План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності




Скачати 200.36 Kb.
НазваПлан. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності
Дата конвертації25.07.2013
Розмір200.36 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Право > Документы
Тема 3. Кримінально-правовий склад злочинів проти правоохоронної діяльності.
План.

1. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту.

2. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності.

3. Характеристика об’єктів злочинів проти правоохоронної діяльності.

4. Об’єктивна сторона злочинів проти правоохоронної діяльності.

5. Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочинів проти правоохоронної діяльності.
1. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту.

Під правоохоронною діяльністю як об’єктом кримінально-правового захисту розуміється реалізація працівниками державних органів під час виконання ними службових обов’язків хоча б однієї з наведених нижче функцій:

1) досудове розслідування в кримінальних справах чи адміністративне провадження.

Зокрема, необхідно констатувати, що досудове розслідування в кримінальних справах та адміністративне провадження, - це лише процесуальна діяльність. Розкриття правопорушень поза рамками процесуальних дій не належить до цього виду правоохоронної діяльності. Кримінально-правового захисту потребує не діяльність будь-яких органів з виконання рішень, вироків, ухвал і постанов судів, постанов органів розслідування і прокурорів, а саме діяльність Державного департаменту України з питань виконання покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, а також у межах, визначених законами України, Державної виконавчої служби, військових частини, гауптвахт і дисциплінарного батальйону;

2) виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів розслідування і прокурорів працівниками: установ виконання покарань, кримінально-виконавчої інспекції, Державної виконавчої служби, військової частини, гауптвахти і дисциплінарного батальйону чи працівниками органів внутрішніх справ;

3) оперативно-розшукова;

4) адміністративна, профілактична, охоронна функція міліції;

5) припинення правопорушень при переміщенні людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон;

6) припинення правопорушень при незаконному використанні лісу, незаконному полюванні, незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом;

7) нагляд і контроль за виконанням законів.

Під кримінально-правовим захистом правоохоронної діяльності розуміється система норм КК України щодо відповідальності за посягання на виконання працівниками правоохоронних органів службових обов’язків та система норм, які регулюють застосування цими працівниками вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, і вибудовуються з положень обставин, що виключають злочинність діяння. Зазначені проблеми є кримінально-правовими. Саме закон про кримінальну відповідальність визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними, надає право на захист охоронюваних прав та інтересів особи, суспільних і державних інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Ключовим поняттям у цій сфері є громадський порядок – це стан суспільних відносин, який складається в громадських та будь-яких інших місцях внаслідок поведінки людей і який реально відображає відповідність такої поведінки вимогам соціальних норм, що їх регулюють. Громадськими місцями належить визнавати такі місця, які призначені для загального користування, де відбувається спілкування людей для задоволення їх потреб. Причому стан суспільних відносин, який складається в будь-яких інших місцях, характеризує громадський порядок лише за умови його впливу на стан суспільних відносин, який створюється в громадських місцях.

Діяльністю міліції, членів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовців по забезпеченню громадського порядку слід вважати ту, об’єктом захисту якої є відносини громадського порядку. Або іншими словами – виконання будь-якого з обов’язків міліції згідно з ст. 10 Закону України “Про міліцію” вважається діяльністю з охорони відносин громадського порядку за наявності таких умов:

а) виконання його в громадському місці (або в іншому місці, якщо стан суспільних відносин, що тут складається, негативно впливає на стан суспільних відносин в громадському місці) та

б) в разі його спрямованості на забезпечення належного громадського порядку як стану суспільних відносин громадського порядку.

Об’єктом охорони міліції, членів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовців є суспільні відносини громадського порядку, врегульовані лише правовими нормами. Охорона відносин громадського порядку міліцією, членами громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями і полягає у забезпеченні такого їх стану, який повністю відповідав би правовим встановленням.
2. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності.

У чинному Кримінальному кодексі захист правоохоронної діяльності забезпечується наступними розділами Особливої частини КК:

І – Злочини проти основ національної безпеки України;

ХV – Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян;

ХVІІІ – Злочини проти правосуддя;

ІХ – Злочини проти встановленого порядку несення військової служби.

Характеризуючи спрямованість злочинів проти правоохоронної діяльності, необхідно підкреслити на зв’язок посягання:

^ 1) із забезпеченням нормальної діяльності усіх гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій: ст. 112 КК – посягання на життя державного чи громадського діяча;

2) із законним порядком виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем обов’язків щодо охорони громадського порядку як виду управлінської діяльності. Це наступні злочини:

опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцю (ст. 342 КК);

втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст. 343 КК);

погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК);

умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ст. 347 КК);

посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК), вчиняються саме у зв’язку з виконанням представником влади, працівником правоохоронного органу, службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем обов’язків щодо охорони громадського порядку. А це означає, що суб’єкт злочину прагне вплинути саме на регламентований державою порядок виконання цими особами покладених на них обов’язків;

^ 3) із законним порядком виконання державним діячем службових обов’язків чи громадським діячем громадської діяльності. На такий порядок посягають злочини, передбачені:

ст. 344 КК – втручання в діяльність державного діяча;

ст. 346 КК – погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча;

ст. 351 КК – перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради;

^ 4) із законним порядком виконання службовою особою службових обов’язків чи громадянином громадського обов’язку. На такий порядок посягають злочини, передбачені:

ст. 350 КК – погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок;

ст. 352 КК – умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок;

5) із законним порядком здійснення громадянами своїх прав і свобод. На такий порядок посягають злочини, передбачені:

ст. 340 КК – незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій;

ст. 341 КК – захоплення державних або громадських будівель чи споруд;

ст. 349 КК – захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника;

ст. 354 КК – одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації;

ст. 355 КК – примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань;

ст. 356 КК – самоправство;

^ 6) із законним порядком користування документами, печатками, штампами, технічними засобами. На такий порядок посягають злочини, передбачені:

ст. 357 КК – викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження;

ст. 358 КК – підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів;

ст. 359 КК – незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;

ст. 360 КК – умисне пошкодження ліній зв’язку;

^ 7) із законним порядком використання державних символів, владних повноважень, звань службової особи. На такий порядок посягають злочини, передбачені:

ст. 338 КК – наруга над державними символами;

ст. 339 КК – незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні;

ст. 353 КК – самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

^ 8) із порушенням порядку здійснення правосуддя, посяганням на особисту безпеку, недоторканість та здоров’я осіб, безпосередньо пов’язаних із здійсненням правосуддя. На зазначений порядок посягають злочини:

ст. 376 КК – втручання в діяльність судових органів;

ст. 377 КК – погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного;

ст. 378 КК – умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного;

ст. 379 КК – посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя;

ст. 380 КК – невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист;

ст. 381 КК – розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист;

ст. 382 КК – невиконання судового рішення;

ст. 391 КК – злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань;

ст. 392 КК – дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань;

ст. 397 КК – втручання в діяльність захисника чи представника особи;

ст. 398 КК – погроза або насильство щодо захисника чи представника особи;

ст. 399 КК – умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи;

ст. 400 КК – посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги;

^ 9) із умисним перешкоджанням здійснення правосуддя. А саме:

ст. 371 КК – завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою;

ст. 372 КК – притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності;

ст. 373 КК – примушувати давати покарання;

ст. 374 КК – порушення права на захист;

ст. 375 КК – постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови;

ст. 383 КК – завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину;

ст. 384 КК – завідомо неправдиве показання;

ст. 386 КК – перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх відмови від давання показань чи висновку;

ст. 387 КК – розголошення даних досудового слідства або дізнання;

ст. 396 КК – приховування злочину;

^ 10) із умисним порушенням встановленого порядку несення військової служби. Це наступні злочини:

ст. 403 КК – непокора;

ст. 404 КК – опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків;

ст. 405 КК – погроза або насильство щодо начальника;

ст. 406 КК – порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.

Серед зазначених злочинів цих розділів група тих, що спрямовані проти законного порядку виконання працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем обов’язків щодо охорони громадського порядку, посідають особливе місце. Воно обумовлене не лише важливістю для людини, суспільства, держави реалізації тих обов’язків, які покладені на ці органи чи організації. Увага до цих злочинів зумовлена і тим, що при їх вчиненні обов’язково пошкоджуються чи ставляться під загрозу пошкодження найважливіші особисті блага працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовців. Крім цього, вчиняються такі злочини часто, поширені вони по всій території України. Вчинення цих злочинів може бути спрямоване і проти найважливіших особистих благ близьких родичів працівників правоохоронних органів. Тому об’єктивно необхідним є встановлення більш жорсткіших санкцій за вчинення таких злочинів. Деякими вітчизняними вченими аргументується, що в суспільстві з високим рівнем злочинності, активній протидії правоохоронній діяльності, реагування за злочини, зокрема, пов’язані з посяганнями на працівників правоохоронних органів, повинно бути суворішим, ніж за аналогічні посягання, вчинені щодо інших осіб.

Другою складовою кримінально-правового захисту правоохоронної діяльності – є система норм, у яких регламентується право працівників правоохоронних органів на застосування ними вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, котрі вибудовуються з положень обставин, передбаченим Розділом VІІІ Загальної Частини КК, що виключають злочинність діяння:

ст. 36 КК – необхідна оборона;

ст. 38 КК – затримання особи що вчинила злочин;

ст. 39 КК – крайня необхідність;

ст. 42 КК – діяння пов’язане з ризиком;

ст. 43 КК – виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Діяльність працівників правоохоронних органів щодо застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу визнаватиметься законною за умови дотримання умов і меж такого застосування, визначених відповідними законами Розділу ІІ Особливої Частини КК:

ст. 118 КК – умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця;

ст. 124 КК – умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
3. Характеристика об’єктів злочинів проти правоохоронної діяльності.

Як уже було зазначено, родовими об’єктами зазначених злочинів є суспільні відносини, пов’язані із основами національної безпеки України, авторитетом органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, здійсненням правосуддя, встановленим порядком несення військової служби.

Проте досліджувані злочини спрямовані не лише проти виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку. Ці злочини одночасно спрямовані ще й проти особистих цінностей зазначених у досліджуваних злочинах осіб.

Таким чином, вирізняються два види суспільних відносин, яким безпосередньо заподіюється шкода чи які ставляться в небезпеку такого заподіяння, це:

1) суспільні відносини, що забезпечують виконання представниками влади, працівниками правоохоронних органів службових обов’язків; членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку; 2) суспільні відносини, що забезпечують особисті блага (цінності) представників влади, працівників правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, їх близьких родичів та інших осіб.

Аналізуючи юридичні конструкції “у зв’язку з виконанням службових обов’язків”, “під час виконання службових обов’язків (обов’язків щодо охорони громадського порядку)”, “з метою перешкодити виконанню службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень”, “у зв’язку з діяльністю щодо охорони громадського порядку”, які вжиті в низці досліджуваних складів злочинів, можна констатувати, що посягання на працівників правоохоронних органів, інших осіб не є самоціллю. Навпаки, воно пов’язано виключно з виконанням службових чи громадських обов’язків. Саме шляхом впливу на потерпілого винний і посягає на виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовцем обов’язків з охорони громадського порядку. Інакше кажучи, заподіяння шкоди потерпілому підпорядковується впливу на виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування чи військовослужбовцем обов’язків з охорони громадського порядку. Тим самим можна визначити, що названі юридичні конструкції вказують на об’єкт злочину. В цих конструкціях прямо говориться, що виконання службових обов’язків представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування чи військовослужбовцем обов’язків з охорони громадського порядку і піддається посяганню шляхом безпосереднього заподіяння шкоди потерпілому. Тобто визнається, що основним безпосереднім об’єктом посягання є виконання службових обов’язків представником влади, працівником правоохоронного органу відповідно до закону, членом громадського формування чи військовослужбовцем – законне виконання обов’язків з охорони громадського порядку. Додатковим – суспільні відносини, що забезпечують особисті блага потерпілого.

Тобто, існують певні елементи суспільних відносин досліджуваного об’єкта злочину:

предмет відносин – встановлена законом необхідність виконати покладені службові чи громадські обов’язки представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем;

суб’єкти відносин (представник влади; працівник правоохоронного органу; близькі родичі цих осіб; член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовець. Окреслене коло осіб охоплює потерпілих від злочину. Суб’єктами цих відносин виступають і особи, які вчиняють посягання на потерпілих у зв’язку з виконанням ними службових чи громадських обов’язків);

соціальний зв’язок між учасниками суспільних відносин. Ці елементи відповідним чином взаємодіють між собою. Пізнання об’єкта злочину пов’язано із пізнанням його структурних елементів.
4. Об’єктивна сторона злочинів проти правоохоронної діяльності.

Спільні риси зовнішніх проявів злочинів проти правоохоронної діяльності можна проаналізувати через зміст насильства в цих злочинах та ознаки об’єктивної сторони юридичних конструкцій:

1) “під час виконання службових обов’язків представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем під час виконання ними покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку” (ст. 342 КК);

2) “з метою перешкодити виконанню службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень” (ст. 343 КК);

3) “у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків” (ст. ст. 345, 347 КК);

4) “у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку” (ст. 348 КК).

5) "у зв’язку з діяльністю судді, народного засідателя чи присяжного, пов’язаною із здійсненням правосуддя" (ст. 379);

6) "у зв’язку із діяльністю захисника чи представника особи, пов’язаної з наданням правової допомоги"

Отже, з об’єктивної сторони зазначені юридичні конструкції вказують на час вчинення злочину:

під час безпосереднього виконання службових чи громадських обов’язків (опір, втручання) – злочини, передбачені ст. ст. 342, 343, 345, 347, 348 КК;

до такого виконання (погроза) – злочини, передбачені ст. ст. 343, 345, 347, 348 КК;

після такого виконання (у зв’язку з виконанням…) – злочини, передбачені ст. ст. 345, 347, 348 КК.

Характеризуючи опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342 КК), зауважимо, що критерієм розмежування опору і злісної непокори з об’єктивної сторони є вчинення при опорі активних дій, спеціально спрямованих безпосередньо на представника влади, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. Примушення з насильством або погрозою застосування такого насильства спрямоване згідно з кримінально-правовою нормою на виконання представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем явно незаконних дій. Проте в реальній діяльності може бути примушення не лише до виконання явно незаконних дій, а й до утримання від виконання службових чи громадських обов’язків. Без сумніву, що і така спрямованість посягання має визнаватись протиправною. Саме тому диспозиція ст. 342 КК та інших норм потребують уточнень.

Розглядаючи втручання у діяльність працівника правоохоронного органу як передбачений ч. 1 ст. 343 КК злочин, необхідно зазначити, що даний злочин матиме місце тоді, коли вчинене не розцінюватиметься як опір, погроза або насильство, умисне знищення або пошкодження майна, посягання на життя працівника правоохоронного органу. Це пояснюється тим, що опір, погроза або насильство, умисне знищення або пошкодження майна, посягання на життя працівника правоохоронного органу – окремо передбачені законом форми втручання. В той час коли опір, погроза або насильство, умисне знищення або пошкодження майна, посягання на життя працівника правоохоронного органу перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 342, 345, 347, 348 та ч. 2 ст. 343 КК.

Аналізуючи склад погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК), існує необхідність встановлення відповідальності за розголошення відомостей, що ганьблять працівника правоохоронного органу, його близьких чи рідних у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, а також окремої відповідальності за нанесення удару та вчинення інших насильницьких дій.

При розгляді посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК) мають значення також додаткові аргументи, що даний злочин може бути вчинено як шляхом дії, так i бездіяльністю.

При розгляді умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу (ч. 2 ст. 345 КК), існує необхідність уточнення змісту легкого тілесного ушкодження. В наукових колах аргументується також необхідність криміналізувати образу працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.
5. Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочинів проти правоохоронної діяльності.

Розглядувані злочини можуть бути вчинені як загальними, так і спеціальними суб’єктами. За окремі злочини встановлюється кримінальної відповідальності з чотирнадцятирічного віку.

Із суб’єктивної сторони існує певний взаємозв’язок суб’єктів у злочинах проти правоохоронної діяльності та взаємодія таких суб’єктів що передбачає:

а) з боку представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовців – виконання службових чи громадських обов’язків у точній відповідності з наданими правами;

б) з боку інших осіб – дотримання вимог щодо невтручання у виконання представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем службових чи громадських обов’язків як гарантування дотримання їх прав.

Кримінально-правовий захист виконання представником влади, працівником правоохоронного органу, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем службових чи громадських обов’язків прямо пов’язаний з вимогою законності такого виконання.

Мотив у злочинах проти правоохоронної діяльності розкривається через юридичні конструкції:

“під час виконання представником влади службових обов’язків” (ч. 1 ст. 342 КК);

“під час виконання працівником правоохоронного органу службових обов’язків” (ч. 2 ст. 342 КК);

“під час виконання членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку (ч. 2 ст. 342 КК);

“з метою перешкодити виконанню працівником правоохоронного органу службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень (ст. 343 КК);

“у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків” (ст. ст. 345, 347, 348 КК);

“у зв’язку з діяльністю члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця щодо охорони громадського порядку” (ст. 348 КК).

Мотивом злочинів, спрямованих проти виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку правоохоронної діяльності є невдоволення виконанням обов’язків зазначеними особами. Мотив невдоволення виконанням обов’язків може бути представленим як:

а) помста, викликана невдоволенням виконанням представником влади працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку як в минулому, так і нині;

б) невдоволення фактом виконання представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку в майбутньому.

Поряд з мотивом невдоволення виконання представником влади працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцем покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку можуть бути присутні й інші мотиви. Причому мотив може “жити” в свідомості суб’єкта і реалізуватися в майбутньому.

Мета в злочинах проти правоохоронної діяльності прямо чи опосередковано міститься в юридичних конструкціях досліджуваних складів злочинів:

“під час виконання ним (представником влади, працівником правоохоронного органу) службових обов’язків”,

“під час виконання цими особами (членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем) покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку” – ст. 342 КК;

“з метою перешкодити виконанню ним (працівником правоохоронного органу) службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень” (ст. 343 КК),

“у зв’язку з виконанням цим працівником (працівником правоохоронного органу) службових обов’язків” – ст. ст.345, 347, 348 КК;

у зв’язку з їх ( члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця) діяльністю щодо охорони громадського порядку – ст. 348 КК.

Постановка мети відбувається на основі мотиву. Якщо мотивом злочину є невдоволення виконанням представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем, що має місце, мало чи буде мати, то, виходячи з цього, метою злочинів буде уявлення про бажаний результат – запобігти виконанню представником влади, працівником правоохоронного органу службових обов’язків, членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем діяльності щодо охорони громадського порядку, припинити або змінити характер такого виконання чи вчинити посягання за минулу діяльність.

Мета запобігання виконанню працівником правоохоронного органу службових обов’язків, діяльності члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця щодо охорони громадського порядку, її припинення або зміни характеру чи вчинення посягання за минулу діяльність може поєднуватись з іншою метою.

Вина в злочинах проти правоохоронної діяльності. Наявність вказівки в складах зазначених злочинів на мотив та мету свідчать, що дані посягання вчиняються лише з прямим умислом.


Схожі:

План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності icon2. Суб’єкти відносин захисту правоохоронної діяльності, їх права та обов’язки План
Тема Суб’єкти відносин захисту правоохоронної діяльності, їх права та обов’язки
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності icon§ Досудове розслідування: поняття та форми
Найбільш небезпечними для суспільства порушеннями закону є вчинення злочинів, тому протидія злочиннос­ті постає важливою складовою...
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності iconЗлочини проти власності Загальний механізм кримінально-правової охорони власності в Україні
Загальна характеристика кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак злочинів проти власності
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності icon1. Загальна характеристика господарського законодавства та господарської...
Підприємництво як вид господарської діяльності: поняття, ознаки, види та принципи здійснення
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності iconПлан. Загальна характеристика земельного права : поняття, відносини...
Загальна характеристика земельного права : поняття, відносини та предмет правового регулювання
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності icon09. 09. 2010 Проблеми вдосконалення процесуального статусу суб’єктів...
Функції та повноваження суду як суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності. Перспективи запровадження посади слідчого судді
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності iconПоняття об‘єкта злочину та його структура. Класифікація об‘єктів...
Об‘єкт як елемент складу злочину – це цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямоване злочинне діяння І яким...
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності icon1. Правоохоронна діяльність: поняття та сучасний стан її кримінально-правового захисту
Тема Правоохоронна діяльність: поняття та сучасний стан її кримінально-правового захисту
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності iconЗагальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та...
Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
План. Поняття правоохоронної діяльності як об’єкта кримінально-правового захисту. Загальна характеристика злочинів проти правоохоронної діяльності iconПлан Поняття держави та її ознаки. Характеристика внутрішніх І зовнішніх...
Поняття І види форми правління. Форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка