Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних




Скачати 290.92 Kb.
НазваЗаконних інтересів людини І громадянина, прав та законних
Сторінка1/2
Дата конвертації24.06.2013
Розмір290.92 Kb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Право > Закон
  1   2
Цей Закон визначає правові засади організації судової влади
та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та
законних інтересів людини і громадянина, прав та законних
інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах
верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції,
статус професійного судді, народного засідателя, присяжного,
систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і
встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності
судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Розділ I
Засади організації судової влади

Стаття 1. Судова влада

1. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад
поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами,
утвореними згідно із законом.

2. Судову владу реалізовують професійні судді та, у
визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом
здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

3. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та
судами загальної юрисдикції.

Стаття 2. Завдання суду

1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права,
забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших
прав і свобод, гарантованих Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами
України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України.

Стаття 3. Судова система України

1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції
та суд конституційної юрисдикції.

2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів.
Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є
Конституційний Суд України.

3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для
кожної особи в порядку, встановленому Конституцією ( 254к/96-ВР )
та законами України.

4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

5. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду
України встановлюється Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).

Стаття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів

1. Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом та іншими
законами України.

Стаття 5. Здійснення правосуддя

1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими
органами чи посадовими особами не допускається.

2. Особи, які привласнили функції суду, несуть
відповідальність, установлену законом.

3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних
засідателів і присяжних.

Стаття 6. Самостійність судів

1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи
правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції ( 254к/96-ВР ) і
законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

{ Положення частини першої статті 6, за яким, здійснюючи
правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу,
визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 8-рп/2011 ( v008p710-11 ) від 12.07.2011 }



2. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб,
які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з
приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо
інше не передбачено законом.

3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів
у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання,
зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або
в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу
на безсторонність суду забороняється і тягне за собою
відповідальність, установлену законом.

4. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів
відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.

Стаття 7. Право на судовий захист

1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних
інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до
закону.

2. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду
справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди
першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України.

3. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у
визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої
інстанції.

4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні
особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з
громадянами і юридичними особами України.

Стаття 8. Право на повноважний суд

1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його
справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним
законом.

2. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком
розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На
розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді
чи будь-яких інших осіб.

Стаття 9. Рівність перед законом і судом

1. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх
учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від
раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань,
статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця
проживання, мовних та інших ознак.

Стаття 10. Правова допомога при реалізації права
на справедливий суд

1. Кожен має право на правову допомогу. У випадках,
передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

2. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Порядок та
умови надання правової допомоги визначаються законом.

3. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та
надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні
діє адвокатура.

Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу

1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді
усної або письмової інформації про результати розгляду його
судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на
вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому
законом.

2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім
випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового
процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні,
можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення
в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також
транслювання судового засідання допускається за рішенням суду.

3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається
за вмотивованим рішенням суду у випадках, передбачених
процесуальним законом.

4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується
технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним
законом.

5. Учасникам судового процесу на підставі рішення суду
забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в
режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним
законом.

Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції
покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення
відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду,
який прийняв таке рішення.

{ Статтю 11 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 5041-VI
( 5041-17 ) від 04.07.2012 }



Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах

1. Судочинство і діловодство в судах України провадиться
державною мовою.

2. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому
процесі за мовною ознакою.

3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та
гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі
рідної мови або мови, якою вони володіють.

4. У судах, поряд з державною, можуть використовуватися
регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України "Про
ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин"
( 802-15 ) в порядку, встановленому процесуальним законом.

{ Положення частини четвертої статті 12, згідно з яким
допускається використання в судах, поряд з державною, регіональних
мов або мов меншин, визнано конституційним згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 17-рп/2011 ( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }



5. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин
гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів
Державного бюджету України.

{ Положення частини п'ятої статті 12, згідно з яким допускається
використання в судах, поряд з державною, регіональних мов або мов
меншин, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 17-рп/2011 ( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }



Стаття 13. Обов'язковість судових рішень

1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді,
ухвалюється іменем України.

2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими
до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і
юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для
інших судів визначається процесуальним законом.

3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання
на території України за умов, визначених законом, відповідно до
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України.

4. Невиконання судових рішень тягне за собою
відповідальність, установлену законом.

Стаття 14. Право на оскарження судового рішення

1. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на
перегляд справи Верховним Судом України.

Стаття 15. Одноособовий та колегіальний розгляд справ

1. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у
випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а
також за участю народних засідателів і присяжних.

2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

3. У судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована
система документообігу.

Персональний склад суду для розгляду конкретної справи
визначається автоматизованою системою документообігу за принципом
вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних
заяв, клопотань та скарг.

4. При визначенні персонального складу суду для розгляду
конкретної справи автоматизованою системою документообігу
забезпечується врахування ступеня завантаженості кожного судді,
спеціалізації, а також вимог процесуального закону.

5. Положення про автоматизовану систему документообігу
затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною
судовою адміністрацією України з урахуванням специфіки
спеціалізації судів.

Стаття 16. Символи судової влади

1. Символами судової влади є державні символи України -
Державний Герб України і Державний Прапор України.

2. Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.
Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів
України.

Розділ II
Суди загальної юрисдикції

Глава 1
Організаційні основи системи судів
загальної юрисдикції

Стаття 17. Система судів загальної юрисдикції

1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ) будується за принципами
територіальності, спеціалізації та інстанційності.

{ Положення частини першої статті 17 щодо побудови системи судів
загальної юрисдикції та визначення місцезнаходження,
територіальної юрисдикції і статусу суду за принципами
територіальності, спеціалізації та інстанційності, визнано
конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2011
( v009p710-11 ) від 12.07.2011 }



2. Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної
юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами
спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

єдиними засадами організації та діяльності судів;

єдиним статусом суддів;

обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених
законом;

забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування
судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права;

обов'язковістю виконання на території України судових рішень;

єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності
судів;

фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами
суддівського самоврядування.

Стаття 18. Спеціалізація судів загальної юрисдикції

1. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді
цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а
також справ про адміністративні правопорушення.

2. У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися
спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

3. У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей,
міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки
Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження
щодо неповнолітніх.

Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне
провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів
відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови
суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо
пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше
трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів,
уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо
неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів
цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне
провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем
роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення
кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та
професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з
необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати
кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа
суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо
неповнолітніх, не звільняються від виконання обов'язків судді
відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень
враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне
значення.

{ Статтю 18 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 4652-VI
( 4652-17 ) від 13.04.2012 }



Стаття 19. Порядок утворення і ліквідації судів
загальної юрисдикції

1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються
Президентом України за поданням Міністра юстиції України на
підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого
суду.

{ Положення частини першої статті 19 щодо права Президента України
ліквідовувати суди загальної юрисдикції, визнано конституційним
згідно з Рішенням Конституційного Суду N 7-рп/2011 ( v007p710-11 )
від 21.06.2011 }



2. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду
визначаються з урахуванням принципів територіальності,
спеціалізації та інстанційності.

{ Положення частини другої статті 19 щодо побудови системи судів
загальної юрисдикції та визначення місцезнаходження,
територіальної юрисдикції і статусу суду за принципами
територіальності, спеціалізації та інстанційності, визнано
конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2011
( v009p710-11 ) від 12.07.2011 }



3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна
визначеної цим Законом системи судів, потреба поліпшити
доступність правосуддя або зміна адміністративно-територіального
устрою.

4. Кількість суддів у суді визначається Державною судовою
адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на
підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого
суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків,
затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

{ Положення частини четвертої статті 19 щодо наділення Державної
судової адміністрації України повноваженням визначати кількість
суддів у суді, визнано конституційним згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 7-рп/2011 ( v007p710-11 ) від 21.06.2011 }



Стаття 20. Порядок призначення суддів
на адміністративні посади

1. Адміністративними посадами в суді вважаються посади голови
суду та заступника (заступників) голови суду. У Верховному Суді
України адміністративною посадою також вважається посада Першого
заступника Голови Верховного Суду України.

{ Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3932-VI ( 3932-17 ) від 20.10.2011 }



2. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного
суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його
заступники призначаються на посади строком на п'ять років із числа
суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за
поданням відповідної ради суддів.

Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду
відповідного суду більш як два строки підряд.

3. Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови
Верховного Суду України, заступники Голови Верховного Суду України
обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного
Суду України у порядку, встановленому цим Законом.

{ Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3932-VI ( 3932-17 ) від 20.10.2011 }



4. Призначення судді на адміністративну посаду без додержання
вимог цього Закону не допускається.

5. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не
звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду,
передбачених цим Законом.

6. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє
його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також
закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на
адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень
на адміністративній посаді.

  1   2

Схожі:

Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconУзагальнена характеристика судової влади в Україні
Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconЗаконність як режим муніципального управління суспільними процесами визначає
Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconЛіга студентів Асоціації правників України Запорізький національний...
Завданням якої є охорона прав І свобод громадян, власності, прав І законних інтересів підприємств, установ І організацій, виховання...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних icon+ законність, гуманізм, демократизм, рівність суб’єктів
Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади І органами...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconЗразок інформаційного запиту від фізичної особи
Відповідно до ст. 34 Конституції України, ст. 5 Закону «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелторської діяльності в Україні та порядок її правового регулювання з метою захисту...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconЗакон УкраЇни «Про ріелторську діяльність»
Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелторської діяльності в Україні з метою захисту законних прав та інтересів фізичних...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних icon«затверджено» Загальними зборами засновників громадської організації...
Громадська організація «мрія для кожного» (надалі – Організація) є не прибутковою, добровільною громадською організацією, створеною...
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconБезугла Я.І. Трудовий стаж І його юридичне значення
Тема 1-2: «Технології соціального захисту законних інтересів дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування»
Законних інтересів людини І громадянина, прав та законних iconСтату т всеукраїнської молодіжної громадської організації
Молоді регіони” (далі мр) є всеукраїнською молодіжною громадською організацією, створеною для здійснення діяльності, спрямованої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка