1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація




Назва1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація
Сторінка1/14
Дата конвертації23.06.2013
Розмір1.71 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.

Масова комунікація – діяльність з добору упорядкування, обробки та передачі інформації. Також це діяльність з добору нових сенсів, які наближають людину до осягнення морального знання. Крім цього, МК – це також процес поширення інформації, знань та моральних цінностей за допомогою технічних засобів на чисельну велику розпорошену у часі та просторі аудиторію.

Виділяються три основні (базові) функції соціальної комунікації:

  • Інформаційна функція означає, що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси.

  • Експресивна функція визначає здатність соціальної комунікації передавати оціночну інформацію про предмети або явища.

  • Прагматична функція означає, що соціальна комунікація є засобом, який спонукає людину до певної дії та реакції.

Характерні риси:

  • наявність технічних засобів, що забезпечують тиражність

  • соціальна значущість, що сприяє мотивованості масової комунікації

  • масовість аудиторії, що вимагає глибоко продуманої ціннісної орієнтації

  • багатоканальність, що дозволяє вибирати комунікативний засіб

  • специфіка аудиторії (гетерогенна аудиторія)

Ознаки МК:

  • опосередковане спілкування технічними засобами

  • спілкування великих соціальних груп

  • яскраво виражена соціальна орієнтація спілкування

  • інституційно організований характер спілкування

  • однонаправленість інформації

  • колективний характер комунікатора і його публічна індивідуальність

  • масова, стихійна, нерізнорідна, анонімна аудиторія

  • масовість, публічність, періодичність повідомлень

  • перевага двоступеневого характеру спілкування (спочатку повідомлення сприймають лідери думок)

Комунікативний процес характеризується:

    • діахронністю – повідомлення зберігається в часі

    • діатопністю – можливістю інформац. повідомлення долати простір

    • мультиплікація – повідомлення піддається багаторазовому повторенню з відносно незмінним результатом та об”ємом

    • симультанність – одночасна подача повідомлення багатьом учасникам комунікації

Функції МК в суспільстві:

  1. Інформаційна – надання масовій аудиторії актуальної інформації з різноманітих сфер життя. ^ Сприяє опримізації корисної діяльності суспільства та індивіда.

  2. Регулююча – вплив на формування суспільної свідомості, суспільної думки та створення соціальних стереотипів. Дозволяє здійснювати функцію соціального контролю („промивки мізків”). Відбувається соціалізація індивіда у відповідності до норм, необхідних для спільноти в певний історичний момент.

  3. Культурологічна – ознайомлення з досягненнями культури та мистецтва, збереження культурологічних традицій. Сприяє інтеграції суспільства. З цією функцією пов”язане поняття масової культури.

Засоби масової комунікації традиційно мають великий вплив на суспільство. Звичайно, він зростає в період соціальних катаклізмів, різких зламів у житті людей. Період бурхливого зростання кількості засобів мас медіа, появи нових, нетрадиційних видань змінився різкою конкурентною боротьбою, намаганням вижити та подолати економічні труднощі.

Розвиток громадянського суспільства багато в чому залежить від преси, телебачення, радіомовлення, інших засобів масової комунікації. А в самих ЗМК центральною ланкою, безперечно, є зміст комунікації, бо саме він несе повідомлення від комунікатора до аудиторії, поєднує їх. Зміст комунікації, її роль не змінюються з появою нових видів масової комунікації. Тому зрозуміло, наскільки важливо вивчити як загальні підходи, так і конкретні методичні прийоми аналізу змісту. Все це, звичайно, можна розглядати тільки в загальній системі масової комунікації і тих методів, якими її можна досліджувати. Тим більш, що в сучасних умовах можна використовувати для подібних досліджень новітні технології за допомогою комп'ютерної техніки.

Професіональна масова комунікація - це майстерно організоване спілкування у вигляді суспільно-культурної діяльності, учасниками якого є, з одного боку, професіональні мовці (комунікатори, або комуніканти), що чинять згідно з суспільно-етичними нормами, законами держави, вимогами технології організації мовлення й спілкування, і, з іншого боку, маса людей, на яку здійснюють вплив професіональні мовці через засоби масової комунікації, що є продуктом професійної масової інформаційної діяльності у сфері інформаційної індустрії як "інституалізованої форми виробництва і розповсюдження загальнодоступних (публічних) повідомлень, які поширюються у великому масштабі, включаючи значний розподіл праці в їхньому виробничому процесі та функціонуванні через складне посередництво друку, фільму, фотографії та звукозапису».

2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.

МК — це процес поширення інформації, знань, духовних цінностей, моральних і правових норм за допомогою технічних засобів (преси, радіо, кінематографу, телебачення) на кількісно великі, розміщені у різних місцях аудиторії.

Глобалізаційний поступ — це перехід від нижчого рівня до вищого, якісно нового. Словом, це рух уперед, до кращого та досконалого. Поступ сучасного людства характеризувався універсалізацією ідей, технологій і цінностей, що в сукупності з інформаційно-віртуальним світом становлять основні ознаки ще одного феномена цивілізаційного розвитку – глобалізації.

П.Лазарсфельд і Р.Мертон розглядають МК у контексті організованої нею соціальної дії і спровокованих масових смаків. На їх погляд, МК являє собою потік комунікативних дій з метою (крім чисто інформаційних, просвітницьких цілей):      

     1) присвоєння певного статусу суспільним проблемам, особистостям, організаціям і суспільним рухам;

     2) зміцнення соціальних норм;

     3) наркотизації соціуму.     

Глобалізація системи МК - поняття, яке активно використовується з кінця ХХ ст. Це поняття відображає процес трансформації комунікаційної системи, такої трансформації, яка пов"язана з утворенням більш широкої мережі комунікаторів, що обслуговуються й покриваються на великому інфо просторі єдиною, але розгалуженою системою ЗМІ та контролюються більш організованою спілкою їх виробників.

Глобалізація систем МК тільки посилює дивергентність і дисперсність системи МК, структуризацію, фазовість, дискретність мовлення та монополію на нього.

Як приклад дисперсності й дивергентності системи МК може бути система, в якій глядач споживає новини, виготовлені редактором й опрацьовані ведучим, включені в програму на прохання засновника каналу й інтерпретовані певним чином на прохання керівників телеорганізації (дивергенція). Для глядача ведучий є уособленням комуніканта, насправді ж функція повідомлення тут розсіяна між багатьма людьми (дисперсія).

3 суспільним розвитком i перетворенням комунікації в систему усвідомлених, цілеспрямованих дій, скерованих на процес свідомого встановлення й підтримання контактів між членами суспільства, спілкування могло набирати характеру творчого процесу, коли реакція комуніката прогнозувалася мовцем, подумки "створювалася", "пророблялася" у своїй уяві i була ніби витвором мовця.

3 глобалізацією процесу комунікації, зокрема виникненням форми мас. спілкування, творчий характер комунікації міг поступово втрачатися через свідоме втручання в акт комунікації: його планування, прогнозування реакції, свідоме керування масами тощо. Комунікація ніби стає на "виробничий конвеєр".

У структуру професійної МК включають елементи виробничого процесу, пов'язані з агітацією, пропагандою, маніпуляцією масами, зомбуванням людей. Якщо комунікацію розглядати як виробничу діяльність, це означає, що ми повинні ставитися до неї як до процесу, що відбувається з використанням певних технологій; масу людей, що зазнала такого технологічного впливу, розглядати як предмет комунік. виробництва. Це означає, що інтелектуальна й емоційно-вольова поведінка мас поставлена на "виробничий кон­веєр".

Глобалізація системи МК пов"язана безперечно з технічною революцією, але ця революція не є єдиним чинником утворення глобалізації масовокомунікаційних систем.

3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.

Медіа вплив досліджували такі представники Європейської школи як Сократ, Платон, Арістотель („Риторика”, „Поетика”, „Аналітики”), Цицерон, Макіавеллі, Локк, Гоббс.

18-19 ст. – герменевтику (наука про розуміння та тлумачення текстів) розробив дослідник Шлеєрмахер. Семіотику – знакову природу комунікації, дослідження знаків та знакових систем розробив Пірс.

Після 1-ї св. Війни передові вчені з різних університетів, що працювали в різних галузях науки, почали вивчення щойно сформованого напрямку в дослідженні впливу МК. Ці вчені, які не були безпосередньо пов’язані з журналістикою або ЗМІ, працювали в основному в Чікагському, Колумбійському и Єльському університетах. До їх числа входили: К. Ховленд, що займався експериментальною психологією в Йельскому універсітеті; Пол Ф. Лазарсфельд, соціолог з Колумбійського Університету; Г.Лассуэлл, політолог з Чікагс. І, пізніше, Єльского унив.; Курт Левін, соціолог з Унив. Айовы і, пізніше, Массачус. Технічного інституту; С.Стауффер, соціолог з Чикагського Університету; Дуглас Уэплс, спеціалист по науковим розробкам з Чикагського Університету. Значимість діяльності перших 4-х учених з цього списку для історії наукового дослідження медіавпливу була беззаперечно доведена Уилбуром Шраммом незадовго до його смерті в 1987 і знову підтверджена Роджерсом.

Карл Ховленд - Досліджував вплив освітніх кінофільмів на погляди американських солдат під час ІІ світової, а пізніше проводив експериментальні розслідування впливу ЗМІ на погляди. Жорсткі принципи експериментів, що проводилися Ховлендом, стали моделлю у багатох подальших розслідувань стосовно проблеми медіа впливу. Надруковані після війни звіти про роботи, які було виконано під керівництвом Ховленда, лягли в основу популярної у США та інших країнах Єльської школи - соціально-психологічного напряму в соціології.

Гарольд Ласуелл вніс значний вклад у вивчення медіавпливу, найціннішим з якого були: модель 5 питань (хто повідомляє? що? по якому каналу? для кого? з яким результатом?); його робота з вивчення пропаганди; визначення трьох важливих соціальних функцій, які виконуються ЗМІ (контроль стану соціального середовища, формування суспільної реакції на події, передача культурних цінностей). Лассуел став батьком контент-аналізу. Поєднав теорію Фрейда з політичним аналізом. Інтегрував соціальні науки з політикою.

головні заслуги Лассуелла:

1. Модель п'яти питань сприяла тому, що на перше місце в дослідженнях засобів МК висунулася задача визначення їх впливу. Сучасник Лассуелла, Лазарсфельд, досить потрудився, щоб поглибити цю тенденцію.

2. Він був піонером методу контент-аналізу, фактично винайшовши методологію якостей і кількісного аналізу медіаінформації (пропаганди матеріалів і газетних передовиць).

3. Його робота по вивченню політичної та військової пропаганди являє собою дуже важливий приклад ранніх досліджень МК. Слово пропаганда пізніше придбало негативний сенс і тому рідко використовується в даний час, хоча зараз політичної пропаганди стало навіть більше. Аналіз пропаганди став частиною досліджень МК.

4. Він ввів теорію психоаналізу З.Фрейда в американську соціальну науку. Лассуелл поєднав теорію Фрейда з політичним аналізом, як, наприклад, в його псіхоаналітичні дослідження політичних лідерів. Він застосував розроблену Фрейдом тричленну модель психіки ("Воно", "Я", "Над-Я") до досліджень проблем політології. По суті, він використовував інтраіндивідуальну теорію Фрейда на соціальному (інтеріндіві-дуальному) рівні.

Поль Лазерсфельд - Автор теорії лідерів думок, сформував модель двоступеневої МК. (Повідомлення, надіслане аудиторії, спочатку досягає лідера думки, а потім через нього інших членів даної групи. Багатоступінчатий потік інформації – лідери думок мають власних лідерів думок та звертаються до них за інформацією). Вплив масової Інформації здійснювався як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі – вплив на ЗМІ, по горизонталі – вплив на інших лідерів думок. На рівень впливу також впливає приналежність до соціальної групи. Розробив процедуру масового вибіркового опитування та панельного дослідження аудиторії.

Модель двоступеневого припливу інформаціії та думки, або модель Каца - Лазарсфельда. На цій моделі розмежувалося два процеси: процес передачі (інформації, а також поглядів, думок, оцінок) і процес впливу на позиції та свідомість інших людей. Двоступеневість полягає в актуалізації ролі споживачів інформації: деякі споживачі виконують не лише роль отримувачів і селекціонерів, а й поводирів публічної думки. Згодом ця модель стала основою математичних моделей дифузії інформації.

С.Стауффер встановив чіткі емпіричні стандарти, точне вимірювання кумулятивного ефекту ЗМІ (сила й ефективність впливу ЗМІ на людей прямо пропорційна частоті інформаційних „ін”єкцій”).

Після війни Стауффер провів декілька досліджень ЗМК, однак ці дослідження були націлені на виявлення ефективності ЗМІ, тому часто їх не зараховують до досліджень медіавпливу. Стауффер високо оцінив точні методи Р. Петерсона і Л. Терстоуна, які досліджували вплив кінофільмів на дітей. Стауффер підкреслював важливість врахування таких змінних, як освіта, вік або інших відмінностей між групами тестованих, які можуть вплинути на результати дослідження. Як попереджав Стауффер, якщо дослідник не враховує втручання неконтрольованих змінних, то "ми можемо тільки молитися і сподіватися на те, що справді тримаємо під контролем всі ті чинники, які диференціюють "членів контрольної та експериментальної груп. Нарешті, компетентність і чуття Стауффера дозволили йому в 1942 визначити проблеми, які все ще турбують дослідників XXI століття - а саме, точне вимірювання кумулятивного ефекту ЗМІ.

Дуглас Уеплс- Оспорював модель „5-ти питань”, додав: за яких обставин, досліджував вплив на мислення, уяву про світ.

Його Теорія дифузії інновації – розуміється як процес, за якого інновація розповсюджується в суспільстві через комунікаційні канали протягом певного часу, призводить до соціальних змін.

Теорія використання та задоволення – глядачі не пасивно сприймають повідомлення ЗМІ, вони є активними селекторами повідомлень та орієнтуються на власні цілі, потреби, інтереси, цінності. Активність споживача також зумовлена зовнішніми обставинами, до яких в першу чергу належить конкуренція ЗМІ. МК виконує такі функції в суспільстві як задоволення пізнавального рефлексу, інформаційного пошуку, допомога в проведенні вільного часу та інше. Телеглядачі більше уникають програм, які їм не подобаються, ніж вибирають передачі, які їм подобаються.

Курт Левін - Займався експериментальними дослідженнями. Ефективність комунікації розглядалась як прямий наслідок одиничного або такого, що повторюється пропагандою впливу та вияснялись фактори, що підсилюють або послаблюють його, як ефект переконання залежить від стану соціальної групи.

Згідно з моделю Левіна, або топологічною моделю (модель комунікації як припливу інф-ії), соціальний психолог Левін застосував до процесу комунікації поняття припливу повідомлень. Левін виходив з того, що в різних соціальних ситуаціях приплив інформації є завжди нерівномірним та неповним. Приплив інформації регулюється бар’єрами (Левін називав їх воротами). У ролі таких бар’єрів виступають певні люди або інституції, які одну інформацію затримують, іншу пропускають. У МК такими особами є редактори, видавці, засновники тощо.

4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
Суть цього ефекту полягає в тому, що під впливом медіа в свідомості комуніката оживають старі асоціації, які впливають на розуміння отримуваної інформації. Праймінг може мотивувати поведінку людини, спонукати до певних дій, іноді асоціальних. Сприймаючи якусь інформацію і згадуючи та переживаючи асоціативно певні події, пов’язані з цією інформацією, люди можуть реагувати на неї не так, як вимагають реальні умови, а як вони реагували колись. Коли глядач бачить на екрані сцену насилля, він пригадує подібну ситуацію, в якій виникали схожі почуття й думки. Пам’ять активує відповідні нейронні структури і підсилює ефект праймінгу.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація icon1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2
Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса. 3
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconМасова культура у ХХ ст
Американський соціолог Б. Розенберг пише: “Чи є масова культура мерзенністю, нешкідливим заспокійливим засобом або ж благословенням...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconНавчально-тематичний план лекцій І семінарських занять 6 змістовий...
Змістовий модуль природа масовоінформаційної діяльності. Масова інформація як соціальний
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconПлан Теоретичні засади аналізу сучасних тенденцій розвитку культури....
Динаміка розвитку культури ХХІ ст за формою (масова, елітарна, субкультура) І за процесом (культурна експансія, глобалізація культури,...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація icon2 Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим...
Тема Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим спілкування. Комунікативні табу (4 год.)
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconПитання до екзамену з курсу нзл для 5 курсу
Сучасна «масова література»: проблема дефініції. Мотив долі в романі Девіда Мітчелл «Хмарний атлас»
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconПитання до мк-1 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська...
Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconПлан Спілкування І комунікація. Функції спілкування. Види, типи І...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. – Вц «Академія», 2004. – 344 с
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconТема : усна професійна комунікація. Контрольна робота
Користуючись дидактичними матеріалами. Виконайте самостійну роботу (пункт 4). Зверніть увагу: у посібнику подано матеріал до 4-го...
1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. Масова комунікація iconСуть моєї Ідеї ось у чому
Ми пропонуємо гуманне вирішення цієї проблеми, тобто стерилізацію та вакцинацію тварин. Досвід багатьох країн світу довів, що масова...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка