5. Функція організація діяльності




Скачати 308.47 Kb.
Назва5. Функція організація діяльності
Сторінка1/3
Дата конвертації24.06.2013
Розмір308.47 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3


Тема 5. Функція організація діяльності

  1. Зміст організаційної функції в менеджменті

  2. Делегування, повноваження, відповідальність підзвітність

  3. Типи повноважень

  4. Поняття організаційних структури. Основні класи організаційних структур




  1. Зміст організаційної функції в менеджменті

Термін „Організація” використовується у таких значеннях:

- як система, і зокрема, як система управління, що розглядається як єдиний організм;

- як стадія процесу управління, призначена для створення нової, або реорганізації чи ліквідації діючої системи;

- як господарюючий суб'єкт тощо.

У широкому розумінні, термін "організація" означає певний порядок, а підвищення рівня організованості — впорядкування.

Склад організаційних функцій передбачає три основні фази, кожна з яких, в свою чергу, теж складається з трьох етапів (табл. 1.1) :

Таблиця 1.1

Фази організаційного процесу


п/п

Основні фази організаційного процесу

Функції, що здійснюються в межах кожної фази

1.

Фаза почину (ініціювання) бере початок від першого задуму організації до стадії реального формування апарату організації

а) визначення завдань організації;

б) визначення способів їх вирішення;

в) забезпечення здійснення.

2

Фаза облаштування (координації) триває від початку формування до поточної діяльності

а) визначення системи необхідних видів діяльності;

б) визначення складу виконавців;

в) забезпечення стимулювання виконавців.

3

Фаза розпорядча (адміністрування) здійснюється у сформованому апараті зо визначеними напрямами як поточне керівництво діяльністю організації

а) делегування повноважень та обов'язків;

б) визначення змісту розпоряджень;

в) забезпечення виконання розпоряджень


Організація як функція менеджменту— це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мети. Отже, попередньою умовою для створення структури підприємства є формування стратегії, а основна мета організаційної функції в менеджменті — забезпечити перехід від стратегії до структури.

Організаційну функцію часто розглядають як процес розподілу обов'язків і координацію зусиль персоналу для забезпечення максимальної продуктивності у досягненні наперед визначеної мети діяльності.

^ Практичним результатом виконання організаційної функції є:

- затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв'язків між підрозділами;

- регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, встановлення прав й обов'язків органів управління та службових осіб;

- затвердження положень, інструкцій;

- підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у керуючі


  1. ^ Делегування, повноваження, відповідальність, підзвітність

Делегування — це передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання, які повинні виконуватися для досягнення мети організації.

Якщо завдання не делегуються іншим працівникам, керівник змушений виконувати його сам, тобто делегування – це акт, який перетворює людину в керівника.

Повноваження — це обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її працівників на виконання певних завдань.

Повноваження делегуються посаді, а не індивіду, який займає її в даний момент. В організації межі повноважень визначаються політикою, процедурами, правилами та посадовими інструкціями, які викладаються письмово або передаються підлеглому усно. Межі повноважень розширюються у напряму більш високих рівнів управління організацією. Більша частина повноважень керівника визначається традиціями, культурними стереотипами та звичаями суспільства, в якому організація функціонує. Люди підкоряються наказам керівника частково тому, що це визначається як соціально прийнятна поведінка. Ці фактори, з одного боку, обмежують повноваження, а з іншого, — підтримують їх. Керівники не можуть делегувати повноваження, які суперечать законам або культурним цінностям, в крайньому разі, на тривалий термін.

Владні повноваження поширюються з вершини ієрархічної піраміди організації до її основи, але підпорядкованість, або підлеглість працівників грунтується насамперед на їх впевненості в легітимності наказів менеджерів. Реальні права керівника визначаються свідомим виконанням підлеглими його команд. Якщо співробітники відмовляються підкорятися розпорядженням, владні повноваження керівника втрачають силу.
Обсяг владних повноважень у вертикальній ієрархії розподіляється зверху донизу. Посади на вершині ієрархії наділяються більшими обсягами формальних прав, ніж посади на інших її рівнях.

Повноваження та владу частково ототожнюють. Повноваження визначаються як делеговане, обмежене, притаманне даній посаді право використовувати ресурси організації.

На відміну від цього, влада — це реальна здатність діяти або можливість впливати на ситуацію (тобто, можна мати владу, не маючи повноважень). Іншими словами, повноваження визначають, що особа, яка займає певну посаду, має право робити. Влада визначає, що вона дійсно може робити. Способи використання влади можуть позитивно або негативно вплинути на організацію.

Відповідальність — це зобов'язання виконувати поставлені завдання та відповідати за їх позитивне вирішення. Тобто, це зворотна сторона "медалі" владних повноважень. Фактично, індивід укладає контракт з організацією на виконання певних завдань в обмін на отримання визначеної винагороди. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.

Як правило, владні повноваження менеджерів пропорційні відповідальності, яка на них покладена. Якщо відповідальність менеджера не підкріплюється достатніми повноваженнями, то виконання завдань можливе, але утруднене. В цьому випадку керівник повинен мати здібності до переконання колег і підлеглих. Коли владні повноваження менеджера "перевищують" відповідальність, виникає спокуса зловживань надлишком ресурсів, використання всієї повноти влади заради нічого не вартих результатів.

Делегування реалізується лише у випадку прийняття повноважень, і власне відповідальність не може бути делегована. Керівник не може розмежовувати відповідальність, передаючи її підлеглим. Хоча особа, на яку покладена відповідальність за вирішення певного завдання, не повинна виконувати його особисто, вона залишається відповідальною за якісне завершення роботи.

Підзвітність — це механізм, за допомогою якого досягається баланс владних повноважень менеджера і покладеної на нього відповідальності. Підзвітність означає, що наділені владними повноваженнями і відповідальністю менеджери зобов'язані доповідати і обговорювати результати виконання робочих завдань з керівниками, які займають більш високі позиції в командному ланцюжку. Підлеглі повинні усвідомлювати підзвітність за вирішення поставлених завдань, свою відповідальність і мати необхідні для виконання завдань владні повноваження. Підзвітність може бути вбудована в організаційну структуру.


  1. ^ Типи повноважень

Розрізняють два типи повноважень: лінійні та апаратні (штабні).

Лінійні повноваження — це повноваження, які передаються безпосередньо від керівника підлеглому І далі іншим підлеглим. Саме лінійні повноваження надають керівникові законну владу для спрямування своїх безпосередніх підлеглих на досягнення поставленої мети. Керівник, що володіє лінійними повноваженнями, має також право приймати певні рішення і діяти у певних питаннях без узгодження з іншими керівниками у встановлених організацією, законом або звичаєм межах.

Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління. Процес створення Ієрархії називається скалярним процесом. Однак в багатьох ситуаціях лінійні повноваження не можуть забезпечити потреб організації. Це пояснюється кількістю та різноманітністю функцій, які виконує адміністративний апарат в сучасних організаціях.

Враховуючи особливості цих функцій, виділяють три типи штабного апарату.

- консультативний апарат (спеціалісти, залучені на постійній або тимчасовій основі для консультування лінійного керівництва);

- обслуговуючий апарат (наприклад, відділ кадрів, матеріально-технічне постачання, маркетингові дослідження, планування тощо);

- особистий апарат (різновид обслуговуючого апарату, який формується прийняттям на роботу секретаря або помічника).

^ Основні види штабних повноважень:

  1. рекомендаційні повноваження (апаратні повноваження зводяться до рекомендаційних, тобто передбачається, що лінійне керівництво буде звертатися за консультаціями при виникненні потреб у знаннях консультативного апарату; однак лінійні керівники не зобов'язані так поступати, вони можуть вирішити проблему на свій розсуд, навіть не ставлячи апарат до відома);

  2. обов'язкові узгодження (оскільки апарат може відчувати труднощі у спілкуванні з лінійним керівництвом, фірма часом розширює повноваження апарату до обов'язкових узгоджень з ним певних рішень; у цьому випадку лінійне керівництво повинно обговорити відповідні ситуації зі штабним апаратом, перш ніж діяти або подавати пропозиції вищому керівництву, однак лінійні керівники не зобов'язані дотримуватися рекомендацій апарату);

  3. паралельні повноваження (вище керівництво може розширити обсяг повноважень апарату, надаючи йому право відхиляти рішення лінійного керівництва; метою паралельних повноважень є встановлення системи контролю для урівноважування влади та попередження грубих помилок);

  4. функціональні повноваження (апарат, що має функціональні повноваження, може запропонувати чи заборонити певні дії в межах своєї компетенції; по суті, лінійні повноваження президента організації реалізуються через апарат, даючи йому право діяти в певних питаннях, і, таким чином, функціональні повноваження усувають різницю між лінійними та штатними обов'язками для всіх практичних цілей);

  5. лінійні повноваження всередині апарату (у крупних організаціях адміністративний апарат може складатися з великої кількості людей і бути підрозділом з більш ніж одним рівнем управління; отже, сам штабний апарат має лінійну організацію ти звичайний ланцюг команд, і менеджери у цій ієрархії наділені лінійними повноваженнями стосовно своїх підлеглих).


  1. ^ Поняття організаційних структур. Класи організаційних структур

Організаційна структура — це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

  1. вона охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

  2. інформацію, яка передається цими каналами.

Організаційну структуру за горизонталлю поділяють на окремі ланки, а по вертикалі — на ступені управління

^ Ланка управління — відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеного відповідальністю за виконання функцій та використання прав.

^ Рівень управління — сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління.

Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом:

  1. Ієрархічні (бюрократичні ) структури.

  2. Адаптивні структури.

Бюрократичні (ієрархічні) організаційні структури характеризуються високим рівнем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, підбором кадрів за діловими та професійними якостями.

Адаптивні (органічні) організаційні структури розробляються та впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагувати на зміни зовнішнього середовища та впроваджувати нову наукомістку технологію (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Порівняння ієрархічних та адаптивних структур


Порівняння

Їєрархічні структури управління

Адаптивні структури управління

Характеристика ієрархії управління

Тверда ієрархія. Рівні управління чітко визначені

Відсутність ієрархії чи її розмитість. Рівні управління чітко не визначені

Характеристика розвитку вертикальних і горизонтальних зв'язків

Сильно розвинуті вертикальні субординаційні зв'язки

Високий рівень горизонтальної інтеграції між персоналом. Добре розвинуті зв'язки кооперації і координації

Тип керівництва

Моноцентричний, постійний

Поліцентричний, зміна лідерів за ситуаціями

Формалізація правил і процедур, які застосовуються при здійсненні управлінської діяльності

Тверда формалізація правил і процедур

Слабка чи помірна формалізація правил і процедур

Формалізація відносин управлінського персоналу

Вузько визначені обов'язки, права і відповідальність

Широко визначені обов'язки, права і відповідальність

Поділ управлінської праці

Вузька спеціалізація діяльності. Тверде і постійне закріплення функцій

Широка спеціалізація діяльності. Тимчасове закріплення функцій за групами

Характеристика прийняття управлінських рішень

Централізація прийняття управлінських рішень

Децентралізація прийняття управлінських рішень

Характеристика відносин персоналу підприємства

Формальні відносини, що носять офіційний характер

Неформальні відносини, що носять особистісний характер


Таблиця 4. 2

Порівняння умов найбільш ефективного застосування ієрархічних і адаптивних організаційних структур

Умови

Ієрархічні структури управління

Адаптивні структури управління

Характеристика зовнішнього середовища

Стабільність складність зовнішнього середовища

Невизначеність і складність зовнішніх факторів і прискорення їхньої зміни

Характеристика   цілей   і завдань, що реалізуються

Цілі і завдання прості  та зрозумілі. Завдання піддаються   розподілу.   Роботи можна вимірювати

Завдання не мають чітких границь. Роботи виміряти складно, а часом і неможливо

Можливість   регламентації  виконання   управлінських функцій. Авторитет влади

Постійна    повторюваність

одних  і тих самих робіт,

що дозволяє їх регламентувати.

Призначається дана влада

Рідка повторюваність тих самих робіт, у результаті чого стає складно регламентувати виконання управлінських функцій. Авторитет влади завойовується

Умови

Ієрархічні структури управління

Адаптивні структури управління

Характеристика   зовнішнього середовища

Стабільність   і   не   складність зовнішнього середовища.

Невизначеність і складність зовнішніх факторів і прискорення їхньої зміни

Характеристика і завдань, що реалізуються

Цілі  і завдання прості та ясні. Завдання піддаються розподілу.   Роботи   можна вимірювати.

Завдання не мають чітких границь. Роботи виміряти складно, а часом і неможливо

Можливість регламентації виконання  управлінських функцій Авторитет влади

Постійна повторюваність одних  і тих самих робіт, що дозволяє їх регламентувати. Призначається дана влада

Рідка повторюваність тих самих робіт, у результаті чого стає складно регламентувати виконання управлінських функцій. Авторитет влади завойовується


Ієрархічні структури управління мають багато різновидів. Вони формувалися відповідно до принципів, які були сформульовані ще на початку XX століття. При цьому головна увага приділялася поділу праці на окремі функції.

Ієрархічні (бюрократичні) організаційні структури проділяються на лінійний тип, функціональний тип, лінійно-функціональний тип, дивізійні структури
  1   2   3

Схожі:

5. Функція організація діяльності iconТема 1 «Організація виробництва принципи, типи»
Операційна діяльність підприємства. Організація операційної діяльності. Організація як функція управління. Організація виробничого...
5. Функція організація діяльності icon1. Числова функція. Область визначення І область значення функції. Способи задання функції
В математики числова функція це функція, області визначення І значень якої є підмножинами числових множин як правило, безлічі дійсних...
5. Функція організація діяльності icon1. Знайти область визначення функції та зобразити її графічно
Перевірити, чи є функція розв’язком даного диференціального рівняння (-довільна, достатню кількість раз диференційовна функція)
5. Функція організація діяльності iconЛекція 2-3
Когнітивна функція мови – функція, в якій мова виступає як знаряддя пізнання світу, за допомогою якого формуються поняття, усвідомлюються...
5. Функція організація діяльності iconРегулювання як загальна функцІя ме­неджменту
Мета. Набутти навички з організації процедур оперативного регу­лювання діяльності підприємства
5. Функція організація діяльності iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
«Організація екскурсійних послуг», «Організація транспортних подорожей», «Організація анімаційних послуг в туризмі», «Інформаційні...
5. Функція організація діяльності iconЗагальна характеристика підприємства (розташування, історія створення, напрям діяльності)
Організація виробничої діяльності (структурні підрозділи, положення про відділи)
5. Функція організація діяльності iconПлан Визначення функції багатьох змінних. Дійсна функція Визначення...
Нехай подані дві множини: Нехай є закон, який ставить в співвідношення деяке. В цьому випадку кажуть, що на визначена функція, яка...
5. Функція організація діяльності iconЛекція №13 Тема: Організація діяльності облікового апарата в умовах...
Організація діяльності облікового апарата в умовах функціонування автоматизованого оброблення даних
5. Функція організація діяльності iconТема 7: «Організація як функція управління»
Харківський машино­будівний завод «фед» є головним підприємством Науково-виробничої корпорації «фед», до складу якої входять Первомайський...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка