Кількість годин




НазваКількість годин
Сторінка1/6
Дата конвертації20.06.2013
Розмір0.89 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Історія > Документы
  1   2   3   4   5   6




Вступ

Відповідно з наказом Міністерства освіти України “Про розробку освітньо-професійних програм вищої освіти за відповідним професійним спрямуванням” від 18.02.1994 р. 1/9-18 (С.5) “Історію України” віднесено до групи гуманітарних та соціально-економічних дисциплін нормативного циклу. Отже, цей курс читається студентам всіх підрозділів академії як обов’язковий.

Історія України належить до тих навчальних дисциплін, увага й інтерес до яких у нашому суспільстві зростатиме і поглиблюватиметься.

Упорядник із задоволенням сприйме будь-які зауваження, поради та пропозиції, спрямовані на вдосконалення програми курсу “Історія України”.
^ Мета і завдання курс “Історія України”.
Пізнавальна мета предмету – оволодіння студентами максимально об’єктивними знаннями з історії людності на теренах сучасної України від моменту появи первісної людини і до сьогодення.

^ Виховна мета – виховання високого рівня культури, громадської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

Завдання курсу – формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок наукового-історичного аналізу; усвідомлення логіки та об’єктивних закономірностей історичного процесу;

Вимоги до майбутніх спеціалістів – вміти аналізувати причини історичних подій та процесів, виявляти логічні зв’язки та об’єктивні закономірності історичних процесів, що відбувалися та відбуваються на теренах сучасної України.

Курс “Історія України" взаємно забезпечується предметами, що паралельно вивчаються студентами на І курсі (“Культурологія”, “Українська та зарубіжна література”, “Ділова українська мова”).

Цей курс забезпечує всі гуманітарні предмети, що викладаються на наступних курсах: “Релігієзнавство”, “Філософію”, “Політологію”, “Основи права”, “Основи конституційного права України”, “Культурологія”, “Основи економічної теорії”. Крім того він служить історичним підґрунтям і для викладання спеціальних дисциплін.

Програма розрахована на вивчення історії України протягом одного семестру. Метод вивчення – лекційно-семінарський.
^ Структура та обсяг предмету.
Історія України вивчається на І курсі протягом одного семестру, в обсязі 48 годин: лекційних – 32, семінарських – 16. Форма контролю є дві модульні контрольні роботи та іспит.

І. Тематичний план навчального курсу

Програма вивчення курсу “Істрія України” в

Одеській державній академії холоду містить:

Лекційний курс – 32 години

Практичні заняття – 16 годин (семінари)





Тема

Кількість годин

Лекції

Сем-ри

Всього

1

Вступ до вивчення України.

2

2

4

2

Княжа доба.

2

2

4

3

Входження українських земель під владу іноземних держав.

2

2

4

4

Виникнення козацтва.

2



2

5

Визвольна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького та її наслідки.

2

2

4

6

Політична боротьба в України в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

2



2

7

Ліквідація Української державності в другій половині ХVІІІ ст.

2

2

4

8

Україна в першій половині ХІХ ст.

2



2

9

Україна в другій половині ХІХ ст.

2

2

4

10

Україна на початку ХХ ст.

2



2

11

Визвольні змагання 1917-21 рр.

2



4

12

Визвольні змагання 1917-21 рр.

2

2

2

13

Україна в 1920-30 рр.

2



2

14

Україна в роки Другої світової війни.

2

2

4

15

Україна у післявоєнний період.

2



2

16

Сучасна Україна.

2



2


ІІ. Література до курсу
Підручники та навчально-методичні посібники для підготовки до всіх практичних занять:


  1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2003.

  2. Борисенко В. Курс української історії: З найдавніших часів доХХ ст. Навч. посібник – К., 1996.

  3. Брайчевський М. Конспект історії України. – К., 1994.

  4. Грицак Я. Нарис історії України. – Формування модерної української нації ХІХ   ХХ ст. – К., 1996.

  5. Енциклопедія Українознавства / Репринтне відтворення видання 1955 – 1984 років. – Львів – К., 1996-2003.

  6. Історія України. Курс лекцій у 2-х кн. – К., 1991-1992.

  7. Історія України / за ред. Ю.Зайцева. – Львів, 1996.

  8. Історія України / заг. ред. В.Смолія – К., 2000.

  9. Історія України. Навчальний посібник / за ред. Б.Н.Лановика. – К., 1999.

  10. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. – 2-е вид., випр. і доп. – К.; Л., 2002.

  11. История Украинской ССР. В 10 т. – К., 1983-87.

  12. Полонська-Василенко Н. Історія України у 2-х т. – К.: Либідь, 1993.

  13. Рибалка І.К. Історія України. В 2-х ч. – Х., 1995.

  14. Ульяновський В., Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994.

  15. Яковенко Н. Нарис з історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997.


ІІI. Тематика лекцій
Тема 1. Вступ до вивчення України

Предмет і завдання курсу історії України. Проблематика й структура курсу. Проблеми періодизації історії України. Історіографія курсу історії України. Концепції історії України. Вплив природно-географічних факторів на розвиток історії України. Походження людини. Поява людини на теренах України. Кам’яна доба. Первісні люди та спосіб їх життя. Виникнення вірувань і поява мистецтва. Неолітична революція. Енеоліт. Землеробські племена. Трипільська культура.

^ Кіммерійці. Скіфи. Сармати. Кочові народи на території України. Походження та поява кіммерійських племен на території сучасної України. Перші письмові згадки про кіммерійців. Питання походження та приходу скіфських племен на територію України. “Батько історії„ Геродот про Скіфію. Суспільно-політичний устрій скіфських племен. Скіфо-перська війна. Культура скіфів. Поява та розселення сарматських племен на території України. Особливості суспільних відносин у сарматів. Культура сарматів. Етнокультурні зв’язки скіфів та сарматів із слов’янами. Античні міста-колонії Північного Причорномор’я. Причини колонізації і виникнення полісів на території України. Суспільно-політичне життя та економічний лад. Культура.

^ Походження слов’янських народів. Стародавні слов’яни в період великого переселення народів. Анти. Розселення східних слов’ян. Боротьба з готами, гуннами, аварами. Війни слов’ян з Візантією та їх наслідки. Заснування Києва. Передумови утворення держави у східних слов’ян. Археологічні та письмові джерела про етнічну єдність південної групи східнослов’янських племен. Суспільно-політичний лад слов’ян. Релігія та культура.
^ Тема 2. Княжа доба.

Утворення Київської Русі. Суспільно-політичний лад східнослов’янських племен напередодні утворення держави. Союз племен. Перші згадки про східнослов’янські об’єднання. Утворення Київської держави. Роль варягів в генезисі держави. Норманська та антинорманська теорії. Основні етапи політичної історії Київської держави. Правління Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князь Володимир і запровадження християнства. Ярослав Мудрий. “Руська Правда”. Володимир Мономах. “Повчання дітям”. Політичний устрій Київської Русі. Зовнішня політика. Економічний лад і суспільні відносини. Зовнішня політика і міжнародне становище Київської держави. Культура Київської Русі.

^ Причини феодальної роздробленості. Занепад Києва. Феодальні князівства Київської Русі – Київське, Чернігівське, Переяславське. Боротьба з монголо-татарськими завойовниками в ХІІІ ст. Південно-західні руські князівства під ярмом Золотої Орди. Розвиток ідеї єдності Русі.

^ Галицько-Волинське князівство. Особливості політичного, соціального та економічного розвитку в ХІІ – першій половині ХІV ст. Галицько-Волинського князівства. Правління Галицької династії – Ростиславичів. Правління династії Галицько-Волинських Романовичів. Роман Мстиславович. Данило Галицький. Походження монгольських племен, початок та основні напрями їх походів. Боротьба галицько-волинських князівств з монголо-татарами. Занепад Галицько-Волинського князівства. Встановлення золотоординського іга. Завоювання князівства Польщею. Галицько-Волинське князівство як одна з форм української державності.
^ Тема 3. Входження українських земель під владу іноземних держав.

Включення українських земель до складу іноземних держав у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Включення українських земель до складу Литовської держави. Політика великих литовських князів на українських землях. Боротьба Великого князівства Литовського та Польського королівства за українські землі. Входження Закарпаття до Угорщини, а Буковини до Молдавського князівства. Створення Кримського ханства. Блискуча Порта та землі України.

^ Становище українських земель у складі іноземних держав у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Литовсько-руська держава. Кревська унія. Боротьба руських князів проти польсько-литовської унії. Ліквідація удільних князівств. Люблінська унія та її наслідки для України. Асиміляція князівської еліти. Суспільна організація та економічні відносини. Магдебурзьке право. Литовські статути.
^ Тема 4. Виникнення козацтва.

Передумови та причини виникнення українського козацтва. Причини та джерела появи козацтва. Перші згадки про українських козаків. Джерела формування та поповнення українського козацтва. Основні етапи козацької державності.

^ Утворення Запорозької Січі. Територія утворення Запорозької Січі. Запорозька Січ – зародок української державності. Д.Вишневецький (Байда). Устрій та військово-політична організація Запорозької Січі. Реєстрове козацьке військо. Боротьба козацтва з турками і татарами.

^ Зростання напруженості в Україні наприкінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Православні братства в Україні. Брестська церковна унія: передумови та наслідки. Посилення національно-релігійного гноблення. Культурні рухи кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. П.Могила. Роль церкви у збереженні та самобутності українського народу. Зростання соціальної напруженості в Україні наприкінці ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Становище в Україні напередодні козацько-селянських повстань. Повстання під проводом К.Косинського і С.Наливайка. Гетьман П.К.Сагайдачний. Хотинська війна. Козацько-селянські повстання 1620-1630-х рр. Тарас Федорович. Причини поразок та наслідки повстань.
^ Тема 5. Визвольна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького та її наслідки.

Хід бойових дій. Погіршення та загострення соціально-економічної ситуації. Причини, характер і рушійні сили Визвольної війни. Періодизація. Перший етап війни. Битва під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Битва під Зборовом та Збаражем. Зборівський мир. Молдавські походи Хмельницького. Битва під Берестечком і Білоцерківський мир. Битви під Жванцем та Батагом. Укладення українсько-російського договору та його значення. Завершальний етап визвольної війни. Воєнні дії 1654-1657 рр.

^ Формування української державності. Становлення нового державного апарату в Україні. Органи влади і управління. Внутрішня політика гетьманського уряду. Соціально-економічні процеси під час війни. Розробка Б.Хмельницьким принципів української державності. Відносини між Гетьманщиною і Москвою. Переяславська Рада. “Березневі статті” Б.Хмельницького 1654 р. Проблема завершення Визвольної війни в історичній літературі. Історичне значення Визвольної війни середини ХVІІ ст. Визвольна війна як незавершена буржуазна революція. Оцінка особи Богдана Хмельницького.
^ Тема 6. Політична боротьба в України в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Політична ситуація в Україні в другій половині ХVІІ ст. Розвиток подій в Україні після смерті Б.Хмельницького. Основні напрями державної політики І. Виговського. Гадяцька унія 1659 р. Битва під Конотопом. Боротьба Московської держави та Польщі за Україну. Гетьманування Юрія Хмельницького. Поділ України на Лівобережну та Правобережну. Чорна рада 1663 року. Гетьмани П.Тетеря та І.Брюховецький. Політика правобережних гетьманів. Основні напрями державної політики гетьмана Петра Дорошенка. Політика лівобережних гетьманів в період Руїни. (І.Брюховецький, Д Многогрішний, І.Самойлович).

^ Україна і Північна війна. Гетьман І.Мазепа і український вектор політики Петра І. Союз І.Мазепи з Карлом ХІІ. Полтавська битва. Причини поразки політики Івана Мазепи. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
^ Тема 7. Ліквідація Української державності в другій половині ХVІІІ ст.

Наступ Росії на інституції української державності. Обмеження Української автономії в першій половині ХVІІІ ст. І.Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії та П.Полуботок. Д.Апостол. Правління гетьманського уряду (1735-1750 рр.). Гетьман К. Розумовський і ліквідація гетьманату. Посилення антиукраїнської політики російського царизму. Ліквідація Запорізької Січі і скасування козацької влади. Соціально-економічні зміни в Гетьманщині. Асиміляція козацької верхівки. Історичне значення існування Гетьманщини.

^ Становище Правобережної України в кінці ХVІІ – ХVІІІ століть. Визвольні повстання 1702-1704 рр. Семен Палій. Гайдамацькі рухи 1730-1760-х рр. Коліївщина. Рух опришків. Олекса Довбуш. Поділи Польщі й нове політичне розчленування України Російською та Австрійською імперіями.

^ Відвоювання і заселення Північного Причорномор’я. Русько-турецькі війни 1768-1774 рр., 1787-1791 рр., 1806-1812 рр. Приєднання до Російської імперії Південної України. Заселення Північного Причорномор’я та Приазов’я. Чорноморське козацтво. Кубанське козацтво.

^ Культура в Україні у ХVІІІ ст. Особливості розвитку культури відтік представників інтелектуальної еліти з українських земель до Росії. Завершення процесу формування української етнічної території й консолідація етнополітичних рис українського народу.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Кількість годин iconПрограма навчальної дисципліни «право соціального забезпечення» кривий ріг -2010/2011
Загальна кількість годин : спеціалісти- год; магістри- год Тижнева кількість годин:І семестр (маг)4 год
Кількість годин iconПрограма курсу Курс: 5 Семестр: 9 Форма навчання: денна Кількість...
Він формує широкий діапазон професійних інтересів, сприяє самостійним дослідженням у різних галузях культурологічного та філософського...
Кількість годин iconВакансія: Збір огірків в полі І вкладання овочів у банки. Кількість місць
...
Кількість годин iconЗагальні методичні вказівки до виконання практичних занять
У відповідності до робочої програми з дисципліни “Технічна експлуатація автомобілів” загальна кількість годин на вивчення дисципліни...
Кількість годин iconЗатверджую
Дисципліна «Історія України» є нормативною дисципліною для всіх спеціальностей університету в обсязі 108 годин, з них 16 годин лекцій,...
Кількість годин iconКількість годин
Використання інформаційних та комп’ютерних технологій для автоматизації виробництва
Кількість годин iconТема Кількість годин
Внесок вітчизняних вчених у розвиток медичної мікробіології, імунології, вірусології
Кількість годин iconКількість годин
Байєса, Бернуллі, Пуассона, використовуючи локальну та інтегральну теореми Муавра-Лапласа
Кількість годин iconКількість годин
Змістовий модуль Принципи діяльності та організація роботи медичної сестри терапевтичного стаціонару
Кількість годин iconКількість годин, відведених на
Змістовий модуль І. Загальні основи освітньої галузі „Здоров’я І фізична культура”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка