Юридична




НазваЮридична
Сторінка1/33
Дата конвертації19.06.2013
Розмір5.7 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33
О. Ф. СКАКУН

ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ
Підручник
Рекомендований Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

«Еспада»2008


ББК51.1(2)я73 С42


Рекомендований Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Рецензенти:

Зеленецький В. С. — д-р юрид. наук, проф., заст. директора

Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності

Академії правових наук України, член-юреспондент Академії правових

наук України, засл. діяч науки і техніки;

Ярмиш О. Н. — д-р юрид. наук, проф., начальник

Державного науково-дослідного інституту МВС України,

член-кореспондент Академії правових наук України,

засл. юрист України;

Румянцев В. О. — д-р юрид. наук, проф. Національної юридичної академії

ім. Ярослава Мудрого, член-кореспондент Академії правових наук

України.

Скакун О. Ф.

С42 Юридична деонтологія: Підручник. Псрек. з рос. — Харків: Еспада,

2008.—400 с.

ШВИ 978-966-456-019-8

У підручнику подано зведені правила, якими повинен оволодіти і керуватися юрист, розкрито нормативи його психологічної, правової, ПОЛІТИЧНОЇ, естетичної, етичної, економічної, екологічної та інформаційної культури. Описано основні види юридичних професій, юридичної практики і розкрито місце юриста в гро­мадянському суспільстві і державі. Наведено професІОГрами судді суду загальної юрисдикції, прокурорського працівника, нотаріуса, адвоката, юрисконсульта, дер­жавного виконавця, слідчого, оперуповноваженого, експерта-криміналіста, праців­ника ДАІ, особиста відповідність яких забезпечує усім\ практичної діяльності юри-

ста-фахівця.

Для студентів, курсантів, магістрів, аспірантів і він, надачів юридичних вузів

і факультетів, наукових і практичних працівників

ББК 51.1(2)я73

©СкакунО Ф. 2008
І8ВИ 978-966-456-019-8 < Видавництво «Еспада», 2008

ЗМІСТ

11' рсднє слово 9

Розділ І. Юридична деонтологія як наука і навчальна ми ципліна 11

{} І Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія» 11

' І Ірсдмет юридичної деонтології 15

\ І 11 с роду мови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології 17

І І І Іормативні основи юридичної деонтології 22

І і Методи юридичної деонтології 26

І б «функції і принципи юридичної деонтології 28

5 7 Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук 31

І к Юридична деонтологія як навчальна дисципліна 35

Розділ II. Професія «юрист», громадянське суспільство і к|>жава 39

І І Ірофесія «юрист»: поняття, загальні ознаки.

І Ірофссіоналізм юриста 39

І ' Фах і кваліфікація юриста 41

Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві

і державі. Сфери прикладання праці юриста 44

| І Юрист як посадова особа 48

Юрист як керівник. Основні стилі керівництва

(авторитарний, ліберальний, демократичний) 50

Компетентність як показник професійної майстерності

юриста 55

| / Кадрова політика держави щодо діяльності юриста 57

І Н І Ірсстиж юридичної професії 60

І 9 І ромадські об'єднання юристів в Україні 61

Розділ III. Основні види професії «юрист» 68

І І < 'уддя 68

| ' І Ірокурор 72




4
О. Ф. Скакун

§ 3. Адвокат 74

§ 4. Нотаріус 76

§ 5. Юрисконсульт 79

§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану 81

§ 7. Слідчий '. 82

§ 8. Державний виконавець 85

§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів 88

§ 10. Дізнавач 90

§11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби

(державний виконавець кримінальних покарань) 91

Розділ IV. Юридична освіта і юридична наука у системі
професійної підготовки юриста 94


§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти 94

§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки

і юридичної практики 98

§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти.

Кваліфікаційний паспорт юриста 100

§ 4. Система вищих установ юридичної освіти в Україні 104

§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації

юридичних кадрів 109

§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції 112

§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні 116

Розділ V. Юридична практика. Юридична практична
діяльність 121


§ 1. Поняття та ознаки юридичної практики 121

§ 2. Зміст і структура юридичної практики 124

§ 3. Функції юридичної практики 126

§ 4. Юридична практична діяльність як основа юридичної

практики 127

§ 5. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної

практики та її структура 129

§ 6. Юридичний процес і його види 131

§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних

актів 135

Розділ VI. Основні види юридичної практики 138

§ 1. Класифікація юридичної практики 138

§ 2. Судова практика 139
>рнднчна деонтологія 5
; 11 рокурорська практика 143
', І Адвокатська практика 146
| і І Іотаріальна практика 148
І б ! Ірактика юридичної консультативної служби 150
§ 7. Практика органів реєстрації (запису) актів громадянського
стану 152

^ X Слідча практика 155

11 рактика державної виконавчої служби 159

Оперативно-розшукова практика 162

Практика органів дізнання 165

практика державної кримінально-виконавчої служби 169

11риватна юридична практика 171

її і терпол як професійна міжнародна організація

кримінальної поліції 174

^ Розділ VII. Професійна атестація юристів-практиків

і міжнародні стандарти їх професіоналізму 179

І Кваліфікаційна атестація юристів-фахівців як правова

вимога визначення їх професіоналізму 179

Кваліфікаційна атестація суддів 181

! Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників 184
І Кваліфікаційна атестація адвокатів 187
і Кваліфікаційна атестація нотаріусів 189
(> Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації
актів цивільного стану 191
/ Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх

справ 194

§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197

^ Розділ VIII. Дисциплінарна відповідальність

іорінтів-практиків 204

І Загальні правила притягнення юристів-практиків до

дисциплінарної відповідальності 204

Дисциплінарна відповідальність суддів 206

Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури .208

І Дисциплінарна відповідальність адвокатів 210

Дисциплінарна відповідальність працівників нотаріату 212

Дисциплінарна відповідальність працівників органів
внутрішніх справ 214

О. Ф. Скакун

§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний

контрольно-наглядовий орган за дисциплінарною стороною

діяльності суддів і прокурорів 215

^ Розділ IX. Правова культура юриста 219

§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його

професійної поведінки 219

§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової

культури суспільства 221

§ 3. Професійне мислення юриста 224

§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика:

шляхи подолання 229

Розділ X. Психологічна культура юриста-практика 237

§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури

юриста-практика 237

§ 2. Психічний склад особи юриста-практика 240

§ 3. Система психічних властивостей юриста-практика як особи: темперамент, здатності, спрямованість,

характер 245

§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика

і міжособистісних стосунків у службовому колективі 250

§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат

у службовому колективі 253

§ 6. Конфлікт у колективі, його види та стилі вирішення 256

Розділ XI. Політична культура юриста-практика 261

§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста 261

§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура

професійних груп юристів 264

§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній

діяльності юриста 267

Розділ XII. Етична культура юриста 272

§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста 272

§ 2. Кодекс професійної етики юриста 274

§ 3. Професійний обов'язок юриста 278

§ 4. Професійна таємниця юриста-практика 282

§ 5. Присяга юриста 287

§ 6. Моральна деформація юриста-практика

і її причини. Моральна відповідальність 290
Розділ XIII. Естетична культура юриста-практика 294

{} І. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста...294 ' Форми прояву естетичної культури юриста. Манера

поведінки 295

Службовий етикет юриста 299

і Традиції і ритуали в юридичній практиці 301

ювнішній вигляд юриста 303

Державна і професійно-правова символіка 306

§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних

установах 310

$ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових

документів 313

^ Розділ XIV. Економічна та екологічна культура

Юриста 319

0 І Поняття, структура і зміст економічної культури

юриста 319

' Поняття, зміст і структура екологічної культури

юриста 324

| і Роль юриста в правовому забезпеченні відповідності

екологічним правам екологічних обов'язків 329

Розділ XV. Інформаційна культура юриста 333

§ І. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство

і юрист 333

§ 2. Поняття, зміст і структура інформаційної культури

юриста 336

Розділ XVI. Професіограми юридичних професій 341

§ І. Загальна характеристика професіограм юридичних

професій 341

§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції 342

§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного)

суду 346

§ 4. Професіограма прокурорських працівників 350

§ 5. Професіограма адвоката 355

( 6. Професіограма нотаріуса 359

$ 7. Професіограма юрисконсульта 362

§ 8. Професіограма державного виконавця 365

5 9. Професіограма слідчого 368

£ О. Ф. Скакун

§ 10. Професіограма дізнавача 373

§11. Професіограма оперуповноваженого карного розшуку,

оперуповноваженого по боротьбі з економічними злочинами, оперуповноваженого по боротьбі з незаконним обігом

наркотиків З/о

§ 12. Професіограма експерта-криміналіста 380

§ 13. Професіограма дільничного інспектора міліції 384

§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної


інспекції (ДАІ) 387


^ ПЕРЕДНЄ СЛОВО

І їси підручник має на меті ввести початкуючого юриста в май-<>\ 11 по професію, ознайомити його з місцем юриста-практика в сус-

і .стві; показати ринок праці і сферу докладання знань; розкрити

(і і 'міологічні вимоги, що пред'являються до фахівця; дати загальне \ Цілення про принципи, норми, уміння і навики, якими він повинен ріолодіти, щоб відповідати своєму професійному призначенню. Сту-(I ту (курсанту) необхідно знати, що чекає його в майбутньому, і мім щоб вибрати кар'єру не тільки можливу, але і відповідну.

{апропонований підручник складається з 16 розділів, в яких осо-блива увага приділяється основним юридичним професіям, видам Юридичної практики і особливостям юридичної практичної діяль­ної-1 і. Викладені психологічні, політичні, правові, економічні, еколо-РІЧНІ, стичні, естетичні, інформаційні норми-вимоги, якими повинен ОіОЛОДіти юрист, щоб бути підготовленим до професійної діяль­ної гі. Розкриваються професіограми основних юридичних профе-I III

І Іове бачення структури кожного з розділів і основного змісту Юридичної деонтології грунтується на змінах у політиці, економіці і і.іконодавстві України, що відбулися більш ніж за 15 років після проголошення незалежності і вступ}' на шлях побудови конституцій­но і іроголошеної демократичної, соціальної, правової держави.

І либокі формаційні перетворення, які переживає Вітчизна, сприй-пм іти традиційних стандартів демократії позначаються на розвитку юридичної науки. Сучасна деонтологія чутливо реагує на перетво-|нііия в суспільстві, тісно пов'язана з прогресом юридичної науки п цілому, зростанням культурного і освітнього рівнів населення країни. Все це неминуче і безперервно вносить нові поняття в зага-ІЬну юридичну деонтологію, які своєчасно доводяться до відома майбутніх юристів-фахівців. Деонтологічні стандарти юристів—пра­ні кийків правоохоронних органів, судів, нотаріату, юридичної служби 1.1 піших структур суспільства і держави повинні бути доступні ши­роким шарам громадськості.

Підручник орієнтований на міжнародні стандарти діяльності и іристів різних професій; передбачає адаптацію студента (курсанта, і іухача) до профілю одержуваної спеціальності.

Розділ І

^ ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»

Юридична деонтологія — галузь юридичної науки і навчаль-и.і дисципліна, яка є системою знань про кодекс професійної поведі­нки правознавця, тобто про систему правових, політичних, психологічних, етичних, естетичних, інформаційних та інших норм-вимог, що

иі аиом визначає соціально-правовий режим професійного спілку-н.іішя юриста з колегами і клієнтами, атакож про основні види юри-іп'і них професій та характер юридичної практики у співвідношенні її і наукою і освітою.

Кодекс професійної поведінки правознавця — це оптимальний (належний) звід правил дозволяючого, зобов'язуючого, забороняю­чого і рекомендаційного характеру, якими повинен оволодіти і ке­руватися юрист у відносинах, що виникають при виконанні служ-вових (посадових) повноважень. Дозволяючі норми в своєму тексті містять слова «має» право, «може» (суддя має право займатися пе­дагогічною діяльністю); забороняючі — «не може», «не повинен» (адвокат не може використовувати конфіденційну інформацію в своїх 111 гересах); зобов 'язуючі — «зобов'язаний», «повинен дотримувати» (Слідчий не повинен брати участі в страйках); рекомендаційні — ■повинен» в сенсі «бажано» або «доцільно стриматися» (суддя по-Винен утримуватися від фінансових і ділових відносин, які можуть Кинути тінь на його безсторонність, перешкодити належному вико­нанню судових обов'язків). Є норми, які містять у собі і дозвіл (до встановленої межі) і заборону (не переходити через встановлену межу). Наприклад, в США агенту ФБР дозволено брати подарунки під своїх громадян не дорожче 200 доларів — це дозволяюча норма, одночасно — забороняюча, оскільки агенту ФБР заборонено при­ймати подарунки вартістю понад 200 доларів.

Термін «деонтологія» походить від грецьких слів: 1) «деон» — родовий відмінок слова «деонтос» — «потрібне, належне»; 2) «ло­гос» — наука. Разом — «наука про належне». Витоком юридичної деонтології є етика: обов'язок особи поводитися адекватно соціаль­ним законам встановлюється через мораль.


12

Розділ І

Ознаки деонтології як науки:

1) є суспільною наукою, оскільки вивчає діяльність юриста в суспільстві; його взаємодію з клієнтами, які представляють різні соціальні групи; служить меті врегулювання суспільних відносин правовими засобами. Під час здійснення професійних повноважень юрист постійно стикається з необхідністю вирішувати (а деколи в лічені хвилини) складні проблеми, за якими стоїть життя і честь людей. Ухвалення юридичних рішень вимагає від професіонала-юриста великої напруги моральних сил, мобілізації досвіду і знань, глибокого розуміння ступеня відповідальності перед клієнтом, колективом, в якому він працює, перед суспільством;

2) є юридичною наукою, оскільки джерелами її вивчення є не тільки етичні стандарти, що містяться в деонтологічних і етичних правилах, розроблених і прийнятих різними національними і міжнародними юридичними співтовариствами (адвокатів, нотаріусів, суддів і т. д.), але і нормативні акти, що офіційно закріплюють спеціальний правовий статус юристів — службових і посадових осіб.

Останні, як правило, визначають напрямок формування правової культури адвоката, прокурора, слідчого, нотаріуса або працівника певного відомства. Звідси випливає можливість проникнути в глибини тієї або іншої юридичної спеціальності, розкрити їх особливості і вести мову про деонтологію адвоката, судді, нотаріуса, прокурорського працівника, державного виконавця, працівника податкової поліції, органів внутрішніх справ чи міліції (поліції) тощо;

  1. є нормативною наукою, оскільки визначає і обґрунтовує соці­альні нормативні приписи — етичні, правові та інші рекомендації, дозволи, заборони і зобов 'язання (веління, імперативи), що пред'яв­ляються до юриста будь-якої професії — про правила поведінки, норми спілкування, тактику взаємодії як з колегами, так і з клієнта­ми тощо. Ці правила поведінки не індивідуалізовані, розраховані на необмежене число аналогічних ситуацій, що виникають в ході юри­дичної діяльності. Нормативи культури служать головним способом регуляції професійної поведінки юриста;

  2. є інтегрованою і разом з тим цілісною наукою, в якій не мо­жна механічно відокремити психологічне, політичне, етичне і есте­тичне від юридичного, можливо лише виділити психологічну, полі­тичну, етичну, естетичну, економічну, екологічну, інформаційну підсистеми культури особи юриста, які знаходяться в розвитку, зв'я-

Іі )/чіі>нчііа деонтологія як наука і навчальна дисципліна 13

і \ і гармонії. Юрист не може обмежуватися в своїй діяльності м пі и приписами закону, оскільки в законі неможливо передбачити

сз винятку ситуації, в які він може потрапити. Тому разом із за-

ітнім юрист зобов'язаний оволодіти в необхідній мірі (залежно від і пеціальності) системою дозволяючих, зобов'язуючих, забороняю­чій і рекомендаційних норм психології, політики, етики, естетики, ' И іноміки, інформатики. Це та сума культурних цінностей (регуляти-ши) яка разом з правовою культурою повинна забезпечити ефектн­ими 11, і надійність виконання професійного обов'язку, створити нор-м,п пішу модель юридичної практики;

^) є прикладною (практичною) наукою, оскільки характери-м< юриспруденцію через призму юридичної професії і практи­чній діяльності юриста; визначає особливості юридичної практи­чній діяльності і встановлює основні нормативи культури юриста, що НІ (повідають стандарту його професіоналізму;

<>) с антропологічно орієнтованою, гуманістичною наукою, що I і явить у центр розгляду особу юриста, а також розкриває вплив Професійної юридичної діяльності на психіку особи, її моральні ІПЮСТІ, естетичні смаки. Антропологічна спрямованість юридичної
н юнтології виражається в тому, що вона формує систему вимог, які
пред'являються до юриста як: а) високоорганізованого індивіда
(Пі пхологічна структура); б) учасника політичного життя (ідейно-
пч п гична суть); в) спеціаліста (професійний зміст); г) носія висо-
ііііч моральних принципів (етична основа); д) володаря стійких ес-
п пічних смаків (розуміння прекрасного) та ін. Вона пред'являє
іимоги до юриста особистого характеру — володіти не тільки знан­
нями в галузі права, але і умінням орієнтуватися в політичних про-
і ■ нмах суспільства, розбиратися в психології ділового спілкування,

и 11 римувати професійну таємницю, уміти доступно висловлювати і вої думки, із смаком одягатися тощо.

Глід зазначити, що в навчальній літературі немає єдності у визна-41 пін поняття юридичної деонтології, за винятком розгляду її як

II і \ і тої юридичної дисципліни або, точніше, вступу до юриспру-
н пі ні. Різноманітність підходів до розуміння цієї науки і навчальної
ііп іпіплши є позитивним явищем. Це збагачує її зміст і з часом до­
нн ' шть удосконалити дефініцію. Своєрідність підходів до поняття
і імісту юридичної деонтології спостерігається в навчальних посіб-

14 Розділ І

никах Н. В. Коваля, С. С. Сливки, С. Д. Гусарєва і О. М. Карпові О. Д. Гусарєва і О. Д. Тихомирова, О. В. Шмоткіна та інших. Так, О. В. Шмоткін розуміє під юридичною деонтологією систему за­гальних знань про юридичну науку і юридичну практику, вимоги до професійних і особистих якостей юриста, про систему формування цих якостей1. С. Д. Гусарєв і О. Д. Тихомиров підкреслюють, що юридична деонтологія вивчає існуючу систему юридичних знань, завдань і функцій правознавства, роль юридичних знань у вирішенні питань суспільного буття. У предмет юридичної деонтології вони включають питання юридичної практики, а також етикет юриста та ін.2 С. С. Сливка визначає юридичну деонтологію як науку про вну­трішній імператив службового обов'язку, який створює передумови і мотиви вибору юристом норм поведінки в практичній діяльності, у формуванні власних норм для кожної ситуації3.

У кожному з визначень предмета юридичної деонтології містять­ся цінні положення, які входять до скарбниці теоретико-прикладних досягнень в цій галузі знань. Проте вони не вичерпують різномані­тності вимог, що пред'являються до юриста як особи, а головне не створюють моделі юриста-професіонала, багатобічно і в повно­му обсязі не виписують той стандарт фахівця, який необхідний су­часному цивілізованому суспільству. А такий стандарт — це не тільки внутрішній імператив службового обов'язку, але і зовнішній прояв у поведінці і діяльності, показник багатогранної професійної культури юриста, поданий на тлі взаємовпливу юридичної практики, юридичної освіти і науки.

Термін «деонтологія» введено в науковий обіг у 1834 році анг­лійським філософом і юристом Ієремія Бентамом при викладі ети­чних установок, необхідних для кар'єри і досягнення особистого матеріального благополуччя. Він запропонував модель науки про норми професійної поведінки людини, що має владу, і виклав їх в книзі «Деонтологія, або Наука про мораль». У ті часи ще не ста­вилося питання про створення юридичних документів про деонто-логічні стандарти юридичної професії. Сьогодні термін «деонтоло­гія» ми використовуємо в ширшому сенсі, ніж той, який міститься

1 Див.: Шмоткін О. В. Юридична деонтологія. — К.: МНТУ, 1995. — С. 4.

2 Див.: Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія. — К.: Віра-Р,
1999. — С. 14.

3 Сливка С. С. Юридична деонтологія. — Львів, 1996. — С. 6.

Л >/чн)іічіш деонтологія як наука і навчальна дисципліна 15

и його первинному, моральному, значенні. Ним охоплюються прави-іі (нормативи, регулятиви) культури, які визначають поведінку юриї і а в процесі практичної діяльності. Перш за все це — норма-• їїічі моральної (етичної) культури. Окрім них, ще й нормативи /(і ихологічної, політичної, правової, економічної, екологічної, есте­тичної , інформаційної культур юриста, тобто вся гамма культур, яка обумовлює професійну юридичну діяльність, регламентує відно-піі пня до об'єкта праці — клієнта, а також до колег і забезпечує І цілому режим належної і гарантованої поведінки осіб у стані їх п і.к мозалежності.

Безліч варіантів прояву культури юриста і різноманітність юриди­чних спеціальностей не виключає^ а передбачає необхідність стан­дарту професійної діяльності. Такий стандарт, з одного боку, ви-ріжає ступінь реалізації можливостей і потенціалу юристів у своїй професійній діяльності, з іншого — є обов'язковим (належним) орі-' НТиром для будь-якого члена кожної професійної групи юристів — прокурорів, суддів, нотаріусів та ін.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Схожі:

Юридична iconВчення про юридичну особу
Оскільки метою інституту юридичної особи є лиш керування майном, то I юридична особа є не що інше, як саме це персоніфіковане майно,...
Юридична iconНаціонального Університету «Одеська юридична академія»
Положення про студентське самоврядування в національному університеті «одеська юридична академія»
Юридична iconЗатверджую
Юридична клініка “Юстиніан” (далі – юридична клініка) є одиницею нніпп національної академії внутрішніх справ, створюється І працює...
Юридична iconПрограми військової підготовки Тема №4 “ Юридична відповідальність...
Поняття та загальна характеристика юридичної відповідальності військовослужбовців
Юридична iconМіністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого
Методичні поради та завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни “Психологія (загальна та юридична)” / Уклад.:...
Юридична iconЮридична назва організації: Адреса офісу: Юридична адреса офісу (якщо...
Київського Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді серед регіональний центрів соціальних служб шляхом публікації та розповсюдження...
Юридична iconКонкурс проводиться за ініціативи Асоціації випускників Національного...
Асоціація випускників національного університету "юридична академія україни імені ярослава мудрого"
Юридична iconТема: «Конституційно-процесуальне право України як галузь права,...

Юридична iconЗатверджую
«Кращий відеоролик Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Юридична iconНаціональний університет
Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка