Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки




Скачати 116.36 Kb.
НазваЛабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки
Дата конвертації26.06.2013
Розмір116.36 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
Лабораторна робота № 5

Аналіз крохмальної патоки
Дослід №1.

Визначення органолептичних показників патоки


      1. Визначення зовнішнього вигляду, кольору, прозорості і наявності сторонніх механічних домішок.

Зовнішній вигляд крохмальної патоки визначають візуально.

Визначають колір, прозорість і наявність сторонніх механічних домішок крохмальної патоки візуальним оцінюванням (на рівні очей) шару крохмальної патоки, налитої в стакан місткістю 100 см3, на матово-білому фоні за розсіюваного освітлення.

^ Опрацювання результатів

За зовнішнім виглядом – патока повинна бути густою, в’язкою рідиною. Допустима незначна опалесценція. Льодяник, отриманий внаслідок варіння карамельної проби, повинен бути прозорий.

За кольором в залежності від виду патока повинна бути:

Карамельна низькосахарована – від безбарвного до блідо-жовтого;

Карамельна вищого сорту – від безбарвного до блідо-жовтого;

Карамельна першого сорту – від блідо-жовтого до темно-жовтого, характерного для кольору меду;

Глюкозна високосахарована – від темно-жовтого до коричневого

Мальтозна – від безбарвного до блідо-жовтого.

Патока повинна бути прозорою. В карамельній патоці допустима опалесценція.

      1. ^ Визначення смаку і запаху.

Смак і запах крохмальної патоки визначають органолептично.

Щоб одержати більш виразніший запах, крохмальну патоку нагрівають на водяній бані (або у мікрохвильовій печі) до температури від 50 до 60 0С або розчиняють в гарячій дистильованій воді за температури від 50 до 60 0С у співвідношенні 1:1.

^ Опрацювання результатів

Смак і запах повинен бути властивий патоці, без стороннього присмаку і запаху.
Дослід №2.

Визначення масової частки сухих речовин в патоці рефрактометричним методом

Метод ґрунтується на вимірюванні показника заломлення світлового променя в крохмальній патоці за допомогою рефрактометра та його прямопропорційній залежності від вмісту сухих речовин.

^ Прилади та реактиви

Стакан термостійкий, термометр (0-100 0С), папір фільтрувальний, рефрактометр лабораторний, баня водяна, паличка скляна.

Підготовка проби

Проба крохмальної патоки не повинна містити кристалів глюкози. За їх наявності стакан з крохмальною патокою нагрівають на водяній бані до температури 50 0С, ретельно перемішати скляною паличкою до повного розчинення кристалів і охолоджують до температури 20 0С.

^ Техніка аналізу

На чисту суху поверхню вимірювальної призми рефрактометра наносять декілька крапель крохмальної патоки, розподіляють її скляною паличкою тонким шаром на всій поверхні призми і повільно опускають верхню камеру.

Переміщуванням окуляра вводять в поле зору приладу межу світлотіні і встановлюють її на різкість. Потім переміщують окуляр до сполучення візирної лінії з межею світлотіні. Положення на шкалі фіксує результат визначення.

Якщо під час знімання показів рефрактометра температура розчину має відхил від 20 0С, то в одержане значення вводять поправку на температуру. Поправку знаходять за таблицею В.1, наведеною у додатку В.

^ Опрацювання результатів

Масову частку сухих речовин А, у %, обчислюють за формулою:

А= Х * К,

де Х – покази рефрактометра за температури 20 0С;

К – коефіцієнт перерахунку «видимої» масової частки сухих речовин у «дійсну» знаходять за таблицею Г.1, наведеною у додатку Г, за показами сахариметра під час поляризації основного розчину крохмальної патоки, приготованого згідно наступної методики (п. 5.3).

За кінцевий результат випробувань беруть середнє арифметичне значення двох паралельних визначень. Допустима розбіжність між результатами аналізів, виконаних в одній лабораторії, не повинна перевищувати 0,3 % абс. Допустима розбіжність між результатами аналізів, виконаних в різних лабораторіях, не повинна перевищувати 0,5 % абс.

Результат округлюють до першого десяткового знака.
Дослід №3.

Визначення вміст цукру у патоці поляриметричним методом

Метод ґрунтується на визначенні кута питомого обертання (поляризації основного розчину крохмальної патоки) з подальшим переведенням значень показів сахариметра в масову частку редукувальних речовин у перерахунку на суху речовину.

^ Прилади та реактиви

Сахариметр, трубка поляриметрична (100 мм), ваги аналітичні, термометр, стакан, колба мірна (250 см3), лійка, папір фільтрувальний, вода дистильована, паличка скляна.

^ Підготовка проби

У попередньо зважений стакан зважують наважку 50 г крохмальної патоки, розчиняють невеликими порціями гарячої дистильованої води і переводять у мірну колбу на 250 см3. розчин охолоджують до температури 20 0С, доливають дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують і фільтрують через паперовий фільтр.

^ Техніка аналізу

Одержаний основний розчин заливають у поляриметричну трубку так, щоб не утворилися бульбашки повітря, та вміщують в камеру сахариметра. Проводять три вимірювання з похибкою, яка дорівнює точності приладу, і обчислюють середнє арифметичне

^ Опрацювання результатів

Покази сахариметра Р, у %, у перерахунку на суху речовину крохмальної патоки вичислюють за формулою:
Р = Р0 * 100 / А,
де Р0 – середнє арифметичне відліків по шкалі сахариметра, 0S;

А – масова частка сухих речовин у крохмальній патоці, %;

100 – коефіцієнт перерахунку масової частки сухих речовин у відсотках.

Масову частку редукувальних речовин крохмальної патоки у відсотках у перерахунку на суху речовину знаходять за величиною Р в таблиці Д.1, наведеній в додатку Д.

За кінцевий результат випробувань беруть середнє арифметичне значення двох паралельних визначень, допустима розбіжність між результатами аналізів, виконаних в одній лабораторії, не повинна перевищувати 0,5 % абс. Допустима розбіжність між результатами аналізів, виконаних у різних лабораторіях, не повинна перевищувати 1 % абс.

Результат округлюють до першого десяткового знаку.
^ Лабораторна робота № 9

Аналіз молока
Дослід №1.

Визначення органолептичних показників молока

Смак, запах визначають за ГОСТ 28283–89.

Цей метод застосовують у разі виникнення розбіжностей в оцінюванні якості молока.

Проби відбирають не раніше, ніж через 2 год після доїння. Молоко, що не відповідає вимогам ДСТУ 3662–97 за зовнішнім виглядом, кольором і консистенцією, органолептичному оцінюванню смаку та запаху не підлягає.

^ Прилади і реактиви

Колба конічна 100 см3, водяна баня, термометр, сушильна шафа, фольга.

Техніка аналізу

У чисту суху колбу з пришліфованою пробкою місткістю 100 см3 відбирають (605) см3 молока. Колбу заздалегідь дезодорують нагріванням у сушильній шафі при температурі (1005) С не менше як
30 хв і потім охолоджують до температури навколишнього середовища. Між шліфованою шийкою колби та пробкою вкладають смужку алюмінієвої фольги.

Сире молоко пастеризують у водяній бані. Рівень води в бані на
1–2 см повинен перевищувати рівень молока в колбі.

Температура води в бані повинна бути (852) С. Температуру пастеризації контролюють за каліброваним термометром в окремій колбі, де містяться зразки молока.

Через 30 с після досягнення температури 72 С проби виймають з водяної бані, охолоджують до (372) С.

Молоко, яке пройшло термічну обробку, підігрівають у водяній бані аналогічно сирому.

^ Опрацювання результатів

Запах та смак молока оцінює комісія, що складається не менше ніж з 3 експертів, які пройшли спеціальну підготовку та атестацію.

Запах і смак молока визначають як безпосередньо після відбирання проб, так і після їх зберігання і транспортування протягом не більш як
4 год при температурі (42) С. Досліджувані проби порівнюють з пробою молока, яке не має вад запаху та смаку з оцінкою 5 балів (табл.1). Результати оцінювання еталонної проби не враховують під час опрацювання результатів.

Відразу ж після відкривання колби визначають запах молока.

Потім (202) см3 молока наливають у суху чисту склянку і оцінюють смак. Запах та смак оцінюють за п’ятибальною шкалою згідно з таблицею 1.
Таблиця 1

Запах і смак

Оцінка молока

Бали

Чистий, приємний, злегка солодкуватий

Відмінно

5

Недостатньо виражений, пустий

Добре

4

Слабкий кормовий, окислений, слабкий хлівний, слабкий ліполізний, слабкий нечистий

Задовільно

3

Виражений кормовий, в тому числі цибулі, часнику, полину та інших трав, які надають молоку гіркого смаку, хлівний, солоний, окислений, ліполізний, затхлий

Погане

2

Гіркий, згірклий, пліснявий, гнильний, запах і смак нафтопродуктів, ліків, мийних, дезинфікувальних засобів та інших хімікатів

Дуже погане

1


На підставі бальної оцінки оформлюють експертний лист.

^ Експертний лист для молока

Дата оцінювання.............................

Прізвище експерта………................


Номер проби

Запах і склад молока

Оцінка (бали) за п’ятибальною шкалою










Для підвищення межі достовірності оцінки проби досліджуваного молока його порівнюють із еталонними зразками з метою відтворення вад запаху та смаку молока.

Якщо розходження в оцінюванні запаху та смаку окремими експертами перевищує один бал, оцінювання проби повинно бути повторене не раніше ніж через 30 хв.

За остаточний результат випробування беруть середнє арифметичне результатів оцінок, що присуджені експертами. Результат округляють до цілого числа. Молоко з оцінкою 5 і 4 бали відносять до вищого, першого або другого ґатунків залежно від інших показників, встановлених у стандарті. Молоко з оцінкою 3 бала у зимово-весняний період року відносять до другого ґатунку, в інші пори року – до неґатункового.

Колір молока визначають у циліндрі з безбарвного скла при денному освітленні.

Консистенцію проби визначають у процесі повільного її переливання з однієї склянки в іншу.
Дослід № 2.

Визначення титрованої кислотності молока

Свіже молоко не містить кислот у вільному стані. Його кисла реакція обумовлена наявністю в молоці білків, кислих солей фосфорної, лимонної та інших органічних кислот і розчинених у молоці газів. Кислотність молочної сироватки, отриманої у процесі виробництва сиру кисломолочного, додатково характеризується наявністю молочної кислоти, що утворилась в результаті молочнокислого бродіння.

Кислотність молочної сировини виражають у градусах Тернера. Під градусом Тернера розуміють об’єм водного розчину 0,1 моль/дм3 гідроксиду натрію (калію), що необхідний для нейтралізації 100 см3 продукту.

^ Прилади та реактиви

Колба конічна 200 см3, піпетка 10 см3, циліндр мірний 20 см3, бюретка 25 см3, 1%-й спиртовий розчин фенолфталеїну, розчин гідроксиду натрію концентрацією 0,1 моль/дм3, 2,5%-й розчин сірчанокислого кобальту,

^ Техніка аналізу

У конічну колбу місткістю 150–200 см3 відміряють за допомогою піпетки 10 см3 молока, додають 20 см3 дистильованої води і три краплі 0,1%-го спиртового розчину фенолфталеїну, суміш ретельно перемішують і титрують 0,1 моль/дм3 розчином гідроксиду натрію (калію) до появи слабко-рожевого забарвлення, яке відповідає контрольному еталону забарвлення і не зникає протягом 1 хвилини.

^ Опрацювання результатів

Кислотність молока у градусах Тернера дорівнює кількості см3 розчину гідроксиду натрію (калію) концентрацією 0,1 моль/дм3, що витрачений на нейтралізацію 10 см3 молока, помноженій на 10. Розходження між паралельними визначеннями повинно бути не вище як
1 Т.

Примітка. В окремих випадках допускається визначати кислотність молока без додавання води. Кислотність, яку одержують таким чином, знижують на 2 Т.

Для приготування контрольного еталона забарвлення в таку саму колбу місткістю 150–200 см3 відміряють піпеткою 10 см3 молока, 20 см3 води і 1 см3 2,5%-го розчину сульфату кобальту. Еталон готують для роботи протягом однієї зміни. Для тривалішого зберігання еталона до нього можна додати одну краплю формаліну.
Дослід №3.

Визначення масової частки жиру у незбираному молоці (кислотний метод Гербера)

Метод полягає у вилученні з молока жиру під дією концентрованої сірчаної кислоти і ізоамілового спирту у вигляді суцільного шару та визначенні його об’єму в тій частині жироміра, що має шкалу вимірювань.

Злиттю жирових кульок у молоці перешкоджає їх оболонка. Сірчана кислота густиною 1810–1820 кг/м3, яку додають до молока, розчиняє білки молока і оболонки жирових кульок, що сприяє з’єднанню останніх.

Цей процес прискорюється підігріванням розчину та його центрифугуванням. Ізоаміловий спирт зменшує поверхневий натяг жирових кульок і сприяє процесу видалення їх оболонок.

^ Прилади та реактиви

Водяна баня, ваги лабораторні технічні четвертого класу точності з наважками, центрифуга лабораторна з частотою 1000–1200 об/хв, піпетка на 10,77 см3, термометри спиртові з діапазонами вимірювання 0–50 та 0–100 °С і ціною поділки 1°С, склянки місткістю 25, 50 см3, жироміри молочні, вершкові та для маложирної молочної сировини, сірчана кислота густиною 1780–1800, 1800–1810 та 1810–1820 кг/м3, ізоаміловий спирт.

^ Техніка аналізу

Відібрану пробу молока ретельно перемішують і нагрівають до температури (202) С. У молочний жиромір дозатором наливають 10 см3 сірчаної кислоти густиною 1810–1820 кг/м3, при цьому необхідно залишати шийку жироміра сухою.

Піпеткою на 10,77 см3 відміряють пробу перемішаного молока. Рівень молока в піпетці встановлюють за нижнім меніском, для чого піпетку тримають вертикально. Потім піпетку нахиляють під кутом 45 і, прикладаючи до внутрішньої стінки нижче шийки жироміра, дають повільно стікати молоку так, щоб воно не змішувалося з сірчаною кислотою, а нашаровувалося на неї. Коли з піпетки стече остання капля молока, її не віднімаючи від жироміра, витримують протягом 3 с. Видувати молоко, яке залишилося в піпетці, не дозволяється. Потім дозатором додають 1 см3 ізоамілового спирту. Жиромір закривають сухою пробкою, вводячи її трохи більше ніж наполовину в шийку жироміра. Потім жиромір струшують до повного розчинення білкових речовин, перевертаючи 4 – 5 разів, щоб рідини в цьому повністю змішалися. Далі жиромір ставлять пробкою донизу на 5 хв у водяну баню з температурою (652) С. Вийняті з бані жироміри вставляють у патрони центрифуги робочою частиною до центру так, щоб вони розмістилися симетрично один навпроти одного. Кришку центрифуги закривають і починають центрифугування, яке проводять з частотою обертання 17–20 с-1 (1000–1200 об/хв) протягом
5 хв.

Після закінчення центрифугування жироміри виймають із центрифуги і рухом гумової пробки регулюють стовпчик жиру так, щоб він містився в трубці зі шкалою. Потім жироміри ставлять пробкою донизу в штатив водяної бані (температура (652) С) на 5 хв. Рівень води в бані повинен бути більший, ніж рівень стовпчика жиру в жиромірі. Через 5 хв жироміри виймають із бані і швидко проводять підрахунок жиру.

^ Опрацювання результатів

Під час підрахунку жиромір тримають вертикально, межа жиру повинна бути на рівні очей. Рухом пробки вгору і вниз встановлюють нижню межу стовпчика жиру на цілій поділці шкали жироміра і від неї відраховують кількість поділок до нижньої точки меніска стовпчика жиру. Межа поділу жиру і кислоти повинна бути чіткою. Стовпчик жиру в жиромірі повинен бути прозорий, світло-жовтого кольору. За наявності кільця (пробки) бурого або темно-жовтого кольору, а також різних домішок у жировому стовпчику аналіз повторюють. Об’єм 10 малих поділок шкали молочного жироміра відповідає 1 % жиру в продукті. Кількість поділок, зайнятих стовпчиком жиру, показує процентний вміст жиру в продукті.

Підрахунок жиру проводять з точністю до одної маленької поділки жироміра. Розходження між паралельними визначеннями не повинно перевищувати 0,1%.

Для проведення аналізу гомогенізованого і відновленого молока масову частку жиру в ньому визначають, як для молока, але для цього застосовують трикратне центрифугування і нагрівання між кожним центрифугуванням у водяній бані при температурі (652) С протягом 5 хв. У разі використання центрифуги з підігріванням допускається проведення одного центрифугування з підігріванням протягом 15 хв з подальшим витримуванням жиромірів у водяній бані при температурі (652) С протягом 5 хв.

Схожі:

Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛабораторна робота №8 Аналіз соку І пюре Дослід №1. Визначення органолептичних...
Приміщення, в якому визначають органолептичні показники, а також посуд, який використовується при випробуваннях, повинні бути без...
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconВизначити органолептичні показники чкості якості рослинної олії та...
Вимоги до органолептичних показників та фізико-хімічних показників соняшникової олії (гост 1129-93)
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛабораторна робота №1 Обробка даних та прогноз на основі аналітичних показників динаміки
Мета роботи: Засвоїти методи прогнозування на основі простої екстраполяції тенденції динамічного процесу. Вивчити прийоми І методику...
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛабораторна робота №51 Визначення магнітного поля на осі соленоїда Мета роботи
Прилади й матеріали: лабораторна установка для визначення магнітного поля на осі соленоїда в залежності від координати
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛінійні програми на С++ Лабораторна робота №3
Лабораторна робота № Форматний ввід/вивід у мові С/С++
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛабораторна робота №3. Обробка текстових файлів за допомогою фільтрів. Редактор sed
Лабораторна робота № Організація файлової системи в unix. Команди для роботи файлами в Unix (Linux)
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛабораторна робота 3-4
Мета роботи: ознайомлення з роботою мостової схеми, та визначення діелектричної проникності речовини
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconПерелік практичних робіт з дисципліни «Економіка сільського господарства»
Практична робота №2 «Визначення показників продуктивності праці в сільському господарстві»
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛабораторна робота №40 визначення прискорення вільного падіння методом...
Мета роботи: ознайомитись з одним із методів визначення прискорення вільного падіння; визначити його значення за допомогою цього...
Лабораторна робота №5 Аналіз крохмальної патоки Дослід №1. Визначення органолептичних показників патоки iconЛабораторна робота 3-7
Визначення потужності електричного струму та коефіцієнта корисної дії джерела струму”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка