Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні




Скачати 292.53 Kb.
НазваЗмістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Сторінка1/2
Дата конвертації30.06.2013
Розмір292.53 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2
Змістовий модуль 3.

Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Ключові терміни: зовнішньоекономічна політика держави; механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності; цілі, суб’єкти та інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності; державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності; правові режими.
1. Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
У сфері зовнішньоекономічної діяльності є багато причин, чому Уряди країн, застосовують різноманітні заходи, щодо регулювання зовнішньоторговельного обороту товарами, капіталом, робочою силою. У цілому, застосування бар’єрів скорочує добробут як споживачів, так і виробників. У той же час, бюджет країни частково залежить від тарифів імпорту, а також інших прибутків від торгівельних обмежень. Застосовуючи торгові бар’єри керівництво країн намагається перерозподілити прибуток серед трьох основних груп: виробників, споживачів та уряду. Так наприклад, збір мита з імпортованих товарів – найлегший шлях забезпечення надходження до бюджету, ніж встановлення та отримання податку на прибуток із роздрібної торгівлі.

В умовах міжнародної конкуренції по причинах державної безпеки керівництво кожної країни самостійно вирішує коли потрібно застосувати заходи по захисту вітчизняних виробників від зарубіжних конкурентів. Аргументом для введення торгівельних обмежень є захист новостворених підприємницьких структур протягом критичної фази їх розвитку. У той же час, уряду країни ефективніше субсидувати виробників через спрямовані виплати, ніж вводити торгівельні обмеження і тим самим впливати на ціну.

Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території.

Відповідно ст. 8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:

- захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- створення рівних можливостей для розвитку всіх видів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всіх напрямів використання доходів і здійснення інвестицій;

- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Головні цілі регулювання зовнішньоекономічного сектору реалізуються кожною країною не ізольовано, а в певних пропорціях, з певними акцентами на певних історичних етапах. Так, в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який є основним нормативно-правовим документом, зафіксовані такі цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:

  • забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

  • стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

  • створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України до системи світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єктами регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

  • Україна як держава в особі її органів у межах їх компетенції;

  • недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;

  • самі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з законами України.

Відповідно до чинної національної законодавчої бази, для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні використовуються певні інструменти, а саме:

  • закони України;

  • передбачені в законах України акти тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

  • економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

  • рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;

  • угоди, які укладаються між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.

Україна має у своєму розпорядженні чималий арсенал регуляторів зовнішньоекономічної діяльності, серед яких основними є правові, нетарифні, економічні.


  1. ^ Нормативно-правові акти України щодо зовнішньоекономічної діяльності


Правове регулювання зовнішньоекономічних зв’язків включає розробку, прийняття нормативно-правової бази в Україні, виконання норм міжнародного права, приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій, укладання міжнародних угод, які розроблено з метою запровадження правового регулювання на всі види зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв’язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг.

На формування системи правових приписів про зовнішньоекономічну діяльність впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори. До зовнішніх факторів відносяться стан міжнародних відносин, участь України в міжнародних угодах. До внутрішніх – зовнішньоекономічна політика України, стан економіки України, умови, структура органів державної влади і управління тощо.

У рамках правової системи конкретної держави ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Тому, зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб’єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної діяльності.

З прийняттям Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб’єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності. У даному документі представлена характеристика основних напрямів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначені спеціальні правові ринки, що діють в Україні і які регламентують економічні відносини України з іншими державами.

Регулюючу роль у відповідних сферах зовнішньоекономічної діяльності відіграють й інші Закони України: «Про захист іноземних інвестицій в Україні» (10.09.1991 р.); «Про дію міжнародних договорів на території України» (10.12.1991 р.); «Про іноземні інвестиції» (13.03.1992 р.); «Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні» (17.12.1993 р.); «Про міжнародний комерційний арбітраж» (24.02.1994 р.); «Про режим іноземного інвестування» (19.03.1996 р.) тощо.

Варто враховувати дію інших законів України, якими передбачено ступінь управління зовнішньоекономічною діяльністю у конкретних її видах і напрямах. Зокрема, ст. 41 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» передбачає, що у разі розбіжності положень цього Закону і Правил міжнародного договору діє останній. Подібну ст. 22 містить і Закон України «Про інвестиційну діяльність» (18.09.1991 р.). Ст. 19 цього Закону містить положення про захист іноземних інвестицій. Крім Законів України, важливе значення в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності відіграють Укази Президента України. Серед них: «Про заходи для попередження експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок» від 25.07.1994 р.; «Про заходи здійснення єдиної державної політики регулювання імпорту» від 21.09.1994 р.; «Про приєднання України до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення» (УМВШ) від 28.09.09, «Про заходи щодо забезпечення ефективності реалізації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» від 21.12.2010 р.; «Про деякі питання представництва економічних інтересів України за кордоном» від 08.04.2010 р. тощо.

Також, існують нормативні рішення Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру.

Національно-правові норми, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні, входять до актів, що відносяться до таких галузей внутрішнього права, як державне, адміністративне, фінансове, громадянське, громадянсько-процесуальне, але більшість норм у сфері зовнішньоекономічних відносин можуть бути віднесені до такого розділу законодавства, який називають господарським правом.

Серед правових норм зовнішньоекономічної діяльності виділяють такі основні групи:

1. Норми, що визначають правові принципи зовнішньоекономічної діяльності і її регулювання, в тому числі правові режими, взаємність, доброзичливість, недопустимість, необґрунтовані обмеження ділової практики і демпінгу.

2. Норми, що визначають статус і компетенцію органів державного регулювання зовнішньої діяльності.

3. Норми стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, учасників зовнішньоекономічних зв’язків.

4. Норми щодо спільних підприємств на території України, а також щодо господарської діяльності українських організацій за кордоном.

5. Норми щодо планування зовнішньоекономічної діяльності.

6. Норми щодо режиму експорту, реекспорту та імпорту, ліцензування і квотування, порядку ввозу (вивозу) товарів.

  1. Норми валютного регулювання.

  2. Митно-тарифне регулювання.

  3. Оподаткування доходів від зовнішньоекономічної діяльності.

  1. Засоби захисту зовнішньоекономічних інтересів України, включаючи порядок застосування відповідних дій.

  2. Норми щодо порядку врегулювання суперечностей і спорів як міждержавних, так і за участю юридичних осіб і громадян, вимога, порядок визнання і виконання іноземних судових та арбітражних рішень.

Норми та нормативні документи, що формують правовий режим зовнішньоекономічної діяльності, можуть мати як спеціальний, так і загальний характер. Загалом нормативні акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, можна умовно розділити на три групи:

  • Акти, в яких закріплені основні принципи організації і напрями здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Передусім це Конституція України, Декларація про державний суверенітет України та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

  • Акти, які складаються із систематизованих норм, зокрема – Митний кодекс України, Закон України «Про єдиний митний тариф», Закон України «Про режим іноземного інвестування».

  • Акти щодо поточних операцій. Це найбільш чисельна група нормативних документів, що регламентують широке коло відносин. До їх числа відносяться постанови, інструктивні листи, накази, що приймаються і видаються першочергово: Національним банком України у сфері валютною регулювання зовнішньоекономічної діяльності; Міністерством фінансів у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності; Міністерством економіки в сфері державного регулювання зовнішньоекономічних відносин; Державною митною службою України з питань митного регулювання. Дані нормативні документи мають різний механізм застосування в залежності від юридичної сили.

Нормативно-правові акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність і відповідно до закону є регуляторними актами, які розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності має тільки йому характерні особливості. Передусім тому, що в даній сфері питома вага міжнародних договорів України як джерела правових норм значно вища, ніж в інших галузях економіки, а національне право, відповідно, не є абсолютно домінуючим. Навпаки, коли існує суперечність між правовою нормою внутрішньою і міжнародною нормою законодавства, то застосовується міжнародна.

Міжнародні договори України в сфері зовнішньоекономічної діяльності створюють цілу правову систему. В ній можна виділити багатосторонні і двосторонні угоди, договори, що містять у собі загальні норми та положення стосовно зовнішньоекономічної діяльності.

Поділ міжнародних угод на двосторонні і багатосторонні залежить від їх змісту та втілення в них певної кількості держав та їх суб’єктів, отже, в залежності від кількості учасників. Серед багатосторонніх угод виділяються своєю значимістю і відповідно кількістю учасників універсальні угоди, які мають втілювати інтереси всіх держав і відповідно їх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

  1. ^ Державне регулювання


Система органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні держави в країнах світу має деякі спільні риси:

По-перше, у кожній країні в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності бере участь, у першу чергу, вищий законодавчий орган. В Україні таким ор­ганом є Верховна Рада.

По-друге, у кожній країні є вищий виконавчий орган, який: видає розпорядження на основі прийнятих законів про розвиток зовнішньоекономічної діяльності; контролює виконання цих законів; забезпечує раціональне використання коштів, виділених на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. В Україні таким органом є Кабінет Міністрів.

По-третє, найбільший вплив на регулювання й розвиток зовнішньоекономічної діяльності мають міністерства, що безпосередньо займаються економічними зв’язками з зарубіжними країнами та питаннями реалізації державної зовнішньоекономічної політики. В Україні – це Міністерство економіки та питань європейської інтеграції як центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

По-четверте, у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, розробці та реалізації зовнішньоекономічної політики в країнах світу беруть участь й інші міністерства та державні структури, наприклад, Національний банк, Міністерство сільського господарства (чи агропромисловості), Міністерство оборони (якщо країна бере участь в експортно-імпортних постачаннях зброї), структури митниці тощо.

По-п’яте, розвитку та регулюванню зовнішньоекономічної діяльності сприяють різноманітні недержавні та напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об’єднання експортерів (імпортерів), інвестиційні фонди тощо.

Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, є Верховна Рада. До компетенції Верховної Ради належить: прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності; затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; укладання міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні договори та приведення чинного законодавства України у відповідність до правил, встановлених цими договорами; встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України; затвердження списків товарів, що підпадають під ліцензування при експорті або імпорті.

^ Кабінет Міністрів України як орган виконавчої влади: вживає заходів для здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України; здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України; проводить переговори й укладає міжурядові договори з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України; забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах; відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств – органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які він має згідно з законами України; забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України; здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

До органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належить також ^ Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, який: забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України; здійснює контроль за додержанням усіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України; проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України; виконує інші функції відповідно до законів України.

У рамках ^ Міністерства економіки та питань європейської інтеграції регулюванням зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо займаються чотири де­партаменти.

1. Департамент державної політики в сфері зовнішньої торгівлі, що містить у собі три управління: управління зовнішньої політики; управління моніторингу зовнішньої торгівлі; управління митно-тарифної політики та захисту внутрішнього ринку.

2. Департамент міжнародного торгово-економічного співробітництва нараховує п’ять управлінь: управління багатостороннього економічного співробітництва; управління іноземних представництв; управління торгово-економічних зв’язків із країнами Європи, США, Канади; управління торгово-економічними зв’язками із країнами Азії, Тихоокеанського регіону, Африки і Латинської Америки; управління торгово-економічними зв’язками із країнами СНД.

3. Департамент торгових обмежень і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, що нараховує три управління: управління митного регулювання та контрактного обліку; управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю; управління торгових обмежень та недоброякісної конкуренції.

4. Департамент міжнародного розвитку та європейської інтеграції, який нараховує п’ять управлінь: управління міжнародного кредитного співробітництва; управління Європейської й Атлантичної інтеграції; управління двостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги; управління співробітництва з ЄС та багатостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги; управління міжнародних інвестиційних програм і про­ектів.

^ Національний банк України регулює валютні і міжнародні питання зовнішньоекономічної діяльності. У тому числі: зберігає і використовує золотовалютний резерв України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України; представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди; регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав; здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках, провадить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України; здійснює інші функції відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України.

Національний банк України може делегувати виконання покладених на нього функцій банку для зовнішньоекономічної діяльності України.

Відповідні повноваження має ^ Державна митна служба України, яка: забезпечує, в межах своєї компетенції, економічну безпеку, захищає економічні інтереси України; здійснює митне регулювання торговельно-економічних відносин, стягує мито, податки та інші митні платежі; забезпечує дотримання законодавства, бореться з контрабандою, порушенням митних правил і податкового законодавства; здійснює митний контроль; забезпечує виконання міжнародних обов’язків України в галузі митної справи, бере участь у розробленні міжнародних договорів України в галузі митного законодавства, здійснює міжнародне співробітництво з митними органами іноземних держав; здійснює митну статистику зовнішньої торгівлі.

^ Антимонопольний комітет України, який контролює додержання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства, зокрема: здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції; розробляє відповідну нормативно-правову документацію в межах компетенції АМК; підписує міжнародні угоди в межах компетенції АМК.

^ Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України; приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

Крім центральних органів, діють також органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю, до яких належать:

  • місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі і розпорядчі органи;

  • територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України (регіональні митні служби, регіональні відділення АМК).

Нормативні акти місцевих рад народних депутатів України та підпорядкованих їм виконавчих органів щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності приймаються тільки у випадках, передбачених законами України.

^ Місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі органи діють як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності лише через створені ними зовнішньоекономічні комерційні організації, які мають статус юридичної особи України.

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції, яка визначається законами України та положеннями про ці органи.

^ Торгові представництва країни в іноземних державах захищають за кордоном права даної країни в галузі зовнішньої торгівлі. Функції та завдання торгових представництв: представляти інтереси даної країни в галузі зовнішньої торгівлі і сприяти розвитку торгових та інших господарських відносин цієї країни з країною перебування торгового представництва; регулювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва; здійснювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва; вивчати загальні економічні умови, зовнішньоекономічні зв’язки та кон’юнктуру ринків країни перебування, враховуючи інтереси зовнішньої торгівлі даної країни та подавати відповідну інформацію у Міністерство зовнішньої торгівлі та Міністерство іноземних справ своєї країни, а також зовнішньоторговим та іншим зацікавленим організаціям своєї країни.

Торгові представництва країни становлять частину відповідних повноважних представництв цієї держави за кордоном і є частиною посольства чи місії цієї країни, які безпосередньо підпорядковуються Міністерству зовнішньої торгівлі.

Держава та її органи не мають право безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з чинним законодавством.
  1   2

Схожі:

Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconЗмістовий модуль Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Ключові терміни: нетарифне регулювання; квотування; ліцензування; «добровільні» експортні обмеження; технічні бар’єри; внутрішні...
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconЗмістовий модуль Основні напрями І показники зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Ключові терміни: зовнішньоекономічна, валютна, зовнішньоторговельна, інвестиційна політика; платіжний баланс; інтеграційні процеси;...
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconЗмістовий модуль 13. Структура І зміст зовнішньоекономічних контрактів
України зазначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної...
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconЗмістовий модуль Загальнодержавні податки у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Ключові терміни: загальнодержавні податки; акцизний збір; мито; податок на додану вартість; внутрішні податки І збори
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconТема дипломної роботи
Митне регулювання в Україні зовнішньоекономічної діяльності в умовах світової економічної інтеграції
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconНавчально-тематичний план лекцій І семінарських занять 6 змістовий...
Змістовий модуль природа масовоінформаційної діяльності. Масова інформація як соціальний
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconЛекція 1 Змістовий модуль І
Змістовий модуль І. Теоретичні основи та методологічне забезпечення роботи практичного психолога
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconЗаконодавчо-нормативне регулювання зед
Місце митного права в системі правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconЗмістовий модуль основи конституційного ладу
Які суб’єкти в Україні володіють правом визначати та змінювати конституційний лад ?
Змістовий модуль Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні iconКількість годин
Змістовий модуль Принципи діяльності та організація роботи медичної сестри терапевтичного стаціонару
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка