6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі




Скачати 387.49 Kb.
Назва6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі
Сторінка3/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір387.49 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4

2. Загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
Загальні засади відповідальності в ЗЕД визначені у ст. 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка встановлює, що:

а) Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарювання несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Це законодавче положення є неточним і, з очевидністю, означає, що умови та порядок відповідальності суб'єктів ЗЕД (у тому числі види та розміри можливих санкцій) в Україні встановлюються на рівні законів, а не підзаконних нормативно-правових актів, що є загальновизнаною вимогою принципу верховенства права. Разом з тим відповідальність суб'єктів ЗЕД за порушення їх договірних зобов'язань регулюється нормами міжнародних угод (конвенцій), які уніфікують право міжнародної торгівлі та/або правом держави, яке підлягає застосуванню до відповідного зовнішньоекономічного договору згідно з колізійними правилами;

б) Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів ЗЕД, а суб'єкти ЗЕД не несуть відповідальність за дії України як держави;

в) якщо Україна бере участь у ЗЕД як суб'єкт такої діяльності згідно з ч. 2 ст. З Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», то вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами ЗЕД.

Так, відповідно до ст. 34 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарювання за всі свої дії, що суперечать чинним законам України і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигоди, а також за інші свої дії, в тому числі й ті, які регулюють ЗЕД і прямо не передбачені в цьому Законі, що спричиняють зазначені збитки (шкоду) та призводять до втрати вигоди, крім випадків, коли такі дії зумовлені неправомірними діями зазначених суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання. Україна як держава відповідає за зазначені дії всім своїм майном.

Дії державних органів та офіційних службових осіб цих органів вважаються діями України як держави в цілому, за які держава несе відповідальність. Це положення кореспондує загальному правилу ЦК, згідно з яким шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також посадовою або службовою особою цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (посадових осіб) (статті 1173,1174 ЦК).

Будь-який суб'єкт ЗЕД або іноземний суб'єкт господарювання має право подати позов до України як держави. Зазначені позови підсудні судам України відповідно до статті 39 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність». Такий позов подається суб'єктами ЗЕД за місцем їх постійного знаходження або проживання, іноземними суб'єктами господарювання - за місцезнаходженням державного

Україна як держава має право на регресне відшкодування своїх збитків, що виникли у результаті задоволення зазначеного позову з боку державних органів та/або службових осіб за рахунок їх майна (відповідно балансового або власного).

^ 2. Форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності. Спеціальні санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
Суб'єкти зовнішньоекономічній діяльності несуть відповідальність за :

1) невиконання або неналежне виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Формами договірної відповідальності суб'єктів ЗЕД є:

  • відшкодування збитків (передбачено відшкодування збитків у повному обсязі, а також моральної шкоди, - ст. 33 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність);

  • штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня);

  • оперативно-господарські санкції (одностороння відмова сторони договору від виконання свого зобов'язання за договором; одностороння відмова сторони від прийняття подальшого виконання за договором або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за договором тощо);

2) порушення законодавчо встановлених правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності. У такому разі суб'єкти ЗЕД несуть відповідальність у формі адміністративно-господарських санкцій.

^ Адміністративно-господарські санкції - це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються уповноваженими органами державної влади у передбачених законом випадках1.

Адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення ЗЕД, мають легальну назву спеціальних санкцій за порушення законодавства про ЗЕД. Перелік та підстави застосування таких санкцій встановлений у ст. 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Так, за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарювання можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

  1. накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарювання своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаними з ним законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

  2. застосування до конкретних суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

  3. тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Зазначені спеціальні санкції застосовуються Міністерством економіки України за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України, або за рішенням суду. Ці санкції можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарювання протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Застосуванню спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання може передувати офіційне попередження Мінекономіки.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону та скасовується Мінекономіки.

Тимчасове зупинення ЗЕД діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Мінекономіки. Після тимчасового зупинення ЗЕД суб'єкти ЗЕД або іноземні суб'єкти господарювання переводяться Мінекономіки на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення ЗЕД здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тим часового зупинення ЗЕД Мінекономіки на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду. При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення ЗЕД суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Якщо суб'єктами ЗЕД або іноземними суб'єктами господарювання, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичних заходів, що гарантують виконання закону, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти Мінекономіки матеріали щодо їх скасування (зміну виду, зупинення).

У разі виникненні форс-мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господа­рювання боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій може бути тимчасово зупинено Мінекономіки. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення Мінекономіки.

У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання законів України, і приведення своєї ЗЕД у відповідність з законами України, або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти ЗЕД та іноземні суб'єкти господарювання, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Мінекономіки відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення) дії санкцій. Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Застосування спеціальних санкцій може бути оскаржено до суду. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується Мінекономіки та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій в судовому порядку, до винесення судом відповідного рішення, не зупиняє їх дію.

Наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. № 52 затверджено Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Це Положення стосується двох видів спеціальних санкцій - індивідуального режиму ліцензування та тимчасового зупинення ЗЕД.

Зазначені санкції застосовуються Мінекономіки до суб'єктів ЗЕД, що порушили Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема у разі порушення суб'єктами ЗЕД валютного, митного, податкового, іншого законодавства, пов'язаного з їх зовнішньоекономічною діяльністю, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Українські суб'єкти ЗЕД, до яких у встановленому порядку застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування чи тимчасове зупинення ЗЕД, не мають права укладати угоди доручення, комісії, агентські, про спільну діяльність та співробітництво, консигнації, дилерські, дистриб'юторські, оренди, найму, лізингу, зберігання та інші угоди, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами або на користь інших осіб за дорученням чи передачу майна у строкове користування з метою проведення ЗЕД

Так само українські суб'єкти ЗЕД не мають права укладати зазначені угоди з іноземними суб'єктами господарювання, до яких у встановленому порядку застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування чи тимчасове зупинення ЗЕД.

Індивідуальний режим ліцензування ЗЕД українських суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання передбачає здійснення Мінекономіки індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду ЗЕД, що зазначена в ст. 4 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність ».

З метою контролю за зовнішньоекономічної діяльністю суб'єктів, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Мінекономіки чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами ЗЕД, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. № 47.

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб'єктами ЗЕД, до яких застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування.

^ Окремою зовнішньоекономічною операцією є комплекс дій суб'єкта ЗЕД та іноземного суб'єкта господарювання, що підпадає під визначення одного із видів ЗЕД, передбачених ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», та включає в себе закінчену разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг) та закінчені розрахунки (грошові, товарні та в інших формах) за цю разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг).

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів та здійснення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів, до яких застосовані спеціальні санкції.

Договори (контракти) суб'єктів ЗЕД, до яких застосовано спеціальну санкцію - режим індивідуального ліцензування, мають містить усі істотні умови угоди, які мають бути погоджені сторонами, згідно з чинним законодавством України. Будь-які зміни чи доповнення до зазначених договорів (контрактів), що змінюють зазначені істотні умови, потребують отримання нової разової (індивідуальної) ліцензії. При цьому раніше видана разова (індивідуальна) ліцензія анулюється.

Тимчасове зупинення ЗЕД щодо українських суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання означає позбавлення права займатися всіма видами ЗЕД, за винятком:

а) завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарювання були перераховані кошти до застосування цієї санкції;

б) завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб'єктами ЗЕД або відправлена в Україну іноземними суб'єктами господарювання до застосування цієї санкції.

Для завершення таких операцій українському суб'єктові ЗЕД слід у встановленому порядку отримати разову (індивідуальну) ліцензію Мінекономіки.

Санкції у вигляді тимчасового зупинення ЗЕД можуть застосовуватися Мінекономіки до суб'єктів ЗЕД в разі про­ведення ними таких дій у сфері зовнішньоекономічних відносин:

  1. які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки;

  2. які призводять до порушень міжнародних зобов'язань України;

  3. якщо суб'єкт ЗЕД, до якого раніше була застосована санкція - індивідуальний режим ліцензування, протягом року після її застосування не вжив заходів щодо приведення у відповідність своєї діяльності з вимогами чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин.

Про застосування санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування та тимчасового зупинення ЗЕД видається наказ Мінекономіки, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів ЗЕД, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти.

Відповідні накази Мінекономіки видаються у разі скасування, зміни виду, зупинення дії санкцій, застосованих до суб'єктів ЗЕД.
^ 3. Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб
Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарювання у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України (ст. 38 Закону У країни «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду:

  • в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава;

  • в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

Міждержавні спори, які можуть виникнути в результаті дій України при застосуванні цього Закону, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права (ст. 39 Закону).

- Відповідно до ст. 74 Закону України « Про міжнародне приватне право», процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Згідно з ст. 13 Закону « Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженимиц органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх
1   2   3   4

Схожі:

6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі iconЗмістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Ключові терміни: зовнішньоекономічна політика держави; механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності; цілі, суб’єкти та інструменти...
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі iconРозділ VIII. Злочини у сфері господарської діяльності. § Поняття...
Розділ VIII. Злочини у сфері господарської діяльності. § Поняття І види злочинів у сфері господарської діяльності
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі icon• регламентуються встановлення, зміна чи припинення взаємних прав та обов'язків
Особливості укладання договорів (контрактів) у сфері зовнішньоекономічної діяльності України
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі iconТематика контрольних робіт з дисципліни
Поняття, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі iconЗмістовий модуль Загальнодержавні податки у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Ключові терміни: загальнодержавні податки; акцизний збір; мито; податок на додану вартість; внутрішні податки І збори
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі iconЕкономічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Ключові терміни: економічний аналіз; ефективність зовнішньоекономічної діяльності; беззбитковість зовнішньоторговельної ціни; прибуток;...
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі iconЧастина ІІ основи зовнішньоекономічної діяльності з розділ 8 міст...
Поняття «зовнішньоекономічна діяльність» (зед) охоплює велику кількість різноманітних сфер діяльності людини: міжнародний маркетинг,...
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі icon21. види спорів у сфері порушення прав на обєкти ів
Спори, що виникають з приводу порушення особистих немайнових прав інтелектуальної власності
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі iconЛекція 8 Інформаційна політика у сфері ксв І соціальна звітність
Основи формування інформаційної політики у сфері корпоративної соціальної відповідальності
6. види правопрушень у сфері зовнішньоекономічної діяльністі icon§ Поняття ціноутворення та ціни, її види та функції
Гк україни «Ціни І ціноутворення у сфері господарювання» (ст. 189-192), Закону України «Про ціни І ціноутворення»1 та іншими нормативно-правовими...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка