2. Умови та причини виникнення перших конституцій




Назва2. Умови та причини виникнення перших конституцій
Сторінка1/8
Дата конвертації14.10.2013
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8



1.Етимологія слова „конституція”.

У спеціальній довідковій літературі походження слова “конституція” пов’язують з латинським “constitutio”, що в перекладі на українську мову означає “устрій, встановлення”.

Слово “конституція” належить до групи найдавніших юридичних термінів, відомих сьогодні правознавству.

Одним із перших, у сучасному розумінні, термін “конституція” почав вживати відомий французький філософ Шарль Луї де Секонд Монтеск’є, зокрема, використовуючи його для характеристики державного ладу тогочасної Великої Британії

Окрім вживання в нормативно-правовій практиці середньовічної держави терміна “конституція”, у ті часи починають використовувати ще й інший термін, який і сьогодні поширений у конституційному праві. Мова йде про словосполучення “основний закон” – “lex fundamentalis”. Значно пізніше цей термін почнуть вживати, власне, як синонім конституції.

“Lex fundamentalis” як поняття (термін) уперше зустрічаємо у Франції в ХVІ ст. у працях групи відомих тогочасних публіцистів – так званих “тираноборців” або “монархомахів” (від поєднання слів “монарх” та грецького “mache” – боротьба). Появу самого терміна “монархомах” як означення будь-якого автора, що виправдовує право на опір монарху (тирану), ймовірно запровадив Вільям Барклей у свої праці “De regno et regali potestate” (1600 р.). Тираноборці (монархомахи) послідовно виступали проти тиранії та проти абсолютизму. Спочатку вони говорили про те, що в державі має бути основний закон, який би не тільки визначав устрій держави, статус її головних інститутів, у тому числі й монарха. За означенням, даний правовий акт мав би бути головним, центральним серед інших нормативних документів, іншими словами – основним актом, основним документом, основним законом. Пізніше було висловлено думку про те, що цей документ (основний закон) має також обмежувати владу монарха, при цьому він (закон) мав би мати вищу силу в порівнянні з іншими законами і не міг би бути зміненим монархом на свій власний розсуд. Найбільш яскравими представниками “тираноборців” у різні часи були Ф. Дюплессі-Монре, Ф. Отман, Дж. Б’юкенен.

Однак у часи “тираноборців”, як зазначає В. М. Шаповал, поняття основного закону в політико-правовій теорії конкретно так і не було визначено. Згодом, уже в ХVІІ ст. Томас Гоббс (Hobbes, 1588-1679) висловив думку про те, що “основний закон” є “/.../ тотожний договору, який служить основою держави, а також найважливішим наслідкам, які випливають із цього договору. Тим самим уява про основний закон поєдналася із старою ідеєю про договір, за яким нібито функціонувала держава” .
^ 2.Умови та причини виникнення перших конституцій.

Початком епохи конституції держави як такої стала поява положення, закріпленого в пункті шістнадцятому французької Декларації прав людини і громадянина 1789 року. Саме від епохи буржуазних революцій, від реальних спроб проголошення та забезпечення прав людини в державі, бере свій початок історія конституційної держави.

Все починається з того, що суспільство на певному етапі свого розвитку підходить до межі необхідності заміни віджитого феодального ладу.

Необхідність зміни суспільного ладу зумовлена причинами економічного, соціального, культурного та політико-правового характеру – як наслідку розвитку Європи останніх століть перед епохою буржуазних революцій. В економічному плані – підрив основ феодальної системи Європи в цілому зробили як притік золота і срібла із Середньої та Південної Америки, так і впровадження більш прогресивних методів землекористування, використання механічної техніки та нових джерел енергії в промисловості. В соціальному плані – поступово руйнується усталена століттями структура феодального суспільства: поруч із дворянством і духовенством утворилася нова сильна суспільна група, що об’єднувала в собі інтелектуальну еліту, які яскраво виявили всю несправедливість системи феодальних привілеїв. У культурному плані – особливе значення мав розвиток філософії і природничих наук. Все це разом якнайкраще підготувало ґрунт для появи політико-правових доктрин, скерованих на ліквідацію феодального ладу і пошук нових прогресивних та демократичних суспільних систем.

Суспільство, за умови комплексної дії всіх вищеперерахованих чинників, на конкретному етапі свого розвитку підійшло до потреби і реальної можливості заміни відживаючого феодального ладу на більш прогресивну демократичну систему.

Схематично, “шлях виникнення”, перших конституцій можна подати в такому порядку:

1) в існуючій феодальній системі назрівають умови ліквідації останньої і заміни її на більш демократичну та якісно нову соціальну систему.

2) ліквідація феодального ладу переходить у стадію революції, визвольні війни; народні повстання…

3) в результаті досягнуті права і свободи, соціальні та інші цінності

4) для сталого збереження завоювань революцій, визвольних війн, народних повстань та для закладення основ подальшого демократичного розвитку суспільства і держави приймають конституції – правові акти найвищої юридичної сили, які фіксують досягнуті соціально-політичні зміни.

Виходячи із вищевикладеного, основною причиною виникнення конституцій була і залишається потреба правової фіксації на найвищому рівні зміни владних відносин при переході суспільства і держави від тоталітаризму до демократії та створення правових основ дальшого їхнього демократичного розвитку.


^ 3.Загальна характеристика перших конституційних документів.

До перших конституцій держав, у сучасному розумінні даного терміна, належать: низка англійських актів конституційно-правового характеру, Конституція США 1787 року, Конституція Франції 1791 року та Конституція Польщі 1791 року. З усіх вищеназваних конституцій, як відомо, з певними змінами діє до сьогоднішнього часу лише Конституція США 1787 р.

Англія. Англія стала історично першою країною, яка ще в середині ХVІІ ст. зробила спробу перейти від феодального устрою до конституційних форм правління. Актом про престолоуспадкування 1701 р. остаточно було закріплено конституційну монархію як форму державного правління в Англії. Зокрема, був уточнений безпосередній порядок успадкування англійської корони та встановлено обов’язок кожного короля чи королеви, які вступають на престол, давати відповідну коронаційну присягу та ін. Фактично на кінець ХVІІ – початок ХVІІІ ст. в Англії було завершено перехід до конституційних форм правління у вигляді парламентської монархії. Саме тут були сформовані уявлення про парламент, насамперед, як законодавчий орган, ідею верховенства права і звідси обмеження правом державного правління, роль і місце судів у становленні правопорядку в державі тощо.

США. З початком воєнних дій на північноамериканському континенті між колоніями і метрополією. Визначальним став рік 1776. В цьому році появляються перші “несміливі конституції” майбутніх штатів-держав. 4 липня 1776 року представники тринадцяти англійських колоній проголошують Декларацію незалежності США. Колишні колонії творять конфедерацію нових держав-штатів, а згодом – в 1778 році приймають Статті конфедерації. Цей документ іноді називають першою Конституцією США. 9 вересня 1783 року, проголошена у 1776 році незалежність США була підтверджена Паризьким договором. Скликаний весною 1787 року Філадельфійський конституційний конвент, після майже чотиримісячної роботи, запропонував новий варіант Конституції США, вже як федеративної держави.

Франція. Це “Декларація прав людини і громадянина”, яку прийняли Національні Збори Франції 26 серпня 1789 року. Через два роки після появи Декларації прав людини і громадянина приймають першу французьку конституцію – Конституцію 1791 року. Конституцією Франції 1791 року було зроблено спробу переходу до конституційної монархії як форми державного правління.

Польща. Першу Конституцію Польщі, яка офіційно мала назву “Закон про управління” (Ustawa Rzadowa), було прийнято 3 травня 1791 року на засіданні “чотирирічного” (надзвичайного) сейму.

Польська Конституція 1791 року, як і перша Конституція Франції, діяла дуже короткий час. Вона припинила свою чинність разом із ліквідацією Польщі як держави в результаті її другого поділу в 1795 році.
^ 4.Періодизація ідей конституціоналізму.

У спеціальній літературі подаються різні підходи вчених-конституціоналістів щодо періодизації еволюції змісту конституцій. Самих періодів, які чітко виділяються в процесі розвитку змісту конституцій, як правило, налічують – від двох до чотирьох. Ці періоди отримали назву так званих "хвиль конституцій" . Спільним майже для всіх підходів є виділення першого етапу еволюції конституцій ("першої хвилі конституцій") – періоду від початків конституцій (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.) до закінчення Першої світової війни.

В історії світового конституціоналізму виокремлено три основні періоди еволюції змісту конституцій: Першим етапом у розвитку конституцій є період від часу виникнення перших конституцій – до закінчення Першої світової війни (1918 р.). Це конституції Англії кінця ХVІІ ст., США 1787р., Франції 1791 р., Польщі 1791 р., а також перші конституції Австралії, Австрії, Аргентини та ін. Для конституцій "першої хвилі" характерним був факт фіксації на конституційному рівні встановлення демократичного державного режиму (республік, конституційних монархій…), закріплення основних прав та свобод особи і громадянина, закладення основ державного ладу конституційної держави з наявністю в ньому інститутів парламентаризму, виборного глави держави та ін.

Друга хвиля конституцій ("нові конституції") – це конституції, прийняті у міжвоєнний період (між Першою і Другою світовими війнами – 1918-1939 рр.). Конституції “другої хвилі” загалом мали низку характерних особливостей. Мова йде про включення до предмета конституційного регулювання нового комплексу суспільних відносин; своєрідним розширенням конституційно визначених меж впливу держави в життя суспільства та індивіда; надання конституційного статусу новим політичним інститутам; поява нової категорії прав і свобод людини; перші спроби конституційного визначення принципів зовнішньої політики держави.

Після закінчення Другої світової війни настав третій етап розвитку конституцій – так званий “період новітніх конституцій”, який триває до сьогодні. Загалом, за підрахунками, більше 130 країн світу у той час прийняли вперше або “оновили” свої конституції: після Другої світової війни були прийняті нові конституції у Франції (1946 р., а згодом – Конституція 1958 р.), Італії (1947 р.) Японії (1947 р.), Німеччині (1949 р.), Греції (1952 р., згодом – Конституції 1967 р. та 1975 р.), Данії (1953 р.) та ін. країн.
Для "новітніх конституцій" характерними є такі особливості: відображено більшу роль держави у сфері економіки; значно ширше, ніж у попередньому періоді, фіксується соціальна сутність сучасної конституційної держави; подальший розвиток інституту конституційних прав та свобод людини; подальша демократизація виборчої системи; зміна понятійного апарату конституцій, поява нових термінів і т.д.
^ 5.Розвиток ідей конституціоналізму в ХVIII ст.

Історичний підхід до виявлення витоків сучасного конституціоналізму країн розвиненої демократії дозволяє виділяти античний, середньовічний і сучасний конституціоналізм. Останній отримав свій розвиток у період нового часу в Англії після Славної революції 1688 року, в США в ході американської революції і прийняття Конституції 1787 року, у Франції після 1789 року.

Англія. У 1701 році в Англії з'явився "Акт про улаштуванні" або "Закон про престолонаслідування", який визначав порядок престолонаслідування і підтверджував перехід частини прерогатив в королівської влади на користь парламенту. Відтепер заборонялося суміщення звання члена палати громад з заняттям державної посади. Акт фіксував принцип контр-ассігнатури, згідно з яким ордонанси, що видаються королем, дійсні тільки при наявності підпису відповідного міністра.

У цьому документі був юридично закріплений принцип незмінності суддів. Усунути їх з посади можна тільки за рішенням парламенту.

Відбувається подальше зміцнення англійського парламентаризму, який стає вузько соціальним.

США. Величезний внесок у розробку сучасного конституціоналізму внесли США, які першими у світі зафіксовано конституцію у форму єдиного писаного основного закону.

Протягом XVII XVIII ст. На атлантичному узбережжі Північної Америки були засновані 13 англійських колоній.

В колоніях Північної Америки історично утвердилася змішана форма правління.

Після проголошення незалежності кожна колонія стала самостійною державою (штатом). Протягом 1776-1780 років усі вони взяли свої писані конституції, які будувалися на основі теорії суспільного договору, народного суверенітету і природного права.

Складовою частиною конституції штату був Білль про права, який містив перерахування буржуазно-демократичних прав і свобод, а також гарантії недоторканності особи (право обвинуваченого вимагати, щоб його поінформували про характер і мотиви звинувачення, щоб йому дали очну ставку зі свідком та ін.)

Конституції штатів юридично закріплювали республіканську форму правління, двопалатний законодавчий орган і інститут губернаторства.

Спеціальна комісії континентального конгресу розробила проект конституції "Об'єднаних колоній". У 1777 році він був прийнятий конгресом, а в 1781 році затверджено усіма державами (штатами) під назвою "Статті конфедерації і вічного союзу". Даний конституційний документ був за своєю юридичною природою міжнародно-правовим договором про утворення союзу 13 незалежних держав конфедерації.

Конституція США встановила республіканську форму правління, засновану на теорії поділу влади. Вища законодавча впасти належала Конгресу США.
^ 6.Філософські і правові доктрини і конституції держав.

Конституція від самих своїх початків була своєрідним елементом певної філософії держави, що ґрунтується на розумінні небезпеки необмеженої державної влади для волі та добробуту самої людини. Тільки демократична держава здатна обмежити себе з допомогою конституції. В другій половині ХХ ст. права та свободи людини і громадянина виступили на перший план.

Як конституційно-правовий інститут та невід’ємна складова сучасного конституціоналізму, права та свободи людини і громадянина від початків конституції (від французької Декларації прав людини і громадянина 1789 р.) пройшли декілька етапів свого розвитку: спочатку чітко проявилась і закріпилась на конституційному рівні група громадянських та політичних прав, згодом – економічні та соціальні права та свободи, а із середини ХХ ст. – так звана "нова хвиля" прав та свобод – "права третього покоління".

Правова держава. Із найбільш загальних підходів, у конституційному праві правовою державою прийнято називати демократичну державу, організація і діяльність якої, всіх її органів, посадових осіб ґрунтується на праві і пов’язана з ним. Положення про правову державу закріплено на рівні конституційного принципу вже у першій чверті ХХ ст.

Розподіл влади. Як доктринальне вчення, як теорія, ідея розподілу влади є не тільки одним із перших, за часом появи, елементів сучасного конституціоналізму, а й фундаментальним принципом конституційного права взагалі. У сучасних конституційних системах починає переважати так звана “м’яка” модель поділу влади, за якою зміст конституційних положень щодо реалізації доктрини розподілу влади в державі полягає, як правило, в такому: закони мають найвищу юридичну силу і приймає їх виключно законодавчий (представницький) орган.

Парламентаризм. Своєрідним продовженням, певною деталізацією доктрини розподілу в сучасній системі конституціоналізму виступає теорія парламентаризму. Під парламентаризмом розуміють систему взаємодії держави і суспільства, для якої історично характерним є визнання особливої ролі вищого і постійнодіючого представницького органу в здійсненні державно-владних функцій.

Під місцевим самоврядуванням сьогодні розуміють таку систему організації публічної влади на місцях, за якої місцеві громади мають реальну можливість вирішувати місцеві проблеми, пов'язані з організацією життя села чи села.

Усі вищезгадані правові доктрини – як певна сукупність ідей, поглядів, учень політико-правового характеру про форми та можливості державноорганізованого життя суспільства, – в тій чи іншій формі безпосередньо стояли біля витоків конституції, виникнення та утвердження цивілізованої демократичної держави.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon2. Умови та причини виникнення перших конституцій
У спеціальній довідковій літературі походження слова “конституція” пов’язують з латинським “constitutio”, що в перекладі на українську...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconЛекція 3 Тема: Причини виникнення й класифікація надзвичайних ситуацій
Мета: в результаті вивчення теми даної лекції студенти повинні вміти: оволодіти поняттями надзвичайна ситуація, аварія, катастрофа;...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема загальна характеристика
Поняття трудових спорів. Класифікація трудових спорів за зміс­том, суб'єктом, характером І порядком розгляду (підвідомчості). Причини...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconПитання до державного іспиту з теорії держави та права (2012-2013 навч рік)
Причини та форми виникнення держави у різних народів. Особливості виникнення держави у східних слов’ян
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема Україна в роки Другої світової війни
Мета: з’ясувати причини та умови зародження рузу Опору на українських землях, вияснити умови діяльності підпільниць кого руху (радянського...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconПоясніть причини виникнення піратства в різні часи. Охарактеризуйте його географію у XVI-XVII
Поясніть причини виникнення піратства в різні часи. Охарактеризуйте його географію у xvi—xvii ст й тепер
2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon1. Види землетрусів. Причини виникнення
Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід І виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні...
2. Умови та причини виникнення перших конституцій icon1. Причини виникнення ідеології націоналізму
Етнополітика в системі наукового пізнання. Необхідність І актуальність її вивчення
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconГандзюк М. П., Желібо Є. П., Хамімовський М. О. Основи охорони праці
Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
2. Умови та причини виникнення перших конституцій iconТема Причини й наслідки конфліктів в організації
Виявлення причин виникнення конфліктів визначає вибір методів запобігання їм та конструктивного їх вирішення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка