Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства




Скачати 459.42 Kb.
НазваГосподарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства
Сторінка1/5
Дата конвертації19.02.2014
Розмір459.42 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Математика > Документы
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО

ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КАФЕДРА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ ТА МАШИНОЗНАВСТВА


З В І Т


лабораторних робіт з дисципліни

«Теорія механізмів і машин»







Студента МЕФ

2го курсу

Спец. _______________

Групи ______________

____________________

РІВНЕ 20__

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
Складання структурної схеми і проведення структурного аналізу плоского механізму
Мета роботи: Набути навики у складанні структурної схеми механізму на основі його фізичної моделі, а також у проведенні структур­ного аналізу даного механізму за класифікацією Л.В.Ассура – І.І. Артоболевського.
^ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
Щоб скласти структурну схему досліджуваного механізму, необ­хідно визначити кількість ланок і кінематичних пар, визначити ви­ди рухів ланок, їх функціональне призначення, і назву. По кількос­ті відносних рухів між ланками в кінематичних парах визначити кла­си останніх.

Для виконаний цієї роботи необхідно засвоїти наступні поняття: механізм, ланка механізму, кінематична пара, елементи кінематичної пари, нижчі і вищі кінематичні пари, кінематичний ланцюг, група Ассура. Необхідно знати, чим відрізняються деталь і ланка, а та­кож такі поняття: стояк, криво­шип, шатун, повзун, коромисло, ку­ліса, повзун куліси (ковзаючий камінь).

Слід засвоїти, що плоский механізм з нижчими парами утворюєть­ся послідовним приєднанням до однієї або декількох ведучих ланок кінематич­них ланцюгів з нульовою рухомістю (груп Ассура). Структурний аналіз такого механізму полягає у виділенні ведучих ланок і структурних груп з додержанням порядку їх приєднання при утворен­ні механізму, причому слід чітко засвоїти, що структурний аналіз (виділення груп Ассура) проводиться в порядку, протилеж­ному ут­воренню механізму, тобто, починається з останньої групи Ассура.

Для виконання структурного аналізу механізму потрібно скласти його структурну схему. Структурна схема механізму – умовне зобра­ження ланок та кінематичних пар, що утворюють механізм. Вона відрізняється від кінематичної схеми тим, що її креслять без масштабу і зазначення розмірів ланок, а кінематичні пари і ланки зобра­жують умовно, згідно ГОСТ 2.770-68. При вивченні питання про кла­сифікацію кінематичних пар, необхідно звернути увагу на те, що клас тієї чи іншої кінематичної пари визначається числом умов зв’язку. Так, наприклад кінематичні пари п’ятого класу наклада­ють п’ять умов зв’язку на відносний рух ланок і допускають одну ступінь вільності – це обертальні або поступальні пари. Кінематичні пари четвертого класу накладають чотири умови зв’язку і допускають дві ступені вільності.

Кінематичні пари п’ятого класу в плоских механізмах майже завжди бувають нижчими, а кінематичні пари четвертого класу – майже завж­ди вищими.

Якщо у механізмі зустрічаються вищі кінематичні пари, то для проведення структурного аналізу необхідно замінювати цей механізм еквівалентним йому з нижчими парами, тобто будувати замінювальний механізм.

При цьому дві ланки, що утворюють вищу кінематичну пару, можна замінити трьома ланками, які сполучені між собою двома нижчими парами, тобто на заміну однієї вищої кінематичної пари вводимо додатково одну ланку і дві нижчі кінематичні пари.

Завдання структурного аналізу механізмів полягав в тому, щоб з’ясувати їх структуру, що може виявитися корисним для вибору методів кінематичного чи кінетостатичного аналізу механізму, а також для визначення порядку переходу від одних його точок до інших під час кінематичного аналізу та в інших випадках.

Під час структурного аналізу складного механізму слід мати на увазі послідовність утворення механізму за методом Ассура, а розкладення механізму на групи Ассура і вихідний механізм почина­ють, як уже вказувалось раніше, з групи, яку повинні були приєд­нувати до решти ланок кінематичного ланцюга в останню чергу.

Група Ассура – це кінематичний ланцюг з нульовою рухомістю.

Рухомість механізму, до складу якого входять лише кінематичні пари п’ятого класу, можна визначити за формулою

. (1.1)

Тобто якщо , то це і буде група Ассура. Підставивши це значення у формулу (1.1), , звідки випливає .

З останнього виразу неважко вияснити, що група Ассура може складатися з двох ланок і трьох кінематичних пар, або чотирьох ланок і шести кінематичних пар і т.п.

Групи, які складаються з двох ланок і трьох кінематичних пар називають двоповодковими і відносять до ІІ класу. Групи, які в сво­єму складі мають трикутні або чотирикутні контури відносять від­повідно до ІІІ та ІV класів і т.д.

Порядок груп Ассура визначається кількістю вільних повідків.

Групи Ассура ІІ класу діляться на 5 видів: в залежності від співвідношення обертальних та поступальних кінематичних які входять в дану групу Ассура.

Клас механізму визначається найвищим класом групи Ассура, яка входить в цей механізм.

Ступінь рухомості плоского механізму визначається за формулою П.Л.Чебишева

, (1.2)

де – число рухомих ланок; і – відповідно, число кінематичних пар четвертого і п’ятого класів.

Механізм І класу – це ведуча ланка зі стояком.
^ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ


  1. Оглянути модель механізму, встановити характер відносного руху ланок. За виглядом відносних рухів кожної пари спряжених ланок визначити клас і вид всіх кінематичних пар.

  2. Замінити вищі пари, якщо такі є в механізмі, ланцюгами з нижчими парами.

  3. Накреслити структурну схему механізму. Пронумерувати ланки арабсь­ки­ми цифрами, а кінематичні пари позначити, великими буквами латинського алфавіту.

  4. Скласти перелік усіх ланок і кінематичних пар із зазначен­ням їх назв, класів і видів; результати досліджень занести в табл. 1.1 і 1.2.

  5. Визначити за формулою П.Л.Чебишева ступінь рухомості меха­нізму, виключивши, якщо є, зайві рухомості та пасивні умови зв’язку.

  6. Зобразити окремо всі структурні одиниці механізму (групи Ассура та механізм І класу) в порядку їх від’єднання від механізму, зберігши нумерацію ланок і пар, прийняту на структурній схемі механізму.

  7. Зробити висновки про клас, порядок і вид кожної групи Ассура, а також клас механізму в цілому і результати занести в табл. 1.3.


Структурна схема механізму

Рис.1.1

^ Таблиця 1.1

Назва ланок

Номер ланки

Назва ланки

0




1




2




3




4




5





Таблиця 1.2

Класифікація кінематичних пар

^ Номер ланок,

які створюють

кінематичні пари

Зображення

кінематичної

пари

Клас і вид

пари

Вища чи нижча






















































































^ Таблиця 1.3

Класифікація структурних одиниць

Зображення

структурних

одиниць

Клас

Порядок

Вид



































Висновок:

^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
Побудова планів швидкостей та прискорень плоского механізму
Мета роботи: Набути навики у побудові планів швидкостей та приско­рень для плоского механізму.
^ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
План швидкостей – це многокутник, який складається з векторів швидкос­тей характерних точок механізму, що виходять із однієї точки – полюса. Вони дають можливість визначати напрямок та величину лінійних швидкостей всіх точок механізму та кутових швидкостей всіх ланок механізму в любому положенні.

Полюс – це точка на плані швидкостей (див. рис.2.1, б), в якій всі швид­кості дорівнюють нулю.

Принцип побудови плану швидкостей полягає в тому, що кожна точка плоского механізму виконує плоско-паралельний рух і, відповідно, її сумарна швидкість складається з переносної та відносної. Наприклад, при русі точки відносно точки векторне рівняння для швидкості точки буде мати вигляд:

. (2.1)

Для побудови плану швидкостей плоского механізму необхідно знати закон руху ведучої (ведучих) ланки механізму, довжини ланок механізму та пам’ятати правило додавання векторів і те, що вектор відносної швидкості точки направлений перпендикулярно радіусу обертання.

Знаючи, наприклад, кутову швидкість ведучої ланки (див. рис.2.1, а, ланка 1) для точки можемо записати:

, (2.2)

де , а , ,

де – кутова швидкість ведучої ланки 1, рад/с; – довжина ведучої ланки 1, м.

Визначивши масштабний коефіцієнт плану швидкостей проводимо побу­дову плану швидкостей із полюса.

(2.3)

де – довжина на плані швидкостей вектора швидкості , мм (виби­рається довільною).

Для визначення швидкості точки складаємо систему векторних рівнянь:

(2.4)

Н
а)
а основі цих рівнянь проводимо побудову вектора швидкості точки . Із точки перепендикулярно ланці проводимо промінь до перетину з променем перпендикулярним до ланки , проведеним із полюса, так як
.

C

б)

в)
хема механізму та плани швидкостей і прискорень

  1   2   3   4   5

Схожі:

Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconІнтерактивинй комплекс навчально-методичного забезпечення Кредитно-модульна...
Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconНаціональний університет водного господарства та природокористування...
Роль проектного аналізу для розвитку економіки України. Зміст передпроектних досліджень
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconНаціональний університет водного господарства та природокористування Автотранспортний технікум
Щоденне обслуговування передбачає загальний контроль за технічним станом належного зовнішнього вигляду а також охолодною рідиною...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconМетодичні рекомендації щодо виконання домашньої роботи
Економіка природокористування” для студентів денної І заочно-дистанційної форми навчання за спеціальністю 040106 – «Екологія, охорона...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconПолтавська державна аграрна академія кафедра Машини та обладнання апв
«Планування І організація технічного обслуговування машинно-тракторного парку господарства»
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconРектор Білоцерківського національного аграрного універ-ситету, академік. Наан україни
Кафедра садово-паркового господарства, Білоцерківський національний аграрний університет
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconКафедра економіки сільського господарства
Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconКафедра економіки сільського господарства
Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconКафедра економіки сільського господарства
Методичні вказівки І тематику курсових проектів розробили: д е н професор Топіха І. Н., к е н., доценти Вершиніна Л. М., Самойлик...
Господарства та природокористування кафедра теплоенергетики та машинознавства iconТема 1 Світове господарство та його еволюція
Процес становлення світового господарства охоплює декілька взаємозв язаних етапів. Перший етап припадає на кінець ХІХ стол ття І...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка