Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів




НазваЛ. Л. Нежива педагогічна практика студентів
Сторінка1/6
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.97 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Література > Документы
  1   2   3   4   5   6
Міністерство освіти і науки України

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Л.Л.Нежива


ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

(УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА)

Навчально-методичний посібник

для студентів філологічних факультетів

Луганськ

2009

ЗМІСТ І МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Важливою й необхідною складовою професійної підготовки майбутніх вчителів-словесників є педагогічна практика у загальноосвітніх закладах України. Практика студентів-філологів проходить у три етапи: ІІІ курс – навчальна практика у 5 – 8 кл.; ІV курс – педагогічна практика у середніх класах (5 – 9 кл.), V курс – педагогічна практика у старших класах (10 – 12 кл.).

Мета практики – розвиток і збагачення культури майбутніх вчителів, яка містить професійні та особисті якості фахівця-словесника, його можливості ефективно виконувати освітні та виховні завдання, а саме: закріплення набутих умінь і навичок планування та проведення уроків, організації позакласної роботи, впровадження новітніх технологій при вивченні літератури, збагачення досвіду толерантного спілкування з колегами, учнями та їх батьками. Адже, вчитель-словесник оновленої національної школи – це, перш за все, духовно багата особистість, здатна глибоко розуміти, відчувати мистецтво слова, вірити в його значення в житті людини, стверджуючи своє гуманне призначення. Вчитель-словесник – це людина, яка засвоїла досягнення сучасної літературознавчої та педагогічної думки, має постійну потребу в художньому освоєнні дійсності, у розвитку творчих вмінь та навичок, бажання навчити розуміти й любити мистецтво слова.

Література як навчальна дисципліна формує гуманістичні якості учнів. Мистецтво має здатність духовно збагачувати людину, тому художні твори сприяють вихованню таких моральних якостей як честь, обов’язок, допомагають усвідомити своє місце і призначення в суспільстві. Засобами літератури учитель має формувати моральні ідеали, принципи та норми людської поведінки, національну самосвідомість, тобто виховувати особистість, яка б усвідомлювала себе як частину нації, стала спроможною виявляти свою причетність до історії, культури свого народу.

Література покликана розвивати в людині естетичні смаки. У творах українських письменників за допомогою художнього слова увічнено велич і красу рідної землі, норми моралі українського народу, культура мислення, почуттів – перш за все краса вірності в дружбі, коханні, любові до Батьківщини, народу.

У школі учні вчаться сприймати художній твір як мистецьке явище. У цей час формуються читацькі якості, такі як емоційне сприйняття; вміння розуміти образи, бачити художні деталі; осягнення літературного твору в єдності змісту й форми; усвідомлення індивідуальності письменника та його творчої манери; вміння осмислювати висловлені письменником ідеї, змальовані конфлікти, характери; розуміння творів в контексті часу тощо.

Поняття літератури як виду мистецтва і як шкільного предмета відрізняються. Як шкільний предмет література багатофункціональна за своїм призначенням. Найважливіше завдання у процесі вивчення літератури є забезпечення ідейно-естетичного впливу художніх творів на учнів, використання її потужного духовного потенціалу у формуванні гармонійно розвиненої особистості, людини-громадянина, людини-патріота, якій притаманні освіченість, висока культура, широкий кругозір, загальнолюдські морально-етичні ідеали. У шкільних програмах з української літератури наскрізно втілено ключові компетентності (соціальні, мотиваційні, функціональні), які не тільки сприятимуть розвитку особистості, але й допоможуть самореалізуватися у сучасному суспільстві.

Отже, оновлення шкільних програм з української літератури передбачає підвищення фахових вимог до вчителя-словесника. А тому під час педагогічної практики студенти мають оволодіти методичним комплексом професійних умінь і навичок:

  • Чітко ставити завдання вивчення української літератури відповідно до чинних шкільних програм, концепції літературної освіти, державного стандарту базової середньої освіти.

  • Зіставляти зміст альтернативних програм, навчитися добирати відповідні підручники.

  • Правильно планувати навчальний процес, враховуючи зміст і структуру шкільного курсу української літератури.

  • Легко орієнтуватися у новому інформаційно-комунікативному просторі.

  • Логічно формулювати тему та мету кожного конкретного уроку з урахуванням навчальних завдань, рівня знань учнів, їх вікових особливостей, психології сприйняття учнями творів художньої літератури.

  • Добирати цікавий навчальний матеріал відповідно теми та мети уроку.

  • Цікаво проводити уроки та правильно аналізувати їх.

  • Ефективно застосовувати цілісну систему методів та прийомів, включаючи новітні підходи та технології, міжпредметні зв’язки та інтеграцію різних видів мистецтва.

  • Якісно виготовляти наочність до вивчення життєписів письменників та літературних творів.

  • Уміло використовувати технічні засоби навчання та мережу Internet при вивченні української літератури.

  • Готувати розгорнуті плани-конспекти, проводити уроки та аналізувати їх.

  • Зробити кожний урок неповторним.

  • Вдало добирати корисні, цікаві, правильні завдання для самостійної роботи.

  • Налагоджувати взаєморозуміння: учитель – учень, учитель – колектив учнів, учитель – батьки учнів.

  • Планувати й проводити позакласні заходи й вести позакласну роботу з української літератури.

  • Навчитися реалізовувати проекти у шкільному курсі української літератури.

  • Об’єктивно оцінювати усні й письмові відповіді учнів.

^ ПЕДАГОГІЧНА (НАВЧАЛЬНА) ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ

Навчальна практика на ІІІ курсі покликана ознайомити студентів з особливостями навчально-виховного процесу на прикладі конкретного навчального закладу, підготувати їх до самостійного виконання обов’язків учителя української мови та літератури, а також класного керівника.

Мета: Ознайомлення з особливостями навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах, з методикою викладання на уроках української мови та літератури; формування умінь і навичок підготовки та проведення позакласної роботи.

Завдання:

  1. Ознайомитися з системою планування роботи вчителя та організацією навчального процесу в середніх загальноосвітніх закладах.

  2. Проаналізувати чинні шкільні програми, календарний план, план виховної роботи класного керівника.

  3. Відвідати й проаналізувати уроки української мови та літератури, а також інших предметів. Зробити відповідні записи у щоденнику практики.

  4. Ознайомитися з різними формами обліку та нормами оцінки знань, умінь і навичок учнів.

  5. Брати участь у підготовці й проведенні позакласних заходів, здійсненні шкільних проектів.

  6. Проводити індивідуальну роботу з учнями, перевіряти письмові роботи, виготовляти наочність до уроків української мови та літератури.

Звітна документація про проходження педагогічної (навчальної) практики:

  1. Індивідуальний план.

  2. Щоденник проходження педагогічної практики.

  3. Конспекти та розгорнутий аналіз 2 уроків української літератури.

  4. Конспекти та розгорнутий аналіз 2 уроків української мови.

^ ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ

Мета: Набуття комунікативних і професійних умінь і навичок вчителя-словесника, формування власного стилю викладання. Удосконалення умінь планування і проведення уроків української мови та літератури, позакласних заходів, поглиблене вивчення проблем сучасної школи.

^ Зміст: Практику для студентів ІV курсу організовано у середніх (5 - 9) класах загальноосвітніх шкіл. Студенти-практиканти виконують обов’язки учителя-словесника та класного керівника.

^ Завдання з української літератури:

  1. Спостерігати та навчитися аналізувати проведені вчителем-словесником уроки української літератури.

  2. Самостійно планувати й проводити уроки української літератури різних типів.

  3. Навчитися аналізувати проведені уроки.

  4. Провести дослідження, необхідні для написання курсової роботи з методики викладання української літератури.


Звітна документація результатів педагогічної практики

(що подається методисту з української літератури)

для студентів ІV курсу:

  1. Щоденник проходження педагогічної практики, де уміщено інформацію про школу та її керівників, вчителів, клас, розклад уроків.

  2. Календарний план з української літератури з урахуванням усіх вимог (дивись розділ Зміст і структура шкільного курсу української літератури).

  3. Конспекти та розгорнутий аналіз 2 уроків української літератури.


^ ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ V КУРСУ

Педагогічна практика є основою для репродуктивно-творчої професійної діяльності майбутніх вчителів-словесників. У процесі проходження практики студенти-практиканти мають можливість інтегрувати знання з різних базових дисциплін у єдину систему професійних знань і умінь. Також у середніх навчальних закладах майбутні фахівці практично опановують сучасні освітні технології, набувають умінь і навичок, необхідних для виконання науково-методичних досліджень.

Мета: Узагальнити досвід кращих вчителів-словесників бази практики. Набуття професійних умінь і навичок вчителя-словесника, формування власного стилю викладання. Удосконалення умінь планування і проведення уроків української мови та літератури, позакласних заходів, поглиблене вивчення проблем сучасної школи.

^ Зміст: Практику для студентів V курсу організовано у 9 – 11 (12) класах загальноосвітніх шкіл. Студенти-практиканти виконують обов’язки учителя-словесника та класного керівника. Для проходження практики студент закріплюється за одним класом.

Проходження педагогічної практики передбачено за трьома напрямками: навчальна робота; позакласна робота, науково-дослідна робота.
^ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Навчальна робота:

1. Ознайомлення з календарним планом, його аналіз відповідності змісту і структурі шкільного курсу української літератури.

2. Спостереження та самостійний аналіз проведених вчителем-словесником уроків української літератури.

3. Планування й проведення уроків української літератури різних типів, враховуючи інтеграцію та інноваційні технології (спираючись на консультації методиста або вчителя).

4. Відвідування і аналіз уроків учителів та студентів-практикантів.

5. Виготовлення наочності та дидактичних матеріалів.

Позакласна робота з української літератури:

  1. Ознайомлення з планом позакласної роботи вчителя.

  2. Спостереження та аналіз позакласних заходів, що проводять вчителі школи.

  3. Підготовка та проведення запланованих позакласних заходів.

  4. Самоаналіз проведеного позакласного заходу.


Науково-дослідна робота:

  1. Проведення тестування або опитування учнів з метою виявлення рівня знань з української літератури.

  2. Проведення педагогічного експерименту, який включає методичний аналіз навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння учнями.

  3. Вивчення науково-методичної літератури з метою удосконалення своєї роботи, теоретичного осмислення реального навчального процесу.

  4. Виступ на методично-педагогічному семінарі.

  5. Вивчення та узагальнення передового досвіду вчителів-словесників у викладанні української літератури.


Звітна документація

про проходження педагогічної практики

для студентів V курсу (стаціонару та заочного відділення):

1. Звіт про навчально-виховну роботу (складається на основі індивідуального плану).

2. Характеристика студента-практиканта з витягом з протоколу засідання педагогічної ради школи.

3. Щоденник проходження педагогічної практики, де уміщено інформацію про школу та її керівників, вчителів, клас, розклад уроків.

4. Календарний план з української літератури з урахуванням усіх вимог (дивись розділ Зміст і структура шкільного курсу української літератури).

5. Розгорнутий план-конспект та аналіз уроку української літератури та літератури рідного краю.

6. Плани-конспекти усіх проведених уроків української мови та літератури із самоаналізом, а також анотацією та оцінкою вчителя.

7. Конспект позакласного заходу, що стосується української літератури.

8. Якісно виготовлена наочність та дидактичні матеріали.

Також додається документація, передбачена методистами з української мови, педагогіки та психології.
^ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН. В індивідуальному плані передбачається робота, яку повинен виконати студент за період проходження практики. Складається план у перший тиждень перебування студента-практиканта в школі. Перевіряється і затверджується груповим методистом у кінці тижня і є допуском студента до подальшого проходження практики.
Затверджую:

Груповий керівник

^ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

Роботи студента-практиканта курсу

факультету української філології

Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

на час педагогічної практики з до _____

у_____ класі ЗОШ ______




^ Зміст і вид роботи

Термін виконання

Відмітка про виконання













Студент_____________

(підпис)
Індивідуальний план містить такі розділи:

  1. Підготовка до педагогічної практики:

  • знайомство з адміністрацією, вчителями школи;

  • ознайомлення із специфікою школи, класом, до якого прикріплений студент-практикант;

  1. Навчальна робота:

  • складання календарного плану на півріччя;

  • відвідування уроків вчителів-словесників, студентів-практикантів, участь в обговоренні;

  • підготовка та проведення уроків;

  • індивідуальна навчальна робота з учнями;

  1. Виховна робота:

  • ознайомлення з планом проведення позакласних заходів;

  • підготовка, проведення й аналіз позакласних заходів;

  • проведення індивідуальної виховної роботи з учнями.

  1. Методична робота:

  • консультації вчителів та методистів з методичних питань;

  • відвідування засідань педагогічної ради школи, методичних об’єднань;

  • вивчення досвіду роботи вчителів-словесників;

  • виготовлення дидактичного матеріалу та наочних посібників.

  1. Науково-дослідна робота:

  • вивчення літератури з досліджуваної проблеми;

  • підготовка реферату обраної проблеми;

  • робота над темою курсової роботи.


^ ЩОДЕННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

У щоденнику педагогічної практики студенти з першого дня перебування у школі ведуть нотатки, фіксують враження щодо відвіданих уроків та виховних заходів, спостереження за учнями класу.
Титульна сторінка:

Щоденник

педагогічної практики

студента(ки) _____________ курсу

факультету української філології

Луганського національного педагогічного університету

імені Тараса Шевченка

___________________________________________,

(прізвище, ім’я, по батькові)

який(а) проходив практику в _______ класі

ЗОШ № 17 м. Луганська

з ______ по _______ 200__ р.

^ Перша сторінка щоденника:

Затверджую:

Директор школи

__________________

прізвище та ініціали

(місце печатки)
Щоденник педагогічної практики

студентки-практикантки Іванової К.В.

факультету української філології 5 курсу

Практика проходить у ЗОШ 3 17 м. Луганська

в 11-А класі з 14.09.2009 по 20.11.2009 р.

Керівник педагогічної практики___________________________

Методисти:

з української літератури__________________________________

з української мови ______________________________________

з педагогіки ____________________________________________

з психології _____________________________________________

Директор школи _________________________________________

Заступники директора школи

з навчально-виховної роботи ______________________________

з виховної роботи ________________________________________

вчитель української мови та літератури ______________________
^ Далі у щоденнику вміщується: інформація про школу; розклад дзвінків; список учнів класу з датами народження та з інформацією про батьків і телефоном; розклад уроків; режим роботи школи; аналіз уроків.

^ ЗМІСТ І СТРУКТУРА ШКІЛЬНОГО КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Аналіз чинних шкільних програм з української літератури. Календарний план.
У школах з українською мовою навчання передбачено вивчення української літератури та зарубіжної літератури. У школах з російською мовою навчання викладаються українська література та інтегрований навчальний курс літератури. Навчальним планом передбачено 70 годин української літератури на рік, що дозволяє проводити уроки двічі на тиждень. Відзначимо, що рівень літературної освіти не завжди якісно співвідноситься з кількістю проведених уроків. При максимальній ефективності викладання предмета така періодичність є достатньою.

На сучасному етапі в школах України діють програми, рекомендовані Міністерством освіти:

  1. Українська література. 5 – 11 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання, підготовлена в Інституті педагогіки АПН України / Укладачі О.М.Бандура, Н.Й.Волошина. – К.: Шкільний світ, 2001.

Програма, за якою навчатимуться у загальноосвітніх школах до повного переходу на дванадцятирічну освіту (до 2011 року – 10-11 класи). Програма створена за історико-хронологічним (5 – 8 класи) та історико-літературним (9 – 11 класи) принципами.

2. Українська література. 5 – 12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, підготовлена на базі Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України / Укладачі Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, М.М.Сулима та ін. Під керівн. М.Жулинського – Київ-Ірпінь: Перун, 2005.

Програма створена за проблемно-тематичним, блочним (5 – 8 класи) та літературно-хронологічним (9 – 12 класи) принципами. У кінці тем подається список рекомендованої літератури. У програмі передбачено зв’язки з іншими видами мистецтва (наприклад, перегляд кінофільму „Захар Беркут” після вивчення однойменного твору Івана Франка, „Тіні забутих предків” після вивчення однойменної повісті М.Коцюбинського тощо).

3. Українська література. 5 – 12 класи: Програма для загальноосвітніх закладів з навчанням мовами національних меншин / Укладачі В.Бузинська, Н.В.Гуйванюк, О.М.Івасюк. – Чернівці: Букрек, 2005.

4. Семенюк Г., Цимбалюк В. Програми для середньої загальноосвітньої школи з поглибленим вивченням української літератури у 8 – 11 класах, для класів з гуманітарним профілем, гімназій, ліцеїв та коледжів // Дивослово. – 2003. − № 8.

5. Р.Мовчан, Н.Левчик, М.Бондар, В.Цимбалюк, М.Сулима. Українська література 8-9 кл. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури // Українська мова та література. – 2009. – № 4 (596).

На основі навчальної програми вчитель складає календарний план, розподіляє навчальний матеріал за уроками, враховуючи проведення уроків розвитку мовлення (4 уроків на рік), позакласного читання (4 уроків на рік) і літератури рідного краю (2 уроки на рік). Календарне планування складається на півріччя і затверджується директором школи, який несе відповідальність за відповідність календарного плану програмі.

^ СУЧАСНИЙ УРОК ЛІТЕРАТУРИ: ПЛАНУВАННЯ, ПРОВЕДЕННЯ, АНАЛІЗ.

Вимоги до сучасного уроку української літератури. Типологія уроків української літератури. Методи, прийоми і засоби вивчення літератури. Моделювання уроку української літератури. Аналіз уроку літератури.
^ Вимоги до сучасного уроку української літератури:

  • комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку учнів з урахуванням специфіки учнів класу;

  • чітка постановка та реалізація дидактичної мети уроку;

  • чітка мотивація навчальної діяльності;

  • правильно розрахований зміст уроку, який забезпечить розв’язання поставлених навчально-виховних завдань, сконцентрує увагу учнів на головних питаннях теми, буде доступним, викличе пізнавальний інтерес;

  • оптимальне поєднання методів і прийомів роботи на кожному етапі уроку, застосування засобів навчання, які забезпечать ефективне розв’язання головних завдань уроку;

  • доцільне поєднання класних, групових, індивідуальних форм навчання, диференційований підхід;

  • виробити оптимальний темп ведення уроку;

  • правильний добір домашніх завдань з урахуванням складності, обсягу;

  • висока ефективність уроку;

  • творчий підхід до проведення уроку;

  • використання нових інтерактивних технологій проведення уроку;

  • проведення аналізу навчально-виховних результатів уроку.

Основне для вчителя словесника − постійно збагачувати свій професійний досвід.
^ Типологія уроків української літератури

За характером основних дидактичних завдань: урок засвоєння нових знань (вступні уроки вивчення окремих розділів, уроки первинного сприймання твору, урок поглибленої роботи над твором, урок зв’язного мовлення); урок узагальнення і систематизації знань; урок контролю знань, умінь і навичок; комбінований урок та ін.

^ За домінантними формами і методами роботи вчителя та учнів: урок-лекція; урок-семінар; урок-диспут; урок – наукова конференція; урок-екскурсія; кіно-урок; телеурок та ін.

^ За способом діяльності вчителя й учнів: урок творчого читання; урок компаративного аналізу; урок культурологічного аналізу; інтегрований урок; урок-дослідження та ін.

^ За характером виучуваного матеріалу: урок вивчення біографії письменника; урок аналізу художнього твору; урок опрацювання літературно-критичних статей; урок позакласного читання; урок літератури рідного краю.
^ Методи, прийоми і засоби вивчення літератури

Процес навчання передбачає застосування вчителем цілісної системи методів і прийомів. Складність вибору застосування того чи іншого методу і прийому пов’язане з особливістю навчального матеріалу та метою кожного конкретного уроку. Методи викладання передбачають з боку вчителя способи керування розумовою діяльністю дітей, з боку учнів – способи учення. Обраний метод потребує для застосування ефективних прийомів, які скеровують пізнавальну діяльність учнів, що може проілюструвати схема:

Метод → прийом → види діяльності.

Кожен метод може включати багато прийомів, які повинні об’єднуватися логікою викладення навчального матеріалу. Наприклад, лекція може включати такі прийоми як бесіда, виразне читання, унаочнення, відео та аудіо запис, самостійну роботу тощо.

^ Шкільна лекція − один з найекономніших способів передачі пізнавальної та систематизованої інформації. Живе слово вчителя має бути зразком логічного, аргументованого мислення. Але використовувати цей метод у практиці треба цілеспрямовано, наприклад на уроці вивчення життєпису письменника у старших класах. Доречно поєднувати її з проблемно-пошуковим методом.

Бесіда – метод, що відкриває можливості для безпосереднього спілкування з учнями, виявлення їх думок, рівня розуміння твору. Бесіда сприяє активізації розумової діяльності учнів, самостійності, умінню зіставляти й узагальнювати навчальний матеріал, аргументувати свої думки.

^ Метод творчого читання. Для цього методу характерні такі види навчальної діяльності: читання учнями художнього твору в класі і дома; виразне читання; прослуховування творів; художня розповідь; переказування; ілюстрування прочитаного малюнками; написання відгуків тощо.

^ Коментоване читання. Його складниками є виразно-художнє читання, розкриття змісту щойно прочитаного, тлумачення головного, вивчення засобів майстерності письменника, тропів, стилістичних фігур, організація учнів на простеження сюжету, коментування ідейно-художнього змісту твору. Цей метод має навчити вести бесіду, аргументовану цитатами. Читаючи класичні твори, доцільно використовувати такі види коментарів: історико-культурний (розкриття маловідомих фактів історії та культури, відбитих у творі); побутовий (пояснення ознак національного побуту, звичаїв); лінгвістичний (коментування незрозумілих слів, фразеологізмів та їх значень, елементів поетичної мови на лексичному, звуковому, метричному рівнях)

Переказування фабули епічного твору, життєпису письменника, зміст статті підручника. Цей метод сприяє розвитку зв’язного мовлення.

^ Художня розповідь – це переказ, який наближається до нарису чи новели. До художньої розповіді слід звертатися при змалюванні особи письменника, або події, яка пояснює виникнення літературного твору.

^ Виразне читання. Учитель, читаючи твір дає учням зразок свого ставлення до мистецтва художнього слова. Повторне читання учнями вже є початком аналізу літературного твору. Існують такі види виразно-художнього читання: розповідний (“І виріс я на чужині”), ораторсько-публіцистичний (“Я утверждаюсь”), моторний (“Вічний революціонер”), наспівний (“Гаї шумлять”), монотон (монолог Мавки “Нічого. Я спала”), речитатив (“Дума про втечу трьох братів з-під Азова”).

Ігри стимулюють інтерес до літератури, інтенсифікує розумові та емоційні сили учнів. Це можуть бути вікторини, ребуси, кросворди, криптограми, вгадування авторства крилатих фраз, впізнання автора за стилем уривка, пригадування дат, назв творів тощо.

^ Репродуктивний метод орієнтує на запам’ятовування учнями навчальної інформації. Доречні такі види діяльності, як складання плану, запис лекції вчителя, робота з підручником, підготовка повідомлення за визначеним матеріалом.

^ Евристичний метод реалізується через систему завдань і запитань, націлених на розвиток уміння учнів на основі спостережень та аналізу фактів робити самостійні висновки та узагальнення.

^ Дослідницький метод вимагає високого рівня самостійності учнів. Прийоми: самостійний аналіз творів, непередбачених програмою; краєзнавчі дослідження; зіставлення літературного твору з екранізацією, самостійна оцінка спектаклю тощо.

В сучасній класифікації методів вивчення літератури на основі визначення характеру спільної діяльності вчителя і учня у виборі методу розуміння літератури визначають:

^ Метод художньої інтерпретації, за допомогою якого учень стає читачем-інтерпретатором, а вчитель своєрідним режисером. Це метод творчий.

Критико-публіцистичний метод передбачає своєрідний характер вивчення літератури. При цьому формується тип читача-критика, який володіє мотивованими оцінками. Учитель стає критиком-редактором.

^ Метод літературного пошуку передбачає розвиток шкільного літературознавства, дослідницьких можливостей.

Актуальними в наш час стали інтерактивні методи. Наведемо деякі з них:

Аналіз художнього тексту на межі х іншою галуззю гуманітарної науки – філософією, історією, мистецтвознавством, народознавством.

^ Мозковий штурм. Щоб дати найповнішу вичерпну відповідь на запитання, учитель дозволяє учням відповідати викриком, але одну фразу або слово. Усе сказане нотується на дошці, а потім обирається найсуттєвіше і робляться висновки.

^ Робота в групах. Вчить учнів об’єднуватися для вирішення проблеми. Цей метод готує учнів до життя у соціумі, здатність працювати у колективі.

Учні об’єднуються у групи і працюють над визначеними заздалегідь вчителем проблемами. У кожній групі визначається генератор ідей, знавці тексту (для пошуку цитатних матеріалів, що допоможе аргументувати думку), доповідач, який захищає, акумулює групові ідеї та теорії творчої групи.

^ Методика КЕЙС. Англійська методика на зразок роботи в групах. Але у кожній групі відбувається поділ на мікрогрупи, кожна з яких відстоює свою точку зору на проблему.

Акваріум. Група учнів сидить у центрі кабінету в оточенні інших і веде дискусію. Кожен з тих, хто сидить навколо, закріплений за декількома учасниками дискусії. У кінці ті, хто спостерігав коментують почуте та висловлюють свої зауваження.

^ Бесіда за Сократом. Учні ставлять проблемні запитання і шукають шляхи їх вирішення.

Дискусія. Обговорення складної проблеми, пошук істини.

Мікрофон. Застосувавши мікрофон, кожному учневі надається можливість висловити лаконічно (одним словом або фразою) власну думку на проблемне питання. Застосовується найчастіше на етапі закріплення або у підсумках уроку.

^ Творча лабораторія. Учні класу об’єднуються у мікрогрупи, які працюють за творчими завданнями і представляють власні твори: сценарії, новели, вірші, міні-твори тощо.

^ Особистий саморозвиток. Необхідно виробити у сучасних учнів рефлексійно-оцінювальні уміння. Після виступу учень аналізує свої недоліки і оцінює себе.

Варто також навчити аналізувати процес діяльності, результати навчання. Самооцінка важлива як на поточному уроці (наприклад есе “Сьогоднішній урок літератури” або “Мій шлях до успіху”), так і в кінці семестру, року (анкетування щодо результатів навчання і подальшої перспективи).

Зразок анкети:

    1. На уроках української літератури в цьому семестрі (році) я

- дізнався …

- навчився …

    1. Мій найбільший успіх …

    2. Мої найбільші труднощі …

    3. Мої побажання на наступний семестр (рік) …


Треба пам’ятати, що у шкільній практиці методи у так званому “чистому” вигляді застосовуються рідко. Наприклад, лекція вчителя може включати елементи бесіди, повідомлення учнів, використання ТЗН тощо. Високої ефективності навчання можна досягти тільки завдяки вмілому використанню системи різноманітних методів та прийомів, адже кожен з них виконує відповідну функцію. Важливо правильно визначити своєрідний комплекс методів для кожного конкретного уроку. Саме це є однією з умов досягнення ефективного результату навчання.
^ Моделювання уроку української літератури

І етап. Вивчення програми щодо виучуваної теми та виникнення творчого задуму відповідно до вирішення навчально-виховних завдань. Словесник має виявити креатині якості щоб підготувати урок нестандартно, оригінально, зацікавити учнів змістом і формою, стимулювати їх пізнавальну і читацьку активність.

ІІ етап. Проектування

- Усвідомлення й уточнення конкретної мети.

ОСВІТНЯ мета передбачає набуття знань, умінь і навичок під час вивчення, повторення, закріплення навчального матеріалу, а також контроль рівня їх засвоєння;

РОЗВИВАЛЬНА мета програмує, які логічні операції та прийми розумової діяльності мають опанувати школярі, тобто формування умінь і навичок.

^ ВИХОВНА мета прогнозує, які якості всебічно розвиненої особистості формуватимуться на прикладі літературного тексту.

- Обрати тип уроку відповідно до його теми і мети.

- Дібрати необхідну наочність та підготувати дидактичний матеріал.

- Опрацювати необхідну літературу: художні, літературознавчі та науково-методичні джерела.

ІІІ етап. Моделювання уроку. Цей етап включає проектування методичної структури уроку, а також добір оптимальних методів і прийомів навчальної діяльності.

Увага! Для студентів-практикантів також необхідним є прогнозування сприйняття учнями навчального матеріалу та можливих відповідей.
Основні етапи комбінованого уроку:

І. Організація класу.

Завдання цього етапу: перевірити готовність учнів до уроку, налаштувати на сприйняття матеріалу. Цей етап найкоротший за часом, але важливий психологічно організацією учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Дидактичне завдання – проконтролювати рівень здобутих знань, умінь та навичок та з’ясувати рівень готовності учнів до осмислення навчального матеріалу.

Методична підструктура цього етапу може включати різні методи та прийоми: бесіду, літературні ігри, творчі роботи, опитування, проблемні ситуації, використання творів інших видів мистецтва.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети.

Дидактичне завдання – створити емоційний настрій, мотивувати навчальну діяльність, підготувати учнів до осмисленого сприйняття навчального матеріалу, самостійного розв’язання проблеми.

Мотивація пробудження в учнів інтересу до літературного твору, або особи письменника здійснюється за допомогою осмислення теми й епіграфа уроку, проблемної ситуації, евристичної бесіди тощо.

ІV. Формування нових понять і способів дії.

Дидактичне завдання – забезпечити засвоєння учнями нових знань, способів навчальної і розумової діяльності, сприяти самостійному здобуванню знань, формувати особистісні переконання молоді.

Методична підструктура цього етапу може включати такі методи та прийми: слово вчителя, шкільна лекція, бесіда, виразне читання, коментоване читання, евристичний метод, дослідницький метод, метод художньої інтерпретації, метод літературного пошуку тощо.

^ V. Застосування знань і формування умінь та навичок.

Дидактична мета –узагальнити, закріпити й систематизувати здобуті знання.

Методична підструктура базується на таких методах і прийомах, як: творчі завдання, рецензування, реферування, написання відгуку, зіставлення, навчальна гра, інтерактивні (мозковий штурм, акваріум, диспут).

^ VІ. Підсумок уроку.

Дидактична мета: перевірити рівень засвоєння матеріалу, розставити логічні акценти на виучуваному.

Не слід плутати цей етап із попереднім, адже їх мета різна. Тому підсумок уроку повинен бути коротким та змістовним. Як правило цей етап проводиться у формі бесіди або підсумка вчителя, іноді використовують інтерактивний метод «Мікрофон».

^ VІІ. Домашнє завдання.

Доцільно подавати різнотипні завдання: репродуктивні і творчі, індивідуальні та групові, обов’язкові для усіх учнів та за вибором.
ІV етап. Реалізація запланованого в навчальній взаємодії з учнями і можлива імпровізація.

V етап. Оцінювання результатів творчої діяльності. Включає аналіз та самоаналіз уроку, а також корекцію поурочного плану з урахуванням недоліків.
Аналіз уроку літератури

Аналіз уроку є важливим чинником вдосконалення професійних умінь і навичок вчителя. Від усвідомлення позитивних елементів уроку та з’ясування шляхів подолання недоліків залежить методичне зростання вчителя, який проводив урок та усіх присутніх. Щоб уникнути суб’єктивності та дрібничкових зауваг, варто дотримуватися таких вимог:

  1. Відповідність теми уроку шкільним програмам, календарному плану.

  2. Доцільність поставленої мети на уроці.

  3. Ефективність та результативність уроку. Реалізація навчальної, розвиваючої та виховної мети.

  4. Врахування принципів систематичності, послідовності, наступності у вивченні курсу української літератури.

  5. Науковий рівень змісту уроку.

  6. Доступність викладу навчального матеріалу учителем та рівень його засвоєння учнями.

  7. Стимулювання активності та самостійності учнів на уроці.

  8. Використання міжпредметних зв’язків, нових інтерактивних технологій у підготовці та проведенні уроку. Чи був урок самобутнім?

  9. Раціональне застосування методів, прийомів, засобів ТЗН, наочності.

  10. Структура уроку, його цілісність.

  11. Домашнє завдання: його зміст, обсяг, доступність, самостійність, інструктаж, диференціація.

  12. Манера викладання учителя.


^ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄПИСУ ПИСЬМЕННИКА

Принципи та джерела вивчення життєпису письменника. Аналіз шкільних програм щодо вивчення життєпису. Типи уроків та методика їх проведення.
^ Принципи вивчення біографії письменника:

Достовірність. Увагу акцентують на найбільш значущих етапах життєвого і творчого шляху письменника. Необхідною умовою при цьому є опрацювання найновіших джерел.

Історизм. Письменник зображується вчителем як історична особа, яка жила в певну історичну добу і своїм словом впливала на історичний час.

Емоційність. Знайомлячи з життєписом письменника, варто акцентувати увагу на найбільш яскравих фактах з його життя. Бажано переповісти їх в художній манері, якщо можливо використати уривки з творів письменника.

Самобутність. Життя кожного письменника не схоже на інше. Важливо познайомити учнів з рисами характеру митця, його мистецьким та життєвим кредо, світом захоплень і уподобань. Талановита людина виявляє талант у багатьох сферах, отже, вчителеві необхідно звернути увагу на природні обдарування митця.

Психологізм полягає у розповіді вчителя про внутрішні спонуки вчинків, знайомство з елементами психології творчості письменника.

Екзистенційність. Письменник − унікальна особистість. Слід переконати в цьому учнів, показавши неповторність його думок, почуттів. При цьому важливо з’ясувати такі питання: Чи виявив своє неповторне „Я” серед людей митець? Чи знівелювалися його погляди у натовпі? Чи пішов у „внутрішню еміграцію”, відкрившись лише перед аркушем паперу?

Естетизм. Творчість є суттю письменницького життя. Митець живе водночас у реальному світі і у світі своїх героїв, який, можливо, виявляється ближчий. Тому учитель повинен познайомити своїх учнів з естетичними принципами автора, заглибитися у художні хронотопи його творів, ввести у коло персонажів.
Джерела вивчення життєпису умовно можна поділити на:

^ 1. Монографії та наукові статті

Мельник Я. З останніх десятиліть Івана Франка. − Л., 1999.

Зборовська Н. Моя Леся Українка. – Тернопіль, 2002.

2. Літературно-методичні портрети та навчально-методичні посібники

Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка в школі: методичний посібник для вчителів / Б.Степанишин. – К., 1999.

Демчук О. Розробка уроків з теми: „Життя і творчість Івана Франка” // Укр. мова та літ. − 1999. − Ч. 43. – С. 6 – 8.

3. Художньо-біографічні

М.Медуниця „Брати і побратими” (з життя Панаса Мирного та Івана Білика);

Р.Горак „Тричі мені являлася любов” (з життя Івана Франка)

^ 4. Документально-біографічні джерела

Доброокий: Спогади про Івана Світличного / Упоряд. Н.Світлична та Л.Світлична.

Письменницькі мемуари в школі / Упоряд. О.Галич

^ 5. Літературно-краєзнавчі джерела

Письменники Луганщини: Бібліографічний словник-довідник / Упоряд. О.Неживий.

О.Неживий, Л.Нежива. Література рідного краю. 5-11 класи.

6. Internet

www.donbaslit.skif.net
Увага! Вивчення життєпису письменника поступово ускладнюється. У 5-7 класах вчитель зосереджує увагу тільки на найцікавіших епізодах з біографії митців. Від учнів не вимагається знання біографії письменника. 5-класники коротко повинні вміти розповісти про дитинство Тараса Шевченка, Івана Франка. Ці знання поглиблюються у 6 класі: учні повинні знати і вміти розповідати про життя Т.Шевченка в С.-Петербурзі, про дитинство, мужність, талант Лесі Українки, а також розповісти цікаву історію з життя В.Винниченка, знати найголовніші факти з біографії О.Довженка. У 7 класі вчитель коротко розповідає про письменника, не вимагаючи знання біографії в учнів, але учні повинні вміти розповідати коротко про І.Франка, Т.Шевченка та їх творчість.

У 8 класі поглиблюються знання біографій Т.Шевченка, І.Франка. Учні вчаться розповідати про життя письменника за складеним планом на прикладі вивчення життєпису І.Карпенка-Карого.

У 9 класі вивчається цілісно життєпис письменника. Учні повинні знати і розповідати про життя Г.Сковороди. А також знати про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури, називати найвизначніших письменників того часу. Знати основні віхи життя і творчості виучуваних письменників, розуміти їх роль у розвитку української літератури, національного самоусвідомлення. У 9 класі учні вивчають біографію Т.Шевченка та основні віхи творчості, розуміючи його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ століття.

^ У старших класах учні повинні вміти розповідати про письменників, називати їх твори, коментувати оцінку критиків, а також знати основні напрями і течії у розвитку української літератури та називати їх представників.

У школі під час вивчення життєпису письменника переважають такі типи уроків, як бесіда (5-7 класи) та лекція. Варто проводити літературно-мистецькі дійства, уроки – літературні композиції. Урок-семінар, у якому передбачено приготування заздалегідь учителем сценарію та реалізацію його за допомогою учнів.

Вивчення життєпису письменника повинно супроводжувати різними видами ТЗН (телепередачі, відеофільми, комп’ютерні дистанційні технології), використанням наочності. Ефективним стане у практиці вчителя урок – зустріч з письменником.
^ УРОК ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄПИСУ ПИСЬМЕННИКА

в 11 класі

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconПедагогічна практика студентів магістратури
Гриньова В. М. – доктор педагогічних наук, професор, директор науково-дослідного Інституту педагогіки та психології імені В. О. Сухомлинського...
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconТиждень Зміст роботи
Педагогічна практика студентів – значна І важлива частина професійної підготовки майбутніх учителів, це практичне застосування отриманих...
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconПедагогічна практика студентів історичного факультету Положення та...
...
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconФорма № н – 04 Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Робоча програма «Виробнича педагогічна практика» для студентів за напрямом підготовки 010103 Технологічна освіта (автосправа), 010103...
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconМетодичні рекомендації до педагогічної практики бакалавра фізико-математичного...
Педагогічна практика – один із напрямів підготовки майбутніх учителів до самостійної педагогічної діяльності. Вона займає чільне...
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconМетодичні рекомендації студентам-практикантам
Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconПрограм а
Педагогічна практика один із важливих засобів підвищення ефективності І якості підготовки майбутніх вчителів-логопедів
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconРобоча програма педагогічна практика
Кузьменко Г. М., старший викладач кафедри загальної фізики І математики, кандидат педагогічних наук
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconПедагогічна практика охоплює наступні етапи
У відповідності до індивідуального плану, який затверджується фаховим викладачем та вчителем історії, студент проводить
Л. Л. Нежива педагогічна практика студентів iconМетодичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики...
Педагогічна практика студентів чну зорганізується у контексті Закону України «Про вищу освіту» та відповідно до "Положення про проведення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка