Первомайський медичний коледж




НазваПервомайський медичний коледж
Сторінка1/4
Дата конвертації11.07.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2   3   4
МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Цикл природничо – наукових дисциплін

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ :
«Фізіологія переднього мозку, кори великих півкуль та мозочка».
ПРЕДМЕТ : фізіологія

людини

Курс – 2

Семестр – 1

Спеціальність -512010102 .

Кількість годин – 2 .

ПІДГОТУВАЛА : викладач

фізіології Павлик О. А.

Розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії

природничо – наукових дисциплін

Протокол № _______від_____2011

Голова циклової комісії _________

/Чеботар І.П. /


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Передній мозок і мозочок є надсегментарними відділами ЦНС.

Їм належить провідна роль у інтеграції діяльності всієї ЦНС, а отже й регуляції всього організму.

Без знання закономірностей діяльності основних структур переднього мозку і мозочка не можна зрозуміти механізм регуляції функцій організму при його різних станах.

У клінічній практиці доволі часто зустрічаються хворі з ураженням мозочка і різних структур переднього мозку, тому для любого медичного працівника знання фізіології цих відділів ЦНС має безпосереднє практичне значення.

^ II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

А) проаналізувати зв`язок між будовою мозочка та переднього мозку та їх функціональними можливостями (В ІІ),
Б) розкрити на основі системного підходу закономірності проведення імпульсів по висхідним і нисхідним шляхам переднього мозку і мозочка (В ІІ) ,
В) обгрунтувати зв`язок між різними відділами ЦНС та їх значенням для роботи нервової системи як єдиного цілого ( В ІІ ),
Г) охарактеризувати вплив мозочка та переднього мозку на регуляцію рухової активності (В ІІ )

^ Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ .

На матеріалі теми розвинути :
А) уявлення про вплив нервової регуляції на роботу всього організму та на пристосування організму до умов зовнішнього середовища,
Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій, які базуються на глибоких знаннях фізіології нервової системи,
В) розвинути у студентів клінічне мислення, вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами.

^ IV. МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК .




Дисципліна

Знати

Вміти

1.

Попередні ( забезпе-

чуючі) дисципліни.
А) біологія
Б) хімія .


В) фізика .

Г) Анатомія людини


Еволюційний розвиток і будова

нервових клітин та збудливих тканин у тварин і людини.
1.Будова і властивості складних білків та жирів.

2. Хімічні властивості катіонів і аніонів.

1. Поняття « проникненість мембран» ,

2. Поняття «дифузія» ,

« осмос», градієнт концентрації.

3. Поняття « електричний струм», « збудливість», « провідність».


1.Будова і функції клітини як структурної одиниці організму.

2. Збудливі тканини та їх особливості будови.

3. Нервові синапси, їх види, будова.

Пояснити значення збудливих тканин для організму в цілому.

Пояснити властивості білкових і жирових сполук та їх значення в будові клітинної мембрани, а також властивості йонів.

Пояснити поняття фізичні поняття, які мають значення для проведення електричного імпульсу по збудливих тканинах.

Пояснити зв`язок між будовою і функціональними можливостями клітини, збудливої тканини.

2.

Наступні дисципліни.

Всі клінічні дисципліни.

Патологічні зміни в організмі під час хвороб нервової системи.
Вплив лікарських препаратів на нервову систему

Пов`язати зміни , які відбуваються при порушеннях іннервації з будовою і функціями різних органів.

Пояснити дію лікарських препаратів нервову систему

3.

Внутрішньопредметна інтеграція.

Всі попередні і послідуючі теми


Механізм виникнення різних фізіологічних процесів в органах і системах організму під впливом нервової регуляції

Пояснити причини виникнення різних фізіологічних процесів в органах і системах під впливом нервової регуляції
^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .



П/П

Основні етапи

лекції та

її зміст .

Цілі в

рівнях

абстрак-

ції

Тип лекції.

Засоби активізації

студентів.

Матеріали

методичного забезпечення .

Розподіл

часу.

1.

2.

3.


Підготовчий етап.

Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.
Основний етап.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

1.Функціональна характеристика структур проміжного мозку.

2.Функціональна характеристика базальних ядер великих півкуль.

3.Функціональна характеристика кори головного мозку

4.Функціональна характеристика мозочка. Регуляція руху людини.

5.Функціональна характеристика лімбічної системи.
Заключний етап

1) резюме лекції, загальні висновки,

2) відповіді на можливі запитання, вирішення тестів, ситуаційних завдань,

3) завдання для самопідготовки .


ІІ

ІІ

ІІ

ІІ

ІІ


Міждисциплінарна лекція .

Засоби наочності :

мультимедійне забезпечення,

таблиці , муляжі , роздатковий

матеріал .

Питання , тести,

проблемні і

ситуаційні задачі .
Навчальна література,

завдання , питання .
^ Домашнє завдання -

Я. І. Федонюк

« Анатомія та фізіологія з патологією»


5 %

( 5 хв ) .

90 %

(70 хв ).

5 %

( 5 хв) .

^ VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

( розгорнутий конспект ) .
Передній мозок і мозочок є над сегментарними відділами ЦНС. Їм належить провідна роль у інтеграції діяльності всієї ЦНС, а отже й регуляції всього організму

Без знання закономірностей діяльності основних структур переднього мозку і мозочка не можна зрозуміти механізм регуляції функцій організму при його різних станах.

У клінічній практиці доволі часто зустрічаються хворі з ураженням мозочка і різних структур переднього мозку, тому для любого медичного працівника знання фізіології цих відділів ЦНС має безпосереднє практичне значення.
Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:

1.Функціональна характеристика структур проміжного мозку.

2.Функціональна характеристика базальних ядер великих півкуль.

3.Функціональна характеристика кори головного мозку

4.Функціональна характеристика мозочка. Регуляція руху людини.

5.Функціональна характеристика лімбічної системи.

^ 1. Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса в регуляції організму. Роль ретикулярної формації в регуляції функцій організму.
Проміжний мозок, як і кінцевий, є час­тиною, утвореною внаслідок морфо-функціонального поділу переднього мозку. Це відносно невелика частина головного моз­ку, що має дуже складну будову і бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій.
Проміжний мозок розташований під мозолистим тілом і складається з:

  • таламуса (зорового горба),

  • епіталамуса,

  • метаталамуса,

  • гіпоталамуса.


Таламус( зорові горби)

мають яйцеподібну форму, утворені переважно сірою речови­ною.
Медіальні (внутрішні) поверхні правого і лівого таламусів повернені один до одного й утворюють бічні стінки порожнини проміжного мозку -ІІІ шлуночка.

Таламус є одним з головних підкіркових утворень ЦНС. Його нейрони утворюють близько 40 ядер, які поділяють на три групи:

  • передню,

  • медіальну і

  • латеральну.




Функціонально вони поділяються на:

  • специфічні (пере­микальні сенсорні і несенсорні та асоціативні. На нейронах специфічних ядер закінчуються волокна висхідних трактів і вони моносинаптично зв'язані з певними зонами кори),

  • неспецифічні ( модулюючі, дифузно закінчуються по всій корі).


Ретикулярна формація через неспецифічні ядра таламуса контролює активність кори головного мозку. Ці самі ядра забезпечують таламусу роль ви­щого центра больової і температурної чутливості за допомогою підсилення екстеро-й інтерорецепції больової чутливості.
Таламус кільцевими зв'язками поєднаний з корою. Тому ці два нервових утворення функціонують як єдине ціле.
Вони беруть участь:

  • у вегета­тивному забезпеченні організму,

  • формуванні емоцій, мотивацій та пам'яті,

  • організації сну й бадьорості.


Специфічні ядра.
1. Переми­кальні (сенсорні, проекційні) ядра. Кожний нейрон цих ядер активується подразненням рецепторів певної рецеп­тивної ділянки тіла. Специфічність нейронів виявляється також у тому, що кожний з них передає інформацію специфічними аферентними шляхами і збуджується од­ним типом рецепторів.
Таламус - це "ворота" ЦНС, через які до кори надходить уся інфор­мація.

До того ж далі проходить лише найбільш важлива інформація, а слабка й другорядна гальмується (своєрідний фільтр інформації).

Через ці ядра проходить уся чутлива інформація, за винятком імпульсів від нюхових рецеп­торів.

Імпульсація, яка надходить до цих ядер, бере участь у фор­муванні цілісного сприйняття організму (схеми тіла).
Отже, таламус є осередком, в якому схо­дяться майже всі сигнали від зовнішнього світу і, видозмінюючись тут, прямують до підкіркових і кіркових центрів.

Водночас таламус, як надсегментарний центр реф­лекторної діяльності, має зв'язки з гі­поталамусом, де зосереджені головні автономні центри. Ці зв'язки властиві передній групі ядер таламуса і створю­ють передумови для участі цієї структу­ри в системі регуляції вегетативних функ­цій.
2.Перемикальні несенсорні ядра (точніше, лімбічні центри таламуса), їх моторна група разом з моторною корою і мозочком забезпечують рухові реакції організму.

Наприклад, фор­мування вторинної синергії ходьби (якщо таламічну тварину підштовх­нути, то вона піде, поки не впреться в перешкоду).
3. Асоціативні ядра таламуса належать до внутрішньої гру­пи ядер, оскільки їхні основні аферентні зв'язки надходять не від периферичних відділів аналізаторних систем, а через інші ядра таламуса.

^ Еферентні волокна нейро­нів асоціативних ядер таламуса прямують безпосередньо до асоціативних полів ко­ри великого мозку, де ці волокна, віддаю­чи на своєму шляху колатералі до IV і V шарів кори, досягають І і II шарів і всту­пають у контакт з пірамідними нейрона­ми за допомогою аксодендритних синапсів.
До асоціативних ядер належать: подушкові, дорсальне і заднє бічне ядра, задньоприсереднє ядро і група задніх ядер таламуса.

Аферентна імпульсація, яка надходить до таламуса, спочатку прямує до переми­кальних і неспецифічних ядер, звідти пе­ремикається на нейронах асоціативних ядер, а після взаємодії з потоками інших імпульсацій надходить до асоціативних полів кори великого мозку. У свою чергу, аксони нейронів кори великого мозку пря­мують до асоціативних ядер, регулюючи їхню діяльність.

У людини найбільшими асоціативними ядрами є подушкові ядра (переднє, нижнє, бічне, присереднє). Аферентна імпульсація до цих ядер надходить від метаталамуса (колінчастих тіл), а еферентні волокна від них прямують до скронево-тім'яно-потиличних відділів кори, які відіграють важливу роль у гностичних і мовних функціях. У разі ушкодження подушкових ядер пору­шується схема тіла, тобто здатність відчу­вати положення в просторі окремих час­тин власного тіла.

Неспецифічні (модулюючі) ядра тала­муса
на відміну від попередньої групи ядер, надсилають свої сигнали дифузно до всіх полів кори великого мозку, виявляючи ак­тивуючий вплив на них.
^ Неспецифічні ядра, по суті, є сітчастим утвором таламуса.
До неспецифічних модулюючих ядер належать :

- присередні внутрішньо пластинкові,

- передньовентральне.
Внутрішньопластинкові ядра розтягнуті по всьому таламусу, тому їх ще називають циркулярним ядром, або конвертом.

Сюди надходить аферентна імпуль­сація від стовбурових структур і мозочка, а еферентні волокна прямують до кори ве­ликого мозку і основних ядер.

Одним з найважливіших внутрішньопластинкових ядер є центросерединне ядро, пов'язане майже з усіма іншими ядрами таламуса. Еферентні волокна від нейронів цього ядра прямують до хвостатого ядра і шкаралупи (підкіркові ядра).

Таким чином, цей ядерний комплекс, як і всі неспецифічні ядра таламуса, має чис­ленні зв'язки з іншими ядрами таламуса.
Це зумовлює його значення в інтегратив­ній діяльності мозку. Так, цей ком­плекс бере участь в організації ігрової по­ведінки, відіграє важливу роль у підготовці рухових, особливо орієнтовних, реакцій, по­легшує утворення інструментальних нави­чок, а також має велике значення у форму­ванні складних поведінкових реакцій у відповідь на больове подразнення.

Подразнення неспецифічних ядер тала­муса викликає в корі великого мозку ре­акцію з тривалим латентним періодом (до кількох десятків мілісекунд), яка швидко зростає під час наступної стимуляції — реакція залучення. Через неспецифічні ядра таламуса до кори великого мозку над­ходять висхідні активуючі впливи від сітча­стого утвору. Система неспецифічних ядер таламуса здійснює контроль ритмічної ак­тивності мозку (а-ритм) і виконує функ­ції внутрішньоталамічної інтегрувальної си­стеми.
Активацію нейронів неспецифічних ядер таламуса особливо ефективно зумовлюють больові подразники, тому таламус вважа­ють вищим центром больової чутливості. Крім того, спостереження, проведені на людях під час нейрохірургічних операцій, показали, що ушкодження неспецифічних ядер таламуса спричинюють порушення свідомості. Імпульсація від неспецифічних ядер таламуса підтримує рівень збудливості кіркових нейронів, потрібний для забезпе­чення нормального етапу свідомості, уваги і зосередженості у людини.


Епіталамус( надгорбкова ділянка)

складається з:

- шишкоподібного тіла,

- 2-х повідків( з`єднують його з таламусом),

- епіталамічної спайки.
Повідці ра­зом з їхнім ядром і трикутником повідців стосуються нюхового аналізатора.

Шиш­коподібна залоза (епіфіз) є залозою внут­рішньої секреції.
Метаталамус

утворений парними медіальними і латеральними колінчастими тілами, що розміщені за кожним таламусом. Колінчасті тіла пов'язані з кірковими центрами зорового та слухового аналізаторів.
Присереднє ко­лінчасте тіло разом з ядром заднього горб­ка середнього мозку є підкірковим цент­ром слуху,

бічне — разом із сірим ша­ром переднього горбка і ядром подушки таламуса — одним із підкіркових центрів зору.

Гіпоталамус

розташований під дном III шлуночка, медіально від ніжок мозку і над ними.
Він містить 32 пари ядер.
У передній гіпоталамічній ділянці розташовані ядра, що виділя­ють гормони, які надходять у задню частку гіпофіза.
Нейрони ядер медіальної гіпоталамічної зони проду­кують нейрогормони, що надходять у передню частку гіпофіза.
Сірий горб гіпоталамуса бере участь у регуляції автономних функцій.
Гіпоталамус є вищим інтегративним центром вегетативних та ендокринних функцій.



Більшість ядер гіпоталамуса мають не­чіткі межі і важко виявити також їх чіткі специфічні функції.
Функ­ціональну специфіку гіпоталамуса пов'я­зують не з його ядрами, а з окремими ділян­ками і зонами.


Так, передзорові й передні ядра утворю­ють гіпофізотропну ділянку, нейрони якої продукують рилізинг-гормони (ліберини і статини), що регулюють функцію аденогіпофіза, а через механізм нейросекреції - нейрогіпофіза. Там також знаходяться ней­рони, які реагують на температуру тіла, — центральні терморецеитори.
Середня група ядер належить до присередньої зони гіпоталамуса (медіального гіпоталамуса), де знаходяться нейрон-датчики, що реагують на зміни внутрішнього середовища організму (водно-електролітний склад плазми крові, вміст гормонів у крові тощо). Присередня зона гіпоталамуса, де міститься центр насичення, регулює актив­ність травної системи і харчову поведінку.
Бічна зона гіпоталамуса (латераль­ний гіпоталамус) є без'ядерною. В ній ди­фузно розміщені окремі нейрони і прохо­дить присередній пучок кінцевого мозку. Структури бічної зони гіпоталамуса також стосуються регуляції функції травної си­стеми і харчової поведінки.
Зад­ня група ядер гіпоталамуса (задній гіпота­ламус) є регуляторним центром симпа­тичної нервової системи.

Передня гру­па ядер (передній гіпоталамус) регулює функції парасимпатичної нервової сис­теми.
  1   2   3   4

Схожі:

Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
«Фізіологія та властивості збудливих тканин. Механізм утворення та проведення збудження»
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Завдяки цим властивостям нервова тканина регулює діяльність інших тканин, органів І систем органів організму, здійснює їхній зв'язок...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Спинний мозок у цнс є першим рівнем регуляції фізіологічних функцій. Центри головного мозку в більшості випадків здійснюють свій...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Недарма в медицині вивченню ендокринних залоз присвячений цілий розділ ендокринологія ( тобто наука, яка вивчає діяльність ендокринних...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І газів по організму І належить до його внутрішнього середовища. Завдяки чітко врегульованій постійності...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Такий аналіз відбувається за допомогою абстрактного мислення, основою якого є мовна форма відображення зовнішнього світу. Розрахунки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Це обумовлено наявністю у крові лейкоцитів та імунних тіл, які знешкоджують мікроби та їх отрути, руйнують чужорідні білки та наявності...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І разом із лімфою та міжклі­тинною рідиною належить до внутрішнього середовища організму. Завдяки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Система кровообігу забезпечує обмін газів І різних речовин між зовнішнім середовищем І тканинами організму. Завдяки руху крові по...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Саме завдяки ній всі органи І системи організму отримують необхідні поживні речовини та кисень І виділяють назовні продукти обміну,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка