„ Обчислення




Скачати 354.34 Kb.
Назва„ Обчислення
Сторінка1/4
Дата конвертації26.06.2013
Розмір354.34 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій

Інформаційні технології в інженерних розрахунках

Методичні вказівки

до вивчення дисципліни та виконання лабораторних робіт для студентів напряму 0917 „Харчова технологія та інженерія” денної форми навчання


СХВАЛЕНО

на засіданні

кафедри інформатики

Протокол № 3

від 25.10.07 р.

Київ НУХТ 2007

Інформаційні технології в інженерних розрахунках: Метод. вказівки до вивчення дисц. та викон. лаборат. робіт для студ. напряму підготовки 0917 „Харчова технологія та інженерія” денної форми навчання / Уклад: Н.І. Вовкодав, О.Л. Сєдих, ©¤ К.: НУХТ, 2007. ©¤ 65 с.
Рецензент: О.І. Ткаченко, канд. техн. наук

Укладачі: Н.І. Вовкодав, канд. фіз.- мат. наук

О.Л. Сєдих

Відповідальний за випуск Овчарук В.О., канд. техн. наук, доц.

^ ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Предметом дисципліни „Інформаційні технології в інженерних розрахунках” є теоретичні основи та принципи застосування програмних і технічних засобів інформатики при розв’язанні практичних задач предметної області для спеціальностей напряму 0917.

Метою дисципліни є формування у студентів теоретичних знань і практичних навичок застосування інформаційних технологій на основі використання числових методів і розробки інженерних рішень на основі застосування персональних комп’ютерів та комп’ютерних мереж.

Завдання дисципліни ЁC навчити студентів розв’язувати задачі на основі інформаційних технологій обробки даних з використанням типових програм і різноманітних числових методів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати теоретичні основи та принципи застосування програмних і технічних засобів інформатики при розв’язанні практичних задач предметної області; найпоширеніші математичні моделі, що застосовуються в харчових технологіях; підходи до побудови математичних моделей на основі експериментальних даних;

вміти проводити розрахунки згідно з даними моделями з застосуванням електронних таблиць Excel, МП MathCad, системи програмування Visual Basic; вибрати необхідну модель для розв’язання задач, що виникають у предметній області; оцінювати похибки обчислень і вибирати найкращий, у межах визначених, метод розв’язання задачі на основі типових програмних засобів; складати невеликі програми для проведення розрахунків; розробляти графічний інтерфейс для розроблених програм виходячи з вимог виробництва.

База вивчення дисципліни:

технічна: IBM PC ЁC сумісні комп’ютери;

програмна: операційні системи Windows 95/98, Windows 2000, Windows XP, Windows NT, MS Office, MathCad, Visual Basic;

понятійна: знання, отримані в процесі вивчення дисциплін „Вища математика”, „Інформатика”.
Лабораторна робота №1

на тему: „ Обчислення абсолютної та відносної похибок заданої функції ”.

Мета роботи: набути навичок обчислення абсолютної та відносної похибок заданої функції в середовищі MathCad.
Теоретичні відомості.

Розглянемо деяку диференційовану функцію µ §. Нехай µ § „o наближені значення аргументів µ § обчислені з абсолютними похибками µ §. Наближеним значенням функції µ § вважають те значення, яке вона приймає при підстановці в неї наближених значень аргументів µ §.

Абсолютна похибка µ § функції багатьох змінних при відомих абсолютних похибках аргументів µ § знаходиться за формулою

µ § (1)

Відносна похибка µ § обчислюється за формулою

µ §.µ § (2)
Приклад виконання лабораторної роботи.

Завдання: Обчислити абсолютну та відносну похибки заданої функції в середовищі MathCad:

µ §,

якщо наближені значення аргументів функції та абсолютні похибки відповідно дорівнюють µ §

Виконання:

Лабораторна робота №2

на тему: „ Розв’язуння системи лінійних алгебраїчних рівнянь ”.

Мета роботи: Навчитись розв’язувати систему лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР) за правилом Крамера, методом Жордана ЁC Гаусса і методом простої ітерації з використанням програми MathCad і табличного процесора Excel.

Теоретичні відомості.

Методи розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь можна поділити на дві групи: точні і ітераційні.

Точними називаються такі методи, які дають змогу знайти точний розв’язок СЛАР за допомогою виконання скінченої кількості арифметичних операцій у припущенні, що всі обчислення виконуються точно (без округлень), а коефіцієнти системи і вільні члени „o точні числа. До точних належать метод Гаусса, метод Жордана ЁC Гаусса, правило Крамера тощо.

Ітераційними називаються такі методи, які дають змогу знайти наближений розв’язок СЛАР із заздалегідь указаною точністю шляхом виконання скінченої кількості арифметичних операцій, хоч самі обчислення можуть проводитись і без округлень, а коефіцієнти і вільні члени системи бути точними числами. До ітераційних належать метод простої ітерації, метод Зейделя тощо.

Нехай дано систему n лінійних алгебраїчних рівнянь з n невідомими

µ § (3)

Упорядкована множина n чисел c1, c2,ЎK,cn, яка, будучи підставлена в систему (3) замість µ §, перетворює всі рівняння в тотожності, називається розв’язком системи (3).

Систему (3) можна записати у вигляді матричного рівняння

АX=B, (4)

де

µ §.

„o матриця коефіцієнтів µ § (індекс i вказує рівняння, якому належить коефіцієнт, а індекс j „o невідоме, при якому він стоїть),

µ §, µ §

„o відповідно стовпець вільних членів і стовпець змінних (невідомих).
Рішення СЛАР за правилом Крамера.

Розглянемо алгоритм знаходження розв’язку СЛАР за правилом Крамера на прикладі системи 3-х рівнянь з трьома невідомими

µ § (5)

Реалізацією цього правила є наступний алгоритм:

1) Знаходимо визначник системи (4)

µ §.

Якщо µ §, то система має єдиний розв’язок, і тоді переходимо до дії 2.

Якщо ж µ §, то система або не має розв’язків (є несумісна), або має безліч розв’язків (є невизначена).

2) Обчислюємо визначники:

µ §, µ §, µ §.

3) Знаходимо розв’язок за правилом Крамера:

µ §. (6)
Метод Жордана „o Гаусса.

Метод Жордана „o Гаусса є методом повного виключення невідомих. Обчислювальна схема цього методу складається із скінченого числа кроків або ітерацій і, у випадку рівності ранга системи числу невідомих, приводить систему (3) до вигляду:

µ §. (7)

На кожному кроці цієї схеми виключається деяке невідоме із всіх рівнянь, крім одного. Так, наприклад, щоб виключити µ § із всіх рівнянь , крім p-го , потрібно µ § виразити через інші невідомі, використовуючи p-те рівняння (це можливо якщо µ §) і підставити його у всі інші рівняння.

В цьому випадку елемент µ § називають розв’язуючим елементом, а p-ий рядок і s-ий стовпчик матриці коефіцієнтів системи (4) „o відповідно розв’язуючими. Щоб зменшити похибку і обійти випадок, коли µ §, розв’язуючий елемент вибирають як найбільший за абсолютною величиною коефіцієнт при невідомих (або рівним 1).

В результаті коефіцієнти системи на кожному кроці (обчислювальної схеми) змінюються наступним чином:

1) Всі коефіцієнти і вільний член розв’язуючого рядка ділять на розв’язуючий елемент.

2) Елементи розв’язуючого стовпчика заміняють нулями, крім самого розв’язуючого елемента. На місці розв’язуючого елемента тепер стоїть одиниця.

3) Всі інші елементи системи перераховуємо за правилом прямокутника за формулою:

µ § (8)

(k ЁC це номер кроку або ітерації).

Зауваження: розв’язуючий елемент вибирають на кожному кроці схеми в новому рядку і новому стовпчику. Процес розв’язання продовжується до тих пір, поки не отримаємо систему виду (7).

Процес розв’язування СЛАР методом Жордана ЁC Гаусса зручно оформлять у вигляді спеціальної розрахункової таблиці з контролем обчислень, тому розв’язувати систему будемо за допомогою програми Microsoft Excel.

Особливої уваги заслуговує поточний контроль правильності обчислень. Для цього в розрахунковій таблиці додатково обчислюються контрольні числа µ § і контрольні різниці µ § (k ЁC це номер кроку або ітерації).

На початковому (нульовому) кроці контрольні числа дорівнюють сумі всіх коефіцієнтів (включаючи вільні члени) кожного рівняння окремо. В подальшому вони перераховуються так само, як і всі інші елементи таблиці. Контрольні різниці дорівнюють різниці між сумою всіх коефіцієнтів (включаючи вільні члени) і контрольним числом кожного рівняння. Якщо помилки в обчисленнях відсутні, то контрольні різниці дорівнюють нулю. Великі контрольні різниці свідчать про помилки в обчисленнях або про нестійкість алгоритму обчислень щодо обчислювальної похибки.

Похибку одержаного розв’язку будемо оцінювати нев’язками:

µ § (9)

Тобто оцінка похибки отриманих результатів здійснюється шляхом підстановки знайдених значень невідомих в СЛАР (3) та обчислення різниці між результатами підстановки значень невідомих в ліві частини рівнянь і вільними членами (по модулю).

Вибір розв’язуючих елементів виконують якраз для того, щоб уповільнити накопичення похибок під час обчислень. Якщо ж нев’язки все ж недостатньо малі , то потрібно виконати розрахунки з більшою точністю.
Метод простої ітерації

Два методи рішення СЛАР, розглянуті раніше, відносяться до точних методів. Однак, часто при рішенні систем зручно використовувати наближені методи, які дають послідовність наближених значень, що сходяться до шуканого розв’язку. До таких методів відноситься метод простої ітерації.

Для розв’язання системи рівнянь (3) методом простої ітерації потрібно перш за все привести її до нормальної або канонічної форми

µ § (10)

За початкове наближення можна брати довільні значення µ §. Наприклад, µ § (тобто за початкове наближення вибрали значення вільних членів рівнянь системи). Підставимо µ § в праву частину рівнянь системи (10) і приймемо отримані числа за перше наближення µ §. Аналогічно по першому наближенню отримаємо друге. В загальному випадку по (k-1)-му наближенню µ § знаходимо k-те наближення µ § за формулами

µ §, (11)

де k=1,2,...

µ §,

µ §,

i=1,ЎK,n,

j=1,ЎK,n.

Якщо послідовність наближень µ § має границю µ §, то µ § і буде розв’язком системи.

Теорема збіжності методу простої ітерації

Якщо норма матриці коефіцієнтів при невідомих канонічної форми системи (11) строго менше одиниці µ §, то послідовність наближень за методом простої ітерації збігається до точного розв’язку системи . При цьому похибки наближень оцінюються за формулами

µ §, (12)

де µ §, а µ §
Відомо, що якщо визначник системи (3) відмінний від нуля (µ §), то її завжди можна (але не завжди просто) привести до канонічної форми (11), що задовольняє умовам теореми збіжності методу простої ітерації . Це легко зробити, якщо модулі діагональних коефіцієнтів µ § системи (3) перевищують суму модулів інших коефіцієнтів відповідних рівнянь:

µ § (13)

Умова (13) являється достатньою умовою збіжності процесу ітерацій системи, записаної у вигляді (3). Якщо ж умова (13) не виконується (або виконується не для всіх рівнянь), то систему (3) можна привести до еквівалентної , але уже з виконаною умовою (13) для всіх діагональних коефіцієнтів. Цього добиваються шляхом підбору лінійних комбінацій рівнянь системи (3) і відповідною перестановкою рівнянь.
Приклад виконання лабораторної роботи.

Завдання: розв’язати систему рівнянь:

µ § (14)

за правилом Крамера, методом Жордана ЁC Гаусса та методом простої ітерації. Порівняти значення, отримані за формулами Крамера, з результатами функції lsolve(А,В). Обчислити нев’язки в методі Жордана ЁC Гаусса. Отримати розв’язок за методом простої ітерації з точністю µ §.

Виконання:

Розв’яжемо систему рівнянь в середовищі програми MathCad, користуючись формулами Крамера. Знайдемо розв’язок цієї ж системи за допомогою вбудованої функції lsolve(А,В). Порівняємо отримані результати.

Зауваження: а) Функція lsolve(А,В) знаходить розв’язок СЛАР (3), записаної у матричному вигляді. Для її використання потрібно попередньо задати матрицю системи А та стовпець вільних членів В.

б) В середовищі Mathcad для заміни, наприклад, першого стовпчика матриці А елементами стовпця вільних членів В використаємо оператор µ §.

Реалізація алгоритму в середовищі MathCad:

Розв’яжемо систему рівнянь методом Жордана - Гаусса в середовищі ЕТ Excel. Для цього створимо наступну таблицю:

На нульовому кроці (n=0) заповнимо таблицю даними із системи рівнянь, тобто коефіцієнтами при невідомих аij і значеннями вільних членів bi рівнянь системи.

На наступних кроках виконаємо обчислення за алгоритмом методу Жордана ЁC Гаусса (описаному в теоретичній частині). На першому кроці за розв’язуючий елемент візьмемо найбільший по модулю коефіцієнт a12=6.

В режимі формул розрахунки мають такий вигляд:

Із розрахункової таблиці третього (останнього) кроку випишемо розв’язки нашої системи


Перевіримо точність за допомогою нев’язок, які розраховуватимемо по формулам


Результат має вигляд

Отже, ми отримали розв’язки з нульовою похибкою і вони співпадають з результатами, що були обчислені за формулами Крамера.

Знайти розв’язок системи методом простої ітерації з точністю µ §.

а) В системі (14) переставимо перше і друге рівняння місцями. Отримаємо систему, що задовольняє умову (13)

µ §

б) Приведемо систему рівнянь до канонічної форми

µ §
в) Створимо в середовищі MathCad матрицю системи С та вектор вільних членів D по матричному рівнянню (канонічної форми системи) X=CX+D

г) Обчислимо норму матриці системи за допомогою вбудованої функції norme()


Норма матриці С менше одиниці (µ §). Отже, виконується умова збіжності ітераційного процесу.

д) Задамо початкове наближення
е) Проведемо розрахунки по ітераційним формулам


є) Обчислимо похибку. Наприклад, оцінимо на 9-тій ітерації.

Похибка менше заданої точності.

Лабораторна робота №3

на тему: „Інтерполяція функцій”.

Мета роботи: набути навичок побудови інтерполяційного полінома Лагранжа та використання його для обчислення наближених значень функції в заданих точках в середовищі MathCad.

Теоретичні відомості.

В загальному вигляді задача інтерполяції може бути поставлена так: дано ряд значень (дослідних даних), які розташовані в порядку збільшення аргументу (табл.1), що відображає залежність y від x. Необхідно знайти аналітичну залежність, що наближено відображує зв’язок між x та функцією y і визначити проміжні значення функції µ §µ §, де µ §

Табл. 1

xx0x1x2ЎKЎKxnyy0y1y2ЎKЎKyn

Під інтерполяцією розуміється заміна заданої дискретної функції y=f(x) деякою функцією µ § для якої виконуються наступні умови:

µ § µ § (15)

Функція µ § називається інтерполяційною функцією, відрізок µ § - відрізком інтерполяції, а точки µ §, µ § - вузлами інтерполяції.

Основна умова інтерполяції ЁC рівність вихідної дискретно заданої функції y=f(x) і інтерполяційної функції µ § в вузлах інтерполяції.

На практиці за інтерполяційну функцію часто використовують поліном Лагранжа:

µ § (16)

Цей поліном µ § має степінь не вище n, тобто степінь полінома на одиницю менша за кількість вузлів інтерполяції, і в заданих вузлах µ § , де µ §

За допомогою цього полінома можна обчислити значення функції в точках, які відрізняються від вузлів інтерполяції.
  1   2   3   4

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

„ Обчислення icon«Арифметико-логічні основи еом»
Загальні відомості про системи обчислення. Позиційна та непозиційна системи обчислення

„ Обчислення iconЛогічні функції, їх представлення та обчислення засобами процесора...
Тема: Логічні функції, їх представлення та обчислення засобами процесора електронних таблиць Microsoft Excel та vba

„ Обчислення iconПро затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги

„ Обчислення iconТема 1: Основні поняття про паралельні обчислення
Загальні зауваження стосовно оцінки продуктивності паралельних алгоритмів та систем

„ Обчислення iconПро затвердження Правил любительського І спортивного рибальства та...
Про затвердження Правил любительського І спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне...

„ Обчислення iconПитання до іспиту
Поняття строків І термінів у цивільному праві. Види строків, порядок їх обчислення

„ Обчислення iconПитання до іспиту
Поняття строків І термінів у цивільному праві. Види строків, порядок їх обчислення

„ Обчислення iconМодуль 3 (2010 учбовий рік ) Програма з курсу Математичного аналізу...
Метод підстановки ( заміни змінної інтегрування )обчислення невизначених інтегралів

„ Обчислення iconЩо таке відносна й абсолютна адресація?
Які основні фінансові функції (для аналізу інвестицій та обчислення швидкості обороту вкладень) надає Excel? Що дозволяють обчислити...

„ Обчислення iconПерелік питань до складання державного іспиту з кримінального процесу...
Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація та порядок обчислення у кримінальному процесі

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка