«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1




Скачати 497.87 Kb.
Назва«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Сторінка1/4
Дата конвертації15.08.2013
Розмір497.87 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2   3   4


МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Цикл природничо – наукових дисциплін

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ :

«Фізіологія контактних аналізаторів»
ПРЕДМЕТ : фізіологія

людини

Курс – 2

Семестр – 1

Спеціальність -512010102

Кількість годин – 2

ПІДГОТУВАЛА : викладач

фізіології Павлик О. А.

Розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії

природничо – наукових дисциплін

Протокол № _______від_____2012

Голова циклової комісії _________

/Чеботар І.П. /

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Усю інформацію про навколишній світ і про власне тіло людина одер­жує за допомогою органів чуття. Опрацювання сигналів, що надходять, відбувається за допомогою різних структур нервової системи. Вона перет­ворює вплив подразника, дію якого сприймають наші органи чуття, у відчуття і сприйняття, у феномени і зміст свідомості.

За допомогою органів чуття організм формує відповідні реакції, адекватні впливам зовнішнього середовища і завдяки цьому існувати.

Тому для кожного медичного працівника надзвичайно важливі знання про фізіологію сенсорних систем.
^ II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

А) визначити поняття « сенсорні системи» та розкрити загальні принципи їх структурної та функціональної організації (В ІІ),
Б) проаналізувати роль різних складових аналізатора ( рецепторного відділу, провідникового, підкіркового та кіркового) в виконанні ним функцій (В ІІ) ,
В) проаналізувати механізми формування шкірної, м`язово – суглобової, смакової та нюхової чутливості ( В ІІ ),
Г) охарактеризувати основні методи дослідження шкірної, смакової, нюхової чутливості (В ІІ )

^ Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ .

На матеріалі теми розвинути :
А) уявлення про вплив сенсорних систем на роботу всього організму та на пристосування організму до умов зовнішнього середовища,
Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій, які базуються на глибоких знаннях фізіології сенсорних систем,
В) розвинути у студентів клінічне мислення, вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами.

^ IV. МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК .




Дисципліна

Знати

Вміти

1.

Попередні ( забезпе-

чуючі) дисципліни.
А) біологія
Б) хімія .


В) фізика .

Г) Анатомія людини


Еволюційний розвиток і будова

сенсорних систем у тварин і людини.
1.Будова і властивості складних білків та жирів.

2. Хімічні властивості катіонів і аніонів.

3. Хімічні реакції як джерело енергії та причина утворення нервових імпульсів
1. Поняття « проникненість мембран» ,

2. Поняття «дифузія» ,

« осмос», градієнт концентрації.

3. Поняття « електричний струм», « збудливість», « провідність».


1. Збудливі тканини та їх особливості будови.

2. Нервові синапси, їх види, будова.

3. Будова органів чуття.

Пояснити значення сенсорних систем для організму в цілому.

Пояснити властивості білкових і жирових сполук та їх значення в будові клітинної мембрани, а також властивості йонів.

Пояснити поняття фізичні поняття, які мають значення для проведення електричного імпульсу по збудливих тканинах.

Пояснити зв`язок між будовою органів чуття та їх функціональними можливостями .

2.

Наступні дисципліни.

Всі клінічні дисципліни.

Патологічні зміни в організмі під час хвороб сенсорних систем.
Вплив лікарських препаратів на нервову систему

Пов`язати зміни, які відбуваються в органах чуття при патологічних процесах зі зміною їх функціональних можливостей.

Пояснити дію лікарських препаратів на органи чуття та інші відділи сенсорних систем

3.

Внутрішньопредметна інтеграція.

Всі попередні і послідуючі теми


Механізм виникнення різних фізіологічних процесів в органах і системах організму під впливом інформації, яка отримується від органів чуття.

Пояснити причини виникнення різних фізіологічних процесів в органах і системах під впливом інформації, яка надходить від органів чуття.


^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .



П/П

Основні етапи

лекції та

її зміст .

Цілі в

рівнях

абстрак-

ції

Тип лекції.

Засоби активізації

студентів.

Матеріали

методичного забезпечення .

Розподіл

часу.

1.

2.

3.


Підготовчий етап.

Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.
Основний етап.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

  1. Структурно-функціональна організація шкірної та рухової (пропріоцептивної чутливості) сенсорних систем.

  2. Фізіологічні основи болю.

  3. Структурно-функціональна організація смакової та нюхової сенсорних систем.


Заключний етап

1) резюме лекції, загальні висновки,

2) відповіді на можливі запитання, вирішення тестів, ситуаційних завдань,

3) завдання для самопідготовки .



ІІ
ІІ

ІІ




Міждисциплінарна лекція .

Засоби наочності :

мультимедійне забезпечення,

таблиці , муляжі , роздатковий

матеріал .
Питання , тести,

проблемні і

ситуаційні задачі .
Навчальна література,

завдання , питання .
^ Домашнє завдання

Я. І. Федонюк

« Анатомія та фізіологія з патологією»


5 %

( 5 хв ) .

90 %

(70 хв ).


5 %

( 5 хв) .



^ VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

( розгорнутий конспект ) .
Усю інформацію про навколишній світ і про власне тіло людина одер­жує за допомогою органів чуття. Опрацювання сигналів, що надходять, відбувається за допомогою різних структур нервової системи. Вона перет­ворює вплив подразника, дію якого сприймають наші органи чуття, у відчуття і сприйняття, у феномен і зміст свідомості. Та частина функцій ЦНС, що забезпечує сприйняття й обробку подразнень, належить до сен­сорних функцій (від лат. sепsиs - чуття, відчуття).

Сенсорні (за І.П. Павловим - аналізаторні) системи сприймають та об­робляють подразники найрізноманітнішої модальності. Виділяють п'ять основних видів відчуттів: око - бачить, вухо - чує, шкіра - відчуває, язик -розрізняє смак, ніс – нюхає та сен­сорна система, що сприймає положення тіла та його окремих частин у прос­торі.

Крім того, добре відомо, що у внутрішніх органах існують різні сен­сорні системи, які реагують на тиск, розтягування, хімічні подразники. Варто вказати і на наявність ще однієї, дуже важливої системи, яка відповідає за больову чутливість.

За допомогою органів чуття ЦНС може виділяти окремі види відчуттів. Наприклад, шкірні органи чуття здатні відрізнити зіткнення з теплим чи холодним предметом, гладеньким чи шорстким, нерухомим чи вібруючим тощо.

У цілому функціональне призначення сенсорних систем може бути зве­дене до:

а) запуску рефлексів, тому що вони є аферентною ланкою рефлек­торної дуги;

б) формування відчуттів;

в) забезпечення неспецифічної ак­тивації ЦНС.
Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:


  1. Структурно-функціональна організація шкірної та рухової (пропріоцептивної чутливості) сенсорних систем.

  2. Фізіологічні основи болю. Структурно-функціональна організація ноцицептивної (больової) та антиноцицептивної (протибольової) систем, рівні оброблення інформації та фізіологічна роль. Фізіологічні основи знеболювання.

  3. Структурно-функціональна організація смакової та нюхової сенсорних систем, їхні рецепторні, провідникові та кіркові відділи, фізіологічна роль. Види смаків, механізм сприйняття. Класифікація запахів, теорії сприйняття.




  1. ^ Структурно-функціональна організація шкірної та рухової (пропріоцептивної чутливості) сенсорних систем.


Як і всі сенсорні системи, шкірна і рухова сенсорні системи складаються з 3-х основних відділів :

- рецепторного ( сприймає подразнення і перетворює його в нервових імпульс),

- провідникового відділу ( представлений периферичними нервами , що проводять імпульси до структур спинного і головного мозку),

- центрального відділу ( представленого підкірковими і кірковими нервовими центрами, що сприймають інформацію, аналізують її та синтезують відповідь, яка і передається до робочих органів0.
За допомогою сенсорних систем людина отримує інформацію про зміни в зовнішньому середовищі і адекватно реагує на них Саме це дозволяє організму зберегти життя і здоров`я.
Шкіра людини створює захисний покрив організму і відмежовує його від зовнішнього середовища. Крім цього, вона має величезну кількість нервових рецепторних закінчень і представляє велике рецепторне поле.

У людини рецепторна поверхня шкірного аналізатора величезна — від 1,4 до 2,1 м2. У шкірі з волосяним покривом (90 % усієї поверхні) основним типом рецепторів вва­жають дотикові (тактильні) рецептори у вигляді вільних нервових закінчень уздовж дрібних судин чи волосяного фолікула. Ці рецептори забезпечують високу дотикову чутливість.

У решті шкірного покриву (10 %) — у дермі пальців кінцівок, на долонях, пі­дошвах, губах, язиці, статевих органах і сосках грудей розміщені некапсульовані дотикові нервові тільця (Мейснера), а та­кож глибше розміщені пластинчасті тіль­ця (Фатера-Пачіні) — рецеп­тори тиску й вібрації, які мають у людини розмір 0,5 — 0,7 мм
У шкірі і пов'язаних із нею структурах містяться:

  • механорецептори,

  • терморецептори,

  • рецептори, що сприймають біль.


Вони не об'єднані в окремі органи чуття, а розсіяні по поверхні шкіри. Щільність розташування шкірних рецепторів нерівномірна. Тіла нейронів, що іннервують шкіру, лежать у чутливих гангліях (спінальні ганглії, ганглії голови).
Механорецепція (дотик)
Механорецепція (дотик) включає низку якостей, таких, як відчуття:

  • тиску,

  • дотику,

  • вібрації,

  • лоскоту.


Вважають, що для кожного виду відчут­тя існують свої рецептори.

У шкірі вони розташовані на різній глибині і в різних її структурних утвореннях.

Більшість рецепторів є вільними нерво­вими закінченнями чутливих нейронів, які позбавлені мієлінової оболон­ки. Частина з них розміщена в різноманітних капсулах. Кожен тип рецеп­торів шкіри відповідає переважно на свій специфічний подразник, до якого він найчутливіший. Однак деякі рецептори відповідають і на інші подразники, але чутливість до них є значно нижчою.
Тільця Мейснера є датчиками швидкості - подразнення сприймається лише під час руху об'єкта.

Розташовані вони в позбавленій волосяного покриву шкірі: на пальцях, долонях, губах, язику, статевих органах, сосках грудей. Швидкість сприймають також і вільні нервові закінчення, які зна­ходяться навколо волосяних цибулин.
Диски Меркеля сприймають інтенсивність (силу) тиску. Вони є як у покритій, так і в позбавленій волосся шкірі.
Тільця Фатера - Пачіні є рецепторами тиску і вібрації. Вони виявлені не тільки у шкірі, але й у сухожиллях та зв'язках. Відчуття вібрації виникає у результаті стимулів, які швидко змінюються.



У разі механічного впливу на шкіру, а отже, і на нервові закінчення відбувається деформація мембрани рецептора, що призводить до збільшення проникності мембрани для Na+.

Надходження цього іона зумовлює виникнення рецепторного потенціалу (РП), який має усі властивості місцевого потенціалу. Сумація потенціалу забезпечує виникнення ПД у сусідній перетяжці Ранв'є. Тільки після цього ПД поширюється до відповідних центрів нервової системи.
Серед механорецепторів є рецептори, що адаптуються швидко, і такі, що адаптуються повільно. Наприклад, завдяки вираженій адаптації шкірних рецепторів людина незабаром після одягання перестає відчувати на собі одяг. Але варто згадати про нього, як завдяки підвищенню чутли­вості рецепторів ми відразу починаємо відчувати її присутність.
Обробка тактильної інформації у центральній нервовій системі

За реальних умов під час дії на шкіру подразника ПД виникає у рецеп­торах кількох типів. Від них збудження передається до спинного мозку, а потім через бічні та задні стовпи до таламуса і кори великого мозку.

Під час передачі на кожному з рівнів (спинний мозок, стовбур, таламус, кора великого мозку) аферентна інформація аналізується із можливим форму­ванням відповідних рефлексів.
Для рефлекторної відповіді велике значення має рефлексогенна зона - місце нанесення подразника. Аференти, що входять до спинного мозку по

задніх корінцях, у кожному сегменті іннервують обмежені ділянки шкіри, які називають дерматомами. У спинному мозку суміжні дерматоми пере­криваються унаслідок перерозподілу пучків волокон у периферійних сплетеннях. У результаті кожен периферійний нерв містить волокна від кількох задніх корінців, а кожен корінець - від різних нервів.
На рівні спинного мозку відбувається тісна взаємодія аферентних ней­ронів як з мотонейронами, так і з нейронами автономної нервової системи (у тих відділах спинного мозку, де вони є). Тому під час дії подразника на шкіру можуть виникати рухові рефлекси і рефлекси автономної нервової системи. З'являться вони чи ні, наскільки будуть вираженими - залежить від конкретного подразника, а також від низхідних імпульсів тих відділів ЦНС, які контролюють функції спинного мозку.
Від спинного мозку волокна прямують до ядер таламуса, де розташовані тіла нейронів висхідних шляхів. Інформація, що проаналізована в перемикаючих та асоціативних ядрах тала­муса, спрямовується до соматосенсорних зон кори великого мозку.
У корі кожної половини півкуль великого мозку є дві соматосенсорні зони:

  • одна - у задній центральній звивині,

  • інша - у верхньому відділі бо­розни, що розділяє тім'яну і скроневу частки.


Соматотопічна карта кори (тобто представництво у ній різних ділянок шкіри) є значним спотворен­ням периферії: шкіра найважливіших для людини відділів - рук і рота (які мають на периферії найбільшу щільність рецепторів) займає більшу пло­щу, ніж інші ділянки шкіри( це чутливий гомункулюс).
Найважли­вішим є те, що в корі відбувається усвідомлення відчуття. Для цього велике значення мають попередні впливи - навчання. Ушкодження сома­тосенсорних зон кори призводить до того, що під час дотику до шкіри не­можливо точно розпізнати характеристики подразника.
  1   2   3   4

Схожі:

«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«Вступ. Фізіологія як наука». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Спрямованість сучасної медицини на збереження здоров'я передбачає професійну готовність медичного працівника до фізіологічно осмисленої...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність
Система дихання є чи не найголовнішою системою людського організму. Саме завдяки їй всі органи І системи організму отримують необхідний...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«Фізіологія системи виділення. Регуляція сечоутворення І сечовиділення»....
Підтримання сталості внутрішнього середовища є умовою нормальної життєдіяльності організму. Гомеостаз значною мірою залежить від...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«Фізіологія скелетних І гладких м’язів опорно-рухового апарата»....
Одним із найважливіших чинників роз­витку тваринного світу є активний рух. Рухи можуть здійснюватися в межах само­го організму, а...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«Травлення в ротовій порожнині та шлунку». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр
Однак поживні речовини їжі переважно є складними високомолекулярними сполуками І для засвоєння потребують розщеплення на прості складові...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«обмін речовин та терморегуляція». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Більшість процесів життєдіяльності клітини відбуваються з викорис­танням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«обмін речовин та складання харчового раціону». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Більшість процесів життєдіяльності клітини відбуваються з викорис­танням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 iconПлан Література Старушенко Л. И. Анатомія І фізіологія людини. Київ...
Свиридов О.І. Анатомія людини: Підручник-За ред. Бобрика. К.: Вища шк с.: іл
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«Основні принципи регуляції фізіологічних функцій». Предмет : фізіологія людини Курс 2
Будь який організм це відкрита система, що саморегулюється І відтворюється, складається з білків І нуклеїнових кислот, які у свою...
«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 icon«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні»....
Система травлення забезпечує організм людини всіма необхідними для життєдіяльності поживними речовинами. Саме завдяки її діяльності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка