Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів




НазваПід час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів
Сторінка12/16
Дата конвертації19.06.2013
Розмір1.91 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
^

І не чиновник, і не лектор,

І навіть не султан турецький.

До міста їде архітектор

Поляк Владислав Городецький

Вже наближається з вокзалу,


Вже розпаковує дарунки.

Йому на потім тиха слава

Три залишила поцілунки.
Він появився з Петербурга,

Минувши Краків і Варшаву.

Йому, як хворого хірургу,

Віддали Київ на розправу.
Він опинився наодинці

З архітектурним дисонансом.

Йому довіру українці

Учора видали авансом.
Він олівець з кишені вийме ,

Бо вже приїхав для розплати.

Хай Болеслав розрушив Київ -

Владислав буде будувати…

^ АЙСЕДОРА ДУНКАН В КИЄВІ.
Американська танцівниця

А. Дункан загинула в Ніцці.
Весело, дико, грізно

Киівське літо танцює канкан.

Падає на Прорізну

Зламана тінь танцівниці Дункан.
На Бесарабці купує

Молдавські вона помідори.

Києву так пасує

Ім'я ії - Айседора.

Кінь візника Гаврила

Здригається від овацій.

А по жіночому тілу

Не завжди впізнаєш націю.
Вітер байдуже зриває

Афішу ії на Подолі.

Пані, не їдьте далі.

Тут заховайтесь від долі.

Тут теж чоловіків доволі.

Шляхетні є тут і ниці.

Може, не буде волі.

Але не буде і Ніцци…

ВЕСІЛЛЯ

І.Шологону
По подвір'ю веселі гості

Розтягнулись як караван.

А гвоздики і жимолості

Заховались у целофан.
За столи просуваються боком,

Де горілка сумує і квас.

Кларнетист надуває щоки

І радіє сьогодні за нас.
Дама входить сюди з Одеси.

Одягнулась, наче на пляж.

А «Тойота» і два «Мерседеси»

Осучаснюють древній пейзаж.
Гості «гірко» кричать щосили,

Ніби коні повз них пронеслись,

Ніби в лісі вони заблудились,

Але потім всі разом зійшлись.
І гуде все весілля лунко,

Наче грають усі в доміно.

Наречених легкі поцілунки

Скурпульозно фіксує кіно.
Тільки батько сидить мовчазно,

Тільки мати хмеліє від дум.

І біліє фата так виразно,

Що темнішає поруч костюм.
Чоловіки урочистим кроком

Вже виходять на перекур,

А жінки демонструють поки

Повороти своїх фігур.
І літає єврейський фрейлекс,

І кружляє австрійський вальс.

Наречена, як та королева,

З свого трону вдивляється в нас.

^ ВУЛИЧНИЙ СПІВАК


Стоіть він в стоптаних чоботах, палить «Приму»,

Але у пісні він своій здається, вільний.

Цю голу пісню, без юпітерів, без гриму,

Колись співали королі і божевільні.
Він добре знає, що цій світ вже не врятує,

Але йому сьогодні тут, здається, тісно.

А перехожі, що подібні на статуї,

Азартно ходять через простір в ритмі пісні.
А він цей простір поділив на ноти й звуки,

А він нагадує про юність і чекання.

І до гітари, як Джульєтти, тягне руки,

І кожну пісню так співа, ніби в останнє.
Він переплутав всі концепції і стилі.

Він об'єднав якийсь фольклор з манірним блюзом.

Він наче десь на гору ліз і раптом виліз.

Мені здається, він зірвав у пісні шлюзи.
Він обміняє мідяки на хліб й горілку,

І десь у ніч піде похилим тротуаром.

Я задихаюсь, я пливу, мені так мілко,

Мені так хочеться обнять його гітару.

^ ПИСЬМО В НИКУДА


Товарищ Ордынский, товарищ Ордынський.

К вам тянется сердцем, большым и усталым,

Поляк-партизан, может помните, – Глинский,

Он мысли найти вас никак не оставит.
Медаль на груди, и в поношеном френче,

В ладонь сигарету потухшую прячет.

Тяжелые годы давили на плечи,

Но юность не хочет он переиначить.
Он лишь умолкает, ломаются спички,

И снова – о вашем побеге из плена.

Он знает, он любит все ваши привычки

И помнит наколку на кисти - “Елена”.
Ему вы понравились с первого раза,

Вы были веселый и чуточку рыжий.

По-русски он помнит одну вашу фразу:

“Не бойся, браток, подпусти их поближе”.
Товарищ Ордынский, если вы живы,

И если здоровы, и если богаты.

Все бросить немедля сегодня должны вы,

И срочно увидеть седого солдата.
Обнимет он вас на пустынном пероне,

В костюме, что жутко пропах нафталином.

И в дом отведет под развесистым кленом,

И гордо покажет вам взрослого сына...

МЕСТЕЧКО


Нет здесь богатых витрин,

Нет и гранитных стен.

На три магазина – один

Выцвевший манекен.
Улиц твоих наклон,

Надгробий еврейских вязь.

И хризантем поклон

Из листопадовых ваз.
И перекрестков рок,

И семафоров грусть,

Выучил назубок,

Вызубрил наизусть.
Припев:
Глянет строго участковый

На разрез короткой юбки.

Униформа местечковых-

Кепки, плюшевые шубки.

Парк под насыпью старинный,

Твои косы, словно повесть.

На перрон души наивной

Ты ворвалась, словно поезд.

Одноэтажный рай

С видом на огород.

Несся встревоженный лай

С запада на восход.
Тянется, как обоз

Моих ожиданий стаж.

Мы на одесский Привоз

Ездили, как в Эрмитаж.
А моды явились сюда,

В Москве отшумев давно

И как там, в больших городах,

Мы узнавали в кино,
Вступали с эпохой в связь,

Юность несли на руках.

Время не торопясь

Терлось об наши бока.
Здесь чайная была – для тела,

А школа была - для души.

Здесь каждый судьбу себе делал,

Как будто пиджак себе шил.
Припев:
Лица, лица, потом спины,

Перемен густая пряжа.

Мой единственный, единый,

Ты находка иль пропажа.

Ты разлука или встреча

Посреди большой погони.

Опоздавший зимний вечер

Стерегут другие кони.

^ НОЧНЫЕ ПОЕЗДА


Кассирша опытной рукой

Мне подает билетик.

Как -будто подает судьбу

Мне в путь по январю.
С тобой мы выйдем на перрон,

Притихшие, как дети.

Я расставанью удивлюсь

И молча закурю.
Даст пунктуальный машинист

Всего одну минуту

На то, чтоб жизнь свою тот час

Успел я изменить.
И тихо двинется вагон

Зеленый почему – то.

И ты вчерашнего меня

Захочешь извинить.
Меня усталый проводник,

Как всех, кивком приветит,

И разрешит в вагон зайти,

Не посмотрев во след.
И нас сквозь мутное стекло

Фонарь на миг осветит,

И вдруг протянет стопку мне

Подвыпивший сосед..
Движенье нас объединит

Одной великой целью,

Я неожиданно пойму

Что это неспроста.
И будет сонный инвалид

Стонать в своей постели,

И будет женщина молчать,

От прошлого устав.
Я совпаденье всех разлук

С метелями отмечу.

Когда наш поезд прокричит,

Качнувшись в пустоту.
И мир на свет и темноту

Расколет зимний вечер.

И слева я увижу свет,

А справа – темноту.
И одиночество в пути,

И робость ожиданий,

И тихо падающий снег

В уснувших городах.

И радость мимолетных встреч,

И легкость расставаний

Все предоставят мне сполна

Ночные поезда.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconМолодіжної громадської організації
Молодіжна громадська організація “феномен” (далі — мго “феномен”) є неприбутковою молодіжною громадською організацією, яка на добровільних...
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconУ 1997 році, під час своїх перших польових досліджень, мандруючи...
Отже, концепцію, згідно з якою світ побудований на основі трьох елементів, можна вважати універсальною, зате зміст, що виповнює цю...
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconВолинський Інститут Підтримки
И місцевого самоврядування, захисту та відстоювання своїх інтересів. Нажаль, саме поняття «адвокасі» розуміють далеко не всі у третьому...
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconДядько Софрон І Василь лежали вже другий тиждень на сьому невеличкому...
Василь парубок був несміливий, дуже блідий на виду, соромливий І якийсь чудний. І вони щоразу помалу сходили до своїх клунків І сідали...
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів icon1. Вступ до курсу
Даний курс має допомогти студентам якомога краще збагнути природу суспільства І держави, в якій вони живуть, розкрити можливості...
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconАлхімії. Я почав, як один із персонажів твору, витрачати всі гроші...
Необхідно сказати, що «Алхімік» є символічним твором, на відміну від «Денника Мага», який базувався на реальних подіях
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconПрограма упю перша проба на ступінь пластуна-учасника друже!
Май на увазі, що здача чи перевірка знань в Пластовій Пробі повинні відбуватися в формі ігор, теренових змагів та інших пластових...
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconДовідки: 066 52 57 664
Криму, високо в скелях, майже на небесах, древній Свято- успенський чоловічий монастир отримав величне звання „Кримського Афона”....
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconКодексу адміністративного судочинства України під час розгляду
Кодексу адміністративного судочинства України (далі – кас україни) під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим...
Під час своїх мандрівок по Україніу я зустрів патріотів Буковини, Слобідської України, Криму, Галичини. Вони слушно гордилися історією I красою своїх регіонів iconСтояння під час молитви
Такі символічні чинності оживляють наші богослужби. Без них вони були б монотонні, холодні І позбавлені життя
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка