Первомайський медичний коледж




Скачати 341.3 Kb.
НазваПервомайський медичний коледж
Сторінка1/3
Дата конвертації28.06.2013
Розмір341.3 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Хімія > Документы
  1   2   3


МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Цикл природничо – наукових дисциплін


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ :
«Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в ЦНС».
ПРЕДМЕТ : фізіологія людини

Курс – 2

Семестр – 1

Спеціальність -512010102 .

Кількість годин – 2 .

ПІДГОТУВАЛА : викладач

фізіології Павлик О. А.

Розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії

природничо – наукових дисциплін

Протокол № _______від_____2011

Голова циклової комісії _________

/Чеботар І.П. /

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Найбільш диференційованою тканиною в організмі людини вважають нервову тканину, властивістю якої є здатність сприймати подразнення, перетворювати його на збудження (нервовий імпульс) та передавати в нервові центри, які цю інформацію аналізують і синтезують відповідь – наказ, що передається по нервовим волокнам до робочих органів ( ефекторів).

Завдяки цим властивостям нервова тканина регулює діяльність інших тканин, органів і систем органів організму, здійснює їхній зв'язок з навколишнім се­редо-вищем.

Знання фізіологічних особливостей нейрону та процесів збудження і гальмування в нервовій системі дасть студентам можливість більш глибоко зрозуміти нервову регуляцію діяльності організму.


^ II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

А) проаналізувати зв`язок між будовою нейрону і його функціональними можлмвостями ( ),

Б) розкрити закономірності проходження імпульсу по хімічним, електричним синапсам та нексусам( ) ,

В) обгрунтувати зв`язок між виділенням медіатору і збудженням постсинаптичної мембрани ( ) .

Г) розкрити закономірності процесів збудження і гальмування в ЦНС( )

^ Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ .

На матеріалі теми розвинути :

А) уявлення про нервову регуляцію діяльності організму та значення процесів збудження і гальмування в ЦНС,
Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій, які базуються на глибоких знаннях фізіології,
В) розвинути у студентів клінічне мислення, вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами .
^ IV. МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК .




Дисципліна

Знати

Вміти

1.

Попередні ( забезпе-

чуючі) дисципліни.

А) біологія
Б) хімія .
В) фізика .
Г) Анатомія людини


Еволюційний розвиток і будова

клітин та збудливих тканин у тварин і людини.

1.Будова і властивості складних білків та жирів.

2. Хімічні властивості катіонів і аніонів.

1. Поняття «проникненість мембран» ,

2. Поняття «дифузія» ,

« осмос», градієнт концентрації.
1.Будова і функції клітини як структурної одиниці організму.

2. Особливості будови нейрона.


Пояснити значення збудливих тканин для організму в цілому.

Пояснити властивості білкових і жирових сполук та їх значення в будові клітинної мембрани, а також властивості йонів.

Пояснити поняття дифузії , осмосу та градієнту концентрації та їх значення в транспорті речовин через клітинну мембрану.

Пояснити зв`язок між будовою і функціональними можливостями клітини.

2.

Наступні дисципліни.

Всі клінічні дисципліни.

Патологічні зміни в клітинах і тканинах, органах і системах органів внаслідок порушення нервової регуляції. Зміни проникненості.

Вплив лікарських препаратів на клітинному рівні

Пояснити зміни , які відбуваються при порушення нервової регуляції з будовою і функціями органів.

Пояснити дію лікарських препаратів на збудливість нейронів і синаптичну провідність.

3.

Внутрішньопредметна інтеграція.

Всі послідуючі теми

Роль нервової регуляції в роботі всіх систем організму

Пояснити механізм нервової регуляції і його вплив на роботу різних органів



^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .



П/П

Основні етапи

лекції та

її зміст .

Цілі в

рівнях

абстрак-

ції

Тип лекції.

Засоби активізації

студентів.

Матеріали

методичного забезпечення .

Розподіл

часу.

1.


2.

3.


Підготовчий етап.

Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.
Основний етап.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці ЦНС, їхні види, функції.

2) Нейронні ланцюги та нервові центри.

3)Синапси ЦНС, будова, механізм передачі інформації

4) Нейромедіатори, їхні види.
Заключний етап .

1) резюме лекції, загальні висновки,

2) відповіді на можливі запитання,

вирішення тестів, ситуаційних завдань,

3) завдання для самопідготовки .


ІІ

ІІ
ІІ
ІІ




Міждисциплінарна лекція .

Засоби наочності :

мультимедійне забезпечення,

таблиці , муляжі , роздатковий

матеріал .
Питання , тести,

проблемні і

ситуаційні задачі .
Навчальна література,

завдання , питання .
^ Домашнє завдання -

- Я. І. Федонюк

« Анатомія та фізіологія з патологією»,

стр. 120 - 139.



5 %

( 5 хв ) .


90 %

(70 хв ).

5 %

( 5 хв) .



^ VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

( розгорнутий конспект ) .

Найбільш диференційованою тканиною в організмі людини вважають нервову тканину, властивістю якої є здатність сприймати подразнення, перетворювати його на збудження (нервовий імпульс) та передавати в нервові центри, які цю інформацію аналізують і синтезують відповідь – наказ, що передається по нервовим волокнам до робочих органів ( ефекторів).

Завдяки цим властивостям нервова тканина регулює діяльність інших тканин, органів і систем органів організму, здійснює їхній зв'язок з навколишнім се­редо-вищем.

Знання фізіологічних особливостей нейрону та процесів збудження і гальмування в нервовій системі дасть студентам можливість більш глибоко зрозуміти нервову регуляцію діяльності організму.
Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці ЦНС, їхні види, функції.

2) Нейронні ланцюги та нервові центри.

3)Синапси ЦНС, будова, механізм передачі інформації

4) Нейромедіатори, їхні види.
1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці ЦНС, їхні види, функції.
Нервова тканина складається з нервових клітин та нейроглії.

Нервові клітини, які ще називаються нейронами, або нейроцитами, мають розміри від 5 до 125 мкм і бувають округлої, овальної, грушоподібної та зірчастої форми. Кожний нейроцит складається з тіла( соми) й одного або кількох відростків. За­лежно від кількості їх розрізняють уніполярний, біполярний та мультиполяриий нейрони .

Уніполярні нейрони зустрічаються в організмі рідко і в основ­ному бувають малодиференційованими. Форма цих клітин звичай­но грушоподібна, а загострений кінець продовжується в довгий відросток. Частіше зустрічаються псевдоуніполяриі клітини, від тіла яких відходять два відростки, які спочатку йдуть разом, що створює враження одного відростка, поділеного навпіл.

Під біполярними нейронами розуміють нервові клітини оваль­ної або веретеноподібної форми, від протилежних боків (полюсів) яких відходять два відростки.

Більшість нейронів хребетних тварин та людини мають округло-багатокутної форми тіло, від кутів якого відходить багато різної довжини відростків. Ці клітини називають мультиполярними.
Серед відростків розрізняють аксон, або нейрит, та дендрити.

Кожний нейроцит має тільки один аксон—довгий, нерідко роз­галужений виріст цитоплазми, структурно і функціонально при­стосований для проведення імпульсів від тіла клітини (еферентно).

Дендрити значно коротші, починаються на тілі нейроциту ко­нічною основою, а потім звужуються. На невеликій відстані від тіла нервової клітини дендрити розгалужуються на безліч гілок, чим нагадують дерево. Функція дендритів полягає в проведенні нервового збудження в напрямі до тіла нейроцита (аферентно).
У цитоплазмі нейроцитів крім звичайних органел містяться нейрофіламенти та хроматофільпа речовина.

Нейрофіламенти по­будовані з молекул білка і розміщуються в тілі нервової клітини в різних напрямах, а у відростках — паралельно їхній осі. Дове­демо, що нейрофіламенти сприяють проведенню нервового імпуль­су.

Хроматофільна речовина складається з субмікроскопічних, різ­ної величини та форми гранул, що являють собою сполуки РНК з білком. Припускають, що ця речовина активно синтезує білок.

На основі сучасних даних про структурні та функціональні особ­ливості нейроцитів створена нейронна теорія, згідно з якою морфо­логічною та функціональною одиницею нервової тканини є ней­рон.
Ця теорія передбачає зв'язок між нейронами за допомогою міжнейронних синапсів.

Синапс має:

- пресинаптичну мембрану,

- постсинаптнчиі мембрану,

- синаптичну щілину.
В пресинаптичних частинах утворюються і накопичуються специфічні хімічні речовини—медіатори, що сприяють проходженню збудження. Якщо медіатор ацетилхолін – синапс холінергічний, норадреналін – адренергічний.
В холінергічному синапсі на постсинаптичній мембрані є Н і М холінорецептори. Лікарські засоби, що їх подразнюють – Н і М холіноміметики, блокують – блокатори.

В адренергічному синапсі є альфа і бета – адренорецептори, відповідно є адреноміметики і адреноблокатори.
Синапси можуть знаходитись між відростками нейроцитів, їх­німи тілами, між аксонами, а також між різними структурами ін­ших тканин (міоцитами, секреторними клітинами тощо).

Синапси, розташовані між різними компонентами нервових клітин, називають нейро-нейрональними, а утворені відростками нейроцитів та структурами інших тканин — периферичними синапсами, або нервовими закінченнями.
На основі фізіологічних особливостей нервові закінчення розді­ляють на рецептори та ефектори.
Під рецепторами , або чутливими нервовими закінченнями, розуміють нервові закінчення, що сприймають подразнення або із зовнішнього середовища, або з інших тканин організму. Вони мають форму пластинки, цибулини, спіралі, кільця, цвяха тощо.

Рецептори, які сприймають подраз­нення із зовнішнього середовища,— це екстерорецептори, а які дістають подразнення від тканин, що входять до складу внутрішніх органів, — інтерорецептори. Залежно від виду подразнення, яке сприймається рецепторами, їх поділяють на механо-, термо-, баро-та хеморецептори, а також деякі інші види.
Під ефекторами розуміють закінчення аксонів (ней­ритів), які передають нервовий імпульс від тіла нервової клітини до інших клітин та тканин організму.

Дуже важливими з функціонального погляду є нервово-м'язові закінчення.
Крім нервово-м'язових закінчень до ефекторів відносять нерво­во-епітеліальні та нервово-секреторні закінчення, які можна вияви­ти на секреторних клітинах одноклітинних і багатоклітинних екзо-­ та ендокринних залоз, де нервові імпульси, які надходять по них, сприяють виділенню інкрету й секрету.
Нервове збудження завжди поширюється в одному напрямі — від рецептора по дендриту до тіла чутливої нервової клітини, а від неї по аксону через нейро-нейрональний синапс до компонентів рухового нейрона і до ефектора.
^ Крім описаних вище нервових клітин до складу нервової ткани­ни входять клітини нейроглії.

Вони виконують такі функції:

  • опорну,

  • беруть участь у перенесенні різ­них речовин з навколишнього середовища

  • захищають нервові клітини від дії шкідливих речовин,

  • утворюють оболонки нервових відростків.

  • окре­мі гліоцити мають також секреторну функцію.


Кожний гліоцит складається з:

  • тіла, заповненого гліоплазмою,

  • відростків.


Залежно від походження клітини нейроглії розрізняють мікро- та макроглію, до якої відносять епендимоцити, астроцити та олігодендроцити.

Епендимоцити — досить великі клітини кубічної, витягнутої або полігональної форми. На одній з поверхонь епендимоцита зна­ходиться до 50 війок, а від протилежної відходить довгий відросток. Відростки багатьох енендимоцитів переплітаються між собою утворюють остов, в петлях якого лежать нейроцити. Епендимоцити вистеляють стінки порожнин, заповнених спинномозковою ріди­ною, беруть участь в її утворенні і переміщенні за допомогою війок.

Астроцити — неправильної форми, дрібні клітини з численни­ми відростками, що розходяться в різні боки; вони заповнюють простір між тілами та відростками нейроцитів і утворюють густу сітку. В гліоплазмі астроцитів розміщені овальні ядра, мітохондрії та рибосоми. Астроцити разом з епендимоцитами фор­мують опорний апарат нервової тканини та виконують деякі тро­фічні функції.

Найчисленнішою групою клітин нейроглії є олігодендроцити. Вони меншого розміру, ніж астроцити, і від їхніх тіл відходить менша кількість відростків. В їхній гліоплазмі є сферичне ядро, ендоплазматична сітка, рибосоми та деякі інші органели. Оліго­дендроцити оточують тіла нейроцитів і утворюють оболонки нерво­вих волокон.
Мікроглія складається з великих рухливих клітин, які мають два-три коротких відростки. У гліоплазмі знаходяться ядро неправильної чи трикутної форми та внутрішньоклітинний сітчастий апарат. Вважають, що основною функцією клітин мікроглії є поглинання (фагоцитоз) загиблих нейроцитів та сторонніх часточок.
  1   2   3

Схожі:

Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
«Фізіологія та властивості збудливих тканин. Механізм утворення та проведення збудження»
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Без знання закономірностей діяльності основних структур переднього мозку І мозочка не можна зрозуміти механізм регуляції функцій...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Спинний мозок у цнс є першим рівнем регуляції фізіологічних функцій. Центри головного мозку в більшості випадків здійснюють свій...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Недарма в медицині вивченню ендокринних залоз присвячений цілий розділ ендокринологія ( тобто наука, яка вивчає діяльність ендокринних...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І газів по організму І належить до його внутрішнього середовища. Завдяки чітко врегульованій постійності...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Такий аналіз відбувається за допомогою абстрактного мислення, основою якого є мовна форма відображення зовнішнього світу. Розрахунки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Це обумовлено наявністю у крові лейкоцитів та імунних тіл, які знешкоджують мікроби та їх отрути, руйнують чужорідні білки та наявності...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І разом із лімфою та міжклі­тинною рідиною належить до внутрішнього середовища організму. Завдяки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Система кровообігу забезпечує обмін газів І різних речовин між зовнішнім середовищем І тканинами організму. Завдяки руху крові по...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Саме завдяки ній всі органи І системи організму отримують необхідні поживні речовини та кисень І виділяють назовні продукти обміну,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка