Методичні рекомендації для проходження асистентської




НазваМетодичні рекомендації для проходження асистентської
Сторінка1/7
Дата конвертації30.06.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7


М

БІБЛІОТЕЧКА СТУДЕНТА ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ



ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника

Педагогічний інститут

ІННА ЧЕРВІНСЬКА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ АСИСТЕНТСЬКОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

МАГІСТРАНТІВ

спеціальності: 8.01010201 Початкова освіта

галузь знань: 0101 Педагогічна освіта



Івано-Франківськ

УДК 37.026: 373.3

ББК 74.204

Червінська І.Б. Методичні рекомендації щодо організації та проведення педагогічної асистентської практики магістрантів спеціальності: 8.01010201 Початкова освіта. / І.Б. Червінська / Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2011. – 44 с.
Рецензенти:

Руснак І.С. - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки і методики початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Василишин Я.І. – керівник педагогічної практики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.


Затверджено вченою радою Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Протокол №6 від 10 листопада 2011 р.


Методичні рекомендації спрямовані на допомогу магістрантам Педагогічного інституту, з метою покращення організації та проходження ними педагогічної асистентської практики.

У посібнику подано практичні поради, вказівки до проведення лекційних та практичних занять, зразки оформлення звітної документації.
ББК 74.204

© Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника, 2011.

© Червінська І.Б.
^ Ти лише доти здатний

сприяти освіті інших,

доки продовжуєш працювати

над власною освітою.

Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег


^ ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
Асистентська педагогічна практика є складовою частиною професійної підготовки спеціалістів на освітньо-кваліфікаційному рівні “Магістр”.

Базами проходження педагогічної практики студентів-магістрів є відповідні кафедри Педагогічного інституту. Для проходження практики студенти можуть бути скеровані і в інші навчальні підрозділи (скажімо, коледжі), де викладаються відповідні дисципліни спеціалізації і здійснюється підготовка спеціалістів за бакалаврською програмою.

Педагогічна асистентська практика є важливим компонентом освітньої підготовки магістрантів Педагогічного інституту. Педагогічна практика готує майбутнього спеціаліста до викладання психолого-педагогічних дисциплін, що є одним із головних напрямків професійної діяльності випускника інституту.

Педагогічна практика магістрантів Педагогічного інституту організується відповідно до “Положення про проведення практики студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника” та даного положення.

Умовою успішного проходження педагогічної асистентської практики є оволодіння магістрантом змістом фундаментальних психологічних, педагогічних дисциплін, методик викладання навчальних дисциплін початкової школи.

У відповідності з навчальним планом Педагогічного інституту педагогічну асистентську практику проходять магістранти випускних курсів під час навчання в Університеті.

Педагогічна асистентська практика є важливим компонентом освітньої підготовки магістрантів Педагогічного інституту. Педагогічна практика готує майбутнього спеціаліста до викладання психолого-педагогічних дисциплін, що є одним із головних напрямків професійної діяльності випускника інституту.

Педагогічна практика магістрантів Педагогічного інституту організується відповідно до “Положення про проведення практики студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника” та даного положення.

Умовою успішного проходження педагогічної асистентської практики є оволодіння магістрантом змістом фундаментальних психологічних, педагогічних дисциплін, методик викладання навчальних дисциплін початкової школи.

У відповідності з навчальним планом Педагогічного інституту педагогічну асистентську практику проходять магістранти випускних курсів під час навчання в Університеті.

^ Мета педагогічної асистентської практики — оволодіння магістрантами головними вміннями, необхідними для успішної викладацької діяльності.

Мета проведення педагогічної асистентської практики магістрантів — закріплення теоретичних знань щодо організації навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах, а також набуття практичних навичок і вмінь, удосконалення педагогічної майстер­ності майбутнього вчителя, викладача.

^ Завдання педагогічної асистентської практики магістрантів:

  • безпосередньо ознайомитись з формами та методами викладання педагогіки, психології та методик викладання навчальних предметів початкової школи;

  • оволодіти вміннями готувати та проводити лекційні, практичні заняття з педагогічних дисциплін.

  • здобути вміння критично оцінювати та рецензувати навчальні заняття своїх колег та робити на підставі цього висновки щодо організації власної викладацької роботи.

^ Магістерську педагогічну практику проводять у середніх спеціальних навчальних закладах, спеціальних навчально-виховних закладах освіти різних типів та вищих навчальних закладах освіти І-ІІ та ІІІ-IV рівнів акредитації на V курсі. Відповідно до навчального плану спеціальності передбачено наступний порядок проходження магістрантами педагогічної практики:

- педагогічна практика у вищих навчальних закладах (викладацька). (Проводиться на V курсі в навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації у 10 семестрі. Тривалість — 144 годин (4 тижні);

Педагогічна (викладацька) практика магістрантів педагогіч­ного інституту спеціальності "Початкова освіта" проводиться перед виконанням магістерської роботи. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх навчальних дисциплін, збирається фактичний матеріал для виконання кваліфікаційної роботи та складання державних екзаменів.

Магістранти проходять педагогічну практику комплексно у технікумах і вузах на посадах викладача, куратора.

Мета проведення педагогічної практики магістрантів — закріплення теоретичних знань щодо організації навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах, а також набуття практичних навичок і вмінь, удосконалення педагогічної майстер­ності майбутнього вчителя, викладача.

^ Програма педагогічної (асистентської) практики

До програми практики включено:

1. Ознайомлення з роботою кафедри, на якій магістрант проходить практику, вивчення документації ка­федри (планів, програм, розподілу навантаження, про­токолів, планів проведення різних заходів, звітів та ін.), ознайомлення із системою роботи окремих викладачів, методичного кабінету, наочними посібниками і технічними засобами навчання, з роботою студентських гуртків та проблемних груп, які працюють при кафедрі.

2. Детальне вивчення стану викладання предмета за своїм фа­хом у вузі і системи роботи викладачів відповідної спеціальності, особливо викладача, до якого прикріп­лений студент для прохо­дження практики.

3. Виконання обов'язків асистента кафедри за планом її роботи.

4. Відвідування лекцій, семінарських занять та інших форм організації навчально-виховної роботи із студентами, які проводяться у вузі, з метою вивчення системи цієї роботи.

5. Відвідування лекцій, семінарських занять та інших форм роботи, що проводять студенти-практиканти, з ме­тою спостере­ження, аналізу та рецензу­вання.

6. Проведення семінарських занять (4) за планом роботи керівника практики.

7. Читання лекцій (2) за обраним фахом для студентів у присутності керівника практики і магістрантів.

8. Проведення виховної роботи зі студентами за планом, який магістрант складає на весь період практики.

Для проходження асистентської педагогічної практи­ки магістрантів закріплюють за відповідними кафедрами, а в них — за досвідченими викладачами (як правило, про­фесорами чи доцентами) свого вузу або інших навчальних закладів за домовле­ністю з ними.

Після закінчення практики магістранти по­винні подавати письмовий звіт за встановленою формою. Всі плани і тексти лекцій мають бути розглянуті і затверджені керівником педагогічної практики, викладачем-наставником, а звіт заслухано на засіданні кафедри. Особливістю практики є те, що магістранти виступають у ролі вчителів і вихователів таких студентів, як і вони самі (лише молодших курсів). Це ставить пе­ред студентами-практикантами винятково великі вимоги. Адже вони повинні піднятися до рівня викладача вузу, який добре знає свій предмет і вміє передати знання студентам. Магістрантам, які проходять педагогічну асистентську практику, слід особливу увагу звернути на вивчення досвіду провідних викладачів кафедри, інституту, вузу, серйоз­но готуватися до проведення семінарських занять та лекцій.

^ Педагогічна практика магістрантів поділяється:

за змістом діяльності, яка визначається характером взаємодії викладача (магістранта-практиканта) з учнями (студентами), зокрема:

на І етапі — оволодіння такими формами педагогічної діяльно­сті, як спостереження та аналіз навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня;

на II етапі — оволодіння методикою роботи вчителя, що передбачає часткове включення у безпосередню діяльність вчителів та класного керівника певного класу початкової школи;

на ІІІ етапі — оволодіння формами і методами педагогічної діяльності, що передбачають систематичне включення у безпосе­редню роботу вчителів початкових класів та класного керівника певного класу і потребують більш складної взаємодії учителя та учнів початкової школи;

на IV етапі — опанування формами педагогічної діяльності у середніх спеціальних навчально-виховних закладах;

на V етапі — робота у середніх спеціальних навчально-виховних закладах освіти різних типів за різними технологіями навчання, а також у вищих навчальних закладах І-ІІ та ІІІ- ІV рівнів акредитації);

- за характером діяльності (від репродуктивної, що передбачає виконання конкретних завдань вчителя, до репродуктивно-творчої, а потім до творчої, з елементами наукового дослідження).

Формування професійних знань і вмінь — процес трудомісткий і довготривалий. Тому робота студента-практиканта включає в себе декілька напрямів діяльності, які поступово ускладнюються від курсу до курсу.

Головні з них:

- ознайомлення із змістом навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах, а також із особливостями діяльності куратора та викладача вузу;

- виконання навчально-практичних завдань, пов'язаних із вивченням методик викладання навчальних предметів, які входять до програми загальноосвітньої школи, педагогіки, психології, які спрямовують на самореалізацію студента-практиканта та самостій­не творення спеціаліста;

- самостійна підготовка і проведення окремих видів навчальної та виховної роботи;

- участь у систематичному обговоренні та аналізі роботи студентів-практикантів і результатів педагогічної практики в цілому;

- формування творчого мислення, індивідуального стилю професійної діяльності, дослідницького підходу до неї;

- профорієнтація і розвиток інтересу до педагогічної діяльності і роботи з дітьми;

- оволодіння магістрантами методиками вивчення дитячого колективу;

- подальший розвиток інтересу і прагнення до науково-дослідницької роботи в галузі навчання і виховання школярів.

^ Основні завдання педагогічної викладацької (асистентської) практики магістрів — підготувати майбутнього спеціаліста до викладацької діяльності у вищій школі, який повинен добре знати навчальні дисципліни обраного профілю, володіти майстер­ністю навчати і виховувати студентську молодь.

Завдання практики полягають у:

- безпосередньому ознайомленні студентів-практикантів із формами та методами викладання різних навчальних дисциплін, що використовуються у вузах, а також їхньому практичному оволодінню;

- формуванні в магістрантів творчого підходу до навчально-методичної роботи, наукової праці, формуванню потреби у самовихованні, підвищенні своєї кваліфікації;

- здобутті магістрантами професійних якостей майбутнього викладача: вміння готувати лекційний матеріал з використанням останніх досягнень у певній галузі знань, чітко, доступно, логічно, послідовно викладати цей матеріал учням, керувати навчальною аудиторією;

- формуванні вміння оцінювати власну діяльність та роботу своїх колег;

- розвитку професійної компетентності.

Реалізація зазначеної мети та завдань забезпечується шляхом чіткої організації педагогічної практики, виконання основних вимог, вказаних у Положенні про проходження практики як студентами-практикантами, так і викладачами-методистами.

Ще одним питанням, вартим уваги, можна вважати залучення магістрантів до методичної роботи у школі, гімназії, ліцеї, вищому навчальному закладі. Необхідно ширше знайомити їх з роботою методичних об’єднань, предметних комісій, із плануванням різноманітних навчально-виховних заходів, з розподілом та проведенням відкритих занять, випуском шкільних газет, підготовкою та проведенням різноманітних класних та позакласних заходів; залучати до організації науково-практичних конференцій, семінарів, педагогічних читань тощо.

Навчально-методична робота складає суть педагогічної практики. Тому що в процесі навчально-методичної роботи реалізу­ються основні її завдання, які полягають у формуванні в магістран­тів навичок викладацької та методичної роботи.

^ Навчально-методична робота полягає у:

- відвідуванні лекцій та занять, що проводять викладачі-методисти, з метою вивчення педагогічного досвіду і системи навчальної роботи;

- оволодінні методикою підготовки до навчальних занять і методикою викладання навчального матеріалу;

- освоєнні засобів організації і контролю самостійної роботи студентів, особливо при підготовці до семінарських занять (додаткові питання, теми для обговорення, теми рефератів і т.п.);

- відвідуванні занять, що проводять студенти-практиканти з наступним обговоренням та письмовим рецензуванням.

Навчально-методична робота студента має дві складові частини, що доповнюють одна одну: пасивна та активна (аудиторна) практика.

^ Пасивна практика в більшості випадків передує активній (аудиторній). Вона полягає у відвідуванні лекцій, семінарських занять, консультацій, які проводить викладач-методист та інші викладачі кафедри; участь у навчально-методичній роботі кафедри, відвідування лекцій та семінарів, які проводять інші практиканти, з наступною участю в обговоренні результатів та підготовкою письмової рецензії.

У разі проходження педагогічної практики за межами універ­ситету практиканти відвідують лекції та практичні заняття, що проводять керівники-методисти, закріплені за магістрантами базовим навчальним закладом.

Тривалість пасивної практики — не менше 24 годин.

^ Активна (аудиторна) практика є основною у всьому процесі педагогічної практики, оскільки під час активної практики виявля­ються та закріплюються викладацькі здібності магістрантів. Актив­на практика включає в себе: самостійне проведення лекцій та семінарських занять; надання консультацій; участь у методичній роботі базової кафедри. До початку активної практики студент по­дає керівникові практики тексти лекцій та методичні розробки занять. Після узгодження текстів лекцій та методичних розробок з керівником магістрант допускається до самостійного проведення занять.

На залікових заняттях мають бути присутні викладач-методист (керівник), практиканти, представник базової кафедри. Після закінчення лекції (семінарського заняття) прово­диться обговорення, в якому беруть участь всі присутні.

Під час обговорення висловлюються зауваження теоретичного (стосовно змісту лекції, семінару) та методичного (якість подачі матеріалу, контроль над аудиторією, використання технічних засобів навчання) плану. Магістранти фіксують свої зауваження письмово у формі рецензії, викладач-методист оцінює кожне заняття за визначеною шкалою.

Звітні матеріали педагогічної практики магістрантів

Матеріали педагогічної практики відображають зміст навчально-виховного процесу на різних етапах практики.

До матеріалів педагогічної практики магістрантів відносяться:

  • характеристика магістранта з оцінкою навчального закладу, школи (підписана директором школи, ректором, викладачем-методистом, завірена печаткою);

  • довідка про проходження практики;

  • звіт про педагогічну практику;

  • витяг з наказу про педагогічну практику;

  • щоденник педагогічних спостережень;

  • поширені розробки практичних та семінарських занять;

  • конспекти проведених лекцій з протоколами їх обговорення;

  • конспекти виховних заходів;

  • психолого-педагогічна характеристика на групу студентів;

  • психолого-педагогічна характеристика на студента;

  • завдання для тестового контролю знань;

  • завдання дослідницького характеру;

  • унаочнення;

  • протоколи засідання кафедр, звіт керівника.


Діяльність студентів і магістрантів під час проходження педагогічної практики регламентується наказом про організацію та проведення педагогічної практики, який є основним документом, що визначає терміни та порядок проходження студентами практики, базу практики, викладачів-методистів, дату здачі звітів про практику та форми її захисту.
^ ЕТАПИ ПРОХОДЖЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНОЇ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ
1. Пропедевтичний. Студенти складають графік своєї роботи на період педагогічної практики; починають працювати з куратором студентської групи з метою вивчення того, як він планує роботу з групою; вивчають інтереси студентів та планують заліковий виховний захід; спостереження за студентом із метою написання психолого-педагогічної характеристики.
2. Основний етап. Студенти детально знайомляться з досвідом роботи куратора зі студентською групою та її плануванням та організацією цієї роботи на факультеті, кафедрі. Планують і проводять заліковий виховний захід (колективну творчу справу) та оформлюють конспект за схемою. Проводять дослідження за особистістю студента та оформлюють психолого-педагогічну характеристику на нього. Відвідують залікові заходи у інших студентів-практикантів аналізують їх.
^ 3. Заключний етап. Студенти захищають звітну документацію. Крім того, студенти приймають участь у звітній конференції на факультеті і складають залік.

Керівнику практики необхідно здати всі звітні матеріали практики.

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ
Лекція – інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

^ Струк­тура лекції містить такі аспекти:

- означення теми і питань, які бу­дуть розглядатися в лекції;

- список рекомендованої літератури

- перелік нових наукових понять (дефініцій), які вводяться у цій темі;

- вступ;

- виклад змісту навчального матеріалу;

- загальні висновки.

Необхідно виділити низку загальнодидактичних вимог до лекції у вищій школі. По-перше, зміст лекції має відповідати робочій навчальній програмі, відображати найновіші досягнен­ня науки, висвітлювати перспективи подальшого розвитку на­укових пошуків. По-друге, у лекції мають реалізовуватись вимо­ги загальнодидактичних принципів навчання: науковості, систе­матичності і послідовності, свідомості, активності й само­стійності, наочності, зв'язку змісту навчального матеріалу з про­фесійною діяльністю, доступності, емоційності. По-третє, має бути забезпечена логічно доцільна структура лекції відповідно до змісту навчального матеріалу. По-четверте, лекція має сприя­ти активізації мисленнєвої діяльності студентів з метою їх інте­лектуального розвитку. По-п'яте, у лекції доцільно виокремлю­вати певні компоненти змісту для самостійного опрацювання сту­дентами з належним методичним забезпеченням.

Щодо методичних вимог до лекції, то її треба викласти так, щоб студенти зрозуміли, зацікавилися її змістом, осмислено за­конспектували і при цьому не перевтомилися. Важливою умовою цього є ораторська і педагогічна майстерність лектора, його мов­леннєва культура.

Треба вміло користуватися текстом лекції, не допускаючи неперервного монотонного читання і не відриваючись далеко від теми, захопившись окремими подробицями і деталя­ми.

Необхідно створювати оптимальні умови для конспектуван­ня. Це особливо важливо на молодших курсах. Значущі момен­ти, дидактичні одиниці доцільно виділяти інтонацією, зміною темпу, повторенням.
ЛЕКЦІЯ
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації для проходження асистентської iconТа методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики
Програма та методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики студентами ІV курсу спеціальності 030508 “Фінанси І кредит”/...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики з функціональної спеціалізації
Методичні рекомендації по проходженню студентами всіх спеціальностей Академії муніципального управління практики з функціональної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики з функціональної спеціалізації
Методичні рекомендації по проходженню студентами всіх спеціальностей Академії муніципального управління практики з функціональної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для проходження практики за темою магістерської...
Міністерства освіти України №93 від 8 квітня 1993 р.), «Методичні рекомендації по складанню програми практики студентів вищих навчальних...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconПрограма навчальної товарознавчо-технологічної практики І методичні...
Автори: Горячова О. О., доцент кафедри товарознавства продовольчих товарів, к т н
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації щодо виконання індивідуального завдання під...
Під час проходження організаційно-управлінської практики Вам пропонується виконати індивідуальне завдання на тему „Відбір даних та...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconПрограма І методичні рекомендації з проходження виробничої практики...
Місце практики агропідприємства різних форм власності, організації з обслуговування агропідприємств, переробки сільськогосподарської...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації Для підвищення якості підготовки молодих спеціалістів...
Про проходження виробничої практики студентами денної та заочної форм навчання спеціальності 030509 «облік І аудит»
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації для вивчення дисципліни „
Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної...
Методичні рекомендації для проходження асистентської iconМетодичні рекомендації до проходження виробничої практики для студентів...
На странице 4 в дневнике практики надо заполнить календарный план, в столбик "Название работ" вписываем это (есть в методичке в структуре...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка