Використання краєзнавчого матеріалу при




Скачати 130.3 Kb.
НазваВикористання краєзнавчого матеріалу при
Дата конвертації25.06.2013
Розмір130.3 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Географічний факультет
Індивідуальна робота на тему:

«ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ ВИВЧЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ І ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ У 9 КЛАСІ»

Виконав:

ст. ГРФ 52с

Гера Йосип
Львів 2013

Розділ І. Географічне положення.

Географічне положення. Розміри території.

Самбірський район розміщений у південно- західній частині Львівської області. Район простягнувся з заходу на схід на 42 км., а з півночі на південь на 50 км. Площа 940км , що становить близько 4% площі Львівської області.

Межує Самбірський район на півночі і північному сході з Мостиським і Городоцьким , на півдні і заході з Дрогобицьким і Старосамбірським районами.

Місто Самбір лежить на лівому березі Дністра на відстані 75 км. від обласного центру Львова. Географічні координати 49 31 пн.ш., 23 13 сх.д. Місто простягнулося з пд. зх. на пд.сх на 5 км., а з пн. на пд. на 3 км. Площа 1548 га.

В цілому географічне положення положення міста і району надзвичайно вигідне, оскільки тут здавна пролягли важливі шляхи, що спочатку сполучали Східну Європу із Західною, Північну , в тому числі і Скандинавію з Закарпаттям.

Останніми роками через територію району пролягли крім шосейних магістралей електрифікованих залізниць магістральні лінії електропередач /ЛЕП/ і трубопроводи. Район має розвинуту автомобільну і колійову сітку , його територію перетинають кілька автомобільних і залізничних шляхів: Львів - Ужгород, Борислав - Мостиська, Самбір - Стрий.
Історико - географічний огляд .

Тривожний 1241 р. одна з татарських орд, які чинили розбійні напади на східнослов’янські землі, підійшла до верхів’я Дністра. Подолавши опір княжих дружинників загін ординців спалив і сплюндрував Самбір, тепер на його місці знаходиться Старий Самбір( райцентр з населенням близько 4,5 тис. осіб).

Уцілілі мешканці гірського містечка знайшли притулок, а згодом і пристанище у невеликому , добре укріпленому посаді Погонич, який ховався в густих лісових хащах на берегах Дністра. Відтоді цей посад став називатися Новим Самбором. З того тривожного року починається літочислення міста.

З археологічних досліджень відомо, що поселення людей у цій місцевості існували ще в доісторичні епохи.

Назву міста пов’язують з рядом легенд. Одні дослідники вважають, що походить вона від словосполучення „самі бори” , адже непрохідні ліси росли в той давній час на придністровських землях. Інші ж припускають , що ім’я міста запозичено від назви своєрідного виду верби, яку називали „самбір”. Ця верба з червоним пруттям згодом через часті повені вивелася,і лише слова старовинної пісні : „ ой за лісом за самбором, оре дівча одним волом....” - нагадують про принадливі солов’їні вербові гаї, що підступали колись до міста.

У період Галицько - Волинського князівства протягом другої половини XIII - першої половини XIV зазнавав нападів німецьких , польських та угорських феодалів.

XIV ст.. Самбір попав під владу феодальної Польщі.

1380р. - місту було надане магдебурзьке право. Поступово місто розширювало свої межі, вдосконалювало оборонні споруди.

Уже в 1400році в Самборі діяв водогін. Дубовими трубами вода текла з джерел відсіл Дубрівка і Бісковичі. Була й система каналізації.

У 1394 р. у книзі записів міського управління згадуються представники дев’яти професій: муляри, мельники, гончарі, кравці, пекарі, різники, шевці, бондарі.., що свідчить про розбудову міста і розвиток ремесел.

У 1530р. - місто було обведене валом і глибоким ровом з водою, адже вже тоді існував дерев’яний замок, де знаходилася резиденція старости - управителя королівської економії, до якої крім Сам бора входили міста : Старий Самбір, Стара Сіль, і майже півтора сотні сіл.

У 1498р. - Самбір зазнав спустошливого нападу ординців.

У 1601- 1605рр. Відбулися важливі політичні перетворення, коли міським старостою був великий польський магнат Юрій Мнішек.

У 16 - 17ст. Місто було знане як важливий торговтй центр Галчини. Тут двічі на тиждень відбувалися торги на які з’їжджалися люди з навколишніх міст і сіл . А п’ять разів на ?ік проходили 14- денні ярмарки, в яких брали участь купці з Сракова, Відня, Львова.

Великий вплив на суспільно - політичне життя сам бора у середині XVII ст.. мали події пов’язані з визвольною війною українського народу 1648-1654рр.

У 1674р. Самбір зазнав нападу татар і турків.

1704р. - новим важким випробуванням для самбірчан стала інтервенція шведського війська.

1772р. - Самбір опинився під владою австрійської монархії.

Із зростанням політичної ролі міста розгорталося його забудова. Але помітних зрушень у промисловому розвитку Самбора не сталося.

Значне пожвавлення в економічному розвитку Самбора відбулося після відкриття в 1872р. залізничної колії , що з’єднала місто з Стриєм і Перемишлем. У 1903- 1905 р. завершилося будівництво колій Львів- Самбір, Самбір- Санок. Було споруджено вокзал, товарну станцію, залізничні майстерні.

Матеріальні нестатки , національний гніт вселяли в людей зневіру і безпросвітність. Самбірчани масово покидали свій край і вирушали у пошуки щастя за океан ( США, Канаду, Аргентину...)

Багатовіковий літопис Самбора творений життям й працею десятків поколінь людей, доля яких пов’язана з цим.містом . Серед них: Григорій Самбірчик( 1523-1573), Петро Конашевич Сагайдачний (1622), Петро Конюшкевич( 1705-1770), Андрій Чайковський (1857- 1935), Лесь Курбас, Філарет Колеса, Омелян і Теофілія Бачинські і інші.
^ Механічний рух населення.

Як і в більшості областей України сальдо міграції на Самбірщині від’ємне.

За грудень 2003р.-січень 2004 р. міграційне скорочення населення Самбора становило 202 осіб. Істотний вплив на інтенсивність і територіальні напрями міграції мають труднощі , які виникли в Україні у зв’язку з переходом до ринкових відносин. Низький життєвий рівень населення держави призвів до зростання сезонних міграцій з метою заробітку. З Самбірщини виїжджають люди на постійне проживання за кордон . І виїжджають люди досить високого освітнього рівня. За останні роки збільшилася географія міграцій ( США, Канада, Німеччина, Польща, Росія, Італія, Португалія, Іспанія, Австрія, Чехія ....)

^ Статевовіковий склад населення.

За останні роки спостерігається покращення статевої структури населення . У віці 30 років число чоловіків є переважаючим, а в усіх інших вікових категоріях переважають жінки. Особливо у старших вікових групах.

^ Розділ II Населення.

Кількість, розміщення і густота населення.

За попередніми даними на 1.01 2004р. в м. Самборі проживає 35843 осіб. Населення району становить - 98, 5 ' тис осіб. По кількості населення Самбірському району належить 3,8 % від загального числа по області.

За січень- грудень 2003р. в м. Самбору було зареєстровано 398 народжень та 453 смертей, з них померло 3 дітей у віці до 1 року.

Природне скорочення населення міста становило 55 осіб, що на 47 осіб, або на 46,1 % менше, ніж за відповідний період минулого року.

Природний приріст населення Самбірщини в усі часи залежав від добробуту, матеріального рівня життя, від різних стихійних, соціальних катаклізмів ( воєн, епідемій, пожеж, повеней та ін.) З історичних джерел встановлено, що в 1568р. у Самборі налічувалось 3,7 тис осіб, а в 1705р. їх кількість скоротилась до 1,3 тис. осіб, (епідемія холери і чуми) .Великі пожежі( 1585,1637, 1648, 1681, 1687, 1696рр.). Спустошливих нападів татар на місто, які супроводжувалися вбивствами, пожежами було доволі.( за період 1605- 1633рр. їх було 25) Було дві великі повені (1688,1700рр.), які затопили і замулили майже всі посіви.

^ Національний склад населення.

Національний склад населення характеризується такими даними : українці -94%, росіяни- 2%, поляки - 3%, інші національності - 1%.

^ Типи населенних пунктів.

Розміщення населенних пунктів Самбірського району в основному можна пояснити двома факторами : або вони тяжіють до важливих транспортних магістралей ( Самбір, Рудки, Дубляни, Хлопчиці, , Новосілки, Сіде, Вільшаник, Лукавиця, Викоти, Дубрівка), або до річкових заплав і долин (Самбір, Ралівка, Кружики, Корналовичі, Чайковичі, Сусолів - до Дністра; Берестяни, Воля - Баранецька, Верхівка, Ковиничі, Острів до Болозівки; Заріччя, Бісковичі, Бабине, Пиняни, Луки, Долобів до Стривігор...

Враховуючи історичні умови, коли Самбірщина , як і вся Східна Галичина, була колоніальною околицею Польщі, Речі Посполитої та Австро- Угорщини, тут переважна більшість населення проживало в селах, адже промисловість розвивалася слабо. Тільки в остання десятиріччя внаслідок інтенсивної індустріалізації області спостерігалося швидке зростання міського населення. І це не за рахунок природного приросту , а внаслідок відтоку населення із сіл до міста.

На території району розміщено 109 населенних пунктів із них - три міста- Рудки, Самбір, Новий Калинів , селища міського типу- Дубляни, 86 - сільських пунктів, 20 хуторів.

^ Зайнятість населення.

У структурі зайнятості по місту і району промисловості належить 24,5 % від загальної кількості зайнятих у виробництві, сільському господарству - 26,1%, транспорту і зв’язку - 7,2%, сфері обслуговування - 4,0%, будівництву- 3,8%, решта- 34, 4% торгівля, культура, освіта, охорона здоров’я, соцзабезпечення тощо.

У період переходу до ринкових стосунків, загальної кризи виробництва, скорочення штатів, перебудови структури виробництва з’явилася велика кількість безробітних.

Так станом на 1.012 2003р. загальна чисельність громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в службі зайнятості становило - 5830 осіб, протягом грудня місяця було зареєстровано - 299 осіб. Потреба підприємств, установ та організацій у робочій силі станом на 1 січня 2004 року складала - 92 осіб. На одне вільне робоче місце в середньому претендувало 64 безробітних. При сприянні служб зайнятості протягом грудня працевлаштовано 58 осіб. В економіці району надалі залишаються значними обсяги „прихованого” безробіття.

металургії і обробленню металів - 3,7%), підприємствам по виробництву та розподілу тепла, води , газу - 16,7%.

В натуральному виразі виготовлено значно більше таких видів продукції: тепло енергії - на 7,0 тис гіга/кал., або на 21,5%, продукції з незбираного молока на 5334 тонни, або в 12,6 р, м’яса і м’ясопродуктів на 554,6 тонни, або на 45,0% , сиру - на 81 тонну, або на 15,2 %, цегли на 401 тис. штук, або на 6,4%.

Менше виготовлено таких виробів : хлібобулочних виробів - на 568,1 тонн, або на 23,2%), кондитерських виробів - на 6,8 тонн, або на 26,8%, масла - на 172тонни, або на 90,1%».

Невирішеним залишається збут продукції , низька платоспроможність замовників призводить до негативного явища , як залишки готової продукції.

Підприємства району повинні більше уваги приділяти вивченню ринку, попиту, пропозиції на той чи інший вид продукції . Відповідно до цього повинно проводитися освоєння нових видів промислового виробництва.

^ Сільське господарство.

Матеріальним засобом сільськогосподарського виробництва є земля. Загальна площа Самбірського району становить 93 374 га, або 933,7 км . З них займають:

1 Рілля

- 40 431га =

- 43,3%

2 .Ліси

-11 239

12,0

3. Луки

-9 885

10,5

4. Пасовища —

-6 114

6,5

5. Землі під







торфоворозробками

325

0,35

6.Вода( річки, ставки)

2 425

2,5

7. Шляхи сполучення

696

0,7

8. Багаторічні насадження

- 122

0,1

9.Чагарники

701

0,75

10 Будівлі

— 1 393

1,5

11 .Сади та городи

•— 9956

10,6

12.Сінокоси

- 6523

6,9

1З.Невикористовувані землі — 3 561

4,3

Сільське господарство має зерново - тваринницький напрям із значною питомою вагою технічних культур. Серед зернових провідне місце займають пшениця, жито, ячмінь, кукурудза( на силос), серед технічних ( цукровий буряк). Напрям тваринництва- м’ясо-молочний.

Середня врожайність пшениці - 32,8 ц/га, цукрового буряка - 354 ц/га.,

У районі нараховується 135 приватних фермерських господарств.

СІ г зазнає значних збитків , не даючи стільки ідукції скільки могли б дати ( причини такі як і по країні).

Транспорт.

У Самбірському районі розвинуті такі види сучасного транспорту: залізничний, автомобільний, трубопровідний, гужовий.

У 1858 році було закінчено прокладання шосе Самбір- Дрогобич. В 1872році- відкрито залізницю Перемишль - Хирів - Самбір - Дрогобич-Борислав, 1905 - Львів - Самбір - Ужгород.

В 1970 р. Три відгалуження від Самбора - на Львів , Ужгород, і Дрогобич було електрифіковано.

У 2004 році планується здати відреставроване приміщення Самбірського залізничного вокзалу.

На Самбірщині 95 % населенних пунктів сполучено шлахами сполучення з твердим покриттям, і по них курсують автобуси. Надають послуги населенню по перевезенню і приватні підприємці, які працюють в цій галузі.

З Самбірського автовокзалу .відправляються автобусні рейси в країни Європи: Чехію, Польщу...

За січень - грудень 2003 р. автомобільним транспортом загального користування перевезено 12,0 тис. тонн вантажів, виконано 3104,1 тис. тонно і кілометрів.

За січень - грудень 2003 року перевезено 95, 3 тис іасажирів, виконано 3172,4 тис. грн.. пасажиро- ;кілометрів

^ Соціальна інфраструктура.

Обсяг вироблених послуг підприємствами сфери послуг у листопаді 2003 року склав 2597,3 тис. гр.., проти 3234, 2 в аналогічному періоді 2002року.

Обсяг реалізованих послуг ( ринкових цінах) по м. Сам бору у порівнянні з 2002 роком знизився на 36, 7 % . В абсолютному розмірі спад складає 1345, 8 тис гр..

Збільшилася частка послуг реалізованих населенню у загальному обсязі. В листопаді 2003 року вона складає 14,0% проти 8,8 % в листопаді 2002р.

^ Розділ III. Господарство.

У рок 18. Загальна характеристика господарства.

Як відомо на Самбірщині люди здавна займалися землеробством, вирощуванням домашньої худоби. У середньовіччі значного розвитку набуло ремісництво, як зародок промисловості. Всього в Самборі нараховувалось 11 цехів- ковальський , кравецький, бондарський, пекарський, ткацький, шевський, різницький ін. Проте впродовж століть Самбірщина ,як і вся Галичина, була аграрно- сировинною эколицею і Австро- Угорщини і Польщі, котрі проводили тут відверто грабіжницьку, колоніальну політику. Тільки у 20-х зоках XX століття починає розвиватися промисловість. У 1922р. в Самборі брати Іжевські створили механічну майстерню по виготовленню реманенту - сокир, кіс, серпів, томів, мотик, борон... (ДЕМЗ). Чисельність робітників фосла від 7 осіб і 1922 році до 35 у 1939р. Приблизно у той ке час був заснований тартак Лянгера( тепер на тому місці є леблевий комбінат).

Промислові підприємства згодом виникали і в селах, іаприклад - керамзит ний у Викотах, антибіотиків у -Іайкрвичах, торфово- брикетний у Майничах та ін. У Гамборі починаючи з 50-х років, стали до ладу цукровий авод, хлібокомбінат, склозавод, радіозавод, іриладобудівний” Омега” та ін. Значного розвитку набуло і ільське господарство району.

Проте в період переходу до ринкових стосунків ідбувається загальна криза виробництва - деякі іідприємства не витримавши конкуренції збанкротували, а нші працюють не на повну потужність.

Промисловість.

В системі господарства Львівщини Самбірський район виступає як осередок розвитку промислового виробництва - неметаломісткого машинобудування, приладобудування, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної, легкої і харчової промисловості.

На території Самбірщини в умовах переходу до ринкових умов функціонують підприємства різних форм власності : до державної форми власності належить - 5,6%, їх частка у загальному об’ємі виробництва продукції 1,6%; до комунальної - 16, 7% . частка їх у загальному об’ємі виробництві продукції - 8,2%; до колективної -69,8% промислових підприємств, частка їх у загальному об’ємі виробництва продукції - 71,0%; до приватної - 5,5% промислових підприємств, частка їх у загальному об’ємі виробництва продукції -20,4%. Це такі підприємства ,як : цукровий завод, комбінат хлібопродуктів, ДЕМЗ, завод металооснастики, завод будівельної кераміки, лісгосп, радіозавод ’’Сигнал”, приладобудівний завод” Омега”, цегельний завод м. Рудки; молокозавод, друкарня, м’ясопереробна фірма „ Білаки”, швейна фабрика, меблевий комбінат та ін.

В діючих цінах вироблено промислової продукції ( за січень- грудень 2003р.) на суму 54440, 4 тис. гр.. Щодо питомої ваги обсягу промислової продукції , то ситуація є такою : переважаюче місце належить обробній промисловості -83,3%( харчовій-53,6% легкій промисловості -15, 7 % , машинобудуванню - 6,6%.

Схожі:

Використання краєзнавчого матеріалу при iconМетодика використання навчальних ігор на уроках англійської мови в початковій школі
Т д. Наприклад, якщо гра використовується в якості тренувального вправи при первинному закріпленні матеріалу, то їй можна відвести...
Використання краєзнавчого матеріалу при iconМетодичні рекомендації Викладання матеріалу рекомендується проводити...
Виховувати І розвивати творчий підхід при вивченні І практичному відпрацюванні матеріалу
Використання краєзнавчого матеріалу при iconЕфективність вивчення економіки залежить від багатьох умов, серед...
Як засвідчує практика, використання вправ дозволяє підняти ефективність навчального процесу, забезпечити системність у вивченні курсу....
Використання краєзнавчого матеріалу при iconІнформаційні технології в професійній діяльності окр "спеціаліст"...
Мета роботи. Ознайомитися та на практиці засвоїти основні принципи форматування, стилістичного опрацювання текстового матеріалу за...
Використання краєзнавчого матеріалу при iconТема: Використання нестендартних уроків для вивчення нової лексики...
Введення лексичного матеріалу на старшій та середній ступені навчання
Використання краєзнавчого матеріалу при iconРешетилівська районна державна адміністрація
Решетилівського району. У ньому взяли участь 42 кращих активісти краєзнавчого руху, які представляли 21 пошуковий загін із 16 навчальних...
Використання краєзнавчого матеріалу при iconПлан сучасні теорії пояснення виникнення втоми. Біохімічні фактори...
Використання особливостей протікання відновних процесів при побудові спортивного тренування
Використання краєзнавчого матеріалу при iconПрактична робота №4
Мета роботи: закріплення лекційного матеріалу та більш глибоке вивчення системи постачання природного газу, розрахунок втеч природного...
Використання краєзнавчого матеріалу при iconЗаконодавстванаказу ю
Використання цих Правил при визначенні фізичного зносу будівель є обов'язковим для усіх підприємств, організацій І
Використання краєзнавчого матеріалу при iconЗаконодавстванаказу ю
Використання цих Правил при визначенні фізичного зносу будівель є обов'язковим для усіх підприємств, організацій І
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка