Экономико-правовой факультет




НазваЭкономико-правовой факультет
Сторінка3/9
Дата конвертації19.06.2013
Розмір1.22 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема 22. Апеляційне провадження.

Сутність і значення стадії апеляційного оскарження рішень і ухвал.

Право апеляційного оскарження. Суб’єкти права оскарження. Об’єкт оскарження. Порядок і термін апеляційного оскарження.

Межі розгляду справи апеляційним судом. Процесуальний порядок і терміни розгляду справ апеляційним судом.

Повноваження апеляційного суду.

Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Ухвала та рішення апеляційного суду. Їх значення і зміст. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом. Законна сила рішення та ухвали апеляційного суду.

^ Тема 23. Касаційне провадження.
Сутність і значення стадії перегляду судових рішень в порядку касаційного провадження.

Право касаційного оскарження. Суб’єкти права оскарження. Об’єкт оскарження. Порядок і термін касаційного оскарження.

Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.

Межі розгляду справи касаційним судом.

Повноваження касаційного суду.

^ Тема 24. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.
Сутність і значення стадії провадження у зв’язку з винятковими обставинами.

Право оскарження судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами.

Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами.

Порядок провадження у зв’язку з винятковими обставинами.

Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв’язку з винятковими обставинами. Підстави для скасування чи зміни судових рішень.

Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України.

^ Тема 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Поняття та значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.

Коло осіб, що мають право ініціювати процес перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами. Строки подання заяв про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Суди, що переглядають справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальний порядок розгляду заяв про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.

^ Тема 26. Виконавче провадження.
Поняття та сутність виконавчого провадження.

Органи примусового виконання. Роль суду у виконавчому проваджені.

Учасники виконавчого провадження.

Загальні правила виконавчого провадження.

Порядок здійснення виконавчого провадження.

Відстрочка і розстрочка виконання. Зміна чи встановлення способу і порядку виконання.

Порядок вирішення питання про поворот виконання. Строк подання заяв про поворот виконання. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

^ Тема 27. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.
Поняття визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду.

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, яке підлягає примусовому виконанню.

Визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню.

^ Тема 28. Провадження у справах за участю іноземних осіб.
Процесуальні права та обов’язки іноземних осіб. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців та осіб без громадянства. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій.

Позови до іноземних держав та міжнародних організацій.

Дипломатичний імунітет.

Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів.

^ Тема 29. Нотаріальний процес.
Поняття, система та функції нотаріату.

Поняття та зміст нотаріального процесу.

Принципи нотаріального процесу.

Загальні правила здійснення нотаріальних дій.

^ Тема 30. Провадження у третейських судах.
Поняття та сутність третейського судового провадження.

Принципи організації та діяльності третейського суду.

Загальні умови третейського розгляду.

Порядок розгляду та вирішення справи в третейському суді.

^ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Змістовий модуль 1

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
^ ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА ТА ДЖЕРЕЛА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.
Лекція ( 2 години)
Конституція України про право громадян на судовий захист. Поняття і предмет цивільного процесуального права. Джерела цивільного процесуального права. Поняття, задачі і система цивільного процесу (судочинства). Поняття науки цивільного процесуального права.
Семінар ( 2 години)
1. Розгляд теоретичних питань:


  1. Конституція України про право громадян на судовий захист. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій.

  2. Поняття, предмет, метод і система цивільного процесуального права України.

  3. Джерела цивільного процесуального права України. Дія цивільних процесуальних норм в часі, просторі та по колу осіб.

  4. Поняття, задачі і система цивільного процесу (судочинства). Види цивільного судочинства.

  5. Поняття науки цивільного процесуального права.


Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:
1.Особливості методу цивільного процесуального права.

2.Аналогія закону та аналогія права.
^ 2. Перевірка знань студентів у формі тестування.
Методичні вказівки до вивчення питань теми
Частина 1 ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи громадянина захищаються судом. У системі захисту прав і свобод людини ця стаття визначається стрижневою, оскільки в ній закріпляється право на судовий захист, яке в міжнародній практиці дістало назву « право на суд», або «право на правосуддя». Це право за своїи статусом належить до основних конституційних прав людини і громадянина, має загальний характер і не може бути обмеженим. Разом із тим мажами реалізації цього права виступають принципи верховенства права і належного здійснення правосуддя, які визначально гарантують право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 16 ЦК за захистом цивільних прав та інтересів кожна особа має право звернутися до суду. Втім цей Кодекс також передбачає, що захист цивільних прав та інтересів може здійснюватися і в адміністративному порядку – Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування. Так, орган державної влади, орган влади АРК або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів в межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за її захистом до суду (ст. 17 ЦК).

Спосіб захисту – це міра захисту (категорія матеріального права).

Форми захисту – це діяльність компетентних органів по захисту права, тобто категорія процесуального права.

Чинне законодавство передбачає громадську, адміністративну і судову форми захисту права, встановлюючи пріоритет судового захисту прав.

^ До громадської форми захисту прав відносяться самозахист і врегулювання спорк про право.

Самозахистом є застосування особою засобів протидії, не заборонених законом і які не суперечать етичним засадам суспільства (ст.19 ЦК). Разом з тим при самозахисті можливе здійснення неправомірних дій, прояв незаконності з боку суб'єкта, який захищається. Тому ЦК спеціально підкреслює, що «способи самозахисту повинні відповідати змісту порушеного права, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, заподіяним цим порушенням. Правомірний самозахист передбачений законом в деяких випадках: необхідна оборона; крайня необхідність; безакцептне списання кредитором з банківського рахунку боржника заборгованості.

^ Врегулювання спору про право – це сумісні дії сторін, між якими виник спір, по ліквідації конфлікту. Суть полягає в наступному: особа, чиї права порушені або оспорюються, в нормативно встановлений термін у письмовій формі представляє свої вимоги з додатком відповідних документів іншій стороні. Остання, розглянувши заяву, повинна в певний термін задовольнити претензію або прислати мотивувальну відмову.

Згідно з чинним законодавством деякі трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, які є органами з розгляду трудових спорів, що виникають між працівниками і службовцями та власником або уповноваженим ним органом, за винятком спорів, що підлягають розгляду безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи иісьрайонних судах (ст. 232 КЗпП). У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм вириски з протоколу засідання комісії чи його копії (ст. 228 КЗпП).

Відповідно до ст. 18 ЦК захист цивільних прав може здійснювати і нотаріус шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Таким спеціальним законом є Закон України «Про нотаріат».

Чинне законодавство також окреслює сферу юрисдикції третейських судів. Відповідно до Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (ст.1).

Згідно зі ст. 124 КУ правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституція передбачає, що судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації та інстаційності.

Систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Цивільне процесуальне право – це сукупність правових норм, які регулюють порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, тобто правосуддя в цивільних справах.

Процесуальний порядок провадження по цивільних справах як предмет цивільного процесуального права визначається: системою процесуальних дій, які виконуються судом, учасниками процесу; змістом, формою, умовами виконання процесуальних дій; системою цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів правовідносин, які визначають зміст цивільних процесуальних дій; гарантіями реалізації цивільних процесуальних прав і обов'язків.

Цивільне процесуальне право є самостійною галуззю права і має властивий тільки йому предмет правового регулювання.

Предмет правового регулювання визначається колом суспільних відносин, регульованих тією або іншою системою норм права.

Предметом цивільного процесуального права є суспільні відносини, які виникають у сфері цивільного судочинства, тобто цивільні процесуальні відносини. Ці відносини виникають в результаті діяльності суду, осіб, що беруть участь в процесі, органів виконання судових рішень і ухвал.

Також цивільному процесуальному праву властивий і метод правового регулювання. Разом з предметом цивільного процесуального права він характеризує цивільне процесуальне право як самостійну галузь права.

Метод правового регулювання визначається двома обставинами: з одного боку, виникнення цивільного процесу, його розвиток, перехід з однієї стадії в іншу залежить від волі зацікавлених осіб; з другого боку – обов'язковим суб'єктом цивільних процесуальних правовідносини є суд, який ухвалює від імені держави рішення, яке в необхідних випадках підлягає примусовому виконанню.

Виходячи з цього, метод цивільного процесуального права можна визначити як диспозитивно-імперативний.

Цивільне судочинство – це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження по цивільних справах, який визначається системою взаємозв'язаних цивільних процесуальних прав і обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізовуються їх суб'єктами – судом і учасниками процесу.

Задачі цивільного судочинства визначені в ст. 1 ЦПК України.

Задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави..

Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних по матеріальних ознаках в три види: позовне провадження, наказне провадження та окреме провадження.

Стаття 15 ЦПК до позовного провадження відносить справи у спорах про право, які виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Наказне провадження цивільного судочинства є спрощеною процедурою розгляду лише певних категорій цивільних справ (ст. 96 ЦПК), яка має забезпечити прискорення цивільного судочинства.

Окреме провадження – це вид непозовного провадження судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження гпявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Виходячи з інстаційності судової системи і процесуальних функцій судів різних інстанцій, крім проваджень у суді першої інстанції (позовного, наказного та окремого) структурно цивільне судочинство як система складається з апеляційного, касаційного проваджень та провадження справ у Верховному Суді України. Також ЦПК передбачає такі специфічні провадження цивільного судочинства, як перегляд судових рішень, ухвал та постанов за нововиявленими обставинами; провадження у справах про скасування рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів; відновлення втраченого судового провадження; провадження у справах за участю іноземних осіб.

Традиційно цивільний процес характеризується у структурному плані не лише через судові провадження, а й через стадії цивільного судочинства.

Під стадією цивільного процесу розуміють совокупність процесуальних дій суду, учасників процесу, спрямованих на певну процесуальну мету (порушення справи, підготовка справи до судового розгляду та ін.). При тому даються різні класифікації щодо складу стадій цивільного судочинства, які суттєво відрізняються одна від одної.

Пропонується виділяти такі стадії:

1. Відкриття провадження по справі;

2. Провадження у справі до судового розгляду, яка поділяються га дві підстадії:

- попереднє судове засідання;

- підготовка справи до судового розгляду;

3. Судовий розгляд та ухвалення та оголошення судового рішення;

4. Провадження в суді апеляційної інстанції;

5. Провадження у суді касаційної інстанції;

6. Перегляд рішень і ухвал за нововиявленими обставинами;

7. Перегляд рішень за виключними обставинами;

8. Виконання рішення.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

  1. Конституція України // Відомості. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

  2. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 08.10.2004 - 2004 р. - № 40, / 40-42 /, Ст. 1530, Ст. 492.

  3. Цивільний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 03.10.2003 – 2003. - № 40. – Ст. 356.

  4. Сімейний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 31.05.2002 – 2002. - № 21. – Ст.135.

  5. Кодекс законів про працю України //Відомості Верховної Ради УРСР вiд 17.12.1971 - 1971 р.

  6. Кодекс України про адміністративні правопорушення //Відомості Верховної Ради УРСР вiд 18.12.1984 - 1984 р., № 51, стаття 1122

  7. Кодекс адміністративного судочинства України //Відомості Верховної Ради України вiд 09.09.2005 - 2005 р., № 35, / 35-36, 37 /, стор. 1358, стаття 446.

  8. Житловий кодекс України //Відомості Верховної Ради УРСР вiд 12.07.1983 - 1983 р., № 28, стаття 573.

  9. Земельний кодекс України ( редакції від 25 жовтня 2001 року) Відомості Верховної Ради України. – 2001., № 3-4, ст. 27.

  10. Кримінальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 29.06.2001 - 2001 р., № 25, стаття 131

  11. Кримінально-процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради УРСР вiд 12.01.1961 - 1961 р., № 2, стаття 15

  12. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» //Відомості Верховної ради України від 22.10.2010р., № 41 /41-42; № 43; №44-45/ ,стор 1468, стаття 529.

13. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року //Голос України  від 11.12.1991 .

14. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.95.1997р. //Відомості Верховної Ради України  від 25.06.1997 1997 р., № 24, стаття 170.

15. Про міжнародне приватне право. Закон України від 12.03.2005 р. //Відомості Верховної Ради України вiд 12.08.2005 - 2005 р., № 32, стор. 1278, стаття 422

16.Про судовий збір. Закон України від 8.07.2011р. //Офіційний вісник України вiд 12.08.2011 - 2011 р., № 59, стор. 110, стаття 2349.

17.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про діяльність судів України по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням при розгляді кримінальних і цивільних справ» від 22 серпня 1980 р. № 5.

18.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» від 12 червня 2009 р. № 2.

19.Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду. //Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р.- № 5.

20.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. № 9.
Спеціальна література

  1. Арапов Н.Т. Проблемы теории и практики правосудия по гражданским делам. – Л., 1984. – С.68-95.

  2. Бондаренко-Зелинська Н.Л. Запровадження альтернативних способів врегулювання спорів: европейський досвід для України /Н.Л. Бондаренко-Зелінська //Приватне право і підприємництво. – 2009. – Вип. 9.

  3. Боннер А.Т. Применение нормативных актов в гражданском процессе. – М., 1980.

  4. Бородін М. Конституційне право громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав // Право України . – 2000. - № 8. – С. 61-66.

  5. Горшенев В.М., Крупнин В.Г., Мельников Ю.И. и др. Теория юридического процесса. – Харьков, 1985.

  6. Зейдер Н.В. Предмет и система советского гражданского процессуального права // Правоведение. – 1962. - № 3.- С.81.

  7. Иванов А.А. О путях повышения эффективности правосудия // Журнал российского права, 2005. – С. 53-65.

  8. Кільдюшкіна О.О. Медіація як засіб захисту цивільних прав: сутність та переваги /О.О. Кільдюшкіна //Проблеми цивільного приватного процесу: матеріали наук.-практ. конф. [присвяч. пам’яті проф. О.А. Пушкіна] (22 травня 2010р.). – Х.: нац. ун-т внутр. справ, 2010.

  9. Клейман А.Ф. Новейшие течения в советской науке гражданского процессуального права. – М., 1967. – С. 12,19.

  10. Комаров В.В. К вопросу о методе гражданского процессуального права // Вопросы теории и практики гражданского процесса. – 1979, Вып. 2. - С. 32-37.

  11. Комаров В.В. Метод правового регулирования гражданских процессуальных отношений. – Харьков, 1980.

  12. Комаров В.В. Право на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві: навч.посіб./В.В. Комаров, Н.Ю. Сакара. – Х.: нац. юрид. акад. України, 2007.

  13. Курс цивільного процесу: підручник /В.В. Комаров, В.А. Бігун В.В. Баранкова та ін.; за ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 2011.

  14. Міжнародні стандарти у сфері судочинства. – К.: Істина, 2010.

  15. Мозолин В.П. О гражданском процессуальном правоотношении // Советское государство и право. – 1955. - № 5.- С.51-53.

  16. Права людини. Міжнародні договори України. - К., 1992. - С. 20-23.

  17. Проблемы науки гражданского процессуального права. Под ред. В.В. Комарова. – Харьков., «Право», 2002.

  18. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства /за заг. ред. В.В. Комарова. – Х.: Харків юрид., 2008.

  19. Рязановский В.А. Единство процесса. М.: Городець, 1996.

  20. Сакара Н.Ю. Проблеми доступності правосуддя у цивільних справах /Н.Ю. Сакара. – Х.: право, 2010.

  21. Сахнова Д.В. Реформа цивилистического процесса: проблемы и перспективы // Гос-во и право. – 1997. - № 9.

  22. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования (теоретические проблемы). М., 1976.- С. 94..

  23. Тертишніков В.І. Цивільний процес України (Лекції)/В.І.Тертишніков. – Х.: Вид. СПБ ФО Вапнярчук Н.М., 2010.

  24. Трубников П.Я. Защита гражданских прав в суде. – М., 1990. – С.35-36.

  25. Фурса С.Я. Цивільний процес України. Проблеми і перспективи /С.Я. Фурса, С.В. Щербак, О.І. Євтушенко. – К.: Вид. Фурса С.Я., 2006.

  26. Хутыз М.Х. Общие положения гражданского процесса (историко-правовое исследование). – М., 1979.

  27. Цивільний процес: навч.посіб. /за ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006.



  28. Чернооченко С.І. Цивільний процес: навч. посіб. /С.І. Чернооченко. – К.: Центр навч. л-ри, 2005.

  29. Чечина Н.А. Система гражданского процессуального права и систематизация законодательства // Правоведение. – 1984. - № 2. - С. 27-35.

  30. Чечина Н.А. Основные направления развития науки советского гражданского процессуального права. – Л., 1987. – С. 52-53, 88-94.

  31. Шевчук П.І., Крищенко В.В., Ярема А.Г. Проблеми судово-правової реформи // Вісник Верховного Суду України. – 1997. - № 1.

  32. Шерстюк В.М. Система советского гражданского процессуального права. – М., 1989.

  33. Штефан М.И. Проблемы совершенствования правового регулирования гражданских процессуальных средств защиты имущественных прав граждан // Охрана прав и интересов личности. Гражданско-правовой аспект. – К., 1992. – С.145-191.

  34. Штефан М.Й. Цивільно-процесуальні форми захисту прав і свобод громадян // Реферативний огляд діючого законодавства України та практика його застосування. – К., 1996.

  35. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: підручник /М.Й. Штефан. – К.: Ін Юре, 2005.

  36. Щеглов В.Н. Понятие, предмет гражданского процессуального права // Советское государство и право. – 1974. - № 11. - С. 34-41.

  37. Юридическая процессуальная форма. Теория и практика / Под ред. П.Е. Недбайда и В.Н. Горшенева. – М., 1976.

  38. Ярков В.В. Основные проблемы доступности правосудия и юридической помощи // Гражданское право и гражданский процесс в современной России. М., 1999. - С.115-124.

  39. Ярков В.В. Будущее системы гражданской юрисдикции: попытка прогноза в начале XXI века // Правоведение, 2001. - № 1. – С.177-179.

  40. Ярков В.В., Треушников С.С., Крохалёв С.В. Эффективность правовой защиты в государственных и третейских судах (по материалам конференции Научного объединения по международному процессуальному праву. Варшава, 6-9 апреля 2005 г.) // ВВАС РФ, 2005. № 9. – С.155-165.


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Экономико-правовой факультет iconВопрос ы для подготовки к
Содержание методологии юриспруденции. Подходы и методы постижения правовой реальности
Экономико-правовой факультет iconТараса Шевченка Юридичний факультет кафедра трудового, земельного І екологічного права
В.І. Андрейцев. Право екологічної безпеки. Навчально-методичні матеріали з еколого-правових дисциплін. Частина X. – Київський національний...
Экономико-правовой факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський...
Факультет менеджменту Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля запрошує Вас на ІV міжнародну науково-практичну...
Экономико-правовой факультет iconДоговір між Державним вищим навчальним закладом «Ужгородський національний...
Державним вищим навчальним закладом «Ужгородський національний університет» (медичний факультет) та
Экономико-правовой факультет iconНаціональний університет «одеська юридична академія» факультет правової...
Факультет правової політології та соціології міжнародна асоціація студентів політичної науки
Экономико-правовой факультет iconФакультет соціології Київського національного університету імені...
Місце проведення: факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Экономико-правовой факультет iconШановні колеги! Факультет іноземних мов когпі ім. Тараса Шевченка...
Факультет іноземних мов когпі ім. Тараса Шевченка (Україна) запрошує Вас взяти участь у 4-му випуску щорічного наукового часопису...
Экономико-правовой факультет iconФакультет інформаційних систем І технологій

Экономико-правовой факультет iconЕкономіко-правовий факультет
Вступ 4
Экономико-правовой факультет iconСпеціальності тнту механіко-технологічний факультет (мтф)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка