є лиш керування майном, то I юридична особа є не що інше, як саме це персоніфіковане майно,...
Юридична iconНаціонального Університету «Одеська юридична академія»
Положення про студентське самоврядування в національному університеті «одеська юридична академія»
Юридична iconЗатверджую
Юридична клініка “Юстиніан” (далі – юридична клініка) є одиницею нніпп національної академії внутрішніх справ, створюється І працює...
Юридична iconПрограми військової підготовки Тема №4 “ Юридична відповідальність...
Поняття та загальна характеристика юридичної відповідальності військовослужбовців
Юридична iconМіністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого
Методичні поради та завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни “Психологія (загальна та юридична)” / Уклад.:...
Юридична iconЮридична назва організації: Адреса офісу: Юридична адреса офісу (якщо...
Київського Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді серед регіональний центрів соціальних служб шляхом публікації та розповсюдження...
Юридична iconКонкурс проводиться за ініціативи Асоціації випускників Національного...
Асоціація випускників національного університету "юридична академія україни імені ярослава мудрого"
Юридична iconТема: «Конституційно-процесуальне право України як галузь права,...

Юридична iconЗатверджую
«Кращий відеоролик Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Юридична iconНаціональний університет
Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка