«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України»




Скачати 108.96 Kb.
Назва«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України»
Дата конвертації19.06.2013
Розмір108.96 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
Парадигми української освіти

(Підґрунтя української освіти)

(есе-репортаж про круглий стіл)

24 вересня у Києві відбулася непомітна для громадськості, але вкрай важлива для всього суспільства подія: круглий стіл на тему «Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України». Мета цієї статті – висвітлити важливість цієї проблеми та донести найвагоміші думки цього заходу.

Теорія еволюції має настільки суперечливі постулати та припущення, що аж ніяк не дотягує до смислу «наукова теорія», в кращому разі – «наукова гіпотеза». Базові положення теорії еволюції наступні: 1) Розумного задуму (або Творця) не існує; 2) законів не було спочатку; 3) життя виникло спонтанно; 4) «від простого до складного» – фундаментальний принцип 5) в боротьбі за життя виживає найдужчий. Теорія креаціонізму ( «гіпотеза») має протилежні базові позиції: 1) існує Розумний задум (Творець); 2) його програма (слово, інформація) викликала акт творіння – як видимий, так і невидимий світ; 3)Творець утворив розмаїття життя не користуючись принципом «від простого до складного», але кожний рід окремо.

Теорією серед науковців прийнято називати систему поглядів на певний об’єкт дослідження, котра має достатню кількість вагомих доказів. Гіпотеза ж вимагає доведення, перевірки. З історії науки зрозуміло, що декотрі «наукові» теорії минулого виявлялися помилковими, як то геоцентрична теорія Птоломея, плоскість Землі, неподільність атому, повітря не має ваги тощо. Цей факт налаштовує на необхідність перевірки не лише гіпотез, а й офіційно названих теорій, бо від помилок не застрахована жодна людина, група людей чи навіть суспільство. Перевірка будь-яких теорій чи уявлень з метою пошуку чи утвердження категорій істинності – то ознака здорового глузду в усі часи.

Коли було запропоновано теорію еволюції – то був нечуваний інформативний вибух, тому що заперечувалися теоцентричні моделі, в першу чергу, біблійна. З точки зору пізнання чи пошуку істини, також демократичних принципів то цілком природно: кожний може, і навіть зобов’язаний заглиблюватися та перевіряти не лише наукові системи, а й докази існування Творця, не кажучи вже про менш вагомі субстанції. Перевірка вміщує в собі два надзвичайно важливих напрямки: перевірка самих фактів, котрі запропоновано, та перевірка тлумачення цих фактів. Відповідно, зустрічаються два види помилок: 1) фактичні та 2) логічні, цебто, помилки в ланцюжку доказів. Логіка як наука та мистецтво – то і є той універсальний інструмент, завдяки якому й здійснюється перевірка будь-яких теоретичних систем в будь-яких напрямках людського знання. Безперечно, логіка має й певні обмеження (наприклад, не торкається емоційної сфери), а також поділяється на традиційну та сучасну. Але це аж ніяк не збіднює її та не позбуває фундаментальної сили. Однією з найважливіших логічних операцій є розчленування понять-тверджень на його складові, про що нагадував Кант у вступі до «Критики чистого розуму»: «Значна, а може, й переважна частина діяльності нашого розуму полягає в розчленуванні наявних уже в нас понять про предмети» (Іммануїл Кант, «Критика чистого розуму», К. «Юніверс», 2000,43). Кожний вчений перш за все мусить бути відкритим і чесним не номінально, а на всіх етапах досліджень, бо замовчування чи спотворення навіть одного факту веде до помилкового тлумачення.

Так от, одразу після запропонованої Дарвіном та його прихильниками еволюційної теорії багато вчених взялося за перевірку як фактичних даних, так і висновків і тверджень. Ця «перевірка» вже давно здійснена, як наприклад: Грегор Мендель (1822–1884), августинський монах і шкільний учитель у Чехії, у 1865 році надрукував першу із серії робіт, в яких вивів основні закони генетики – науки про спадковість (його роботи стали відомими лише у ХХ столітті). Дарвін, звісно, не ознайомився з нею та й не знав тих принципів і законів, які повністю суперечать його моделі. Відкритий у ХХ столітті закон біогенезу означає: живе може бути породжено лише від живого! Також відкрито, що гени одного роду несуть інформацію лише цього роду та ступінь захисту генної інформації такий, що абсолютно виключена можливість її продукування в зовнішні системи. Простіше кажучи, якби все живе походило від однієї клітини, то первісний материнський геном мав би вміщувати інформацію усіх родів живих організмів: рослин (якщо розуміти живе загалом), одноклітинних організмів, рептилій, птахів, ссавців, також людини і т.д. Однак, це неможливо : нема жодного доказу! Як передавалася інформація? «Від простого до складного»? Теорія еволюції не дає визначеної, точної відповіді, підтвердженої фактами. Генетика, таким чином, швидше підтримує біблійну модель: «за родом їхнім». Майкл Дентон, сучасний молекулярний біолог, сказав: «Безперечно, якби свідчення молекулярної біології (ферментативні реакції синтезу протеїнів, структура ДНК, РНК та ін.) були відомі вченим сто років тому, – ідея органічної еволюції ніколи не могла би бути прийнятою» (взято зі статті Калябіна Г.А. «Современная биология опровергает ложь эволюционизма»).

Стосовно ланцюжка «первісний «бульйон» – клітина – моллюски –рептилії – ссавці – мавпа – людина», то впродовж подальших (після Дарвіна) археологічних досліджень не знайдено жодного екземпляру перехідної істоти поміж будь-якими видами, в тому числі між мавпою та людиною! Поширена свого часу знахідка «пілтдаунської людини» як перехідної ланки між мавпою та людиною, знайдена англійським любителем-археологом Чарльзом Доусоном, Артуром Смітом Вудвортом, зберігачем відділу геології Британського музею та студентом Єзуітського коледжу французом П’єром Теяром де Шарденом (1912 рік), після цілої серії перевірок виявилася сфабрикованою підробкою! Такими самими фальсифікаціями визнано й так званих «пекінську», «яванську» та «людину з небраски», котрих склали зацікавлені особи, котрі використовували в своїй художній творчості окремі кістки мавп, людей і навіть свиней! Бібліографію джерел з цього питання можна знайти у книзі Малькома Баудена «Обезьянообразный человек – факт или заблуждение?», що видана Кримським товариством креаційної науки у 1996 році.

Гіпотез-теорій щодо виникнення Всесвіту нараховується більше двадцяти. До найпоширенішої в усьому світі «теорії Великого Вибуху» можна поставити хоча б такі питання: 1) звідки взялася матерія, що скупчилася до розмірів одного атома (!)? 2) де взялася енергія? 3) хто заклав вибухівку чи запрограмував вибух? 4) чи може вибух самотужки утворювати впорядковану систему, коли ми знаємо та свідчить практика, що вибух має руйнівну та хаотичну дію? Ця теорія неспроможна дати відповідь навіть на ці прості питання! Вернер Гітт, німецький математик та інформатик, ще кільканадцять років тому сформулював закон інформатики про те, що будь-яка система хоч у мікросвіті, починаючи від кварків, фотонів чи флюонів, хоч у макросвіті, як то наша сонячна система чи скупчення галактик, не може ні виникнути, ні існувати без існуючої заздалегідь програми, що опирається на розумні (цебто, сталі, впорядковані та доцільні) закони. Крім того, природа інформації така, що її може породити лише особа, що має інтелект, волю та емоції. Нема жодного прикладу походження інформації навіть від тварин чи рослин, не те що від неорганічних сполук! А вона, безперечно, існує, що яскраво видно на прикладі комп’ютерної мережі, програмує котру не сам комп’ютер, а програміст! Таке розуміння знаходить повну підтримку у вислові «На початку було слово!», що з абсолютною достовірністю можна перефразувати сучасною мовою: «На початку була інформація!» Людина, як творець інформації, користується даними та розвиненими інтелектуальними здібностями, що існують у ній, але не походять в ґенезі від її власного бажання! Оскільки ми бачимо у Всесвіті вищою мірою впорядкованість (окрім морального занепаду людини!), – робимо висновок, що така впорядкованість мусить мати універсальний і єдиний центр щодо ґенези та функціонування! Цей складний силогізм є доказом існування Творця!

Щодо посилання на авторитети (авторитетність особи не є доказам істинності!), то як за радянських часів, так і в наш час нерідко замовчують факти про світоглядні побожні погляди відомих вчених як минулих часів, так і сучасних. Богословських основ дотримувалися такі вчені, як Коперник, Галілей, Ньютон, Ейнштейн, Шредінгер, Ломоносов, Єгоров (1869-1931), математик, член АН СРСР, професор МДУ, лауреат Державної Премії РФ, академік Ю.П.Алтухов, Макс Борн, фізик, лауреат Нобелівської премії, Міллікан, фізик, лауреат Нобелівської Премії, Вернер фон Браун та багато інших. Безперечно, чимало відомих хороших вчених були еволюціоністами та атеїстами. Але такими вони були не внаслідок наукових досягнень, а внаслідок світоглядних позицій, котрі формуються здебільшого під впливом морально-прагматично-телеологічних причин.

Попри те, що існує багато різновидів гіпотез про походження життя, вони зводяться лише до двох основних парадигм (позицій): або самозародження, або акт творіння. Як перше, так і друге неможливо спостерігати безпосередньо, тому й наукові методи (під якими варто розуміти шість основних принципів, а саме, можливості: 1) прямих спостережень; 2) лабораторного експерименту; 3) чітких теоретичних передбачень; 4) спростувати; 5) контролювати основні змінні та 6) повторення) самі по собі не створюють абсолютних можливостей для визначення первопричини всесвіту. Чимало людей зупиняються на цьому, стаючи агностиками. Вони припиняють дослідження, ігнорують як емпіричну науку, так і логіку. Інша категорія легковажних цілком покладається на масові популярні штампи типу: «наука довела», «наука говорить». З точки зору логіки вони безглузді, бо наука – то не особа та нічого вона не доводить: вчені можуть доводити, і те, не гуртом, а осібно, спираючись на правдиві факти та не порушуючи правил логіки. Доведення може бути успішним, коли розглянуто всі варіанти доказів в повному об’ємі, здійснено порівняльний аналіз, проведено належну експертизу та зроблено логічні висновки. В разі появи нових даних, припущень, уточнень тощо, мають переглядатися усталені позиції щодо їхньої істинності.

При такому розумінні наукового методу питання походження Всесвіту набагато складніше та вимагає не лише наукової (емпіричної), а й філософської методології як вищої форми узагальнення. Ця сфера відноситься до області феноменології, яка крім обробки безпосередньо емпіричної інформації, спонукає людину досліджувати та оцінювати ситуації ще й з моральних позицій. Отож, питання ґенези життя, походження Всесвіту, в тому числі й людини (палеонтологія), не може бути успішно розв’язане локальним способом, цебто, якимось одним методом, науковим (не кажучи вже про те, що навіть самі вчені не однаково розуміють, подають та тлумачать однакові факти!) чи філософським. Мусить бути інтегрований, творчий підхід за умови неупередженості на всіх рівнях мислення!

Варто зауважити, що втручання державних структур у сферу формування світогляду (а нею є й система освіти!) з метою впровадження однієї панівної світоглядної ідеології несе людству страшенну небезпеку, як свідчить історія на прикладі фашистських та комуністичних режимів усіх ґатунків!

Освітянська ситуація в Україні частково сформована, частково в стадії становлення. Одне з основних положень у засадах української освіти: всі навчальні програми та розробки мусять відповідати категоріям істинності та повною мірою спиратися на наукові досягнення в усіх сферах сучасних знань. Щоб виконати цю умову, треба спочатку ознайомити учнів і студентів з цими досягненнями, щоб вони мали змогу глибоко їх пізнавати. Якраз цього бракує, бо всі освітянські програми в усіх ланках освіти основані на теорії еволюції як на єдино «науковій і достовірній», чим порушується логічна вимога подавати всю інформацію. Такою вказівкою формально забороняється поширювати погляди, роздуми, факти, що не підтримують теорію еволюції. Це – примат та абсолютне домінування «ТЕОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ»! Чим не модель тоталітарної системи в науковому світі?! Щоб виправити таке хворобливе становище й відбувся круглий стіл!

Організували його Альянс християн професіоналів, котрі запросили представників Київської спілки за об’єктивність в науці та освіті, Асоціації християн-юристів України, Асоціації «Новомедія», ГО «Хто за правду!», ГО «Храм», Українського Католицького Університету, Інституту ґенези життя та Всесвіту (котрий зараз у стадії становлення та державної реєстрації), ГР «Праведність», Регіонального Центру громадського представництва «Життя» та ін. «Ми не ставимо завдання доводити, що креаціонізм це правильно. Діти на етапі формування та при отриманні знань від викладачів повинні мати дві альтернативні точки зору як то буває в інших напрямках знань (наприклад, різні моделі у пояснені виникнення життя, моделюваннях політичного устрою, шляхів розвитку української економіки тощо). Світогляд та релігія – не тотожні поняття, хоча вони й пересікаються. Говорячи про необхідність запровадження теорії креаціонізму в навчальні програми, ми говоримо про світоглядні питання, а не суто релігійні» – зазначив Сергій Мануйло.

^ Володимир Шепетько, юрист міжнародного класу з Дрогобича, сказав: «Великим досягненням в галузі освіти України є введення християнської етики, наявність чудових програм як для факультативних, так і основних курсів. Школярі молодшого віку позитивно сприймають біблійні (подекуди й інших релігій) моральні історії. Але коли вони знайомляться з основними постулатами теорії еволюції, інтерес до християнської етики зникає! Безумовно, діють і інші фактори на формування світоглядних засад дитини, але вплив теорії еволюції дуже значний. Розкажу приклад з власного досвіду. Мене змалку виховували побожно і в молодших класах я мав релігійні переконання. У старших класах я дізнався з курсів шкільних дисциплін про теорію еволюції: всесвіт створений не Богом, а виник внаслідок випадкових дій сил природи 20 млрд років тому: все тече, все розвивається! Мені сподобалась ця теорія в усіх відношеннях, а особливо, що знімала моральну відповідальність перед Творцем: «Нарешті, я зможу жити як я розумію та хочу, а не згідно чужих та ще й невідомого походження приписів!» – так я міркував і на певний час відійшов від побожності».

Вчений секретар Інституту ґенези життя та Всесвіту, ^ Станіслав Атанов зауважив: «І гіпотеза еволюції, і гіпотеза творіння повинні розглядатися саме у навчальних підручниках, а для цього потрібно створити такі підручники. На сьогодні немає жодного такого підручника українською мовою. Для здійснення цього наш інститут запрошує до співробітництва спеціалістів усіх рівнів від різних напрямків наукового знання. При інституті будуть працювати такі кафедри: фізики, астрофізики, математики та інформатики, філософії та культурології, медицини та біології, історії та археології, наук про Землю, соціології та політології, екології та економіки, теології, котра буде вміщувати в собі увесь спектр богословських дисциплін. Робота інституту буде відображатися в періодичних газетних і журнальних виданнях, а матеріали щорічних міжнародних наукових конференцій, форумів та семінарів буде подано на наших сайтах, які на сьогодні в процесі розробок. Важливим завданням є розробка програм та підручників для навчальних закладів України».

Доктор філософії Українського Католицького Університету, науковий працівник Інституту родини та подружнього життя ^ Петро Гусак зазначив: «У своїх наукових працях я намагаюся показати, що коли спиратися на теорію еволюції в антропології, тоді ми приходимо до руйнівних наслідків і в правовому трактуванні людини, і в етиці – тоді все летить шкереберть!.. Поки національні автори будуть створювати підручники, що враховують дві парадигми, еволюційну та креаційну, я хочу презентувати проект першого такого підручника, що перекладено з німецької на українську та попросити всіх зацікавлених підтримати його видання».

Круглий стіл тривав близько шести годин, де обговорювалося багато питань стосовно цієї актуальної проблеми. За результатами обговорення було прийнято та підписано резолюцію, в якій міститься звернення до Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, де пропонується: 1) забезпечити об’єктивне висвітлення в шкільних програмах і підручниках наявних теорій походження Всесвіту та людини, зокрема шляхом обов’язкового включення до них поруч із теорію еволюції, наукової (цебто, основаній на знаннях, фактах, свідченнях науковців різних наук як національного, так і світового рівнів) креаціоністської концепції походження Всесвіту; 2) забезпечити виконання вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про інформацію» щодо надання учням повної, об’єктивної, точної, вірогідної інформації з світоглядних питань; 3) делегувати представників Міністерства до робочої групи з представниками громадськості та депутатського корпусу з метою подальшого вирішення питання запровадження наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України.

В цьому напрямку роботи – непочатий (ні, вже початий!) край! Уже створено робочу групу. Першочергові завдання – об’єднувати зусилля всіх зацікавлених, координувати їх, встановлювати зв’язки з різними громадськими та державними організаціями, залучати окремих вчених, спілки вчених, АН, АПН, МО, притягати увагу ЗМІ, шукати спонсорів, розробляти підручники, залучаючи найкращих науковців, виробляти гнучку програму. При цьому, не відмежовуватися від еволюціоністів принципово, а вести з ними діалог, беручи і від них набуті знання та величезний досвід, бо об’єкт дослідження у нас спільний: єдина наша земля, той єдиний Всесвіт, і те єдине, дане один раз, дорогоцінне життя, що всі ми маємо та намагаємося шанувати і зберігати! З такої точки зору маємо більше того, що нас об’єднує, ніж роз’єднує! Причиною ж роз’єднання завжди (я це стверджую категорично!) буває непорозуміння, котре найчастіше походить від упертості… Борони, Боже, мене і нас від упертості та сліпоти, щоб ми могли й іншим допомогти уникнути такого корінного недоліку!

Юрій Баценко, композитор, бакалавр теології


Схожі:

«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconРезолюція круглого столу «Запровадження теорії наукового креаціонізму...
Навчальні програми шкіл України : керівники І представники громадських організацій, науковці, юристи, педагоги, громадські діячі...
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconУкраїни Кафедра «Оперативно-розшукової діяльності»
Орд. Найважливіші проблеми сучасного стану теорії оперативно-розшукової діяльності є похідними від загального демократичного розвитку...
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Програми з української (рідної) мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню...
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» icon1. Предмет І методологія курсу "Судові та правоохоронні органи України"...
Дисципліна спо є універсальною, вступної в загальнотеоретичні І спеціальні навчальні дисципліни
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconІз циклу (програми) дисциплін спеціалізації
До викладацького процесу будуть залучені провідні фахівці кафедр конституційного права України, теорії держави та права та цивільного...
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconВідповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють...
Систему вищої освіти складають: вищі навчальні заклади всіх форм власності; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі...
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconПлан Україна в 1921-1923 рр. Запровадження непу
Турченко Ф. Г. Новітня історія України ч.І (підручник ),10кл., Ґенеза,2006, ﻉ 42-44
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» icon1. загальна характеристика вищої освіти
У вищих навчальних закладах реалізується модель вищої професійної освіти, що націлена на підготовку особи до виконання професійної...
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconТема Теоретичні аспекти аналізу банківської діяльності
Запровадження Базельських принципів щодо визначення та регулювання достатності капіталу банків у банківську практику України
«Запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України» iconКультура наукового тексту (практ заняття №5-6)
Перелік фахових методів наукового дослідження з докладною характеристикою одного з них
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка