1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2




Назва1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2
Сторінка20/28
Дата конвертації20.06.2013
Розмір1.24 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28
^

41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.


Контент-аналіз – формалізований кількісно-якісний метод дослідження повідомлення.

К.А. визначають як:

  • Статистичну семантику

  • Техніку для об’єктивного й кількісного опису змісту комунікації

  • Техніку вироблення висновків на базі об’єктивного й систематичного встановлення характеристик повідомлення.

Загальні характеристики:

- Об’єктивність – усі кроки на підставі заздалегідь вироблених процедур

- Встановлення факту має значення лише тоді, коли воно поставлене в залежність від характеристик адресата або адресанта. Саме по собі виявлення повторення якогось слова поетом не є контент-аналізом.

- Виявлення елементарної одиниці і підрахунок її появи у тексті. Важливим є частота появи, наявність/відсутність зв’язків і довжина тексту.

Комунікативних процеси, при яких найефективніше використовується К.А.:

  1. коли є непрямий вихід на промовця (мовець помер, це наш ворог і т.п.)

  2. коли мовний чинник є вирішальним для дослідження (пошук автора анонімного тексту, встановлення шизофренії)

  3. коли обсяг матеріалу є занадто великим (література, кіно, мас.ком.)

Не всі документи можуть стати об’єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб зміст, який досліджується, дозволив задати однозначне правило для надійної фіксації потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи, які цікавлять дослідника, зустрічались з достатньою частотою (принцип статистичної значимості).

Умови необхідні для К.А.:

1.розробка таблиці контент-аналізу

2. розробка кодувальної матриці.

3. розробка інструкцій кодувальнику
^

42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.


Убеждения — это осмысленные, устойчивые мотивы деятельности людей, имеющие обычно идеологическую основу и проявляющиеся в их действиях, поступках и поведении. Например: «вечные солдатские доблести» — мужество, стойкость, доверие.

Стереотипы представляют собой распространенные в определенных социальных и этнических группах схематизированные представления о фактах действительности, обусловливающие весьма упрощенные (как правило — неадекватные реальности) оценки и суждения.

Установка — это состояние внутренней готовности (настроенности) людей на специфическое для них проявление чувств, интеллектуально-познавательной и волевой активности, динамики и характера общения, предметно-практической деятельности и т.д., соответствующее имеющимся у них потребностям.

^ Психологический барьер – психическое состояние, проявляющееся как неадекватная пассивность, препятствующая выполнению тех или иных действий. Эмоциональный механизм ПБ усилении отрицательных переживаний и установок, ассоциированных с задачей, – стыда, чувства вины, страха, тревоги, низкой самооценки (например, "страх сцены").

^ Добиться устойчивого изменения поведения людей можно только если поколебать систему уже имеющихся у них установок. Затем на этой основе можно сформировать новые установки.

Процесс изменения установок тоже подчиняется определенным закономерностям:

  1. Человеку необходимо объяснить общую направленность процесса изменения его установок;

  2. Для успішного изменения установок надо чтоб психологическое воздействие соответствовало потребностям и мотивам человека;

  3. Для успішного изменения установок надо чтоб содержание информации соответствовало сложившимся нормам группового и индивидуального поведения людей, а источник информации вызывает доверие и является достаточно компетентным.

  4. Изменение установок оказывается более устойчивым, если окружающая человека действительность подтверждает содержание воспринятой в ходе психологического воздействия информации.

  5. Трансформация установок тем эффективнее, чем активнее используются различные способы психологического воздействия.

Психологическое воздействие позволяет частично или полностью изменять (ослаблять, усиливать) ранее усвоенные установки и формировать новые.

Для того, чтобы трансформировать установки, необходимо:

  • осуществлять непрерывное психологическое воздействие продолжительное время;

  • неоднократно использовать разные аргументы, подкрепленные реальными фактами;

  • систематически усиливать убедительность аргументации.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28

Схожі:

1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 icon1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація...
Обки та передачі інформації. Також це діяльність з добору нових сенсів, які наближають людину до осягнення морального знання. Крім...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconМасова культура у ХХ ст
Американський соціолог Б. Розенберг пише: “Чи є масова культура мерзенністю, нешкідливим заспокійливим засобом або ж благословенням...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconНавчально-тематичний план лекцій І семінарських занять 6 змістовий...
Змістовий модуль природа масовоінформаційної діяльності. Масова інформація як соціальний
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПлан Теоретичні засади аналізу сучасних тенденцій розвитку культури....
Динаміка розвитку культури ХХІ ст за формою (масова, елітарна, субкультура) І за процесом (культурна експансія, глобалізація культури,...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПитання до мк-1 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська...
Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 icon2 Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим...
Тема Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим спілкування. Комунікативні табу (4 год.)
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПлан Спілкування І комунікація. Функції спілкування. Види, типи І...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. – Вц «Академія», 2004. – 344 с
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconПитання до екзамену з курсу нзл для 5 курсу
Сучасна «масова література»: проблема дефініції. Мотив долі в романі Девіда Мітчелл «Хмарний атлас»
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconТема : усна професійна комунікація. Контрольна робота
Користуючись дидактичними матеріалами. Виконайте самостійну роботу (пункт 4). Зверніть увагу: у посібнику подано матеріал до 4-го...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2 iconСуть моєї Ідеї ось у чому
Ми пропонуємо гуманне вирішення цієї проблеми, тобто стерилізацію та вакцинацію тварин. Досвід багатьох країн світу довів, що масова...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка