З правопису української мови




НазваЗ правопису української мови
Сторінка7/23
Дата конвертації15.12.2013
Розмір3.27 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23
§ 17. Вживання апострофа

Апостроф ставиться лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки [йа], [йу), (йе), [йі] (див. § З, п. 4), а попередній приголосний вимовляється твердо, пор.: [вйаз] в’яз і [с’в'ато] свято, [зйава] з’ява і [з'аблик] зяблик.

1. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних м, в, п, б, ф, якщо ці губні стоять:

а) на початку кореня: в'язка, зв’язати; в'юн, зв’юнитися; п'ять, вп'ятьох; м’який, розм'якнути;

б) після голосного: здоров'я, риб'ячий, солов’ї, соловієм;

в) після р: черв'як, сурм'яний, арф'яр.

В інших випадках після губних апостроф не ставиться: свято, цвях, тьмяний, мавпячий, морквяний.

І. Шахуйте відвагу і пам’ять святу бійців,"ідо кайдани порвали. (М. Нагнибіда). 2. Любить свій край — це значить все любити, у чім його святе Ім’я живе. (В. Сосюра.) 3. Залізо б’ють і гнуть прекрасну мідь в горбатих м’язах руки чоловіка. (М. Бажан.) 4. Ми сп’яніли [п’янийJ від духмяного подиху поля. (70. Збанацький.) 5. Зорі сплять на холодних, морозами зв’ялених [в’ялитиJ травах. (JI. Первомайський.) 6. Не зів’януть квітки, не погаснуть огні, шле привіт нам весна солов’їна. (В. Сосюра.) 7. Ніколи перше не почував я так ясно зв’язку [в’язати\ з землею, як тут. (М. Коцюбинський.) 8- М'яка, з торф’яною кришкою земля пружинила під колесами. (М. Стельмах.) з чорного димаря f-p'aj і кучеряво 1-p'a-J розвивається в про- зорчатому повітрі. (Панас Мирний.) 5. Нема там добра, де порядку [-p'a-j нема. (Народна творчість.)

  1. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів, які кінчаються на приголосний (від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-): від'ємний, під’юдити, роз'єднати, без’ядерний, з’їзд, між’ярусний, перед’ювілейний.

1. Життя — як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. (77. Костенко.) 2. В тишу труда обернено битв роз’ярений грім. (А. Малишко.) 3. Кілька разів кінні роз’їзди противника з’являлися на виднокрузі. (О. Гончар.) 4. І океанів тих немає, щоб вірні роз’єднать серця. (М. Рильський.)

^ Та це ж просто...

Допитливий. Коли після губних, р або після префікса, що кінчається на приголосний, чуєш звукосполучення [йа], [йу], [йе|, [йі] — став перед буквами я, ю, є, ї апостроф.

Кмітливий. Ая на вживання апострофа після губних склав собі таку схему: (з)в'я, ов'я, рв'я, але свя, де в — будь-який губний, (з) — префікс, о — будь-який голосний, с — будь-який приголосний, що не належить до префікса.

56. Запишіть слова в дві колонки: 1) ті, у які вставили апостроф; 2) ті, які пишуться без апострофа.

1. Дев...ятсот, серм..яга, хутор..янин, зз...язок, духм..яне, пор..ядок, бур..ян, ^ 6ЄЗ..ЯЗИКІ, ТБМ..ЯНО, ЦВ..ЯХ, присв..ята, реп..ях, п..тдесят, з..ясовано, Солов..йов. 2. Медв..яний, п..ятсот, арф..яр, посер..йознішав, дзв..якнути, розв..язано, помор..янин, св..ято, су- зір..я, Харків..янин, вар..яг, від.Лзд, різьб..яр, мавп..яча, роз..ятрити, при.Лзд.

Ключ.-З останніх букв прочитаєте назви віршів: 1) В. Сосюри; 2) М. Рильського.

57*. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф.

І. 1. Всі квіти зберу у дніпрових гаях, зв..яжу у вінки і букети. (М. Нагнибіда.) 2. Чорнолісся п..янко духм..янить доспілою суницею. (М. Стельмах.) 3. Як гарно дихається — п..єш повітр..я, мов тепле молоко. (М. Коцюбинський.) 4. Бджоли сонячним дощем падають на медв..яний лан. (М. Стельмах.) 5. Ластівки щебечуть попід стріхою, білим пір..ям гнізда перев..ють. (А. Малишко.) 6. Цвіли бузки? То солов.Л цвіли сузір..ям грон, пахучим синім димом. (Є. Гуцало.) 7. Застоялись у високім бур..яні густі пахощі прив..яленого сонцем полину. (О. Гончар.) 8. Чується подих тропічної тьм..яної, п..яної ночі. (М. Рильський.) 9. Ой, зв..язала дівчинонька рутв..яний вінок, закрасила голівоньку, пішла у танок. (І. Манжура.)

  1. 1. Старий Дніпро замигтів у його пам..яті своїм вічним святковим простором. (О. Довженко.) 2. Лиш по пам..яті в людині впізнає Людину світ. (Б. Олійник.) 3. Коли черв..як торкнувся плоду. той ПЛ*Д зривається з гіллі. (О. Підсуха.) 4. Як не б..юсь я з годинами люто, час мене переможе в бою. (В. Сосюра.) 5. Восени розумнішою стає людина і ще м..якшим — трави прим..ятої шовк. (М. Рильський.) 6. Поезія — це св..ято, як любов. (77. Костенко.) 7. Сприймати світ всер..йоз твоя повинність. (І. Драч.)

  1. Кам..яну голову хоч об мур товчи —- не пом..якшає. (Григорій Тютюнник.) 9. У всякому подвір.Л своє повір..я. (Народна творчість.)

58*. Перекладіть на українську мову. Які знаки вживаються в російській мові там, де в українській стоїть апостроф?

Ь В мягком воздухе разлит осенний запах, подобный запаху вина. (Г Тургенев.) 2. О прибрежные камни равномерно и глухо бьёт волна. (Максим Горький.) 3. Дубровский объезжал однажды малое своё имение. (О. Пушкін.) 4. Вместо девяти часов утра мы выехали в два. (1. Тургенев) 5. Дети стали большие — им надо серьёзно учиться. (77. Толстой.)

§ 18, М'який знак і апостроф в іншомовних словах

В іншомовних словах м’який знак і апостроф вживаються в основному так само, як і в українських: асфальт, шагрень, пномпенський (хоч Пномпень); об’єкт, прем'єра, кур'єр. Але тут є й свої відмінності.

h В іншомовних словах м’яким знаком позначається м'якість зубних приголосних також перед й, я [йа], ю [йу],

є [йе], ї [йі]: батальйон [-л'йон], каньйон [-н'йон], монтаньяр [-н'йар], Ньютон [н'йу-], портьєра [-т'йе-], рельеф

[-л'йеф].

Проте в українських іменах відповідно до вимови м’який знак перед я не пишеться: Тетяна [-т'а-], Уляна [-л'а-], Наталя, Омелян, Касян. [-с'а-], Севастян [-т'ан].

1. Летіть, мої пісні, на крилах марсельєзи [-л'йези]. (В. Сосюра.) 2. Мільйони [-л'йони] свічок на каштанах звучать, наче Дзвони ясної весни. (77.Горлач.) 3. Тихо спустивши портьєри (-т'йери), день переходить в останню фазу. (Б. Олійник.)

  1. А вгорі золотим медальйоном [-л'йоном] теплий місяць над морем пливе. (В. Сосюра.) 5. Тихо пливе блакитними річками льон [ji'ohJ. (М. Коцюбинський.) 6. Жінкам було наказано варити °бід, і Уляна (ул'ана) з Юлею порядкували біля казана. (Гри- горій Тютюнник.) 7. Браконьєр [-н'йер] хитрий, а ми ще хитріші. (Є. Гуцало.)

В іншомовних словах апостроф перед я, ю, е, ї ставить^ не т“іьки після губних та р, а й після шиплячих та задньоротови \

якщо після них чується звук (й]: комп’ютер [-пйу-j, Дансм’юр J-мйур]. бар’єр |-рйер], Руж’е [-жйе], Х'юстон [хйу-J, Г'ята |гйа-|.

Як виняток після зубних апостроф ставиться в таких словах: ад'ютант, ін’єкція, кон’юнктивіт, кон'юнктура.

1. Ад’ютант [винятокJ приніс карту і розстелив її на столику. (Ю. Бедзик.) 2. Записав газетяр інтерв’ю [-вйу) —про дні бойові, про героїв плацдарму. (І. Нехода.) 3. Я знаю, що бійця нащадки спом’януть і нашу віру й кров знесуть на п’єдестали [пйє-]. (А. Малишко.)

  1. Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюро (б’у-j, бязь [б’а-J, пюре [п’у-], кювет [к’у-J, рюкзак [р’у-], манікюр [-к’у-J.

1. Два бюсти [б’у-j —рядом: Гус великий, пророк землі — Сковорода. (А. Малишко.) 2. Музики розставили свої пюпітри п’у-], порозкладали ноти. (І. Нечуй-Левицький.) 3. В бюро б’у-j перепусток сива жінка перевірила їхні документи. (В. кучер.) 4. Ніби на гравюрі [-в’у-] Хокусаї, ліс грабовий золотом цвіте. (М. Рильський.) 5. Кохати — нові землі відкривати, нюанси [н’у-j свіжі і відтінки нові. (І. Драч.)

Та це ж просто...

Кмітливий. Отже, в словах іншомовного походження м’який знак перед й, я, ю, є, ї ставиться лише після зубних (VДе ти з'їси ці лини»), після інших приго- лосних можна ставити хіба що апостроф.

Допитливий. Але не забувай про винятки.

  1. Назва столиці Лаосу по-російському пишеться Вьентьян, по-українському— В'єнтьян; назва місцевості у В’єтнамі по-російському — Дьенбьенфу, по- українському — Дьєнб'єнфу. Чому по-українському не можна ці назви написати так само з двома м'якими знаками, як у російській мові?

  2. Узяті з «Малого атласа мира» географічні назви запишіть по-українському в три колонки: 1) з м'яким знаком перед й, я, ю, є, ї; 2) з апострофом; 3) без м'якого знака і без апострофа. При цьому майте на увазі, що в російській мові м'який знак перед я, ю, е, и вказує, що ці букви позначають два звуки: [йа], [йу], [йе]. [йі], а буквосполучення ьо читається як [йо] після м’якого приголосного.

Тисафюред, Эйдфьорд, Танганьика, Реюньон, Дансмьюр, Уаль- яга, Рюкю, Пяндж, Дьюрант, Орокьета, Ирьона, Ньюпорт, Лонгвью, Нюрнберг, Оньон, Намюр, Амударья, Щельябож, Юрья, Ямся, Мюнхен, Иньяка.

Ключ. 3 перших букв прочитаєте вислів давньоримського поета Горація.

^ 61*. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф.

1. Ось тут Тарас ходив у школу до д..яка. (О. Гончар.) 2, Мільйонами рук ми кладем будов наших мирну величність. (М. Бажан.) 3. Мчить крізь теплі ночі і світанки на кур..єрській швидкості життя (Д. Луценко.) 4. Понад самим к...юветом виструнчились гінкі стебла, однакові, незліченні, як солдати. (О. Гон- іюр.) 5. В тумані С..єрри [с'йе-J танк стоїть, немов страшна примара, (Д- Павличко.) 6. Ел..ясберг [ел'йас-J сидів кінець столу дуже розв...язно й хазяйновито. (І. Ле.) 7. О марсел..єзо [-л'йе- 30j, бий в серця черстві, холодні, глухих, сліпих під прапори скликай. (О. Олесь.) 8. Мокрий холод заліг на дні кан..йону. (П. Загребельний.)

62*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис іншомовних слів у російській і українській мовах.

1. Одна из дверей была завешена огромными двойными портьерами. (Ф. Достоевський.) 2. В арьергарде Дохтуров и другие, собирая батальоны, отстреливались от французской кавалерии. (Л. Толстой.) 3. В течение всей дороги Касьян сохранял упорное молчание. (I. Тургенев.) 4. Город, похожий на старую гравюру, щедро облит жарким солнцем. (Максим Горький.)

63 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим* Якщо трапляться помилки на позначення к 'якості приголосних і на вживання апострофа, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).

  1. Хвилясто здіймаються [16.1 J лагідні київські [16.2] узвишшя [15.3\, прорізувані спадистими ярами. (П. Загребельний.) 2. Мені здається [16.1\, що стою на дні у велетенськім

  1. , глибочезнім морі... (Д. Павличко.) 3. Море шурхало мільйонами [/S./J дрібних камінчиків [16.3]. (М. Трублаїні.)

  1. Десь [16.1] удалині, на протилежному березі, у буряній [/5.4| каламуті тьмяним [16.3; 17.1] сузір’ям [17.2] ряхтіли

  1. вогні заводів (Я. Баш.) 5. Он сонечко світить [16.3] надворі, сніг [16.3] біліє, виблискує, цвірінчать [16.3\ 16.1] горобці- (А. Тесленко.) 6. З’явилися [17.3] проліски, ніжні, тендітні- (І. Нехода.) 7. Всі дерева навкруги тепер біло-рожеві, м’які [17.1], святкові [17.1]. (О. Гончар.) 8. Садів рум’яний

цвіт [/6.3J обсипався духмяно [17.1]. (В. Сосюра.) 9. Мала пташка, невеличка по доріженьці [16.2] скаче. (Народна творчість.) 10. Осінні вечори прозорі, як янтар [15.3]. 11. Переді мною світліла пройма дверей, завішана портьєрою [18.1]. (Р. Іва- ничуі(.) 12. Як рясно [15.4] пересипані оповідання й повісті (/б.З) ‘Орького [16.4] приказками, прислів’ями [17.1]. (М. Рильський.) 13.3 надіями людськості [16.2] зв’язаний [17.1] у вічний ?Узол на вічність, зводжу розбухлими м’язами [17.1] свою •сторичність. (В. Лучук.)

§19. Подовжені приголосні і позначення їх

В українській мові приголосні звуки можуть подовжуватися.

Подовжуються звичайно зубні та шиплячі: знання, віддаль, беззмінний, життя, обличчя, збіжжя.

Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами: беззахисний, старанний, відкриття, бездоріжжя.

Але подвоєні букви не завжди читаються як подовжені звуки: міськком [м’іс'ком], страйкком [страйком], Вінниччина [в'ін- ничина], возз'єднаний [возйеднаний]. Найчастіше це трапляється в іншомовних словах: Голландія [голан'д'ійа], Калькутта [кал - кута),Ясси [йаси], меккський [мекс'кий] (але: Мекка [мекка]).

  1. Прочитайте вголос, правильно вимовляючи подовжені і неподовжені приголосні.

Стінна (газета) — стіна; картинна (галерея) — картина; змінна (величина) — зміна; в картоплинні — в картоплині; в павутинні— в павутині; туманні — в тумані; санний — сани; страшенний — зелений; осінній — синій; нескінченний — нескінчений.

  1. Прочитайте речення, правильно вимовляючи подовжені приголосні.

1. Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок. (М. Стельмах.)

  1. Грала промінням, ясним самоцвітом порання роса. (Леся Українка.) 3. Народження дня наближалось повільно, в мовчанні, і дихала легко земля, як завжди на світанні. (Л. Первомайський.)

  1. Я морем співів розіллюся і в кожну пісню увіллю весь жар, всю кров мою.(О. Олесь.) 5. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою. (В. Сосюра.)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23

Схожі:

З правопису української мови iconПрограма з української мови на базі основної школи програма з української...
Перший з них містить перелік основних розділів І тем з української мови, якими повинен володіти вступник та вміти їх використовувати...
З правопису української мови icon1. Державна мова мова професійного спілкування. 2
Стилістична система української мови. Основні ознаки функціональних стилів української мови. 7
З правопису української мови iconСтилі сучасної української літературної мови
Поняття функціонального стилю. Стилістична диференціація української літературної мови
З правопису української мови iconЗбірник тестових завдань для підготовки до державної підсумкової атестації з «української мови»
...
З правопису української мови iconЗбірник тестових завдань для підготовки до державної підсумкової атестації з «української мови»
...
З правопису української мови iconУрок був насичений різноманітними формами І методами роботи
Копилівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів відбувся майстер-клас учителів української мови Макарівського району, який...
З правопису української мови iconТестовий бал зовнішнього незалежного оцінювання (зно) з української...
У 2013 році максимально можливий тестовий бал за виконання завдань тесту з української мови та літератури – 107
З правопису української мови iconПлан Філософські погляди Б. Антоненка-Давидовича на проблему культури...
Праця Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» в процесі унормування української літературної мови
З правопису української мови iconВступ. Норми І стилі сучасної української літературної мови
...
З правопису української мови iconСкладові методики навчання української мови в початкових класах (мнум)
Схеми-опори з методики навчання української мови в початкових класах. Матеріали по підготовці до іспитів та проведенню занять. Сарни,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка