Первомайський медичний коледж




НазваПервомайський медичний коледж
Сторінка4/6
Дата конвертації29.06.2013
Розмір0.73 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Хімія > Документы
1   2   3   4   5   6

Тобто ендотеліальні клітини внутрішньої оболонки кровоносних судин не просто пасивно про­пускають судиноактивні речовини, а беруть безпосередню участь у пере­дачі сигналу до ефекторних клітин судинної стінки.

Рефлекторне регулювання діяльності серцево-судинної системи

Подразнення практично всіх рецепторів тіла рефлекторно змінює діяльність серця і судин. Однак провідну роль у виникненні рефлекторних впливів мають рефлексогенні зони - скупчення закінчень чутливих ней­ронів у самій серцево-судинній системі.

У стінках багатьох відділів су­динної системи серця розташовані рецептори, що подразнюються під впливом тиску крові (барорецептори) чи під дією хімічних чинників (хе­морецептори).
Найбільше значення, особливо у регуляції кровотоку в умовах фізіологічного спокою, мають рефлексогенні зони, що розташовані в само­му судинному руслі :

- дузі аорти,

- розгалуженнях сонних (каротидний си­нус)артерій, легеневих артерій.
Звідси починаються рефлекси, що регулюють системну гемодинаміку.
За місцем розміщен­ня рецепторів серцево-судинні рефлекси прийнято поділяти на:

  • власні,

- спря­жені.
Власні рефлекси.

До цієї групи на­лежать рефлекси, що виникають під час подразнення рецепторів, розміщених у са­мій серцево-судинній системі. Це, як пра­вило, рефлекси з головних рефлексоген­них зон.
Рефлекс із дуги аорти.

Перший з цієї групи рефлексів було відкрито в 1866 р. російським ученим І. Ф. Ціоном у лабораторії Карла Людвіга. Тому його часто називають рефлексом Ціона—Люд­віга. Рецептивним полем цього рефлексу є стінка дуги аорти, де розміщені числен­ні механорецептори, що подразнюються розтяганням стінки аорти при підвищенні артеріального тиску – це баро­рецептори. Імпульси від барорецеп­торів по аферентних волокнах депре­сорного нерва йдуть до судинорухового центру довгастого мозку і через зону Б зумовлюють його гальмування. Внаслідок цього частота імпульсів, що йдуть по сим­патичних нервах до кровоносних судин, зменшується або потік імпульсів припи­няється зовсім, судини розширюються, артеріальний тиск знижується. Одночас­но барорецепторні імпульси збуджують центр, який через парасимпатичні нерви пригнічує роботу серця, що також сприяє рефлекторному зниженню артеріального тиску. Ці процеси схематично зображено на мал. 43.
Тобто, закон Ціона – Людвіга звучить так:
при підвищенні артеріального тиску в дузі аорти подразнюються барорецептори її стінки і, як результат – збуджується судинно – руховий центр довгастого мозку, в результаті чого кровоносні судини розширюються, артеріальний тиск знижується.

За умов нормального тис­ку судиноруховий центр перебуває під постійним гальмівним впливом барорецеп­торів.
При зниженні артеріального тиску це гальмування ослаблюється, збудження судинорухового центру зростає, судинний тонус підвищується, частота і сила скоро­чень серця збільшуються, і в результаті відбувається рефлекторне підвищення артеріального тиску.
^ Рефлекси з хеморецепторів

головних рефлексогенних зон.

В ділянці розгалу­ження загальної сонної артерії на зовніш­ню і внутрішню, а також на поверхні дуги аорти розміщені невеличкі округлі тіль­ця діаметром кілька міліметрів — сонні (каротидиі) та аортальні тільця. Вони пронизані густою сіткою кровоносних ка­пілярів, що отримують кров з прилеглих артерій. У цих тільцях скупчена велика кількість хеморецепториих нервових за­кінчень, подразнюваних змінами хімічного складу крові, переважно нестачею кисню (гіпоксія), а також збільшенням концент­рації С02 в крові. Сигнали від цих хемо­рецепторів надходять до дихального й судинорухового центрів, призводячи до посилення вентиляції легень і підвищення артеріального тиску.

Крім того, до цієї групи слід віднести також рефлекси з механорецепто­рів серця, які лежать в основі

рефлексу Бейнбріджа - під час подразнення механорецепторів правого передсердя роз­тяганням його стінок кров'ю і виникає прискорення скорочень серця .
Спряжені рефлекси

зумовлюють зміни артеріального тиску у відповідь на подраз­нення механо- та хеморецепторів, розміще­них за межами серцево-судинної системи(внутрішні органи, скелетні м'язи, шкіра). Це рецептори тиску.

Вони беруть участь переважно в місцевих перерозподільних реакціях кровотоку.
Так, розтягування балончиком шлунка, ки­шок чи сечового міхура або електричне подразнення аферентних нервів від шкіри чи скелетних м'язів тварини зумовлює як підвищення, так і зниження артеріального тиску.

Подразнення рецепторів, що розташовані поза судинним руслом, також рефлекторно (частіше через центри симпатичної нервової системи) приз­водить до змін у діяльності серця. Сильні подразнення можуть різко підви­щити тонус блукаючого нерва.
Наприклад, у разі сильного удару в епігастральну ділянку (рефлекс Гольца) може відбутися зупинка серця, оскільки потік імпульсів від подразнених кишок і шлунка різко підвищує тонус блу­каючого нерва.
Рефлекторне зростання частоти і сили серцевих скорочень відбувається і в разі больових подразнень, м'язової роботи тощо.
Слід зазначити принципово різне значення місцевих та екстракардіаль-них механізмів у регуляції роботи ССС.
Місцеві рефлекси запобігають підвищенню тиску в артеріальній системі, а екстракардіальні - нормалізу­ють уже підвищений артеріальний тиск.
Ці особливості спряжених реф­лексів пов'язані з їх регіонарним характе­ром:

рефлекторна відповідь захоплює кро­воносні судини лише в ділянці подразнення і на системний артеріальний тиск істотно вплинути не може.

Ймовірно, ці рефлек­си можуть замикатись на рівні спинного мозку.
^ Якщо власні рефлекси головних реф­лексогенних зон є стабілізувальними — во­ни підтримують артеріальний тиск на пев­ному сталому рівні й забезпечують нор­мальну роботу серцево-судинної системи,

то спряжені рефлекси переважно дестабі­лізують систему кровообігу — спричи­нюють перерозподіл крові між різними органами і зумовлюють зміни артеріаль­ного тиску.

Фізіологічна роль останніх рефлексів полягає у пристосуванні кро­вопостачання органів, рецептори яких подразнюються, до нових умов функці­онування, спричинених тим самим подраз­ненням.

Роль різних ефекторних систем у ре­гуляції судинного тонусу.
Симпатична ад­ренергічна іннервація є універсальною, оскільки охоплює судини всіх органів і тканин тіла, вона є тонічно активною, підтримує судинний тонус, а її збудження звужує кровоносні судини.

Симпатична адренергічна іннерва­ція не тільки звужуює кро­воносні судини, а й розширює їх. Ця іннервація підтримує нейрогенний компо­нент судинного тонусу, а отже, й артеріаль­ний тиск, шляхом надсилання до судин нер­вових імпульсів з невеликою, але більш-менш сталою частотою (0,5-2 імп/с). Закінчення адренергічних симпатичних волокон виділяють медіатор норадреналін, тому їх називають адренергічними.
Симпатична холінергічна іннервація контролює суди­ни лише скелетної мускулатури, вона то­нічно неактивна, тобто в її волокнах потен­ціалів дії впродовж більшої частини часу немає. Медіатором симпатичних судинорозширювальних во­локон є ацетилхолін, тому їх називають холінергічними. Вони іннервують пере­важно кровоносні судини скелетної муску­латури і серця. Ці нер­вові волокна при подразненні розширюють судини тих м'язів, які мають працювати, кровотік у них зростає, і таким чином здійснюється передстартова підготовка м'язів до напруженої фізичної роботи.
Парасимпатична судинорозширюваль­на іннервація. Роль парасимпатичної нер­вової системи в безпосередній іннервації судин незначна. Парасимпатична іннер­вація охоплює менше органів (сек­реторні залози, статеві органи) і здебіль­шого розширює їх судини не прямо, а за допомогою фізіологічно активних речовин, що виробляються під час посиленого функ­ціонувати, зумовленого збудженням пара­симпатичних волокон.

^ 3. Роль серцево-судинного центру в регуляції судинного тонусу.

Пресорні та депресорні рефлекси.
Гемодинамічний центр (судинно – руховий) - це складне нервове утворення, розміщене від спинного мозку до кори головного мозку.

Його частинами є:

  • су­динорухові центри спинного мозку і заднього( довгастого) мозку,

  • нервові центри проміжного мозку й кори великих півкуль.


^ Разом вони складають інтегральний нервовий центр.
Нервові імпульси до кровоносних су­дин, які підтримують їхній тонус, виника­ють у судиноруховому центрі.
Судиноруховий центр.

міститься в довгастому мозку на рівні дна IV шлуночка, він тонічно активний і через симпатичну нерво­ву систему підтримує судинний тонус.
Він складається з двох відділів:

- пресорного і

- депресорного.

Крім них можна виділити сенсор­ну ділянку, яка локалізована в задньобічних відділах довгастого мозку. Сюди надходять сенсорні імпульси, що потім передаються до відповідно­го відділу (пресорного чи депресорного).
Між пресорним і депресорним відділами наявна реципрокна взаємодія.

Підґрунтям регуляції серцево-судинної системи є забезпечення підтри­мання артеріального тиску.
Тому пресорний відділ впливає на центри симпатичної нервової системи спинного мозку, що призводить до підви­щення артеріального тиску.
Збудження депресорного відділу (імпульсами від різних рецепторів) гальмує активність пресорного, внаслідок чого ар­теріальний тиск знижується.
^ Найбільш важливими рефлексами судинорухового центру дов­гастого мозку є пресорний і депресорний рефлекси.
Депресорний рефлекс виникає внаслідок підвищення системного артеріального тиску. У цьому разі розтягання дуги аорти супровод­жується подразненням її механорецепторів (пресо- і барорецепторів) і механорецепторів каротидного синуса. Збудження, яке виникло по аферентних волокнах IX і X пар черепно-мозкових нервів, досягає депресорної зони судино­рухового центру довгастого мозку, викликаючи його активацію.

Збудження депресорної зони спряжено гальмує пресорну, яка пере­буває у стані постійної тонічної активності. ^ В результаті зменшують­ся судинозвужувальні впливи на артеріальні й венозні судини. Це спричиняє розширення прекапілярних судин опору та зменшення припливу крові до серця.


Пресорний рефлекс виникає у двох випадках:

1) при зниженні артеріального тиску спостерігаються зміни, прямо протилежні змінам при депресорному рефлексі, у зв'язку зі зменшенням подразнення механорецепторів дуги аорти й каротидного синуса відповідно послаб­люється гальмівний вплив депресорної зони судинорухового центру на пресорну;

^ 2) при активації хеморецепторів дуги аорти й каротид­ного синуса спостерігається пряма активація ядра й надалі пресорної зони судинорухового центру. Збуджуються вони при підвищенні концентрації вуглекислого газу та зменшенні рН і парціального напруження кисню в крові. Це має значення при стресо­вих ситуаціях та важких і тривалих м'язових навантаженнях.
Судиноруховий центр впливає на загальний кровотік таким чином:

1) регулюючи частоту і силу скорочення серця;

2) регулюючи загальний периферійний опір судин через зміну тонусу резистивних судин;

  1. регулюючи ємність судинної системи через тонус її венозного відділу;

  2. регулюючи об'єм крові, що циркулює.


^ Завдяки взаємодії нейронів цих двох груп судиноруховий центр довгасто­го мозку виконує дві основні функції:

то­нічну — забезпечує судинний тонус і

реф­лекторну — за допомогою низки реф­лексів підтримує артеріальний тиск на ста­лому оптимальному рівні.
Крім того, до складу судинорухового центру входять ще деякі ядра сітчастого утвору, які отримують аферентні сигнали майже від усіх рецеп­торів тіла. Завдяки численним відросткам нейрони сітчастого утвору пов'язані між собою і під впливом різноманітних афе­рентних сигналів майже постійно пере­бувають у стані збудження. Це збуджен­ня передається і на симпатоактивуючі ней­рони судинорухового центру довгасто­го мозку, підтримуючи його тонічну ак­тивність.
^ Вищі відділи інтегрального нервового центру регулюють кровопостачання окремих судинних ділянок організму, пристосовуючи їх кровообіг до різних рухових ре­акцій.

Передусім - це центри середнього мозку (узгоджують окремі вегетативні реакції з руховими - судинні при морській хитавиці),

гіпо­таламуса (забезпечують узгодження різних судинних реакцій між собою і з соматичними),

ділянки моторної кори головного мозку (за­пускають й коригують вегетативні реакції при поведінкових реакціях, тобто соматичні й вегетативні компоненти запускаються одночасно).

Часто їхня роль полягає в запобіганні виникненню змін в організмі.
^ Спинний мозок.

У спинному мозку немає центрів, які регулюють судинний то­нус, і що він виконує лише функцію про­ведення сигналів від головного мозку до симпатичних нервів. Але нейрони спинного мозку здатні підтримувати судинний тонус і здійснюва­ти замикання судинорухових рефлексів, хоча роблять це вони досить недосконало: арте­ріальний тиск у спінальних тварин дещо нижчий, ніж у інтактних, а рефлекси мають генералізований і погано координований ха­рактер.

Спінальні нейрони беруть на себе функ­цію регуляції тонусу кровоносних судин лише в патологічних умовах, коли зв'язок спинного і головного мозку розірвано. Головним чинником стимуляції нейронів спинного мозку в цих умовах є гіпоксія, яка розвивається внаслідок зниження ар­теріального тиску і недостатнього крово­постачання спинного мозку.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
«Фізіологія та властивості збудливих тканин. Механізм утворення та проведення збудження»
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Без знання закономірностей діяльності основних структур переднього мозку І мозочка не можна зрозуміти механізм регуляції функцій...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Завдяки цим властивостям нервова тканина регулює діяльність інших тканин, органів І систем органів організму, здійснює їхній зв'язок...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Спинний мозок у цнс є першим рівнем регуляції фізіологічних функцій. Центри головного мозку в більшості випадків здійснюють свій...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Недарма в медицині вивченню ендокринних залоз присвячений цілий розділ ендокринологія ( тобто наука, яка вивчає діяльність ендокринних...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І газів по організму І належить до його внутрішнього середовища. Завдяки чітко врегульованій постійності...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Такий аналіз відбувається за допомогою абстрактного мислення, основою якого є мовна форма відображення зовнішнього світу. Розрахунки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Це обумовлено наявністю у крові лейкоцитів та імунних тіл, які знешкоджують мікроби та їх отрути, руйнують чужорідні білки та наявності...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Кров є засобом транспорту речовин І разом із лімфою та міжклі­тинною рідиною належить до внутрішнього середовища організму. Завдяки...
Первомайський медичний коледж iconПервомайський медичний коледж
Система кровообігу забезпечує обмін газів І різних речовин між зовнішнім середовищем І тканинами організму. Завдяки руху крові по...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка