Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України




Скачати 173.75 Kb.
НазваЛекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України
Дата конвертації24.06.2013
Розмір173.75 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Інформатика > Лекція

Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України



План

1. Мета, цілі створення АСДЗКУ та її функціональне призначення

2. Архітектура АСДЗКУ

3. Принципи побудови АСДЗКУ

4. Організація баз даних АСДЗКУ
1. Мета, цілі створення АСДЗКУ та її функціональне призначення

Головною метою запровадження АСДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних та ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав на земельні ділянки та іншу нерухомість, інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами.

Функціональне призначення АСДЗКУ полягає у забезпеченні і реалізації наступних функцій:

  • створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;

  • ведення в електронному вигляді індексних карт, чергових кадастрових планів та інших планово-картографічних матеріалів;

  • реєстрації земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;

  • ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;

  • надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;

  • адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;

  • підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень в сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;

  • створення інформаційної бази для об’єктивного та ефективного оподаткування власників та користувачів земельних ділянок;

  • забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;

  • створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів з метою комплексного управління регіоном включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.

  • Інформація, що зосереджена в кадастрових базах даних АСДЗКУ, використовується підрозділами центрального апарату та місцевими органами Держкомзему, а також органами виконавчої влади та місцевими органами самоврядування в наступних цілях:

  • поточного управління земельними ресурсами;

  • державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;

  • розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;

  • здійснення заходів щодо раціонального використання та охорони земель;

  • інвентаризації земель та ґрунтових обстежень;

  • реєстрації прав власників та користувачів (в тому числі орендарів) земельних ділянок та іншої нерухомості;

  • нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;

  • встановлення величини податків і орендної плати за землю та інше.

Користувачами інформації баз даних АСДЗКУ є:

  • підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему;

  • власники та користувачі земельних ділянок;

  • органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

  • органи Державної податкової адміністрації;

  • суди та правоохоронні органи, що мають у виробництві справи, пов’язані з конкретними земельними ділянками;

  • нотаріальні контори при посвідченні угод стосовно трансакцій з земельними ділянками;

  • особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;

  • суб’єкти ринку землі;

  • інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами.

^ 2. Архітектура АСДЗКУ

АСДЗКУ відноситься до класу відомчих автоматизованих інформаційних систем і її архітектура відображає організаційну структуру Держкомзему України. АСДЗКУ має ієрархічну трьохрівневу територіально розподілену структуру, до складу якої входять АСЗК:

  • базового рівня (міста Київ і Севастополь, обласного значення, адміністративні райони, крім районів у містах);

  • регіонального рівня (Автономна Республіка Крим та області);

  • національного рівня (Держкомзем України).

На базовому рівні передбачається створення АСЗК адміністративних районів (490 систем) та АСЗК м.Києва, АСДЗК м.Севастополя та АСЗК міст обласного підпорядкування (172 системи). На регіональному рівні передбачається створення АСДЗК Автономної Республіки Крим та АСЗК областей (25 систем).

Створюється також одна АСЗК національного рівня, яка функціонує при Держкомземі України. Сукупність всіх зазначених систем і являє собою АСДЗКУ (рис. 1.1.).

АСДЗКУ має розвинуту клієнт-серверну архітектуру. За функціональним розподілом компонентів АСДЗКУ має так звану “three-tier” архітектуру та включає:

  • програмні та апаратні сервери семантичних і картографічних баз даних;

  • програмні та апаратні сервери прикладних програм;

  • клієнтські місця.

Особливість “three-tier” архітектури АСДЗКУ полягає в тому, що сервери будь-якого нижчого рівня (крім національного), одночасно є клієнтами серверів вищого рівня.

Залежно від функціонального призначення в структурі АСДЗКУ виділяють три види підсистем: основні, допоміжні та сервісні. Основні підсистеми реалізують функції формування баз даних земельного кадастру, ведення індексних карт та кадастрових планів, ведення Державного реєстру земель та Поземельної книги. До функцій допоміжних підсистем відноситься інформаційно-аналітичне обслуговування користувачів системи та формування даних статистичної звітності. Основним призначенням сервісних підсистем є адміністрування кадастрових баз даних, забезпечення захисту баз даних та санкціонованого доступу до них, управління інформаційною взаємодією АСДЗКУ з іншими відомчими автоматизованими інформаційними системами та забезпечення корпоративних і загальносистемних функцій АСДЗКУ.

Програмне, інформаційне та картографічне забезпечення АСЗК різних рівнів відрізняється за складом та функціональним призначенням (рис.1.2.). Відмінності у веденні державного земельного кадастру на базовому, регіональному та національному рівнях слугують логічною основою для виділення в структурі АСДЗКУ АСЗК різних рівнів. В той же час, саме єдність інформаційного забезпечення АСДЗК різних рівнів, яка полягає в інтеграції баз даних нижчого рівня в базах даних вищого рівня, є основним системоутворюючим фактором АСДЗКУ.

Такий підхід до організації централізованих баз даних регіонального та національного рівнів спрощує процедуру їх формування та адміністрування, а також пошуку та обробки інформації для інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів системи.


Рис. 1.1 Архітектура та схема інформаційних зв’язків АСДЗКУ


Рис. 1.2. Структура та функції програмно-інформаційного забезпечення АСДЗКУ
Відповідно до вимог державних стандартів по створенню автоматизованих інформаційних систем для АСДЗК різних рівнів розробляються компоненти нормативно-методичного, лінгвістичного, інформаційного, програмного, технічного та організаційного видів забезпечень системи. Крім зазначених загальноприйнятих видів забезпечень з врахуванням специфіки АСДЗКУ розробляються також картографічне забезпечення, ГІС-забезпечення та загальносистемне програмно-апаратне забезпечення підтримки корпоративних комп’ютерних мереж, розподілених баз даних та застосування клієнт-серверних мережевих (Internet/Intranet) технологій.

^ 3. Принципи побудови АСДЗКУ

Створення, запровадження та функціонування АСДЗКУ повинно базуватись, з одного боку, на принципах ведення Державного земельного кадастру, а з другого, – на загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем. При створенні системи повинні бути реалізовані також принципи, які відображають специфіку системи, що полягає в її функціональному призначенні, а також в інтеграції семантичної та просторової інформації про об’єкти автоматизації. Крім того, повинні бути враховані принципи побудови корпоративних автоматизованих систем з розподіленими базами даних та мережевими, в тому числі Internet, технологіями забезпечення клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з локальними (базовими), регіональними та централізованими базами даних державного земельного кадастру.

Основними принципами побудови АСДЗКУ, що витікають з принципів ведення державного земельного кадастру, є:

  • забезпечення комплексного вирішення засобами АСДЗКУ задач, передбачених Земельним кодексом України та проектом Закону України “Про державний земельний кадастр”;

  • забезпечення повноти та об’єктивності відомостей про всі земельні ділянки у межах України та постійної підтримки баз даних в актуальному стані;

  • запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок шляхом присвоєння їм унікальних кадастрових номерів;

  • запровадження єдиного системного підходу, єдиної методології та технології ведення державного земельного кадастру на території України та єдиної системи земельно-кадастрової інформації, що базується на прийнятих стандартах структури бази даних та погоджених форматах представлення даних та обміну ними;

  • забезпечення відповідності ієрархічної структури АСДЗКУ організаційній структурі Держкомзему України (базовий, регіональний та національний рівні), що дасть можливість декомпозиції системи як по вертикалі, так і по горизонталі;

  • забезпечення відкритості та доступності інформації баз даних державного земельного кадастру користувачам системи з різним статусом доступу;

  • забезпечення інформаційної взаємодії АСДЗКУ з іншими автоматизованими кадастровими системами та інтеграції АСДЗКУ в інформаційний простір України;

  • мінімізація фінансових витрат та часу на створення та запровадження АСДЗКУ;

  • забезпечення функціонування та розвитку АСДЗКУ на засадах самоокупності та самофінансування;

  • застосування ГІС-технологій з метою забезпечення сумісної обробки семантичних та просторових даних, просторового моделювання та аналізу об’єктів земельного кадастру;

  • поетапне запровадження картографічного забезпечення кадастру в електронному вигляді. Передбачається, що на перших етапах функціонування АСДЗКУ на базовому рівні можуть використовуватись тільки семантичні бази даних, що дасть можливість вирішення значної кількості задач з поступовим підключенням електронного картографічного забезпечення;

  • інтеграція локальних кадастрових баз даних нижнього рівня в бази даних верхнього рівня і таким чином забезпечення можливості створення регіональних централізованих баз даних та централізованої бази даних державного кадастру України.

Загальносистемними принципами побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем є:

  • цілісність – з АСДЗКУ повинна розглядатись як єдине ціле з певними інтегративними показниками (функціональне призначення, техніко-економічна ефективність, соціальна значимість тощо);

  • включення та системна єдність – полягає у забезпеченні можливості включення систем даного рівня до складу системи вищого рівня (наприклад, при включенні АСДЗК базового рівня до складу АСДЗК регіонального рівня). На цих принципах базується створення АСДЗК України;

  • об’єктно-орієнтований підхід до створення АСДЗК різних рівнів та їх компонентів;

  • модульна архітектура системи – головні складові частини системи (базові та регіональні АСДЗК ) на своєму рівні є системами з повними функціями;

  • відкритість – тобто, забезпечення можливості розвитку системи за рахунок доповнення новими програмно-технічними модулями, переходу на нові обчислювальні платформи та модифікації системи та її компонентів за рахунок привнесення нових науково-технічних рішень;

  • інваріантність програмно-інформаційного забезпечення стосовно змін в законодавчій та нормативно-методичній базах;

  • застосування єдиної системи уніфікованих класифікаторів, кодифікаторів, довідників тощо.

До принципів побудови корпоративних автоматизованих систем з розподіленими базами даних та мережевими Internet/Intranet технологіями клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з базами даних державного земельного кадастру належать:

  • забезпечення роботи системи з розподіленими корпоративними базами даних, які територіально знаходяться в різних місцях;

  • оптимізація та спеціалізація програмно-технічних елементів системи за типом обробки інформації (робочі станції, сервери просторових та семантичних баз даних, Internet та поштові сервери тощо);

  • забезпечення роботи системи з використанням мережевих технологій Internet/Intranet.

При розробці системи, її компонентів та видів забезпечень необхідно враховувати вимоги державних стандартів серії “Автоматизовані інформаційні системи”, “Єдина система програмних документів” та міжнародних стандартів ISO.

Дотримання зазначених принципів та стандартів у процесі створення АСДЗКУ дасть можливість досягти найвищих показників ефективності функціонування системи.
4. Організація баз даних АСДЗКУ
^

4.1. Архітектура БД АСДЗКУ


Створення автоматизованої системи державного кадастру України перш за все пов'язане з прийняттям рішень щодо організації (архітектури) кадастрових баз даних. Від організації кадастрової бази даних стосовно системи управління (централізована, децентралізована чи комбінована) значною мірою залежить архітектура АСДЗКУ, її функціональні можливості, склад програмно-технічного забезпечення, засоби телекомунікаційного зв’язку, забезпечення захисту даних, етапність запровадження і, як наслідок, ефективність та вартість системи в цілому.

Організація кадастрових баз даних першочергово залежить від функцій по веденню державного земельного кадастру, які визначаються законодавчими та нормативними актами. Так, згідно з чинним законодавством державний земельний кадастр ведеться на трьох рівнях: національному (Держкомзем України), регіональному (обласні управління земельних ресурсів) та базовому (районні та міські управління/відділи земельних ресурсів).

На базовому рівні в Державному земельному кадастрі формуються і зберігаються відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, сільська рада, місто, район), межі земельних ділянок, населених пунктів та відповідних адміністративно-територіальних одиниць в цілому, розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів (у тому числі орендарів), правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та якісну характеристику та оцінку земель. Для виконання зазначених функцій на базовому рівні розробляються індексні карти відповідних адміністративно-територіальних утворень, ведуться бази даних АСДЗК базового рівня, реєструються права власників та користувачів земельних ділянок, здійснюється інформаційно-аналітичне обслуговування юридичних осіб та громадян тощо.

На регіональному рівні в Державному земельному кадастрі містяться відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць (сіл, селищ, сільських рад, міст, районів, областей, Автономної Республіки Крим) та статистичні дані про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристики і оцінку земель. На регіональному рівні передбачається ведення регіональних централізованих КБД, до складу яких входять бази даних базового рівня.

На національному рівні в Державному земельному кадастрі містяться відомості про державний кордон України, межі Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя та статистичні дані про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристику і оцінку земель. На національному рівні передбачається ведення централізованої бази даних державного земельного кадастру України.

Такий розподіл функцій певною мірою обумовлює розподілену трьохрівневу ієрархічну архітектуру баз даних, тобто, на кожному рівні ієрархії база даних (її структура, склад) повинна бути адекватною функціям ведення державного земельного кадастру.
^

4.2. Користувачі БД АСДЗКУ


На організацію баз даних АСДЗКУ впливає також трьохрівнева архітектура організаційної структури Держкомзему України, яка нараховує на базовому рівні 490 районних відділів та 170 міських управлінь (відділів) земельних ресурсів та на регіональному рівні: Рескомзем АРК, 24 обласних та Київського і Севастопольського міських управлінь. Місцеві органи Держкомзему є потенційними користувачами баз даних АСДЗКУ як за їх наповненням, так і за використанням. Тому ефективність їх роботи значною мірою залежатиме від організації кадастрових баз даних.

Щодо зарубіжного досвіду по створенню аналогічних систем, то слід відзначити застосування як централізованих баз даних, так і децентралізованих. Архітектура централізованих баз даних знаходить застосування, переважно, у відносно невеликих (за показником кількості населення) унітарних державах (наприклад країни Північної Європи). Децентралізовані та комбіновані моделі баз даних знаходять застосування в основному в країнах зі значною кількістю населення. Особливо характерні такі моделі для країн з федеральним устроєм.

Питання організації баз даних є ключовим при створенні АСДЗКУ і прийняття рішення щодо організації баз даних є початковим етапом її створення. Розглянемо декілька підходів до організації баз даних АСДЗКУ (централізована БД, децентралізована БД, комбіновані моделі БД) та проаналізуємо критерії їх вибору з порівняльним аналізом переваг та недоліків того чи іншого варіанту. При цьому розглянемо сукупність факторів, що впливають на архітектуру бази даних АСДЗКУ: кількість об’єктів обліку (об’єм бази даних); вартість; час доступу до даних; вимоги до рівня кваліфікації персоналу; наявність, надійність, пропускна спроможність та вартість телекомунікацій; забезпечення захисту даних; вплив законодавчої бази; етапність запровадження системи та інші.

На вибір архітектури БД АСДЗКУ суттєво впливає склад, кількість та професійний напрям діяльності користувачів системи, їх відомча належність та місцезнаходження, статус користувачів стосовно прав доступу до баз даних, частота звернень до БД, технології взаємодії з БД (клієнт-серверні в локальній мережі, Internet/Intranet). Користувачами системи будуть: юридичні та фізичні особи, міністерства, відомства та установи, органи Держкомзему та Центру державного земельного кадастру, органи місцевого самоврядування, комунальні служби, Державна податкова адміністрація та її підрозділи на місцях, суди, нотаріат, банки та інші фінансові установи, страхові компанії, органи БТІ, ріелтерські структури, оцінювачі та інші суб’єкти ринку землі, органи архітектури та інші проектні установи, профільні наукові та навчальні заклади, галузеві та відомчі автоматизовані інформаційні системи (які використовують кадастрову інформацію) тощо.

Слід наголосити на необхідності забезпечення соціальної спрямованості системи. В першу чергу система повинна бути орієнтована на задоволення потреб фізичних та юридичних осіб щодо реєстрації земельних ділянок та іншої нерухомості та прав на них, гарантуванню цих прав з боку держави, а також наданню їм інформаційних послуг з кадастрової бази даних.

Згідно з Земельним кодексом України та іншими чинними законодавчими актами державний земельний кадастр веде Держкомзем України, тому АСДЗКУ запроваджується в структурі Держкомзему. З точки зору відомчої належності користувачами системи є підрозділи центрального апарату Держкомзему, місцеві органи Держкомзему та підрозділи Центру державного земельного кадастру, який має таку ж організаційну структуру, як і Держкомзем. Загальна кількість таких користувачів становить понад 15 тисяч фахівців, значна частина яких (як мінімум 3 тисячі) буде мати право на внесення інформації до кадастрових баз даних та їх редагування. Остання група фахівців працюватиме як з атрибутивною інформацією, так і з картографічною. Характерною ознакою відомчої групи користувачів є те, що вони постійно підключені до мережі і мають можливість звернення до бази даних в он-лайновому режимі. Тому у разі запровадження централізованої моделі бази даних на території України (тобто створення єдиної бази даних АСДЗКУ) можуть виникнути певні проблеми по забезпеченню ефективної взаємодії зазначеної групи користувачів з централізованою БД.

Всі інші користувачі системи, які не відносяться до системи Держкомзему та Центру державного земельного кадастру, є зовнішніми користувачами системи. Стосовно кадастрової бази даних вони є отримувачами інформації. Як показує досвід країн з розвиненою економікою найпоширенішим є два варіанти інформаційного обслуговування користувачів системи:

  • на всі запити до бази даних системи (незалежно від їх характеру) інформація видається у вигляді витягу єдиного зразка з уніфікованим набором даних стосовно земельної ділянки та прав на неї;

  • залежно від характеру запиту на нього видається конкретна інформація з бази даних системи.

З точки зору уніфікації інформаційних послуг доцільнішим вважається перший варіант: надання інформаційних послуг буде оперативнішим і менш трудомістким, тому що зменшаться затрати на підготовку інформації (вона буде формуватись за єдиною процедурою). При такому підході інформація про земельну ділянку та її правовий стан надається у вигляді витягу (встановленого зразка) з відповідних реєстрів БД, де буде інформація про кадастровий номер земельної ділянки, її адресу, технічні характеристики та цільове призначення, а також про власника, зареєстровані права, наявність встановлених сервітутів, обмежень та обтяжень.

З точки зору повноти інформації, що надається, слід також передбачити можливість надання і більш повної (розширеної) інформації з баз даних АСДЗКУ. Звичайно, такі послуги повинні бути дорожчими порівняно з уніфікованими і надаватись тільки тим користувачам, які мають відповідний дозвіл на право доступу до інформації.

Надання інформації здійснюється на платних засадах на основі письмового запиту (заяви), який подається в кадастровий офіс, або з використанням засобів Internet-технологій та електронної пошти. Всі запити до БД АСДЗКУ і відповіді на них автоматично протоколюються засобами системи. Кількість звернень користувачів до БД АСДЗКУ не підлягає скільки-небудь точному розрахунку, але при централізованій базі даних в умовах розвиненого ринку землі та нерухомості вона може сягати до 500 тисяч звернень на день.
^

4.3. Об’єкти обліку БД АСДЗКУ


Основними об’єктами обліку кадастрових баз даних є земельні ділянки (парцели), інформація про які вноситься в Реєстр земельних ділянок БД АСДЗКУ. Виникає питання – скільки всього на території України земельних ділянок різних категорій та форм власності, які є об’єктами права власності чи постійного користування? До запровадження АСДЗКУ в усіх місцевих органах Держкомзему на це запитання однозначно відповісти неможливо. Але наближені розрахунки, які базуються на даних статзвітності (форми 6-зем, 2-зем та ін.) свідчать про наступне. Станом на 01.07.2001 кількість землеволодінь та землекористувань становить 23 млн. 500 тис. При цьому слід враховувати, що інвентаризація земель в Україні здійснена тільки на 8 відсотків. Подальша інвентаризація пов’язана з диференціацією землеволодінь та землекористувань, тобто, коли в межах земель одного власника чи користувача будуть виділятись окремі земельні ділянки. Це неминуче призведе до значного збільшення кількості земельних ділянок.

Стосовно земель сільськогосподарського призначення. Після приватизації взамін сертифікатів буде видано понад 6 млн державних актів на право приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

У результаті проведення поділу муніципальних земель на землі державної та комунальної власності, їх інвентаризації, приватизації шляхом викупу та надання в оренду буде виділено орієнтовно не менше 10 млн земельних ділянок.

Слід також враховувати темпи, тенденції та перспективи розвитку ринку землі, особливо в аграрному секторі, що неминуче призведе до подальшої парцеляції земельних ділянок (в окремих випадках до їх консолідації). Отже, можна стверджувати, що найближчим часом в базах даних АСДЗКУ буде обліковано близько 50 млн. земельних ділянок, кожна з яких буде мати свій кадастровий номер і певний набір атрибутів.

Крім основних об’єктів обліку, якими є земельні ділянки, в БД АСДЗКУ ведуться також: Реєстр власників та користувачів земельних ділянок, Реєстр правових документів та Реєстр прав. Передбачається ведення в складі БД АСДЗКУ Реєстру будівель та споруд (та їх частин, в тому числі квартир). Кількість об’єктів обліку в зазначених реєстрах буде наступною. В Реєстрі власників та користувачів буде як мінімум 50 млн. одиниць обліку фізичних та юридичних осіб, вважаючи, що власником земельної ділянки є одна юридична або фізична особа. Хоча їх буде значно більше, враховуючи наявність досить поширеної спільно-часткової форми власності. В Реєстрі правових документів виходячи з розрахунку, що на одну земельну ділянку в середньому буде не менше двох правових документів, об’єктів обліку буде понад 100 млн. Тоді і в Реєстрі прав буде зареєстровано понад 100 млн. записів щодо прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки.

Таким чином, атрибутивна база даних АСДЗКУ буде містити інформацію про 300 млн. одиниць обліку (земельні ділянки – 50 млн., власники та користувачі – 50 млн., правові документи – 100 млн., права – 100 млн.). При запровадженні Реєстру будівель, споруд та їх частин загальна кількість об’єктів обліку в БД АСДЗКУ становити понад 500 млн. одиниць.

Крім атрибутивних даних в БД АСДЗКУ містяться також електронні планово-картографічні матеріали, до яких належать індексні карти, чергові кадастрові плани та інші тематичні планово-картографічні матеріали. Чергові кадастрові плани ведуться в ГІС-середовищі з забезпеченням програмно-інформаційної взаємодії з атрибутивними БД. Чергові кадастрові плани ведуться для всіх адміністративно-територіальних одиниць України. Для населених пунктів, а їх всього в Україні 30190, чергові кадастрові плани ведуться в масштабі 1:2000, а для земель сільськогосподарського призначення в межах сільських/селищних рад (всього 11061) – в масштабі 1:10000.

Наведені орієнтовні розрахунки кількості об’єктів обліку в БД АСДЗКУ та обсяги планово-картографічних матеріалів певною мірою спростовують доцільність створення єдиної централізованої бази даних в силу перш за все організаційно-технічних причин.
Контрольні питання

1. Охарактеризуйте мету, цілі створення АСДЗКУ та її функціональне призначення

2. Охарактеризуйте архітектура АСДЗКУ

3. Які принципи побудови БД застосовані в АСДЗКУ.

4. Організація баз даних АСДЗКУ.
Література

  1. Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики. – Суми, 2006.

  2. Черняга П. Г. Інформаційні технології в системі органів земельних ресурсів», Методичний посібник, Національний університет водного господарства та природокористування, Київ, 2009.

Схожі:

Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconВиправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру
Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного...
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconНаказ
Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011...
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconПлан Геоінформаційний підхід до обліку та економічної оцінки землі....
Гіс технології в земельному кадастрі. Автоматизовані системи земельного кадастру в Україні
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconПлан Загальна характеристика Програмні засоби гіс
Програмні засоби автоматизованих технологій земельного кадастру; їх класифікація
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconПерелік питань модульно-рейтингового контролю №1 з дисципліни "інформаційні...
Переваги використання мережевої автоматизованої іс на автотранспортному підприємстві
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconЛекція предмет, завдання та основні поняття екології
Основна концепція сучасної екології (концепція екосистеми) життя можливе тільки в угрупованнях та за строго визначеної сукупності...
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconЗадача пп «Адвокат +»
Маркетинг як система економічної діяльності. Маркетинг як ринкова конкуренція. Потреба. Запит. Попит. Товар. Обмін. Увага. Ринок....
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України icon«Предмет, метод, принципи І система земельного права України»
Поняття І основні ознаки земельного права України як галузі права, галузі науки І навчальної дисципліни
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України iconЛекція №9 бази даних. Системи управління базами даних
Активна діяльність по відшуканню прийнятних способів усуспільнення безперервно зростаючого об'єму інформації привела до створення...
Лекція 10. Концепція створення автоматизованої системи державного земельного кадастру України icon1 підгрупа Задача 1
Витрати згідно кошторису Національного банку України становили 204 мільйонів гривень. Різни цю доходів з видатками Національний банк...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка