Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства»




Скачати 321.55 Kb.
НазваЛекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства»
Сторінка1/3
Дата конвертації10.02.2014
Розмір321.55 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Право > Лекція
  1   2   3
Лекція 1. Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства». Поняття держави і права, їх загальна характеристика.
План лекції

  1. Виникнення держави і права. Поняття держави та її ознаки.

  2. Закономірності та основні теорії виникнення держави і права.

  3. Характеристика функцій держави.

  4. Форма держави та її елементи.

  5. Поняття та основні ознаки громадянського суспільства та правової держави.

Д/з. Законспектувати додатково

  1. Поняття і загальна характеристика права.

  2. Структура і система права.

  3. Правовідносини, їх поняття та ознаки.

  4. Правопорядок і законність.

  5. Правопорушення.

  6. Порядок і законність.

  7. Юридична відповідальність.


1.1. Виникнення держави і права. Поняття держави та її ознаки.
Держава й право існували не завжди. Державно-правовому етапові розвитку суспільства передувало первісне суспільство.

Додержавний період розвитку суспільства відзначався такими рисами:

  • примітивність знарядь i низька продуктивність праці, повна залежність людей від сил природи;

  • суспільна власність, привласнюючий тип господарства: основні заняття - збиральництво та мисливство;

  • основа організації людського суспільства - рід (родова община, що склалася за кровнородинними зв'язками). Характерні риси роду: єдність, спiвробiтництво й взаємодопомога, рівний розподіл власності;

  • соціальна однорідність суспільства;

  • участь в управлiннi всіх членів роду без спеціально уповноважених осіб та особливих установ;

  • публічна влада не відокремлювалась від населення, ґрунтувалася на суспільному самоврядуванні, спиралася на авторитет, повагу, традиції.

Соціальні норми первісного суспільства мали певні особливості:

  • праця i побут членів роду регламентувалися звичаями, традиціями, нормами поведінки, що склалися історично й передавалися з покоління в покоління;

  • не мали зовнішніх форм вираження, існували лише у свідомості людей, реалізуючись у їхній поведінці;

  • не деталізувались (відсутнє розмежування прав та обов’язків);

  • виконання забезпечувалось усім суспільством, переважно добровільно, за звичкою.

Перехід від привласнюючої економіки до відтворюючої, кiлькiсний приріст людей, майнове розшарування населення, поділ суспільства на соціальні групи привели до ускладнення суспільних відносин i необхідності удосконалення управління суспільством. Ці чинники i впли­нули на появу державно-правової організації суспільства.

Держава - це здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, що поклика­ний керувати суспільними процесами шляхом надання своїм вимогам загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації цих вимог за допомогою сили примусу.

Держава має певні ознаки:

  • Являє собою єдину політичну організацію, що охоплює все населення країни у просто­рових кордонах;

  • має інститут громадянства;

  • має спеціальний апарат, тобто систему органів влади та управління, у тому числі апа­рат примусу;

  • встановлює юридичні норми, обов'язкові для всього населення країни, та забезпечує їх реа­лізацію;

  • має державний суверенітет;

  • наявність єдиної грошової системи;

  • наявність податкової системи.


^ 2. Закономірності та основні теорії виникнення держави і права.

Причини появи держави були окреслені в різних теоріях її походження.

Теологічна теорія (Аврелiй Августин, Тома Аквінський) виходить із того, що держава е породженням Бога, що вона виникає i розвивається з волі Бога, тому кожна людина повинна змиритися з Божою волею й підкоритися державі.

^ Патріархальна теорія (Аристотель) стверджує, що держава виникла із сім’ї в наслідок її розростання. Державна влада, за цією теорією, є продовженням батьківської влади, що спочатку панувала лише в сім’ї , а потім поширилась на все населення.

^ Договірна теорія (Г. Гроцiй, Ж. Ж. Руссо, Дж. Лок) побудована на ідеї виникнення держави в наслiдок договору між народом та його правите­лями, згідно з яким люди або передали державі частину своїх природних прав, або поставили вимогу збереження їх у державі.

^ Теорія насильства (Є. Дюринг, К. Каутський) виходить із того, що держава виникає унаслідок війн, насильницького підкорення одних людей іншими i зміцнення влади переможців.

^ Психологічна теорія (Л. Петражицький) пояснює виникнення держави особливими властивостями психіки людей: одних здійснювати керiвництво, а інших - підкорятись.

Iсторико-матерiалiстична (марксистська) теорія (К Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) виходить із того, що держава виникла через економічні причини: суспільного розподілу праці, появи приватної власності й розмежування суспільства на класи з протилежними економічними інтересами.

^ Органічна теорія (Г. Спенсер) проводить аналогію між державою i біологічним організмом: держава, подібно до біологічного організму, народжується, росте, мужніє, старіє й вмирає. Як i біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції.

^ Космічна теорія стверджує, що держава й право занесені до нас іншими цивілізаціями.

Технократична теорія стверджує, що держава й право виникають як необхідний результат спілкування людини з технікою.

Отже, на сьогодні не існує єдиного підходу щодо причин та шляхів появи держави.

Проте, здебільшого наголос робиться на чинниках, які пов'язані з утворенням соціально неоднорідного суспільства.

Такими чинниками вважають:

  • великий розподіл праці: землеробства від­окремлюється від скотарства, ремесло - від сільського господарства, з'являється торгівля;

  • появу надлишкового продукту, виникнення патріархальної сім'ї, приватної власності та майнової нерівності;

  • утворення великих груп людей з проти­лежними інтересами, відношення до засобів виробництва, результатів праці;

  • виникнення конфліктів між соціальними групами;

  • неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати соціальні суперечності та конфлікти;

  • утворення спеціальних організацій людей, які професійно здійснюють керівництво в суспільстві, формування держави як полі­тичної організації публічної влади;

  • інші фактори природно-географічного, полі­тичного, економічного, організаційного та соціального характеру.

Слід зазначити, що в останні роки набу­ває широкого розповсюдження думка, згідно з якою жодна, навіть найавторитетніша з іс­нуючих теорій, не в змозі охопити й розкрити сутність держави і передумови її походження. Кожна з уже існуючих та із тих теорій, які ще можуть з'явитися, висвітлює тільки певну гру­пу причин виникнення держави. Тому лише в сукупності вони відтворюють більш-менш пов­ну картину передумов і процесів походження держави.
^ 3.Характеристика функцій держави.
3.1. Функції держави - це основні напрям­ки діяльності держави, зумовлені її сутністю.

Залежно від сфери суспільного життя, що ре­гулює держава, можна визначити такі функції держави:

  • економічна - забезпечення стабільного роз­витку економіки країни;

  • політична - організація суспільних відно­син, демократизація суспільства, забезпе­чення суверенітету держави на міжнародній арені;

  • ідеологічна - формування індивідуальної та суспільної свідомості;

  • гуманітарна - сприяння життєдіяльності як суспільства в цілому, так і кожної особи, зокрема шляхом забезпечення основних прав і свобод людини, її соціальної захищеності тощо;

  • екологічна – охорона навколишнього сере­довища, організація раціонального використання природних ресурсів.

Залежно від територіальної спрямованості розрізняють внутрішні та зовнішні функції дер­жави.

^ До внутрішніх функцій належать напрямки діяльності держави, в яких конкретизується її внутрішня політика: економічна; культурно-ви­ховна; охорона й захист усіх форм власності; соціальних захист населення; екологічна; охорона правопорядку, прав і свобод людини і громадя­нина тощо.

^ Зовнішні функції - це основні напрямки діяльності держави за її межами: організація спiвробiтництва з іншими державами; захист державного суверенітету.

3.2. Державна влада - властивість держави, що характеризується суверенністю, універсальністю, загальним характером примусового впливу на поведінку людей. Вона передбачає наявність владного i підвладного суб’єктів (державних органів та індивідів, їх організацій i спільнот) та здатність владноможного суб'єкта спеціальними засобами домагатися здійснення свої волі.

Ознаками державної влади вважаються:

  • легітимність (засновується на положеннях права i закону);

  • верховенство (займає найвище місце у владній ієрархії даного суспільства); суверенність (незалежність від будь-якої вла­ди всередині країни та поза її межами);

  • публічність (здійснюється офіційно, за допо­могою спеціально створених органів i уста­нов);

  • політичність (вчинюється шляхом вольового впливу на суспільство).

Державна влада характеризується можливістю надавати своїм рішенням загально­обов'язкового характеру i забезпечувати їх силою примусу.

За умов існування демократії державна вла­да походить від народу, здійснюється від імені народу та для народу. Конституція України гарантує кожному громадянину право на участь в управлінні державними справами. Громадяни можуть реалізовувати це право за допомогою інститутів безпосередньої та представницької демократії.

До інститутів безпосередньої демократії на­лежать, зокрема, прийняття рішень державного значення на референдумі, вибори представників до органів державної влади i місцевого самовря­дування, збори виборців, громадські слухання тощо.

^ Представницька демократія означає пере­дання народом владних повноважень обраним ним представникам.

3а умов демократії суспільні i державні інтереси визначаються волею більшості. При цьо­му завданням держави е забезпечення інтересів меншості.

У демократичному суспільстві влада має особ­ливе призначення: утвердження авторитету пра­ва, захист прав i свобод людини, дія на користь усього суспільства, утвердження гуманістичних цінностей на всіх рівнях суспільних відносин, сприяння встановленню режиму законності.

3.3. Органи держави

Основними формами здійснення функцій де­ржави е законодавча, виконавча, судова. Різноманітності державних функцій зумовлює i різноманітність державних органів.

^ Державний орган - це структурно організований колектив державних службовців або окрема службова особа, які наділені владними повноваженнями i засобами, необхідними для їх реалізації.

^ Органи законодавчої влади - це державні органи, діяльність яких насамперед спрямована на висловлення державної волі шляхом прийнят­тя законів. Як правило, законодавчим органом є парламент.

^ Органи виконавчої влади - це державні органи, що здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність, тобто втілюють у життя волю держави, закраплену в правових актах.

^ Органи судової влади - це система держав­них органів, які здійснюють правосуддя, тобто розв'язують суперечності, що виникли в процесі правовідносин.

Крім державних органів, до системи офіційних органів держави входять державні підприємства та установи.

^ Державні підприємства - це організації, за допомогою яких держава реалізує свої функції у сфері матеріального виробництва.

Державні установи - це організації, за до­помогою яких держава реалізує свої функції у сфері соціально-культурних відносин (заклад и освіти, науки, охорони здоров'я тощо).
^ 1.4. Форма держави та її елементи. Державний лад.
Державний лад характеризує державу з огляду на форму правління, територіального устрою та політичного (державного) режиму.

^ Форма правління характеризує організацію вищих органів державної влади, яка передбачає порядок їх утворення та діяльності, компетенцію i взаємозв’язок мiж собою, а також взаємозв'язок із населенням країни.

Виокремлюють такі види форм правління:

1) Монархія - форма правління, яка передбачає здійснення верховної влади в країні повністю або частково однією особою, яка належить, як правило, до правлячої династії (фараон, цар, король, імператор тощо). Монархії поділяються на обмежені та необмежені. Необмежені монар­хії - це держави, в яких влада монарха є ніким i нічим не обмеженою. Серед необмежених монархій розрізняють абсолютну та деспотичну мо­нархії.

Обмежена монархія є різновидом форми правління, за якої влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів. Серед обмежених монархій розрізняють парламентар­ну (або конституційну) та дуалістичну.

2) Республіка - форма державного правління, за якої верховна влада в державі здійснюється колегіальним виборним органом.

У сучасному світі розрізняють три типи республік:

  1. Президентська, де президент обирається всенародно або за особливою процедурою; президент е главою уряду i здійснює виконавчу владу; законодавча влада належить представницькому органу (парламентові), а президент має право вiдкладального вето на закони, прийняті парламентом;

  2. Парламентська, де президент обирається пар­ламентом; уряд формується з представників партій, що одержали більшість у парламенті; уряд підзвітний парламентові; парламент може висловити урядові недовіру, що тяг не за собою його відставку;

  3. Мішана форма правління (напівпрезидентська, президентсько-парламентська або парламентсько-президентська) - різновид форми правління, в якому поєднуються озна­ки різних форм.

Форма територіального устрою характеризує співвідношення держави як цілого з її територіальними складовими.

Виокремлюють такі види форм державного устрою:

^ 1) Унітарні (прості) - за яких адміністративно-територіальні одиниці не мають ознак державності. Їх поділяють на централізовані (де в кожній адміністративно-територіальній одиниці існує система призначуваних iз центру посадовців, які здійснюють контроль за органами місцевого самоврядування); децентралізовані (де існують виборні місцеві органи).

^ 2) Федеративні (складні) - за яких адміністративно-територіальні одиниці в тій чи іншій мірі мають орган и державності.

3)Конфедеративні (складні) - союзи дер­жав, які об’єднуються для досягнення певних спільних цілей.

3алежно від порядку здійснення державної влади певними засобами та методами розрізняють такі форми політичного (державного) режиму:

^ 1) демократичні - для яких характерними є такі риси, як поділ державної влади на законо­давчу, виконавчу i судову; гарантованість прав та свобод людини; панування права тощо;

^ 2) антидемократичні - тоталітарні (ха­рактеризуються всебічним контролем держави над суспільством, монополією державної ідеології, однопартійності тощо) та авторитарні (концентрація влади в руках одного чи кількох державних органів, неправомірне застосування насильства владою тощо).
^ 5. Поняття і основні ознаки громадянського суспільства та правової держави.
У сучасній Україні особистість стає рівноправним суб’єктом суспільних відносин iз дер­жавою, її органами та посадовими особами.

Теорія держави i права вивчає окрему люди­ну, індивіда, особистість, громадянина, розглядає відносини людини i держави.
  1   2   3

Схожі:

Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconЗапитання до модульної контрольної роботи (заліку) з дисципліни «Правознавство»...
Запитання до модульної контрольної роботи (заліку) з дисципліни «Правознавство» («Основи правознавства», «Основи права»)
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconЛекція 1 Вступ Мета, завдання, об’єкт, предмет І структура курсу...
Мета вивчення дисципліни полягає у розвитку економіко-організаційного мислення майбутніх інженерів
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconЛекція 8 Тема: Основи державної безпеки
Мета: в результаті вивчення теми даної лекції студенти повинні знати: концептуальні основи державної безпеки, законодавчі основи...
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconПерелік залікових питань з дисципліни: «Основи правознавства»
Поняття заробітної плати. Тарифна система. Тарифно-кваліфікаційні довідники. Сітки, ставки, посадові оклади
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconОпорні питання з дисципліни «Основи правознавства України»
Особливості встановлення опіки та піклування над дітьми, які залишилися без батьківського піклування
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconНавчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни...
Автор: Лаврик Г. В. – д ю н., завідувач кафедри правознавства Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки...
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» icon1. Теоретичні основи аналізу господарської діяльності
Завдання вивчення дисципліни. З результаті вивчення дисципліна “Аналіз господарської діяльності” студенти повинні знати
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» icon1. Вступ. Мета І основні задачі вивчення курсу
Методичні матеріали щодо індивідуальної роботи з вивчення дисципліни “Управління проектами” для спеціальності 601 “Менеджмент організацій”...
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconПлан вступ поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення...
Тема обраної курсової роботи “Дисципліна праці” є вкрай актуальною І потрібною для поглибленого вивчення
Лекція Вступ до вивчення дисципліни «Основи правознавства» iconТеми рефератів з курсу «Основи правознавства»
Застосування сімейного законодавства України до іноземців та осіб без громадянства
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка