Тестові завдання до державного іспиту




Скачати 180.64 Kb.
НазваТестові завдання до державного іспиту
Дата конвертації02.07.2013
Розмір180.64 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
Тестові завдання до державного іспиту

Текст.

  1. Текст – це: а) граматично організована одиниця мови, яка складається з менших синтаксичних одиниць, характеризується смисловою та інтонаційною завершеністю; б) повідомлення, яке складається з кількох чи багатьох речень, характеризується змістовою і структурною завершеністю і поєднується інтонацією; в) мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об’єднаних смисловими, формально-граматичними зв’язками і тематичними зв’язками.

  2. Одиницею тексту є: а) реально вичленовуваний найменший словесний масив, що складається з лінійно розташованої сукупності тематично і структурно об’єднаних речень; б) словесний масив, що характеризується змістовою єдністю; в) сукупність речень, що складається зі структурно гармонізованих одиниць.

  3. Найменші реальні одиниці тексту: а) абзац, надфразна єдність, складне багатокомпонентне речення; б) період, складне багатокомпонентне речення, абзац; в) надфразна єдність, абзац, період.

  4. Текст як вища форма реального вияву комунікативної сутності мови має: а) макротему і мікросемантику; б) макро- і мікросемантику; в) макросемантику мікротеми.

  5. Стильова домінанта тексту визначається на рівні: а) надфразної єдності; б) кількох простих речень; в) кількох складних речень.

  6. Стильова сутність тексту виформовується із: а) багатьох складних речень, об’єднаних спільною темою і граматичними засобами; б) сукупності текстових фрагментів, які характеризуються подібними стилістичними і граматичними засобами; в) сукупності відносних текстових цілісностей, які підпорядковуються наскрізній тематичній і стильовій домінанті.

  7. За формами реалізації тексти диференціюють на: а) усні й друковані; б) усні й писемні; в) аудіо- й друковані.

  8. За функціональною стилістичною належністю тексти розподіляються на: а) публіцистичні, наукові, офіційно-ділові, художньо-белетрестичні, розмовні, конфесійні; б) аналітичні, інформаційні, інформаційно-ділові, науково-аналітичні, публіцистично-аналітичні, розмовно-публіцистичні; в) офіційно-декларативний, газетно-науковий, експресивно-публіцистичний, інформативно-експресивний, нарисовий, урочисто-декларативний.

  9. Поліструктурність тексту полягає у наявності таких структур: а) мовностилістична, інформаційна, фактологічна, емоційна, логічна, поняттєва, експресивна, композиційна, змістова; б) семантична, інформаційна, графічна, фактологічна, логічна, поняттєва, емоційно-експресивна, архітектонічна, формальна; в) тематична, фактологічна, інформаційна, логіко-поняттєва, емоційно-експресивна, психологічна, композиційна, архітектонічна, комунікативна.

  10. Розрізняють такі види зв’язку елементів і компонентів тексту: а) ланцюговий, послідовний, логічний, паралельний, граматичний; б) контактний, дистантний, ланцюговий, паралельний, перспективний; в) тематичний, граматичний, семантичний, перспективний, дистантний.

ІІІ. Практична стилістика.

  1. Стилістика – розділ мовознавства, що вивчає: а) закономірності та структурну організацію функціональних стилів, мовні одиниці з погляду додаткового експресивно-стильового забарвлення, вибір мовних засобів у зв’язку зі стильовими і стилістичними нормами; б) структурну організацію функціональних стилів, експресивно-стильове забарвлення мовних одиниць, вибір мовних засобів у зв’язку зі стильовими і стилістичними нормами; в) закономірності функціонування мовних одиниць у зв’язку з їх експресивним забарвленням і стилістичними нормами.

  2. Стилістична система – це: а) єдність мовних типів спілкування; б) комплекс стилістичних одиниць та норм; в) сукупність функціональних та експресивних стилів у їх взаємозв’язках.

  3. Стилістична фігура – це: а) образне висловлення, що надає тексту стилістичного забарвлення; б) мовностилістичний зворот, що полягає в особливій синтаксичній організації висловлення для досягнення відповідного виражально-зображального ефекту; в) синтаксичні конструкції, що відтворюють яскравість авторської думки.

  4. Найбільш уживаними у медіатексті стилістичними фігурами є: а) ампліфікація, анафора, антитеза, градація, період; б) ампліфікація, градація, епіфора, паралелізм, період; в) ампліфікація, антитеза, градація, паралелізм, період.

  5. Стильові різновиди – це: а) суспільно усвідомлені видозміни літературної мови, що об’єднують структурно-функціональні стилі, експресивно-стилістичні варіації мови, підсистеми структурно-функціональних стилів; б) видозміни літературної мови, що об’єднують експресивно-стилістичні варіанти мови та літературні жанри; в) видозміни літературної мови, що об’єднують структурно-функціональні стилі, експресивно варіації мови, типи мовної організації та жанри літератури.

  6. Диференційними ознаками публіцистичного стилю, що втілюється в засобах масової інформації, є: а) відтворення масової інформації, орієнтованість на усне й писемне опрацювання реалій позамовної дійсності, орієнтованість на усне й писемне опрацювання життєвих понять і ситуацій, доступність, простота, точність, інакомовність викладу; б) відтворення масової інформації, орієнтованість на усне й писемне опрацювання реалій позамовної дійсності, популярність, чіткість, зрозумілість, стислість викладу, поєднання засобів експресії та стандарту; в) відтворення інформації, орієнтація на широку аудиторію, чіткість, точність, образність, художність осмислення дійсності.

  7. До основних засобів фоностилістики належать: а) алітерація, римотворення, період; б) асонанс, ритміка, інтонація; в) звукопис, ритміка, римотворення, інтонація.

  8. Науковий стиль – це: а) функціональний різновид літературної мови, що використовується з пізнавально-іфнормативною метою в галузі науки та освіти; б) функціональний різновид літературної мови, що використовується з пізнавальною метою в галузі науки та культури; в) функціональний різновид літературної мови, що використовується з іфнормативною метою в галузі культури та науки.

  9. Традиційно виділяють такі основні види тропів: а) метафора, метонімія, градація, алегорія, епітет, гіпербола, еліпсис, літота; б) метафора, метонімія, синекдоха, еліпсис, епітет, гіпербола, мейозис, літота в) метафора, метонімія, синекдоха, алегорія, епітет, гіпербола, мейозис, літота.

  10. Індивідуальний стиль – це: а) сукупність мовно-виражальних засобів, які виконують естетичну функцію і вирізняють мову окремого індивіда з-поміж інших; б) сукупність мовних засобів, які виконують роль виражальних і вирізняються авторською оригінальністю; в) сукупність мовно-виражальних засобів, що характеризують індивіда як мовотворця.

ІV. Лексикологія, фразеологія.

  1. З погляду частотності вживання лексика української мови поділяється на: а) загальновживану і спеціальну; б) активну і пасивну; в) стилістично нейтральні і стилістичну марковану.

  2. Відповідно до сфер уживання виокремлюють лексику: а) загальновживану і спеціальну; б) активну і пасивну; в) стилістично нейтральні і стилістичну марковану.

  3. До спеціальної лексики належать такі класи слів: а) неологізми, архаїзми, історизми, терміни; б) терміни, професіоналізми, неологізми, жаргонізми; в) терміни, професіоналізми, діалектизми, жаргонізми.

  4. Іншомовне або створене за іншомовним зразком слово (зворот), що не стало загальновживаним і зберігає своє національно-конотативне забарвлення: а) екзотизм; б) евфемізм; в) варваризм.

  5. Слово (вислів), що вживається для непрямого, прихованого, зокрема пом’якшеного позначення предметів, явищ, дій замість прямої їх назви: а) екзотизм; б) евфемізм; в) варваризм.

  6. До основних ознак фразеологізмів належать: а) нарізнооформленість, семантична цілісність, синтаксична неподільність, відтворюваність; б) непроникність, семантична цілісність, синтаксична неподільність, відтворюваність; в)нарізнооформленість, семантична цілісність, синтаксична неподільність, літературність.

  1. У якому реченні наявний простий дієслівний присудок, ускладнений часткою?

  1. Оленчук Іван Іванович – сиваський солевоз, виноградар і, як брат його, майстер розшукувати солодку воду в солончаковому степу (О. Гончар).

  2. А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (З журналу).

  3. І все-таки приїдь – ми поговорим (Д. Павличко).

  4. Вона не збиралася довго затримуватись у Харкові (І. Микитенко).

  5. Зійшов місяць ясний – я пішла в садочок нарвать-назбирати пахучих квіточок (П. Амбросій).

  1. Вкажіть, у якому неповному реченні пропущено підмет, присудок і додаток.

  1. І на горе, на біду взяв царицю молоду (Л. Первомайський).

  2. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою (М. Стельмах).

  3. – Люди по соломинці збирали, а ти носилками розносиш? (Г. Тютюнник).

  4. Він рибу варить. Лина, що спіймав уранці! Такого ситого! (М. Коцюбинський).

  5. Вийшов на село, глянув – у млині світиться (Г. Тютюнник).

  1. Вкажіть випадок ускладнення присудка в реченні.

А я взяла і вигадала свято – тебе, моя поезіє, тебе! (Г.Світлична)

1. Повторення дієслівного присудка.

2. Вживання частки для підсилення значення.

3. Наявність двох особових форм дієслова, які виступають як єдине ціле.

4. Повторення присудка із запереченням.

5. Ускладнення дієслова іменем в орудному відмінку.

  1. Виберіть речення, в якому складений підмет виражений нерозкладним словосполученням із значенням сумісності.

  1. І ми з Віктором мовчки киваємо головами – згода (М.Чабанівський).

  2. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).

  3. Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).

  4. ...А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т. Шевченко).

  5. Я з тобою ані разу за руку не взявся. Я тобою, як зорею, з землі любувався (В. Стефаник).

  6. У якому реченні присудок узгоджується з підметом лише у відмінку?

  1. Київські кручі – фортеці зелені (Д. Дмитерко).

  2. Поле – що безкрає море (Панас Мирний).

  3. Знаки минулого – літопис землі (М. Чабанівський).

  4. Промені як вії сонячних очей! (П. Тичина).

  5. Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені (О.Довженко).

7. Знайдіть речення, в якому підмет виражений нерозкладним словосполученням з метафоричним значенням.

  1. А в синім небі Чумацький шлях показує дорогу (О.Довженко).

  2. Настане золотий вік. Минуло «Бути чи не бути» (В. Сосюра).

  3. Над заводом – задуманий дим, під очима – фіалки утоми (В. Сосюра).

  4. Тихо вечір на місто лапу кладе і мурчить щось під ніс незвичне ( Ю. Дмитренко).

  5. Серед лілій, серед білих, серед темної води править човном хтось невмілий

(Г. Калюжна).

8. Знайдіть речення, в якому підмет виражений нерозкладним словосполученням, що становить поєднання неозначеного займенника з будь-якою прикметниковою формою в називному відмінку.

  1. Це добре – щось лишається нетлінним, прийшовши у всечасність назавжди!

(В. Коротич).

2. Воно, те щось, тендітне й безплотне, ледве вловимою тінню бігло по житах і

пшеницях, ховалося в ячменях (Ю. Збанацький).

  1. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі (М. Стельмах).

  2. В просторій кімнаті стояло щось із п’ятнадцять столиків (М. Трублаїн).

  3. Прекрасне нове Запоріжжя. Є в нім не тільки вже щось рідне, нове, наше, але прекрасне нове (О. Довженко).

9. У якому реченні неозначена форма дієслова виконує функцію означення?

1. Я єсть Людина. Я звитяжно зміг прокласти перший славну путь в майбутнє

(М.Бажан).

2. – А ще ви пообіцяєте мені берегти книгу, як дорогоцінну річ (І. Цюпа).

3. – Передрій твердить, нібито є така вказівка з області, щоб переорати всі обочини і

схили на балках, збільшити цим посівні площі (І. Цюпа).

4. Звичай голити бороду вперше запропонував Александр Македонський (З часопису).

  1. А в серці дума половіє: на житнім полі першим доторкнутись до ніжних уст волошки й колоска (Г. Коваль).

10. Укажіть, в якому реченні наявна невідокремлена обставина причини.

1. Щедро жито сій, бо де життя – там має бути жито! (А. М’ястківський).

2. Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас (В. Бичко).

3. Обравши поетичне ремесло, зо дня у день безсилістю караюсь (І.Жиленко).

4. На обличчі Інни Варламової усмішка з’явилася вже давно, тільки-но диктор

оголосив результати (В. Собко).

5. Але ніхто його не підтримав: не до сміху тут... (І. Цюпа).

11. Яка ознака лежить в основі поділу дієслівних односкладних речень на такі типи: означено-, неозначено-, узагальнено-особові, безособові?

1. Засіб вираження головного члена.

2. Відношення дії до діяча.

  1. Час дієслова.

  2. Спосіб дієслова.

  3. Перехідність/неперехідність дієслова.


12. У якому рядку правильно названо засоби вираження головного члена в безособових реченнях?

  1. Прислівники, безособові дієслова; форми на -но, -то; особові дієслова.

  2. Прислівники, безособові дієслова; предикативи типу можна, треба і под.; заперечне слово нема (немає), дієслівні форми на -но, - то; особові дієслова, вжиті в безособовому значенні інфінітива.

  3. Дієслівні форми на -но, - то; прислівники; заперечне предикативне слово нема (немає).

  4. Присудкові слова типу жаль, біда тощо; слова типу можна, треба; форми на -но, -то.

5. Присудкові форми на -но,-то; заперечна дієслівна форма не було, не буде, інфінітиви.

13. Структура якого речення ускладнена відокремленою прикладкою із сполучником як?

  1. Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила (М. Сингаївський).

  2. О, ти зі мною був бадьорим, як лікар у розмові з хворим (Д. Павличко).

  3. І знову степ як щедрий вулик, і сяє золото хлібів (Л. Рубан).

  4. Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою (Ю. Збанацький).

  5. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас (В. Симоненко).

14. Укажіть значення відокремленого звороту в реченні.

Варто б нашій критиці пильніше вдивлятися і в ті процеси, що відбуваються в літературі світовій, зокрема в її прогресивних течіях (О. Гончар).

  1. Приєднання.

  2. Уточнення.

  3. Заміщення.

  4. Включення.

  5. Винятку.

15. Назвіть основну умову відокремлення означення у реченні.

Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні (Д. Павличко).

  1. Синтаксична несполучуваність означуваного слова і означення.

  2. Постпозитивне розташування по відношенню до означуваного слова.

  3. Дистантне розміщення.

  4. Ускладненість основного змісту обставинно-характеризуючими відтінками значення.

  5. Ступінь поширеності відокремленого члена.

16. Яке правило, що стосується відокремлення дієприслівникового звороту, сформульоване неправильно?

  1. Не відокремлюються деякі прислівникові звороти фразеологічного типу.

  2. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, на початку якого стоїть підсилювальна частка і.

  3. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що виступає в ролі однорідного члена до іншого невідокремленого члена.

  4. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що стоїть перед присудком.

  5. Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов’язаний із присудком.

17. У якому рядку правильно названо усі засоби зв’язку частин складного речення?

  1. Сполучники сурядності і підрядності, співвідношення форм присудків.

  2. Сполучники, інтонація.

  3. Сполучники і сполучні слова, порядок розташування.

  4. Сполучники, сполучні слова, співвідношення форм присудків, порядок розташування, інтонація.

  5. Порядок розташування, сполучники, інтонація.

18. Визначте, яке речення є складносурядним із підсилювальними відношеннями.

  1. І, як каже Біблія, - а я мало не став ченцем, - «між ранком і вечором вороги твої розпадуться, а з ними пропадуть і почесті їх, і вмруть вони, не дійшовши до розуму» (Р. Іваничук).

  2. Йому сподобалась дівоча безпосередність, її тривога, та й личком і станом дівчина була наче виворожена (М. Стельмах).

  3. Все минеться з роками, доля сивою стане, та лишиться кохання, як було – молоде (М. Ткач).

  4. Я став мовчазним, хмурим, та хмурість моя – на час... (С. Голованівський).

  5. Серпень. Стигле медове літо, та над ним вже осені тінь (Н. Кащук).

19. Знайдіть і охарактеризуйте розділове складносурядне речення із значенням взаємовиключення подій.

    1. Чи піснею, чи, може, казкою, чи відгуком далеких чар війнуло... (Є. Летюк).

    2. Ой засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори (Панас Мирний).

    3. Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає (М. Коцюбинський).

    4. Чи то садок видніє, чи город, чи поле? (Панас Мирний).

    5. А поет усе то грає, то щось пише на папері й роздає писання людям (Леся Українка).

20. Вкажіть, яке складносурядне речення має контрастні відношення.

І так хотілося мені відповісти, і не знаходив я потрібного слова (З журналу).

  1. Брати дивували, яка-то Галя гарна в чоботях, і мати хвалила теж (Марко Вовчок).

  2. Роман довго розмовляв зі старою і теж, як міг, утішав її (М. Стельмах).

  3. Люби мене – я буду вічно юним, і поруч мене будеш юна ти! (В. Фольварочний).

  4. Самотність – прірва між людьми, і як її здолати? (П. Сингаївський).

21. Виберіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку між частинами є сполучне слово.

  1. Не мале те, що для прожиття достатнє, а достатність і багатство є теж саме (Г. Сковорода).

  2. Ми щасливі, що ти у нас є – наша рідна, свята Україно (С. Галябарда).

  3. Україно моя барвінкова, переконаний твердо в однім, що мені усміхнулася доля народитись під небом твоїм (І. Яворський).

  4. Мак облітає так швидко, що не встигає зів’янути (Г. Тарасюк).

  5. Досліджено, що комар відчуває запах крові за п’ятдесят кілометрів (Р. Дідула).

22. Знайдіть серед наведених речень складнопідрядне з підрядною займенниково-означальною частиною.

  1. Зоря упала, загубилась в травах, неначе доля в лініях долонь (Б. Грищук).

  2. Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочисте (Леся Українка).

  3. Так земля осінньої пори розкриває свої дари, вдячна за любов людську й за працю (М. Подолян).

  4. Полинова межа поміж нами у даль пролягла, стала раптом чужа та надія, що в серці була (М. Ткач).

  5. Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане справжнім громадянином (В. Сухомлинський).

23. З’ясуйте, який з наведених уривків є періодом.

  1. Хату можна побудувати нову. Кращу тої, що на Згариці... Та ні! Кращої мені не треба... Бо нема тих палат, на які я поміняв би на рідну хату... Моя хата в мені від першого подиху і першого кроку на землі... від першого слова і першої співанки... (І. Чендей).

  2. Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі... Весь у полоні у сумного і в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів. Скільки він виорав землі, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий... (О. Довженко).

  3. Коли в грудях моїх тривога то затухає, то горить; коли загублена дорога, а на устах любов тремтить; коли уся душа тріпоче, як білий парус на човні, - тоді рука моя не хоче пером виводити пісні (М. Рильський).

  4. Потім вона відлетіла, моя поранкова душа, відлетіла, як день перед ніччю. І лишила жебрака (О. Кобилянська).

  5. Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі! Жива душа народна (О. Довженко).

24. З’ясуйте, до якого типу ускладнених структур належить речення.

Може, степові трави шепчуть про те, як отут, у бур’янах, лежав зарубаний татарин і вороння клювало йому очі, щоб і з того світу не дивилися вони на священну землю степового лицарства (Гр. Тютюнник).

    1. З однорідною супідрядністю.

    2. З однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю.

    3. З неоднорідною супідрядністю.

    4. З сурядністю та послідовною підрядністю.

    5. З однорідною і неоднорідною супідрядністю.

25. З’ясуйте, до якого типу синтаксичних одиниць належить уривок.

Коли б мені корилися слова, як вітрові скоряється трава, чи нива сонцю, чи вогню – волога, коли б вони лягали на папір, слухняно входячи в рядок і в твір, - чи знав би я, що значить перемога (Л. Первомайський).

  1. Речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком.

  2. Надфразна єдність.

  3. Період.

  4. Складне речення з сурядністю і підрядністю.

  5. Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю.

ТЕСТИ (історія української журналістики)

  1. Головним редактором якого часопису був Олесь Гончар: 1) «Літературна Україна»; 2) «Вітчизна»; 3) «Громадська думка»; 4) «Дзвінок»; 5) «Барвінок».

  2. Відомий український журналіст Г Ґонґадзе розпочинав своє навчання в: 1) Київському університеті; 2) Білоруському університеті; 3) Львівському університеті; 4) Тбіліському університеті; 5) Московському університеті.

  3. У 1991 році газету «Радянська Україна» було перейменовано на: ^ 1) «Демократичну Україну»; 2) «Україну»; 3) «Сучасну Україну»; 4) «Українські вісті»; 5) «Українську правду».

  4. Періодом «застою» в пресі та суспільно-громадському житті характеризують епоху: 1) Й.Сталіна; 2) М.Хрущова; 3) Л.Брежнєва; 4) М.Андропова; 5) М.Горбачова.

  5. Який із часописів, що наведені нижче, був підпільним антирадянським виданням? 1) «Народ»; 2) «Хлібороб»; 3) «Молот»; ^ 4) «На чатах»; 5) «Україна молода».

  6. Які з наведених публіцистичних праць належать Степану Бандері? 1) «Первородний гріх проросійської концепції»; 2) «Катова вечеря»; 3) «Йосиф Віссаріонович Калігуля»; 4) «Повстанський дух України»; 5) «Неможними устами».

  7. Яка кількість щоденних загальнореспубліканських газет виходила в Україні у 1955 році? 1) 12; 2) 7; 3) 4; 4) 9; 5) 6.

  8. У якому році створена спілка журналістів УРСР? 1) 1918; 2) 1924; 3) 1939; 4) 1945; 5) 1957.

  9. У якому місті на території України вперше було запроваджено вищу журналістську освіту? 1) Київ; 2) Катеринослав; 3) Харків; 4) Умань; 5) Чернігів.

  10. У якому році створено Спілку працівників кіномотографії Українського РСР? 1) 1947; 2) 1953; 3) 1958; 4) 1965; 5) 1969.

Тестові завдання до ДЕКу з курсу „Основи масової комунікації”

1.Оберіть вірне визначення поняттю „комунікація”:

а) це усне спілкування двох чи більше осіб з метою повідомити що-небудь;

б)це сфера журналістської діяльності, яка включає діяльність ЗМІ, інформагентств та медіаконцернів;

в) це процес передачі, розповсюдження, повідомлення інформації, обмін ідеями між людьми.

2.Правильно завершіть визначення. Комунікація між 20-30-ма особами – це…

а) масова комунікація;

б) публічна комунікація;

в) організаційна комунікація.

3.Доповніть речення: „Першою ланкою в комунікативному потоці є…”:

а) комунікант;

б) джерело повідомлення;

в) інформагентство.

4.Оберіть вірний перелік фільтрів комунікації в комунікативному потоці:

а) семантичні, механічні, класово-соціальні, особисто-індивідуальні;

б) мовні, біологічні, економічні, соціальні;

в) філологічні, географічні, соціологічні, технологічні.

5.Оберіть вірне визначення науки, що займається вивченням знаку, тексту, механізмів генерування значень, способів інтерпретації знаково-символічних форм:

а) семантика;

б) семіотика;

в) символіка.

6. Продовжіть речення: „Основоположниками науки семіотики вважають…”:

а) Г. Почепцова та Ф. де Соссюра;

б) Р. Якобсона та Ч. Пірса;

в) Ч. Пірса та Ф. де Соссюра.

7. Продовжіть речення: „Символ, згідно з класифікацією знаків Ч. Пірса, – це…”:

а) зображення, що зберігає подібність до реального об’єкта і несе в собі певне повідомлення;

б) знак, умовне позначення ідей та речей, „немотивований” знак;

в) характеристика об’єкта через вказівку на інші явища, факти, пов’язані з ним.

8. Дайте вірну відповідь на питання: „Згідно з якою концепцією в семіотиці, більшість символів, що використовує людина в житті, не є справжніми вартостями, а лише виразниками цих вартостей ?”:

а) символічного обміну;

б) символічного інтеракціонізму;

в) сигніфікації.

9. Яке з перерахованих понять означає оповідь, що заперечує існуючий міф, є більш раціональнішим і функціонує в суспільстві одночасно з міфом:

а) антиміф;

б) чутка;

в) контрміф?

10. Які з перерахованих понять найточніше відображають суть дискурсу:

а) стиль мовлення певного тексту;

б) текст, у сукупності з екстралінгвістичними чинниками;

в) контекст повідомлення?

11. На яку складову комунікативного потоку спирається емотивна функція комунікації, згідно з теорією Р. Якобсона:

а) адресата (комуніката);

б) повідомлення;

в) адресанта (комуніканта)?

12. На яку складову комунікативного потоку спирається фатична функція комунікації, згідно з теорією Р. Якобсона:

а) контекст;

б) повідомлення;

в) контакт?

13. Хто з відомих теретиків комунікації вважав, що кожен учасник комунікації володіє щонайменше двома шляхами („мовами”) сприйняття та передачі повідомлень і зобразив цей процес у модель:

Мова 1 Мова 3

Адресант ----------------Текст-------------Адресат

Мова 2 Мова 4

а) У. Еко;

б) Ю. Лотман;

в) К. Шеннон?

14.Оберіть вірне визначення: „Пропаганда – це…”:

а) засіб масової комунікації;

б) комунікативна функція;

в) комунікативна технологія.

15. На які два класи поділяють засоби масової комунікації:

а) природні й технічні;

б) природні й штучні;

в) біологічні й технічні?

Тестові завдання до ДЕКу з курсу „Історія зарубіжної журналістики”

1.Першими писемними знаками, що винайшли шумери, вважають:

а) ієрогліфи;

б) піктограми;

в) ідеограми.

2. Кому з відомих античних публіцистів належить цикл політичних промов проти македонського царя Філіпа під назвою „Філіпіки”?:

а) Ісократу;

б) Демосфену;

в) Лісію.

3.Першими прообразами газет у світі вважають:

а) „ Акта діурна…”;

б) „Авізо реляціон…”;

в) „Ля газетт…”.

4.До представників східної ранньохристиянської публіцистики з центром у Візантії відносять:

а) Ієроніма, Амвросія Медіоланського, Августина Блаженного;

б) Григорія Богослова, Василія Великого, Іоанна Златоуста;

в) апостоли Матфій, Марк, Лука, Іоанн.

5. Яку назву мають перші друковані праці Йогана Гутенберга?

а) „Історія Венеції”, „Астрономічний календар”, „Біблія”;

б) „Булла проти турків”, „Житіє святих”, „Біблія”;

в) „Псалтир”, „Фрагмент про страшний суд”, „Біблія”;

6. Перші друковані газети світу „Avisa relation oder Zeitung…” та „Relation: Aller Furnemmen…” вийшли в Німеччині в:

а) 1703 році;

б) 1609 році;

в) 1631 році.

7. Першим журналом у світі вважають французький часопис:

а) „Journal des Savants”(„Журнал вчених”);

б) „Mercure galant”(„Галантний меркурій”);

в) „Le Spectateur francias”(„Французький глядач”).

8. Засновником англійського якісного часопису „The Times”вважають:

а) Руперта Мердока;

б) Джона Уолтера;

в) Альфреда Хармсворса.

9. Ідеї якого публіциста XVII століття, що є автором „Ареопагітики”, лягли в основу англійської концепції свободи преси?

а) Даніель Дефо;

б) Томаса Джеферсона;

в) Джон Мільтон.

10. Першою масовою комерційною („пенсовою”) газетою на території США вважають:

а) „Дейлі івнінг транскрипт”;

б) „Нью-Йорк гералд”;

в) „Нью-Йорк таймс”.

Схожі:

Тестові завдання до державного іспиту iconТестові завдання до іспиту з інформатики 2012-2013н р

Тестові завдання до державного іспиту iconУкоопспілка львівська комерційна академія Перелік питань, типові...
...
Тестові завдання до державного іспиту iconТестові завдання з дисципліни «Ринкові дослідження» до державного...

Тестові завдання до державного іспиту iconРобоча програма для підготовки та складання державного іспиту для...
Контрольні питання для підготовки до державного іспиту з «Теорії права та держави»
Тестові завдання до державного іспиту iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Для проведення іспиту з метою здійснення державної атестації студентів на закінченні терміну навчання за програмою підготовки фахівців...
Тестові завдання до державного іспиту iconОдеський державний аграрний університет кафедра філософії, історії...
Тестові завдання з дисципліни «Історія України» розроблені на основі навчальної програми дисципліни «Історія України» для підготовки...
Тестові завдання до державного іспиту iconДо державного іспиту
Виконання державного бюджету України як одна з основних стадій бюджетного процесу
Тестові завдання до державного іспиту iconПитання до іспиту з дисципліни
Розкрийте суть державного замовлення як засобу державного регулювання господарської діяльності
Тестові завдання до державного іспиту icon1. Наука продуктивна сила розвитку суспільства
Письмові завдання, в тому числі відповіді на тестові завдання, виконуйте в зошиті для лекцій
Тестові завдання до державного іспиту iconЗбірник тестових завдань підсумкового контролю для проведення комп’ютерного...
Тестові завдання розроблені відповідно до програми навчальної дисципліни «Основи маркетингу» та вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка