Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001




НазваТи І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001
Сторінка1/5
Дата конвертації30.09.2013
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Хімія > Документы
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет кораблебудування

ім. адмірала Макарова

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

з курсу хімії

для студентів заочного відділення

Миколаїв 2001



УДК 041


Кельїна С.Ю., Лічко О.І., Невинский О.Г., Яновська О.М. Методичний посібник з хімії для студентів заочного відділення – Миколаїв: УДМТУ, 2001. – 150 с.

Кафедра хімії

Посібник містить теоретичні довідки, необхідні для вивчення курсу хімії з відповідних програм, приклади розвязання задач, контрольні питання і задачі для самоконтролю, зміст програм заочного навчання. Посібник призначений для студентів усіх спеціальностей заочного відділення.

Спис.літ. – 5 назв.

Рецензент канд.техн.наук., доц. Матвієнко В.М.

  • Український державний морський

технічний університет, 2001

Зміст..................................................................................................................3

Передмова ........................................................................................................5

Програма з хімії для заочної форми навчання...........................................8

Розділ 1. Основи хімічних знань

1.1. Основні хімічні поняття......................................................................... 8

1.2. Класи неорганічних сполук .................................................................15

1.3. Розв’язок типових задач з елементарної хімії ...................................23


Розділ 2. Хімічні закони

2.1 Фундаментальні хімічні закони............................................................28

2.2. Газові та стехіометричні закони..........................................................29

Розділ 3. Будова речовини

3.1. Будова атомів і Періодичний закон.....................................................35

3.2. Хімічний звязок....................................................................................52

3.3. Міжмолекулярна взаємодія ................................................................63

3.4. Комплексні сполуки..............................................................................67

Розділ 4. Загальні закономірності хімічних процесів

4.1. Термохімія .............................................................................................71

4.2. Хімічна кінетика ...................................................................................84

4.3. Хімічна рівновага ................................................................................90

Розділ 5. Розчини

5.1. Загальні поняття про розчини ............................................................92

5.2 Розчини неелектролітів ........................................................................97

5.3 Розчини електролітів............................................................................100

5.4 Гідроліз солей ......................................................................................105

5.5 Добуток розчинності ...........................................................................109

Розділ 6.Окиснювально-відновні і електрохімічні процеси

6.1 Окиснювально-відновні процеси ......................................................112

6.2 Електроди і електродні процеси ......................................................119

6.3 Гальванічні елементи .........................................................................121

6.4 Електроліз ..........................................................................................132

6.5 Корозія металів ...................................................................................143

6.6 Захист від корозії ...............................................................................153

Розділ 7. Елементи неорганічної хімії

Загальні властивості металів ..................................................................159

Рекомендована література ........................................................................173

Передмова

Вивчення курсу хімії має виключно важливе значення в загально інженерній і науковій підготовці студента технічного університету.

Основною навчальною метою викладання курсу хімії в морському технічному університеті є створення у студентів міцних підвалин знань у вигляді теоретичних знань та практичних навичок, що надають можливість для подальшого опанування спеціальних дисциплін.

Це видання є першим посібником з хімії для студентів відділення заочного та дистанційного навчання УДМТУ, підготовленим відповідно з вимогами програми з хімії для студентів інженерно-технічних спеціальностей.

Мета цього видання − забезпечити кожного студента, що вивчає курс хімії, науково-методичним посібником, в якому в стислій формі, але послідовно і логічно, на глибокій теоретичній основі викладено основні розділи навчальної програми курсу. Матеріал, який розглянуто в посібнику, подано з урахуванням специфіки вимог спеціальних дисциплін, які викладаються в університеті. Посібник не є альтернативою існуючим підручникам з хімії, тому поряд з ним корисно мати один з підручників, які рекомендує методична рада кафедри. Для підвищення ефективності навчання в посібнику визначені методичні та теоретичні питання, якими студент повинен оволодіти для розвитку у нього самостійності та спроможності до творчого пошуку.

Загальнотеоретичну базу посібника складають сучасні уявлення про будову речовини, основи хімічної термодинаміки та методів хіміко-термодинамічних розрахунків, кінетику хімічних процесів, теорії обмінних та окиснювально-відновних реакцій. На цій базі розглянуто основні хімічні системи і процеси, що мають прикладний характер. В першу чергу, це хімія металів, розчинів і комплексних сполук, а також електрохімічні процеси.

Особливу увагу в посібнику приділено кількісній стороні хімічних закономірностей, для того щоб студент при вивчені курсу отримав уявлення про порядок величин та характер їх змін в залежності від умов. Тому в кожній главі наведено приклади типових задач та методи їх розв'язування, а також надано задачі та вправи для самостійного розв'язування та самоконтролю. Вміння розв'язувати їх свідчить про якість засвоєння матеріалу.

Основний вид навчальних занять студента − самостійна робота над матеріалом. В курсі хімії вона складається з наступних елементів: вивчення дисципліни по підручниках, посібниках та методичним вказівках, відвідування лекцій, виконання лабораторних робіт та їх захист, виконання та захист контрольної роботи, нарешті, складання іспиту (або заліку) по всьому курсу.

При вивченні курсу хімії студент повинен виконати контрольну роботу, що охоплює основні теми курсу. До виконання контрольної роботи слід братися тільки після засвоєння певних тем та набуття навичок розв'язування прикладів типових задач, що наведені в цьому посібнику по відповідним темам. Розвязування задач та відповіді на теоретичні запитання повинні бути стисло, але чітко обгрунтовані, треба наводити весь хід розрахунків та математичні перетворення. Варіант, зміст і обсяг контрольної роботи, порядок її виконання та оформлення визначаються окремим методичним збірником. В зазначений термін робота повинна бути подана до деканату чи УКП на рецензування. В разі, якщо контрольна робота не зарахована, її треба виконати повторно, відповідно до вказівок викладача–рецезента, і в зазначений термін подати знов на рецензування разом з незарахованою роботою. Виправлення слід виконувати на вільних місцях (на окремих аркушах, чи в кінці зошита), а ні в тексті, що підлягав рецензуванню. На допомогу студентам кваліфікованими викладачами читаються лекції по найбільш важливим розділам курсу. На лекціях викладаються не всі питання, що подані в програмі, а тільки глибоко та ретельно розглядаються принципові поняття та закономірності, що складають теоретичний фундамент курсу хімії. Прослуховують лекції в період установчих чи лабораторно-екзаменаційних сесій.

Консультації проводяться в письмовій чи усній формі на кафедри хімії чи в УКП. Консультації можна отримати по теоретичним питанням курсу, методиці розв'язування задач, по питанням організації самостійної роботи чи іншим організаційно-методичним питанням.

Для глибокого вивчення хімії як науки, що базується на експерименті, необхідно виконати в певному обсязі лабораторний практикум. Лабораторний практикум (починаючи від теоретичної підготовки, порядку виконання, розрахунків та оформлення, закінчуючи запропонованими вправами для самоконтролю знань) поданий в комплексі методичних вказівок, що надаються студенту. Для захисту необхідно вміти: викладати теоретичні основи роботи, хід виконання дослідів, пояснити результати роботи та зробити висновки з них, скласти рівняння реакцій і зробити по них розрахунки. Зарахована робота оцінюється, оцінка виставляється в журналі викладача.

До екзамену (заліку) допускаються студенти, які виконали лабораторний практикум в повному обсязі, успішно виконали контрольну роботу, що зарахована викладачем.

^ Програма з хімії для заочного відділення

Вступ

Хімія − наука про речовини та їх перетворення. Поняття про мате­рію (речовина поле). Значення хімії у вивченні природи, розвитку тех­нологічних процесів і вирішенні екологічних проблем.

Основні хімічні поняття: атом, молекула, відносна атомна та моле­кулярна маса, хімічний елемент, хімічна сполука, моль і молярна маса. Фундаментальні теорії і закони: атомно-молекулярна теорія, закон збе­реження маси і енергії, Періодичний закон, теорія хімічної будови. Газові та стехіометричні закони: закон Авогадро, рівняння Менделеєва−Клайперона, закон збереження маси, закон сталості складу. Поняття про еквівалент та закон еквівалентів. Обчислення еквівалентних мас різних речовин.
І. Будова речовини

1.1 Будова атомів і систематика хімічних елементів

Складність будови атомів і її експериментальний доказ. Перші мо­делі атома. Рентгенівське випромінювання. Атомні спектри. Квантова тео­рія світла Планка. Основні положення теорії будови атома Н.Бора. Хвильова природа електрона. Рівняння де Бройля. Принцип невизначенності Гейзенберга. Хвильове рівняння Шредингера. Хвильова функція. Атомна орбіталь. Квантові числа. Принцип Паулі. Правило Хунда.

Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів багатоелектронних атомів. Електронна структура атомів і властивості елементів.

Періодичний закон Д.І.Менделєєва та Періодична система елементів. Класифікація елементів за електронними структурами атомів: прості та перехідні елементи; s-, p-,d-, f-елементи. Сучасне формулю­вання Періодичного закону і його значення.

Періодичність властивостей атомів елементів: радіуси атомів та іонів, енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативність.

І.2. Хімічний зв'язок.

Загальні положення про хімічний зв’язок. Енергія та довжина зв’язку. Ковалентний зв’язок. Метод валентних зв'язків. Гібридизація атом­них орбіталей та просторова конфігурація молекул. Метод молекулярних орбіталей. Координаційний зв’язок. Полярність хімічного зв’язку. Дипольний момент. Іонний зв’язок.

Міжмолекулярна взаємодія. Водневий зв’язок.

Комплексні сполуки.
2. Загальні закономірності перебігу хімічних ппроцесів

2.1. Енергетика та напрямок хімічних реакцій

Типи термодинамічних систем: відкрита, закрита, ізольована. Параметри та рівняння стану системи. Термодинамічна функція стану. Перший закон термодинаміки. Внутрішня енергія та ентальпія системи. Теплові ефекти хімічних реакцій. Термохімічні рівняння. Закон Гесса. Термохімічні розрахунки. Стандартні теплоти (ентальпії) утворення та згоряння хімічних сполук.

Другий закон термодинаміки. Поняття про ентропію. Зміна ентропії у хімічних процесах і фізичних перетвореннях. Енергія Гіббса і стійкість хімічних сполук. Напрямок перебігу хімічних процесів.

2.2. Хімічна кінетика. Каталіз. Хімічна рівновага

Загальне та відмінне між хімічною кінетикою і хімічною термодина­мікою. Гомогенні і гетерогенні системи. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості хімічних реакцій від концентрації реагуючих речовин. Порядок та молекулярність реакцій. Прості (елементарні) та складні хімічні рсакції: паралельні, послідовні, ланцюгові. Залежність швидкості хімічних реакцій від температури. Рівняння Арреніуса. Енергія активації. Розподіл Максвелла-Больцмана. Суттєвість каталізу. Гомогенний і гетерогенний каталіз.

Оборотність хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Закон діючих мас.

Константа рівноваги хімічних реакцій, її зв'язок з енергією Гіббса. Вплив зовнішніх факторів: температури, тиску, концентрації, каталізатора на зміну рівноваги. Принцип Ле Шательє.
3. Розчини

Загальні уявлення про дисперсні системи. Розчини. Тепловий ефект розчинення. Зміна енергії Гіббса. Способи вираження складу розчинів. Розчинність. Розчини неелектролітів. Закони ідеальних розчинів: закон Генрі, тоноскопічний, ебуліоскопічний та кріоскопічний закони Рауля. Осмос. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа.

Розчини електролітів. Їх властивості. Електролітична дисоціація. Ізотонічний коефіцієнт. Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Константа електролітичної дисоціації. Закон розбавлення Оствальда.

Поняття про активність та леткість. Властивості розчинів сильних електролітів. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник. Реакції у розчинах електролітів. Іонні рівняння. Теорії кислот і основ. Гідроліз солей. Добуток розчинності.
4. Окиснювально-відновні та електрохімічні процеси

Окиснювально-відновні хімічні реакції. Ступінь окиснення та його зв'язок з електронною будовою атома. Окисники і відновники. Рівняння окислювально-відновних реакцій. Окислювально-відновні потенціали і напрямок перебігу окислювально-відновних реакцій.

Катодні та анодні електрохімічні реакції. Поняття про подвійний електричний шар. Водневий електрод. Стандартні електродні потенціали. Ряд напруг. Рівняння Нернста. Механізм дії гальванічного елемента. Електрорушійна сила, ії зв'язок з енергією Гіббса. Концентраційні гальванічні елементи. Акумулятори. Паливні елементи.

Електроліз розплавів та розчинів електролітів. Напруга розкладу. Поляризація і перенапруга. Електроліз водних розчинів кислот, луг та солей. Процеси на катоді і аноді. Закони Фарадея. Вихід за струмом. Практичне застосування електролізу: одержання і рафінування металів, нанесення гальванічних покрить, одержання водню, кисню та інших речовин.
5. Корозія і захист металів

Термодинаміка корозійних процесів. Збитки від корозії у народному господарстві. Забруднення довкілля внаслідок корозії. Класифіка­ція корозійних процесів: за механізмом реакцій, за умов, за типом ко­розійних порушень. Поняття швидкості корозії. Хімічна корозія металів, залежність ії швидкості від складу металу, температури, складу корозій­ного середовища.

Електрохімічна корозія металів. Умови її виникнення. Електрохімічні реакції на катодних і анодних ділянках. Киснева та вод­нева деполяризація. Залежність швидкості корозії від температури, складу електроліту та ін.

Методи захисту металів від корозії: легування, нанесення захис­них покрить: металевих, неметалевих, лакофарбових; катодні та анодні металеві покриття; обробка агресивного середовища. Електрохімічні методи захисту: протекторний, катодний. Інгібітори корозії. Економічне значення захисту металів від корозії.
6. Загальна характеристика металів та їх сполук

Класифікація металів: за електронною будовою атомів − прості (типові) та перехідні; s-, p-, d-, f-метали; у промисловості; за фізичними характеристиками. Структура металів та металевий зв’язок. Поширеність металів у природі. Методи добування металів: пірометалургійний, гідрометалургійний електромета-лургійний.

Фізичні і хімічні властивості металів та їх сполук залежно від їх положення у Періодичній системі елементів. Сплави.

d-Метали, будова атомів та їх положення у Періодичній системі. Методи добування d-металів. Фізичні властивості. Хімічні властивості d-металів та їх сполук: ступені окиснення, кислотно-основні та окиснювально-відновні властивості. Використання у техниці.

Розділ 1. Основи хімічних знань
^

1.1. Основні хімічні поняття


Хіміяце наука про склад та будову речовин, їх властивості та взаємні перетворення. Окремий вид матерії, який за певних умов має сталі фізичні та хімічні властивості, називається речовиною. Речовина складається з елементарних частинок, які мають масу покою.

Будь-які зміни з речовиною називають явищами. Фізичними явищами є такі, під час яких не змінюється склад речовини, але можуть змінюватися форма, агрегатний стан, температура, тощо. Хімічні явища пов’язані із зміною складу та властивостей речовини. Будь-яка хімічна речовина складається з хімічних елементів.

Елементом називається сукупність атомів, які мають однаковий заряд ядра. Кожний елемент має свою назву та хімічний символ. Носієм властивостей елемента є атом.

Атом – хімічно неподільна електронейтральна частинка речовини, яка складається з ядра і електронів. Ядро (центральна частина атома) складається з протонів і нейтронів. Маси протонів і нейтронів у  10000 разів більше маси електронів, тому в ядрі зосереджена маса атома, яка дорівнює  10–25...10–27 кг. Електрони утворюють електронну оболонку, розміри якої визначають розміри атома (10–10 м). Позитивний заряд ядра, який відповідає числу протонів, дорівнює негативному заряду електронної оболонки, що визначається числом електронів. Кількісними характеристиками атома є його маса і заряд ядра, що збігається з порядковим номером (Z) елемента у Періодичній системі.

^ Атомна одиниця маси – це сучасна позасистемна одиниця вимірювання атомних та молекулярних мас ( позначається а.о.м. ) Вона є 1/12 часткою маси атому ізотопу Карбону 12С. 1 а.о.м = г. Ця величина – одна з фундаментальних фізичних сталих.

^ Відносна атомна маса (Аr,(relаtive) – відносний) – це величина, що визначається відношенням маси атома елемента до величини 1 а.о.м.

Молекула – здатна до самостійного існування частинка речовини, що зберігає її хімічні властивості. Молекули складаються з атомів, які з’єднані між собою хімічними зв’язками в певній послідовності та певним чином орієнтовані у просторі. Число атомів в молекулах становить від двох (Н2, О2) до кількох тисяч (гормони, білки). Атоми інертних газів іноді називають одноатомними молекулами (Не, Аr). Усі молекули одної речовини молекулярної будови мають однаковий склад, розміри, масу і властивості. Молекули різних речовини різняться за цими характеристиками. Молекули безперервно рухаються. Під час фізичних явищ молекули зберігаються, під час хімічних перетворень – руйнуються, поєднуються в нові комбінації, утворюючи нові речовини.

^ Відносна молекулярна маса – це величина, що визначається відношенням маси молекули до величини 1 а.о.м. Відносна молекулярна маса розраховується за хімічною формулою і дорівнює сумі відносних атомних мас усіх атомів, які входять до складу молекули.

Відносні атомні і молекулярні маси – безрозмірні величини. Вони чисельно дорівнюють атомній і молекулярній масам, вираженим у а.о.м. Наприклад, молекулярна маса води А2О) = 18 а.о.м.

Сполуки, які складаються з атомів одного елементу, називаються гомосполуками. Найбільш стійка за звичайних умов гомосполука елементу називається простою речовиною. Наприклад, Карбон утворює графіт і алмаз, Оксиген утворює атомарний кисень О, молекулярний кисень О2 і озон О3. Серед цих прикладів простими сполуками є графіт та молекулярний кисень, як більш стійки за звичайних умов. Явище існування кількох гомосполук одного елементу називається алотропією.

Сполуки, які складаються з атомів різних елементів називають гетеросполуками, або складними речовинами, наприклад, вода Н2О, амоніак NH3, сульфатна кислота H2SO4, тощо.

Найважливішою характеристикою молекули є її склад, який описується хімічними формулами. Використовують декілька видів хімічних формул. Для сполук з молекулярною будовою використовуються молекулярні формули, які відображають якісний склад та кількісні співвідношення атомів у молекулі. Наприклад, молекула СО2 складається атомів Карбону і Оксигену у співвідношеннях 1:2.

Не всі речовини складаються з молекул. Молекулярну будову мають більшість органічних речовин та частина неорганічних, наприклад, прості речовини водень Н2, кисень О2, йод І2; складні – галогеніди, сульфіди, гідриди, оксиди неметалів (CО2, SO3, РСІ3, Н2S, AsH3) і безводні неорганічні кислоти (HBr, HI).

Більшість твердих неорганічних речовин (основні оксиди, луги, солі) складаються з іонів або поляризованих атомів. Носієм хімічних властивостей речовини в них є сукупність частинок, кількісне співвідношення в якій відображає склад речовини, наприклад, NaCl, KOH, K2SO4. Тому не можна застосовувати поняття “молекула” щодо речовин з немолекулярною будовою.

Іоном називається заряджена частинка, яка утворюється внаслідок відщеплення або приєднання електронів та внаслідок електролітичної дисоціації. Позитивно заряджений іон називається катіоном ( К+, Н+), негативно заряджений – аніоном ( ОН, СО32–).


^ Кількість речовини () визначається числом частинок – структурних одиниць речовини, з яких вона складається: молекул, атомів, іонів, електронів, протонів, тощо. Одиницею вимірювання кількісті речовини є моль.

Моль – кількість речовини, що містить стільки структурних або формульних одиниць, скількі атомів містяться у ізотопі Карбону 12С масою 0,012 кг. Один моль містить 6,02 .1023 частинок. Ця величина називається сталою Авогадро, позначається NA і має розмірність моль –1. Наприклад, 1 моль води Н2О містить 6,02 .1023 молекул.

 = m/M;  = N/NА;  = V/Vm

де m – маса речовини, г; М – молярна маса речовини, г/моль; N – число часток речовини, NА – число Авогадро, моль–1; V – обєм речовини, л; Vm – молярний обєм речовини, л/моль.

Молярна маса – це маса одного моля речовини, позначається через М і має розмірність г/моль ( кг/моль, кгмоль–1). У г/моль вона чисельно дорівнює відносній молекулярній масі.

Молярний обєм – обєм газоподібної речовини або суміші газів, в якому міститься один моль речовини (6,02 .1023 молекул).

Vm = V/

На відміну від молярної маси, молярний обєм газу залежить від умов – тиску і температури. В хімії найчастіше використовують молярний обєм газу за нормальних умов ( Т0 = 273 К, Р0 = 101,325 кПа) – V0 = 22,4 л/моль.
1.2. Класи неорганічних сполук

Предметом вивчення хімії є хімічні елементи. За хімічними властивостями розрізняють елементи з металічними та неметалічними властивостями.

З відомих елементів Періодичної системи більш 85 мають металічні властивості. Хімічні властивості металічних елементів зумовлені здатністю їх атомів віддавати електрони і перетворюватись у катіони, тобто проявляти відновлюючі властивості: Me – ne  Меn+ . До металів належать всі елементи побічних або В-підгруп Періодичної системи, елементи ІА ( крім Гідрогену), ІІА груп, лантаноїди, актіноїди. З елементів ІІІА...VІІІА підгруп, ті, які розміщуються нижче діагоналі, проведеної через В–Sі–Аs–Те–Аt, належать до металів, останні – до неметалів. Наприклад, до металічних елементів належать Літій, Калій, Кальцій, Ферум, Купрум, Неодим. Елементи, які розміщені поблизу вказаної межі, проявляють властивості одночасно металів і неметалів. Це, наприклад, Бор, Арсен, Станум, Плюмбум. Проявляючи різний ступінь окиснення, елементи можуть мати різні властивості (Ферум, Манган, Хром та ін.).

До елементів – неметалів відносяться Гідроген, Нітроген, Оксиген, галогени (F, Cl, Br, I), інертні гази (He, Ar, Ne та ін.), Сульфур, Фосфор. Для більшості з них характерною особливістю є здатність приймати електрони і утворювати аніони: S0 + 2e  S2–, тобто проявляти окиснювальні властивості. Іноді вони можуть виявляти і відновні властивості. Більшість інертних газів не утворюють іони.

В зв’язку з новою українською номенклатурою багато елементів змінило свої назви. В таблиці 1 наведені нові назви деяких елементів і простих речовин, які вони утворюють.

Прості сполуки металів, або просто метали відрізняються від неметалів своїми фізичними, хімічними та механічними властивостями. Для металів характерні високі електро – і теплопровідність, металевий блиск, твердість, ковкість, здатність до пластичної деформації і т.п. Всі метали, крім ртуті за звичайними умовами є твердими речовинами.

Серед простих сполук неметалів є гази (H2, N2, O2, Cl2, F2), рідини (Br2), тверді речовини (S, P, Si). Більшість з них є диелектриками (але графіт, силіцій проводять електричний струм), не мають металевого блиску, мають невелику твердість і є крихкими.

Класифікація неорганічних сполук має велике значення для успішного вивчення хімії. Вона складена за класифікацією елементів згідно з Періодичним законом Д.І. Менделєєва і враховує властивості утворених ними сполук. Хімічні властивості елементів проявляються в хімічних реакціях.

Таблиця 1. Стандартизовані назви елементів і простих речовин

Символ елементу Назва елементу Назва простої речовини

Ag Аргентум срібло

As Арсен арсен

Ві Бісмут бісмут

С Карбон вуглець, графіт

F Флуор флуор (фтор)

Н Гідроген водень

Нg Меркурій ртуть

Mn Манган манган

N Нітроген азот

Ni Нікол,Нікель нікель

О Оксиген кісень
  1   2   3   4   5

Схожі:

Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник для студентів факультету журналістики...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра зарубіжної преси...
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет Юридична академія України
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник Чернігів 2011
Організація педагогічної практики студентів ІV і V курсів. Навчально-методичний посібник для студентів ІV-V курсів Інституту історії,...
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичний...
«Господарське право» (відповідно до вимог ects) для студентів IV курсу / Уклад. Д. В. Задихайло Ю.Є. Атаманова, Р. П. Бойчук та ін....
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
...
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
...
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconПитання до екзамену з курсу історія україни для студентів заочного відділення
Природно-географічні чинники України, як фактор її історичного розвитку. Періодизація української історії
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconМетодичні рекомендації спрямовані на полегшення роботи студентів...
Конституційне право України : методичні рекомендації до написання контрольних робіт (для студентів заочної форми навчання) // Л....
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1...
Ти І науки україни національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова методичний посібник з курсу хімії для студентів заочного відділення Миколаїв 2001 iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка