Ю. В. Громик український правопис




НазваЮ. В. Громик український правопис
Сторінка1/18
Дата конвертації26.06.2013
Розмір2.32 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



Ю. В. Громик

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

для студентів вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури»

2013

УДК 811.161.2’35(075.8)

ББК 81.411.1-8-923.8

Г 87

Гриф надано

Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

(Лист № 1/11-9796 від 18.06.2012 р.)

Рецензенти:

В. П. Шульгач, доктор філологічних наук, завідувач відділу ономастики Інституту української мови НАН України;

^ Л. В. Бублейник, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії і практики перекладу Волин-ського інституту економіки і менеджменту

Громик Ю. В.

Г 87 Український правопис [текст]: навчальний посібник / Ю. В. Громик. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 140 с.
ISBN 978-617-673-141-2
Подано основні орфографічні та пунктуаційні правила, зауваження щодо словозміни іменних частин мови та дієслова, а також систему вправ відповідно до розділів навчального курсу “Український правопис”. Послідовно акцентовано увагу на складних орфограмах і пунктограмах. Робота з посібником оптимізує вивчення студентами курсу “Український правопис”, підвищить рівень культури їхнього писемного мовлення.

Для студентів напрямів підготовки “Видавнича справа та редагування” і “Журналістика”, а також усіх, хто бажає вдосконалити свої правописні навички.
УДК 811.161.2’35(075.8)

ББК 81.411.1-8-923.8
ISBN 978-617-673-141-2
© Громик Ю. В., 2013

© Видавництво «Центр учбової літератури», 2013.

Передмова
Розділи, теми та вправи посібника побудовано відповідно до навчальної програми курсу “Український правопис” для студентів напрямів підготовки “Видавнича справа та редагування”, “Журналістика”.

Мета посібника – допомогти студентам оволодіти нормами української літературної мови в її писемній формі, виробити навички грамотного письма. Видання покликане забезпечити осмислення орфограм та пунктограм, формування чуття мови, правописної інтуїції.

Навчальний посібник складається із двох розділів (“Орфографія та словозміна”, “Пунктуація”). Основну увагу зосереджено на орфографічних та пунктуаційних правилах, висвітлено також особливості словозміни іменних частин мови та дієслова.

Орфографічні та пунктуаційні правила спираються на норми, закріплені в «Українському правописі» (2007), у «Довіднику з українського правопису» (1984), в орфографічних словниках, інших довідкових джерелах. У посібнику доповнено, уточнено окремі правила, акцентовано увагу на складних випадках написання слів і словоформ чи вживання розділових знаків, розмежовано й систематизовано обов’язкові й факультативні пунктуаційні правила, запропоновано методичні рекомендації, які покликані допомогти в осмисленні відповідних орфограм та пунктограм.

Виклад теоретичного матеріалу доповнено системою вправ різної складності. Практичні завдання посібника охоплюють усі викладені в ньому правописні правила. Вправи розраховані на те, щоб навчити студентів співвідносити орфографічні та орфоепічні явища, написання слова та його морфемну структуру, синтаксичну структуру речення й інтонацію та пунктуацію, виробити мовне чуття щодо можливого варіативного написання слів і словоформ чи вживання розділових знаків тощо.

Навчальний посібник покликаний оптимізувати самостійну та індивідуальну роботу майбутніх редакторів і журналістів, які не просто повинні бути еталоном високої культури писемного мовлення, але й мають пропагувати цю культуру.

Видання також буде потрібне всім, хто бажає вдосконалити свої правописні навички.
Розділ 1. Орфографія та словозміна

§ 1. Правила написання апострофа та знака м’якшення

1.1. Правила написання апострофа

1. Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо перед ними нема іншого приголосного (крім р), що належить до кореня: м’яч, прив’язати, зів’янути.

УВАГА! Якщо перед губним є інший приголосний (крім р), що належить до кореня, то апостроф не пишеться: цвях, духмяний, дзвякати.

УВАГА! Апостроф пишеться, якщо перед губним стоїть р: черв’як, серм’яга, а також тоді, коли приголосний перед губним належить до префікса: зв’язати, сп’яніти.

2. Апостроф пишеться після префікса, який закінчується на будь-який приголосний, перед коренем, що починається на я, ю, є, ї: під’язичний, з’ясувати, від’ємний.

3. Апостроф пишеться на межі частин складного слова, якщо перша частина закінчується на будь-який приголосний, а друга починається на я, ю, є, ї: дит’ясла, двох’ярусний, пів’яблука, супер’яхта.

УВАГА! Якщо основа пів- поєднується із власною назвою, то між частинами складного слова пишеться дефіс: пів-Єрусалима, пів-Ялти.

4. Апостроф пишеться після р лише за умови, що р стоїть у кінці складу: бур’ян, двовір’я, але рясний, буряк.

5. Апостроф пишеться після к у слові Лук’ян та похідних: Лук’янчук, Лук’янович.

^ 1.2. Правила написання знака м’якшення

1. Знак м’якшення пишеться після д, т, з, с, ц, л, н у випадку їх м’якої вимови:

а) у кінці слова: колись, без вагань, палець;

б) у кінці складу перед твердим приголосним: тільки, станьмо, різьба;

в) перед о: сльоза, тьохкати, льох, дьоготь.

УВАГА! Знак м’якшення не пишеться після м’якого приголосного (крім л) перед м’яким приголосним: кінцівка, танцювати, ланцюг, але пишеться у словах різьбяр, тьмяний та в похідних від них.

УВАГА! Якщо знак м’якшення вживається у формі Н. в. іменника, то він зберігається і в Д. в. та М. в.: по редьці, бо редька, але на грядці, бо грядка; у жменьці, бо жменька, але в хатинці, бо хатинка.

2. Знак м’якшення пишеться після м’якого л’ перед приголосним: їдальня, крильце, дальній, у тому числі:

а) перед суфіксом -ськ-ий: уральський, чорнобильський;

б) перед шиплячими: односельчани, пальчик.

УВАГА! У групі льч, яка походить із льк, знак м’якшення пишеться: ляльчин, бо лялька. У групі лч, яка походить із лк, знак м’якшення не пишеться: спілчанський, бо спілка.

3. Знак м’якшення пишеться після р лише перед о: чотирьох, трьома.

УВАГА! Знак м’якшення не пишеться після р перед приголосним або в кінці слова: чотирма, Харків, без бур.

4. Знак м’якшення пишеться в суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: близький, по-німецьки, військо.

УВАГА! У словах різкий, плоский, боязкий, плаский, дерзкий, ковзкий, баский, в’язкий, жаский, порский та в похідних від них у групах ск, зк знак м’якшення не пишеться, бо ці групи тут не утворюють суфіксів  ськ-,  зьк-,  цьк-.

5. Знак м’якшення пишеться в пестливих суфіксах типу  еньк-,  оньк-,  есеньк-,  ісіньк-,  юсіньк-: тоненький, головонька.

6. Знак м’якшення не пишеться в іменникових суфіксах  алн-о,  илн-о: держално, ціпилно.

7. Знак м’якшення не пишеться після приголосного (крім л) перед суфіксом  ськ-ий: прип’ятський, уманський, але генеральський, уральський.
8. Знак м’якшення не пишеться після приголосного (крім л) перед шиплячим: тонший, меншати, промінчик, безбатченко, але односельчани, стільчик.

УВАГА! У групі ньч знак м’якшення пишеться, якщо вона походить із ньк: доньчин, бо донька; няньчин, няньчити, бо нянька; бриньчати, бо бренькіт; дзеленьчати, бо дзеленькіт.

УВАГА! У групі лч знак м’якшення не пишеться, якщо вона походить із лк: спілчанський, бо спілка.

9. Знак м’якшення не пишеться у складних числівниках п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, п’ятсот, шістсот, дев’ятсот, а також після першої основи у складних числівниках п’ятнадцять, шістнадцять, дев’ятнадцять.

^ Тренувальні вправи

1. У поданих словах на місці крапок, де це необхідно, поставте апостроф.

Об..ява, пів..яблука, мавп..ячий, зв..язок, торф..яний, підв..язати, тьм..яний, св..ято, Мін..юст, пів..їжака, рум..яний, без..ядерний, зм..якшити, голуб..ята, розм..яклий, духм..яніти, возз..єднання, пред..явник, сер..йозний, міжбрів..я, Св..ятослав, гар..ячий, подвір..я, моркв..яний, розв..ючений, об..якоритися, дерев..яччя, п..ятка, передз..їздівський, під..яремний, пів..Японії, розв..язок, зв..ялений, верф..ю, напівм..який, напів..ясний, перед..ювілейний.

2. З’ясуйте, чому слова в поданих парах пишуться по-різному.

Відв’язати – відсвяткувати, роз’яснити – роззявити, зв’язківець – святий, торф’янистий – духмяний, підв’ялити – присвята, під’їхати – підйом, порядок – бур’ян.

3. Прокоментуйте орфограми.

Різдвяний, без’якірний, арф’яр, знічев’я, підв’ялений, священик, роз’єднаний, обв’язаний, уп’ятьох, риб’ячий, черв’як, узгір’я, розм’якнути, серм’яга, різьбяр, потьмянілий, цвях, під’юджувати, зап’ястя, з’юрмитися, напів’ява, дзвякнути, з’ясувати.

4. У поданих словах на місці крапок, де потрібно, поставте знак м’якшення.

^ Змен..шення, близ..кість, ковал..с..кий, генерал..с..кий, велетен..с..кий, вір..те, хар..ківс..кий, дівчин..ці, нян..чити, маршал..с..кий, дев’ят..сот, пал..чик, брен..кіт, брин..чати, шіст..надцять, нян..чин, Хар..ківський, різ..кий, освітян..с..кий, камін..чик, безбат..ченко, чотир..ма, чотир..ох, дон..чин, опікун..ство, вихован..ці, чотир..мастами, лан..цюжок, сміл..чак, матін..чин, тюр..ма, кін..чик, дзелен..кіт, дзелен..чати, тон..ший, мен..шість, іспан..с..кий, мізин..чик, різ..ба, промін..чик.

5. Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса  ськ-ий. Прокоментуйте написане.

Ніжин, Урал, Прип’ять, Ірпінь, Тула, Березань, Чорнобиль, Ятрань, Оскол, Забайкалля, Відень, Ворзель, Бершадь, Німан, Казань, Хорол, Поділля, Вишнопіль, Сокаль, Мелітополь, Добромиль, Яполоть, Штунь, Суходоли, Роздол, Невель, Корсунь, Ізмаїл, Коростень, Путивль, Умань, Нобель, Малин.

6. Запишіть у родовому відмінку множини. Прокоментуйте орфограми.

^ Площа, століття, сторіччя, знаряддя, земля, крамниця, буря, обличчя, прізвище, роздоріжжя, гиря, піддашшя.

7. У ліву колонку виберіть іменники, які в давальному (місцевому) відмінку однини мають знак м’якшення, у праву – без м’якого знака.

^ У скрин..ці, жмен..ці, на оболон..ці, на ялин..ці, на сторін..ці, на пис..мі, львів’ян..ці, цілител..ці, дон..ці, на сон..ці, в землян..ці, парижан..ці, на гол..ці, на сопіл..ці, в колис..ці, по ред..ці, на гряд..ці, дівчин..ці, по замаз..ці, на вишен..ці, в мис..ці, у спіл..ці.
§ 2. Правопис слів іншомовного походження

^ 2.1. Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження

1. У словах іншомовного походження апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: прем’єра, миш’як, вар’єте, Іх’ямас.

УВАГА! Апостроф не пишеться перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний перед звуками а, у, зокрема у словах бюлетень, бюджет, бюст, бюро, бюрократ, бювар, бювет, бюкси, вестибюль, гравюра, мюзикл, мюзик-хол, мюслі, комюніке, пюпітр, пюре, фюзеляж, фюрер, манікюр, кювет, кюре, гяур, рюкзак, а також Гюго, Мюнхен, Мюллер і деяких інших.

2. Апостроф пишеться після префікса, який закінчується на приголосний, перед коренем, що починається на я, ю, є, зокрема у словах ад’ютант, ад’юнкт, ін’єкція, ін’єктувати, кон’юнктура, кон’юктивіт, диз’юнкція, пан’європейський, транс’європейський.

3. Знак м’якшення у словах іншомовного походження пишеться після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, вольєр, мільярд, каньйон.

УВАГА! Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний перед звуками а, у: тюбик, тюльпан, нюанс, ілюзія, мадяр.

4. Відповідно до вимови знак м’якшення у словах іншомовного походження пишеться після м’якого л’ перед приголосним та в кінці слова: альбатрос, фільм, магістраль.

^ 2.2. Літери и, і, ї у словах іншомовного походження

1. У словах іншомовного походження літера ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, альтруїст, так само Заїр, Каїр, Енеїда.

2. Літера и в загальних назвах іншомовного походження пишеться після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед приголосним (крім й): дилер, консалтинг, чипси, римейк, фристайл, кастинг.

УВАГА! У ряді слів, що давно засвоєні українською мовою, у словах, запозичених зі східних мов, а також у словах церковного вжитку літера и пишеться й після інших приголосних: кипарис, вимпел, лиман, мирт, химера, кинждал, кисет, єпископ, митрополит, диякон.

3. В іншомовних прізвищах літера и пишеться тільки після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним (крім й): Шиллер, Цицерон.

УВАГА! Власні імена, що стали загальними назвами, пишуться за правилами правопису загальних назв: дизель, хоча прізвище його винахідника – Дізель.

4. В іншомовних географічних назвах літера и пишеться:

а) в кінцевих сегментах -ика, -ида: Балтика, Корсика, Флорида;

б) після ж, ч, ш, щ, ц та р перед приголосним (крім й): Алжир, Чикаго, Щецин, Гринвіч;

в) у ряді географічних назв, що давно засвоєні українською мовою, також після д, т, з, с перед приголосним (крім й): Братислава, Сицилія, Тибет, Единбург.

5. Літера і пишеться в усіх інших випадках: вібрація, білборд, допінг, інспірація, Лісабон, Севілья, Дідро, Грімм.

УВАГА! Завжди пишемо і в загальних та власних назвах:

а) після префікса дез-: дезінтеграція, дезінформація;

б) після будь-якого приголосного перед голосним та й: ажіотаж, матеріал, тріумф, аварійний, Чіатура, Шіофок;

в) після будь-якого приголосного в кінці невідмінюваних слів: парі, журі, попурі, колібрі, харакірі, таксі, мерсі, івасі, візаві, жалюзі, конфеті, асорті, Сочі, Калахарі, Замбезі, Капрі.

УВАГА! З літерою і, а не и, пишуться складні слова з першою основою боді-: бодібілдинг, бодібілдер, бодігард, а також слово діджей.

^ 2.3. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: ралі, шосе, шасі, траса, конфеті, інтермецо, лібрето, бароко, бравісимо. Подвоєння зберігається лише в окремих словах: тонна, ванна, манна, панна, мадонна, нетто, брутто, вілла, мулла та в кількох інших.

УВАГА! Подвоєння в загальних назвах зберігається при збігу приголосних на межі префікса й кореня, зокрема у словах імміграція, іммобілізація, інновація, ірраціональний, ірреальний, контрреволюція, сюрреалізм.

2. У географічних назвах, іменах та прізвищах подвоєння приголосних зберігається: ^ Філіппіни, Андорра, Марокко, Голландія, Калькутта, Ніцца, Ясси, Джонні, Бетті, Мюллер, Шиллер, Ватт.

УВАГА! Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: марокканець, філіппінський, філіппінець, голландський, голландець, але ват, хоча прізвище фізика – Ватт.

Тренувальні вправи

1. Поставте на місці крапок, де потрібно, апостроф чи знак м’якшення.

Компан..йон, н..юс-мейкер, бутон..єрка, дистриб..ютор, міл..ярд, кар..єрист, б..юджет, суб..єкт, ател..є, комп..ютер, інтерв..ю, грав..юра, бракон..єр, медал..йон, конферанс..є, б..юлетень, миш..як, прем..єра, порт..єра, ал..янс, сер..йозний, деб..ют, бар..єр, ар..єргард, вол..єр, п..єдестал, кан..йон, дос..є, рел..єф, ад..ютантський, ін..єкційний, б..юро, міл..йон, вар..єте, к..ювет, ком..юніке, кур..йоз, вестиб..юль, манік..юр, краков..як.

2. У поданих власних назвах іншомовного походження на місці крапок поставте апостроф чи знак м’якшення.

Севіл..я, Х..юстон, Рейк..явік, В..єтнам, Л..єж, Роман..я, Скоп..є, Монтеск..є, Женев..єва, Ов..єдо, Пхен..ян, С..єрра-Леоне, Н..ю-Мексико, Руж..є, Рив..єра, П..ємонт, Н..яса, Джок..ярта, В..єнт..ян, Амудар..я, Шен..ян, Іх..ямас, П..яченца, Барб..є, Кордил..єри, Рен..є, Н..ютон, Мол..єр, Жус..є, Гот..є, Реюн..йон, Лонгв..ю, Лауваз..є, Орок..єта, Он..йон, Щел..ябож.

3. Прокоментуйте орфограми, пов’язані з написанням літер и, і, ї у словах іншомовного походження. За словником з’ясуйте значення невідомих слів.

Кікбоксинг, кілер, раціон, мокасини, саміт, сендвіч, демпінг, дефініція, джихад, джойстик, хіпі, джіу-джитсу, бістро, бліцкриг, тинейджер, чизбургер, клепсидра, диск-жокей, паблік рилейшнз, месидж, скінхед, дилер, імпічмент, істеблішмент, копірайт, спічрайтер, картридж, пентіум, армрестлінг, дайвінг, боді-арт, інсинуація, інсерт, інспірація, пацієнт.

4. Подані російською мовою слова запишіть по-українськи. Прокоментуйте написання и, і, ї в загальних назвах іншомовного походження.

Авария, аварийный, ассорти, ассортимент, пари, паритет, приоритет, такси, таксист, радио, радист, жюри, дезинтеграция, нотариус, дискредитация, аукцион, руина, триумф, дискета, жалюзи, фальсификация, манускрипт, аксиома, ажиотаж, дисплей, инвентаризация, консилиум, нигилизм, радиус, диета, интуиция, визит, ситуация, мозаика, динамика.

5. У поданих географічних назвах на місці крапок напишіть літери и або і. Прокоментуйте орфограми.

^ Лейпц..г, Флор..да, Мадр..д, В..рдж..н..я, Ед..нбург, Ч..л.., Сард..н..я, Т..бет, Корс..ка, Щец..н, Ч..каго, Г..малаї, Калахар.., С..р..я, Баст..л..я, Брат..слава, Алж..р, Кр..т, Балт..ка, Мавр..тан..я, Ч..атура, Цюр..х, Сканд..нав..я, Ват..кан, С..ц..л..я, Корд..льєр.., Гр..нв..ч, Ц..ндао, Ш..офок.

6. У поданих прізвищах на місці крапок напишіть літери и або і. Прокоментуйте орфограми.

К..пл..нг, Д..дро, Ц..церон, Ш..ллер, Ф..лд..нг, С..нклер, Ов..д..й, Л..нкольн, Лесс..нг, Г..зо, Горац..й, Ганн..бал, В..ардо, Осс..ан, Гр..мм, Д..зель, Росс..н.., Анр.., Вандр..єс, Дарв..н.

7. Подані російською мовою слова запишіть по-українськи, прокоментуйте наявність-відсутність подвоєння приголосних. За словником з’ясуйте значення невідомих слів.

Лобби, коррупция, нетто, аппарат, параллель, ассоциация, брутто, ванна, саммит, иммиграция, колледж, конфетти, шасси, бюллетень, асимметрия, трасса, шоссе, тонна, вилла, сумма, апелляция, массив, ассистент, аппарат, идиллия, корректировать, интеллигент, Канберра, Таллинн, Марокко, Лессинг, Дюссельдорф.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Ю. В. Громик український правопис iconПравопис
...
Ю. В. Громик український правопис iconІV. правопис префіксів 13 Правопис українських префіксів 13 Правопис іншомовних префіксів 14
Подані завдання можуть використовуватись як домашні, аудиторні, самостійні та контрольні роботи, а також для відпрацювання пропущених...
Ю. В. Громик український правопис iconЦя книга розміщена на сайті
«Український правопис. Проект найновішої редакції» Інституту української мови нан україни (1999)
Ю. В. Громик український правопис iconСтарослов’янська мова 1–2 т доц. Громик Ю. В. ауд. 101

Ю. В. Громик український правопис iconТема: Шевченко І український космос (на основі поезії «Чи не покинуть нам, небого…»)
Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книг, фотокартки, епіграф до уроку, схема «Український космос»
Ю. В. Громик український правопис iconТема. Культура усного професійного мовлення (практ заняття №11)
Повторіть правопис слів з ненаголошеними «е» та «и» І спрощеннями, підготуйтеся до словникового диктанту
Ю. В. Громик український правопис iconКультовий український рок-гурт, створений
Океа́н Е́льзи (або скорочено — О. Е.) — культовий український рок-гурт, створений 12 жовтня 1994 року у Львові. Лідером та вокалістом...
Ю. В. Громик український правопис iconПравопис часток "НЕ" І "НІ"
У префіксі недо-, який вказує на неповну ознаку або дао: недорід, недолік, недостача, недоконаний, недоспілий, недорозвинений, недобачати,...
Ю. В. Громик український правопис iconМ.І. Мурашко (1844 1909) належав до старшого покоління українських...
Ю. Рєпіна, з яким український митець перебував у дружніх стосунках. Видатний діяч художньої освіти на Україні, він відомий також...
Ю. В. Громик український правопис iconСтріха М. Український художній переклад: між літературою І націєтворенням
Стріха М. Український художній переклад: між літературою І націєтворенням. – К.: Факт–Наш час, 2006. –344 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка