Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок




Скачати 387.85 Kb.
НазваРинок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок
Сторінка1/4
Дата конвертації10.03.2014
Розмір387.85 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3   4

Глава 14. РИНОК ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ І РЕНТА




•Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок оренди землі і його рівновага. Ціна землі. •Рента як форма доходу на землю. Теорії ренти. Рента і орендна плата.•Форми ренти.


§1. Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості

Виробництво завжди пов’язане із природними ресурсами та невіддільне від них. Власне процес праці полягає у перетворенні речовини природи у життєві блага: моря і ріки використовуються для відлову риби, прісна вода – для зрошування ґрунтів; із надр добувають мінерали й енергоносії; атмосферний кисень застосовується у металургії; на певних ділянках відбувається будівництво промислових і житлових об’єктів; кліматичні особливості домінують при наданні послуг із оздоровлення людей і для здійснення аграрного виробництва.

Процес використання ресурсів, даних природою, породжує специфічні економічні відносини господарювання, ціноутворення, купівлі-продажу, утворення й розподілу доходів. Це стосується галузей, для яких найважливішим фактором виробництва є земля: аграрної, добувної, будівельної, туристичної, тощо. У зв’язку з цим виникає потреба з’ясувати особливості землі (природних ресурсів) як чинника виробництва і як об’єкта ринкових відносин1.

По-перше, за своїм походженням земля не є продуктом праці, а даром природи.

По-друге, оскільки людина не може вплинути на кількість ресурсів, даних природою, то земля виступає рідкісним благом, тобто не може бути продукованою у більших масштабах. “Хоча вона (земля) може бути створена за допомогою осушення або зволоження, – пише П. Семюельсон, – її кількість, як правило, не можна збільшити при підвищенні ціни і не можна зменшити при зниженні ціни” [7, 284]. У межах існуючих обсягів землю можна зробити більш придатною для використання шляхом очищення, дренажу або іригації. Це призведе лише до поліпшення її якості, а не до зміни кількості.

По-третє, на відміну від інших економічних ресурсів – капіталу, праці і підприємницьких здібностей, які є обмеженими відносно, природні ресурси є обмеженими абсолютно – поверхнею землі на планеті.

По-четверте, будучи залученою до виробничої діяльності, земля виступає всезагальним засобом праці, тобто основною умовою будь-якого виробництва. У різних галузях виробництва роль землі неоднакова. Якщо у неаграрному секторі економіки вона служить місцем для розташування капітальних споруд, доріг, каналів тощо, то у сільському господарстві – як умова, та активний чинник процесу праці.

По-п’яте, земля не піддається переміщенню із однієї галузі в іншу, з одного підприємства на інше, тобто її ділянки нерухомі, нетранспортабельні.

По-шосте, земля є універсальним засобом процесу виробництва і може використовуватись з різною альтернативою: для вирощування сільськогосподарських культур, будівництва промислових споруд, житла. У той же час, ділянки, що мають особливі якості, можуть використовуватись для вирощування лише певних культур, видобування лише певних видів мінералів чи сировини, надання унікальних рекреаційних послуг.

По-сьоме, більшість природних ресурсів, на відміну від інших факторів виробництва, має необмежений термін “розумного” використання. Зберігаючи свою неповторність, у зв’язку з певним розташуванням, особливостями ландшафтів, кліматичних умов, запасів мінеральної сировини, вона завжди є об’єктом попиту, засобом капіталізації заощаджень.

По-восьме, більшість природних ресурсів є невідтворюваними. Неможливо відновити використані людьми корисні копалини і мінеральну сировину, зниклі види рослин; втрати, спричинені землетрусами, техногенними катастрофами, глобальними змінами клімату або нераціональної людської діяльності.

В Україні, наприклад, де на земельні ресурси припадає понад 44% загального природного ресурсного потенціалу країни, деградовано 60% чорноземів, які визнано орнонепридатними. За прогнозами Національного центру Інституту ґрунтознавства та агрохімії протягом найближчих років більшість ґрунтів України втратять практично весь фосфор, накопичений за роки інтенсивної хімізації. Значний руйнівний вплив на поверхню земель України виявляє ерозія, впливу якої на сьогодні зазнає 57,5% земельного фонду країни. Щорічно, внаслідок цього втрачається близько 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн. тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору, 0,7 млн. тонн калію. За оптимального вмісту гумусу у 4% його склад становить лише 3%.

Такі негативні процеси є наслідком дії як природних, так і суспільних чинників: недолугого реформування земельних відносин; непродуманої реорганізації сільськогосподарських підприємств; економічної кризи; руйнації системи фінансування програм охорони, поліпшення і раціонального використання земельних ресурсів; застосування недосконалих технологій сільськогосподарського виробництва.

Значних збитків стану земельних ресурсів України завдано Чорнобильською катастрофою: за деякими оцінками радіоактивністю забруднено близько 5,7 млн. гектарів.

Властивості землі поділяються на природні і штучні. Зокрема, до природних належать: 1) розташування земельних ділянок – їх віддаленість від ринків збуту продукції, транспортних комунікацій, індустріальних центрів; 2) власне природна родючість, зумовлена структурою ґрунтів, кліматичними умовами, температурою повітря. Штучних властивостей земля набуває в результаті застосування людиною різноманітних агротехнічних дій; впровадження генної, лазерної, біотехнології, кібернетизованих систем управління природними процесами.

Землю можна обробляти більш напружено за допомогою застосування до неї додаткових витрат праці й капіталу; але, як відомо, якщо обсяг одного з ресурсів виробництва є фіксованим, то приріст інших змінних факторів виробництва супроводжується спадною віддачею. Мова йде про дію закону спадної віддачі ресурсів, сформульованого А. Маршаллом: “кожен приріст капіталу і праці, що вкладається в обробіток землі, породжує загалом пропорційно менше збільшення кількості отримуваного продукту, якщо тільки вказаний приріст не співпав у часі з удосконаленням агротехніки” [4, 220].

Першим дослідником дії даного закону вважається французькій економіст А. Тюрго, який у 70-х роках 18 століття зазначав: “Насіння, вкинуте у родючу від природи землю, але без всілякого її обробітку, майже напевно пропаде. Якщо ж докласти працю, урожай зросте. Другий і третій обробітки, можливо дозволять зібрати не подвійний і потрійний, а у чотири і десять разів більший урожай, який зросте, таким чином, у значно більшій пропорції, ніж зросла вкладена праця. Це буде продовжуватись аж до того моменту, поки одержана продукція виявиться максимальною по відношенню до здійснених затрат. Услід за цим, якщо ще збільшити затрати, продукція може зростати, але меншою мірою, а потім буде зростати усе менше і менше – аж до того моменту, коли земля повністю виснажиться. Мистецтво землекористувача уже ніяким чином не зможе змінити дану ситуацію, зростання затрат не дасть тепер ніякої добавки продукції”.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва і підвищення штучної якості земель модифікували дію згаданого закону: якість землі зростає, але з певного моменту обов’язково настає спадна віддача додаткових інвестицій. Отже, удосконалення агротехніки може лише тимчасово призупинити спадну віддачу, але не усуває її остаточно.
§2. Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок оренди землі і його рівновага. Ціна землі

Рідкісність, нерухомість, невідтворюваність (або часткова відтворюваність) землі як обмеженого ресурсу обумовлюють більшу готовність її власників надавати земельні ділянки у тимчасове користування – оренду, ніж відчужувати, передавати у власність покупцю. Доходом від оренди землі стає визначена орендною угодою сума земельної ренти. Перевага такої форми доходу від землі полягає в тім, що орендні угоди між власником і орендарем землі періодично переукладаються, відновлюються, а, оскільки попит на обмежений ресурс не може знижуватись, то власники землі користуються можливістю отримувати перманентний дохід упродовж усього свого життя, розраховуючи на зростаючий рівень орендної плати.

Ціноутворення на ринку оренди природних ресурсів, перш за все, відбувається на основі взаємодії основних структуроутворюючих його елементів: пропозиції, попиту і конкуренції.

Оскільки ціна на землю не визначається вартістю, бо земля не є результатом праці людини, то пояснення механізму ціноутворення на ринку природних ресурсів не може опиратись на положення трудової теорії вартості, а здійснюється на основі тверджень неокласичної концепції, започаткованої на початку 20 століття А. Маршаллом. Відповідно, ціна – це результат формування певної кон’юнктури, тобто співвідношення між пропозицією і попитом під впливом конкурентної боротьби.

Насамперед, з’ясуємо, яка ж специфіка пропозиції й попиту на ринку оренди землі. Обсяг сукупної її пропозиції на ринку визначається природними, позаекономічними чинниками і є сталою величиною1.

Фіксований характер пропозиції землі означає, що загальна кількість землі жорстко обмежена і жодні коливання ціни, як і дія інших чинників, не впливають на зміну обсягів пропозиції. На рис. 14.1 лінія пропозиції S має вигляд перпендикуляра, що виражає абсолютно нееластичний характер пропозиції землі за ціною.




  1   2   3   4

Схожі:

Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок iconТема 9 ринок економічних ресурсів ринок праці: структура І ціна праці
Ринок праці особлива сфера ринкових відносин, де здійснюються операції з купівлі-продажу робочої сили
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок iconПлан лекції Мінеральні ресурси Світового океану. Енергетичні ресурси Світового океану
У широкому розумінні природні ресурси Світового океану – це природні речовини, елементи І види енергії, що добуваються безпосередньо...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок iconОсновні заходи охорони рослинного світу
Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок iconПитання з Економічної теорії
Економічні ресурси, їх особливості та види. Ресурси І потреби. Альтернативність використання ресурсів. Проблема економічного вибору...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок iconВступ
Ринок як форма організації суспільного виробництва. Ринок, як форма існування товарного виробництва. Сутність ринку І його роль,...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок icon9. Ринок досконалої конкуренції
Це ринок, на якому багато продавців, жоден з яких самостійно не впливає на ціну, за якою він поставляє продукцію на ринок. На ньому...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок iconТуристичні ресурси та їх складові
Згідно Закону України «Про туризм», туристичні ресурси – це сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок iconМакроекономіка (короткі відповіді)
Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки без участі держави І без міжнародних зв’язків містить в собі тільки...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок icon§ товарне виробництво, товар І гроші основні форми виробництва. Товарне...
На зміну натуральній формі господарювання поступово приходить товарна форма виробництва, яка тривалий час існує поряд з натуральною,...
Ринок природних ресурсів І рента •Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості. •Природні ресурси як об’єкт купівлі-продажу. Ринок icon1. 1 Підприємство, його основні ознаки та принципи функціонування
При цьому всі ресурси, які необхідні для виробництва благ та їх споживання, мають ціну, тобто обмежені. Внаслідок цього, перед суспільством...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка