План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять




Скачати 289.5 Kb.
НазваПлан Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять
Сторінка1/3
Дата конвертації05.07.2013
Розмір289.5 Kb.
ТипЗакон
skaz.com.ua > Хімія > Закон
  1   2   3
Модуль ІІ

Поняття

Тема 1. Поняття як форма мислення

План

  • Загальна характеристика поняття;

  • Логічні способи утворення понять;

  • Види понять

Тема 2. Відношення між поняттями

План

  • Типи відношень між поняттями;

  • Логічні операції з поняттями;




Ключові поняття та терміни

  • Поняття

  • Зміст і обсяг поняття

  • Логічний клас чи множина

  • Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття

  • Логічні способи утворення поняття

  • Види понять за обсягом

  • Види понять за змістом

  • Відношення між поняттями за змістом та обсягом

  • Визначення (дефініція) понять

  • Правила визначення понять

  • Поділ поняття та його правила

  • Пізнавальні прийоми, які заміняють визначення понять

  • Обмеження й узагальнення понять


У процесі розгляду попереднього модуля, було встановлено, що мислення людини відбувається у певних логічних формах і підлягає певним законам логіки. Наше мислення, відображаючи предмети та явища, рухається від явища до сутності, від сутності 1-го порядку до сутності другого порядку і т.п. Важливою одиницею структури людського мислення є поняття. Передача інформації, людське життя, спілкування неможливі без використання понять.

Т.1 Поняття як форма мислення







Загальна характеристика поняття

Поняття Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і

явища в їхніх істотних ознаках. Наведене розуміння сутності поняття дає

можливість визначити деякі важливі риси поняття.

По-перше, поняття – це уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна сплутувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях. Поняття – це логічна форма думки, думка про предмет. Предмет думки – це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні предмети і явища, так і думки про ці предмети, які існують в об’єктивній дійсності, і предмети та явища видумані (Бог, русалка).

По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні. Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим різняться.Кожен предмет і явище матеріального світу мають численні різноманітні ознаки. Одні з них істотні, інші – неістотні.

Істотні ознаки – це такі ознаки, котрі відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від усіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі котрі належать усім предметам роду і без яких предмет немислимий. Серед множини істотних ознак виокремлюють клас суттєвих ознак – це ознаки, які визначають якісну специфіку досліджувального предмета, його сутність. Суттєві ознаки можуть бути:

а) родовими – це ознаки класу предметів, у якому виокремлюють деякий клас (Наприклад: «студент» буде «людина, що навчається»).

б) видовими – це ознаки, на підставі яких виокремлюють підкласи у межах класу (Приклад. Видовою суттєвою ознакою є «навчатися у вищому навчальному закладі»).

^ Неістотні ознаки – це ознаки, наявність або відсутність котрих не приводить до зміни природи предмета чи явища. Неістотні ознаки є ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, які не виражають властивості предмета.

Різниця між істотними й неістотними ознаками відносна, ознака, що є істотною, із розвитком і зміною предмета може перетворитися в неістотну, і навпаки. Ознака неістотна в одному відношенні може виявитися істотною в іншому. Критерієм істотності ознак, які відтворюються поняттям, є суспільна практика людини.

Поняття відрізняються від уявлення. Уявлення, як і поняття, відображає предмет у його ознаках. Тільки поняття відтворює істотні ознаки, а уявлення - предмет у сукупності найрізноманітніших його ознак. Уявлення багатше, ніж поняття, воно відбиває більшу кількість ознак предмета, але поняття відображає предмет глибше, воно дає нам знання про властивість предмета, тоді як уявлення властивості речей і явищ не розкриває.

Поняття – результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх його проявах. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком уперед у пізнанні навколишнього світу, щаблем у розвитку науки.

Мовними формами виразу понять є слова або словосполучення (групи слів). (Наприклад: «книга», «ліс», «творення рук людських», «білизна», «хоробрість»).

Існують слова – омоніми, які мають різне значення й виражають різні поняття, але однаково звучать.

Зміст і Будь-яке поняття має обсяг та зміст. ^ Змістом поняття називається

обсяг сукупність існуючих ознак предметів, відображених у понятті. Зміст

поняття поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предметів і відрізняють

його від інших схожих предметів.

Так зміст поняття «війна» складають такі ознаки: 1) політична боротьба 2) збройне насильство 3) продовження політики.

Зміст поняття не очевидний, його не подано нам у слові безпосередньо. Наприклад, із самого слова «війна» не видно, які ознаки складають зміст поняття, вираженого цим словом. Зміст поняття може бути установлений (розкритий) тільки за допомогою визначення цього поняття.

З’ясування змісту понять має важливе значення для пізнання й практики. Доки ми не установимо зміст поняття, яке нас цікавить, його ознаки, нам не зрозуміти властивості предмета, що виражається цим поняттям, ми не зможемо точно і чітко відмежувати цей предмет від суміжних із ним, допускатимемо плутанину в мисленні.

Другою складовою кожного поняття постає його обсяг. ^ Обсяг поняттясукупність предметів або явищ, мислимих у понятті. Обсяг поняття становить коло предметів, на котрі поширюється дане поняття. Наприклад, обсяг поняття «дерево» становить усі предмети, до яких належить це поняття, тобто усі дерева; обсяг поняття «держава» - усі держави; обсяг поняття «військовослужбовці» - всі хто знаходиться на військовій службі і мають ознаки військовослужбовців.

Сукупність предметів, що складають обсяг поняття, називаються логічним класом. Окремі одиничні предмети класу (сукупність) називаються індивідами або елементами класу (сукупністю). Наприклад, місто «Київ» є елементом класу міст; «гуманітарно-педагогічний інститут» - елемент класу вищі навчальні заклади. Характерною особливістю елемента сукупності є те, що він називається або може бути названий власним іменем.

Для того, щоб визначити, чи входить той або інший предмет до класу (сукупність) поняття, яке нас цікавить, чи є він елементом даної сукупності, необхідно виходити зі змісту понять. Якщо предмет має всі ознаки, які складають зміст даного поняття, то він входить до класу цього поняття і до нього воно застосовне. Якщо ж одиничний предмет не має усіх ознак поняття, то він не є елементом класу, виражаного цим поняттям. Це положення має важливе значення для аналізу та прийняття рішення.

Сукупність (клас)може складатися з одного елемента, наприклад, «Харківський гуманітарно-педагогічний інститут», із численних елементів (факультет, кафедра, студентська група), або безлічі елементів («атом», «електрон», «явище», «сутність»). А такі класи, як «русалка», «вічний двигун» тощо, не мають жодного реального предмета.

Сукупність (клас)включає до свого складу не тільки елементи, а й різні їхні сполуки (групи). Елементам цих груп належать певні, специфічні для даної сполуки ознаки, такі, що не притаманні елементам інших сполук. Групи елементів іншої сукупності (класу), які складаються з елементів, що мають певні відрізнювальні властивості, називаються підкласами. Наприклад, сукупність (клас)вищих навчальних закладів складається з їх конкретних ВНЗ, які є їх елементами. Із елементів всередині класу угод можна скласти підкласи. Наприклад, підклас педагогічні ВНЗ, художні тощо. Кожен такий підклас утворюється за певною ознакою, підтриманою тільки тими елементами, котрі входять до нього.

Зміст і обсяг понять взаємопов’язані. Цей взаємозв’язок виражений у логічному законі зворотнього відношення між обсягом і змістом поняття, котрий формулюється так: зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг і зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст.

Візьмемо такі два поняття: «студент» і «студент початкового факультету». Великий обсяг має поняття «студент», оскільки воно поширюється на всіх студентів, а поняття «студент початкового фіакультету» охоплює тільки частину студентів, які навчаються за цією спеціальністю. Зміст є більшим у понятті «студент початкового факультету», оскільки окрім ознак, властивих усім студентам, воно включає ще й ознаки специфічні, ті, яким студенти початкового факультету відрізняється від інших. Таким чином, більший обсяг-менший зміст, більший зміст-менший обсяг поняття.



Логічні способи утворення понять

У процесі утворення понять користуються такими логічними способами, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, повідомлення.

^ Порівнянням називається зіставлення предметів із метою вивчення їх схожості й відмінності. Порівняння дає змогу виявити загальне у предметів, те, і подібне, а також чим вони відрізняються один від одного, дати оцінку виявленим ознакам, згрупувати предмети в класи тощо. Порівняння здійснюється на основі взаємодії аналізу і синтезу.

^ Аналізом називається мислений поділ предмета на його частини. Перш ніж виділити істотні ознаки предмета, необхідно знати, що становить або чим є даний предмет,які ознаки, елементи складають його. Необхідно дослідити кожну властивість і у зв’язку з іншими властивостями. Це досягається за допомогою аналізу.

Вивчивши предмет за частинами, необхідно потім пізнати його в цілому. Це завдання вирішує синтез. Аналіз і синтез перебувають у нерозривній єдності, вони взаємопов’язані і взаємообумовлені, аналіз завжди допускає синтез, а синтез - аналіз. Синтезом називається уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, у єдине ціле.

Будь-який предмет має чимало властивостей і ознак. Щоб утворити поняття, необхідно відібрати із маси виділених аналізом лише суттєві. Тому у процесі вироблення понять завжди використовується такий логічний спосіб, як абстрагування. Абстрагування – це уявне виділення істотних ознак предмета і відокремлення від маси інших властивостей. Результат абстрагування називається абстракцією. У цьому розумінні будь-яке поняття є абстракція. При утворенні поняття вивчаються не всі предмети класу, а тільки деякі. Істотні ознаки, виділені в окремих предметів через узагальнення, поширюються на решту предметів класу, на клас у цілому.

Узагальнення – це такий логічний спосіб, завдяки якому здійснюється уявний перехід від одиничного до загального через об’єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак.

Вироблення поняття – це не одно актна дія, а складний пізнавальний процес. Формування понять нерозривно пов’язане із практичною діяльністю людини. Практика - основа виникнення понять і їх розвитку, а також критерії їх істинності. Вироблене поняття використовується потім як засіб подальшого пізнання навколишнього світу.







Види понять

Класифікація Важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки якій їх

понять за систематизують на види. Поняття можливо класифікувати за обсягом та за

обсягом змістом.

За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні, нульові (пусті)

^ Одиничне поняття – це поняття, обсяг якого складається з одного предмета (елемента). (Приклад: «Леся Українка», «Еверест», «найдовша на Землі ріка» та ін.). Загальні поняття – це поняття, в якому мислиться два чи більше предметів (елементів). Загальним поняттями є: «місто», «держава», «людина» тощо.

^ Нульові (пусті) поняття – це поняття, обсяг якого не містить жодного реального предмета (елемента).Це поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде. (Приклад: «античне божество» , «абсолютно чорне тіло», «кентавр», «Снігурочка», «Дід Мороз» тощо) .

Поняття, котрі відносяться до сукупних предметів, мисляться як єдине ціле, називаються збірними поняттями. Такими є поняття «ліс», «бібліотека», «підрозділ», «Повітряні Сили» та ін.

^ Збірне поняття відображає істотні ознаки певної сукупності предметів, а не ознаки предмета, що створюють цю сукупність. Наприклад, поняття «бібліотека» відображає істотні ознаки бібліотеки як сукупності книг, а не ознаки книг. Тому збірне поняття не застосовне до окремих предметів сукупності. Не можна, наприклад, одну книгу називати бібліотекою. Цим збірні поняття відрізняються від загальних понять, котрі застосовані до кожного окремого предмета, що відображається загальними поняттям. Так, поняття «стіл» застосовне до кожного окремо взятого стола.

Збірне поняття може стати як одиничним, так і загальним Наприклад «Харківська бібліотека ім.. Короленка», «Робітництво України», « 1-й Гвардійський полк» тощо – це одиничні збірні поняття. А поняття «сузір’я», «бібліотека», «ліс» є загальними збірними поняттями.

Класифікація За змістом розрізняють поняття конкретні й абстрактні, позитивні й

понятть за негативні, співвідносні і безспіввідносні.

змістом Конкретними називається поняття, яке відтворює предмет у його цілісності.

Прикладом конкретних понять можуть бути – «стіл», «людина», «держава»,

«армія» та ін.

Абстрактним називається поняття, яке відображає не предмет, а його властивість чи відношення, взяті як самостійний об’єкт думки. Так, поняття «мужність», «хоробрість», « відвага», «героїзм» та ін. – абстрактні поняття.

Конкретному поняттю відповідає в дійсності конкретний предмет або явище. Властивість же, що відтворюється абстрактним поняттям, не володіє предметністю, вона не існує сама по собі поза річчю. У світі немає мужності, героїзму, відваги самих по собі, а є предмети (люди), що володіють даними якостями. Тому, коли ми оперуємо абстрактними поняттями, то можна назвати предмет, який володіє властивістю, що відображається в абстрактному понятті, але неможливо продемонструвати властивість саму по собі як таку.

Позитивними називаються такі поняття, котрі відображають наявність у предмета або явища певних ознак.

Негативними називаються поняття, в яких йдеться про відсутність у предмета ознак, котрі складають позитивні поняття.

Наприклад, поняття «дисциплінованість» є позитивним, а «недисциплінованість» - негативним. У кожному з них йдется про одні й ті ж ознаки, які становлять їхній зміст, тільки в одному понятті говориться про наявність, а в другому про відсутність цих ознак.

Зміст і обсяг негативних понять є такими ж визначеними, як зміст і обсяг позитивних понять. Так, негативні поняття «невпевнений», «неініціативний», «невідповідальний», «нетактовний» і т.ін. дають змогу строго окреслити коло предметів, що підпадають під це поняття, як і позитивні поняття «впевнений», «ініціативний», «відповідальний», «тактовний».

Зміст негативного поняття не можна бути встановленим без знання змісту відповідного йому позитивного поняття. Так, без знання змісту поняття «дисциплінований військовослужбовець» не може визначити ознаки поняття «недисциплінований військовослужбовець»; не знаючи змісту поняття «ініціативний», не можна визначити, які ознаки складають зміст поняття «неініціативний» тощо.

Безвідносними називають поняття, які відображають предмети, з існуванням котрих ми не пов’язуємо необхідне існування яких-небудь інших предметів. Такі поняття мисляться самі по собі, поза зв’язками з якимись іншими певними поняттями. Наприклад, «людина», «військовослужбовець», «армія», «збройні сили» - це поняття безвідносні.

Відносними називають пари понять, котрі відображають такі предмети, існування одного з яких немислиме без існування другого. Відносні пари понять: «наступ» і «оборона», «старший» і «молодший», «командир» і «підлеглий», «зміст» і «форма», «кількість» і «якість», «сутність» і «явище» тощо . Виділення відносних понять має важливе значення для пізнання. Якщо ми маємо справу із співвідносними поняттями, то необхідно мати на увазі, що пізнання одного предмета неможливе у відриві від другого.


т.2 Відношення між поняттями


У процесі пізнання виникає потреба зіставляти поняття за змістом і обсягом. Порівнюючи поняття за змістом, можна дійти висновку, що одні з них мають спільні ознаки, а інші не мають. Перші називають порівняннями («жито»і «ячмінь», «істина» і «хиба»), а другі - непорівняльними («мораль» і «хімічний елемент», «електрон»і «кохання»).




Типи відношень між поняттями

Сумісні Розділяючи поняття на порівняння і непорівнянні, треба мати на увазі, що

поняття і абсолютно непорівнянних понять взагалі немає.. Будь-які два поняття,

відношення наприклад, «літак» і «танк», мають не тільки відмінне, а й спільне. Таким

між ними спільним для них є логічна форма, яка дає змогу відносити їх до однієї й тієї
форми мислення – поняття. Але якщо у логіці говорять про поняття

порівняння й непорівняння, то мають на увазі зміст і обсяг понять, а не

логічну форму.

^ Сумісними називаються поняття, обсяг яких цілком або частково збігається. Зміст сумісних понять різний, але деякі ознаки їх можуть бути спільними. Серед сумісних понять розрізняють три види відношень 1) відношення тотожності, 2) підпорядкування і 3) перехрещення.

^ 1. Відношення тотожності.

Тотожними називаються поняття, що відображають один і той же предмет. Обсяг тотожних понять збігається повністю, але зміст різний. Різними є не всі ознаки, а тільки специфічні, видові. Родова ж ознака тотожних понять є спільною. Наприклад, тотожними є такі поняття, як «квадрат» і «прямокутний ромб» . Так, у цих поняттях увага акцентується на різних ознаках, проте всі вони належать предметам однієї і тієї ж множини, тому ці поняття є тотожними. Тотожними будуть також поняття «Аристотелева логіка» і «традиційна логіка».

Відношення між обсягами тотожних понять графічно зображують так ( див мал.. 1.) Обсяг поняття (А) і обсяг поняття (В) повністю збігаються.

Мал..1

Зі сказаного випливає, що логіка не знає понять, у котрих, окрім обсягу, повністю збігався б зміст. Є поняття, які відображають один і той же предмет, але немає понять, зміст яких був би одним і тим же. Але в практиці мислення бувають випадки, коли під тотожними мислять поняття, що мають нібито однаковий зміст.Таке тлумачення тотожності понять є неправильним.

^ 2. Відношення підпорядкування. Це два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого лише частково до обсягу першого. У відношенні підпорядкування перебувають, наприклад, поняття «поет» і «митець», «нейтрон» і «елементарна частка» тощо. Перше у перелічених парах понять називають підпорядкованими. А другі – підпорядковуючими. Вони співвідносяться як вид і рід. Графічно відношення підпорядковування відображають так (див. мал. 2).


А


В

Мал. 2
Відношення підпорядкування – це найпоширеніший і найважливіший тип логічних відношень між поняттями; він перебуває в основі багатьох логічних операцій, наприклад, у визначенні понять, узагальненні та обмеженні понять, розподілу термінів у судженнях, у категоричному силогізмі, індукції тощо.

^ 3.Відношення перехрещення

Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття «студент» і «відмінник» перехрещуються, оскільки частина обсягу поняття «студент» входить до обсягу поняття «відмінник», а частина поняття «відмінник» може входити до обсягу іншого поняття.

Графічно відношення між обсягами перехресних понять відображають так (див. мал. 3). Коло (А) позначає обсяг одного, а коло (В) – другого перехресного поняття. Із заштрихованої частини схеми видно, що обсяг перехресних понять у певній частині збігається. стосовно нашого прикладу це означає, що деякі студенти є відмінниками, а деякі відмінники – студентами.

Зміст перехресних понять, за винятком родової ознаки, різний. Але видові ознаки не заперечують одна одну, навпаки, один і той же предмет може мати ознаки перехресних понять одночасно. Так, деякі люди в один і той же час є і студентами, і відмінниками.

Несумісні Несумісними називаються поняття, обсяг яких не збігається в жодній

поняття та своїй частині. Зміст несумісних понять не тільки різний. Тут видові ознаки

відношення одного поняття виключають видові ознаки другого. Але родова ознака

між ними несумісних понять є спільною. Серед несумісних понять розрізняють три види

відношень: 1) супідрядності, 2) суперечності, 3) протилежності.

  1. Відношення супідрядності


Відношення супідрядності існує між поняттями, які однаково входять до одного й того ж роду. Такі поняття називаються супідрядними.



А В
Мал.3 Мал. 4
Наприклад, супідрядними є поняття «винищувач» і «бомбардувальник», «автомат» і « гвинтівка», «гармата» і «міномет», оскільки вони є видами одного й того ж роду – «озброєння».

Графічно супідрядні поняття відображають так (див. мал. 4). Велике коло (А) позначає обсяг родового поняття (наприклад, «озброєння»), а малі кола (В) і (С) – обсяг супідрядних (видових) понять «автомат» і «автомат Калашникова».

Обсяг супідрядних понять не збігається в жодній своїй частині. Це означає, що немає предметів, котрі входили б до обсягу двох супідрядних понять у поняття (В) і в поняття (С) одночасно.

Зміст супідрядних понять в цілому відмінний, але, окрім родової ознаки, загальними можуть бути і деякі видові ознаки. Збіг деяких ознак змісту супідрядних понять призводить іноді до зміщення предметів у дійсності. Щоб уникнути подібних помилок, необхідно у кожному випадку точно визначити ті істотні ознаки, за якими конкретний предмет (дія) відносяться до певного класу предметів.
  1   2   3

Схожі:

План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconПлан. Загальна характеристика земельного права : поняття, відносини...
Загальна характеристика земельного права : поняття, відносини та предмет правового регулювання
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconПлан Вступ Загальна характеристика поняття “здоров’я”. Здоровий спосіб життя та його компоненти
Аляб’єва М. М. Фізичне виховання дошкільників у сім’ї. К: Здоров’я, 1971. 61 с
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconПлан теми. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні...
Лекція Філософія європейського Середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconВступ. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX...
Поглиблене поняття про мистецтво та його види, художню літературу як словесний вид мистецтва
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять icon1. Поняття етики. Основні етапи становлення етики. Етика в системі знання про мораль
Основні поняття професійної моральності. Характеристика понять моральної свідомості
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconПерелік орієнтовних питань до екзамену з курсу
Звуки мови, їх акустична й артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять «фонема» І «звук»
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconХарактеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні план поняття та
Лекція № Загальна характеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconХарактеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні план поняття та
Лекція № Загальна характеристика науки державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять icon3. поняття та сутність держави
Юридична наука: поняття, об’єкт, предмет, функції. Система (структура) юридичної науки. Загальна характеристика окремих груп наук...
План Загальна характеристика поняття; Логічні способи утворення понять iconЛекція: «Емоційний стрес І психічна травма. Загальна характеристика...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка