1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І




Скачати 279.67 Kb.
Назва1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І
Сторінка1/3
Дата конвертації09.07.2013
Розмір279.67 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Хімія > Документы
  1   2   3


1.Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб.обробку і перетвор.харч.прод.на прості хім.сп.здатні засвоюватись кл.орг.Тр.с. склад.з тр.каналу і тр.залоз.Процес травл.відбув.у визначеній послід у всіх від.тр.каналу що забезпеч.регуляторами різного рівня.Залежно від походж.гідроліт.тр.ф-ів поділ.на 3 типи:власне тр,що здійсн.ф-ми синтезов.залозами;симбіозне-під впливом ф-ів ссинтезованих симбіотами тр.тракту;автоліт-під впливом ф-ів,що знах.в складі їжі.Залежно від локаліз.процесу гідролізу реч. Розрізн:внутрішньокліт.і позакл.(порожнинне,прист(мембр)).Вн-кл-процес гідролізу реч.в сер.кл.кліт.ф-ми.У людини в лейкоцитах,ентероцитах.2аПорожн-з доп.ф-ів тр.секретів в пор.шл-кишк.тр.на відстані від місця утвор.цих ф-ів.2б-прист.-в тонк.к на пов.мікроворс. за уч ф-ів фікс.на кл.мембр.О-ті:висока шв,здатн.високомол.сп.всмокт.швидше,ніж низькомол.,що залеж.від ролі транскрипторних білків;висока залежність від достатності повноц.білків у раціоні;вис.регул.зд.Важливе знач.м.тр відіграє у розщепл.дицукрів до моноцукрів і дрібних пептидів до монопепт.

2.У рот.пор.відбув.такі проц.: первинний аналіз реч., що надходять в о-м(ф-я смак.аналізатора); рефлекторна сигналізація рец.які знах.в даній ділянці іним органам сист.тр.; хім.обробка їжі; механічна; всмоктування дееяких реч. До складу смак.аналізатора вход.рец.які сприймають смак.подразнення, нервові волокна, які передають інф.в ЦНС і кірковий відділ деаналізується інформація. Смак.рец.єв слиз.язика(кл.смак.цибулин), реагують на всі види смак.відчуттів. Поява рецепторних потенціалів зал.від дії катіонів солей, Н іонів, та ін.подразників. міра чутливості для різних реч.неоднакова, що пов»язано з диференціацією харчових і не харчових подразників. Смак.чутл.зал.від віку,температури(оптимум 35), змінюється при вагітності і різних захворюваннях, також прийому їжі після чого чутливість значно зниж. При тривалому подразненні рец.адаптуються їх чутливість зниж. Збудження смак.кл.передається волокнами барабанної струни від пер.і бок.частин язика, волокнами яз-горл.і блук.н.-від задньої. Імпульсація надходить в довг.м.і через медіальну петлю в ядра таламуса, звідки аксони через вн.капсулу ідуть в ниж.част.постцентральної звивини. Слина-змшаний секрет слинних зал., що на 99,5% скл.з води, РН=5,8-7,4, щодня продукується 0,5-20л слини. Мех.утв.слини: Слина утв.в ацинусах і в вивдних прот.слинних зал. В цитоплазмі залозистих кл.є секреторні гранули в яких відб.с-з орган.реч. В ацинусах слинних зал.утв.первинний секрет, який є ізотонічний по відношенню до крові і має ф-ти, що с-ся ацинарними клітинами. При проходженні первинної слини через протоки зал.вонат зазнає змін: через протоки реабсорбується натрій і хлор, с-ся калій і ашцео3, тому у втторинній слині натрій і хлор зменш.в 7-10 разів, а калій і ашцео3-зб.в 2-3рази. Протоки зал.майже непроникні для води, тому в них слина стає гіпоосмічною. Електролітичний склад слини зал.від швидкості секреції-при вис.шв.конц.натрію і хлору зб.бо не встиг.відбув.реабсорбція.

3.99,5%-вода, решта сух.зал.(неорган.і орган.сполуки). Неорган:K,Ca,Na,Mg,Fe,Cu,Cl,P,I, фосфати, сульвати, бікарбонати. Мнеральні реч.підтримують оптим.ум.сер.в якому вдбув.гідроліз.харч.реч.під дією ф-ів(РН, осмотичний тиск). Органічні: білки(альбуміни, глобуліни, вільні ам-ти), сечовина, аміак, креатин, лізоцим, альфа-амілаза і мальтаза. Альфа-амілаза розщеплює крохмаль і глікоген з утв.декстринів, а потім мальтози і сахарози. Мальтаза-розщепл. Мальтозу і сах.до монасах. В»язкість слини зумовлена наявністю муцину. Слиз слини склеює честки їжі в харч.грудки, омиває слизову харч.пор.і стравоходу, зах.її від мікротравм імікроо-ів. Привушні зал.виділ.найрідшу слину, яка має хлорид калію натрію, каталазу(забезпеч.гідроліз Н2О2), амілаза, яка має Са іСI, тут вис.ак-ть кислої фосфатази. Підщелепні-багато орган.реч.,К, Иа,СI, СаСI2, фосфат Са, Мg, менше амілази. Під»язикові-багато муцину, лужна р-я, вис.ак-ть лужної і кислої фосфатаз, слина в»язка і литка. До секрету рот.пор.додаються епітеліальні кл., частки їжі, нейтрофіли, лімфоцити. Регуляція: 1)Умовнорефлекторна - зумовлена виглядом, запахом їжі. 2)Безумовнорефлекторна – поч.з рец.язика і пор.рота, від них імпульси волокнами 5,7,9,10 нервів ідуть в слиновидільний центр довгастого мозку, а звідти вол.7,9-до слинних зал. Це парасимпат.інервація. При цьому виділяється слина яка має баг.солей. Стмпат.-поч.з бічних рогів 2-4грудних сегментів, імпульси ідуть через верх.шийний симпат.ганглій до слинних зал., при цьому виділ.слина багата на орган.сполуки. АХ діючи на М-холінорец., спричиняє активний вхід Са по хемочутливих каналах, активацію кальмодуліну, в результаті чого виділ.слина з низьким вмістом орган.реч. НА, діючи на адренорец.виклик.активацію аденілатциклази, зб.конц.цАМФ, виділ.слина багата на орган.реч. Кровотік в слинних зал.під час секреції різко зб., що зумовлено прямим вливом парасимпат.судиннорозширюючих нервів і виділення калікриїну, який ак-є кініноген плазки крові, внаслідок чого утв.вазодилататор-брадикінін.

4.Гастрин утворюють Gкл.в латеральних стінках зал.слизової обол.в антральній частині шлунка. Gкл.мають колбопод.ф-му: широке дно, містять багато гастринових гранул. А вузька верхівка відкрив.на пов.слиз.обол. З апікально кінця в просвіт відходять мікроворсинки на них є гастринові рец., що реагують на зміну вмісту гастрину. Іншим типом гастрин продукуючих кл.є ТGкл., що є в шлунку і в тонкій кишці. Під час ембріонально життя гастрин є в острівцях підшл.зал. Гастрин також виробляють пер.і проміжна частка гіпофізу, гіпотал., довг.м., блук.і сідничий нерви. Фізіолог.дією гастрину є стимуляція шлункової кислотності і секреції пепсину. Спонукання росту слиз.обол.в шлунку, товстій і тонкій кишці(трофічна дія). Гастрин стимулює шлункову моторику(скорочення шлунково стравохідних сфінктерів), стимулює секрецію інсуліну після прийому білкової їжі. Секреція гастрину зал.від спожитої їжі, імпульсації блук.нерва,факторів що є в крові. Секреція збільшеється за наявності перетравленої білкової їжі в шлунку(ам-от),які вплив.на Gкл. Наявність к-ти в антральному відділі шлунка гальм.секрецію гастрину, завдяки дії на Gкл.і вивільнення соматостатину. Наростання кислотності шлункового сер.спричиняє за мех.зворотного зв»язку гальмування секреції гастрину. Секретин виділ.Sкл., тякі є в зал.слиз.обол.проксимального відділу тонк.кишки. Тривалість півжття секретину близько 5 хв. Секретин зб.секрецію бікарбонатів в кл.проток підшл.і біліарного тракту, спричиняє секрецію водянистого, лужного, підшл.соку. Його вплив на кл.проток опосередкований через цАМФ. Секретин зм.секрецію НCI. Секреція секретину зб.в разі утв.прод.травлення білків і подразнення кислим вмістом слиз.проксимального відділу тонк.к. Секретин спричиняє потрапляння підшл.соку до 12-палої кишки, нейтралізуючи кислотність шл.і припиняючи подальшу секрецію гормону. Гістамін виділ.тучними кл.спол.тк.стінок шлунка. Гормон стимулюється за рах.розтягнення стінок шлулка їжею. Подразнення Н2-гістамінових рец.активує аденілатциклазу, зб.конц.цАМФ.
Стимулює виділення секрету шлунка і підшлункової залози, розширює кровоносні капіляри, надає активуючий вплив на моторику шлунку і кишечника.

5.Бомбезин(гастринвивільняючий проксимальний пептид), виробляється у шлунку та у відділі тонк.к.Рклітинами. Стимулює вивільнення гастрину,посилює скорочення жовчного міхура і виділення ферментів підшлунковою залозою, посилює виділення ентероглюкагона. ХЦК-ПЗ-секретується кл.слиз.обол.проксимальної частини тонк.кишки. Період півжиття ХЦК 5хв. Секретуєть ХЦК ендокриноцити(Ікл.)нервові кінці дисталької частини клуб.і обод.кишки., також секретується в 12 і голодній кишці. ХЦК посилює дію секретину сповільнює випорожнення шлунка, впливає на трофіку підшл., зб.секрецію ентерокінази, підвищує моторику тонк.і обод.кишки. Гастрин і ХЦК стимулюють секрецію глюкагону. Збільшення секреції ХЦК відбув.в разі контакту перетравлених прод.(пептидів і ам-от) з інтестинальною слиз.обол., а також за наявності в 12-кишці жирних к-от. З моменту стимульованого ХЦК надходження жовчі і підшл.соку в 12-палу кишку, в ній утв.прод.перетравлення білків і жирів, які підвищують секрецію ХЦК(позитивний зворотній зв»язок), завершується з надходженням перетравлених продуктів в дистальні відділи киш-шлунк.тракту.

6.Мотилін-поліпепт.секретований ентерохромафінними кл.і Мо клітинами шл.,тонк.і обод.к. Впливає на рец., що зв»яз.з G-білком ентеричної сист.12 і обод.кишок. При введенні мотиліну виник.скор.гладк.м»язів шл.і кишки. Рівень мотиліну в крові зб.з інтервалими в 100хв.у міжтравному преіоді. Мотилін гол.регулятор шл.-киш.моторики в періоді між прийомами їжі. Вілікінін виробляється в 12 кишці ЕС1клітинами. Стимулює ритмічні скорочення ворсинок тонкої кишки.

7. Жування - Фізіологічний акт, що полягає в подрібненні за допомогою зубів харчових речовин і формуванні харчової грудки. Жуваннязабезпечує якість механічної обробки їжі і визначає час її перебування в порожнині рота, надає рефлекторне збудливий вплив на секреторну і моторну діяльність шлунка і кишечника. В жуванні беруть участьверхня і нижня щелепи, жувальна і мімічна мускулатура особи, мова, м'яке небо.

.^ Процес жування такі фази:

Перша фаза — стан спокою — відповідає періоду до введення їжі в ротову порожнину, коли нижня щелепа нерухома, м"язи знаходяться у стані мінімального тонусу, а нижній зубний ряд розташовується на відстані 2—3 мм від верхнього зубного ряду, тобто відповідає фізіологічному стану спокоюДруга фаза — відкривання рота і введення їжі,залежить від ступеня відкривання рота,вказує на швидкість відкривання та введення їжі в рот.

Третя фаза — початкова фаза жування (адаптації відповідає процесу пристосування до початкового подрібнення шматка їжі.Четверта фаза —включаються усі рухи, пов"язані з одним опусканням або підніманням нижньої щелепи до змикання зубів. Характер залежить від стану жувального апарату і характеру їжі.

П"ята фаза — фаза формування харчового комка з наступним його ковтанням.

^ Регуляція жування здійснюється рефлекторно. Збудження від рецепторів слизової оболонки рота (механо-, хемо-і терморецепторів) передається по аферентним волокнам II, III гілки трійчастого, язикоглоткового, верхнього гортанного нерва і барабанної струни в центр жування, який знаходиться в довгастому мозку. Збудження від центру до жувальних м'язів передається по еферентних волокнах трійчастого, лицьового і під'язикового нервів. Збудження від чутливих ядер стовбура мозку по афферентному шляху через специфічні ядра таламуса перемикається на корковий відділ смакової сенсорної системи, де здійснюється аналіз і синтез інформації, що надходить від рецепторів слизової оболонки ротової порожнини.

На рівні кори великих півкуль відбувається перемикання сенсорних імпульсів на еферентні нейрони, які за низхідним шляхах посилають регулюючі впливу до центру жування довгастого мозку.

Мастикаціографія дозволяє графічно реєструвати динаміку жувальних та нежувальних рухів нижньої щелепи, є методом об"єктивного вивчення рухів нижньої щелепи. Використання даної методики показало, що запис жувальних рухів нижньої щелепи являє собою низку хвилеподібних кривих, які йдуть одна за одною. На кімографі кожна фаза має свій характерний запис.

8. Ковтання - Рефлекторний акт, за допомогою якого їжа перекладається з ротової порожнини в шлунок. ^ Акт ковтання складається з трьох фаз: Ротової (довільної), глоточной (мимовільної, швидкої) і стравохідної (мимовільної, повільної).

Харчова грудка рухами мускулатури щік і язика просувається до його кореня (за передні дужки глоткового кільця). Так завершується перша фаза ковтання і починається друга- мимовільна. Роздратування рецепторів м'якого піднебіння і глотки передається по язикоглоткового нервах до центру ковтання в довгастому мозку. Еферентні імпульси від нього йдуть до м'язів порожнини рота, глотки, гортані та стравоходу по волокнам під'язикові, трійчастого, язикоглоткового і блукаючих нервівЗавдяки цьому вхід в порожнину носа закривається м'яким піднеб., переміщ. Харч. гр. в глотку. Одночасно відбувається скорочення м'язів, що піднімають нижню щелепу. Це призводить до змикання зубів і припинення жування, а скорочення щелепно-під'язикової м'язи - до підняття гортані. В результаті здійснюється закриття входу в гортань надгортанником. Цим запобігається потрапляння їжі в дихальні шляхи. В цей же час відкривається верхній стравохідний сфінктер, і харчова грудка надходить в стравохід. Так починається третя фаза. Верхній стравохідний сфінктер скорочується запобігаючи стравохідно-глоточ-ний рефлюкс (тобто зворотне надходження їжі в глотку). Стравохід є потужною рефлексогенні зоною. Рецепторний апарат представлений тут в основному механорецепторами. Внаслідок подразнення останніх харчовим грудкою відбувається рефлекторне скорочення мускулатури стравоходу Хвилі перистальтичних скорочень поширюються в бік шлунку, пересуваючи харчової грудку. Скорочення мускулатури стравоходу пов'язано з надходженням з довгастого мозку еферентної імпульсації по волокнам поворотного і блукаючого нервів.

^ Рух їжі по стравоходу обумовлено перепадом тиску між порожниною глотки і початком стравоходу, наявністю перистальтичних скорочень м'язів стравоходу, , тонусом мускулатури стравоходу, який в торакальному відділі майже в три рази нижче, ніж в шийному, і, по-четверте, силою тяжіння харчової грудки. Швидкість проходження їжі по стравоходу залежить від консистенції їжі: щільна проходить за 3-9 с, рідка-за 1 - 2 с.

^ Центр ковтання через ретикулярну формацію пов'язаний з іншими центрами довгастого і спинного мозку. Його збудження в момент ковтання викликає гальмування діяльності дихального центру та зниження тонусу блукаючого нерва. Останнє викликає затримку дихання і почастішання серцевих скорочень. Затримка дихання запобігає потраплянню їжі в дихальні шляхи.

При відсутності ковтальних скорочень вхід із стравоходу в шлунок закритий, Так як м'язи кардіального відділу шлунка знаходяться в стані тонічного скорочення. Коли перистальтическая хвиля і грудку їжі досягають кінцевої частини стравоходу, тонус м'язів кардіальної частини шлунка рефлекторно знижується, і грудку їжі надходить у шлунок. При наповненні шлунку їжею тонус м'язів кардіального відділу шлунка підвищується і перешкоджає зворотному надходженню шлункового вмісту з шлунку в стравохід ( шлунково-стравохідний рефлюкс )
9. Блукаючий нерв відіграє провідну роль в нервовій регуляції тонусу та секреції в шлунку. Він стимулює секреторну активність головних, обкладкових та мукоїдних клітин. Типовим нейромедіатором для ПСНС виступає АХ з’єднується з М-холінорецепторами що розташовані в шлунку і є метаботропними. Також блукаючий нерв стимулює активність виділення соляної кислоти опосередковано, шляхом вивільнення гастрину з G-клітин.

Ваготомія позбавляє шлунок нервової ланки регуляції зі сторони блукаючого нерва, відповідно позбавляє блукаючий нерв стимулюючих впливів вироблення соляної кислоти. Ця операція використовується для лікування хворих з виразками шлунка. Але окрім ліквідації секреції вона призводить до порушення переходу вмісту шлунка в 12палу к-ку.
10. Як гастрит, так і збудження блукаючого нерва стимулюють вивільнення гістаміну. Цей найважливіший стимулятор секреції соляної кислоти в великій кількості міститься в слизовій шлунка в складі секреторних гранул тучних та ентерохромафінноподібних клітин (епітеліальних ендокринних клітин, розташованих поодинці в шлункових залозах поруч з обкладковими клітинами). Впливи гістаміну забезпечуються його зв’язуванням зі специфічними Н2 рецепторами, що розташовані на базо латеральній мембрані обкладкових клітин. Гістаміновий рецептор на мембрані обкладкової клітини спряжений з Gs-білком. Гістамін підвищує рівень цАМФ, активуючого протеїнкіназу А, що призводить до підвищення секреції соляної кислоти. Гістамін стимулює виділення не лише соляної кислоти, але й пепсиногену, збільшує кровонаповнення слизової оболонки шлунка, підвищує проникливість стінок судин.
11. На апікальній оболонці парієнтальних клітин розташована H+-K+-АТФ-аза нагнітає Н+ у протилежному напрямі до його концентраційного градієнта, та виводить його в просвіт шлунка в обмін на К+. Цей процес це є енергозалежним, енергію постачає гідроліз АТФ. Разом з цим Cl- дифундує через апікальну мембрану в просвіт шлунка, з’єднуючись з іонами водню формує соляну кислоту. При блокаді АТФ-ази спостерігатиметься пониження шлункової секреції соляної кислоти. Інгібітори протонного насосу активно використовуються в медичній практиці при лікуванні кислотзалежних захворювань. Використовуються 1. Блокатори Н2-рецепторів гістаміну реугяляторні впливи якого полягають в активації протонної помпи та підвищенні шлункової секреції; 2. Інгібітори протонного насосу що неопосередковано впливають на АТФ-азу перетворюючи її в неактивну форму – сульфенамід.
  1   2   3

Схожі:

1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconПрактикум знеорган І ч н о ї Х і м І ї (для студентів фармацевтичного факультету)
О. В. Шийчук, д-р хім наук, проф., завідувач кафедрою біоорганічної хімії Прикарпатського університету ім. В. С. Стефаника
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconПеріод давніх цивілізацій (Х ст до н е. ІV ст н. е.)
Транспортна система включає сукупність шляхів сполучення, засобів перевезення, управління та зв'язку, а також комплекс технічних...
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconІнформація сукупність відомостей (даних), які сприймаються з навколишнього...
Операційна система — сукупність програм, призначених для організації обчислювальних процесів на комп'ютері. 16
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconДо практичної роботи №2 “Розрахунок інформаційних параметрів каналу зв’язку”
Набути практичних навиків розрахунків інформаційних характеристик джерела повідомлення І каналу зв’язку
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconЗавдання курсу "Технологія напівпровідникових матеріалів" дати фундаментальні...
При вивченні цієї дисципліни основна увага надається розумінню взаємозв’язку: спосіб отримання-склад-властивості напівпровідника...
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconКонспект лекцій з дисципліни “матеріалознавство” Лекція Будова І...
Метали – це речовини, які у конденсованому стані відрізняються наявністю вільних, тобто не зв”язаних з конкретними атомами електронів,...
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconУправління грошовими потоками
Грошовий потік – це сукупність розподілених у часі процесів надходження І витрачання грошових коштів підприємства, що формуються...
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І icon4. обмін речовин. Обмін енергії. Терморегуляція
Поняття харчування включає сукупність процесів надходження харчових речовин в шлунково -кишковий тракт, їх перетравлення І всмоктування...
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І iconЗадача Міський суд, розглядаючи справу за позовом кредитної установи «Християнська злагода»
Склад Вищого господарського суду України. Система та склад апеляційних господарських судів України. Склад місцевих господарських...
1. Травл-сукупність фіз,хім,фізіол процесів,що заб обробку І перетвор харч прод на прості хім сп здатні засвоюватись кл орг. Тр с. склад з тр каналу І icon2. Міжнародне економічне І політико-правове середовище
Міжнародне економічне середовище – сукупність економічних умов, процесів, чинників, що сприяють чи протидіють розвитку міжнародної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка