Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин




Скачати 198.42 Kb.
НазваКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин
Дата конвертації05.07.2013
Розмір198.42 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Математика > Документы
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з української мови та мов національних меншин

Оцінювання результатів навчання української мови та мов національних меншин здійснюється на основі функціонального підходу до шкі­льної мовної освіти, яка має забезпечувати вміння учнів ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації, високу мовну культуру особистості, сприяти формуванню її громадянської позиції та національної самосвідомості. Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії й мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учня.

В оцінюванні результатів навчання мови треба враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом вивчення інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:

різнобічного мовленнєвого розвитку особистості;

освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи - знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

функціонального підходу до шкільного курсу мови, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення.

Об'єктами перевірки й оцінювання є:

мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

знання про мову й мовлення;

мовні вміння та навички;

досвід творчої діяльності;

досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.

Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності видозмінюється відповідно до кожної окремої її форми і здійснюється за такими критеріями:

  1. ^ I. Аудіювання (слухання та розуміння прослуханого)

Оцінюється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання після одного прослуховування. Це передбачає:

а) розуміння комунікативної мети висловлювання, фактичного змісту, причиново-наслідкових зв’язків, теми й основної думки висловлювання, виражально-зображувальних засобів висловлювання, стилю й типу мовлення прослуханого висловлювання;

б) оцінювання прослуханого.

^ Обсяг тексту для аудіювання:





Обсяг тексту

Клас

художнього стилю

інших стилів

5

400-500 слів

300-400 слів

6

500-600

400-500

7

600-700

500-600

8

700-800

600-700

9

800-900

700-800

10

900-1000

800-900

11

1000-1100

900-1000

Перевірка здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове запитання не повинна бути менше 4.

У 5 класі учням пропонують 6 запитань з 4 варіантами відповідей; правильна відповідь оцінюється 2 балами.

У 6-11 класах – 12 запитань з 4 варіантами відповідей; кожне із 12 запитань оцінюється 1балом

^ II. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення

Оцінюється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б)уміти складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; самостійно досягати комунікативної мети; використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; дотримуватися теми, спілкування та норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, точність, емоційність тощо);

в) висловлювати власну думку щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, коректно спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

^ Критерії оцінювання діалогічного мовлення

Рівень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

^ I. Початковий


1

Учень (учениця) підтримує діалог на елементарному рівні. Здебільшого він (вона) відповідає на запитання лише однозначними реченнями (“так” чи “ні”) або уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру

2

Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, які лише частково реалізують комунікативну мету.

3

Учень (учениця) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання; комунікативна мета досягається ним (нею) лише частково

^ II.

Середній


4

Учень (учениця) бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, певною мірою досягає мети спілкування, його (її) репліки лише частково враховують ситуацію спілкування

5

Учень (учениця) бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, дотримується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте може відхилятися від теми, його (її) мовлення характеризується стереотипністю

6

Учень (учениця) загалом досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його (її) репліки в основному змістовні, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, участь у діалозі здійснюється переважно за допомогою вчителя або співрозмовника, спирається на запропонований зразок

^ III. Достатній


7

Діалогічне мовлення учня (учениці) за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, невимушеним; відстежуються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому дотримуються, судження загалом самостійні й аргументовані, відхилення від теми, помилки в мовному оформленні реплік майже не трапляються

8

Учень (учениця) загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження й аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик та узагальнень

9

Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлює думки, уміє сформулювати цікаве запитання, дати влучну, змістовну відповідь, виявляє толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), особиста позиція виражається порівняно нечітко, аргументація відзначається оригінальністю, самостійністю

^ IV. Високий


10

Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння чітко формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляє готовність уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи йому можливість висловитися; дотримується правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення його реплік у цілому відповідають нормам

11

Учень (учениця) складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, переконливо й оригінально аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення його реплік відповідають нормам

12

Учень (учениця) складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, демонструючи вміння уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й із власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет, змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові
Матеріал для завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.
^
Монологічне мовлення Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
Оцінюється здатність учня:

а) усно чи письмово виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається;

б) уміти будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо); ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; розкривати тему висловлювання; виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний; викладати матеріал логічно, послідовно; використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови; додержувати єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти та враховувати можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема: трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання; створювати оригінальний текст певного стилю; аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Переказ

Матеріалом для переказу (у/п) може бути текст, що двічі читається вчителем, або попередньо опрацьований текст, самостійно прочитаний матеріал з періодики, епізод фільму чи телепередачі тощо.

^ Обсяг тексту для переказу:

Клас

Кількість слів

5

100-150

6

150-200

7

200-250

8

250-300

9

300-350

10

350-400

11

400-450


Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Тривалість звучання усного переказу 3-5 хвилин.

^ Обсяг письмового творчого завдання до переказу

Клас

Кількість сторінок

5

0,3-0,5

6

7

0,5-0,75

8

9

0,75-1,0

10

11

1,0-1,5


Твір

Матеріалом для твору (у/п) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору тощо.

^ Обсяг письмового твору:

Клас

Кількість сторінок

5

0,5-1,0

6

1,0-1,5

7

1,5-2,0

8

2,0-2,5

9

2,5-3,0

10

3,0-3,5

11

3,5-4,0

У монологічному висловлюванні оцінюється зміст і форма. За висловлювання ставиться 1 оцінка: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, враховуючи їх співвідношення.

Оцінюючи усне висловлювання, враховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень;

у письмових висловлюваннях – наявність:

  • Орфографічних і пунктуаційних помилок, підрахованих сумарно, без диференціації

  • Лексичних, граматичних,стилістичних.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять так: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок; одержана сума ділиться на 2.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст, додається кількість балів за мовне оформлення і їх сума ділиться на 2(якщо частка не є цілим числом, вона округлюється в бік більшого числа)

^ Критерії оцінювання монологічного мовлення

Рівень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Грамотність

Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних

помилок

^ I. Початковий



1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16

і більше

9-10

2

Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3

Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

II.

Середній


4

Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, у цілому є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6

За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

^ III. Достатній

7

Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у переказі – з урахуванням його виду), вдало добирає лексичні засоби (у переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8

Учень самостійно будує достатньо повне (у переказі – з урахуванням його виду), осмислене висловлювання, у цілому грунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9

Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у переказі – з урахуванням його виду); у цілому розкриває тему, висловлює основну думку (у переказі – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати особистісну позицію і належно її аргументувати

1+1

(негруба)
^

IV.

Високий





10

Учень самостійно будує послідовний, повний (у переказі – з урахуванням його виду) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (у переказі зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.


1


3

11

Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у переказі – з урахуванням його виду), ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших (у переказі враховує авторську позицію), уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)


2

12

Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю




1
^

III. Читання

Читання вголос


Оцінюється здатність учня:

а) розуміти прочитане;

б) читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

в) виражати з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;

г) пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо).

Перевірка читання вголос здійснюється у 5-9 класах індивідуально (учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати текст перед класом)

Текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хв. Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для у мовлення темпі – 80-120 слів/хв.)

^ Критерії оцінювання

Рівень


Бали


^ Характеристика читання

I. Початковий


1-3

Учень читає ще дуже повільно, структурує текст і речення, читає і вимовляє слова, інтонує речення із значною кількістю помилок

II. Середній


4-6

Учень читає зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи тест на речення, пов’язуючи слова в реченні між собою, але читає не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні, вимові

III. Достатній


7-9

Учень читає плавно, з належною швидкістю, правильно інтонує речення й поділяє на смислові відрізки, але припускається певних недоліків за деякими критеріями
^

IV. Високий






10-12

Учень читає плавно, швидко, правильно інтонує речення й поділяє їх на смислові відрізки; добре відтворює авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язує комунікативне завдання, читає орфоепічно правильно


Читання мовчки

Оцінюється здатність учня:

а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитування фактичний зміст, причиново-наслідкові зв'язки, тему і основну думку, виражально-зображувальні засоби прочитаного твору;

б) давати оцінку прочитаному.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань.

У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з 4 варіантами відповідей;

у 6-11 класах – 12 запитань з 4 варіантами відповідей.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:



Клас

Обсяг тексту для читання мовчки

Худ. стилю інших стилів

5

360-450 слів

300-360

6

450-540

360-420

7

540-630

420-480

8

630-720

480-540

9

720-810

540-600

10

810-900

600-660

11

900-990

660-720
^

ІV. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів.


Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформлювати роботу.

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою

Обсяг тексту

Клас

Кількість слів

5

90-100

6

100-110

7

110-120

8

120-140

9

140-160

10

170-180

11

180-190

Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як самостійні, так і службові частини мови.

Диктант оцінюється 1 оцінкою на основі таких критеріїв:

  • Орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково ( виправляються, але не враховуються помилки : 1) на правила, які не включені до шкільної програми; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилася спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації);

  • Повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються 1 помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками

  • Розрізняють грубі і не грубі помилки (до не грубих відносять: 1) у винятках з усіх правил; 2)у написанні великої букви в складних власних назвах; 3)у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знака поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; 6) у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності; у заміні українських букв російськими)

  • П’ять виправлень прирівнюється до 1 помилки

Нормативи оцінювання диктанту

Бали

Кількість помилок

1

15 і більше

2

13-14

3

11-12

4

9-10

5

7-8

6

5-6

7

4

8

3

9

1 + 1(негруба)

10

1

11

1 (1 негруба)

12

-


^ V. Оцінювання мовних знань і вмінь.

Оцінюванню підлягають знання та вміння з мови, потрібні передусім для правильного використання мовних одиниць, а саме:

а) розпізнавання, групування й класифікування вивчених мовних явищ;

б) сполучування слів, доповнення й трансформація речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми, відповідних засобів зв’язку між частинами речення, між реченнями в групі пов’язаних між собою речень тощо;

в) розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру. На їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решту часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconТема: Інструктивно-методичні аспекти викладання української мови...
Офіційна інформація. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconУ міністерстві освіти обіцяють погоджувати ініціативи навчальних...
Про це заявив заступник міністра освіти Борис Жебровський під час наради, на який обговорювались питання зміни оцінювання навчальних...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconІнструктивно методичні рекомендації
Оцінювання навчальних досягнень молодших школярів має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconМатематика
Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є знання, уміння та навички, засвоєння яких передбачено...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconПрограма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника...

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин iconТестовий бал зовнішнього незалежного оцінювання (зно) з української...
У 2013 році максимально можливий тестовий бал за виконання завдань тесту з української мови та літератури – 107

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка