1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2




Назва1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2
Сторінка21/28
Дата конвертації20.06.2013
Розмір1.24 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   28
^

43 Психологічні чинники привернення уваги до МК.


Увага — це психол стан, який хар-зує інтенсивність пізнавальної д-ті та міру зосередженості на відносно малій ділянці (явищі), який стає усвідомленим та концентрує на собі психол і фізичні зусилля людини протягом певного відтинку часу.

Людська свідомість постійно спрямована на якісь об'єкти, думки чи діяльність. Увага пов'язана з волею. Залежно від волі увага буває активною і пасивною.

Пасивна увага виникає без свідомого вольового зусилля під впливом зовн подразників і триває доти, поки вони діють (сильний звук, світло тощо).

Активна увага — свідома увага, яка вимагає вольового зусилля і завжди спрямована на сприйняття об'єктів і явищ з наперед поставленою метою (праця оператора).

Інтенсивність уваги — це ступінь її напруження при сприйнятті об'єкта: із збільшенням інтенсивності уваги сприйняття стає повнішим і чіткішим.

Стійкість уваги — утримання необхідної інтенсивності уваги протягом тривалого часу, що залежить від ступеня тренованості людини. (

5 основних властивостей уваги:

1) Динамічність - увага залиш у руслі, і повертається туди в своєму коливанні.

2) Обсяг - здатність психіки сприймати деяку кількість об’єктів, які можуть бути однаково усвідомлені у момент часу.

3) Інтенсивність - кількість витрат нервової енергії на здійснення розумової діяльності.

4) Стійкість - здатність утримувати рівень інтенсивності

5) Неоднорідність уваги.

Арсенал методів привернення уваги

Привернення уваги – перетворення Мимовільної уваги на довільну.

Довільна увага дає можливість людині відключатися від другорядних подразників. Так, наприклад, розшукуючи потрібне рекламне оголошення в газеті, людина не звертає уваги на ті, що не стосуються її мети, не пов’язані з її мотивацією.

Концентрація уваги залежить від мотивації людини, інтересу до об’єкта. К. може бути вузькою і широкою. У разі широкої концентрації уваги відбувається її розподіл.

Переключення уваги — це її довільне чи мимовільне переключення з одного об’єкта на іншій.

Прийоми активізації уваги аудиторії:

  • Створення пробл. ситуацій, гіпотез, які варто вирішити разом зі слухачами (зовн прийоми: давайте перевіримо, розглянемо), ств парадоксальної ситуації.

  • Гумористичні зауваження, жарт, каламбур.

  • Питання до аудиторії, риторичне питання, питально-відповідний хід.

  • Викор місцевого матеріалу як аргументу при розкритті якої-небудь проблеми.

В текстах буває присутня виділена чи актуалізована структура —виражена за допомогою технічних засобів (кегль, гарнітура шрифту, інші виділення) послідовність гол думок і ідей.

^ В аудіовіз. комунікат повідомлень (н-д, для продуктів д-ті ЗМІ) хар-м є «ефект праймінгу». Prіmіng - подальший розвиток ідеї, згідно з якою, спрямовуючи увагу аудиторії на певні питання, ЗМІ доп-ть аудиторії зорієнт. у політ реаліях. Prіmіng передбачає, що ЗМІ вплив. не лише на те, які питання мають бути у центрі уваги аудиторії, але й на те, як аудиторія має оцін. варіанти політ вибору.
^

44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.


Массова спільнота — это неорганизованные, случайно, стихийно возникшие и достаточно кратковременно существующие общности. К ним относятся: толпа, публика, аудитория, масса, социальное движение, общественность.

Толпа образуется на улице по поводу самых различных событий: дорожно-транспортного происшествия, поимки правонарушителя, недовольства действиями представителя власти или просто проходящего человека. Толпа может разойтись, как только элемент зрелищности ликвидирован. В толпе могут возникать элементы организации, они очень нестабильны. Стихия остается основным фоном поведения толпы, приводя часто к его агрессивным формам. Г.Блумер выделяет четыре типа толпы:

- случайную толпу - время действия незначительно, неоргинизованная структура.

- обусловленную толпу

-действующую толпусборище с экстремальными типами поведения. Имеет цель. Принимает следющие формы — линчующая толпа, повстанческая толпа, борющаяся толпа, толпа потребителей (напр, разгром магазинов во время военных действий или стихийных бедствий).

- экспрессивную толпу - чувство и общее отношение к какому-либо неординарному событию: радость, горе, протест . В движении ЭТ разряжает свое напряжение. Посредством римического выражения напряжения формируется единство толпы.) Крайней формой экспрессивной толпы является экстатическая толпа (рок-фаны на концерте).

- Российские социологи выделяют паническую (убегающая, спасающаяся) толпу

Типы толп довольно легко могут переходить друг в друга.

Всем формам толп свойствен факт деиндивидуализации, то есть частичное исчезновение у членов толпы их индивидуальных черт личности.

Масса по Г. Блумеру - аморфная совокупность людей с минимальным уровнем групповой интеграции и организации.

Г.Блумер выделяет четыре отличительные черты массы:

1) члены массы – разные классы, профессии, разный культурный уровень и финанс. состояние;

2) масса состоит из анонимных индивидов;

3) члены массы не имеют возможности общаться друг с другом и взаимодействовать

4) масса не способна действовать так же согласованно, как толпа.

Публика — это тоже кратковр. собрание людей для совместного времяпрепровожд. в связи с каким-то зрелищем. Более управляема, в частности в большей степени соблюдает нормы, принятые в избранном типе организации зрелищ.Может стать неупр.Публика бывает собранной и несобранной.

Несобранная публика - это“поляризованная масса” (жертвы моды, читатели одного журнала, зрители одних и тех же программ) Для них НЕ характерны психологические явления, свойственные толпе и собранной публике

Собранная (собравшаяся) публика - это объединения людей, интересующихся одним и тем же предметом, их установки сходны, реагируют подобным образом.

Аудитория (лат. auditorium — место для слушания) — “совокупность лиц, являющихся адресатом общего для всех ее членов средства массовой коммуникации при минимальном или даже вовсе отсутствующем взаимодействии их друг с другом”. Глав. черта А-и - практически одностороннее взаимодействие и слабая обратная связь с коммуникатором, особенно если аудитория большая. Величина (объем) аудитории является показателем масштабов влияния и социальной значимости того или иного источника информации.А-я делится на социальные круги

Взаимодействие аудитории с коммуникатором может осуществляться как непосредственно (например, слушание лекции, уличного оратора и т.д.), так и опосредованно, анонимно (например, слушание радиопередач, чтение газет и т.д.).
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   28

Схожі:

1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 icon1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація...
Обки та передачі інформації. Також це діяльність з добору нових сенсів, які наближають людину до осягнення морального знання. Крім...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconМасова культура у ХХ ст
Американський соціолог Б. Розенберг пише: “Чи є масова культура мерзенністю, нешкідливим заспокійливим засобом або ж благословенням...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconНавчально-тематичний план лекцій І семінарських занять 6 змістовий...
Змістовий модуль природа масовоінформаційної діяльності. Масова інформація як соціальний
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПлан Теоретичні засади аналізу сучасних тенденцій розвитку культури....
Динаміка розвитку культури ХХІ ст за формою (масова, елітарна, субкультура) І за процесом (культурна експансія, глобалізація культури,...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПитання до мк-1 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська...
Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 icon2 Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим...
Тема Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим спілкування. Комунікативні табу (4 год.)
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПлан Спілкування І комунікація. Функції спілкування. Види, типи І...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. – Вц «Академія», 2004. – 344 с
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПитання до екзамену з курсу нзл для 5 курсу
Сучасна «масова література»: проблема дефініції. Мотив долі в романі Девіда Мітчелл «Хмарний атлас»
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconТема : усна професійна комунікація. Контрольна робота
Користуючись дидактичними матеріалами. Виконайте самостійну роботу (пункт 4). Зверніть увагу: у посібнику подано матеріал до 4-го...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconСуть моєї Ідеї ось у чому
Ми пропонуємо гуманне вирішення цієї проблеми, тобто стерилізацію та вакцинацію тварин. Досвід багатьох країн світу довів, що масова...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка