Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова




Скачати 50.57 Kb.
НазваМісце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова
Дата конвертації29.03.2014
Розмір50.57 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові

УДК 811. 161. 2’ 373. 45 В.В. Витнова

Розглянуто проблему функціонування іншомовних лексичних запозичень в українському мовному середовищі. Визначено доцільність використання запозичених лексем в сучасній українській мові.

Ключові слова: запозичення, іншомовні слова, лексика, мова, лексема.

Рассмотрена проблема адаптации слов иностранного происхождения в украинской языковой среде. Определена целесообразность использования иностранных лексем в современном украинском языке.

The problem of foreign-language adaptation of lexical borrowing in the Ukrainian language environment. Determined the feasibility of using of borrowed lexemes in modern Ukrainian language.

Зміни, що відбулися в українському суспільстві протягом останніх десятиліть, характеризувалися як політичними, так і економічними зрушеннями. Звісно, це знайшло відображення в процесах, що відбуваються в сучасній українській мові, зокрема, активне поповнення її як новими словами, так і новими значеннями відомих раніше слів.

Останнім часом спостерігається надмірне вживання запозичень, що обумовлює актуальність проблеми.

Метою статті є дослідження питань доцільності використання лексичних запозичень у сучасній українській мові.

Необхідно зазначити, що складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов’язані з появою значною кількості запозичень, спричинили посилення уваги вчених до особливостей засвоєння та функціонування іншомовностей. Досліджували ці проблеми Г.В. Дружин, О.А. Стишов, Л.М. Архипенко, О.Б. Ткаченко, С.А. Федорець, однак дискусія з приводу цих питань продовжується й сьогодні.

Серед причин запозичення, які існують у сучасній мові, дослідники називають: розширення складу учасників комунікації, послаблення цензури, психологічну відстороненість від мови минулого тощо. На розвиток мови впливає й велика популярність засобів масової інформації, які активно доносять до споживачів інформацію за допомогою нових лексем. У мові сучасних українських мас-медіа в постійному вжитку перебувають інновації іншомовного походження, що сприяють поповненню словникових ресурсів літературної мови.

Іншомовні слова проникають у різні сфери життєдіяльності суспільства – це світська (перформенс – специфічний художній жест з приводу певної ідеї), економічна (девальвація – зниження центральним банком національної валюти), суспільна (епатаж – скандальна витівка), юридична (дефолт – невиконання умов установлених законом), сфера ринкових відносин (рейдерство – дії, спрямовані на перехоплення власності) [3, с. 440].

Слова-запозичення однієї галузі нерідко “переходять” до іншої. Деякі з них вживають зрідка, інші ж стають назвами понять у різних сферах життєдіяльності людини. До таких слів належать: піар, бренд, формат, ексклюзив, файл, презентація. Такі лексеми дослідники іноді називають модними.

У мові українських ЗМІ ХХІ століття помітна тенденція до продукування оказіональних утворень, пов’язаних з використанням іншомовної лексеми. Вона є свідченням активного освоєння слів у мові-реципієнті. Такі слова, як піарія, піаристика, пірофобія, утворені від “піар”, є яскравим прикладом цього явища [2, с. 15 ].

Останнім часом загострюється питання з приводу встановлення межі вживання іншомовних слів. Неодноразово проблема запозичення слів ставала предметом наукових дискусій, на яких обговорювали такі питання, як наприклад: «Чи загрожують українській мові іншомовні слова?» «Чи необхідно обмежувати потік запозичень?» тощо.

Деякі фахівці продовжують наполягати на тому, що інтенсивне запозичення призведе до втрати українцями своєї самобутності в мові. Проте за підрахунками фахівців, кількість іншомовних слів у складі української лексики не перевищує 12%. Тобто, твердження про засилля запозичених слів в українській мові є перебільшенням. Така частка запозичень не може становити загрози самобутності мови [4, с. 15 ].

Безглуздість відмови від запозичень підтверджується ще одним фактом: більшість імен, які носять сьогодні українці, є також запозиченими і прекрасно виконують свої функції. Скажімо, імена-грецизми – Олександр, Василь, Григорій, Денис, Софія, Олена; імена латинського походження – Антін, Валентин, Віктор, Валерія, Марина; скандинавські імена – Ольга, Ігор, Олег, Гліб; імена, подаровані давньоєврейською мовою – Данило, Іван, Йосип, Наум, Яків тощо.

Власне як можна віднайти українські замінники таких лексичних одиниць, як кардіолог, терапевт, футбол, теніс, історія, філософія, республіка, демократія, театр, політика, парламент, кабінет, джинси тощо? Не треба пояснювати, чому не дістала підтримки у фахівців спроба авторів одного із словників очистити українську медичну термінологію від іншомовних слів (пропонувалося, наприклад, здійснити такі заміни: очник — замість окуліст, повитуха, баба-пупорізка — замість акушерка, дрібноживцезнавець — замість мікробіолог, вухоносогор-лянкознавець — замість отоларинголог, гоп'як — замість пульс, хробаковиця, хробакозапал — замість апендицит) [2, с. 502].

Необхідно розуміти, що наявність іншомовних слів у мові є закономірним явищем, яке відображає зв'язки певного народу з іншими. Тому й сьогодні питання про вживання запозичень має вирішуватися з погляду потреби. Дійсно, потрібно акцентувати увагу на тому, що слова іншомовного походження не завдають шкоди українській мові, якщо мовці використовують їх доречно, тобто відповідно до їх значення і до конкретної ситуації мовлення. Тим більш сьогодні, коли більшість нових номінацій у мові має іншомовне походження, вживання запозичень є неминучим, однак має бути завжди доречним [1, с. 10].

Отже, запозичення — це закономірний шлях збагачення лексики будь-якої мови, що свідчить про її відкритість, яка вважається ознакою її сили. Вони сприяють еволюції мови, переходу на нову сходинку її функціонування. Сучасна українська мова увібрала в себе світові надбання,однак при цьому залишилася самобутньою.


Список використаних джерел

1. Архипенко Л.М. Етапи і ступені адаптації іншомовних лексичних запозичень в українській мові (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ – початку ХХІ ст.) / Л.М. Архипенко. – Харків: ХНЕУ, 2008. – 172 с.

2. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопе­дія / О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля, 2006. – 716с.

3.  Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень / [авт.-уклад. О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк]. – К.: Довіра, 2006. – 789 с.

4. Ткаченко О.Б. Мова і національна ментальність / О.Б.Ткаченко. – К.: Наукова думка, 2007. – 240с.


Автор студентка 3 курсу 11 групи

фінансового факультету

Витнова В.В.
Науковий керівник доц. Архипенко Л. М.
Завідувач кафедрою

Українознавства доц. Черемська О.С.



Схожі:

Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconРозділ явище омонімії та паронімії в сучасній українській мові

Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова icon«Коронація слова 2011» Харків 2011 удк 821. 161. 2

Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconТема: Нормативність використання лексичних засобів у професійному...

Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconЦе дуже давня історія. За тих часів мови та літери були цілком відмінні...
У сучасній українській мові слово «гном» пишеться тільки через літеру «г». У цій же історії вживаються форми «ґном», «ґномівський»,...
Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова icon«Культура мовлення під час дискусії. Найголовніші чергування голосних...
Срс №1 «Культура мовлення під час дискусії. Найголовніші чергування голосних звуків в українській мові»
Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconДаниленко В. У пошуках сильного героя // Даниленко В. Лісоруб у пустелі....
Популярність жанру детективу та містичного трилера в сучасній українській масовій літературі
Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconМорфологія
Морфологія — це наука про частини мови. В українській мові є 10 частин мови. Серед них є самостійні І службові. Окремо виділяють...
Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconGrammar rules and exercises
В українській мові частини мови легко розрізнити за їх зовнішньою формою: так, ми з першого погляду визначаємо слово біліє як дієслово,...
Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconGrammar rules and exercises
В українській мові частини мови легко розрізнити за їх зовнішньою формою: так, ми з першого погляду визначаємо слово біліє як дієслово,...
Місце лексичних запозичень в сучасній українській мові удк 811. 161. 2’ 373. 45 В. В. Витнова iconЖіночі голоси у сучасній українській літературі
А хто у Львові успішно ініціював І далі успішно веде найбільший книжковий ярмарок? Олександра Коваль. Нікому з чоловіків не вдалося...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка