Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького




Скачати 254.09 Kb.
НазваМетодичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
Дата конвертації20.06.2013
Розмір254.09 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Історія > Документы
Міністерство освіти та науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва

Кафедра теорії та історії педагогіки
Методичні матеріали

щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
Укладач: канд. пед. наук Захаренко С.О.

Рецензенти: зав. кафедри, професор Прокопенко Л.І.,

завідувач практики Черкаського національного

університету ^ Мамчур Л.П.


Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії

педагогіки (протокол №2 від 2 вересня 2009 р.)
Черкаси 2009

ВСТУП

Педагогічна практика студентів ЧНУ зорганізується у контексті Закону України «Про вищу освіту» та відповідно до "Положення про проведення практики студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького".

Педагогічна практика є обов'язковою складовою підготовки фахівця-професіонала, працівника закладів освіти, продовженням його теоретичного навчання. Вона покликана здійснювати підготовку студента до діяльності як вчителя-вихователя так і вчителя-предметника, викладача, педагога, озброювати його комплексом умінь та навичок, необхідних для творчого підходу до всіх видів едукаційної та громадської роботи.

У процесі педагогічної практики здійснюється не лише перевірка теоретичної та практичної підготовки студента, але й створюються можливості для розкриття даних студента як майбутнього педагога.

Педагогічна практика тільки тоді є ефективним засобом підготовки до педагогічної діяльності, коли сам студент прагне стати справжнім фахівцем, свідомо організовує процес самоосвіти, усвідомлює свою відповідальність за виховання підростаючого покоління. Завдяки цій практиці, починаючи вже з перших курсів, у студентів з'являються можливості перевірити та оцінити себе як майбутніх педагогів, свою професійну підготовку, придатність до роботи вихователем. У процесі практики відбувається збагачення спостереженнями, приходить розуміння практичної значущості теоретичних та практичних знань і умінь, зростає потреба в оволодінні ними. Під час педагогічної практики у студентів з'являється можливість перевірити правильність обраного життєвого шляху, відповідність особистісних якостей вимогам педагогічної професії.

Педагогічна практика у своїй неперервності та наступності є невід'ємною складовою підготовки кваліфікованих фахівців. Від рівня професіоналізму, педагогічної майстерності, особистих якостей педагогів, які працюють в освітніх закладах, залежить статус і авторитет усіх ланок системи освіти нашої держави, перспективи її подальшого розвитку.

Терміни та види педагогічної практики студентів визначаються навчальними планами та робочими навчальними програмами університету. Усі види практик проводяться згідно з графіком наскрізних практик.
^ ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Завданнями педагогічної практики є:

- навчити студентів застосовувати на практиці теоретичні знання, одержані у вищому навчальному закладі;

- поглибити і закріпити теоретичні знання, одержані студентами при вивченні педагогіки, методики позакласної виховної роботи тощо;

- навчити студентів працювати з колективами дітей, підлітків, оскільки лише педагогічно доцільно організований колектив створює сприятливі умови для всебічного та гармонійного розвитку особистості;

- навчити студентів поєднувати педагогічне керівництво групою, класом, соціальною групою із заохоченням суб'єктів едукаційного процесу до самостійності, самоврядування та самовдосконалення;

- виробити у студентів уміння й навички самостійно проводити навчально-виховну роботу з учнями, навчити прийомам педагогічного спілкування з колегами, адміністрацією та батьками учнів, сприяти становленню студентів як самодостатніх суб’єктів едукаційного процесу;

- виховувати у студентів повагу до педагогічної професії, розуміння її значущості у житті суспільства;

- формувати інтерес до науково-дослідної роботи;

- підготувати студентів до проведення різноманітних типів навчальних занять із застосуванням адекватних методів і прийомів, що активізують пізнавальну діяльність;

- навчити студентів виконувати функції вчителя-предметника, класного керівника, працювати у педагогічних колективах, а також проводити індивідуальну едукаційну роботу.
^ ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПЕДАГОГІЧНОЮ ПРАКТИКОЮ

Термін проходження практики визначається фаховими кафедрами відповідно до навчального плану з урахуванням кількості навчальних кредитів на тиждень з цієї навчальної дисципліни.

Перед початком практики для студентів проводяться настановна, а після завершення практики – підсумкова конференції за участю викладачів фахових кафедр, кафедр педагогіки та психології, призначених наказом ректора університету керівниками педагогічної практики.

Практиканти відвідують уроки в класах, за якими закріпленні (з дозволу учителя), знайомляться з різними видами позакласної, позашкільної роботи і наприкінці першого тижня складають індивідуальний план виховної роботи на весь період практики.

Для отримання диплома бакалавра студенти проходять педагогічну практику у 5-9 класах, для отримання диплома спеціаліста – у 10-12-х класах, виконуючи обов'язки вчителя за фахом (зі своєї спеціальності) та класного керівника.

Викладачі-керівники практики від кафедри теорії та історії педагогіки виставляють підсумкові оцінки, враховуючи якість поданих студентами матеріалів. Ці оцінки обговорюються на підсумковій конференції.
^ ЗМІСТ ПРАКТИКИ

1. Ознайомлення з особливостями навчально-виховної роботи освітнього закладу, його навчально-матеріальною базою.

2. Ведення всіх видів навчальної роботи з предмета (уроки, факультативні заняття); організація і проведення позакласних виховних заходів з предмета; аналіз змісту навчального матеріалу, програм; ознайомлення з навчально-методичною літературою; відвідання уроків учителів свого фаху; розробка і виготовлення дидактичних матеріалів (таблиць, карток, опорних схем, тестів, прикладів і т. д.).

3. Виконання функцій класного керівника; вивчення системи виховної роботи з учнівським колективом з метою забезпечення передумов для всебічного й гармонійного розвитку; участь у підготовці та проведенні виховних заходів з учнями, передбачених планом роботи класного керівника, а також організація і проведення власних виховних заходів, запланованих з урахуванням умов, результатів педагогічного процесу, потреб учнів.

4. Проведення роботи з батьками учнів: відвідування 3-4-х батьків вдома, виступи з повідомленнями на батьківських зборах з питань родинного виховання, участь в організації і проведенні батьківських зборів або конференцій.

5. Участь у методичній і науково-дослідній роботі; участь у засіданнях педагогічних рад, методичних об'єднань учителів-предметників і класних керівників.

6. Вивчення особливостей розвитку і становлення колективу класу, написання характеристики класного колективу (для спеціалістів) та характеристики учня (для бакалаврів).

7. Підготовка наукового повідомлення на підсумкову конференцію з актуальних питань організації і проведення педагогічної практики.

8. Ознайомлення з роботою адміністрації школи, шкільного психолога та соціального педагога.

9. Вивчення системи роботи педагогічного колективу школи по реалізації Державної програми "Освіта", «Положення про середній навчально-виховний заклад».


^ По закінченню педагогічної практики студент повинен здати на кафедру теорії та історії педагогіки для перевірки:

«Щоденник з педагогічної практики»,*


в якому має бути відображено:

  1. Титульна сторінка (додаток 1).

  2. Загальна характеристика освітнього закладу (додаток2).

  3. План виховної роботи студента на період практики [орієнтовний план роботи класного керівника додається (додаток 3)].

  4. Характеристика учня (для бакалаврів) [програма вивчення учня додається (додаток 4) ].

  5. Характеристика класу (для спеціалістів) [програма вивчення класного колективу додається (додаток 5)].

  6. Аналіз відвіданого уроку [орієнтовний алгоритм аналізу уроку додається (додаток 6)].

  7. Потижневі педагогічні спостереження, які передбачають аналіз педагогічних ситуацій, явищ, подій, аналіз взаємостосунків між учасниками (суб’єктами) едукаційного процесу, особливості виховної роботи та ін.

  8. ^ План-конспект виховного заходу (класної години), в якому має бути передбачено:

а )тему;

б) триєдину мету ( навчальну, розвивальну, виховну);

в) унаочнення, обладнання;

г) хід виховного заходу (класної години), його дидактичну та

методичну структуру);

д) висновки;

е) використану літературу.

9) Відгук класного керівника про проходження практики з оцінкою

(максимальна кількість балів – 15).


* Примітка. Матеріали з педагогічної практики мають бути відображені (надруковані, каліграфічно написані власноруч) або у зошиті або на стандартних, надійно скріплених (склеєних, прошитих, з використанням стаплера і ін. ) листках формату А4.
...................................................................................................................................................................

Додаток №1

Титульна сторінка
Міністерство науки і освіти України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва

Кафедра теорії та історії педагогіки
^ Щоденник з педагогічної практик

Студента………. курсу

ННІ (факультету)............

групи.......

денної ( заочної) форми навчання

(прізвище, ім'я, по батькові)

Керівник практики від кафедри теорії та

історії педагогіки

(прізвище, ім'я, по батькові)

м. Черкаси 20.. р.

...................................................................................................................................................................................

Додаток №2

Загальна характеристика навчального закладу

Практика проводилась у... (навчальний заклад, район, місто, клас, терміни).

Короткі відомості про навчальний заклад, його особливості, історія, здобутки, основні проблемні питання, які вирішує педагогічний колектив.

Директор школи……

Заступник директора з навчально-виховної роботи……..

Класний керівник …….

Вчитель-предметник …………….

Соціальний педагог……..

Шкільний психолог……….

Список учнів класу



№п/п


П І П

Середній бал успішності з начальної дисципліни, яку викладає студент-практикант

Середній бал успішності у навчальній діяльності


Статус учня у класному колективі



Примітки

1.

2.

....
















..................................................................................................................................................................................

Додаток №3

Орієнтовна схема плану роботи класного керівника

1. Короткі відомості про класний колектив

Загальні відомості про клас (кількість учнів, кількість хлопчиків і дівчаток). Успішність учнів (скільки учнів успішно завершили навчальну чверть, скільки з них відмінників, скільки відстаючих, другорічників). Стан дисципліни. Чи склався у класі колектив, його характеристика (дружний, працьовитий, активний). Коротка характеристика активу класу (староста, редактор стінгазети та ін.). Виховні завдання (на навчальну чверть або півріччя залежно від того, на який період складається план). Назвати 3-4 основні завдання, на виконання яких спрямовуватиметься головна увага.

  1. Основні напрями та форми діяльності класного

колективу

У цьому розділі плану вказують форми та методи, строки виконання роботи, виконавці (відповідальні), роблять помітки про виконання.

А. Виховання громадянської свідомості та активності.

1. Проведення інформацій на теми…

2. Класні години на теми…

3. Теоретична конференція на тему……

4. Класні збори, присвячені найважливішим подіям громадського життя......

5. Залучення учнів до суспільно-корисної діяльності в школі.....

Б. Виховання свідомого ставлення до навчання та підвищення якості знань.

1. Класні збори про культуру навчальної праці.

2. Екскурсії на підприємства, установи з метою з'ясування ролі знань у житті та праці.

3. Проведення олімпіад, конкурсів, вечорів цікавої науки.

4. Організація взаємодопомоги у навчальній праці.

5. Зустрічі з ученими, бесіди про роль знань, науки.

6. Залучення учнів до предметних гуртків.

7. Залучення учнів до виготовлення наочних посібників.

В. Виховання свідомої дисципліни та культури поведінки.

1. Проведення етичних бесід на тему….

2. Суспільно корисні справи.

3. Участь у колективному листуванні з учнями інших міст і країн.

4. Колективний перегляд та обговорення кінофільмів, театральних вистав.

5. Проведення диспутів на моральні теми.

6. Участь у суспільно-корисній праці.

Г. Трудове виховання та професійна орієнтація.

1. Участь у благоустрої класу та школи.

2. Бесіди та диспути пов'язані з питаннями відповідального ставлення до праці та вибору професії.

3. Залучення до технічних та прикладних гуртків.

4. Участь у суботниках з упорядкування шкільного подвір’я.

5. Організація шефства над молодшими школярами.

6. Проведення бесід про різні професії.

7. Оформлення стендів «Ким бути?», «Учись учитися».

Д. Виховання естетичної культури і розвиток художніх здібностей.

1. Відвідування музеїв, виставок.

2. Залучення до художніх гуртків.

3. Позакласне читання художньої літератури.

4. Участь у художньому оформленні класу.

5. Участь у виставках на кращий малюнок.

6. Екскурсії «Спілкування з природою».

7. Проведення читацьких конференцій.

8. Бесіди та лекції про мистецтво й художню літературу.

9. Проведення та організація концертів художньої самодіяльності.

10. Участь у літературно-музичних вечорах.

Е. Фізичне виховання та зміцнення здоров'я.

1. Бесіди про режим школяра, здоровий спосіб життя, подолання шкідливих звичок, техніку безпеки.

2. Читання літератури про спорт, туризм, загартування організму.

3. Залучення до туристично-краєзнавчих гуртків.

4. Участь у походах по рідному краю.

3. Участь у масових іграх.

3. Робота з учителями

1. Відвідати уроки вчителів (перелік прізвищ ).

2. Перевірити додержання на уроках єдиних педагогічних вимог.

3. Ознайомитися з організацією та проведенням додаткових занять з відстаючими.

4. Ознайомити вчителів з програмою вивчення учнів.

5. Організувати оформлення у класному куточку стенда «Організація праці школяра».

6. Організувати проведення нарад (малі педагогічні ради) із залученням учителів, які викладають у класі, з обговоренням питань:

а) Про виконання учнями єдиних педагогічних вимог;

б) Формування у школярів навичок самоосвіти та самовиховання;

в) Підсумки навчально-виховної роботи у класі та завдання на наступну чверть.

7. Провести співбесіди із учителями-предметниками, учителями початкових класів, попередніми класними керівниками.

4. Робота з батьками

1. Провести батьківські збори на тему……

2. Відвідати сім'ї учнів (перелік прізвищ, мета відвідування)....

3. Залучити батьків до відвідання батьківського лекторію.

4. Запросити для бесіди батьків учнів (перелік прізвищ, мета бесіди, тема).......

5. Провести день відкритих дверей, як спільний захід учнів, батьків, школи.

6. Допомогти батьківському комітету скласти план роботи.

7. Підготувати і провести спільні збори учнів та батьків.
Короткі вказівки до складання плану роботи класного керівника

Комплексний підхід до виховання вимагає, як це було показано у першому розділі, застосування різноманітних форм і методів формування особистості мислячої, творчої, здатної до самовираження. Усе це необхідно враховувати під час складання плану.

У першому розділі плану слід дати таку характеристику класу, яка б відображала стан учнівського колективу, рівень вихованості учнів. Особливу увагу слід приділити стану дисципліни та успішності у класі, назвати відстаючих і недисциплінованих учнів, які потребують особливої уваги. Водночас слід назвати й таких учнів, на яких класний керівник спиратиметься у своїй роботі.

У другому розділі необхідно сформулювати основні виховні й розвивальні завдання. Вони повинні відображати загальні проблеми освіти і враховувати стан сформованості класного колективу, рівень його вихованості. Наприклад, можна поставити такі завдання:

а) домогтися подальшого підвищення рівня свідомості та розвитку громадської активності всіх учнів класу шляхом залучення їх до суспільно - корисної діяльності;

б) прагнути до підвищення успішності та якості знань шляхом виховання свідомого, відповідального ставлення до навчальної праці та організації взаємодопомоги у навчальній праці;

в) виробляти в учнів (вказати прізвища) сумлінне ставлення до праці на благо суспільства, бережливе ставлення до суспільної власності;

г) розвивати у школярів (вказати прізвища) інтерес і потяг до художньої творчості, привчати до регулярних занять фізкультурою і спортом.

Постановка провідних виховних завдань великою мірю залежить від того, в якому класі складається план.

У другому розділі плану розкриваються основні напрями, форми і методи виховної діяльності класного керівника та учнівського колективу. До кожного з цих напрямів у схемі зазначено форми і методи організації процесу виховання. Наприклад, такий напрям, як «Виховання громадянської свідомості та активності» передбачає проведення інформацій, класних годин, теоретичних конференцій, класних зборів та залучення учнів до суспільно -корисної діяльності у школі та за її межами. Усі ці форми спрямовані на формування свідомості та розвиток громадянської активності учнів. Водночас вони покликані сприяти моральному і трудовому вихованню, допомагати всебічному розвитку особистості.

Під час складання плану з інших напрямів виховної діяльності також необхідно прагнути забезпечити цілісний підхід до організації виховного процесу. Наприклад, щоб виховати свідоме ставлення до навчання та підвищити якість знань планується проведення олімпіад, конкурсів, вечорів науки. Треба так продумати тематику й організацію цих заходів, щоб вони сприяли не лише розумовому розвитку учнів, а й їхньому моральному і трудовому вихованню. Так, підготовка вечорів і конкурсів передбачає включення школярів у колективну трудову діяльність, пов'язану з виготовленням наочних посібників, з підготовкою барвистих оголошень тощо.

У планах роботи класних керівників важливо передбачити педагогічно виправдане поєднання словесних форм впливу на учнів з практичними суспільно-корисними трудовими справами. За цієї умови легше забезпечити комплексний підхід до організації виховної діяльності класного керівника та учнівського колективу.

У третьому розділі плану, присвяченому роботі класного керівника з учителями, важливо передбачити першочергові справи, пов'язані з координацією освітньої діяльності всіх учителів, спрямовану на підвищення ефективності та якості виховання. Чільне місце у плані роботи класного керівника займуть різні форми індивідуальної роботи з учителями. Необхідно передбачити проведення педагогічних нарад учителів свого класу ( приблизно один раз на місяць) з найважливіших питань організації діяльності класного колективу, забезпечення комплексного підходу до виховання.

У заключному четвертому розділі плану намічаються різні форми роботи з батьками учнів, надання допомоги батьківському комітетові класу. Все це дає змогу забезпечити комплексний підхід до організації виховання школярів. Дієвість плану роботи класного керівника багато в чому залежить від того, наскільки в ньому враховується своєрідність класного колективу, потреби, інтереси та нахили учнів.

....................................................................................................................................................................

Додаток №4

Орієнтовна програма вивчення учня

І. Загальні відомості про учня (прізвище, ім'я, побатькові)

1.1. Де живе школяр?

1.2. Професія батьків.

1.3. Склад сім'ї, її культурний, матеріальний рівень.

1.4. Взаємини у сім'ї.

1.5. Стиль виховання дитини у сім'ї (авторитарний, ліберальний, демократичний).

1.6. Режим і дозвілля учня.

1.7. Участь школяра у домашній праці.

1.8. Друзі та знайомі поза школою.

1.9. Найважливіші події у житті учня.

1.10. Стан здоров'я учня (за даними шкільного лікаря).

ІІ. Загальний рівень розвитку учня

2.1. Загальний розвиток. Культура мови, кругозір, начитаність, регулярність читання, широта і сталість читацьких інтересів, відвідання кіно, театру, музеїв тощо.

2.2. Ставлення до навчальної праці. Мотиви навчання. Як учень ставиться до своїх знань? Чи уважний на уроках? Чи систематично готує домашні завдання? Чи вміє самостійно організувати свою навчальну працю? Чи дбає він про засвоєння пропущеного матеріалу? Як ставиться до своїх успіхів і невдач у навчальній праці? Інтерес до знань.

2.3. Успішність учня. Як встигає він з різних предметів? Які предмети учень любить? Які предмети даються йому легко, а з яких у нього утруднення?

2.4. Ставлення до фізичної праці. Як учень ставиться до роботи з самообслуговування? Як він виконує трудові та громадські доручення? Чи любить учень працювати у шкільних майстернях і на шкільній ділянці?

2.5. Рівень дисципліни учня. Чи знає правила поведінки для учнів і як їх виконує? Ввічливість у поводженні з дорослими, товаришами. Охайність.

2.6. Інтереси і нахили учня. Навчальні інтереси. Інтереси у галузях літератури, мистецтва, науки, техніки, спорту. Широта і сталість інтересів. У яких гуртках учень працює і які позашкільні заклади відвідує? Якою професією цікавиться? Як пов'язані його інтереси з вибором майбутньої професії?

ІІІ. Громадське обличчя і громадська робота учня

3.1 Участь у громадському житті класу. Інтерес до життя класу та ступінь активності у громадській роботі. Робота у дитячих громадських організаціях.

3.2. Характер виконання громадської роботи. Сумлінність. Уміння довести розпочату справу до кінця. Уміння залучити до роботи інших учнів. Чи має учень організаційні навички?

3.3. Місце учня у класному колективі. Зв'язаний учень з колективом чи відірваний від нього? Ставлення до нього учнів класу. Чи користується він повагою та авторитетом у класі?

IV. Головні риси особистості учня

4.1. Громадянська свідомість. Світогляд, свідомість учня. Головне спрямування його громадянських ідеалів і прагнень. Уміння втілити свої ідеали у конкретних справах: навчанні, в громадській роботі, праці. Мотиви навчальної та громадської роботи учня.

4.2. ^ Моральні якості учня. Почуття любові до Батьківщини. Інтереси до подій у нашій країні. Готовність подати допомогу своєю працею школі та суспільству. Почуття колективізму, почуття обов'язку та відповідальності, правдивість і чесність, принциповість, скромність. Ставлення до батьків і членів сім'ї, до вчителів, до старших товаришів.

3. ^ Вольові риси характеру. Цілеспрямованість. Активність, рішучість, сміливість, самостійність, ініціативність. Організованість: витримка, самоконтроль, дисциплінованість. Стійкість, наполегливість, мужність, скромність.

4. ^ Особливості темпераменту школяра та його психічних процесів. Сила, урівноваженість і рухливість нервових процесів. Швидко чи повільно говорить, робить, реагує на запитання, чи легко переключається з однієї справи на іншу. Як учень виявляє свої почуття?

^ V. Педагогічні заходи, намічувані класним керівником на основі вивчення учня

5.1. Які якості учня і як треба їх розвивати і вдосконалювати?

5.2. Що зробити для подолання недоліків у поведінці школяра?

....................................................................................................................................................................

Додаток №5

Орієнтовна програма вивчення класного учнівського колективу

I. Склад класу

1.1. Віковий склад, структура класу.

1.2. Пізнавальний рівень, розвиток учнів.

1.3. Працездатність та успішність учнів.

1.4. Громадське обличчя класу (чи є в класі актив, лідери). Інтерес до громадських справ. Виконання громадських доручень, спрямованість, свідомість учнів.

^ II. Згуртованість класу

2.1. Чи є угрупування за мотивами, діловими інтересами або негативного характеру? Як учні ставляться один до одного? Як вони ставляться до справ класу?

2.2. Чи люблять учні разом проводити час у школі та поза нею? Чи люблять вони разом розважатися або працювати?

2.3. Чи дружать хлопчики і дівчатка? Чи захищають хлопчики дівчаток?

2.4. Чи захищають діти членів свого колективу взагалі?

2.5. Чи немає у класі кругової поруки? Якщо є, то в чому вона виявляється?

2.6. Чи переживають школярі удачі та невдачі свого класу? Чи вболівають вони за свій колектив?

2.7. Під час проведення загальношкільних заходів тримаються вони разом чи кожен сам по собі?

III. Громадська думка у класі

3.1. Які вчинки своїх товаришів схвалюють, які засуджують?

3.2. Як і в якій формі вони висловлюють своє схвалення чи несхвалення?

3.3. Чи є розходження між тим, що учні говорять, і тим, що вони роблять?

3.4. Критика і самокритика в класі.

^ IV. Організованість класу

4.1. Чи вміють учні самі організуватися для виконання колективних справ? Чи вміють вони розподілити між собою роботу і найраціональніше її виконувати?

4.2.Чи вміють учні терпляче й уважно вислуховувати один одного ( на зборах, на перерві, під час виконання різних доручень)?

4.3. Чи виконують вони розпорядження уповноважених осіб?

^ V. Характер товариських зв'язків у колективі

5.1. Що об'єднує школярів: спільне місце проживання, місце за партою, інтереси, спільна робота?

5.2. Де спілкуються учні (тільки в школі чи поза нею)?

5.3. Чи уважні вони до товаришів? Чи намагаються їм допомогти? У чому виявляється ця повага?

5.4. Чи виявляють школярі вимогливість до своїх друзів? Чти вміють вони бачити їхні недоліки?

5.5. Як клас ставиться до дезорганізаторів, відмінників, активу, відстаючих?

5.6. Чи доброзичливо ставляться учні до товаришів з фізичними вадами?

VI. Актив класу

6.1. Склад активу (лідери, послідовники, пасив).

6.2. Офіційний (виборний) і фактичний актив класу.

6.3. Чи має актив авторитет?

6.4. Чи виконуються розпорядження активу класу?

6.5. Як ставляться активісти до своїх однокласників?

6.6. Чи є учні, які постійно в активі?

6.7. Чи живуть загальношкільні активісти життям свого класу, чи не відриваються вони від класу.? Чи поважають їх у класі?

VII. Зв'язок класного колективу із загальношкільним

7.1. Чи знають у класі про те, що відбувається у школі в цілому та в інших класах?

7.2. Чи виникають у класі пропозиції щодо поліпшення життя школи?

7.3. Чи виконує клас загальношкільні доручення (постійні та епізодичні)?

7.4. Який характер зв'язків з учнями інших класів ( шефство, змагання, спільні справи)?

7.5. Яку участь бере клас у загальношкільних заходах?

VIII. Заходи щодо подальшого згуртування класного колективу

8.1. Які педагогічні заходи слід провести у класі з метою згуртування та організації класного колективу?

8.2. Як використати класний колектив для виховного впливу на окремих учнів?

...........................................................................................................................................................
Додаток №6

^ ОРІЄНТОВНИЙ АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ УРОКУ

1. Організація класу [початок, привітання, настрій до співпраці, підготовка обладнання (дошка, крейда, підручники)].

^ 2. Загальна структура уроку

Який тип уроку обраний, доцільність вибору? Чи чітко виокремлені структурні елементи уроку? Дозування часу на кожний дидактичний етап, формулювання триєдиної мети.

^ 3. Реалізація дидактичної мети

Чи вимоги програми знайшли своє відображення у темі уроку? Активність учнів при ознайомленні з новим матеріалом. Чи правильна структура вивчення нового матеріалу? Чи володіє вчитель достатніми знаннями? Як здійснювалася перевірка якості знань (яке було «охоплення» учнів, як викликалися до дошки)?

^ 4. Реалізація розвивальної мети під час навчання

Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, систематизація, класифікація)? Чи було організовано долання труднощів? Чи були актуалізовані мотиви інтелектуальної діяльності? Чи здійснювалися міжпредметні зв’язки? Чи задіяні засоби для творчого мислення?

^ 5. Виховання у процесі уроку

Чи були використані виховні можливості змісту? Яка робота відбувалась по формуванню світогляду: чи давалися оціночні судження, чи вплинув урок на формування переконань? Зв'язок навчання з життям. Що сприяло вихованню добра, гуманного відношення до людей, поважного ставлення до праці і її результатів? Чи були використані виховні можливості оцінки знань? Яке було виховне значення особистості самого вчителя? Як реалізувалися виховні впливи на окремих учнів, які згідно з характеристикою класу мають певні недоліки у вихованості?

^ 6. Дотримання основних принципів навчання

Чи була педагогічно доцільно організована діяльність вчителя і учнів з точки зору реалізації принципів навчання? Як виконувалась самостійна робота учнів, її обсяг?

^ 7. Вибір методів навчання

Чи виправдано задіяні методи для вивчення нового матеріалу? Чи повністю використовувалися можливості самостійної роботи? Чи застосовувалися технічні засоби навчання? Чи демонстрації (ілюстрації) були ефективними? Чи достатньо різними були методи і прийоми засвоєння знань? Чи раціонально застосовувалися методи перевірки і контролю? Чи у контексті завдань уроку проводилась індивідуальна, фронтальна, групова перевірка знань? Чи був письмовий, тестовий контроль? Як була організована робота по розвитку мислення?

^ 8. Робота вчителя на уроці

Чи все необхідне було підготовлено до початку уроку? Чи користувався учитель конспектом? Чи чітко пояснена вчителем освітня мета уроку? Які види діяльності вчителя були на уроці і в якому співвідношенні (мовна діяльність, вислуховування, помітки, допомога учням у самостійній роботі і т.д.)? Які прийоми в організації учнів використовує вчитель? Чи володіє учитель класом? Зовнішній вигляд учителя. Дотримання норм педагогічної етики.

^ 9. Робота учнів на уроці

Чи була перевірена готовність учнів до уроку? Яка їх активність і на яких етапах? Які були види діяльності учнів на уроці (мовна, слухова, запис з дошки, самостійна письмова робота і т.д.)? Чи зверталась увага на культуру праці учнів (ведення записів, їх оформлення, бережне відношення до підручника)? Прийоми підтримання дисципліни. Чи були вони ефективні? Ставлення учнів до предмета, до вчителя, уміння учитися, співпраця з учителем для досягнення мети уроку.

^ 10. Санітарно-гігієнічні умови уроку

Чи достатньо в класі світла, свіжого повітря? Вплив кольору стін, парт. Відповідність розміру парт віку учнів. Меблі в класі. Як проведена перерва? Недопущення перевтоми учнів на уроці, створення пауз для розумового відпочинку.

^ 11. Результати заняття (досягнення мети, набуття якісних знань, умінь, найбільш доцільні методи, висновки, пропозиції, рекомендації).

......................................................................................................................................................

^ ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

АЛГОРИТМ ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ

( на прикладі уроку засвоєння нових знань)

Клас.... Дата.... № уроку....

Тема.... Мета (освітня, виховна, розвиваюча)

Обладнання....

Хід уроку...

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань.

2.1. Методи і прийоми перевірки. Питання для перевірки: а).... ; б).... .

2.2. Метод бесіди для відтворення опорних знань. Питання: а)... ; б).... .

2.3. Письмові завдання: а)... ; б)..... .

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація учіння: 1) пояснення значущості знань; 2) постановка проблемних завдань, створення проблемної ситуації тощо.

ІV. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення його.

4.1. Проблемний виклад таких питань: а)... ; б).... .

4.2. Метод бесіди: питання: а).... ; б).... .

4.3.Пізнавальні завдання: а)... ; б)... .

4.4. Самостійна робота з підручником.

V. Запам’ятання навчального матеріалу:

5.1. Контрольні запитання: а)... ; б)... .

5.2. Робота з підручником.

VІ. Узагальнення і систематизація знань: питання для бесіди, систематизуюча таблиця із завданнями.

VІІ. Підведення підсумків, домашнє завдання, інструктаж, оцінювання.
Примітка. Подібним чином складаються плани уроків інших типів.
^ ПЕРЕЛІК ПИТАННЬ ДЛЯ

САМОАНАЛІЗУ ПРОВЕДЕНОГО УРОКУ


  1. Чи досягнута мета уроку? Які фактори заважали (сприяли) її досягненню?

  2. Яка якість засвоєних учнями знань і умінь? Що становило для них складність і з чим це пов’язано?

  3. Чи була доцільною методична структура уроку?

  4. Де саме і чому були допущені часові втрати?

  5. Чи досягнутий необхідний рівень знань, його відповідність стандартові?

  6. Які проблеми виникли в учнів при виконанні домашнього завдання?

  7. Яким чином проведений урок вплинув на мотиви пізнавальної діяльності учнів, їхній інтерес до навчання, відношення до предмета?

  8. Які недоліки цього уроку і як їх усунути на наступному уроці?


^ ПЕРЕЛІК ПИТАННЬ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ


  1. Чіткість визначення мети та завдань виховного заходу.

  2. Чи чітко виділені основні частини, етапи і елементи виховного заходу, що забезпечують його ефективність? Визначення провідного, системоутворюючого етапу (елементу), а також другорядних, що використовуються для його здійснення.

  3. Чи пов’язані між собою етапи (елементи) виховного заходу?

  4. Доцільність мікроструктури кожного етапу (зміст, методи, прийоми) у контексті реалізації виховних завдань.

  5. Чи пов’язано виконання завдань кожного етапу з виконанням завдань наступного етапу, а також із досягненням кінцевої мети?

  6. Чи взаємодія етапів, елементів виховного заходу впливає на кінцевий результат?

  7. Місце і роль виховного заходу у системі діяльності учнівського колективу. Педагогічна доцільність виховного заходу з точки зору вирішення конкретних виховних завдань, що стоять перед учнівським колективом.

  8. Висновки і оцінка проведеного виховного заходу, відповідно до отриманих результатів.

  9. Пропозиції щодо ліквідації недоліків, шляхи їх подолання.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Десятов Т.М., Касярум Н.В., Прокопенко Л.І. Урок як основна форма навчального процесу: Посібник для студентів ВНЗ та вчителів-практиків. – Черкаси, 2000. – 89 с.

2. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: підручник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 418 с.

3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Теорія та методика виховання: підручник. – К.: Знання-Прес, 2008. – 418 с.

4. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 304с.

5. Капралова Р.М. Работа классного руководителя с родителями. – М.: Просвещение, 1998. – 188с.

6. Крутьев В.О. Внеурочная деятельность школьников: пособие для классных руководителей. – М.: Просвещение, 1999. – 223 с.

7. Марьенко И.С. Организация и руководство воспитательной работой в школе. – М.: Просвещение. – 223 с.

8. Методика воспитательной работы: учебное пособие /Коротов В.М и др. – М.: Прсвещение,1990. – 175 с.

9. Поташник М.М., Вульфов Б.З. Організатор позакласної та позашкільної виховної роботи: зміст і методика. – К.: Рад. школа, 1984. – 214 с.

10. Пимерное содержание воспитания школьников: рекомендации по организации системы воспитательной работы. Под ред. И.С. Марьенко. – М.: Прсвещение, 1997. – 143 с.

11. Рожков М.И., Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесса в школе: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Владос, 2000. – 256 с.

12. Шуркова Н.Е. Вы стали классным руководителем. – М.: Педагогика, 1986. – 112 с.

Схожі:

Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconТа методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики
Програма та методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики студентами ІV курсу спеціальності 030508 “Фінанси І кредит”/...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconКафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconМенеджмент зовнішньоекономічної діяльності методичні вказівки до...
...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconПрограма виробничої практики для студентів 2 курсу юридичного факультету (денна форма навчання)
Міністрів України від 14 березня 2007 р. №443 в редакції від 06. 11. 2008 р., Положення про проведення практики студентів Київського...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького icon2. Методичні рекомендації керівнику виробничої практики від університету,...
Методичні вказівки до проходження виробничої практики студентами денної форми навчання напряму підготовки 030601 «Менеджмент» професійного...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconМетодичні рекомендації щодо проведення педагогічної практики студентів ІV-V курсів кривий Ріг
Методичні рекомендації щодо проведення педагогічної практики студентів IV-V курсів – Кривий Ріг: кдпу, 2007. 73 с
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconМетодичні рекомендації для проходження практики за темою магістерської...
Міністерства освіти України №93 від 8 квітня 1993 р.), «Методичні рекомендації по складанню програми практики студентів вищих навчальних...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconМатеріали, які повинні бути надані студентами після проходження виробничої...
Ої практики, моральні та вольові якості студента, які він проявив під час проходження практики та висновок про успішність чи не успішність...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconМетодичні рекомендації щодо проходження виробничої практики для студентів...
В процесі виробничої практики студенти також набувають досвіду суспільної, організаторської та виховної роботи в колективі. Поставлена...
Методичні матеріали щодо проведення виробничої педагогічної практики студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького iconМетодичні рекомендації для проходження асистентської
Червінська І. Б. Методичні рекомендації щодо організації та проведення педагогічної асистентської практики магістрантів спеціальності:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка