Первомайський медичний коледж




Скачати 486.59 Kb.
НазваПервомайський медичний коледж
Сторінка1/4
Дата конвертації07.11.2013
Розмір486.59 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Хімія > Документы
  1   2   3   4


МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Цикл природничо – наукових дисциплін

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ :
«ЗАХИСНА ФУНКЦІЯ КРОВІ».


ПРЕДМЕТ : фізіологія

людини

Курс – 2

Семестр – 1

Спеціальність -512010102 .

Кількість годин – 2 .

ПІДГОТУВАЛА : викладач

фізіології Павлик О. А.


Розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії

природничо – наукових дисциплін

Протокол № _______від_____2011

Голова циклової комісії _________

/Чеботар І.П. /
І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Кров виконує в організмі захисну функцію і є важливим фактором імунітету, крім того, за рахунок наявності загортальної системи захищає організм від крововтрат . Це обумовлено наявністю у крові лейкоцитів та імунних тіл, які знешкоджують мікроби та їх отрути, руйнують чужорідні білки та наявності факторів згортання крові, які активуються під час пошкодження стінки судин і пошкодженнях тканин.

Збільшення активності захисних факторів спостерігаються і під час травлення, емоційного навантаження, роботи м`язів тощо.

Знання показників захисної системи крові необхідне кожному медпрацівнику для правильної оцінки кількісних змін лейкоцитів та лейкоцитарної формули та використання результатів для діагностики хвороб.
^ II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

А) охарактеризувати будову та види лейкоцитів та їх значення в імунній системі організму (В ІІ),

Б) проаналізувати основні функції кожного виду лейкоцитів окремо ( В ІІ) ,

В) дати визначення основних біологічних констант білої крові та їх значення в підтримці імунітету (В ІІ),

Г) охарактеризувати фактори, які регулюють кількість і склад білої крові (В ІІ),

Д) проаналізувати фізіологічні основи методів дослідження показників білої крові (В ІІ).
^ Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ .

На матеріалі теми розвинути :

А) уявлення про вплив зовнішніх факторів на функціональний стан білої крові,

Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій, які базуються на глибоких знаннях фізіології крові,

В) розвинути у студентів клінічне мислення, вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами.

^ IV. МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК .




Дисципліна

Знати

Вміти

1.

Попередні ( забезпе-

чуючі) дисципліни.
А) біологія

Б) хімія .


В) фізика .
Г) анатомія людини


Еволюційний розвиток системи крові та кровотворної системи . Поняття фагоцитозу.

Біохімічні процеси , які відбуваються в клітинах крові та їх значення для організму .

1. Поняття «проникненість мембран» .

2. Поняття „ осмотичний та онкотичний тиск” ,

„ в`язкість рідин” тощо

Анатомія кровотворної системи людини

Пояснити роль крові в захисті організму від негативних впливів зовнішнього середовища.

Пояснити властивості білкових сполук

та їх хімічну активність .

Пояснити фізичні поняття , які мають значення для діяльності системи крові

Пояснити загальний план будови системи крові у людини

2.

Наступні дисципліни.

Всі клінічні дисципліни.

Патологічні зміни в функціях і складі крові при патології різних систем.
Вплив лікарських препаратів на систему крові.

Пов`язати зміни , які відбуваються при хворобах різних систем зі складом і функціями крові.

Пояснити дію лікарських препаратів на кров.

3.

Внутрішньопредметна інтеграція.

1.Фізіологія серцево - судинної системи.

2.Обмін речовин і енергії.

3.Фізіологія дихання, виділення тощо.

Значення системи крові для роботи організму в цілому та кожної системи зокрема

Пояснити значення системи крові для роботи організму в цілому та кожної сис-теми зокрема



^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .



П/П

Основні етапи

лекції та

її зміст .

Цілі в

рівнях

абстрак-

ції

Тип лекції.

Засоби активізації

студентів.

Матеріали

методичного забезпечення .

Розподіл

часу.

1.


2.

3.


Підготовчий етап.

Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.
Основний етап.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

  1. Лейкоцити, кількість, види. Лейкоцитарна формула.

  2. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види.

  3. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію.

  4. Тромбоцити, їх кількість, функції.

  5. Гемостаз, види. Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз, фази, механізм розвитку, значення.

  6. Коагулянти та антикоагулянти, види, механізм дії, значення. Фібриноліз, його значення.

  7. Регуляція згортання крові.


Заключний етап

1) резюме лекції, загальні висновки,

2) відповіді на можливі запитання,

вирішення тестів, ситуаційних завдань,

3) завдання для самопідготовки .


ІІ

ІІ

ІІ
ІІ
ІІ

ІІ


ІІ



Міждисциплінарна лекція .
Засоби наочності :

мультимедійне забезпечення,

таблиці , муляжі , роздатковий

матеріал .
Питання , тести,

проблемні і

ситуаційні задачі .

Навчальна література,

завдання , питання .
^ Домашнє завдання

Я. І. Федонюк

« Анатомія та фізіологія з патологією»

5 %

( 5 хв ) .

90 %

(70 хв ).

5 %

( 5 хв) .


^ VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

( розгорнутий конспект ) .

Кров виконує в організмі захисну функцію і є важливим фактором імунітету. Це обумовлено наявністю у крові лейкоцитів та імунних тіл, які знешкоджують мікроби та їх отрути, руйнують чужорідні білки.

Збільшення активності захисних факторів спостерігаються і під час травлення, емоційного навантаження, роботи м`язів тощо.

Знання показників захисної системи крові необхідне кожному медпрацівнику для правильної оцінки кількісних змін лейкоцитів та лейкоцитарної формули та використання результатів для діагностики хвороб.
Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:


  1. Лейкоцити, кількість, види.

  2. Лейкоцитарна формула. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію.

  3. Тромбоцити, їх кількість, функції.

  4. Гемостаз, види. Судинно - тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз, фази, механізм розвитку, значення.

  5. Коагулянти та антикоагулянти, види, механізм дії, значення. Фібриноліз, його значення.

  6. Регуляція згортання крові.


1. Лейкоцити, кількість, види. Лейкоцитарна формула.


У крові людини міститься від 4 до 9 тис. лейкоцитів в 1 мкл крові (4- 9 х 109/л). Збільшення кількості їх називається лейкоцитозом, а змен­шення - лейкопенією.
Основна функція лейкоцитів - захисна. Вони виконують свої різноманітні функції переважно поза судинним руслом.

Лейкоцити, що утворюються у кістковому мозку, циркулюють у крові лише протягом кількох годин (від 4 до 72), а потім виходять через стінку капілярів і кровотоком розносяться по ткани­нах, де можуть існувати протягом багатьох днів. Таким чином, для лейко­цитів кров є проміжним етапом існування.

Лейкоцити здатні до самостійного пересування за допомогою псевдоподій (виростів цитоплаз­ми). Амебоїдний рух здійснюють білки, що містяться в них і мають актинову та міозинову природу.
Лейкоцити містять ядро й інші органели. За наявністю у цитоплазмі лейкоцитів різних включень вони поділяються на дві групи:

  • зернисті (гранулоцити) і

  • незернисті (агранулоцити).



У свою чергу, грану­лоцити за характером фарбування зернистості кислими, нейтральними чи основними барвниками поділяються на

- еозинофіли,

- базофіли і

- нейтрофіли.
Агранулоцити бувають двох видів :

  • моноцити і

  • лімфоцити.





  1. Лейкоцитарна формула. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію.


Нейтрофіли.

Більшість лейкоцитів крові (40-60%) є нейтрофілами. За формою ядра і сту­пенем зрілості нейтрофіли поділяються на:

  • сегментоядерні,

  • паличкоядерні і

  • юні.


У зрілих сегментоядерних нейтрофілів ядро складається з кількох часточок, що пов'язані між собою тонкими перемичками.

Паличкоядерні мають ядро у вигляді вигнутої палички чи букви г - це більш молоді фор­ми нейтрофілів.

Рідко зустрічаються юні нейтрофіли, у яких пухкіше ядро бобоподібної форми.

Зазвичай в крові нейтрофіли складають дві частини :

  • ті, що цирку­люють по осі судин, і

  • ті, що складаються з пристінкових клітин.


Після виходу із кісткового мозку нейтрофіли циркулюють у крові ли­ше кілька годин. Потім вони залишають кровоносне русло і протягом декількох днів перебувають серед сполучнотканинних елементів біль­шості органів. Це рухливі клітини, здатні до хемотаксису (токсини бак­терій вступають у реакцію з тканинами, що оточені капілярною сіткою, і виробляють субстанції, які притягають нейтрофільні лейкоцити до уш­кодженого місця). Вони здатні захоплювати і перетравлювати (фагоцитувати) мікроорганізми, що можуть проникати в ушкоджені тка­нини. За цю властивість і відносно невеликі розміри нейтрофіли назива­ються мікрофагами.

Нейтрофіли разом з іншими клітинами, що гинуть під час запалення, утворюють основу гною. Нейтрофіли беруть участь і в утворенні інтерферону.

У кровоносному руслі міститься лише невелика кількість зрілих клітин. В органах їх знаходиться у 20-40 разів більше, основне місце утворен­ня - кістковий мозок, а також селезінка, печінка, капіляри легень.

Після ут­ворення зрілий нейтрофіл ще протягом 5-7 днів залишається у кістковому мозку, звідки може легко виходити і поповнювати клітини, що циркулю­ють і накопичуються навколо місця ушкодження або вогнища запалення.

Збільшення вмісту нейтрофілів у крові може бути зумовлене як за рахунок інтенсивного лейкопоезу, так і внаслідок реакції перерозподілу, що виникає у результаті емоцій, фізичної роботи, травлення, різноманітних стресів. Актив­ний вихід лейкоцитів з кісткового мозку призводить до появи в руслі крові юних форм: паличкоядерних чи навіть метамієлоцитів (попередників нейт­рофілів). Збільшення їх кількості у крові свідчить про активізацію утворення і виходу нейтрофілів з кісткового мозку. Це відбувається, наприклад, у разі розвитку запального процесу в організмі.
Базофіли

становлять 0,5-1% лейкоцитів крові. Це клітини із сегменто-ваним ядром, що мають діаметр 10-12 мкм. Ці клітини містять велику кількість таких біологічно активних сполук, як

- гістамін, що підвищує проникність стінок капілярів і розширює дрібні судини, та

- гепарин - протизгортальну речови­ну.

У початковий період надходження в організм мікроорганізмів ба­зофіли сприяють розвитку запалення, а після його ліквідації - беруть участь у розсмоктуванні запального вогнища.



Базофіли є також джерелом брадикініну, серотоніну і низки лізосомальних ферментів.
Еозинофіли

клітини діаметром 12-17 мкм, що містять двосегментне ядро. Функціонально еозинофіли належать до мікрофагів.
Під впливом хемотаксичних факторів вони мігрують до місця появи невеликої кількості антигену, де відбувається реакція "антиген-антитіло". Тут вони утворюють ніби захисний вал у вигляді місцевого некрозу і фіброзування, що обмежує поширення даної реакції. У великих гранулах еозинофілів міститься білок з молекулярною масою 9200, який здійснює цитотоксичний вплив на гельмінти і їх личинки. Вихо­дячи із зазначених функцій, зрозуміло, що підвищення кількості еози­нофілів у крові (еозинофілія) може свідчити про розвиток алергійних ре­акцій (бурхлива відповідь на впровадження антигену) або про глистову інвазію.
Моноцити

складають 2-8% лейкоцитів. Це найбільші клітини крові, що мають діаметр 16-20 мкм. Ядро їх велике, різноманітної форми, найчастіше бобоподібне.

Після свого порівняно тривалого періоду циркуляції (від 1- 2 до 72 год) моноцити остаточно залишають кров'яне рус­ло й у тканинах перетворюються у клітини-макрофаги, що можуть транс­формуватися в інші клітини, наприклад, в остеокласти. Таким чином, мо­ноцити крові не завжди є кінцевими диференційованими клітинами, вони зберігають здатність до подальшого розвитку.

Специфічною функцією моноцитів і макрофагів є фагоцитоз бактерій, ушкоджених і старих клітин.



Макрофаги беруть участь у продукції низки компонентів комплементу, синтезі інтерферону.

Із захисною функцією макрофага пов'язана і їх здатність продукувати у кровоток ендогенний піроген. Це білок, що синтезується під час фагоцито­зу. Він діє на терморегулювальний центр гіпоталамуса. Його вплив змінює стан терморегулювальних процесів в ор­ганізмі, внаслідок чого під дією патогенних збудників температура тіла зростає.

Макрофаги беруть участь у розпізнаванні антигену і формуванні ан­титіл.

Крім того, макрофаги задіяні у реакціях клітинного імунітету: захисті від ракових клітин, відторгненні чужорідного трансплантата.

Система макрофагів відіграє також важливу роль і в регуляції процесів кровотворення.
Лімфоцити

складають 25-40% лейкоцитів. Це клітини невели­кого розміру, що, на відміну від більшості інших клітин крові, зберегли здатність до проліферації і диференціювання. Після утворення у кістковому мозку лімфоцити надходять у кровонос­не русло. Більшість з них потрапляє у лімфоїдні органи, де і продовжуєть­ся процес їх дозрівання.
  1   2   3   4

Схожі:

Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
«Фізіологія та властивості збудливих тканин. Механізм утворення та проведення збудження»
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Без знання закономірностей діяльності основних структур переднього мозку І мозочка не можна зрозуміти механізм регуляції функцій...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Завдяки цим властивостям нервова тканина регулює діяльність інших тканин, органів І систем органів організму, здійснює їхній зв'язок...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Спинний мозок у цнс є першим рівнем регуляції фізіологічних функцій. Центри головного мозку в більшості випадків здійснюють свій...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Недарма в медицині вивченню ендокринних залоз присвячений цілий розділ ендокринологія ( тобто наука, яка вивчає діяльність ендокринних...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І газів по організму І належить до його внутрішнього середовища. Завдяки чітко врегульованій постійності...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Такий аналіз відбувається за допомогою абстрактного мислення, основою якого є мовна форма відображення зовнішнього світу. Розрахунки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І разом із лімфою та міжклі­тинною рідиною належить до внутрішнього середовища організму. Завдяки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Система кровообігу забезпечує обмін газів І різних речовин між зовнішнім середовищем І тканинами організму. Завдяки руху крові по...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Саме завдяки ній всі органи І системи організму отримують необхідні поживні речовини та кисень І виділяють назовні продукти обміну,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка