Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни




Скачати 179.79 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни
Дата конвертації07.08.2014
Розмір179.79 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Математика > Методичні рекомендації


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Кафедра соціології управління

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ КУРСОВИХ РОБІТ
з дисципліни " Методологія та методи соціологічних досліджень "

галузь знань 0301 «Соціально-політичні науки»

напрям підготовки 6.030101 «Соціологія»

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

форма навчання – заочна


Затверджено

на засіданні кафедри

соціології управління

Протокол № 1

Від 29.08.2013


Донецьк – 2013

Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи з дисципліни «Методологія та методи соціологічних досліджень» для студентів 3-го курсу освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” спеціальності „Соціологія” денної форми навчання.


Укладач:

к.соц.н., доц. Т. В. Єрескова
Голова ПМК

к.і.н., доц. Н.О. Никифоренко

Зав. кафедри

д.соц.н., професор В. В. Бурега

^ 1. КУРСОВА РОБОТА ЇЇ МЕТА І ЗАВДАННЯ
Засвоєння студентами знань методико-методологічних, організаційно-технічних і процедурних аспектів організації та проведення соціологічних досліджень, а також оволодіння навичками наукової організації, планування та програмування соціологічних досліджень, їх проведення у відповідності до сучасних вимог дослідницької практики є одними з основних навчальних напрямків професійного формування соціологів.

Зазначені знання та вміння студенти набувають у процесі вивчення такої нормативної дисципліни з циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, як „Методологія та методи соціологічних досліджень”

Курсова робота „Програма соціологічного дослідження” є результатом комплексного вивчення та проблемного, інтегративного осмислення студентами змісту дисципліни „Методологія та методи соціологічних досліджень”. Під час її написання та захисту власне перевіряється готовність студентів до самостійної науково-практичної роботи в сфері соціології.

Завдання курсової роботи залежать від теми, проте всі вони відображають здатність студента, як майбутнього фахівця у галузі соціології створювати програму соціологічного дослідження – стратегічний документ, який представляє загальну схему та концепцію дослідження і містить теоретико-методологічну (формулювання та обґрунтування проблеми, мети, завдань, об’єкта, предмета, гіпотез, логічний аналіз основних понять дослідження) та методичну частини (обґрунтування та описання вибіркової сукупності, методів збору, обробки та аналізу первинної соціологічної інформації, організаційний план дослідження).

Виконання курсової роботи складається з наступних етапів:

  1. Вибір теми, обговорення та затвердження її керівником від кафедри.

  2. Заглиблення в тему шляхом добору та вивчення літератури.

  3. Обґрунтування й формулювання проблеми соціологічного дослідження, яка є вираженням реально існуючих в суспільстві об’єктивних протиріч, а також протиріч між усвідомленням потреби в певних практичних діях та незнанням засобів та методів їх реалізації.

  4. Визначення мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження. При цьому слід мати на увазі, що:

  • мета завжди орієнтує дослідника на кінцевий результат соціологічного дослідження;

  • завдання дослідження представляють собою змістову, методичну та організаційну конкретизацію мети та умовно розподіляються на основні та додаткові. Основні завдання передбачають пошук відповіді на центральне питання про засоби рішення проблеми, що розглядається у дослідженні. Додаткові завдання орієнтують дослідника на з’ясування обставин, чинників, причин, що впливають на стан проблеми;

  • об’єкт дослідження – у широкому розумінні носій тієї або іншої соціальної проблеми, у вузькому розумінні – люди або соціальні об’єкти, що здатні надати необхідну для дослідника інформацію;

  • предмет дослідження – найбільш суттєві для аналізу проблеми дослідження аспекти, властивості та відносини об’єкту дослідження.

5. Проведення логічного аналізу основних понять дослідження:

- уточнення та інтерпретація основних понять дослідження шляхом послідовного виконання низки процедур: дескриптивної інтерпретації – чіткого, ясного та однозначного визначення основних понять; структурної інтерпретації – упорядкування та виявлення взаємних зв’язків між різними компонентами предмету дослідження; факторної інтерпретації – встановлення зв’язків між основними поняттями та об’єктивними і суб’єктивними чинниками; емпіричної інтерпретації визначенні ознак досліджуваного явища або процесу через поняття, що називаються емпіричними індикаторами. Емпіричні індикатори – це елементи або характеристики об’єкту дослідження доступні спостереженню та вимірюванню;

- здійснення операціонального визначення основних понять, результатом якого є формулювання питань, за допомогою яких методом анкетування (інтерв’ю, спостереженням) можна вимірювати емпіричні ознаки необхідної змінної соціального процесу або явища.

6. Формулювання гіпотез дослідження – наукових припущень щодо характеру та причин виникнення проблеми, яка досліджується; щодо тенденцій розвитку проблеми, що досліджується; щодо соціальних наслідків проблеми, що досліджується. Слід пам’ятати, що основною вимогою до гіпотез є можливість їх емпіричної перевірки, тому формулювання гіпотез не повинно містити описання явищ, що недоступні спостереженню, вимірюванню або реєстрації. Логічною формою гіпотези виступає умовно категоричне умовиведення: його перше посилання – умовне судження "Якщо…, тоді", друге посилання в категоричній формі стверджує або заперечує попереднє або наступне посилання. Гіпотези поділяються на основні та додаткові (гіпотези-наслідки з основної гіпотези), які й утворюють логіку дослідження.

7. Вибір та обґрунтування методів збору інформації – напр., роздаткового анкетування, телефонного опитування, особистого інтерв’ю тощо.

8. Побудова вибірки:

- визначення генеральної сукупності всього населення або тієї його частини, яка має значущі для дослідження властивості;

- обрання стратегії розрахунку об’єму вибірки: попередньої стратегії, за якої об’єм вибірки визначається до проведення основного дослідження; послідовної стратегії, за якої об’єм вибірки не розраховується заздалегідь, а залежить від кінцевих результатів дослідження (наприклад, у телефонному опитуванні постійно проводиться розрахунок розподілів відповідей на всі питання та необхідний об’єм вибірки) чи комбінованої стратегії, коли попередньо розраховуються верхні допустимі значення вибіркової сукупності для послідовної стратегії;

- вибір способу / методу побудови вибіркової сукупності – типу (виду) вибірки чи їх комбінацій. Нагадаємо, що розрізняють випадкову (імовірнісну) та невипадкову (цілеспрямовану) вибірки. До методів імовірнісної вибірки відносять випадковий відбір, механічну вибірку (моделювання випадковості), районовану та гніздову вибірки (введення елементів не випадковості). До методів невипадкового відбору – квотну та стихійну вибірки, метод „снігового кому”, основного масиву, типових представників, відбору на підставі принципу зручності (наприклад, з позиції мінімальних затрат часу та зусиль, доступності респондентів) та на підставі суджень (наприклад, експертів відносно складу вибірки). За формою ж реалізації розрізняють вибірки одноступеневі та багатоступеневі. Багатоступенева вибірка формується з використанням процедури поетапного відбору об’єктів опитування: сукупність об’єктів, відібраних на попередньому етапі, стає підставою для відбору на наступному етапі. Багатоступенева вибірка застосовується в тих випадках, коли генеральна сукупність настільки велика (країна, регіон, місто), що простий випадковий або систематичний відбір елементів призвів би до розпилення вибірки.

- відбір об’єктів генеральної сукупності у вибіркову сукупність, в якій розподіл певних ознак відповідає їх розподілу у генеральній сукупності.

9. Побудова логічної структури анкети й укладання анкети. Щодо останнього, то слід пам’ятати, що анкета / питальник – це тиражований документ, який містить у собі певну сукупність запитань, сформульованих та пов'язаних між собою за встановленими правилами й призначених для вимірювання базових характеристик досліджуваного соціального явища. Запитання анкети – висловлювання, розраховані на одержання інформації, що дає змогу операціоналізувати ознаки певного соціального явища. Розрізняють такі анкетні запитання: 1) за змістом – запитання про факти, запитання про знання, запитання про думки, установки, мотиви поведінки; 2) за наявністю чи відсутністю відповідей – закриті, напівзакриті, відкриті; 3) за метою, з якою задається питання – результативні й функціональні (підготовчі, контактні, контрольні, буферні, „питання-фільтри”); 4) за формою запитання – прямі, непрямі; 5) за графічним оформленням – текстові запитання, питання-ілюстрації, питання-таблиці, питання-графіки, питання-діаграми.

З своєю структурою анкета має складатися з вступної частини – преамбульно-інструктивного розділу (який зазвичай розташовується на титульному аркуші); основної частини: блоку контактних запитань, блоків основних („сутнісних”) запитань, зміст яких повністю визначається цілями і завданнями дослідження (найкраще, якщо кожному окремому завданню відповідає певний блок запитань), блоку заключних запитань; блоку запитань соціально-демографічного характеру („паспортички”): запитань про стать, вік, освіту, національність, професію, сімейний стан респондента і т.ін.

10. Складання робочого плану дослідження, який впорядковує основні етапи проведення дослідження згідно з його програмою, календарними строка­ми проведення, матеріальними та людськими затратами, а також основні процедурні заходи – відбір і підготовку виконавців, характер і порядок роз'яснювальної роботи, передбачає розробку форм контро­лю за проведенням дослідження. Основними компонентами робочого плану виступають: опробування методик збору первинних даних (пілотажне, розвідувальне дослідження); польове обслідування (масовий збір даних на об'єкті); підготовка перших даних для обробки; обробка соціологічних даних (їх аналіз і інтерпретація), викладання результатів дослідження.

11. Оформлення тексту курсової роботи згідно встановлених вимог.

12 Підготовка курсової роботи до захисту та її захист.

^ 2. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Тему курсової роботи студент обирає самостійно, керуючись орієнтовним переліком орієнтованим переліком рекомендованих до розробки тем (Додаток А). Студентові також надається право запропонувати тему, назва і спрямованість якої відрізняються від рекомендованої тематики. У цьому випадку необхідно написати заяву на ім’я завідувача кафедри соціології управління з обґрунтуванням доцільності опрацювання цієї теми.

При виборі теми курсової роботи слід ураховувати як її акту­альність, так і зацікавленість студента у розробці саме цієї проблеми, наявність у нього попереднього наукового та практичного доробку в обраному напрямі. Обрані студентами теми курсових робіт розглядаються та затверджуються на засіданні кафедри соціології управління. Одночасно кафедра призначає керівників курсових робіт.

Науковий керівник курсової роботи видає студентові завдання на виконання роботи і погоджує з ним календарний графік написання окремих розділів; проводить консультації, контролює, відповідно до затверд­женого графіка, терміни та якість виконання окремих розділів та роботи в цілому.
^ 3. СТРУКТУРА, ОБСЯГ ТА ЗМІСТ РОБОТИ
Курсова робота виконується студентом у вигляді програми соціологічного дослідження і повинна мати чітку та логічну побудову.

Загальний її обсяг має бути в 25 – 30 сторінок (формату А-4) друкованого тексту.

Основними складовими частинами випускної роботи є титульний аркуш (Додаток Б), зміст; основна частина у вигляді двох розділів програми соціологічного дослідження – методологічного та процедурного; список використаної літератури та додатки (які вміщують у собі інструментарій соціологічного дослідження – анкету / питальник).

У змісті вказується структура роботи: назви розділів, назви підрозділів, додатки (список використаної літератури та анкета) й сторінки їх початку та закінчення.

З своєю структурою курсова робота має складатися з таких розділів та підрозділів:

^ 1. Методологічний розділ

1.1. Обґрунтування проблеми дослідження.

1.2. Об’єкт і предмет дослідження.

1.3. Мета дослідження і завдання дослідження.

1.4. Логічний аналіз основних понять:

- уточнення і інтерпретація основних понять;

- операціональне визначення основних понять.

1.5. Гіпотези дослідження.

^ 2. Процедурний розділ.

2.1.Вибір та обґрунтування методів збору інформації.

2.2. Огруниування та визначення вибіркової сукупності.

2.3. Логічна структура анкети.

2.4. Робочий план дослідження.

Додатки:

  • анкета;

  • список використаної літератури.




  1. ^ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Робота виконується на стандартних аркушах білого паперу форматом 210х297 мм (4-А).

Текст роботи друкується на комп’ютері через 1,5 iнтервала (30 строк на сторiнцi) на одному боцi кожного аркуша (Times New Roman).

Необхідно пам’ятати про розмiр полiв, що залишаються вiльними: лiве поле не менш за 30 мм, праве – не менш за 10 мм, верхнє – не менш за 20 мм, нижнє – не менш до 25 мм.

Уся робота має наскрiзну нумерацiю. Починається нумерацiя з титульного аркушу, хоча номер ставиться, починаючи зi змiсту. Номери сторiнок проставляються у правому верхньому кутку аркуша, без крапки, арабськими цифрами.

Заголовки структурних елементів курсової роботи слід розташовувати посередині рядка, без крапки у кінці та друкувати прописними літерами, без підкреслення.

^ Структура i правила оформлення.

Оформлення посилань на лiтературу. Посилання у текстi на лiтературу допускається наводити у пiдрядкових примiтках, однак переважно вони наводяться (при переказi або критицi окремих положень) у квадратних дужках у кiнцi абзацу, низки абзацiв або сторiнки, наприклад: [1, 3, 5], або [3, 10, 15, 20], або [5. с. 8; с. 13; 10, с. 14 - 18], де «1», «3», «5», «7», «10» - номер джерел у списку лiтератури, а с. 15, с. 20 - 28 i т.iн. - сторiнки джерела.

^ Оформлення списку лiтератури. З особливою увагою слiд вiднестись до групування лiтератури у списку згідно правил опису друкованих творiв, що включаються до списку.

Правила бiблiографiчного описання друкованих творiв встановленi стандартом ДСТУ 7.1 - 84.

Розмiщення джерел у списку лiтератури залежить вiд теми дослiдження, вiд характеру приведених матерiалiв та їх кiлькостi. Найбiльш розповсюджений засiб розмiщення матерiалiв у списку лiтератури: алфавiтний, систематичний, хронологiчний та iншi. Нумерацiя списку лiтератури суцiльна – вiд першої до останьої назви.

Алфавiтний засiб групування рекомендується в тому випадку, якщо список невеликий за обсягом та стосується вузького питання.

Пiсля списку лiтератури йдуть додатки, якi забезпечуються заголовками та послiдовно нумеруються.


  1. ^ ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Завершену курсову роботу студент подає лаборанту кафедру, яекий реєструє її в журналі і під підпис передає науковому керівни­кові для перевірки роботи і підготовки відгуку на неї. Відгук науко­вого керівника має містити висновок про готовність роботи до захисту. Рішення про допуск до захисту приймається та візується керівником курсової роботи, про що робиться відповідний запис на титульному аркуші курсової роботи.

У разі невідповідності вищевказаним вимогам курсову роботу може бути не допущено до захисту. Рішення щодо недопущення до захисту має бути затверджене на засіданні предметно-методичної комісії.

Студенти, які не подали до розгляду курсову роботу в строк, передбачений регламентом, або подали, але не отримали допуск до захисту, а також ті, хто одержав під час захисту незадовільні оцінки, повинні переробити курсову роботу за зауваженнями керівника. До повторного захисту курсова робота має бути прийнята не раніше ніж через тиждень, за умови її переробки або доопрацювання. Повтор­не проходження усієї процедури допущення курсової роботи до за­хисту є обов’язковим.

Процедура захисту передбачає перевірку рівня володіння студентами професійними навичками, вміння аргументовано пояснювати основні структурні елементи програми соціологічного дослідження.

Після захисту курсова робота передається на зберігання до архіву університету.
^ Критерії оцінювання.

  1. Оформлення курсової роботи відповідно до вимог стандарту – 10 балів, де

високий рівень – 8-10 балів;

середній рівень – 5-7 балів;

низький рівнень – 1- 5 балів.

2. Методологічний розділ – до 42 балів, у тому числі:

- обґрунтування проблеми дослідження – до 7 балів;

- визначення об’єкту і предмету дослідження – до 7 балів;

- формулювання мети і завдань дослідження – до 7 балів;

- уточнення і інтерпретація основних понять – до 7 балів;

- операціональне визначення основних понять – до 7 балів;

- формулювання гіпотез – 7 балів, де

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

3. Процедурний розділ – до 28 балів, у тому числі:

- вибір та обґрунтування методів збору інформації – до 7 балів;

- обгрунтування та визначення вибіркової сукупності – до 7 балів;

- побудова логічної структури анкети – до 7 балів;

- складання робочого плану дослідження – до 7 балів, де:

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

4. Анкета – до 20 балів, у тому числі:

- преамбульно-інструктивний розділ – до 7 балів, де:

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

  • архітектоніка – до 3 балів, де:

високий рівень – 3 бали;

середній рівень –2 бали;

низький рівнень – 1 бал;

- правильність формулювання анкетних запитань та віяла відповідей – до 7 балів, де:

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

  • оформлення анкети - до 3 балів, де:

високий рівень – 3 бали;

середній рівень –2 бали;

низький рівнень – 1 бал.

РАЗОМ (максимальна кількість) - 100 балів.

Додаток А

^ Орієнтовна тематика курсових робіт

1.

Кредитно-модульна система в оцінках викладачів українських вищих навчальних закладів .

2.

Соціальний простір міста: соціологічний аспект .

3.

Перспективи працевлаштування в оцінках студентів старших курсів вищих навчальних закладів міста Донецька.

4.

Стан та перспективи розвитку підприємств малого бізнесу в м. Донецьку.

5.

Гендерні особливості телереклами як соціокультурного феномена.

6.

Гендерні особливості сімейних відносин у сучасному українському соціумі .

7.

Соціальний статус як критерій формування квотного проекту вибірки соціологічних досліджень (на матеріалах АСНГ).

8.

”Соціологічний аналіз девіантної поведінки дітей, підлітків та молоді .

9.

Засоби впливу на громадську думку в період позачергової передвиборчої кампанії .

10.

Особливості формування іміджу Партії Регіонів на прикладі регіональних видань міста Донецька.

11.

Ступінь довіри громадян до органів державної влади.

12.

Оцінка донеччанами проявів політичної нестабільності в державі.

13.

Зворотній зв΄язок як чинник підвищення ефективності комунікаційних технологій.

14.

Соціологічний аналіз комунікаційних зв’язків „виконавча влада – населення”.

15.

Висвітлення в регіональних друкованих ЗМІ проблем ставлення місцевого населення до органів державної влади.

17.

Недоліки та переваги кредитно-модульної системи в оцінках викладачів та студентів ВНЗ-членів УАРМБО.

18.

Сімейні орієнтації та репродуктивні настанови студентської молоді.

19.

Динаміка протестної політичної поведінки донеччан (2004-2011).

20.

Ціннісні орієнтації студентської молоді м. Донецька.

21.

Ставлення мешканців Донецького регіону до української мови як чинника формування нації.

22.

Соціологічне забезпечення управлінських рішень Донецької обласної державної адміністрації в галузі освіти та молодіжної політики.

23.




24.

Рівень медичного обслуговування в оцінках відвідувачів лікувальних закладів  Донецька.

25.

Соціологічний аналіз страхування населення м. Донецька.

26.

Політична соціалізація молоді м. Донецька.

27.

Проявів соціальної девіації у студентів Донецького державного університету управління.

28.

Сприйняття студентами процесів реформування вищої освіти в Україні.

29.

Динаміка соціального статусу робітничої молоді м. Донецька.

30.

Соціально-політичні орієнтації молоді Донецького регіону.

31.

Динаміка соціального статусу студентської молоді м. Донецька.



Додаток Б
Міністерства освіти і науки України
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Кафедра соціології управління
^

КУРСОВА РОБОТА



з дисципліни «Методологія та методи соціологічних досліджень»
на тему: «ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

(ДАЛІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПРОБЛЕМА, НА ЯКУ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА)»
Студента (ки) ІІІ курсу групи С-10(1 або 2)

напряму підготовки «Соціально-політичні науки»

спеціальності «Соціологія»

^ ЛІННІК А.В.
Керівник: доцент кафедри соціології управління,

к.соц.н., доцент Єрескова Т.В. (для групи С-10-1)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії

________________ __________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ____________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали

м. Донецьк-2012 рік


Додаток В

^ Зразок оформлення бібліографії
Монографії, 1-3 автори:

Хижняк Л.М. Перетворення організації в умовах соціально-економічних змін. - Харків: Основа, 1999. - 272 с.

Меликов А.З., Пономаренко Л.А., Рюмшин П.А. Математические модели. - К.: Техніка, 1991. - 263 с.
Монографії, 4 автори:

Основи создания гибких автоматизированньїх производств/ Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т.Музьічук, А.Е.Гридасов / Под ред. Б.Б. Тимофеева. - К.: Техника, 1986. - 144 с.
Монографії, 8 та більше авторів:

Городи государство: проблеми, тревоги, надеждьі горожан востока Украйни / Бакиров В.С., Кушнарев Е.П., Кизилов А.И. й др. / Под ред. В.С.Бакирова, Е.П.Кушнарева. - Харьков: ФортЛтд, 1996. - 236 с.

Багатотомні видання:

История социологии: В 4 т. / АН СССР. – М.: Ин-т социологии, 2002. - Т. 3: Расцвет реализма. - 876 с.
Перекладні видання:

Зриксон З.Г. Идентификация: юность й кризис: Пер. с англ. -М.: Прогресс, 2006. - 342 с.
Збірки наукових праць:

Харьковские социологические чтения-98: Сб. науч. работ. -Харьков: ЦЗПП "Радар", 2008. - 499 с.
Складові частини книги:

Бакиров В.С. Горожане в мире политики / / Город и государство: проблеми, тревоги, надеждьі горожан востока Украйни. - Харьков: Форт Лтд, 1996. - С. 190-209.
Складові частини збірника:

Дудченко О.Н., Митиль А.В. Семейная самоидентификация в кризисном обществе (Опьіт использования техники семантического дифференциала) // Содиальная идентификация личности. -М.: ИС РАН, 1993.-С. 84-106.
Складові частини журналу:

Прибиткова І.М. Зайнятість і ринок праці // Філософська і соціологічна думка. - 1995. - №7-8. - с. 57-80.
Тези доповідей: Макеев С.А. Тенденции социальной дифференциации // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми розвитку соціології на сучасному етап (теоретичні та методичні питання)". - К.: Ін-т соціології НАНУ. - 1994. - С. 28-30.



Схожі:

Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни «основи...
Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни «Основи менеджменту» для студентів спеціальності «Менеджмент організацій»...
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації до написання, оформлення та захисту курсових робіт
Методичні рекомендації до написання курсових робіт для студентів за спеціальністю 03040101 «Правознавство». 9 с
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт для викладачів
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт студентами юридичного факультету / Укладач Куліш А. М. – Суми: Вид-во СумДУ,2011....
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації та тематика курсових робіт
Тематика курсових робіт з дисципліни “Технологія І організація туристичної діяльності”
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації для написання курсових робіт для студентів 2-го курсу окр «бакалавр»
Косьмій М. М., Мельник П. В., Острогляд О. В. Кримінальне право України. Загальна частина. Методичні рекомендації для написання курсових...
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та захисту курсових робіт...
Методичні рекомендації щодо оформлення курсових робіт для студентів спеціальності 030402 «Правознавство» денної та заочної форми...
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації щодо виконання І захисту курсових, дипломних І магістерських робіт
Ц 34 Целуйко М.Є. Методичні рекомендації щодо виконання І захисту курсових, дипломних І магістерських робіт: Комплекс навчально-методичних...
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни...
Методичні рекомендації до написання курсових робіт для підготовки бакалаврів напрямку підготовки за спеціальністю 030601 «Менеджмент»/Укладач:...
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації для виконання контрольних робіт з дисципліни
Методичні рекомендації для виконання контрольних робіт з дисципліни “Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів...
Методичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни iconМетодичні рекомендації до написання курсових робіт з навчальної дисципліни
Для факультетів з підготовки слідчих, кримінальної міліції, міліції громадської безпеки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка