№1: Судова влада в Україні




Назва№1: Судова влада в Україні
Сторінка3/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4
Тема №7:Верховний Суд України

№1 Президія ВСУ.

№2Пленум ВСУ.

№3Апарат ВСУ.

Література:


№1 Президія ВСУ.

^ ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України» (далі — Закон) внутрішні організаційні питання діяльності Верховного Суду України вирішує його Президія. Вона діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України (далі — Пленум), а також суддів цього суду (ч. 1 ст. 54 Закону). Судді обираються до складу Президії Верховного Суду України (далі — Президія) Пленумом у визначеній ним кількості за поданням Голови Верховного Суду України чи за пропозицією своїх колег шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів, присутніх на засіданні Пленуму, строком на п’ять років (ч. 2 ст. 54, п. 3 ч. 2 ст. 55 Закону). Постановою Пленуму від 10 червня 2002 р. № 8 визначено, що у складі Президії кількість суддів, які не входять до неї за посадою, становить вісім осіб.

Організовує роботу Президії, вносить питання на її розгляд і головує на засіданнях, які проводяться не рідше одного разу на два місяці, Голова Верховного Суду України (п. 3 ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону).

На виконання своїх повноважень, які в новому Законі (ч. 3 ст. 54) значно розширено й конкретизовано порівняно з раніше чинним Законом від 5 червня 1981 р. «Про судоустрій України» (ч. 3 ст. 50), Президія протягом минулого і поточного року розглянула цілий ряд важливих питань, зокрема: про результати узагальнення судової практики у справах окремих категорій та аналізу судової статистики; про організацію роботи Судової палати у цивільних справах та шляхи її поліпшення; про першочергові заходи щодо реалізації нового Закону «Про судоустрій України»; про утворення при Верховному Суді України Науково-консультативної ради, затвердження її складу та Положення про неї; про запровадження комплексного ознайомлення з організацією та забезпеченням діяльності судів нижчого рівня; про стан здійснення Апеляційним судом Донецької області правосуддя у кримінальних справах та про стан організації здійснення правосуддя в Рівненській області (разом із президією Ради суддів України); деякі кадрові питання, насамперед пов’язані зі створенням Судової палати у господарських справах.

Президія Верховного Суду України:

1) розглядає питання організації діяльності Верховного Суду України, судових палат та апарату Верховного Суду України;

2) затверджує персональний склад судових палат; заслуховує інформацію голів судових палат і Військової судової колегії про їх діяльність;

3) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, приймає відповідні рекомендації;

4) розглядає питання фінансування та організаційного забезпечення діяльності Верховного Суду України і виробляє пропозиції щодо їх поліпшення; схвалює пропозиції до проекту Державного бюджету України щодо фінансування діяльності Верховного Суду України;

5) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату Верховного Суду України та підвищення їх кваліфікації;

6) затверджує положення про преміювання суддів і працівників апарату Верховного Суду України, про надання матеріальної допомоги; встановлює надбавки до посадових окладів суддів, які займають адміністративні посади;

7) заслуховує інформацію голів апеляційних загальних судів, Касаційного суду України та вищих спеціалізованих судів щодо організації роботи цих судів;

8) виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах на основі нормативів навантаження суддів у судах усіх рівнів;

9) вирішує питання щодо заснування друкованих видань Верховного Суду України та заслуховує звіти про роботу редакційних колегій цих органів; затверджує за поданням Голови Верховного Суду України положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України та її персональний склад;

10) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України питання відповідно до його Регламенту;

11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
№2Пленум ВСУ.

Відповідно до ЗУ «Про судоустрій України»

Стаття 45. Пленум Верховного Суду України

1. Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України.

2. Пленум Верховного Суду України:

1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду України, його заступника у порядку, встановленому цим Законом;

2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;

3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України, заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;

4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судової системи та діяльності Верховного Суду України;

5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;

6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;

7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.

3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму, крім випадків, встановлених цим Законом.

4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи.

5. Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду України Пленум скликається його заступником. Законом також може бути встановлена інша процедура скликання Пленуму Верховного Суду України. Про день і час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду України відповідно до Регламенту. У випадках, встановлених цим Законом, засідання Пленуму веде голова організаційного комітету, створеного для проведення Пленуму Верховного Суду України з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду України, або його заступник.

7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду України.

9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України.

10. Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з розгляду окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання, повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття рішень та підписання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України, встановлюються законом.

№3Апарат ВСУ.

Апарат Верховного Суду України здійснює організаційно-методичне, інформаційне та інше забезпечення діяльності Верховного Суду України.

Структура і загальна чисельність апарату затверджуються Президією за поданням Голови Суду в межах видатків на утримання Суду. До складу апарату Суду входять Служба Голови Суду, Служби заступників Голови Суду, управління забезпечення діяльності Судових палат та інші управління та самостійні відділи.

Загальне керівництво роботою апарату здійснює Голова Суду. Перший заступник, заступники Голови Суду, голови судових палат і Військової судової колегії (далі - колегія) здійснюють керівництво роботою апарату Суду відповідно до встановленого розподілу обов'язків щодо окремих його підрозділів, а секретар Пленуму Суду - секретаріату Пленуму Суду.

Очолює апарат керівник апарату, який призначається на посаду і звільняється з неї Головою Суду. Керівник апарату Суду має першого заступника та заступника, розподіл обов'язків між якими визначається наказом Голови Суду.

Повноваження структурних підрозділів апарату визначаються відповідними положеннями, що затверджуються наказом Голови Суду, а також Інструкцією з діловодства у Суді; посадові інструкції працівників апарату розробляються керівниками структурних підрозділів.

Посади помічників суддів входять до структури тих підрозділів апарату, які забезпечують діяльність відповідної судової палати або колегії. Ці працівники є державними службовцями і функціонально підпорядковуються суддям Суду, а організаційно - головам відповідних Судових палат Суду (колегії).

Правовий статус державних службовців, які працюють в апараті, визначається Законом України "Про державну службу".

Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівників апарату Суду встановлюються Законами України "Про державну службу", "Про судоустрій України", іншими нормативно-правовими актами.

Усі працівники апарату призначаються на посаду та звільняються з неї Головою Суду.

Тема №8:Конституційний Суд України

№1Постійні комісії.

№2Провадження у справах в Конституційному Суді України.

№3Рішення і висновки Конституційного Суду України.

Література:

№1Постійні комісії.

Допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду є постійні комісії, які утворюють з числа суддів шляхом відкритого голосування. Конституційний Суд утворює такі постійні комісії:
- з питань регламенту та етики;
- з питань бюджету й кадрів;
- з питань наукового та інформаційного забезпечення;
- з міжнародних зв'язків.
За потреби може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний і персональний склад.
Діють вони на основі положення, затвердженого Конституційним Судом на пленарному засіданні.
Голів постійних комісій призначає Голова Конституційного .Суду на строк своїх повноважень.
За пропозицією суддів Конституційного Суду ухвалою Конституційного Суду на його пленарному засіданні може бути утворено тимчасову комісію Конституційного Суду з числа фахівців відповідних галузей права для додаткового дослідження матеріалів справи. В ухвалі встановлюють строк для підготовки висновку тимчасовою комісією. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для роботи.

№2Провадження у справах в Конституційному Суді України.

 Діяльність органу конституційної юстиції щодо здійснення спеціалізованого конституційного контролю і офіційного тлумачення Конституції передбачає наявність спеціальної процедури розгляду відповідних справ. Необхідність і зміст такої процедури випливає з правової природи Конституційного Суду як органу конституційного контролю і органу юстиції. Саме через належність Конституційного Суду до судових органів провадження в Конституційному Суді України розглядається як вид судового провадження і називається конституційним провадженням.
   Конституційне провадження – це сукупність процесуальних дій щодо розгляду і вирішення справ у Конституційному Суді України. Процедуру вирішення Конституційним Судом справ, віднесених до його компетенції ще називають конституційним судочинством. Так, відповідно до с. 3 ст. 124 Конституції України, а також ч. 2 ст. 1 Закону “Про судоустрій України”, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Поняття “конституційне провадження” і ”конституційне судочинство” є тотожними за своїм значенням, хоча в принципі, провадженням називають особливу процедуру розгляду певних справ у межах певного виду судочинства.
   Процедура розгляду справ Конституційним Судом України визначена Законом “Про Конституційний Суд України”, а саме розділом ІІ “Конституційне провадження” і розділом ІІІ “Особливості конституційного провадження”, а також Регламентом Конституційного Суду України. Тривалий час обговорюється пропозиція про прийняття окремого закону про конституційне провадження.
   Оскільки конституційне правосуддя здійснюється органом судової влади, то й зрозумілою і очевидною є значна схожість провадження в Конституційному Суді України з іншими видами судового провадження. Поза цим конституційне провадження є самостійним видом провадження, а тому має чимало особливостей, зумовлених природою судового конституційного контролю. Такими особливостями є:
окреме правове регулювання;
предмет розгляду - його складають справи, віднесені до виключної компетенції Конституційного Суду України. При цьому Конституційний Суд не встановлює фактичні обставини справи, а вирішує виключно питання права відповідно до принципів і норм Конституції України;
мета провадження - забезпечення верховенства і прямої дії Конституції України на всій території держави;
склад Суду;
коло суб’єктів звернення до Конституційного Суду України;
коло учасників провадження;
організаційно-правові форми конституційного провадження;
процедура розгляду справ;
- порядок прийняття і природа актів Конституційного Суду України; 
 механізм реалізації прийнятих актів та ін.
   Чинне законодавство передбачає як загальний порядок провадження в справах у Конституційному Суді України (глава 7 Закону), так і особливості конституційного провадження щодо розгляду окремих категорій справ. Такі особливості передбачені главами 9-16 Закону для наступних видів проваджень:
   1) провадження у справах конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
   2) провадження у справах щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;
   3) провадження у справах щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим;
   4) провадження у справах щодо відповідності положень чинних законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина;
   5) провадження у справах щодо конституційності правових актів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина;
   6) провадження у справах щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;
   7) провадження у справах щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;
   8) провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.
   Недоліком чинного Закону “Про Конституційний Суд України” є не врегулювання ним особливостей провадження щодо надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Такі справи розглядаються Конституційним Судом України за загальними правилами конституційного провадження.
   Врегулювання особливостей конституційних проваджень передбачає встановлення спеціальних норм щодо специфіки розглядуваних справ. Такі норми, як правило, стосуються:
особливостей підстав для конституційного подання чи конституційного звернення;
права на звернення;
учасників конституційного провадження;
умов допустимості звернення до Конституційного Суду України;
меж перевірки чи тлумачення;
підсумкових рішень та їх юридичних наслідків.

№3Рішення і висновки Конституційного Суду України.
Відповідно до ЗУ «Про Конституційний Суд України»

^ Стаття 61. Рішення Конституційного Суду України

Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймає рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

^ Стаття 62. Висновок Конституційного Суду України

Конституційний Суд України дає висновки у справах з питань: офіційного тлумачення Конституції України та законів України; про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

^ Стаття 63. Прийняття рішень і дача висновків Конституційним Судом України

Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного Суду України.

1   2   3   4

Схожі:

№1: Судова влада в Україні iconЗаконних інтересів людини І громадянина, прав та законних
Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними...
№1: Судова влада в Україні icon§ Загальна характеристика судової системи
Вона показує, через які структурні утворення реалізується судова влада. Саме тому ст. 124 Конституції, з якої починається розділ...
№1: Судова влада в Україні iconA бвгдежз І клмнопрстуцфчшю
Абсолютна монархія — форма правління, за якою влада (законодавча, виконавча, судова) цілковито належить одній особі (цареві, королю,...
№1: Судова влада в Україні iconВиклики громадянського суспільства та переосмислення навчання
Головне поняття “влада” вживається у двох сенсах: “влада як сила” та “влада як авторитет” (цю відмінність передають англійські “power”...
№1: Судова влада в Україні iconСудова влада – це специфічна гілка єдиної державної влади, яка має...
Серед перелічених оберіть, будь-ласка, визначення судової влади, яке найбільш точно характеризує цю гілку державної влади
№1: Судова влада в Україні iconЕкономічні проблеми молоді в Україні та можливі шляхи їх вирішення
Україні, у вирішенні яких І так не особливо досягла успіху ні попередня, ні нинішня влада. Тобто констатація факту існування даних...
№1: Судова влада в Україні iconПлан Влада як суспільне явище. Структура та типологія політичної влади
У первісному суспільстві воля індивіда була підпорядкована волі колективу це влада освячених звичаїв, традицій, це регулювання людських...
№1: Судова влада в Україні iconПлан лекційного заняття: Влада як суспільне явище
Зв'язок настільки органічний, що в політології І філософії нерідко виникають дискусії щодо первинності однієї з них. Зміст політології...
№1: Судова влада в Україні iconЦентр правових наукових досліджень
Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
№1: Судова влада в Україні iconЦентр правових наукових досліджень
Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка