Робочий зошит




НазваРобочий зошит
Сторінка4/11
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.32 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
^

4.2.2. РОЛИКОПІДШИПНИКИ КОНІЧНІ /заповнюється на кожний підшипник окремо/


а) Ескіз поперечного перерізу


Геометричні розміри: D =…………..,мм

d =…………...,мм

B =…………...,мм
Типорозмір(позначення)

Динамічна вантажопідєомність C =…………….,H

Статистична вантажопідйомність C0=……………,H

Гранична частота обертання n =…………….,1/c

Маса M =……………,кг


б) Коротка технічна характеристика підшипника.
^ 4.2.3. ШАРИКОПІДШИПНИКИ РАДІАЛЬНО-УПОРНІ

/заповнюється на кожний підшипник окремо/

а) Ескіз поперечного перерізу

Геометричні розміри: D =…………..,мм

d =…………...,мм

B =…………...,мм
Типорозмір(позначення)

Динамічна вантажопідйомність C =…………….,H

Статистична вантажопідєомність C0=……………,H

Гранична частота обертання n =…………….,1/c

Маса M =……………,кг
б) Коротка технічна характеристика підшипника.
^ 4.2.4. ШАРИКОПІДШИПНИКИ УПОРНІ

/заповнюється на кожний підшипник окремо/

а) Ескіз поперечного перерізу


Геометричні розміри: D =…………..,мм

d =…………...,мм

B =…………...,мм

Типорозмір(позначення)

Динамічна вантажопідємність C =…………….,H

Статистична вантажопідйомність C0=……………,H

Гранична частота обертання n =…………….,1/c

Маса M =……………,кг

б) Коротка технічна характеристика підшипника.

^ 4.2.5. ШАРИКОПІДШИПНИК РАДІАЛЬНИЙ ДВОРЯДНИЙ СФЕРИЧНИЙ

/заповнюється на кожний підшипник окремо/

а) Ескіз поперечного перерізу

Геометричні розміри: D =…………..,мм

d =…………...,мм

B =…………...,мм
Типорозмір(позначення)

Динамічна вантажопідйомність C =…………….,H

Статистична вантажопідєомність C0=……………,H

Гранична частота обертання n =…………….,1/c

Маса M =……………,кг

б) Коротка технічна характеристика підшипника.

^ 4.2.6. РОЛИКОВИЙ РАДІАЛЬНИЙ ДВОРЯДНИЙ СФЕРИЧНИЙ

/заповнюється на кожний підшипник окремо/

а) Ескіз поперечного перерізу

Геометричні розміри: D =…………..,мм

d =…………...,мм

B =…………...,мм
Типорозмір(позначення)

Динамічна вантажопідйомність C =…………….,H

Статистична вантажопідєомність C0=……………,H

Гранична частота обертання n =…………….,1/С-1

Маса M =……………,кг
б) Коротка технічна характеристика підшипника.

Протокол студент готує вдома для типів підшипників:

шариковий радіальний однорядний, шариковий радіальний дворядний, роликовий радіально-упорний однорядний (конічний), шариковий радіально-упорний однорядний, роликовий радіальний дворядний, шариковий упорний однорядний. Коротку технічну характеристику записує в лабораторії.

Виконав студент(ка) 3 курсу ф-ту групи
_________________________________________

Прийняв(ла)_________________________________

Дата__________________________________

Лабораторна робота №5

Дослідження підшипників кочення
^ 1.МЕТА РОБОТИ

Дослідити експериментальним шляхом залежність опору обертання в підшипниках кочення від навантаження, швидкості обертання і наявності мащення.

^ 2.ОБЛАДНАННЯ ТА ПРИСТРОЇ

2.1.Установка ДМ28;

2.2.Головки з досліджуваними підшипниками, силовимірювальним і оливовідсмоктуючим пристроєм / ДМ28 сб1, ДМ28 сб2, ДМ28 сб3, ДМ28 сб4/;

2.3.Тахометр;

2.4.Індикатор 0,01 мм;

2.5.Вороток;

2.6.Набір ємкостей із зміщуваними матеріалами.

^ 3.ОПИС ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Установка ДМ28 складається з корпуса, виготовленого із алюмінієвого сплаву /силуміна/ і закріпляючого 4-ма болтами до столу. Всередині корпуса розміщений трьохфазний асинхронний електродвигун 1 /Мал.1/, за допомогою якого приводиться до обертання вал 2 зі встановленою на ньому досліджуваною головкою. Клинопасова передача складається з двох шківів 3 і 4, які мають по 3 потоки різних діаметрів і клиновидного паса 5 типу 0-710 ГОСТ 1284-68. При перестановці паса із одних потоків на інші можна отримати три різні частоти обертання вала 2 не змінюючи частоту обертання вала електродвигуна.

Вмикання електродвигуна 1 виконується за допомоги пакетного вимикача, вмонтованого на передні й стінці корпуса установки. /На мал.1 корпус установки не показаний/. Натяг і послаблення паса здійснюється поворотом плити 6, на якій закріплений електродвигун 1. Регулювання натягу паса и фіксація потрібного натягу виконується за допомоги натяжного гвинта 7 з двома гайками.

Головка з досліджуваними підшипниками закріплюється на валу 2 від осьових переміщень з допомогою кулькового фіксатора, а від провертання – призматичною шпонкою. Головка являє собою стальний циліндричний корпус 8, в середині якого обертально – рухомо встановлена перехідна



^ Мал.1 Установка для дослідження підшипників кочення

втулка 9. Розмір отвору у втулці 9 відповідає діаметру вихідного кінця вала. На перехідній втулці напресовано чотири досліджуваних підшипника. Зовнішні кільця двох крайніх досліджуваних підшипників 10 і 11 розміщені в корпусі головки 8, а зовнішні кільця двох середніх досліджуваних підшипників 12 і 13 розміщенні в загальній циліндричній навантажувальній втулці 14, яка встановлена з зазором в корпусі 8. Корпус 8 з обох торців закритий кришками, при чому одна з них має оглядове скло для контролю рівня оливи в підшипникових вузлах.

За допомоги навантажувального пристрою, який складається із скоби и гвинта 16, середні підшипники 12 і 13 прижимаються до перехідної втулки 9. Зусилля, створюване гвинтом 16, передається до підшипників за допомогою двох кульок і динамометричної пружини 17. Контроль навантаження ведеться по деформації пружини 17 з допомогою індикатора 18.

При навантаженні середніх підшипників 12 і 13 реактивні зусилля, які виникають в крайніх підшипниках 10 і 11, будуть створювати рівні навантаження. Виникаючий при обертанні кілець підшипників момент тертя буде захоплювати корпус 8 головки.

Закріплений, на визначеній відстані від осі обертання підшипників, маятниковий вантаж 19 буде втримувати корпус 8 у відхиленому на деякий кут положенні. Величина кута відхилення вантажу від положення рівноваги залежить від моменту тертя в підшипниках. З допомогою стрілки 20, закріпленої на підвісці вантажу, визначають по шкалі 21, проградуйованій в кгс. см, момент тертя в підшипниках .

Подача мастила до досліджуваним підшипникам 10, 11, 12 і 13 здійснюється спеціальним пристроєм, який являє собою циліндр 22 з поршнем 23, Гнучкий шланг 24 з’єднує внутрішню щільність корпуса 8 з циліндром 22. Переміщуючи поршень 23 вгору або вниз, можна виміряти рівень оливи в корпусі 8, а, отже, і ступінь заповнення підшипників оливою.

Контроль температури оливи в корпусі 8 проводиться рідинним термометром, який поміщається в спеціальний отвір. Для запобігання попадання пилу у внутрішню щільність корпуса 8 отвір під термометр закривають кришкою з різьбою.

Установка забезпечена комплектом із 4 головок з різними типами підшипників кочення.
^ 4.РОЗРАХУНКОВІ ЗАЛЕЖНОСТІ

Опір відносному руху в підшипниках кочення обумовлено багато чисельними факторами (схема 1).



Опір тертю кочення кульок и роликів по біговим доріжкам прийнято оцінювати з допомогою моменту тертя.

, (4.1)

де R – радіальне навантаження,

k – плече тертя, при чому k=k1+k2+k3+k4, де k1,k2,k3,k4 – складові плеча тертя, які враховують опір від внутрішнього тертя /недосконалість пружних властивостей матеріалу/, пружне прослизання, молекулярна взаємодія і тертя елементів підшипника в навколишнє середовище.

Геометричне ковзання окремих контактних точок поверхонь тіл кочення виникає в слідство нерівності їх лінійних швидкостей і залежить від опису самих поверхонь.

Тертя тіл кочення об сепаратор обумовлене багатьма причинами, до яких перш за все відноситься наявність діаметрального зазору між зовнішнім і внутрішнім кільцем підшипника  і погрішності в розмірах тіл кочення. Для зниження відміченого опору необхідна більш висока точність кульок і чистота їх доріжок кочення.

Тертя в мастильному матеріалі являє собою складну гідродинамічну задачу. Це тертя залежить від в’язкості мастила, швидкості відносного руху, температури, кількості тіл кочення і інших факторів. На рідкому мінеральному мастилі опір менший чим на консистентній.

Опір обертанню, обумовлений особливостями конструкції і режима роботи і виникаюче від сил інерції і гігроскопічного моменту стає помітним тільки в радіально-упорних підшипниках.

В інженерній практиці момент сил тертя підшипника відносно осі обертання визначають за формулою:

 (4.2)

Де fk – коефіцієнт тертя кочення;

D0 – діаметр роз положення центрів тіл кочення;

dш - діаметр тіла кочення;

1,2 – чисельний коефіцієнт, отриманий діленням сумарного радіального навантаження на окремі тіла кочення Рі на радіальне навантаження підшипника

 (4.3)

Сумарний момент тертя виражають через умовний, приведений до посадочного діаметру d, коефіцієнт тертя - fпр

 (4.4)

Якщо прийняти при малій кількості мастила і при частоті обертання n<3000 об/хв, що тертя обумовлене тільки коченням кульок, то з формул (4.2) і (4.4) отримаєм

 (4.5)

В установці ДМ28 зусилля, створюване навантажувальним гвинтом, розподіляється на два внутрішніх підшипники у вигляді радіального навантаження

 (4.6)

Момент тертя в чотирьох підшипниках головки лабораторної установки буде

 (4.7)

а після підстановки значення R

 (4.8)

Для тіл кочення, виготовлених із загартованої сталі ШХ – 15, що перекочуються по поверхні кілець на такого ж матеріалу

.

Допустиме радіальне навантаження на підшипник при проведенні лабораторних дослідів визначають по такій залежності:

 (4.9)

де С – динамометрична вантажопідйомність підшипника /визначається з таблиці/

α – показник степені, при чому для кулькових підшипників α=3, а для роликових α=3,33.

L – довговічність /номінальна/ підшипника, при чому

 (4.10)

де n – частота обертання одного з кілець підшипника /визначається з допомогою тахометра/;

Ln – довговічність підшипника в годинах роботи / Ln=5000…10000 год, задається викладачем/

^ 5.ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

5.1.Замалювати у звіті схему встановлення і занести дані по підшипникам головки в таблицю. Головку з визначеним типом підшипників виділяє викладач.

5.2.Визначають розміри тіл кочення і розміщення їх центрів ваги.

5.3.Визначають допустиме навантаження на підшипники, встановлені в досліджуваній головці, при чому довговічність підшипника прийняти по вказівці викладача в межах 5000…10000 год. Розділити допустиме навантаження на чотири складові R1=0,25[R], R2=0,5[R], R3=0,75[R], R4=[R], тут [R] визначити по формулі /4.9/ для кожної частоти обертання n1,n2 і n3.

5.4.Перші досліди проводять при заповненій мастилом головці. Поршень оливовідсмоктуючого пристрою повинен знаходитись в крайньому нижньому положенні. Перед відліком експериментальних даних необхідно, щоб установка пропрацювала 5-7 хв. для розігріву мастила до температури 30…35°С.

5.5.Початковий відлік моменту тертя слід зробити після замірювання частоти обертання вала 2 /мал.1/ з допомогою тахометра. Попереднім підтисканням навантажувального гвинта до величини R1=0,25[R], вибираємо зазор в підшипнику і визначаємо по шкалі, встановленій на корпусі установки момент тертя.

5.6.Після трьохкратного зняття показів при одній і тій самій частоті обертання вала головки, заповненої мастилом, з допомогою пристрою, що відкачує оливу видаляють оливу із головки і проводять дослід повторно.

5.7.Закінчив запис показів моменту тертя для одної частоти обертання вала установки з досліджуваною головкою, необхідно переключити установку на другу частоту обертання. З цією метою пас переставляють на другу ступінь. При перестановці паса видалити штепсельну вилку із розетки і послабити гвинти натяжного пристрою. Закінчивши перестановку паса, провести його натяг і зафіксувати в потрібному положенні.

5.8.Повторити пункти 5 і 6 для другої частоти обертання вала установки.

5.9.Побудувати графіки моменту тертя від навантаження. Якщо є точки, які різко відхиляються від загальної закономірності, то досліди повторити.

5.10. Побудувати графіки в залежності умовного коефіцієнта тертя від навантаження.

5.11.По виконуваній лабораторній роботі зробити короткі висновки.
^ 6.КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

6.1.Які є основні складові моменту тертя в підшипниках кочення?

6.2.Від чого залежить момент тертя кочення в досліджуваних підшипниках?

6.3.Як впливає величина радіального навантаження на момент тертя в підшипниках кочення?

6.4.Як змінюється умовний коефіцієнт тертя в залежності від навантаження і частоти обертання?

6.5.Який вплив має заповнення підшипника оливою на умовний коефіцієнт тертя і момент тертя?


^ 5. ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ

5.1. МЕТА РОБОТИ: На лабораторній установці провести дослідження залежності опору обертанню в підшипниках кочення від навантаження, швидкості обертання внутрішнього кільця та наявності мастила.

5.2. Замалювати схему установки

5.3. Визначити за допомогою тахометра частоту обертання вала головки при встановленні паса на першій, другій , третій ступенях клинопасової передачі (1 ступінь в даному випадку вважається та, яка розташована ближче до опори).


5. 4. ЗАПОВНИТИ ТАБЛИЦЮ РОЗРАХУНКОВИХ ТА ДОВІДКОВИХ ДАНИХ (табл. 5.1.)
^ 5.5. ПРОВЕСТИ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

та заповнити таблицю 5.2. При проведенні досліджень слід прагнути до того, щоб всі вимірювання проводились при температурі підшипникового вузла, що встановилась (на прогрітій установці).

^ 5.6. ПОБУДУВАТИ ГРАФІКИ

для різних частот обертання вала.

РОЗРАХУНКОВІ ТА ДОВІДКОВІ ДАНІ

Таблиця 5.1.

Назва даних

Позначення

Значення

Номер підшипника, що встановлений у головці

Згідно ГОСТ




Зовнішній діаметр, мм

D




Внутрішній діаметр, мм

d




Динамічна вантажопідємність, Н

C




Довговічність роботи, год.

Lh




Допустиме радіальне навантаження


при

n1=

ω1=




n2=

ω2=




n3=

ω3=




Для дослідів




Коефіцієнт тертя кочення

(орієнтовно) , мм

rk

0,01

Теоретичний зведений коефіцієнт тертя

fзв=




Діаметр тіл кочення, мм

dр=0.3∙ (D-d) (1)




Діаметр розташування центрів ваги тіл кочення , мм

D0=(D+d)/2 (2)



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Робочий зошит iconВінницький технічний коледж Робочий зошит
Робочий зошит підготовлений у відповідності з методичними вказівками та завданнями для проведення практичних занять курсу «Фінанси...
Робочий зошит iconВиробництва робочий зошит
Зошит для практичних занять надає можливість покращити якість отриманих студентами знань в області механізації виробничих процесів...
Робочий зошит iconРобочий зошит для індивідуальних науково-дослідних завдань з дисципліни...
Робочий зошит для індивідуальних науково-дослідних завдань для студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 030601...
Робочий зошит iconРобочий зошит
Освіта Культура Охорона здоров’я Соціальний захист населення
Робочий зошит iconРобочий зошит
Адміністративно-територіальний устрій – це поділ території держави на систему адміністративних одиниць
Робочий зошит iconМиколаївський державний аграрний університет
Робочий зошит для виконання практичних завдань з дисципліни “Бухгалтерський облік” розробили
Робочий зошит iconМатематичне програмування
Робочий зошит для вивчення дисципліни студентами економічного факультету за модульно-рейтинговою системою навчення
Робочий зошит iconРобочий зошит для практичних робіт з дисципліни
Рецензенти: Ладигіна Н. М., кандидат медичних наук, викладач Криворізького медичного коледжу
Робочий зошит iconРобочий зошит для практичних робіт з дисципліни
Рецензенти: Ладигіна Н. М., кандидат медичних наук, викладач Криворізького медичного коледжу
Робочий зошит iconРобочий зошит
Автори: Мороз С. Е., доцент кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів Полтавського університету споживчої кооперації...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка