Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога




Скачати 260.23 Kb.
НазваТема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога
Дата конвертації19.06.2013
Розмір260.23 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Інформатика > Документы
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
ТЕМА: Знаки безпеки на виробництві і дорожнього руху та перша долікарська допомога.

МЕТА: Вивчити знаки безпеки та сигнальні кольори на виробництві та знаки безпеки дорожнього руху. Навчитись надавати першу долікарську допомогу потерпілим. Виховувати уважність, спостережливість, психо-емоційну врівноваженість у надзвичайних ситуаціях. Розвивати працелюбність, колективізм, ввічливе ставлення до оточуючих, координацію рухів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Тимош І.М. Основи фізіології та психології праці. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – 168 с.

2. Советский энциклопедический словарь / Под ред. Прохорова А.М. – 4-е изд. – М.: Сов. Энциклопедия, 1988. – 1600 с.

3. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 736 с.

4. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності (психофізіологічні аспекти). Практичні заняття. – Львів: Афіша, 2000. – 240 с.

5. Стресс: тонкости, хитрости и секреты / Под ред. Татуры Ю.В. – М.: Бук-пресс, 2006. – 384 с.

6. Повякель Н.И. Практическая психология в системах «человек–техника». – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

7. Зинченко В.П. Введение в эргономику. – М.: Сов. Радио, 1974. – 352 с.

8. Березуцький В.В. Практикум з курсу «Безпека життєдіяльності». – Харків: Факт, 2005. – 168 с.

9. Браун Д. Анализ и разработка систем обеспечения техники безопасности. – М.: Машиностроение, 1979. – 364 с.

10. Хенли Э. Дж. Надёжность технических систем и оценка риска. – М.: Машиностроение, 1984. – 528 с.

11. Мигаль Г.В. Безопасность жизнедеятельности. – Харьков: ХАИ, 2002. – 44 с.

^ ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: журнали з ОБЖД, підручники, інструкційні картки.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

  1. 1. Що таке заборонні, вказівні знаки безпеки?

  2. Про що інформують попереджувальні, приписуючи знаки безпеки?

  3. Що таке заборонні, попереджувальні знаки дорожнього руху?

  4. Про що інформують наказові, інформаційно-вказівні знаки дорожнього руху?

  5. Які знаки безпеки для електроустановок?

  6. Які ознаки життя (смерті) людини?

  7. Яка перша долікарська допомога при кровотечах?

  8. Яка перша долікарська допомога при переломах, відмороженнях?

  9. Яка перша долікарська допомога при хімічних, термічних опіках?

  10. Яка перша долікарська допомога при утопленні, шокових станах?


ЗВІТНІСТЬ. Сформульовані запитання для самопідготовки готуються студентами у вигляді короткої доповіді, виконана лабораторна робота з виконаними завданнями.
^ ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМСТІ

Знаки безпеки та сигнальні кольори. Дорожні знаки.

Безпека виконуваних робіт суттєво залежить від дохідливості, швидкості та точності зорової інформації. На цьому основане широке використання на виробництві знаків безпеки та сигнальних кольорів, які відіграють роль закодованого носія відповідної інформації. Кольори сигнальні та знаки безпеки регламентовані ГОСТ 12.4.026-76. Відповідні до цього нормативного документу у нас, як і в багатьох інших країнах, прийняті такі основні сигнальні кольори: червоний — „небезпека"; жовтий — „увага", зелений — „безпека", синій — „інформація".

Червоний — колір призначений для позначення протипожежним засобів та абсолютної (невідкладної) зупинки. Крім того, ним фарбують місце, обладнання та прилади, де може виникнути вогненебезпечна чи аварійна ситуація.

Жовтим кольором фарбують небезпечні зони устаткування, низько розташовані над проходами конструкції, виступи на підлогах, а також засоби внутрішньоцехового транспорту. Для більшої помітності застосовують послідовність жовтих та чорних смуг.

Зелений колір свідчить про безпеку, зокрема про безпеку руху.

Синій служить для інформації.

Іноді застосовують білий колір, яким позначають межі проїздів, проходів, місць складування.

ГОСТ 12.4.026-76 регламентує також відповідне пофарбування інженерних конструкцій (трубопроводів та електромашин).

Знаки безпеки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку, про необхідність застосування відповідних засобів захисту, а також дозволяють чи забороняють певні дії працівників. Встановлені знаки безпеки таких груп: заборонні, попереджувальні, приписуючі та вказівні (рис. 1).

Заборонні знаки: 1.1 – Забороняється користуватися відкритим полум’ям; 1.2 – Забороняється палити; 1.3 – Вхід (прохід) заборонено; 1.4 – Забороняється гасити водою; 1.5 – Заборонюючий знак з пояснювальним написом.

Попереджувальні знаки: 2.1 – Обережно! Легкозаймисті речовини; 2.2 – Обережно! Небезпека вибуху; 2.3 – Обережно! Їдкі речовини; 2.4 ­– Обережно! Отруйні речовини; 2.5 – Обережно! Електрична напруга; 2.6 – Обережно! Випромінювання лазера; 2.7– Обережно! Працює кран; 2.8 – Обережно! Ймовірно падіння; 2.9 – Обережно! Інші небезпеки.

Рис. 1 – Знаки безпеки

червоний

чорний

жовтий

зелений

синій

білий

Приписуючі: 3.1 – Працювати в касці!; 3.2 ­– Працювати в захисних рукавицях!; 3.3 – Працювати в захисному одязі!; 3.4 – Працювати в захисному взутті; 3.5 – Працювати з використанням засобів захисту органів слуху!; 3.6 – Працювати в захисних окулярах!; 3.7 – Працювати з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання!; 3.8 – Працювати в запобіжному поясі!; 3.9– Працювати тут!; 3.10 – Прохід тримати вільним!; 3.11 – Виходити тут!

Вказівні знаки: 4.1 Вогнегасник; 4.2 – Пункт сповіщення про пожежу; 4.3 – Місце для паління; 4.4 – Розташування певного місця, об’єкта чи засобу (медичний пункт, телефон, питна вода тощо).

Вивчіть за [35, 36].основні причини дорожньо-транспортної аварійності і способи забезпечення безпеки транспортних засобів, дорожні знаки (заборонні, попереджувальні та інформаційно-вказівні, знаки пріоритету та сервісу, розпізнавальні знаки транспортних засобів, таблички до дорожніх знаків, дорожня розмітка, світлофори, розпізнавальні знаки).

^ Перша долікарська допомога в екстремальних ситуаціях

Відомо, що допомогу в різних позаштатних ситуаціях надають спеціальні (як правило, медичні) служби швидкого реагування. Проте, в ряді випадків допомога надходить не відразу, і сприятливий наслідок багато в чому залежить від психо-фізіологічних якостей людини, яка знаходиться на місці події, а саме: сили волі, рішучості, зібраності, дисциплінованості, фізичної підготовленості, витривалості тощо. Однак, перелічених якостей не завжди буває достатньо для на­дання першої допомоги або для рятування потерпілих. При нещасних випадках багато людей неспроможні ефективно допомогти потерпіло­му, їх безпорадність пояснюється відсутністю спеціальних знань, а та­кож впливом сильних емоційних переживань, викликаних картиною трагедії

Перша допомога включає сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров'я та життя потерпілого. По-пер­ше, якщо є потреба і можливість, необхідно винести потерпілого з міс­ця події. По-друге, оглянути ушкоджені ділянки тіла, оцінити стан по­терпілого, зупинити кровотечу і обробити ці ділянки. Потім необхідно іммобілізувати переломи і запобігти травматичному шокові.

При наданні першої долікарської допомоги слід керуватися та­кими принципами: правильність і доцільність; швидкість; продума­ність, рішучість, спокій.

Найперше завдання при ліквідації наслідків дії небезпечних і шкідливих факторів на людину – надання першої долікарської допомоги постраждалим (рис.2).



Рис.1. Поняття «травма» і «перша долікарська допомога»

Для надання відповідної долікарської допомоги необхідно, перш за все, правильно класифікувати одержану постраждалим травму.



Рис.3. Класифікація травм в залежності від виду діяльності постраждалого.



Рис.4. Класифікація травм за ступенем важкості



Рис.5. Класифікація травм в залежності від факторів, що впливають



Рис.6. Класифікація травм за формою прояву
Втрата свідомості. Втрата свідомості — це стан, коли потерпілий не реагує ні на що, нерухомий, не відповідає на запитання.

Причини можуть бути різні, але всі вони пов'язані з ураженням центру свідомості — мозку (при травмах, шоці, невистачанні кисню, замерзанні тощо). Ознаки втрати свідомості виявляються у широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності, і закінчуючи станом клінічної смерті. При втраті свідомості велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика і потрапляння блювот­них мас в дихальні шляхи, що призводить до їх закупорювання

Допомога. В першу чергу необхідно винести потерпілого з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи, покласти на бік. У випадку зупинки дихання і серцебиття треба розпочати оживлення методом штучного дихання і закритого масажу серця. Людину, що втратила свідомість, не можна намагатися напоїти, транспортувати її треба у фіксованому стані на боці

До оживлення входить проведення двох основних процедур: за­ходів щодо відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяль­ності (зовнішній масаж серця). Тому, хто надає долікарську допомогу треба розрізняти ознаки життя і смерті (табл. 1).

Таблиця .1 – Ознаки життя або смерті

Ознака

Якщо людина жива

В разі смерті

Пульс

Визначається (на шиї збоку і вище Адамового яблука притисненням двох пальців)

Не визначається

Серцеві

Визначаються прослуховуванням

Не визначаються

скорочення

грудної клітини



Дихання

Визначається візуально (за рухом грудної клітини, крил носа, губ). Дзеркало, піднесене до рота — пітніє. Пушинка, тонка нитка, піднесені до рота або носа

Відсутнє



— коливаються.



Реакція зіниць

Зіниця вузька, на світло звужується

Зіниця широка,

на світло



на світло не






реагує

Рефлекс рогівки ока

При доторкненні до рогівки кінчиком носової хустинки — повіки здригаються

Рефлекс

відсутній

Помірне

Вени нижче джгута — набухають

Вени без змін

перетягування





руки вище





ліктя



.


Але навіть і при відсутності перелічених ознак до тих пір, поки немає повної впевненості у смерті потерпілого, необхідно надавати йому допомогу в повному обсязі. Смерть складається з двох фаз — клінічної та біологічної. Клінічна смерть триває 4-8 хвилин, але незворотні явища в тканинах ще від­сутні У цей період, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, сер­ця та легенів, організм можна оживити. Першими ознаками біологіч­ної смерті є: помутніння рогівки і її висихання, деформація зіниці при здавлюванні, трупне задубіння, трупні синюваті плями.

^ Штучне дихання. Найефективнішим способом штучного дихання є дихання «з легенів у легені», яке проводиться «з рота в рот» або «з рота в ніс». Для цього відводять голову потерпілого максимально на­зад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, при­тискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий ви­дих йому в рот. Вдування повторюють кілька разів, з частотою 12-20 на хвилину.

^ Зовнішній масаж серця. Зовнішній масаж серця здійснюється у випадку його зупинки. При цьому робиться ритмічне стиснення серця між грудниною та хребтом. На нижню частину грудини (місце надавлювання повинно знаходитися приблизно на 2 пальці вище м’якого кінця грудини) кладуть внутрішньою стороною зап'ястя одну руку, на яку з силою надавлю­ють (з частотою 60 разів на хвилину) покладеною зверху (під кутом 900) другою ру­кою, допомогаючи нахилом свого корпусу. Сила здавлювання має бути такою, щоб груднина зміщувалась в глибину на 3-4 см (у повнотілих на 5-6 см). Масаж серця доцільно проводити паралельно з штучним диханням, для чого після двох-трьох штучних вдихів роблять 15 здавлювань грудної клітини.

Шок. Причини — сильний біль, втрата крові, утворення у по­шкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводять до висна­ження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин. Ознаки — блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомлення), посилене дихання і пульс, зниження артеріального тиску.

Допомога. Запобіганням розвитку шоку є своєчасна і ефективна допомога, яка надається при будь-якому пораненні. Якщо шок поси­лився, необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду пора­нення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи то­що). Потім потерпілого закутують у ковдру, кладуть у горизонтальне положення з дещо опущеною головою. У разі спраги, коли немає по­шкоджень внутрішніх органів, дають пити воду. Заходами, що пере­шкоджають виникненню шоку, є: тиша, тепло (але не перегрівання), зменшення болю, пиття рідини.

^ Струс мозку. Причини — травматичне пошкодження тканин і ді­яльності мозку внаслідок падіння на голову, при ударах і забитті го­лови. При цьому можуть виникати дрібні крововиливи і набряк моз­кової тканини. Ознаки —- моментальна втрата свідомості, яка може бути короткочасною або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота, блювання.

Допомога. Для запобігання удушенню потерпілого у несвідомому стані від западання язика або блювотних мас, його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернутою вбік. На голову кла­дуть охолоджувальні компреси, при відсутності або порушенні дихан­ня проводять штучне оживлення. Потерпілого ні в якому разі не мож­на намагатися напоїти!

Кровотечі. Причини — пошкодження цілості кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення. Ознаки — арте­ріальна кровотеча характеризується яскраво-червоним кольором кро­ві, кров б'є фонтанчиком, при капілярній кровотечі вона виділяється краплями, венозна кров має темно-червоне забарвлення. Найбільш не­безпечною є артеріальна кровотеча. Роздивимось характери кровотеч (Рис. 7)


Види кровотеч (Рис 7.)
Допомога. Для того щоб зупинити кровотечу, треба: підняти по­ранену кінцівку; рану з кровотечею закрити перев'язочним матеріа­лом, який перед тим складається у грудку (подушечку), та придавити зверху, не торкаючись пальцями самої рани; у такому по­ложенні, не відпускаючи пальці, тримати протягом 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупиниться, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього треба накласти ще подушечку з іншого пакету або ж шматок ва­ти та забинтувати поранене місце; при сильній артеріальній кровоте­чі, якщо вона не зупиняється пов'язкою, треба використати передавлення кровоносних судин, які живлять поранену ділянку за допомо­гою згину кінцівки у суглобах, а також пальцями, джгутом або за­круткою.

Джгут накладають вище місця кровотечі Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нерви, і вставляють записку із зазначенням часу його накладання. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами. Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5-2 години джгут на кілька хвилин відпускають до почервоніння шкіри, кровоте­чу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, здавлюючим тампоном), а потім знову затягують джгут.

Кровотеча з судин нижньої частини обличчя зупиняється при­тисненням щелепної артерії до краю нижньої щелепи.

Кровотеча з рани скроні та лоба зупиняється притисненням ар­терії спереду вуха.

Кровотечу з великих ран голови та шиї можна зупинити притис­канням сонної артерії до шийних позвонків.

Кровотеча з ран на передпліччі зупиняється притисненням пле­чової артерії посередині плеча.

Кровотеча з ран кисті та пальців рук зупиняється притисненням двох артерій у нижній третині передпліччя у кисті.

Кровотеча з ран нижніх кінцівок зупиняється притисненням стегневої артерії до кісток тазу.

Кровотечу з ран на стопі можна зупинити притисненням артерії яка проходить по тильній частині стопи.

Капілярна кровотеча зупиняється давлючою пов'язкою.



Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров'ю, тоді кровотеча в легенях. Хво­рого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. Забороняється говорити і руха­тись, необхідна госпіталізація.

Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням темно-червоною кров'ю, із згустками. Положення потерпілому забезпе­чується те саме, що й при кровотечі з легенів, але ноги згинаються в колінах.

Відмороження. Виникає тільки при тривалій дії холоду, при до­тиканні тіла до холодного металу на морозі, із зрідженим і стисненим повітрям або сухою вуглекислотою, при підвищенні вологості і силь­ному вітрі при не дуже низькій температурі повітря (навіть близько 0°С). Сприяє відмороженню загальне ослаблення внаслідок голодуван­ня, втоми або захворювання. Найчастіше відморожуються пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.

Розрізняють чотири ступені відмороження тканин: І — почерво­ніння і набряк; II — утворення пухирів; III — омертвіння шкіри і ут­ворення струпа; IV — омертвіння частини тіла.

Допомога. Розтирання і зігрівання на місці події. Бажано поміс­тити потерпілого біля джерела тепла (наприклад, біля вогнища) і тут продовжувати розтирання. Краще розтирати відморожену частину спиртом, горілкою, одеколоном, а якщо їх немає, то м'якою рукави­цею, хутровим коміром. Не можна розтирати снігом. Після порожевіння відморожене місце витирають досуха, змочують спиртом, горілкою або одеколоном і утеплюють ватою або тканиною.

Перегрівання. Настає внаслідок тривалого перебування на сонці без захисного одягу, при фізичному навантаженні у нерухомому воло­гому повітрі. Легкий ступінь — загальна слабкість, недомагання, запа­морочення, нудота, підвищена спрага, шкіра обличчя червона, вкрита потом, пульс і дихання прискорюються, температура тіла 37,5-38,9'С. Середній ступінь (температура тіла 39-40°С) — сильний головний біль, різка м'язова слабкість, миготіння в очах, шум у вухах, болі в ділян­ці серця, виражене почервоніння шкіри; сильне потовиділення, поси­ніння губ, прискорення пульсу до 120-130 уд./хв., часте і поверхневе дихання. Тяжчі ступені перегрівання тіла кваліфікуються по-різному: якщо температура повітря висока і його вологість підвищена, говорять про тепловий удар, якщо довго діяли сонячні промені — про сонячний удар. При цьому температура тіла піднімається вище 40°С, непритом­ність і втрата свідомості, шкіра потерпілого стає сухою, у нього почи­наються судоми, порушується серцева діяльність, може спостеріга­тися мимовільне сечовиділення, припиняється дихання.

Допомога. Треба покласти потерпілого в тінь або в прохолодне місце, обмити його, облити прохолодною водою. На голову, шию, ділянку серця покласти холодний компрес, дати прохолодне пиття, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом. Якщо різко порушується серцева діяльність, зупиняється дихання, треба налагодити штучне дихання.

Опік ушкодження тканин організму, викликане впливом високої температури, деяких хімічних речовин або радіаційних промінів.



Незалежно від факторів, які викликали появу опіку, розрізняють чотири ступені опіків:

I – почервоніння і набряк шкіри;

II – поява міхурів, наповнених жовтуватою рідиною – плазмою крові;

III – утворення струпів як результат місцевого некрозу (омертвіння) тканин;

IV – обвуглювання тканин.

^ Термічні опіки. Виникають при дії високої температури (полум'я, попадання на шкіру гарячої рідини, розжарених предметів тощо). Ознаки — залежно від тяжкості розрізняють чотири ступеня опіку: І — почервоніння шкіри і її набряк; II — пухирі, наповнені жовтуватою рідиною; III — утворення некрозу шкіри (струпів); IV — обвуглення тканин. При великих опіках виникає шок!

Допомога. Необхідно швидко вивести або винести потерпілого з зони вогню. При опіках І ступеня треба промити уражені ділянки шкіри ан­тисептичними засобами, потім обробити спиртом-ректифікатом. До об­печених ділянок не можна доторкуватися руками, не можна проколю­вати пухирі і відривати прилиплі до місць опіку шматки одягу, не можна накладати мазі, порошки. Опікову поверхню накривають чис­тою марлею. Якщо опеченого морозить, треба зігріти його: укрити, да­ти багато пиття. При сильних болях можна дати 50-100 мл вина або горілки.

^ Хімічні опіки. Виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкі­ру і слизові оболонки концентрованих неорганічних та органічних кис­лот, лугів, фосфору, інших речовин. При згоранні або вибухах хіміч­них речовин утворюються термохімічні опіки. Ознаки: за глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на чотири ступені: І — чітко виражене почервоніння шкіри, легкий набряк, що супроводить­ся болем і почуттям печії; II — великий набряк, утворення пухирів різного розміру і форми; III — потемніння тканин або побіління через кілька хвилин, годин. Шкіра припухає, виникають різні болі; IV — глибоке омертвіння не лише шкіри, а і підшкірної жирової кліткови­ни, м'язів, зв'язкового апарату суглобів.

Допомога. Якщо одяг потерпілого просочився хімічною речови­ною, його треба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енер­гійно змивають їх струменем води не менш як 10-15 хвилин, поки не зникне специфічний запах. Ураження електричним струмом. Причина — робота з технічни­ми електричними засобами, пряме дотикання до провідника або дже­рела струму і непряме — за індукцією.

Допомога. Треба негайно відірвати потерпілого від провідника або джерела електричного струму, дотримуючись обережності. Для цього треба швидко відключити електроустановку. Якщо це неможливо, то при U<1000В можна перерубати сокирою з дерев’яною ручкою провідник або відтягнути потерпілого від нього за сухий одяг або відкинути дріт дерев’яною палкою. При відсутності свідомості, дихання, пульсу необхідно терміново почати оживлення (штучне дихання, прямий масаж серця) до повного віднов­лення функцій, напоїти великою кількістю води, чаю, потім створити тепло.

^ Ураження блискавкою. Ознаки, подібні до ознак ураження елек­тричним струмом і явищ електроопіку.

Допомога. Дії аналогічні діям при ураженні електричним стру­мом. Закопувати потерпілого в землю не можна: грудна клітина, здав­лена землею, не може розширюватись, навіть коли з'являється само­стійне дихання

Перелом – це порушення цілості кісток. Кістка хоча і є найбільш твердою із всіх тканин організму, але її міцність також має певні границі.



Переломи. При переломах та вивихах головним при першій до­помозі є забезпечення спокійного та найбільш зручного положення для пошкодженої кінцівки, що забезпечується повною її нерухомістю. Це правило є обов'язковим не лише для усунення больових відчуттів, але й для попередження ряду додаткових пошкоджень навколишніх тканин внаслідок проколу їх кісткою зсередини.

^ Перелом черепа. При падінні на голову або при ударі по голові, що викликало запаморочення, кровотечу з вух або рота, є всі підста­ви припустити наявність перелому черепа.

Допомога. У цьому випадку необхідно прикладати до голови хо­лодні предмети (гумовий пузир з льодом або холодною водою, холод­ні примочки тощо).

^ Перелом хребта. Може статися при падінні з висоти або при об­валах (різка біль у хребті, неможливість зігнути спину та поверну­тися).

Допомога. Обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під нього дошку або повернути потерпілого на живіт обличчям донизу та суворо слідкувати за тим, щоб при повороті або підйомі потерпілого тулуб його не перегинався (щоб уникнути пошкодження спинного моз­ку).

^ Перелом та вивих кісток рук. Ознаки — біль у напрямку кіст­ки, неприродна форма кінцівки, рухомість у місці, де немає суглоба (при наявності перелому), припухлість.

Допомога. Накласти шини, якщо шин не виявилося, то, як і при переломі ключиці, руку слід підвісити на хустинці до шиї, а потім прибинтувати її до тулуба, але вже нічого не підкладати у підм'язове заглиблення. Якщо рука (при вивиху) відходить від тулуба, між ру­кою та тулубом слід підкласти щось м'яке (наприклад, згорток з одя­гу тощо).

^ Перелом ребер. Ознаки — біль при диханні, кашлі при русі

Допомога. Щільно перебинтувати груди або стягнути їх рушни­ком під час видиху.

Надання першої допомоги при утопленні. При справжньому (мокрому) утопленні рідина обов'язково потрапляє в легені (75-95% всіх утоплень). При рефлекторному звуженні голосової щілини (сухе утоплення) вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфіксії (5-20% утоплень)..

Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 2-4 хвилин після утоплення. Підпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, поверну­та обличчям догори, і пливти з ним до берега. Потім якнайшвидше треба очистити порожнину рота і глотки утопленого від слизу, мулу та піску, швидко видалити воду з дихальних шляхів: перевернути по­терпілого на живіт, перегнути через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів надавити на спину. Після цього потерпілого переверта­ють обличчям до гори і починають робити оживлення.

^ Укуси змій. Ознаки — ранка, біль, пухлина і почервоніння на місці укусу, потім лімфангіт, лімфаденіт, флегмона, запаморочення, головний біль, спрага, нудота, блювання, пронос, задишка, розлад ковтання, марення, судоми.

Допомога. На 10-15 хвилин перев'язати джгутом кінцівку, відсмоктати отруту із ранки, припалення ранки, на місце укусу класти холодні примочки свинцевої води або 2% розчином соди. Випити 20 краплин нашатирного спирту, розведеного спирту чи горілки. Велика кількість питва, гарячий чай, кава.

Отруєння – група захворювань, які обумовлені впливом на організм отрути різного походження.

Отрута – це шкідлива речовина, яка згубно діє на функціонування організму, порушує обмін речовин. Дія отрути проявляється у вигляді отруєння, результат якого може бути смертельним.



^ Перша допомога при отруєннях газами. Окис вуглецю утвориться при неповному згорянні вугілля; ця сполука міститься у світильному газі і вихлопних газах автомобілів. Отруєння окисом вуглецю наступає у випадках опалювання приміщення вугіллям при передчасному закритті грубної труби, при впливі світильного газу, а також у закритих гаражах при працюючому моторі.

Потрапляючи в організм при вдиханні, газ швидко проникає в червоні кров’яні тільця, тим самим перешкоджаючи надходженню в них кисню. Отруєння окисом вуглецю проявляється головними болями, слабістю, запамороченням, шумом у вухах, нудотою й блювотою, втратою свідомості й нарешті смертю. Потерпілого потрібно винести на свіже повітря і негайно почати проводити заходи щодо оживлення.

Небезпека отруєння вуглекислим газом виникає при горінні, бродінні у виноробних підвалах, колодязях. Проявляється серцебиттям, шумом у вухах, почуттям тиску за грудиною, втратою свідомості. Потерпілого потрібно винести на свіже повітря й негайно почати проводити заходи щодо оживлення.

^ Перша допомога при отруєннях харчовими продуктами. У побуті найчастіше спостерігається отруєння грибами. Навіть їстівні гриби можуть стати шкідливими при повторному підігріванні. Шкідлива дія отрутних грибів залежно від їхнього виду різна. Органи травлення можуть бути уражені блідою поганкою й іншими отрутними грибами.

На печінку і нирки шкідливо діють зелена і бліда поганки. Симптоми отруєння наступають через 6 – 12 годин після вжи­вання. Спочатку з'являються болі в животі, діарея, потім – слабість, почуття повної знемоги, зменшення кількості відокремлюваної сечі.

На нервову систему негативно впливають отруєння мухомором червоним. Уже через півгодини після їхнього вживання в їжу з'являються головні болі, шум у вухах, припливи жару до обличчя, збудження, багатослівність і, нарешті, втрата свідомості.

Усі види отруєння грибами вимагають термінової допомоги. Необхідно відразу ж викликати блювоту, дати потерпілому активоване вугілля, молоко і викликають швидку допомогу.

У старих м’ясних консервах, зіпсованих копченостях, м’ясі утвориться м’ясна отрута, яка називається ботуліничним токсином. Ознаки отруєння з'являються через 12 – 30 годин після вживання в їжу зіпсованих продуктів у вигляді блювоти, поносу, головних болів, роздвоєного бачення, порушення ковтання, паралічу кінцівок. Може наступити смерть через ослаблення серцевої діяльності і паралічу дихального центру.

При отруєнні ботулотоксином варто негайно викликати блювоту, напоїти отруєного молоком, дати йому активоване вугілля (карболен) і відразу ж викликати швидку допомогу.

Сальмонельоз виникає при вживанні в їжу несвіжих картопляних і рибних салатів може виникнути діарея, що супроводжується болями в животі. В цьому випадку мова йде про хвороботворні мікроорганізми – сальмонели, що розмножуються в салатах протягом 10 – 12 годин. Постраждалому варто дати активоване вугілля і викликати швидку допомогу.

^ Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами. У випадках, коли кислота попадає усередину організму людини, на обличчі з'являється опік (на губах, у кутах рота). Слизувата оболонка порожнини рота здобуває білі кольори, потерпілий скаржиться на сильний біль на всьому протязі шлункового тракту, голос стає хрипким, з’являється задишка, може наступити колапс. Перша допомога при отруєнні кислотами полягає в промиванні шлунка великою кількістю води з додаванням паленої магнезії (30г на 200 мл води), рясному питві води зі шматочками льоду. Добре давати постраждалому молоко, сирий яєчний білок, відвар лляного насіння, соняшникове масло.

Якщо усередину потрапила лужна речовина, виникає опік слизуватої; з’являються блювота маслянистими масами чорних кольорів, сильне слиновиділення, біль у роті, глотці й стравоході, ковтання порушується. Насамперед необхідно промити шлунок підкисленою водою (100 мл розчину оцту на 1л води) до припинення блювоти. Потерпілому дають пити у великих кількостях молоко, лимонний й апельсиновий сік, 1% –вий розчин лимонної або оцтової кислоти зі шматочками льоду.

У випадку потрапляння парів бензину усередину організму людини з’являються головні болі, запаморочення, слабість, нудота, блювота, судороги, ослаблення дихання.

Постраждалого варто негайно винести на свіже повітря; якщо подих ослаблений, то треба відразу ж приступити до штучного дихання. Доцільно викликати в потерпілого блювоту.

У випадку потрапляння розчинників усередину організму ці речовини шкідливо впливають на нирки і печінку. Спочатку вони викликають почуття сп'яніння, потім запаморочення, блювоту, пізніше – втрату свідомості. Розчинники впливають і на дихальний центр.

У постраждалого варто відразу ж викликати блювоту, напоїти молоком і якомога швидше доставити в лікувальну установу.

^ При контакті із ртуттю виникають отруєння, що прояв­ля­ються ушкодженням печінки, нирок і кишечнику. Потерпілий відчуває пекучий біль у шлунку, спостерігаються блювота, інтенсивний кривавий понос, зменшується виділення сечі.

Потерпілому необхідно дати активоване вугілля, сирий яєчний білок, молоко і негайно транспортують у лікувальну установу.

^ Перша допомога при отруєннях наркотичними засобами. Алкоголь уживається у вигляді етилового спирту, який міститься в спиртних напоях, а також у вигляді метилового спирту (денатурату).

Смертельна доза етилового спирту – 7 – 8 г на 1 кг ваги людини. Але отруєння етиловим спиртом викликають і більш низькі дози. Алкоголь, діючи на судини, розширює їх, завдяки чому виникає відчуття тепла; крім того, він викликає порушення слизуватої оболонки шлунка. Найбільший вплив спирт здійснює на мозок. Людина, що перебуває у важкій стадії сп’яніння, засинає; сон переходить у несвідомий стан і у результаті паралічу центрів дихання і кровообігу може наступити смерть.

^ Метиловий спирт як алкогольний напій уживають найчастіше ті алкоголіки, які по роботі мають до нього доступ. Доза 10 мл метилового спирту може виявитися смертельною. Через 10 – 12 годин після вживання виникають головні болі, запаморочення, біль у животі і очах, блювота. Зір порушується, розвивається сліпота. Далі наступає втрата свідомості і смерть.

Отруєного алкоголем варто винести на свіже повітря, викликати в нього блювоту, при припиненні дихальної діяльності треба робити штучне дихання. Якщо свідомість збережена, корисно дати випити чорної кава.

Нікотин – це отрута, що міститься в тютюнових листах і впливає на вегетативну нервову систему, на мозок. Смертельна разова доза становить 0,05 г. Отруєння нікотином може спостерігатися не тільки в початківців, але і у курців зі стажем. Проявляється це слабістю, слинотечею, нудотою, блювотою, позивами на низ. Зіниці при цьому звужені, пульс уповільнений.

Постраждалого варто напоїти чорною кавою, порадити глибоко дихати свіжим повітрям.

^ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1 Ознайомитись з призначенням та умовами застосування сигнальних кольорів, знаків безпеки на виробництві та дорожнього руху . Привести приклади знаків безпеки (по 2-3 знаки з кожної групи). Запропонувати місця встановлення знаків безпеки.

2. Ознайомитись з основними правилами надання першої долікарської допомоги потерпілим. Навчитись розрізняти по зовнішнім ознакам ступінь можливих пошкоджень організму людини. Робота полягає у вирішенні практичних завдань. Кожне завдання описує ситуацію одержання людиною травми. Потрібно класифікувати травму (в залежності від виду діяльності постраждалого, за ступенем важкості, залежно від факторів, що впливають, за формою прояву) і розробити стратегію надання першої медичної допомоги потерпілому в даній ситуації.

Варіанти завдання подаються викладачем з таблиці.

Варіанти завдання

№ з/п

Опис ситуації

1

Травма голови від гострого предмета. Рана кровоточить. Свідомість присутня. Потерпілий марить

2

Перелом руки і стегна в результаті падіння з висоти. Перелом закритий, сильний біль, підвищена говірливість постраждалого

3

Ушкодження рук гострим різальним інструментом. Сильна венозна кровотеча. Шок

4

Хімічний опік обличчя. Неглибокі рани на тілі в результаті падіння. Втрата свідомості

5

Глибокі рвані рани в результаті укусу людини бездомною собакою. Закритий перелом руки в результаті падіння

6

Термічний опік другого ступеня обох ніг. Відсутність свідомості. Сильний біль

7

Отруєння вигарним газом. Дихальна діяльність пригноблена

8

Потерпілий випадково випив кислоту. Затримка подиху

9

Отруєння лугом. Втрата свідомості і падіння постраждалого у результаті чого утворилось багато поверхневих ран

10

Обмороження ніг третього ступеня. Відсутність чутливості пальців ніг. Сильний біль

11

Травма спини в результаті падіння з висоти. Сильний біль, що підсилюється при русі

12

Сильне харчове отруєння. Біль у шлунку, блювота, підвищення температури

13

Відкрита травма черепа, рясна кровотеча, втрата свідомості

14

Загальний перегрів організму. Підвищення температури тіла

15

Венозна кровотеча. Втрата свідомості

16

Падіння з висоти і втрата свідомості


^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  1. Що таке заборонні, вказівні знаки безпеки?

  2. Про що інформують попереджувальні, приписуючи знаки безпеки?

  3. Що таке заборонні, попереджувальні знаки дорожнього руху?

  4. Про що інформують наказові, інформаційно-вказівні знаки дорожнього руху?

  5. Які знаки безпеки для електроустановок?

  6. Які ознаки життя (смерті) людини?

  7. Яка перша долікарська допомога при кровотечах?

  8. Яка перша долікарська допомога при переломах, відмороженнях?

  9. Яка перша долікарська допомога при хімічних, термічних опіках?

  10. Яка перша долікарська допомога при утопленні, шокових станах?

  11. Назвіть основні принципи надання першої допомоги при отруєннях

Схожі:

Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconПро Правила дорожнього руху
Міністерству внутрішніх справ забезпечити видання Правил дорожнього руху та через засоби масової інформації довести їх зміст до учасників...
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconЗаконодавство України
Міністерству внутрішніх справ забезпечити видання Правил дорожнього руху та через засоби масової інформації довести їх зміст до учасників...
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconКабінет міністрів україни постанова від 10 жовтня 2001 р. №1306
Міністерству внутрішніх справ забезпечити видання Правил дорожнього руху та через засоби масової інформації довести їх зміст до учасників...
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconДсту 4100-2002
Розроблено науково-дослідним центром безпеки дорожнього руху Міністерства внутрішніх
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconПерелік питань до семестрового екзамену
Долікарська допомога хворому в разі погіршення стану під час приймання гігієнічної ванни
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconТема: Вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
Студенти повинні вміти: розпізнавати знаки безпеки праці І вміти відрізняти елементи, які потребують уваги І можуть спричинити отримання...
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconАвто-новини Новини Вінниці Сайт Вінниці Моя Вінниця в україні переписали Правила дорожнього руху
У міністерстві внутрішніх справ розповіли 11 лютого про основні пріоритети роботи на 2013 рік. Одним з головних нововведень стане...
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconЗакон україни
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення...
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога iconПерелік служб, які надають соціальні послуги сім’ям з дітьми
Допомога при народженні дитини, допомога в зв’язку з вагітністю та пологами, допомога на дітей одиноким матерям, допомога по догляду...
Тема: Знаки безпеки на виробництві І дорожнього руху та перша долікарська допомога icon«Правила дорожнього руху та права дітей». Заняття проводилися в таких...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка