«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс




Скачати 461.15 Kb.
Назва«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс
Сторінка1/4
Дата конвертації12.08.2013
Розмір461.15 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Хімія > Документы
  1   2   3   4


МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Цикл природничо – наукових дисциплін

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

НА ТЕМУ :

«Травлення в кишці . Роль печінки та підшлункової залози в травленні».
ПРЕДМЕТ : фізіологія людини

Курс – 2

Семестр – 1

Спеціальність -512010102 .

Кількість годин – 2 .

ПІДГОТУВАЛА : викладач

фізіології Павлик О. А.

Розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії

природничо – наукових дисциплін

Протокол № _______від_____2011

Голова циклової комісії _________

/Чеботар І.П. /

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Система травлення забезпечує організм людини всіма необхідними для життєдіяльності поживними речовинами . Саме завдяки її діяльності організм отримує вуглеводи , білки , жири , мінеральні солі , воду , вітаміни в тому вигляді , який дає можливість їх засвоєння клітинами і тканинами.

Потрапивши в кров та лімфу, прості поживні речовини розносяться по всьому організму і в клітинах зазнають подальших змін: вони стають будівельним матеріалом для клітин , джерелом енергії тощо .

Протягом життя травна система зазнає суттєвих вікових змін, які дають можливість пристосуватися організму до змін в харчуванні.

Тому є доволі важливим знання особливостей нормальної фізіології травної системи, які дадуть студентам можливість зрозуміти ті патологічні зміни, які відбуваються в органах травлення при їх хворобах.

^ II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .
А) розширити уявлення про значення травної системи в обмінних процесах( ) ,
Б) проаналізувати зв`язок між особливостями будови органів травної системи та їх функціональним призначенням ( ),
В) охарактеризувати склад і властивості травних соків та їх участь в процесах хімічної переробки поживних речовин ( )
Г) проаналізувати особливості нервово – гуморальної регуляції травної системи ( )
Д) розширити уявлення про методи дослідження функцій травної системи людини ( ) .
^ Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ .
На матеріалі теми розвинути :

А) розуміння необхідності повного об’єму теоретичних знань в практичній діяльності медика ,
Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій , які базуються на глибоких знаннях нормальної анатомії та фізіології людини ( ) ,
В) розвинути у студентів клінічне мислення , вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами .

^ IV. МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК .



Дисципліна

Знати

Вміти

1.

Попередні ( забезпечуючі) дисципліни.
А) біологія

Б) хімія .
В) фізика .


Г) анатомія людини



Еволюційний розвиток травної системи.

1.Біохімічні процеси , які відбуваються в клітинах, тканинах та їх значення для організму .

2. Хімічні властивості білків, жирів та вуглеводів.

1. Поняття «проникненість мембран» .

2. Поняття „дифузія” , „осмос” .

3. Поняття „ осмотичний та онкотичний тиск” тощо
Анатомія травної системи людини


Пояснити діяльність організму як єдиного цілого.
Пояснити властивості білків , жирів та вуглеводів

та їх хімічну активність .
Пояснити фізичні поняття , які мають значення для діяльності травної системи
Пояснити будову травної системи людини

2.

Наступні дисципліни.

А) всі клінічні дисципліни ( особливо терапія , гастроентерологія )
Б) фармакологія .




Патологічні зміни в організмі при різних захворюваннях травної системи, клінічна термінологія .
Вплив лікарських засобів на функцію травної системи людини


Пов`язати зміни , які відбуваються при хворобах з будовою і функціями травної системи, методами лікування

3.

Внутрішньопредметна інтеграція.

А) тканини та їх фізіологічні властивості
Б) фізіологія нервової та ендокринної систем



Властивості і будова функціональних клітин різних типів тканин, які входять до складу органів травної системи.
Вплив нервової і гуморальної регуляції на роботу органів травної системи.


Пояснити , як будова органів травної системи впливає на їх функціональні можливості



^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .



П/П

Основні етапи

лекції та

її зміст .

Цілі в

рівнях

абстрак-

ції

Тип лекції.

Засоби активізації

студентів.

Матеріали

методичного забезпечення .

Розподіл

часу.

1.

2.

3.


Підготовчий етап.

Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.
Основний етап.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

1. Травлення в дванадцятипа-

лій кишці.

2. Склад і властивості травного секрету підшлункової залози, його роль у травленні.

3. Роль печінки в травленні.

4. Секреторна функція кишки, склад і властивості кишкового соку, його роль у травленні.

5. Травлення в товстій кишці,

роль мікрофлори.
Заключний етап .

1) резюме лекції, загальні висновки,

2) відповіді на можливі запитання, вирішення тестів, ситуаційних завдань,

3) завдання для самопідготовки



ІІ
ІІ
ІІ
ІІ


ІІ


Міждисциплінарна лекція .
Засоби наочності :

мультимедійне забезпечення,

таблиці , муляжі , роздатковий

матеріал .

Питання , тести,

проблемні і

ситуаційні задачі .
Навчальна література,

завдання , питання .
^ Домашнє завдання

- Я. І. Федонюк

« Анатомія та фізіологія з патологією»,

стор. 412 - 443.

5 %

( 5 хв ) .


90 %

(70 хв ).


5 %

( 5 хв) .


^ VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

( розгорнутий конспект ) .
Однією з умов існування організму лю­дини і тварин є живлення, оскільки їжа є матеріалом для побудови й оновлення його структурних елементів та джерелом енергії, необхідної для забезпечення функцій. Од­нак поживні речовини їжі переважно є складними високомолекулярними сполука­ми (полімерами) і для засвоєння потребу­ють розщеплення па прості складові — низь­комолекулярні сполуки (мономери). Су­купність процесів, які забезпечують фермен­тативне розщеплення цих полімерів (білків, жирів, вуглеводів) до мономерів (амінокис­лот, моногліцеридів, жирних кислот і моноцукридів), називають травленням.

Травлення відбувається в певних орга­нах, що складають єдину травну систему. До неї належать ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишки, а також печінка і підшлункова залоза

Система травлення забезпечує організм людини всіма необхідними для життєдіяльності поживними речовинами . Саме завдяки її діяльності організм отримує вуглеводи , білки , жири , мінеральні солі , воду , вітаміни в тому вигляді , який дає можливість їх засвоєння клітинами і тканинами.

Потрапивши в кров та лімфу, прості поживні речовини розносяться по всьому організму і в клітинах зазнають подальших змін: вони стають будівельним матеріалом для клітин , джерелом енергії тощо .

Протягом життя травна система зазнає суттєвих вікових змін, які дають можливість пристосуватися організму до змін в харчуванні.

Тому є доволі важливим знання особливостей нормальної фізіології травної системи, які дадуть студентам можливість зрозуміти ті патологічні зміни, які відбуваються в органах травлення при їх хворобах.
Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:

1. Травлення в дванадцятипалій кишці, особливості секреції та моторики, нервова та гуморальна регуляція.

2. Склад і властивості травного секрету підшлункової залози, його роль у травленні. Нервова та гуморальна регуляція панкреатичної секреції.

3. Роль печінки в травленні. Утворення жовчі, склад і властивості. Види жовчі, методи дослідження. Регуляція утворення жовчі та виділення її в дванадцятипалу кишку.

4. Секреторна функція кишки, склад і властивості кишкового соку, його роль у травленні. Регуляція кишкової секреції. Моторна діяльність тонкої кишки, види і регуляція.

5. Травлення в товстій кишці, роль мікрофлори. Моторика товстої кишки, регуляція. Акт дефекації. Всмоктування речовин у різних відділах травного каналу, його механізм. Особливості всмоктування різних речовин, регуляція

^ 1. Травлення в дванадцятипалій кишці, особливості секреції та моторики, нервова та гуморальна регуляція.
Тонка кишка

Тонка кишка починається від воротаря шлунка і складається із таких частин:

  • дванадцятипалої,

  • порожньої і

  • клубової.

Довжина тонкої кишки до­сягає 5-6 м, діаметр 3-5 см, товщина стінки прогресивно зменшується на протязі кишки. Тонка кишка утворює петлі, що спереду прикриті великим сальником, а зверху і з боків обмежені товстою кишкою. Слизова оболон­ка тонкої кишки утворює численні кругові складки, ворсинки і крипти (трубчасті заглиблення), завдяки чому значно збільшується її поверхня та площа контакту слизової оболонки з частинами їжі, що підлягають хімічній обробці. Цим полегшуються процеси травлення та всмоктування хімічних сполук - продуктів ензиматичного розщеплення їжі.
Кишкові ворсинки - це специфічні вирости слизової оболонки, їх пове­рхня покрита одношаровим циліндричним епітелієм, у якому є клітини трьох видів:

- стовпчасті епітеліоцити (беруть участь у мембранному трав­ленні),

- келихоподібні клітини (продукують слизовий секрет) та

- кишкові ендокриноцити (ЕС, А-, 5-, І-, С-, Оь клітини), які продукують біологічно активні речовини.
Поверхня епителіоцитів покрита мікроворсинками, що утворюють посмуговану облямівку, у якій міститься велика кількість ензимів. У центрі ворсинки розташований лімфатичний капіляр. Крім того, у кожну ворсинку входять 1-2 артеріоли, що розпадаються на капілярні мережі (рис. 44).
Ворсинки стовпчастих епітеліоцитів - основний функціональний елемент процесів травлення і всмоктування у тонкій кишці.

Мікроворсинки цих клітин адсорбують на своїй поверхні ензими та гідролізовані нутрієнти (поживні речовини).

Продукти гідролізу білків і вуглеводів - амінокислоти та моносахариди - транспортуються від апікальної до базальної поверхні клітини, звідки через базальну мембрану потрапляють до капілярів сполучнотканинної основи ворсинок.
У просвіт між основами сусідніх ворсинок відкриваються устя кишко­вих крипт (залози Лібєркюна) - трубчасті заглиблення слизової оболонки. У криптах розташовані клітини, що секретують кишковий сік. У тонкій кишці налічується понад 150 млн крипт, які подібно до ворсинок значно збільшують функціонально активну поверхню тонкої кишки (рис. 45).

Епітеліоцити крипт містять стовпчасті клітини без облямівки та екзокриноцити з ацидофільною зернистістю (клітини Папета - продукують ди­пептидази - ензими, що розщеплюють дипептиди до амінокислот, а також ензими, які нейтралізують кислі складники шлункового соку, що потрап­ляють у тонку кишку разом із частинками їжі).

^ М'язова оболонка тонкої кишки утворена двома шарами непосмугова­них міоцитів: внутрішнім косо-циркулярним і зовнішнім косо-поз­довжнім. Зовні тонка кишка покрита серозною оболонкою.


^ Секреторна функція тонкої кишки
На протязі усієї тонкої кишки у її слизовій оболонці розташовані киш­кові залози.

Кишковий сік містить:

- багато фіксованих на мікроворсинках ензимів: як власне кишкових, так і ензимів панкреатичного соку. (З-поміж більше ніж 20 ензимів кишкового соку, що забезпечують кінцеві стадії перетравлювання усіх харчових речовин, можна виділити пептидази, лужну фосфатазу, нуклеазу, амілази, ліпази, лактазу, сахарозу. )

- багато бікарбонатів, а також хлоридів і фосфатів натрію, кальцію, калію. рН соку коливається від 7,2 до 9: чим інтенсивнішою є секреція, тим більш лужна реакція соку, що виділяється.
-З органічних речовин можна виділити слиз, білки, амінокислоти.
У початковій частині дванадцятипалої кишки, між воротарем і великим її сосочком, розташовані залози. Вони секретують лужний сік, який нейт­ралізує шлунковий вміст, що надходить сюди. Він виділяється швидко у відповідь на: 1) механічну стимуляцію слизової оболонки химусом;

2) ак­тивацію блукаючого нерва;

3) вплив гастроінтестинальних гормонів, особ­ливо секретину.
Інгібітором секреції дванадцятипалої кишки є норадре­налін. Саме тому під час збудження симпатичної нервової системи можливе утворення виразок дванадцятипалої кишки.
^ Мембранне травлення
Процеси кінцевого гідролізу та усмоктування відбуваються на мемб­рані епітеліальних клітин кишки. Сюди надходять частково гідролізовані харчові речовини. Ензими (панкреатичні і власне кишкові), які беруть участь у роз­щепленні олігосахаридів та олігопептидів, що утворилися унаслідок внутрішньопорожнинного травлення, локалізуються на поверхні ентероцитів у шарі слизу, тобто у зоні пристінкового травлення, яке пере­дує мембранному.

Мембрана кишкових епітеліоцитів утворює тонкі вирости, повернені до просвіту кишки, - мікроворсинки. Поверхня мікровор­синок покрита шаром глікокаліксу (мукополісахариди, в які занурені найтонші волоски - вирости мікроворсинок). Глікокалікс запобігає надход­женню у посмуговану облямівку великих частинок їжі і бактерій, бере участь в імунологічних реакціях клітинної поверхні, у процесах адсорбції й адгезії (адсорбція ензимів підшлункової залози і власне кишкових ен­зимів - лужної фосфатази, дипептидаз та трипептидаз).




На глікокаліксі адсорбовані ензими утворюють своєрідну транспортну систему - мембранне травлення.

Ензими, що локалізовані ближче до по­рожнини кишки, перетравлюють відносно великі молекули харчових ре­човин, які, проникаючи між "волосками" глікокаліксу, піддаються дії нас­тупних гідролаз.

Підґрунтям глікокаліксу є вбудовані в клітинну мембрану мікроворсинок ензими, які остаточно руйнують зв'язки в моле­кулах. У результаті утворюються мономери харчових речовин, усмокту­вання яких забезпечується транспортними системами, які локалізовані на мембранах ентероцитів.
Процеси внутрішньоклітинного травлення характеризуються тим, що ферментативна обробка харчових субстратів здійснюється після їх проник­нення всередину клітини, що обмежує можливості цього виду травлення і робить його ефективним лише для сполук невеликого розміру. Реалізуєть­ся цей вид травлення за допомогою піноцитозу й ендоцитозу.
  1   2   3   4

Схожі:

«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Травлення в ротовій порожнині та шлунку». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр
Однак поживні речовини їжі переважно є складними високомолекулярними сполуками І для засвоєння потребують розщеплення на прості складові...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Вступ. Фізіологія як наука». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Спрямованість сучасної медицини на збереження здоров'я передбачає професійну готовність медичного працівника до фізіологічно осмисленої...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Фізіологія системи виділення. Регуляція сечоутворення І сечовиділення»....
Підтримання сталості внутрішнього середовища є умовою нормальної життєдіяльності організму. Гомеостаз значною мірою залежить від...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність
Система дихання є чи не найголовнішою системою людського організму. Саме завдяки їй всі органи І системи організму отримують необхідний...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Фізіологія скелетних І гладких м’язів опорно-рухового апарата»....
Одним із найважливіших чинників роз­витку тваринного світу є активний рух. Рухи можуть здійснюватися в межах само­го організму, а...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Опрацювання сигналів, що надходять, відбувається за допомогою різних структур нервової системи. Вона перет­ворює вплив подразника,...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Основні принципи регуляції фізіологічних функцій». Предмет : фізіологія людини Курс 2
Будь який організм це відкрита система, що саморегулюється І відтворюється, складається з білків І нуклеїнових кислот, які у свою...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«Антигенні властивості крові. Основи переливання крові». Предмет : фізіологія людини Курс 2
Але часто ці спроби закінчувалися смертю реципієнта. Перед медиками постало питання: «Чому в одних випадках переливання крові було...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«обмін речовин та терморегуляція». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Більшість процесів життєдіяльності клітини відбуваються з викорис­танням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних...
«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні». Предмет : фізіологія людини Курс icon«обмін речовин та складання харчового раціону». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Більшість процесів життєдіяльності клітини відбуваються з викорис­танням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка