Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море




НазваГібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море
Сторінка1/6
Дата конвертації27.03.2014
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3   4   5   6
Євразія

Загальна характеристика та географічне положення

Євразія — найбільший материк, площа якого з островами становить 54,9 млн. км2.

Він простягається від екватора майже до 78° пн. ш., а враховуючи острови — від 11° пд. ш. до 80° пн. ш.

Крайні точки:

північна — мис Челюскін (77°43' пн. ш., 104°18 сх. д.);

південна — мис Піай (1°16' пн. ш., 103°30 сх. д.);

східна — мис Дежньова (66°05' пн. ш., 169°40 зх. д.);

західна — мис Рока (38°47' пн. ш., 9°34 зх. д.).

Євразія лежить переважно в Північній та Східній півкулях.

Екватор перетинає на півдні Великі Зондські острови, на півночі за полярним колом лежать чималі частини континенту.

Євразія має максимальну довжину серед усіх материків

з півночі на південь (близько 8 000 км)

з заходу на схід (16 000 км).

Територію Євразії омивають чотири океани,

на півночі — Північний Льодовитий океан,

на сході — Тихий,

на півдні — Індійський,

на заході —Атлантичний.

Береги материка омивають морські течії: теплі =

із заходу = Північноатлантична ,

зі сходу = Куросіо,

з півдня = Мусонна

холодні

з півдня = Сомалійська,

зі сходу = Курильська.

На південному заході = Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море відокремлюють Євразію від Африки,

а Берингова протока на північному сході — від Північної Америки.

Берегова лінія (107 800 км) сильно порізана. Океани, що омивають Євразію, та їхні моря глибоко вклинюються в материк і розчленовують його окраїни, утворюючи велику кількість як окраїнних, так і внутрішніх морів.

До окраїнних належать:

Баренцове, Біле, Карське, Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське моря в Північному Льодовитому

океані;

Північне, Норвезьке моря в Атлантичному океані;

Берингове, Охотське, Японське, Жовте, Східнокитайське, Південно - китайське моря в Тихому

океані; Аравійське море в Індійському океані,

а до внутрішніх

Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське моря Атлантичного океану.

Найбільше розчленована Європа, зокрема її західна територія,

найменше Азія на півдні, хоч тут і лежать найбільші за площею півострови світу.

У моря врізаються великі півострови:

Скандинавський, Ютландія, Піренейський на заході Євразії,

Апеннінський, Балканський, Кримський на південному заході,

Мала Азія, Аравійський, Індостан, Індокитай, Малакка на півдні,

Корейський, Камчатка, Чукотський на сході,

Таймир, Ямал на півночі материка.

Уздовж північно-західного та північного узбережжя тягнеться смуга материкової обмілини; на ній лежать великі острови

Великобританія та Ірландія (Атлантичний океан),

архіпелаг Земля Франца-Йосифа, Шпіцберген, Нова Земля, Північна Земля (Північний Льодовитий океан).

На сході Євразії моря від океану відокремлює довгий ланцюг островів:

Курильські, Японські, Філіппінські, Великі Зондські.

Уздовж східних берегів цієї острівної дуги тягнуться вузькі й дуже глибокі океанічні западини.

На півдні континенту найбільшим є материковий о. Шрі-Ланка.

У Середземному морі лежать великі острови Корсика, Сицилія, Сардинія.

Країна фіордів

Фіордів у Норвегії, що лежить на Скандинавському півострові, величезна кількість. Увесь західний берег порізаний цими вузькими морськими затоками з крутими берегами. Від головного фіорду відходять бокові, а ті своєю чергою розділяються на ще менші.

Найдовший фіорд — Согне-фіорд. Його довжина —200 км, глибина — понад 1 км, над поверхнею води на стільки ж височать скелясті береги.

Уздовж порізаного узбережжя над водою піднімаються численні малі острови — шхери. Норвежці називають їх «дитинчатами».
Складний рельєф материка зумовлений різноманітними геологічними структурами — від докембрійських щитів до молодих гірських споруд, що й далі ростуть.

Чималі розміри материка зумовлюють різноманітність і контрастність природних умов.

На континенті представлено всі типи клімату — від арктичного до екваторіального, від типово морського до різкоконтинентального.

Природні зони Євразії добре виражені й за різноманітністю не мають собі рівних у світі.

Забезпечення внутрішніми водами на різних частинах континенту неоднакове:

найкраще забезпечені прибережні частини,

внутрішні райони відчувають дефіцит.

На території Євразії розміщено дві частини світу — Європу та. Азію.

Межа між ними пролягає східним підніжжям Уральських гір, р. Емба (іноді проводять кордон по

р. Урал), північним узбережжям Каспійського моря, Кумо - Маницькою западиною, западиною на Північному Кавказі, Азовським морем, Керченською протокою, Чорним морем, протокою Босфор, Мармуровим морем і протокою Дарданелли.

Євразія — єдиний материк, який об’єднує дві частини світу — Європу та Азію. Уперше ці назви ввели географи мілетської школи (VI ст. до н. е.). В епоху Геродота (5 ст. до н. е.) їхнє походження було вже забуте. Нині вважають, що слова «Європа» і «Азія» походять від фінікійських слів

«ереб», або «іріб»«захід», та «асу» — схід.

В Уральських горах, трохи на захід від російського м. Єкатеринбурга, є місце, де хребет прогинається низьким сідлом — перевалом заввишки 410 м над рівнем моря. Тут колись закінчувався знаменитий Московський поштовий тракт і розпочинався Сибірський. Саме тут можна побачити кам'яні стовпи з покажчиком «Європа — Азія».

Найвищою точкою Уральських гір, що розділяють Євразію на дві частини світу — Європу і Азію, — є г. Народна (1 895 м). Місцеві мешканці називають її Народа, що означає просто «гора».

Місто, що розміщене у двох частинах світу

Турецьке м. Стамбул унікальне щодо свого географічного положення. Частина міста розміщена в Європі, частина — в Азії, їх розділяє протока Босфор.

Короткі відомості з історії дослідження

Європа

Грецький історик Геродот (бл. 485 - бл. 425 рр. до н. е.) у IV книзі своєї «Історії» дав усебічний опис Північного Причорномор’я, а також інформацію про відомі на той час землі.

У IV ст. до н. е. грецький географ і мореплавець Піфей (Пітеас) вирушив на пошуки західної межі тогочасного світу. Уважають, що він здійснив плавання вздовж Піренейського півострова, Біскайської затоки, західного узбережжя Великобританії та, можливо, досяг берегів Ісландії.

Стародавні греки зробили багато відкриттів у Південній Європі, плавали по Чорному морю.

Римляни в II—І ст. до н. е. описали землі, що лежать на північ від Альп, проникли в Британію. Географічні знання про Європу того часу представлено в праці «Географія» грецького географа Страбона (63 р. до н. е. - 19 р. н. е.).

У Середні віки було завершене відкриття північного узбережжя Європи, а також детальне вивчення європейцями своєї території, її рельєфу, клімату, внутрішніх вод тощо. Проте європейці активно брали участь у дослідженнях інших регіонів Землі. На основі цих досліджень розвивалася географічна наука, яка стала основою світової географії.

Азія

На території Азії виникли перші на Землі цивілізації (Вавилон, Індія, Китай).

Ще в стародавні часи мешканці Середземномор’я, а також китайці, індійці, ассирійці, вавилоняни, а пізніше й араби збирали географічні дані про природу й населення Азії. Багато відомостей здобуто під час воєнних походів та завдяки торгівлі, яка здійснювалася як «шовковим шляхом», так і океанами.

У Середні віки географічні знання про Азію йшли від арабів, нагромаджувалися під час хрестових походів (ХІІ – ХІІІ ст.).

Перші свідчення про Центральну, Східну та Південну Азію європейці дістали завдяки подорожам італійця Марко Поло (бл. 1254 - 1324).

Слов’янський світ отримав інформацію про Індію завдяки описам російського купця, мандрівника Афанасія Нікітіна (7-1474).

МАРКО ПОЛО (6л. 1254- 1324)

Італійський мандрівник і письменник. Народився на о. Корчула (Далматинські острови, Хорватія) у сім’ї купця Нікколо.

Супроводжуючи батька й дядька, венеціанських купців, Марко Поло бл. 1271 — 1275 рр. проїхав морем

до південно-східних берегів Малої Азії, звідти суходолом до Північного Китаю (через Вірменське нагір’я, Месопотамію, Іранське нагір’я, Памір і Кашгарію). Тут він пробув понад 15 років. Перебуваючи на службі в монгольського хана Хубілая (до 1292 р.), Марко Поло відвідував різні області країни. У 1295 р. повернувся морем з Південного Китаю через Іран до Венеції.

З вересня 1298 р. по липень 1299 р. Марко Поло перебував у генуезькій в’язниці, куди потрапив за

участь у морській сутичці. За ґратами продиктував полоненому пізанцю Рустічіано свої спогади про подорожі — «Книгу Марко Поло» — цінне джерело з географії, етнографії, історії Вірменії, Грузії,

Ірану, Китаю, Монголії, Індії, Індонезії та інших країн. Книга містить також народні перекази, легенди, казки. Перекладена європейськими мовами, вона справила чималий вплив на мореплавців, картографів, письменників XIV—XVI ст. (зокрема на X. Колумба, Л. Аріосто).

Помер Марко Поло у Венеції. Італієць перший найточніше й найдокладніше описав невідому на той час європейцям Азію.

Неабиякий внесок у вивчення Центральної Азії зробив Петро Семенов- Тянь-Шанський (1827-1914),

який дослідив будову гірської системи Тянь- Шань, склав першу схему її висотної поясності. Найвидатнішими за науковими результатами були експедиції Миколи Пржевальського (1839- 1888).

Він здійснив чотири подорожі в Центральну Азію, пройшов пішки та проїхав верхи на конях і

верблюдах понад ЗО тис. км. Мандрівник досліджував плоскогір’я Гобі, пустелю Такла - Макан,

оз. Лобнор, верхів’я р. Хуанхе, північну частину Тибету, відкрив гірські хребти, склав карти територій, зібрав багаті матеріали щодо клімату, рослинного й тваринного світу Центральної Азії. Дослідження М. Пржевальського продовжили Всеволод Роборовський (1856-1910), Петро Козлов

(1863-1935), Володимир Обручев (1863-1956) та інші мандрівники.

Рельєф і геологічна будова

З-поміж усіх материків Євразія вирізняється найбільш контрастним у висотному відношенні рельєфом.

Тут найвищі на Землі гори (Гімалаї),нагір’я (Тибет), найбільше плоскогір’я (Середньосибірське),

найнижча низовина (Західносибірська), найглибші континентальні западини (Мертве море),

найглибша безводна западина суходолу (Туранська).

Складна будова поверхні Євразії зумовлена її геологічною структурою.

Континент складається з кількох давніх платформенних ділянок, поєднаних складчастими поясами різного віку.

Найдавнішими є Східноєвропейська (Руська), Сибірська, Китайська, Індійська, Аравійська

докембрійські платформи.

Порівняно молоді платформиЗахідносибірська й Туранська — є результатом інтенсивних опускань у палеозої і тривалого перебування під морським басейном.

Східноєвропейська платформа зазнавала в давні часи повільних підняттів і опускань, унаслідок чого в рельєфі простежують окремі низовини (Придніпровську, Причорноморську, Прикаспійську) та височини (Середньоросійську, Подільську, Придніпровську, Приазовську, Приволзьку).

Азійські платформи були більш рухливі, оскільки зазнавали вертикальних тектонічних рухів по глибинних розломах. Як наслідок, рівнини, що відповідають цим платформам, більш підвищені (Середньосибірське плоскогір'я, Велика Китайська рівнина, плоскогір'я Декан, рівнини Аравійського півострова).

Перекриті товщею осадових порід молоді платформи утворюють одні з найбільших світових низовин — Західносибірську та Туранську.

Складною в геологічному плані є зруйнована денудаційна рівнинаКазахський дрібносопковик.

На межі платформ та складчастих поясів сформувалися акумулятивні низовини —

Месопотамська та Індо - Гангська.

Східноєвропейська (Руська) рівнина, площею близько 6 млн. км2, та Західносибірська рівнина, площею понад З млн км2, — дві найбільші рівнини світу.

«Дорога Велетнів»

У Північній Ірландії є «Дорога Велетнів» — скелясте утворення на північному березі, складене з

декількох тисяч багатогранних базальтових колон до 6 м заввишки. Згідно з легендою ця споруда була збудована велетнями як частина дороги з Ірландії до Шотландії.

За походженням і віком гори Євразії різні.

І)На півдні Євразії простягнувся молодий перший складчастий поясАльпійсько-Гімалайський, який сформувався в епоху альпійського горотворення на межах кількох літосферних плит. Представлений

горами Піренеї й Андалузькими, Альпами, Карпатами, Кримськими, гірськими спорудами

Апеннінського й Балканського півостровів, Понтійськими горами, Загрос, Гіндукуш і Гімалаями. Це складчасті гори різної висоти: від найвищих гір світу Гімалаїв (г. Джомолунгма, 8 848 м) до середньовисотних Кримських (г. Роман-Кош, 1 545 м).

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconЯ прокинувся вдосвіта від невиразного гулу
Я зрозумів що в ночі почався шторм. Вже заснути не міг. Я люблю море завжди,а надто коли воно штормить. Відразу ж я вирішив що вранці...
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconПрограма подорожі Виїзд з Вінниці о 23. 00!!!
Прибуваємо вранці, близько 00, розселюємось по номерам, їмо, приводимо себе в порядок І йдемо на море
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море icon„втраченого покоління” в романі Е. М. Ремарка „Три товариші”
Показ драматичних суперечностей буття в романі-притчі Е. Хемінгуея „Старий І море”
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconМоре, Сонце, Італія … Відпочинок на Адріатичній Рив’єрі Італії курорті Лідо діЕзоло
У вартість туру вже включено: Егер, Будапешт, о. Хевіс, унікальний півострів Тихань та палац Кестхей !!!
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconСимоненко
Його любов до любої — бездонна, як небо І море, запашна й ніжна, як весна. Проходять роки, вже й герой із «вечірньою» ходою, але...
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconМоре, Сонце, Італія… Відпочинок на Адріатичній Рив’єрі Італії курорті...
В ціну факультативної екскурсії до Відня вже включено палаци – Шонбрун та Бельведер
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconХто під каблуком!
Ви ризикнули випробувати свої стосунки, показати іншим свій оригінальний спосіб буття! Перевірити свої почуття та просто зіграти...
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconШарм лазурового побережжя
Франції це розкішні бульвари з пальмами, прекрасні готелі, шикарні яхти І вілли, тепле І лагідне море. Лазурове побережжя, або Французька...
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconЧи варто відвідати Грецію літом 2012
Греція – ідеальне місце для вас. Чудові пляжі, неймовірно чисте море, величезна кількість пам'яток культури та архітектури, одна...
Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал й Червоне море iconОдеська область найбільша область України. Тут є все для гарного...
Тут є цікаві палаци та садиби І чимало красивих архітектурних споруд, а також унікальний Дунайський біосферний заповідник. Тільки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка